Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту
Початок липня 2007 р. у Берліні ознаменувала подвійна подія, що стала помітним явищем не лише в культурному житті Німеччини, а й у світовому скіфознавстві. Йдеться про грандіозний науковий проект «Під знаком золотого грифа. Царські кургани скіфів», ініційований Німецьким археологічним інститутом...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199484 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту / Ю.В. Болтрик, О.С. Фіалко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 116-118. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199484 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1994842024-10-08T15:34:52Z Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.С. Хроніка Початок липня 2007 р. у Берліні ознаменувала подвійна подія, що стала помітним явищем не лише в культурному житті Німеччини, а й у світовому скіфознавстві. Йдеться про грандіозний науковий проект «Під знаком золотого грифа. Царські кургани скіфів», ініційований Німецьким археологічним інститутом на чолі з професором Германом Парцингером, під егідою Міністерства культури Німеччини та за фінансової підтримки Німецького наукового товариства. 2007 Article Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту / Ю.В. Болтрик, О.С. Фіалко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 116-118. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199484 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.С. Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту Археологія |
| description |
Початок липня 2007 р. у Берліні ознаменувала
подвійна подія, що стала помітним явищем не
лише в культурному житті Німеччини, а й у світовому скіфознавстві. Йдеться про грандіозний
науковий проект «Під знаком золотого грифа.
Царські кургани скіфів», ініційований Німецьким археологічним інститутом на чолі з професором Германом Парцингером, під егідою Міністерства культури Німеччини та за фінансової
підтримки Німецького наукового товариства. |
| format |
Article |
| author |
Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.С. |
| author_facet |
Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.С. |
| author_sort |
Болтрик, Ю.В. |
| title |
Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту |
| title_short |
Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту |
| title_full |
Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту |
| title_fullStr |
Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту |
| title_full_unstemmed |
Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту |
| title_sort |
від байкалу до балатону. втілення німецького науковою проекту |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199484 |
| citation_txt |
Від Байкалу до Балатону. Втілення німецького науковою проекту / Ю.В. Болтрик, О.С. Фіалко // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 116-118. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT boltrikûv vídbajkaludobalatonuvtílennânímecʹkogonaukovoûproektu AT fíalkoos vídbajkaludobalatonuvtílennânímecʹkogonaukovoûproektu |
| first_indexed |
2024-10-09T04:02:45Z |
| last_indexed |
2024-10-09T04:02:45Z |
| _version_ |
1812407585767161856 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4116
Початок липня 2007 р. у Берліні ознаменувала
подвійна подія, що стала помітним явищем не
лише в культурному житті німеччини, а й у сві-
товому скіфознавстві. йдеться про грандіозний
науковий проект «Під знаком золотого грифа.
Царські кургани скіфів», ініційований німець-
ким археологічним інститутом на чолі з профе-
сором Германом Парцингером, під егідою Мі-
ністерства культури німеччини та за фінансової
підтримки німецького наукового товариства.
Першим заходом проекту стало відкрит-
тя виставки. четвертого липня в приміщенні
Берлін-ського парламенту відбулося урочисте
зібрання організаторів, учасників археологіч-
ної виставки та високих гостей. відкрив це
представни-цьке засідання президент Фонду
прусської культурної спадщини Клаус-Дітер
Леманн, який наголосив, що ця виставка є ве-
ликою подією не лише в культурно-історичному,
а й політичному сенсі, оскільки вона блискуче
ілюструє плід-ність міжнародної співпраці та
стимулює полі-тичні контакти держав.
З привітаннями до гостей звернулися міністр за-
кордонних справ Фрн Франк-Вальтер Штайн-
майер, заступник міністра культури та масової
інформації російської Федерації Дмитро Амунц,
посол україни в німеччині Ігор Долгов, віце-
міністр культури республіки казахстан Аскар
Бурібаєв, заступник міністра культури респуб-
ліки Монголія Санйбегц Тумур-Одир.
слова подяки керівникам музеїв та наукових
установ, що взяли участь в організації та під-
готовці великої виставки, всім співробітникам
та спонсорам висловили президент німецького
археологічного інституту герман Парцингер та
генеральний директор державних музеїв Берліна
Петер-Клаус Шустер.
офіційне відкриття виставки «Під знаком зо-
лотого грифа. царські кургани скіфів» відбулося
5 липня в Мартін-гропіус-бау — Берлінському
міському музеї. на відкритті виголосили вітальні
промови генеральний директор державних музеїв
Берліна Петер-клаус шустер, президент німець-
кого дослідницького товариства Маттіас клейнер,
Президент республіки тува чолбан кара-оол, го-
лова Державного комітету з туризму республіки
Þ.â. áîëòðèê, î.ª. Ô³àëêî
â²ä áàéêàëó äî áàëàòîíó.
âò³ëåííÿ í³ìåöüêîãî íàóêîâîãî ïðîåêòó
хакасії валерій сидорчук, президент німець-
кого археологічного інституту герман Парцин-
гер та директор Державного музею праісторії
Берліна вілфред Менхін. серед поважних гостей
на відкриття виставки було запрошено директо-
ра Інституту археології нан україни академіка
П.П. Толочка, директора Музею історичних кош-
товностей Л.В. Строкова, заступника директора
національного музею історії україни Л.Г. Ковта-
нюка, генерального директора Державного музею
мистецтв народів сходу О.В. Сєдова (Москва)
та ін. оглядовій експозиції передував концерт де-
ржавного фольклорного ансамблю туви, що за
задумом господарів свята мав допомогти відві-
дувачам поринути у світ давнього степу.
експозицію виставки склали понад 6 тис.
експонатів, знайдених на степових просторах
євразії. артефакти надали 18 наукових за-
кладів семи держав — казахстану, Монголії,
німеччини, росії, румунії, угорщини, україни.
коштовні речі з найвідоміших поховальних ком-
плексів представників степової еліти скіфської
доби розмістили в залах навколо символічного
кургану, створеного в центральному холі му-
зею за допомогою натягнутого мережива білих
шнурів. виставка має експонуватися протягом
року в музеях трьох найбільших міст німеччини
— Берліні, Мюнхені та гамбурзі.
Подальшим заходом програми, присвяченим
відкриттю виставки, стало проведення міжна-
родного археологічного конгресу «кочівницькі
еліти скіфської доби», що відбувся 5—7 липня в
отто-Браун-холі Державної бібліотеки Берліна.
розпочав роботу конгресу президент німецько-
го археологічного інституту професор Герман
Парцингер доповіддю про пам’ятки племінної
аристократії скіфів. робота конференції прохо-
дила на шести секціях, що відбувалися в режимі
пленарних засідань. кожна з секцій охоплювала
доповіді, присвячені археологічним пам’яткам
певних регіонів. За задумом організаторів, для
отримання повного просторового бачення істо-
ричного процесу, що відбувався за доби ранньо-
го заліза в смузі великого степу, було застосо-
вано географічний принцип презентації допові-
дей — зі сходу на захід.
на першій секції було заслухано доповіді,
присвячені результатам всебічного вивчення © Ю.в. Болтрик, о.є. ФІалко, 2007
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 117
визначної пам’ятки туви — аржану-2: спільна
доповідь узагальнювального характеру К. Чугуно-
ва (санкт-Петербург), Г. Парцингера та А. На-
глера (Берлін); Б. Армбрустер (тулуза) розпові-
ла про техніку ювелірних виробів із аржану-2;
Н. Бенеке (Берлін) присвятив доповідь резуль-
татам вивчення кінських кістяків, а Т. Чікішева
(новосибірськ) та М. Шульц (геттінген) — резуль-
татам антропологічних досліджень.
Доповіді на другій секції репрезентували
пам’ятки скіфської еліти Південного сибіру.
О. Королькова (санкт-Петербург) розповіла
про колекцію Петра великого (історію її фор-
мування та інтерпретацію). спільна доповідь
А. Готліба (абакан), Г. Парцингера та А. На-
глера (Берлін) стосувалася так званих царських
курганів тагарської культури — салбик та
Борсуча Балка. Н. Полосьмак (новосибірськ)
представила пам’ятки пазирикської культури
на плато укок. Ж. Бурджоис, В. Гейлі, А. де
Вульф та Р. Гоосенс (гент) проінформували про
результати спільних досліджень 2003—2006 рр.
алтайських курганів із залученням гІс В. Мо-
лодін (новосибірськ) у співавторській доповіді з
Г. Порцингером (Берлін) та Д. Цевіндорз (улан-
Батор) надав інформацію про розкопки могили
воїна олон-курін-гол.
третю секцію було присвячено пам’яткам
казахстану. Доповіді З. Самашева (алмати)
«культура давніх номадів казахських степів» та
Г.-П. Франкфурта (Париж) «степова культура
та курган 11 в Берелі» продемонстрували резуль-
тати досліджень Берельських курганів.
Доповіді четвертої секції стосувались елітних
курганів Південної росії. Л. Яблонський (Моск-
ва) проінформував про розкопки другого «царсь-
кого» кургану в Филипівці. З доповідями висту-
пили М. Очір-Горяєва (еліста) «вершники
нижнього Поволжя: східні та західні традиції»,
А. Алексєєв (санкт-Петербург) «келермеські
кургани в історичному контексті», В. Еріх (Мос-
ква) «Прикубання в скіфський час: особливості
матеріальної культури, ритуалів та мистецтва».
на п’ятій секції, відведеній скіфським курга-
нам Північного Причорномор’я, було заслуха-
но доповіді А. Іванчика (Бордо, Москва) «По-
хорон скіфських царів: геродот і археологія»,
М. Дараган (київ) «Можливості сучасних гІс-
технологій при вивченні просторово-часової кон-
центрації курганів скіфського часу в нижньому
Подніпров’ї», К. Фірсова (Москва) «комплекс
кінського спорядження з багатого кургану біля
с. Покровка», Ю. Болтрика та О. Фіалко (київ)
«курган огуз — могила одного з останніх царів
скіфії», Д. Журавльова (Москва) «Золоті бляш-
ки кургану куль-оба», Я. Хохоровскі (краків) та
С. Скорого (київ) «великий рижанівський кур-
ган — семантика сакрального простору», С. По-
ліна та М. Дараган (київ) «Звіт про дослідження
скіфської українсько-американської експедиції
у 2006 р.».
Доповіді шостої сесії стосувалися пам’яток
середньої європи. Доповіді Б. Тержан (любляна)
«воїнські еліти гальштатського періоду на захід-
ному кордоні скіфського світу» та М. Наврота
(Берлін) «Золотий скарб Фетерсфельде» ви-кли-
кали жваву дискусію, що висвітлили два бачення
проблеми скіфської присутності в центральній
європі. німецькі колеги вважають присутність
скіфів у цьому регіоні мінімальною, тоді як пред-
ставники слов’янських країн не без підстав до-
тримуються протилежної думки.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4118
Завершенням роботи конгресу стала між-
дисциплінарна гуманітарна дискусія «Фено-
мен панування та смерті (Поховальний культ
як легітимізація влади)». ця дискусія була дещо
незвичною для подібних симпозіумів, оскільки
археологи — учасники цього зібрання, до об-
говорення проблеми не залучалися. натомість,
своїми поглядами обмінювалися представники
різних напрямів гуманітарних наук — профе-
сор філософії Томас Махо, професор асіролог
Штефан Мауль, професор середньовічної іс-
торії Уляф Радер, професор культурної соціо-
логії Штефан Мюбіос, професор етнології
Клаудіус Мюллер. на наш погляд, залучення до
обговорення безпосередніх учасників конгресу
зробило б його більш жвавим та предметним.
шостого липня президент німецького архе-
ологічного інституту герман Парцингер влаш-
тував прийом учасників конгресу в саду та са-
довій залі будинку віганду інституту.
конгрес проходив у досить напруженому ре-
жимі. кількість і якість інформації, отриманої під
час слухання доповідей, вражають. втім надз-
вичайно високий науковий рівень конгресу від-
повідає рівню виставки. не можна не відзначити
й чітку організацію роботи конгресу завдяки чу-
довій роботі німецьких колег. До речі, до почат-
ку роботи було надруковано не лише програму, а
й збірку тез доповідей «еліта вершників євра-
зійського степу» (Der Skythenkongress reiternoma-
dische eliten der eurasischen Steppe. — Berlin,
2007. — 54 s.).
Ще одним вагомим результатом цього вели-
кого проекту стала публікація солідного тому
під назвою «Im zeichen des Goldenen Greifen.
konigsgraber der Skythen» (Munchen; Berlin;
Lon-don; new york 2007, 340 s.). Зважаючи на
надзвичайно велику кількість експонатів, органі-
затори відмовилися від видання традиційного
каталогу виставки на користь збірки статей,
що висвітлює найбільш яскраві та вагомі по-
ховальні пам’ятки аристократії доби раннього
заліза на теренах від Байкалу до Балатону, де
кочували носії смуги культур – від тагарської до
векерцуг.
так званого вільного часу було обмаль. його
можна було використати на свій розсуд: відвіда-
ти дві бібліотеки (класичну та євразійську) ні-
мецького археологічного інституту та оглянути
колекції класичних старожитностей у збірках
«острова музеїв».
Одержано 25.10.2007
|