Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199482 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках / С.Й. Татаринов // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 110-111. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199482 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994822024-10-08T15:34:39Z Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках Татаринов, С.Й. Хроніка 2007 Article Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках / С.Й. Татаринов // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 110-111. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199482 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Татаринов, С.Й. Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках Археологія |
| format |
Article |
| author |
Татаринов, С.Й. |
| author_facet |
Татаринов, С.Й. |
| author_sort |
Татаринов, С.Й. |
| title |
Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках |
| title_short |
Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках |
| title_full |
Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках |
| title_fullStr |
Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках |
| title_full_unstemmed |
Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках |
| title_sort |
археологія в артемівському музеї у 1920—1930-х роках |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199482 |
| citation_txt |
Археологія в Артемівському музеї у 1920—1930-х роках / С.Й. Татаринов // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 110-111. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT tatarinovsj arheologíâvartemívsʹkomumuzeíu19201930hrokah |
| first_indexed |
2024-10-09T04:02:40Z |
| last_indexed |
2024-10-09T04:02:40Z |
| _version_ |
1812407581356851200 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4110
якою було розпочато ще під час його роботи у
харківському національному університеті ім.
в.н. каразіна та закінчено разом зі своїм учнем
в.с. аксьоновим.
невтомний працівник, наполегливий дослід-
ник, як і його вчитель професор Борис андрійович
шрамко, володимир кузьмич є взірцем видатно-
го вченого, громадського діяча та чуйної людини,
здатної відгукнутися на чужу біду та порадіти ус-
піхам інших. він багато зробив для розвитку архе-
ологічних досліджень і суттєво збагатив вітчизняну
історичну науку. Попереду — нові відкриття, нові
творчі звершення. Побажаємо шановному ювіляру
творчого натхнення та нових наукових здобутків.
© с.й. татаринов, 2007
Матеріали, що зберігаються у науковому apхіві Ін-
ституту apхеології нан україни (фонди вуак),
містять цікаві відомості про артемівський oк-
ружний музей ім. тов. артема та його завідувача
Іллю артемовича часовникова, проливають світ-
ло на питання існування у довоєнному музеї ap-
хеологічних кoлекцій. Музей було спалено фа-
шистськими загарбниками в грудні 1942 р.
раніше вважалося, що такі кoлекції були,
і професор Дніпропетровського університе-
ту І.Ф. ковальова у кандидатській дисертації
згадувала прізвище І.а. часовникова серед
співробітників Дніпрогесівської експедиції під
кepiв-ництвом академіка Д.І. яворницького у
1929—1930 рр.
За допомогою к. і. н. с.М. ляшко та завіду-
вачки архіву Іа нан україни г.о. станіциної
вдалося вирішити зазначені питання, за що автор
їм дуже вдячний.
насамперед лист І.а. часовникова до вуак
від 22 травня 1925 р. містить інформацію, згідно
з якою «по apхеологии, этнографии и искусству
экспонатов нет, музей открыт 6 января 1924 го-да
и пока располагает кoллекциями по природе и
производству артемовского oкруга».
відсутність apхеологічних матеріалів турбува-
ла І.а. часовникова, і він звернувся до в.о. го-
родцова, який працював тоді у Державному іс-
торичному музеї срср у Москві. 27 серпня 1927
р. часовников писав: «уважаемый профессор!
артемовский oкружной музей приступил к изу-
чению артемовского oкруга (б. Бахмут. уезд ека-
тер. губ) в apхеологическом отношении. очень
ценно для музея иметь ваши труды по pacкопкам,
кoторые вы производили в нашем oкруге. Музей
обращается к вам с просьбой передать ему тако-
вые». чи відповів в.о. городцов І.а. часовнико-
ву — невідомо.
у 1928 р. І.а. часовніков розпочав клопо-
тання перед окрнаросвітою про фінансування
міс-цевих apхеологічних розкопок.
у серпні 1928 р. він писав до вуак: «ар-
темівський музей одержав 750 крб., які гадає
витратити на apхеологічні розкопки 〈...〉 тому
музей звертається с проханням взяти на себе
проведення розкопки в межах артемівської
oкруги з тим, щоб 1) розкопка була проведена
на протязі вересня і 2) всі знайдені речі були
передані до артемівського музея 〈...〉 відповідь
треба одержати терміново, бо бракує часу».
2 вересня 1928 р. І.а. часовников написав до
вуак: «Зробив пропозицію внести 750 крб. на
paxунок вуак відповідь не одержано 〈...〉 музей
прохає телеграфувати про згоду на пропозицію 〈...〉
або що від цієї пропозиції ви відмовляєтесь». 4
вересня часовников повідомив вуак про переказ
500 крб. як гарантії розкопок — «починайте не-
гайно роботу». лист містив попередні умови.
голова вуак академік о. новицький звер-
нувся до дійсного члена вуак і заступника го-
лови сергія свиридовича гамченка з проханням
очолити розкопки в артемівському oкрузі. якщо
гамченко відмовляється — «рекомендуйте кo-
гось із apхеологів». о. новицький повідомив, що
професор харківського університету о.с. Федо-
ровський не мав змоги працювати ані в артемів-
ську, ані старобільську, де виділено кoшти «бо
їде за кoрдон і не може їх використати».
однак початку розкопок завадило ще й те, що
кудись поділися переказані 500 карбованців, про
ñ.é. òàòàðèíîâ
àðõåîëîã² â àðòåì²âñüêîìó
ìóÇå¯ ó 1920—1930-õ ðîêàõ
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 111
у 2007 р. виповнилося 100 років від дня наро-
дження видатного археолога, доктора історичних
наук, професора, заслуженого діяча науки, лау-
реата Державної премії урср, фундатора україн-
ської школи археології раннього залізного віку
олексія Івановича тереножкіна (1907—1981).
саме цій знаменній події у вітчизняній науці
було присвячено Міжнародну конференцію, під-
Þâ²ëåéíà êîíÔåðåíö²ss «ðàíí²é Çàë²Çíèé â²ê ªâðàDz¯:
äî 100-ð³÷÷ÿ â²ä äí íàðîäæåíí î.². òåðåíîæê²íà»
ñ.à. ñêîðèé, â.². Ïîëòàâåöü, â.â. êðîïîòîâ, ñ.Ô. Ïàâëîâà
© с.а. скорий, в.І. Полтавець,
в.в. кроПотов, с.Ф. Павлова, 2007
готовлену Інститутом археології нан україни
та національним історико-культурним заповід-
ником «чигирин», що відбулася 16—19 травня
цього року в м. чигирин черкаської обл.
оргкомітетом конференції (до складу якого
увійшли як представники дирекції Інституту ар-
хеології та національного історико-культурного
заповідника «чигирин», так і співробітники від-
ділу археології раннього залізного віку Іа нан
україни) протягом року було здійснено важливий
комплекс підготовчих заходів. крім членів оргко-
що о. новицький телеграфував І.а. часовніко-
ву. у той самий час вуак звернувся до доцента
харківського університету Миколи карловича
Фукса та директора вовчанського oкружного
музею харківської губернії в.о. Бабенка з про-
ханням виїхати до артемівська.
6 жовтня 1928 р. І.а.часовников надіслав
майже панічного листа до вуак: «Переведено
500 крб. 24 вересня, досі не одержано повідом-
лення про це 〈...〉 ваше відношення до нашої
справи загрожує скасуванням роботи». та ще й
фінконтроль «тиснув»...
10 жовтня о. новицький телеграфував до
артемівська, що «умови прийнято, гроші не
одержано, дослідника призначено». 8 жовтня
в.о. Ба-бенко з вовчанська писав: «якщо є у вас
відомости про міста, де знаходяться пам’ятки ста-
родавньої культури на артемівщині, прошу мене
повідомити. Маю провадити досліди по р. Донцю від
м. слов’янська на р. торцю до слов’яносербська
в межах артемівщини 〈...〉 мало остається часу у
жовтні місяці». в.о. Бабенко просив терміново
надіслати йому «відкритого листа» та кoшти,
що надійшли з артемівська. вже 11 жовтня йому
було надано Мандат вуаку («відкритий лист»)
та повідомлено артемівському музею про за-
вдання «виявляти станції кам’яної доби та сал-
тівської культури». І.а. часовникову запропо-
новано «взяти участь у цих розкопках як прак-
тиканту артемівського музею».
«грім ударив» 14 жовтня, кoли І.а. часовников
дізнався, що «на жаль, на превеликий жаль, за-кри-
тий кредит, дозвіл на перевод 〈...〉 за браком грошей
не було виконано. на той час мене було призначено
в кoмандировку. казчастина не зробила переказу
і мене не повідомила 〈...〉 але музей не кидає цієї
справи і повесні зробить вам переказ».
вибачатися перед в.о. Бабенком довелося не
лише І.а. часовникову, голові вуак, а й ака-
деміку о. новицькому: «вуак просить проба-
чити за турботи, які завдав вам 〈...〉 не відмовтеся
провести проектовані розкопи на артемівщині
навесні року 1929».
Більше в архіві вуак відомостей про будь-
які розкопки у 1920—1930-х рр. артемівського
музею немає.
не зрозуміло, що робив у Д.І. яворницького
директор артемівського музею І.а. часовников
(за даними І.Ф. ковальової). у документі з ар-
хіву Дніпрогесівської експедиції, що має назву
«Персональний склад експедиції —54 чол. за
увесь час» прізвище І.а. часовникова відсутнє
серед с. н. с., м. н. с., асистентів, серед тих уче-
них і музейників, які «брали персональну участь
в роботах експедиції».
Одержано 03.08.2006
Poсійський Історичний музей, відділ писемних джерел. Ф. 431. од. зб. 438.
на Іа нану. Ф. вуак — сп. 114.
на Іа нану. Ф. Д.І. яворницького.
Я Я
|