До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199481 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 108-110. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199481 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994812024-10-08T15:34:32Z До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва Хроніка 2007 Article До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 108-110. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199481 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва Археологія |
| format |
Article |
| title |
До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва |
| title_short |
До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва |
| title_full |
До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва |
| title_fullStr |
До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва |
| title_full_unstemmed |
До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва |
| title_sort |
до 70-річчя володимира кузьмича міхеєва |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199481 |
| citation_txt |
До 70-річчя Володимира Кузьмича Міхеєва // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 108-110. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-10-09T04:02:38Z |
| last_indexed |
2024-10-09T04:02:38Z |
| _version_ |
1812407578965049344 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4108
висновків. її узагальнювальні роботи, особливо
в часи, коли розкопки проводилися вкрай інтен-
сивно і накопичувалась сила-силенна речового
матеріалу, нерідко неохопленого дослідженням
за браком часу, мали неабияку наукову цінність.
І нині кожен археологічний проект на ділянках
античної хори не обходиться без аналізу вис-
новків і зауважень, висловлених в працях Ірини
тимофіївни кругликової.
не кожній людині дано прожити таке дов-
ге й насичене життя. тож нехай усі досягнення
дослідниці стануть яскравим прикладом для
навчання та наслідування наступними поколін-
нями науковців. колектив античного відділу Ін-
ституту археології національної академії наук
україни вітає Ірину тимофіївну з цим поважним
ювілеєм і зичить їй міцного здоров’я, натхнен-
ня, впевненості та незламної сили духу.
в.к. Міхеєв народився 12 листопада 1937 р.
у с. лухівка саранського р-ну Мордовської
арср. у 1960 р. закінчив історичний факуль-
тет харківського державного університету
(хДу) (паралельно в 1959—1965 рр. був ла-
борантом, старшим лаборантом археологічно-
го музею хДу). у 1964—1967 рр. навчався в
аспірантурі при кафедрі стародавньої історії та
археології. у 1965—1969 рр. володимир кузь-
мич був викладачем, а в 1969—1975 рр. — стар-
шим викладачем кафедри історії стародавнього
світу та археології. у 1975 р. затверджений на
посаді доцента. З 1977 р. в.к. Міхеєв — до-
цент кафедри історіографії, джерелознавства
та археології. у 1968 р. учений захистив кан-
дидатську дисертацію «основные ремеслен-
ные производства болгаро-аланского населе-
ния Подонья в VIII—X вв.» (хДу, науковий
керівник — професор Б.а. шрамко). у 1986 р.
захистив докторську дисертацію «Экономичес-
кие и социальные отношения у населения сал-
äî 70-ð³÷÷ÿ
âîëîäèìèðà êóÇüìè×à ì²õåªâà
тово-маяцкой культуры Подонья — Приазовья
(середина VIII — середина X вв.)» (київ, Інсти-
тут археології ан урср). у хДу, слов’янській
філії хДу (Донецька область), харківському
інституті культури викладав загальні курси:
«основи археології», «основи етнографії», «Іс-
торія стародавнього риму», «Історія первісного
суспільства»; спецкурси: «Методика археологіч-
них досліджень», «археологія східних слов’ян»,
«середньовічна археологія» та ін.
в.к. Міхеєв — автор понад 100 наукових, на-
уково-популярних та методичних праць, серед
яких монографії «справочник по археологии
украины: харьковская область» (київ, 1977, у
співавторстві), «Подонье в составе хазарского
каганата» (харків, 1985), «археология железно-
го века восточной европы (древние славяне)»
(Бєлгород, 1989, у співавторстві), «археологи-
ческие памятники Белгородской области» (ви-
пуски 1—3) (Бєлгород, 1992; 1993; 1995, у спі-
вавторстві) та навчальний посібник «археологія
залізного віку східної європи» (харків, 2000, у
співавторстві). член головної редколегії «сво-
да памятников истории и культуры украины»,
редколегії «вестника харьковского университе-
та» (серія «Історія») (до 2001 р.), «Болгарского
ежегодника», щорічника «Древності», журналів
«археологія» Інституту археології нан украї-
ни та «східний світ». головний редактор «хар-
ківського історіографічного збірника» (до 2001
р.), член редколегії «харьковского биографичес-
кого словаря».
у 1999 р. в.к. Міхеєва обрано академіком
всеукраїнської академії історичних наук. член
спеціалізованої ради Інституту археології нан
україни і Інституту сходознавства нан україни
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 109
ім. а. кримського. Був членом спеціалізованої ра-
ди історичного факультету хДу (1996—1999).
у 1973—1974 рр. стажувався у софійському
уні-верситеті (Болгарія). З 1987 до 1991 р. був
заступником декана з наукової роботи. у 1997—
1999 рр. — проректор хДу з навчальної роботи.
Під науковим керівництвом в.к. Міхеєва захи-
щено 7 кандидатських та докторська дисерта-
ції. член правління Міжреспубліканської асо-
ціації болгаристів. лауреат премії ім. героя ра-
дянського союзу к.М. курячего (1968). у 1995 р.
всеукраїнською спілкою краєзнавців відзначе-
ний званням Почесний краєзнавець. Заслужений
діяч науки і техніки україни (1997). у складі ка-
федри йому присуджено республіканську премію
ім. Д. яворницького (1997) всеукраїнської спілки
краєзнавців. в.к. Міхеєв — незмінний керівник
археологічних експедицій. у 1995—2000 рр.
— директор східнорегіонального від-ділен-
ня центру пам’яткознавства нан україни та
українського товариства охорони пам’яток іс-
торії та культури. З 1999 р. — стипендіат обласної
стипендії ім. в.н. каразіна. у 1997 р. обраний до
складу правління Міжнародної унії археоло-
гів-славістів. З 1999 р. спочатку паралельно,
а потім постійно працює у східноукраїнській
філії Міжнародного соломонового університету
(м. харків) професором, а згодом завідувачем
кафедри історії.
у стінах нового навчального закладу в.к. Мі-
хеєв продовжив читання лекційного курсу «ос-
нови археології», розробив для викладання кур-
си «основы антропологии», «введение в исто-
рическую науку», «специальные исторические
дисциплины», «история и археология хазарско-
го каганата» и «Этнодемография стран Западной
европы». в.к. Міхеєв — керівник археологічної
практики студентів І курсу, відповідає за підго-
товку й написання курсових та дипломних робіт,
є постійним членом Державної екзаменаційної
комісії. читає лекції з хозарознавчої тематики
слухачам літньої школи з іудаїки, очолює архе-
ологічну експедицію східноукраїнської філії
Між-народного соломонового університету.
організаційний талант в.к. Міхеєва про-
явився під час проведення першого Міжнарод-
ного колоквіуму «хазары» (єрусалим, 1999 р.),
коли завдяки його зусиллям було досягнуто до-
мовленість між провідними вченими україни,
Москви та санкт-Петербурга щодо створення у
харкові при східноукраїнській філії Міжнарод-
ного соломонового університету Міжнародного
науково-дослідницького центру хозарознавства.
Проект було реалізовано в листопаді 2002 р.,
центр очолив в.к. Міхеєв. у 2002 р. центр хоза-
рознавства почав видавати щорічник «хазарский
альманах» (головний редактор — в.к. Міхеєв), з
2004 р. спільно з Інститутом сходознавства нан
україни ім. а. кримського (на 2007 р. вийшло
6 томів). За ініціативою в.к. Міхеєва центром
хозарознавства у жовтні 2002 р. було проведе-
но міжнародний історико-археологічний сим-
позіум «хазарское государство и проблемы
историко-культурного развития народов евра-
зии», присвячений 100-річчю XII археологічно-
го з’їзду. учасники симпозіуму відвідали верх-
ньосалтівський археологічний комплекс VIII—X
ст. — пам’ятку археології національного значен-
ня та відзначили її жалюгідний стан. Матеріали
симпозіуму було опубліковано в першому томі
«хазарского альманаха» (2002).
на честь 110-річчя з дня народження видатно-
го сходознавця та вченого-гуманіста професора
а.П. ковалевського (1895—1969) харківський
національний університет ім. в.н. каразіна,
східноукраїнська філія Міжнародного соломоно-
вого університету, центр хозарознавства провели
у листопаді 2005 р. міжнародну наукову конфе-
ренцію (голова оргкомітету — в.к. Міхеєв), у
роботі якої взяли участь провідні вчені Москви,
києва, харкова, львова, сімферополя. Доповіді,
представлені на конференції, лягли в основу чет-
вертого тому «хазарского альманаха».
своє 70-річчя професор в.к. Міхеєв зустрічає
у розквіті сил та таланту, що підтверджує не лише
його організаторська та навчальна діяльність, а й
численні наукові статті та нещодавно надрукова-
на монографія «население хазарского каганата
в памятниках истории и культуры. сухогомоль-
шанский могильник VІІІ—х вв.», роботу над
в.к. Міхеєв та в.в. колода на сухогомільшанському го-
родищі (вересень 2007 р.)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4110
якою було розпочато ще під час його роботи у
харківському національному університеті ім.
в.н. каразіна та закінчено разом зі своїм учнем
в.с. аксьоновим.
невтомний працівник, наполегливий дослід-
ник, як і його вчитель професор Борис андрійович
шрамко, володимир кузьмич є взірцем видатно-
го вченого, громадського діяча та чуйної людини,
здатної відгукнутися на чужу біду та порадіти ус-
піхам інших. він багато зробив для розвитку архе-
ологічних досліджень і суттєво збагатив вітчизняну
історичну науку. Попереду — нові відкриття, нові
творчі звершення. Побажаємо шановному ювіляру
творчого натхнення та нових наукових здобутків.
© с.й. татаринов, 2007
Матеріали, що зберігаються у науковому apхіві Ін-
ституту apхеології нан україни (фонди вуак),
містять цікаві відомості про артемівський oк-
ружний музей ім. тов. артема та його завідувача
Іллю артемовича часовникова, проливають світ-
ло на питання існування у довоєнному музеї ap-
хеологічних кoлекцій. Музей було спалено фа-
шистськими загарбниками в грудні 1942 р.
раніше вважалося, що такі кoлекції були,
і професор Дніпропетровського університе-
ту І.Ф. ковальова у кандидатській дисертації
згадувала прізвище І.а. часовникова серед
співробітників Дніпрогесівської експедиції під
кepiв-ництвом академіка Д.І. яворницького у
1929—1930 рр.
За допомогою к. і. н. с.М. ляшко та завіду-
вачки архіву Іа нан україни г.о. станіциної
вдалося вирішити зазначені питання, за що автор
їм дуже вдячний.
насамперед лист І.а. часовникова до вуак
від 22 травня 1925 р. містить інформацію, згідно
з якою «по apхеологии, этнографии и искусству
экспонатов нет, музей открыт 6 января 1924 го-да
и пока располагает кoллекциями по природе и
производству артемовского oкруга».
відсутність apхеологічних матеріалів турбува-
ла І.а. часовникова, і він звернувся до в.о. го-
родцова, який працював тоді у Державному іс-
торичному музеї срср у Москві. 27 серпня 1927
р. часовников писав: «уважаемый профессор!
артемовский oкружной музей приступил к изу-
чению артемовского oкруга (б. Бахмут. уезд ека-
тер. губ) в apхеологическом отношении. очень
ценно для музея иметь ваши труды по pacкопкам,
кoторые вы производили в нашем oкруге. Музей
обращается к вам с просьбой передать ему тако-
вые». чи відповів в.о. городцов І.а. часовнико-
ву — невідомо.
у 1928 р. І.а. часовніков розпочав клопо-
тання перед окрнаросвітою про фінансування
міс-цевих apхеологічних розкопок.
у серпні 1928 р. він писав до вуак: «ар-
темівський музей одержав 750 крб., які гадає
витратити на apхеологічні розкопки 〈...〉 тому
музей звертається с проханням взяти на себе
проведення розкопки в межах артемівської
oкруги з тим, щоб 1) розкопка була проведена
на протязі вересня і 2) всі знайдені речі були
передані до артемівського музея 〈...〉 відповідь
треба одержати терміново, бо бракує часу».
2 вересня 1928 р. І.а. часовников написав до
вуак: «Зробив пропозицію внести 750 крб. на
paxунок вуак відповідь не одержано 〈...〉 музей
прохає телеграфувати про згоду на пропозицію 〈...〉
або що від цієї пропозиції ви відмовляєтесь». 4
вересня часовников повідомив вуак про переказ
500 крб. як гарантії розкопок — «починайте не-
гайно роботу». лист містив попередні умови.
голова вуак академік о. новицький звер-
нувся до дійсного члена вуак і заступника го-
лови сергія свиридовича гамченка з проханням
очолити розкопки в артемівському oкрузі. якщо
гамченко відмовляється — «рекомендуйте кo-
гось із apхеологів». о. новицький повідомив, що
професор харківського університету о.с. Федо-
ровський не мав змоги працювати ані в артемів-
ську, ані старобільську, де виділено кoшти «бо
їде за кoрдон і не може їх використати».
однак початку розкопок завадило ще й те, що
кудись поділися переказані 500 карбованців, про
ñ.é. òàòàðèíîâ
àðõåîëîã² â àðòåì²âñüêîìó
ìóÇå¯ ó 1920—1930-õ ðîêàõ
Я
|