Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти

Статтю присвячено комплексному вивченню матеріалів зі стоянки Іскорость (Житомирська обл.) із зібрання НМІУ, відкритої В. Хвойкою в 1911 р. Висвітлено історію досліджень пам’ятки, охарактеризовано типологічні й типолого-технологічні аспекти крем’яного інвентарю, а також розглянуто проблему культурн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Науменко, О.О., Радієвська, Т.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2022
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199505
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти / О. О. Науменко, Т. М. Радієвська // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 88-112. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199505
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995052024-10-11T15:19:44Z Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти Науменко, О.О. Радієвська, Т.М. Публiкацiї археологiчного матерiалу Статтю присвячено комплексному вивченню матеріалів зі стоянки Іскорость (Житомирська обл.) із зібрання НМІУ, відкритої В. Хвойкою в 1911 р. Висвітлено історію досліджень пам’ятки, охарактеризовано типологічні й типолого-технологічні аспекти крем’яного інвентарю, а також розглянуто проблему культурно-хронологічної атрибуції стоянки. The Palaeolithic legacy of V. Khvoika consists of three discovered and researched sites: Kyiv-Kyrylivska, Protasiv Yar (Kyiv), and Iskorost (Korosten, Zhytomyr Oblast). The Kyiv-Kyrylivska site gained the most publicity due to the large excavation area, clear and more understandable stratigraphy, and the representativeness of the collection of stone and bone inventory. The site of Iskorost was discovered in 1911 during the excavations of medieval barrows. The site has not been considered comprehensively, despite numerous attempts to clarify the cultural and chronological context through the study of stratigraphy. In this paper, the authors try to fill the gap by considering a range of issues related to the history of the research of the site and its general context, the study of the typological, technical, and technological parameters of the stone inventory, as well as determining the place of Iskorost in the Stone Age of Ukrainian Polissia. All artefacts of the site are made of local flint. There are 265 items in the collection. Blades and flakes constitute 95% (252 pieces) of the inventory. There is no doubt that all flaked and detached products are associated with one technology aimed at knapping blades. V. Khvoika purposefully selected artefacts from the cultural layer. Despite this, the inventory contains products of all main stages of the technological process: from the selection of raw materials and the preparation of precores to the formation and correction of prismatic relief, as well as the knapping of blades from the flaking surfaces of the cores. The use of soft active elements prevails at all stages of the reduction sequence. However, traces of the use of hard hammerstones are recorded on flaked and detached products as well (especially in the first phases of precores formation). In conformity with the available data, Iskorost could be a workshop site with a small content of retouched tools. At the same time, V. Khvoika excavated only an insignificant area, which could only be the place of primary processing of flint at the site. According to the geomorphological position of the site, the type of used raw materials, and the features of the technology, it can be assumed that Iskorost belongs to the Final Palaeolithic sites of Ukrainian Polissia. The high blade index and intensity of utilization of the working surfaces of the cores, which mainly have two beveled opposed platforms and a bidirectional type of knapping, the technical, morphological, and metric parameters of the flaked and detached products (including a high percentage of willow-leaf blades among the blades from the working surfaces of the cores), the features of the preparation of the fracture zone make it possible to refer Iskorost to the Swiderian industries. 2022 Article Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти / О. О. Науменко, Т. М. Радієвська // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 88-112. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.088 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199505 [903.4:069.5](477.42)”632” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Науменко, О.О. Радієвська, Т.М. Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти Археологія
description	Статтю присвячено комплексному вивченню матеріалів зі стоянки Іскорость (Житомирська обл.) із зібрання НМІУ, відкритої В. Хвойкою в 1911 р. Висвітлено історію досліджень пам’ятки, охарактеризовано типологічні й типолого-технологічні аспекти крем’яного інвентарю, а також розглянуто проблему культурно-хронологічної атрибуції стоянки.
format	Article
author	Науменко, О.О. Радієвська, Т.М.
author_facet	Науменко, О.О. Радієвська, Т.М.
author_sort	Науменко, О.О.
title	Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти
title_short	Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти
title_full	Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти
title_fullStr	Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти
title_full_unstemmed	Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти
title_sort	стоянка іскорость та її місце в кам'яній добі україни: історіографічний і типолого-технологічний аспекти
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199505
citation_txt	Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти / О. О. Науменко, Т. М. Радієвська // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 88-112. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT naumenkooo stoânkaískorostʹtaíímíscevkamâníjdobíukraíniístoríografíčnijítipologotehnologíčnijaspekti AT radíêvsʹkatm stoânkaískorostʹtaíímíscevkamâníjdobíukraíniístoríografíčnijítipologotehnologíčnijaspekti
first_indexed	2024-10-12T04:02:10Z
last_indexed	2024-10-12T04:02:10Z
_version_	1812679340329009152
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 388 Публiкацiї археологiчних матерiалiв УДК [903.4:069.5](477.42)”632” https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.088 © О. О. НАУМЕНКО, Т. М. РАДІЄВСЬКА* 2022 СТОЯНКА ІСКОРОСТЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В КАМ’ЯНІЙ ДОБІ УКРАЇНИ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ І ТИПОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ Статтю присвячено комплексному вивченню мате- ріалів зі стоянки Іскорость (Житомирська обл.) із зібрання НМІУ, відкритої В. Хвойкою в 1911 р. Ви- світлено історію досліджень пам’ятки, охарактери- зовано типологічні й типолого-технологічні аспекти крем’яного інвентарю, а також розглянуто пробле- му культурно-хронологічної атрибуції стоянки. Ключові слова: Іскорость, Українське Полісся, фінальний палеоліт, Вікентій Хвойка, технологіч- ний аналіз, атрибутивний аналіз. Вступ Внесок В. Хвойки в становлення українсько- го палеолітознавства ґрунтовно висвітлено ба- гатьма авторами (Борисковський 1947, с. 86- 87, 91; Борисковский 1953, с. 16-20; Бахмат 1964, с. 188-190; Радієвська 2000; Черняков 2006, с. 39-53; Колеснікова 2007, с. 37-44, 77- 84; Беленко, Радієвська 2010; Цеунов 2019, с. 187-188). Палеолітичний доробок В. Хвой- ки складається з трьох досліджених стоянок: Києво-Кирилівської, Протасів Яр (м. Київ) та Іскорость (м. Коростень Житомирської обл.). Через значну розкриту площу, порівняно чіт- кий стратиграфічний контекст, репрезента- тивні колекції кам’яного й кістяного інвента- рів найбільшого розголосу набула Києво-Ки- рилівська стоянка. Водночас Іскорость, попри численні спроби дослідників уточнити куль- турно-хронологічний контекст пам’ятки через * НАУМЕНКО Олександр Олександрович — старший науковий співробітник науково-дослідного відділу ар- хеології сектору «Археологія доби каменю-бронзи» Національного музею історії України, ORCID 0000- 0003-3931-603X, alexandr.naumenko.jr@gmail.com РАДІЄВСЬКА Тетяна Миколаївна ― старший науко- вий співробітник науково-дослідного відділу археології сектору «Археологія доби каменю-бронзи» Національ- ного музею історії України, ORCID 0000-0001-8490- 7950, tetyana_arch@ukr.net дослідження стратиграфії, так і не була роз- глянута комплексно. Сучасні методики типолого-технологічного й атрибутивного аналізів кам’яного інвентарю дають змогу не тільки реконструювати особли- вості виробничого процесу та загальної техно- логічної стратегії давніх Homo, а й деталізува- ти місце пам’ятки в часі та просторі. Метою цієї статті є всебічний аналіз кам’яних артефак- тів стоянки Іскорость із зібрання НМІУ. Став- ляться завдання: охарактеризувати загальний контекст пам’ятки, висвітлити історію її до- сліджень, визначити типологічні, технологіч- ні й техніко-морфологічні параметри кам’яних артефактів відповідно до обраної методології, встановити місце стоянки в кам’яній добі Укра- їнського Полісся. Історія досліджень У червні 1911 р. голова Імператорської Ар- хеологічної Комісії (далі — ІАК) граф О. Бо- бринський звернувся з проханням до В. Хвой- ки провести дослідження курганів в околицях м. Овруча та в с. Іскорость, щоб продемонстру- вати їх імператорові Миколі ІІ, який у серпні 1911 р. мав відвідати ці місця під час військо- вих маневрів. У листі, адресованому В. Хвой- ці, від 20 червня 1911 р. О. Бобринський опи- сує місця розташування курганів в околицях м. Овруча та в с. Іскорость і запевняє в негай- ній видачі Відкритого листа (Открытый… 1911) та коштів на проведення дослідження. Польо- ві щоденники й плани розкопок В. Хвойки на Коростенщині зберігаються в НА ІІМК РАН у Справі Археологічної комісії № 149 за 1911 р. «О раскопках В. В. Хвойки в Овручском уезде Волынской губ.» (Колеснікова 2008, с. 166-167). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 89 Про відкриття стоянки кам’яної доби наяв- на інформація зі Звіту ІАК за 1911 р.: «Выбор курганов оказался удачным, и раскопки их дали неожиданно богатый материал. Близ Иско- рости и в самом местечке раскопаны были 23 насыпи…. Самый большой из курганов, раскопанный в Искорости, не дал старинных погребений… Заметив в кургане остатки кремня, г. Хвойка углубил раскоп ниже гори- зонта и был вознагражден открытием сто- янки палеолитической поры. Под нетронутым слоем леса толщиною 0,8 м обнаружена была площадка с тремя небольшими очагами, вокруг которых были разбросаны многочисленные кремневые осколки и поделки техники палео- лита, главным образом нуклеусы и отчасти скребки. Кострище состояло из слоев золы и угля, под которыми виднелись площадки до- красна обожженной земли. Вновь открытая стоянка может быть названа мастерской» (Отчёт… 1914, с. 64-65). У додатках до звіту в «Таблице распределе- ния древностей» вказано, що матеріали з розко- пок В. Хвойки (справа № 149) будуть передані до Імператорського Російського Археологічно- го Товариства (Отчёт… 1914, с. 96). На сьогод- ні в Музеї антропології і етнографії РАН (Кунст- камері) (далі — МАЕ РАН) зберігається ко- лекція з 253 крем’яних виробів, що надійшла в 1935 р. із Державного Ермітажу (Хлопачев 2016, с. 30). Іншу частину матеріалів з Іскорос- ті у квітні 1912 р. В. Хвойка передав до Київ- ського художньо-промислового та наукового музею (нині — НМІУ). До нашого часу дійшов запис про надходження колекції, зроблений ру- кою В. Хвойки в Рукописному каталозі Архео- логічного відділу музею: «235 экземпляров раз- ной величины и формы кремневых ножей, скреб- ков, резцов, ядрищ, отбойников, копьеобразных остроконечников и других видов кремневых ору- дий, найденных при раскопках палеолитичес- кой стоянки, обнаруженной С. М. Крейтоном и В. В. Хвойка в м. Искорости Овручского уез- да Волынской губ.» (Рукописный… б.р.а, с. 18) (рис. 1: 4). У 1920 р. зі збірки С. М. Крейтона до музею надійшло ще 11 предметів (Рукописный… б.р.б, с. 434). Отже, зі стоянки В. Хвойкою було відібрано понад 500 крем’яних артефактів. Щодо інтерпре- тації, то дослідник визначив їх як палеолітичні та вказав на високий рівень навичок кременеоброб- ки давніх майстрів Іскорості. Серед кам’яного ін- вентарю В. Хвойка виділив різці, списоподібні гостроконечні знаряддя, ножі й скребки, а також зазначив, що вони є продуктами якісно нового етапу у виготовленні знарядь, порівнюючи з Гін- цями та Києво-Кирилівською стоянкою (Хвойка 2008, с. 13-14). Низький рівень описів стратигра- фічної позиції стоянки та її матеріалів (зокрема брак опису стану збереженості матеріалів, ефе- мерність виділених категорій кам’яного інвента- рю, не підкріплених жодними рисунками або фо- тографіями) спричинили дискусії щодо культур- но-хронологічної належності Іскорості. Частина дослідників, використовуючи в ролі джерела інформації про стоянку дані, подані В. Хвойкою в ІАК та в роботі «Древние обита- тели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена», підтримала позицію відкривача пам’ятки (Спицын 1915, с. 142-144; Вишневский 1924, с. 464-465; Skutil 1928; Кор- шак 1930а; Field, Prostov 1936, p. 275; Ефимен- ко 1938, с. 600; Golomshtok 1938, p. 434-435; Hančar 1940, p. 87). Ф. А. Козубовський у своїх звітах про зведення й дослідження різночасо- вих пам’яток Коростенщини також підтримав аргументацію В. Хвойки щодо палеолітичного віку стоянки (В справі…, арк. 7, 11). Найбільш інформативними є публікації Й. Скутіла (Skutil 1928) й К. Коршака (Коршак 1930а). Своєю статтею чеський дослідник увів Іскорость до європейського палеолітознавства. Й. Скутіл зазначає, що пам’ятка є палеолітич- ною стоянкою костьонківського типу й першим друкує фотографії її матеріалів. К. Коршак зау- важує, що спершу В. Хвойка надіслав три знім- ки Л. Нідерле. Саме з них Й. Скутіл зробив дві таблиці, зменшивши розмір предметів до 1/4 реального розміру (Коршак 1930а, с. 9). П. Бо- рисковський додає, що на цих фотографіях було вміщено 163 крем’яні артефакти (Борисковский 1953, с. 149). Серед архівної документації секто- ру «Археологія доби каменю-бронзи» науково- дослідного відділу археології НМІУ є три фото- графії зі 163 крем’яними предметами з Іскорості (рис. 1: 1—3). На них зафіксовані матеріали, на- діслані В. Хвойкою до Санкт-Петербурга. Час- тину з них зарисував К. Коршак. Рисунки збері- гаються серед аркушів рукопису статті «Палео- літична стація в містечку Іскорості» в Науковому архіві ІА НАН України (Коршак 1930б). К. Коршак у 1930 р. провів розвідкові робо- ти на пам’ятці, унаслідок чого уточнив її розта- шування, а також геологічні та стратиграфічні умови залягання артефактів. У своїй статті він опублікував плани розкопів В. Хвойки (Кор- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 390 1 2 3 4 Рис. 1. Архівна документація сектору «Археологія доби каменю-бронзи» НМІУ: 1—3 — фотографії 163-х артефактів, які зберігаються в МАЕ РАН, надіслані В. Хвойкою Л. Нідерле; 4 — запис про надходження колекції, зроблений рукою В. Хвойки в Рукописному каталозі Археологічного відділу музею Fig. 1. Archival documentation of the sector “Archaeology of the Stone-Bronze Ages” of the National Museum of the History of Ukraine: 1—3 — photos sent by V. Khvoika to L. Niederle of 163 artefacts from the Iskorost site, which are now stored in the Museum of Anthropology and Ethnography of the Russian Academy of Sciences; 4 — record in the Handwritten Catalogue of the Archaeological Department of the Kyiv City Museum (modern — the National Museum of the History of Ukraine) about the receipt of artefacts from the Iskorost site ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 91 шак 1930а, табл. І—ІІ). К. Коршак переглянув частину артефактів з Іскорості, що зберігаєть- ся у Всеукраїнському історичному музеї іме- ні Тараса Шевченка, охарактеризував сирови- ну предметів, зазначив діапазони розмірів різ- них категорій кам’яного інвентарю і виділив такі типи: «відщепки, скребаки, різаки, про- колки, нуклевси, відбивач, оскілки» (Коршак 1930а, с. 19-20). Опис проілюстровано табли- цею з 15 виробами (1/2 реального розміру). К. Коршак вважав, що майстри Іскорості ви- користовували техніку розщеплення в руках, а технологія спрямовувалася на отримання ско- лів різних розмірів. Невиразність типів, наяв- ність нуклеусів і незначну кількість ретушова- них виробів дослідник пояснював специфікою стоянки: «… в Іскорості ми маємо справу зі стацією-майстернею, що до неї первісна лю- дина різними часами неодноразово була повер- талася» (Коршак 1930а, с. 20-21). К. Коршак підтримав верхньопалеолітичну належність пам’ятки, але зазначив, що для уточнення да- тування є потреба в нових розкопках (Коршак 1930а, с. 21). Іншу думку про Іскорость висловив В. Да- нилевич. Матеріали стоянки він визначив як мезолітичні за браком мамонтової фауни та з огляду на великі розміри крем’яних предме- тів (які начебто не властиві мікролітичному ха- рактеру пізнього палеоліту Київщини) і більш прогресивну техніку розколювання, ніж була за доби палеоліту (Данилевич 1925, с. 17-18). І. Левицький, який займався зведенням пам’яток Коростенщини в 1920-х рр. (Ле- вицький б.р., арк. 30-32), у 1940 р. разом зі співробітниками Коростенського краєзнавчо- го музею обстежив місце пам’ятки у зв’язку з тим, що внаслідок роботи піщаного кар’єру площа стоянки скорочувалася. Недалеко від розкопу В. Хвойки була проведена більш гли- бока зачистка для вивчення стратиграфії цьо- го пункту. У такий спосіб було виявлено кіль- ка шарів із крем’яною індустрією, які, однак, були перемішані. За аналогіями із сусідніми пунктами цього регіону І. Левицький визна- чив нижні шари епіпалеолітичними, а верх- ні — ранньонеолітичними (Левицький 1950, с. 158-151). Отже, дослідник окреслив бага- тошаровість пам’ятки, але фактично не зміг атрибутувати горизонт, розкритий В. Хвой- кою, і не оглянув матеріали з його розкопок. Ранньонеолітичний вік Іскорості підтримав П. Борисковський з огляду на умови заляган- ня артефактів і стан їх збереженості (Борис- ковский 1953, с. 151). Матеріалами Іскорості цікавилося багато дослідників, зокрема з ними мав намір озна- йомитися співробітник Українського інсти- туту матеріальної культури Т. Тесля, про що свідчить його заява від 11 квітня 1932 р. із ре- золюцією В. Козловської (Заява… б..р). На той час ці знахідки зберігалися в Археологіч- ному музеї ВУАН. 1936 р. матеріали стоянки, як і інші археологічні комплекси, увійшли до складу Центрального історичного музею (далі — ЦІМ). У відомостях, складених В. Козлов- ською, стоянка Іскорость записана під № 9 в розділі «Переходова доба» (Козловська 1936, с. 6; Яненко 2017, с. 202). Частина знахідок з Іскорості була представлена в новій експозиції 1 2 Рис. 2. Загальний контекст стоянки Іскорость: 1 — географічне розташування пам’ятки; 2 — зарисовка плану розкритої ділянки стоянки, здійснена за кресленнями В. Хвойки невідомим автором. Особовий архів В. Хвойки в НМІУ № 13, арк. 17 Fig. 2. General context of the Iskorost site: 1 — geographical location of the site; 2 — sketch of the plan of the open area of the site made by an unknown author according to the drawings of V. Khvoika. The Personal Archive of V. Khvoika in the National Museum of the History of Ukraine No. 13, p. 17 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 392 відділу «Докласове суспільство» ЦІМ (1938— 1941 рр.). Серед архівної документації секто- ру «Археологія доби каменю-бронзи» науко- во-дослідного відділу археології НМІУ наяв- ний по-вітринний опис — «Книга экспонатов, находящихся в экспозиции отдела доклассово- го общества на І/І 1939 г.», у якому зазначе- но 79 одиниць зберігання зі стоянки Іскорость (Сорокіна, Радієвська, Завальна 2016, с. 321, 324, 326). Під час Другої світової війни колекцію Іс- корості спіткала така сама доля, що й інші ар- хеологічні комплекси ЦІМ. Перевезена з Киє- во-Печерської лаври до колишнього Музею Ле- ніна, археологічна збірка стала основою для створення експозиції Крайового музею до- і Рис. 3. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость: 1—5 — реберчасті пластини; 6 — з’єднання (ремонтаж) із двох фрагментів пластини; 7—19 — пластини утилізації робочих поверхонь нуклеусів; 20 — пренуклеус Fig. 3. Flint inventory of the Iskorost site: 1—5 — crested blades; 6 — a conjoining of two fragments of the blade; 7—19 — blades from the working surfaces of the cores; 20 — precore 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 93 ранньої історії. На одному з особистих паперів П. Курінного наведено план розміщення вітрин залу палеоліту-мезоліту, де вітрини позначені назвами пам’яток. Переважно це ті самі колек- ції, які були представлені й у довоєнній експо- зиції ЦІМ, серед них — Іскорость (Сорокіна, Радієвська, Завальна 2017, с. 356, 358, рис. 7, 8). Восени 1943 р. археологічна збірка була ви- везена до Кракова, звідти до м. Гьохштедта в Баварії (Радієвська, Себта, Сорокіна 2018а, с. 822, 825, 833). У 1947 р. культурні ціннос- ті, перевезені з Гьохштедта до Мюнхена, були доставлені в радянську зону окупації Берліна, а звідти до Києва. На початку наступного року експерти спеціальної комісії приймали збірки, що повернулися з Німеччини (Радієвська, Себ- та, Сорокіна 2018б, с. 16-52). Обробити значні обсяги матеріалів у короткий термін було не- можливо, тому інвентаризація повернених ко- лекцій розтяглася на десятиліття (Сорокіна та ін. 2020, с. 263). Через це 29 предметів із роз- копок В. Хвойки в Іскорості були записані до колекційного опису «а3 Волинь», переважна кількість — до колекції «а252 Полісся Жито- мирське». Про знахідки з колекції «а3 Волинь» згадує в монографії І. Черняков (Черняков 2006, с. 51-52). Згодом частина з них була опу- блікована. За технологічними ознаками була визначена належність матеріалів до свідерської культури (Беленко, Радієвська 2010, с. 39-41, рис. 4). Під час останнього звірення колекцій була виявлена більша частина предметів зі сто- янки Іскорость. Матеріали та методи Загальний контекст стоянки Іскорость. Пам’ятка розташована в центральній части- ні міста Коростень (Коростенський р-н, Жито- мирська обл.), між вулицями Сосновського та Ольгинською. Стоянка займала підвищення (плато) пізньольодовикової першої надзаплав- ної тераси лівого берега р. Уж. Відповідно до схеми, наведеної І. Левицьким (1950, с. 157, рис. 1), можна стверджувати, що стоянка об- межувалася крайовою частиною тераси на пів- денному сході й північному заході, а з півно- чі — берегом безіменного струмка (притоки р. Уж). На момент розвідок К. Коршака (1930а, с. 10) висота над рівнем води в північно-східній частині сягала понад 4 м (рис. 2: 1). Детального стратиграфічного опису В. Хвойка не зробив. Уточненням геологіч- ної позиції пам’ятки займалися К. Коршак (1930а, с. 12-16) й І. Левицький (1950). Перші кам’яні предмети В. Хвойка знайшов на гли- бині 0,5 м, під курганним насипом. На глиби- ні 0,75—0,87 м у піщаному яскраво жовтому шарі В. Хвойка зафіксував сліди трьох оваль- них вогнищ діаметром 1—2 м кожне, які скла- далися з попелу та вугілля й довкола яких ле- жали крем’яні артефакти. Культурний шар, що оточував вогнища, сформований перетлілими органічними речовинами й обпаленим палео- ґрунтом. Фауністичний матеріал не був зафік- сований (Коршак 1930а, с. 14-16; Хвойка 2008, с. 13-14) (рис. 2: 2). За картосхемою К. Коршака, складеною під час розвідкових робіт на пам’ятці, можна стверджувати, що стоянка займала площу по- над 200—300 м2 (Коршак 1930б). Результати за- чисток І. Левицького свідчать про більшу пло- щу пам’ятки (Левицький 1950, с. 158-159). Типологічний і типолого-технологічний підходи, використана термінологія. Для визначення форм продуктів розщеплен- ня кременю, з’ясування їхніх взаємозв’язків і місць у процесі виробництва, а також рекон- струкції загальної технологічної стратегії було застосовано технологічний аналіз (Ginter 1974; Гиря 1997; Burdukiewicz 2006; Dziewanowski 2012; Ступак 2017). Відповідно до морфоме- тричних і технологічних параметрів були виді- лені такі категорії крем’яних артефактів: пре- нуклеуси, нуклеуси та їх уламки, сколи та їх осколки. Межу між нуклеусами й пренуклеу- сами проведено за наявністю в перших щонай- менше однієї поверхні сколювання із серією паралельних негативів від пластинчастих знят- тів, тобто робочої поверхні. Сколи поділені на відщепи (включно з плас- тинчастими) та пластини. Серед останніх за критерієм ширини (7—11 мм) була виділена група пластинок (Debénath, Dibble 1994, p. 11- 12). Атрибуція некомплектних сколів здійсню- ється відповідно до пропозиції А. Дебена і Г. Л. Діббла (Debénath, Dibble 1994, p. 11): ско- ли зі збереженою проксимальною частиною належать до зламаних, різні частини відщепів і пластин без проксимальної частини — до фраг- ментів. Відповідно до техніко-морфологічних і технологічних атрибутів сколи були включе- ні в технологічну послідовність і згруповані в такі категорії: «сколи формування пренуклеу- са» (первинні, напівпервинні, вторинні та ско- ли з різноспрямованим огранюванням), «сколи ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 394 формування й розширення призматичного ре- льєфу нуклеуса» (сколи з природних граней, реберчасті пластини, відщепи зі слідами ребер- частої грані та сколи підтримування призма- тичного рельєфу), «сколи утилізації робочих поверхонь нуклеусів» (пластини й відщепи, які мають на дорсальній поверхні паралельні поздовжньо або біпоздовжньо спрямовані не- гативи пластинчастих пропорцій). Окремою групою виділено «сколи переоформлення по- верхонь розщеплення й площадок нуклеуса» (поперечні, сколи зняття каверн і заломів, а та- кож підправки площадки). Для визначення техніки розщеплення — су- купності прийомів, засобів і навичок прикла- дення фізичного імпульсу з метою модифікації кам’яної окремості відповідно до поставленої майстром цілі (Crabtree 1982, р. 1; Гиря, Нехо- рошев 1993, с. 6; Inizan et al. 1999, p. 30) — було застосовано техніко-морфологічний і атрибу- тивний аналізи. Характеристика ознак обробки (ідеться про метод) частково запозичена з робіт аналогічного характеру (Whittaker 1994; Inizan et al. 1999; Kooyman 2000, p. 79-81; Pelegrin 2006; Павленок 2015; Damlien 2015; Харевич и др. 2017), проте автори цієї статті адаптували її до поставлених тут завдань. Відповідно до цьо- го визначалися морфологічні особливості від- бивного горбка й початку сколювальної, губки, вищербини і вторинних бокових супровідних сколів (Гиря, Прут 2015), особливості підго- товки зони розщеплення й регулярність фор- ми пластин. Порівняльний аналіз вищеописа- них атрибутів був проведений статистичними методами. Через розділеність колекції ремонтажування окремо не проводилося. Було зафіксовано одне з’єднання двох фрагментів пластини розширен- ня робочої поверхні (параметри комплектного сколу: 112,2 х 27,8 х 13,2 мм; 36,9 г). Імовірно, скол зламався в зоні внутрішньої неодноріднос- ті через надмірний поздовжній вигин, який ви- ник унаслідок зняття пластини з дуже випуклої й вузької бокової поверхні (рис. 3: 6). Результати Загальна характеристика крем’яного ін- вентарю. Загальна кількість предметів колекції стано- вить 265 одиниць. Із них 246 походять із розко- пок В. Хвойки в 1911 р. Документальних свід- чень про передання інших 19 предметів немає. У вищезгаданій «Книге экспонатов, находя- щихся в экспозиции отдела доклассового об- щества на I/I 1939 г.» вони наявні разом з ін- шими артефактами з розкопок В. Хвойки сто- янки в Іскорості. Цілком можливо, артефакти походять із розвідкових робіт, які здійснювали І. Левицький, Ф. Козубовський і К. Коршак на пам’ятці в 1920—1940-х рр. Із 265 предметів 252 належать до категорії сколів (Таблиця 1). Серед них 191 (76%) — плас- тинчасті. Це переважно пластини (181 одини- ця), пластинки нечисленні (10 одиниць), мікро- пластинок бракує. Іншу частину сколів склада- ють відщепи — 61 одиниця (24%) (Таблиця 2). Окрім цього, в колекції наявні два осколки, вісім нуклеусів і два їх уламки, один пренуклеус. Поверхні артефактів тьмяні й мають воско- вий блиск, на них добре помітні сучасні блис- кучі пошкодження. Краї сколів гострі. Серед 265 одиниць колекції лише шість (2%) вкриті легкою білою (іноді з блакитним відтінком) па- тиною. Також серед наявних крем’яних пред- метів 42 (16%) мають сліди обпалу. Здебіль- шого це зони з насиченим відтінком яскра- во червоного (малинового) кольору, хаотично спрямованими тріщинами, глянцевим блиском. Термічний вплив помітно змінив поверхню окремих предметів: на ній з’явилися ділянки, понівечені безладним розколюванням породи, а також сліди потлідів — маленьких округлих відколів, які відшаровуються від поверхні й ли- шають ямки неправильної форми (Whittaker 1994, p. 73) (рис. 4: 10, 15). Усі артефакти стоянки виготовлені з креме- ню. Найчисленнішими є предмети з матового світло-сірого (рідше темно-сірого) із синім або Таблиця 1. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Розподіл сколів за їхньою комплектністю. Table 1. Flint inventory of the Iskorost site. Differentiation of flakes and blades according to their completeness. Тип сколу Комплектність Загальна кількістьЦілий Зламаний Фрагмент Відщеп 54 5 2 61 Пластина 88 35 58 181 Пластинка 5 0 5 10 252 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 95 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Рис. 4. Техніко-морфологічні ознаки різних категорій продуктів розщеплення зі стоянки Іскорость: 1—5 — напівкільцеві тріщини на площадках сколів і нуклеусів; 6—9 — негативи вторинних бокових супровідних сколів на дорсалах сколів і робочих поверхнях нуклеусів; 10, 15 — потліди на вентральній і дорсальній поверхнях пластин; 11—14 — вищербини на відбивних горбках пластин Fig. 4. Technical and morphological signs of different categories of flaking products from the Iskorost site: 1—5 — semicircular cracks (Hertzian cones) on the platforms of flakes and cores; 6—9 — negatives of secondary lateral accompanying flakes on dorsals of flakes and working surfaces of cores; 10, 15 — potlids on the ventral and dorsal surfaces of the blades; 11—14 — bulbar scars on the bulbs of percussion of blades Таблиця 2. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Технологічні категорії індустрії. Table 2. Flint inventory of the Iskorost site. Technological categories of industry. Категорія Тип сколу і його комплектність Загальна кількість Відщеп Пластина Пластинка N %Ц З Ф Ц З Ф Ц З Ф Скол формування пренуклеуса 27 2 2 5 3 7 – – – 46 18,2 Скол із природної грані 1 – – 6 1 – – – – 8 3,2 Пластина реберчаста первинна – – – 13 3 3 1 – 1 21 8,3 Пластина реберчаста вторинна – – – 5 2 4 – – – 11 4,4 Відщеп зі слідами реберчастої грані 4 – – – – – – – – 4 1,6 Скол підтримування призматичного рельєфу 5 – – 13 9 8 – – – 35 13,9 Скол поперечний 2 – – – 1 1 – – – 4 1,6 Скол підправки площадки 2 – – 1 – – – – – 3 1,2 Скол зняття каверн і заломів 6 1 – 3 1 2 – – – 13 5,1 Відщеп утилізації робочої поверхні нуклеуса 7 2 – – – – – – – 9 3,6 Пластина утилізації робочої поверхні нуклеуса – – – 42 15 33 4 – 4 98 38,9 252 100 блакитним (іноді зеленим, жовтим) відтінками непрозорого кременю із шорсткою дрібнозер- нистою поверхнею сколу та білими або сірими включеннями зернистого матеріалу розміром від дрібних цяток до прошарків. Ця група пред- ставлена у формі конкрецій і жовн із гладкими (іноді обкатаними) кородованими природними поверхнями бурого забарвлення й білою, сіру- вато-коричнюватою або сірувато-жовтуватою шорсткою кіркою. Нечисленними є предмети зі світло-сірого з помаранчевим відтінком непрозорого кременю з гладкою й менш зернистою, ніж попередня група, поверхнею сколу, але з більшою кількіс- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 396 Рис. 5. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Нуклеуси Fig. 5. Flint inventory of the Iskorost site. Cores 1a 1b 2a 2b 3 4 5 6 7a 7b 8a 8b ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 97 тю білих і сірих включень (переважно цяток). Вони представлені у формі конкрецій із глад- кими природними кородованими поверхня- ми тьмяно-помаранчевого або коричнюватого забарвлення й темно-сірою шорсткою, іноді з глибокими комірками, кіркою. Одиничні артефакти виготовлені з непро- зорого кременю із шаруватою внутрішньою частиною, яка проявляється в поступовій змі- ні кольору: в одному разі підкоркова частина дрібнозерниста із білим забарвленням, а ядро тонкозернисте й різнокольорове (від коричню- ватого до синюватого), в іншому — підкорко- ва частина тонкозерниста, колір шарувато змі- нюється від жовтуватого, бурого, зеленувато- го до синюватого, а ядро — дрібнозернисте та має сіре забарвлення. У всіх зразків коркова по- верхня бежева й шорстка, місцями з неглибоки- ми комірками. Увесь кремінь місцевого походження. У формі конкрецій, жовн та їх уламків він трапля- ється в пісках і моренових суглинках усією те- риторією Коростеня (Тутковський 1926, с. 107- 108). Загалом сировина характеризується трі- щинуватістю і значною кількістю включень, що, імовірно, ускладнювало процес обробки. Пренуклеуси. У колекції наявний один пре- нуклеус. Заготовкою для нього був масивний відщеп, частина дорсальної поверхні якого вкрита кіркою. Він краплеподібної форми, має сліди, імовірно, підготовки тильної поверхні, але через термічне пошкодження протилежної поверхні неможливо надати інформацію про особливості формування площадки, бокових граней і поверхні сколювання (рис. 3: 20). Нуклеуси та їх уламки. До нуклеусів нале- жать вісім предметів (рис. 5). Пренуклеуси й нуклеуси первісно були більшими, про що свід- чить те, що серед цілих, зламаних і фрагмен- тів сколів найбільшими є відщепи формування пренуклесів і реберчасті пластини. Усі нукле- уси підпризматичні, видовжених пропорцій зі скошеними площадками. П’ять нуклеусів мають дві площадки, у яких у зустрічному напрямку на одній поверхні ско- лювання знімалися пластини. Ще два нуклеу- си двоплощадкові біпоздовжньо-суміжні. У ко- лекції є один одноплощадковий одноплощин- ний нуклеус (рис. 5: 5). 2/3 площадок нуклеусів сформовані зняттям одного сколу, інші — дво- ма-трьома або природні. 86% площадок сфор- мовані зняттям зі сторони робочої поверхні, інші 14% — із тильної й бокової сторін. Усеред- нений кут між площадкою й поверхнею сколю- вання 76° (від 62° до 90°). На площадках трьох нуклеусів є напівкільцеві тріщини (рис. 4: 1). 3/4 нуклеусів мають широкий тил. На шіс- тьох зразках на ньому зберіглася кірка. Тил формувався переважно зняттям сколів з обох бічних поверхонь або з ребра між тилом і бо- ковими поверхнями (лише у двох нуклеусів він необроблений). Бокові поверхні вирівнювали- ся сколами, перпендикулярними осі нуклеуса (поперечними). Поверхні сколювання переважно витягну- ті, не надто широкі і, залежно від рівня спра- цьованості, ледь випуклі в медіальній частині або сплощені. Також у колекції є два нуклеуси з дуже вигнутими робочими поверхнями. Вони спрямовані на зняття пластин, значно рідше пластинок, довжина яких варіюється від 25 до 80 мм. На всіх поверхнях сколювання є заломи. Частково на їх видалення, загальну підправку поверхні сколювання й підтримування призма- тичного рельєфу спрямовувалися поперечні сколи, негативи яких наявні на трьох нуклеу- сах. Ними також формувалися реберчасті гра- ні, сліди яких помітні на двох нуклеусах. Сім нуклеусів мають підправку зони розщеплення: для шести зразків це редуціювання, яке в трьох випадках доповнювалося абразивною оброб- кою, і для одного — суто пришліфовування межі площадки й поверхні сколювання. Площадки нуклеусів використовувалися по- слідовно: після утворення однієї знімалася се- рія пластин, після чого формувалася ще одна площадка й надалі вони чергувалися. Такий спосіб утилізації дає змогу підтримувати ви- гнутість поверхні сколювання й підправляти її за умови формування заломів. Частина нуклеусів можуть вважатися спра- цьованими через сплощену робочу поверхню. Два нуклеуси припинено використовувати че- рез значну кількість заломів. На них наявні слі- ди невдалих спроб переоформлення поверх- ні сколювання поперечними сколами й віднов- лення реберчастої грані. Також два нуклеуси припинено утилізовувати через зміщення ви- гину поверхні сколювання. Лише один нуклеус — одноплощадковий одноплощинний — може бути утилізований як із наявної площадки, так і за умови формування другої. У колекції зафіксовано два уламки нуклеу- сів. Усі уламки є продуктами зламу нуклеусів унаслідок спроб його переоформлення. На обох наявні сліди формування реберчастої грані. В ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 398 Рис. 6. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Сколи формування пренуклеуса Fig. 6. Flint inventory of the Iskorost site. Flakes and blades from stages of the preparation of precores 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 99 одного уламка площадка сформована зняттям одного сколу, в іншого — декількох. Окрім цьо- го, в останнього площадка була ретельно фасе- тована. Зона розщеплення всіх уламків нуклеу- сів підготовлена редуціюванням і абразивною обробкою. Технологічні категорії сколів. Сколи формування пренуклеуса (18.2%). У цю категорію занесена переважна кількість від- щепів колекції (31) й 15 пластин (рис. 6). Дор- сальна поверхня 52% сколів вкрита на 1/4—3/4 природною поверхнею в поєднанні з 1—3 не- гативами попереднього сколювання. Відщепи й пластини переважно мають поздовжнє ограню- вання (21 одиниця; 46%). Значно менше пред- ставлені ортогональне (сім одиниць; 15%), бі- поздовжньо-ортогональне (чотири одиниці; 9%), біпоздовжнє (три одиниці; 6%), поздо- вжньо-поперечне (три одиниці; 6%) типи огра- нювань. Огранювання інших восьми сколів (18%) умовно визначене як «різноспрямоване» — це нерегулярні двобічно-ортогональні із по- здовжніми або біпоздовжніми негативами, а та- кож ортогонально-поперечні схеми розщеплен- ня на дорсальній поверхні. Сколи з природних граней (3.2%). Сім плас- тин і один відщеп через наявність природного поздовжнього ребра на дорсальній поверхні за- несено в цю категорію (рис. 7: 1—5). Усі ско- ли мають первинне, поздовжнє або протилежне огранювання. Наявний у колекції відщеп із при- родної грані конкреції, можливо, є продуктом невдалої спроби зняття пластини через недо- статню увагу до підготовки зони розщеплення. Сколи реберчасті (14.3%). 30 пластин і дві пластинки мають штучно сформовану ребер- часту грань на дорсальній поверхні. Окрім цьо- го в колекції виділено чотири відщепи зі сліда- ми ребра (рис. 3: 1—5; рис. 7: 6—21). 21 плас- тина належить до первинних, 11 до вторинних. Поміж первинних переважають двосторон- ні (10 одиниць) й односторонні (сім одиниць), пластин із поперемінно сформованим ребром меншість (чотири одиниці). Серед вторинних сім зразків належать до поздовжньо-реберчас- тих, чотири до біпоздовжньо-реберчастих. 42% (15 одиниць) сколів мають підправку ребра на спині. Для 11 було здійснено редуціювання, яке в шести ситуаціях доповнювалося абразивною обробкою. На чотирьох пластинах ребро лише пришліфовувалося. Наявні негативи із заломами на дорсальних поверхнях частини сколів, які перекривають певну ділянку реберчастої грані, вказують на те, що вони були зняті не з першої спроби. Імо- вірно, переважно в таких ситуаціях здійснюва- лася додаткова підготовка зони розщеплення. Сколи підтримування призматичного ре- льєфу (13.9%). До цієї категорії належать 30 пластин і п’ять відщепів (рис. 8: 13—21, 23—24). 60% сколів мають поздовжньо- і біпоздовжньо- поперечне (зокрема з кіркою), а також поздо- вжньо-біпоперечне огранювання. 23% відщепів і пластин мають ортогональне й біпоздовжньо- ортогональне (зокрема двобічно-ортогональне) огранювання. Інші 17% включають зразки з ор- тогонально-поперечним, поздовжнім і біпоздов- жнім огранюванням. Морфологія й схема ско- лювання на дорсальній поверхні свідчать про те, що зняття пластин цієї категорії починало- ся з грані між поверхнею сколювання й боковою стороною пренуклеуса або тильною стороною в більш спрацьованих нуклеусах. Сколи поперечні (1.6%). Два відщепи та дві пластини мають на дорсальній поверхні фраг- менти робочої поверхні нуклеуса (рис. 8: 1—4). Їхня вісь сколювання поперечно спрямована призматичному огранюванню (в положенні на нуклеусі негативи розташовані поздовжньо). Імовірно, сколи були відходами операції від- новлення реберчастої грані. Також, можливо, один відщеп був сколотий для підправки рельє- фу нуклеуса зняттям залому. Сколи підправки площадки (1.2%). Два від- щепи і одна пластина належать до цієї категорії (рис. 8: 5, 9). Ці сколи виділені за морфологіч- ною схожістю, спрямованістю слідів редуцію- вання й абразивної обробки з поверхні сколю- вання на площадку, глибинністю негативів на дорсальній поверхні. Площадками для їхнього зняття були робоча поверхня нуклеусів і бічні поверхні. Підготовки зон розщеплення немає. Сколи зняття каверн і заломів (5.1%). Сім відщепів і шість пластин із колекції сколені для підправки рельєфу пренуклеусів і нуклеу- сів зняттям заломів і зон із чужорідними вклю- ченнями (рис. 8: 6—8, 10—12). 6 сколів демон- струють видалення заломів і каверн із поверхні сколювання зняттями з протилежної до осно- вної площадки, чотири — з бокової поверхні, три — з тієї ж самої (основної) площадки. В останньому разі знімався більш масивний скол, зона розщеплення якого детально готувалася прийомами ізолювання та звільнення. Такий розподіл приблизно збігається з огранюванням сколів: 10 із них мають біпоздовжнє й поздо- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3100 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Рис. 7. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Сколи фаз формування й розширення призматичного рельєфу нуклеуса Fig. 7. Flint inventory of the Iskorost site. Flakes and blades of phases of formation and expanding of a prismatic relief of cores вжнє огранювання, інші три — біпоздовжньо- ортогональне, двобічно-ортогональне й поздо- вжньо-поперечне. Сколи утилізації робочої поверхні нуклеу- са (42.5%). 90 пластин, вісім пластинок (рис. 3: 7—19; рис. 9) і дев’ять відщепів (рис. 8: 22, 25—30) пов’язані з операціями зняття заго- товок із робочих поверхонь нуклеусів. Се- ред пластинчастих сколів 51 (52%) мають поз- довжнє огранювання, 44 (45%) біпоздовжнє. Поміж них 13 мають залишки кірки. Також три (3%) одиниці мають поздовжньо- і біпоздовж- ньо-поперечне огранювання: на дорсальній по- верхні, окрім негативів пластин із робочої по- верхні нуклеусів, є сліди поперечних сколів, імовірно, пов’язаних із підправкою площини ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 101 Рис. 8. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость: 1—12 — сколи операцій переоформлення поверхонь розщеплення і площадок нуклеусів; 13—21, 23—24 — сколи підтримування призматичного рельєфу; 22, 25—30 — відщепи утилізації робочих поверхонь нуклеусів Fig. 8. Flint inventory of the Iskorost site: 1—12 — flakes and blades from the operations of rejuvenation of working surfaces and platforms of cores; 13—21, 23—24 — blades and flakes aimed at maintaining and expanding the prismatic relief of cores; 22, 25—30 — flakes from the working surfaces of cores 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3102 сколювання. Подібна ситуація спостерігаєть- ся й між відщепами: п’ять (56%) мають поздо- вжнє огранювання, чотири (44%) біпоздовжнє (один із залишками природної поверхні). Знаряддя. У колекції було зафіксовано лише 11 зна- рядь. Заготовкою для трьох були відщепи, для інших восьми — пластини. Серед типів зна- рядь можливо виділити лише три: два кутові різці (рис. 9: 9, 55) і одне дзьобоподібне зна- ряддя (рис. 9: 10). За наявністю точки удару та контрудару для одного з різців можна ствер- джувати про формування площадки для нане- сення різцевого сколу фрагментацією пластини на ковадлі. Імовірно, ліва частина конвергент- ного знаряддя сформована тим же прийомом, права — ретушшю. Інші знаряддя є пластина- ми й відщепами з нерегулярною крайовою ре- тушшю (рис. 6: 17, 18, 21; рис. 7: 5; рис. 8: 16; рис. 9: 56, 57). Техніка розщеплення. Відповідно до технологічної спрямованості індустрії відщепи та пластини (і різні техноло- гічні категорії сколів) можуть мати свої особли- вості застосованої техніки. Тому під час висвіт- лення результатів атрибутивного аналізу, наве- Ознака Тип сколу Відщеп (%) Пластина (%) Усереднений (%) Відбивний горбок Розсіяний 63 56 58 Розгорнутий 32 27 29 Невиражений 5 17 13 Вищербина Так 60 39 46 Ні 40 61 54 Губка Так 36 51 46 Ні 64 49 54 Розширення від площадки Так 54 71 66 Ні 46 29 34 Форма Нерегулярна 54 51 52 Трапецієподібна 12 12 12 Конвергентна 26 19 21 Овальна 5 9 8 Прямокутна 3 5 4 Невизначена 0 4 3 Профіль Вигнутий 54 69 65 Увігнутий 13 5 7 Прямовисний 33 26 28 Перетин Двогранний — 40 — Тригранний 34 Багатогранний 14 Нерегулярний 9 У формі прямокутного трикутника 2 Невизначений 1 Кут ° 77 81 80 Морфологія площадки Багатогранна 42 20 27 Трикутна 20 20 20 Овальна 7 16 13 Точкова 0 13 9 «Крилата» 7 7 7 Паралелограмна 20 13 15 Лінійна 4 11 9 Таблиця 3. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Результати атрибутивного аналізу Table 3. Flint inventory of the Iskorost site. Results of attributive analysis ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 103 Рис. 9. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Пластини утилізації робочих поверхонь нуклеусів Fig. 9. Flint inventory of the Iskorost site. Blades from the working surfaces of cores 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 5253 54 5655 57 дених у Таблиці 3, окрім усереднених даних для всіх сколів, також будуть зазначатися ізо- льовані показники для відщепів і пластин. Відбивний горбок вдалося визначити для 180 сколів (59 відщепів і 121 пластина). Між відщепами й пластинами найбільш помітна різ- ниця в категорії невиражених відбивних горб- ків: 5% для відщепів і 17% для пластин із про- ксимальними частинами. Вищербина наявна на 86 сколах (46%) (рис. 4: 11—14). Її середня до- вжина 10 мм (від 1,5 до 23,5 мм). Губку було зафіксовано також на 86 сколах (46%). Відсо- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3104 1 2 Рис. 10. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Розподіл (зовнішніх) кутів розщеплення пластин (1) і відщепів (2) Fig. 10. Flint inventory of the Iskorost site. Differentiation of exterior flaking angles of blades (1) and flakes (2) ток наявності та морфологія вищербини й вен- трального карнизу на відщепах і пластинах із проксимальною частиною помітно різниться. Переважна кількість сколів має тенденцію до розширення форми від ударної площадки. Цей показник неоднаковий для відщепів і плас- тин: 54% і 71% відповідно. Незначна відмін- ність фіксується й між пластинами: 79% ско- лених із робочих поверхонь мають розширення форми від ударної площадки й те саме харак- терне лише для 64% пластин фаз формування та переоформлення пренуклеусів і нуклеусів. Переважно сколи мають нерегулярну фор- му з медіально-вигнутим профілем. Перетин пластин здебільшого двогранний або тригран- ний, значно рідше багатогранний. Серед плас- тинчастих продуктів фаз формування та перео- формлення, з одного боку, й утилізації робочих поверхонь — з іншого, є різниця в співвідно- шенні двогранних, тригранних і нерегулярних перетинів. Серед перших переважають плас- тини з двогранним перетином (44%), водночас тригранний мають лише 25%. Пластини з робо- чих поверхонь здебільшого мають тригранний перетин (42%), проте відсоток двогранних усе ще досить високий (37%). Нерегулярного пере- тину не має жодна пластина фази утилізації по- верхонь сколювання нуклеусів, водночас серед пластинчастих продуктів фаз формування та переоформлення він складає 18%. Розподіл зовнішніх кутів представлений на рис. 10. Середній кут сколювання відщепів 77° (від 47° до 98°), пластин 81° (від 47° до 115°). Метричні параметри сколів наведені в Табли- ці 4. Розподіл пластин за довжиною й шириною представлений на рис. 11. Негативи вторинних бокових супровідних сколів були визначені на 118 предметах (44%), серед яких 107 сколів (рис. 4: 6—9). Вони ма- ють видовжену, але нерегулярну та місцями вигнуту форму й розташовані на межі між не- гативами на найбільш сплощених поверхнях огранювання сколів або нуклеусів. Переважно вторинні бокові супровідні сколи ледь вираже- ні й помітні під збільшенням. 101 (54%) скол має спеціальну підготовку зони розщеплення. 3/4 поміж них — пласти- ни. Серед прийомів переважає редуціювання (65 зразків), яке доповнюється в 17 ситуаціях абразивною обробкою. Пришліфовування межі Таблиця 4. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Метричні параметри категорій індустрії Table 4. Flint inventory of the Iskorost site. Metric parameters of industry categories Категорія Мінімальний Максимальний Усереднений Д Ш Т М Д Ш Т М Д Ш Т М Пренуклеус – – – – – – – – 63,5 44,7 27,7 66,2 Нуклеус 55,7 40,1 28,7 61,1 84,7 49,8 39,3 173,4 76,6 45,9 35,7 127,2 Нуклеуса уламок 76,2 35,7 22,1 66,1 78,4 47 38,8 85,6 77,3 41,4 30,5 75,9 Відщеп цілий 23,3 15,9 4,3 1,5 74,9 61,7 11,3 54 51 42,3 11,5 21,3 Відщепу фрагмент 40 34 5,8 5,8 58 45 7,7 15 49 39,5 6,8 10,4 Відщеп зламаний 34,8 23,1 4,7 3,3 60 60,3 10,5 33,2 49,4 45,6 9,7 20 Пластинчастий цілий 30,9 11,9 3 1,1 125 38,8 16,6 60,6 57,8 21 8,2 10 Пластинчастого фрагмент 21 13,4 3,5 0,9 96,7 38,8 29,2 96,7 49,2 20,8 7,5 9,3 Пластинчастий зламаний 22,7 14,6 4,6 1,5 80,5 25,1 12,5 23,8 49,8 20,7 8 8,4 Осколок 21.5 19.4 3 1 31 18,3 5,8 4 26.3 18.9 4.4 3.5 * Д — довжина (мм), Ш — ширина (мм), Т — товщина (мм), М — маса (г). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 105 1 2 Рис. 11. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Розподіл пластин за довжиною (1) і шириною (2) Fig. 11. Flint inventory of the Iskorost site. Differentiation of blades by length (1) and width (2) площини сколювання й площадки без будь-яких інших прийомів зафіксовано в дев’яти сколів. 25 одиниць мають сліди застосування прийо- му ізолювання, яке в одному разі доповнюва- лося звільненням площадки. Лише звільненням оформлено зону розщеплення двох сколів. Такий розподіл підготовки зони розщеплення частково зумовлює диференціацію типів і форм, а також особливості метричних параметрів пло- щадок (Таблиці 5 і 6). Хоч гладка площадка пе- реважає як серед відщепів, так і серед пластин, простежується помітна відсоткова різниця між лінійним і точковим типами. Більшість випадків спеціальної підготовки зон розщеплення (особ- ливо прийомами ізолювання й звільнення — майже не представленими серед відщепів) під- вищує відсоток точкових і лінійних площадок. Розміри площадок представлені в Табли- ці 6. Фіксується різниця метричних параметрів ударних площадок пластин різних технологіч- них фаз. Пластинчасті сколи формування й пе- реоформлення мають такі середні показники розмірів площадок: ширина — 9,6 мм, товщи- на — 4,9 мм; пластини з робочих поверхонь: ширина — 6,8 мм, товщина — 2,8 мм. Отже, метричні параметри та пропорції пластин, нерегулярність їхньої форми й огра- нювання, характер сколювальної, відбивного горбка, губки, вищербини, вторинних бокових супровідних сколів, розміри й тип ударної пло- щадки, морфологія напівкільцевих тріщин на площадці, кут розколювання, а також пропорції та параметри нуклеусів, особливості їхньої під- готовки й характеристика робочих поверхонь свідчать про використання техніки розщеплен- ня в руках. Жодних ознак застосування від- тискної техніки не було зафіксовано. Результати атрибутивного аналізу свідчать про диференціацію використання типів відбій- ників на різних етапах редукційної послідовнос- ті. Серія відщепів із нерегулярним огранюван- ням і/або кіркою, яка займає приблизно 2—3/5 дорсальної поверхні, не має слідів підготовки зони розщеплення (окрім одиничних зразків із редуціюванням карнизу або абразивною оброб- кою), їхні площадки широкі й товсті, а відбив- ний горбок масивний конусоподібний із вер- шиною в точці удару. Такі сколи відповідають раннім фазам (формування пренуклеусів і ну- клеусів) і для їх зняття, імовірно, використову- вався твердий і м’який кам’яні активні елемен- Таблиця 5. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Розподіл типів площадок між відщепами й пластинами Table 5. Flint inventory of the Iskorost site. Differentiation of types of platforms between flakes and blades Тип площадки Тип сколу Загальна кількістьВідщеп Пластина N % N % N % Гладка 34 57,6 75 58,6 109 58,3 Лінійна 3 5,1 16 12,5 19 10,2 Точкова 1 1,7 17 13,3 18 9,6 Фасетована 10 16,9 7 5,5 17 9 Природна 7 11,9 6 4,6 13 7 Розбита 4 6,8 7 5,5 11 5,9 59 100 128 100 187 100 Тип сколу Мінімаль- ний Максималь- ний Усередне- ний Ш Т Ш Т Ш Т Відщеп 4,2 1,5 47,2 12,3 18,5 7 Пластина 0,8 0,7 26,3 15,8 8,3 4 * Ш — ширина (мм), Т — товщина (мм). Таблиця 6. Крем’яний інвентар стоянки Іскорость. Метричні параметри площадок сколів Table 6. Flint inventory of the Iskorost site. Metric parameters of the platforms of flakes and blades ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3106 ти, іноді із широким робочим краєм. Із початком утилізації поверхонь сколювання відбувається перехід до більш точкової ударної зони відбій- ника, можливо, уже рогового, а також збільшу- ється кількість і підвищується рівень підготовки зон розщеплення. Площадки цих пластин мен- ші, вони могли виокремлюватися й підніматися для здобування щонайбільше переваг, які може забезпечити прецизійний удар м’яким відбійни- ком із точковою робочою поверхнею. Загальна характеристика технології. Не викликає сумнівів, що всі вищеописані продукти розщеплення пов’язані з однією тех- нологією, спрямованою на сколювання плас- тинчастих заготовок. 52 відщепи належать до етапів формування пренуклеусів, підготовки, розширення й підправки призматичної по- верхні. Інші дев’ять — відщепи утилізації ро- бочої поверхні нуклеусів — можуть вважати- ся невдалими спробами сколоти пластини. На нуклеусах не було зафіксовано жодних ознак їхньої підготовки для сколювання відщепів-за- готовок наперед визначеної форми, як і немає виразних знарядь, виготовлених із відщепів стандартизованих морфометричних параме- трів, зумовлених цією попередньою підготов- кою нуклеусів. На стоянці використовувався кремінь міс- цевого походження — тріщинуватий, із вклю- ченнями та рельєфом поверхонь конкрецій зі значною кількістю виступів, ям і каверн. Саме тому він потребує більш детальної обробки. Першим фазам формування пренуклеуса від- повідають крайові (більша частина дорсальної поверхні яких вкрита кіркою) і сколи з простим огранюванням (1—2 напрямки), пізнім — від- щепи й пластини, які на дорсальній поверхні мають сліди сколів, знятих у 3—4 і більше на- прямках. Останні свідчать про детальну підго- товку як форми, так і рельєфу пренуклеуса до початку формування робочої поверхні. На цьо- му етапі підготовка зони розщеплення нечас- та й застосовується здебільшого для видалення карнизу і/або за потреби сколоти відщеп чітко запланованих параметрів. Відщепи з інтенсив- ною підготовкою зони розщеплення, імовірно, є відходами формування реберчастої грані. На переважній кількості нуклеусів зберегли- ся сліди формування бокових і тильних повер- хонь. Іноді на цих ділянках є кірка, але в незна- чній кількості. Площадка формувалася зняттям переважно одного сколу, рідше двох-трьох, у на- прямку з потенційної поверхні сколювання до тилу. Це забезпечувало бажаний кут для подаль- шого зняття пластин. В поодиноких випадках, за умови підхожості кута й рівності природної по- верхні, площадка використовувалася без додат- кових дій. Формування призматичного рельєфу відбу- валося зняттям реберчастої пластини. Як і пре- нуклеус, грань готувалася ретельно, про що свідчить переважання серед реберчастих дво- сторонніх. Через це майже не виникало по- треби у підготовці зони розщеплення. За умов зручності форми пренуклеуса або початко- вої окремості природна грань тільки підправ- лялася чи знімалася без будь-яких додаткових операцій, обмежуючись формуванням гладкої площадки. Такі способи також були поширені, про що свідчить значна кількість односторон- ніх реберчастих пластин і сколів із природних граней. Подальше поширення й підтримуван- ня призматичного рельєфу відбувалося знят- тям пластин у паралельній манері. Кожна інша пластина мала, окрім негативів від попередніх пластин-заготовок, сліди формування ребер- частої грані й бокових поверхонь. На стоянці використовувався метод біпоз- довжнього розщеплення нуклеусів. На почат- ковому етапі пластини знімалися з однієї пло- щадки, згодом формувалася друга й заготовки сколювалися поперемінно. Через це пласти- ни колекції мають переважно поздовжнє й бі- поздовжє огранювання. Попри нерегулярність форм переважної кількості сколів, імовірно, найбажанішим було зняття пластин конвер- гентної або овальної форм із пірчастим закін- ченням. У пластин ранніх технологічних фаз (формування пренуклеуса, нуклеуса й почат- кова утилізація робочих поверхонь) перетин переважно двогранний. На етапі системного сколювання заготовок помітно зростає кіль- кість тригранних і багатогранних перетинів, що свідчить про використання декількох спря- мовувальних ребер для зняття пластин або про іншу метрику «ідеальних» заготовок. Пірчасте закінчення мали 88% відщепів і 86% пластин, інші — східчасте, шарнірне, пір- наюче й осьове. Ці сколи-заломи відображають певні труднощі й помилки, які виникли в май- стрів під час технологічного процесу. Не за- вжди сколи знімалися з першої спроби, про що свідчать напівкільцеві тріщини, наявні на пло- щадках різних категорій продуктів розщеплен- ня (рис. 4: 1—5). Також технологічними хи- бами є відщепи утилізації робочої поверхні й ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 107 уламки нуклеусів. Невчасний перехід до вико- ристання іншої площадки також шкодив нукле- усу — щонайбільший вигин поверхні сколю- вання зміщувався в бік протилежної площадки, що призводило до неможливості зняття загото- вок потрібних розмірів і викидання нуклеуса. Для видалення технологічних і природних (каверн і чужорідних включень) вад викорис- товувалися різні способи підправки й пере- оформлення пренуклеусів і нуклеусів. Одним із найпоширеніших методів було відновлення реберчастої грані поперечними сколами, про що свідчать як залишки таких граней на нукле- усі, так і вторинні реберчасті пластини. Попе- речні сколи також використовувалися для знят- тя заломів і звуження поверхні сколювання, а також контролю її вигнутості. Заломи й кавер- ни могли видалятися зняттями з протилежної до основної площадки й більш масивними ско- лами з основної площадки за умови ретельні- шої підготовки її зони розщеплення. Під час інтенсивної утилізації площадки її підживлювали зняттям сколу (рідше двох- трьох) зі сторони робочої поверхні або трохи відступивши вбік. Іноді спроби формування й переоформленя робочої поверхні закінчували- ся зняттям іншої площадки, про що свідчить серія відщепів і пластин із пірнаючим і осьо- вим закінченнями, які захоплювали ділянку протилежної площадки. Переважна кількість сколів мають підготовку зони розщеплення. Її застосування до відщепів і пластин помітно контрастує. Серед відщепів не- має слідів застосування прийому звільнення, а ізолювання поодинокі та наявні лише у відщепів утилізації робочої поверхні нуклеусів, які пла- нувалися як пластини, й у відщепів зняття ка- верн і заломів, підготовка зон розщеплення яких була необхідною для зняття сколу чітко визна- чених параметрів із метою виправлення рельє- фу площини сколювання. Цілком імовірно, що редуціювання й абразивна обробка були єдини- ми прийомами підготовки зони розщеплення, а звільнення й ізолювання лише відображають стадію інтенсивного застосування цих способів. Або останні, як особливі прийоми, застосовува- лися лише у відповідальні моменти. На всіх етапах редукційної послідовності, імо- вірно, переважало використання м’якого актив- ного елемента, проте, особливо на перших фазах формування пренуклеуса, він доповнювався твер- дим відбійником. Робоча поверхня активних еле- ментів і відповідна контактна зона з нуклеусами має тенденцію до зменшення й звуження зі зміною фаз формування на утилізацію робочої поверхні. Дискусія та висновки Відповідно до однакового для всіх артефак- тів рівня збереженості, їх сировинної й техно- логічної єдності гомогенність колекції стоян- ки не викликає значних сумнівів, а її предме- ти можуть вважатися порівняно одночасовими. Для деталізації технологічних особливостей матеріалів важливим є майбутній огляд час- тини колекції, що зберігається в Кунсткамері. Певні її особливості в особистому повідомлен- ня в листопаді-грудні 2021 р. описала провід- ний зберігач фондів відділу археології МАЕ РАН М. М. Попова. Було підтверджено наяв- ність 253 предметів, крем’яна сировина яких відповідає вищезазначеному опису. У колекції переважають пластини, пластинки та їх фраг- менти, мікропластинок не визначено. Відще- пів приблизно 20, деякі з них зняті з робочих поверхонь нуклеусів. Останніх понад 15 оди- ниць. Вони переважно належать до призматич- них і торцевих, а також мають зустрічну схему сколювання. Знаряддя одиничні: один вірогід- ний наконечник, один кінцевий скребок, один ретушований кінцевий анкош, два бокові різці. Ці спостереження щодо іншої частини колекції узгоджуються із запропонованими тут резуль- татами техніко-типологічного аналізу. Попри те, що В. Хвойка вибірково вийняв крем’яні артефакти із шару, матеріал репрезен- тує всі етапи технологічного процесу. Пластин- часті сколи помітно переважають серед усіх ка- тегорій кам’яного інвентарю (прямий індекс пластинчастості для цілих сколів 63,3). Мі- кропластинок у колекції не знайдено. Імовір- но, певну їх кількість В. Хвойка не зафіксував на розкритій ділянці через недосконалість ме- тодики, але згідно з аналізом нуклеусів мож- на стверджувати, що мікропластинки не були ціллю утилізації робочих поверхонь, тому їх частка в будь-якому разі була б незначна. Лише один етап технологічного процесу представле- ний недостатньо — вторинна обробка. Незначна розкрита площа, низький рівень методики польових досліджень, підбір (до- бір) артефактів, брак планіграфічних і страти- графічних досліджень ускладнюють інтерпре- тацію та визначення культурно-хронологіч- ної позиції пам’ятки. Наразі через попереднє функціонування кар’єру та подальшу забудо- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3108 ву території польові дослідження неможливі. З огляду на наявні дані, можливо, Іскорость є стоянкою-майстернею з невеликим умістом ре- тушованих знарядь. Водночас В. Хвойка роз- крив лише незначну площу, яка могла бути лише місцем первинної обробки крем’яних окремостей на стоянці. За геоморфологічною позицією пам’ятки, ти- пом використаної на ній сировини й особливос- тями технології можна припустити належність Іскорості до фінальнопалеолітичних пам’яток Українського Полісся. Високий рівень пластин- частості й утилізації робочих поверхонь нукле- усів (які переважно «човнуваті» із зустрічним типом сколювання заготовок), техніко-морфо- логічні й метричні параметри продуктів роз- щеплення (зокрема високий відсоток пластин з овальною та конвергентною формами з перо- подібним закінченням («верболистих») серед пластин із робочих поверхонь нуклеусів), осо- бливості підготовки зони розщеплення й техні- ки розколювання загалом наближають Іскорость до свідерських пам’яток (Ginter 1974, p. 89-92, pl. IV—VII, p. 96, pl. XI; Залізняк 1999, с. 155- 156, рис. 74—75; Ступак 1999; Ступак 2017, с. 81-110, с. 310-313, рис. 41—44). Однією з най- ближчих аналогій крем’яному інвентарю Іско- рості є матеріали зі свідерського місцезнахо- дження на правому березі р. Уж біля с. Мотійки (Народицький р-н, Житомирська обл.) в урочи- щі Прибір, зокрема стоянка Прибір 13 (Зализ- няк 1989, с. 20-37, рис. 10: 10-17, рис. 16: 1—5, рис. 20: 16—18, рис. 23: 1—2, 4—5, 9). Побіж- ним хронологічним індикатором є наконечник фінальнопалеолітичного вигляду, зарисований К. Коршаком, із матеріалів, які зберігаються в МАЕ РАН. Він виготовлений на пластині із суб- паралельними краями, має конвергентну дис- таль, 2/3 частини його країв покриті дорсальною ретушшю (Коршак 1930б). Подяка Автори висловлюють щиру подяку О. О. Якубенко, С. А. Сорокіній за можливість доступу до матеріалів стоянки, В. М. Степан- чуку, Д. В. Ступаку, А. І. Тофану та Т. Г. Ни- конець за консультації й цінні поради під час опрацювання колекції та написання стат- ті, Ю. А. Діканчієву за допомогу в підготов- ці ілюстрацій, А. В. Петраускасу, В. І. Поль- гую, В. Л. Денисюку, В. Г. Максимчуку та М. В. Єріній за допомогу в деталізації гео- графічного розташування розкопу В. Хвойки, співробітникам Наукового архіву ІА НАНУ за доступ до архівних джерел. Бахмат, К. П. 1964. Вікентій В’ячеславович Хвойка (до 50-річчя з дня смерті). Археологія, XVII, с. 188-198. Беленко, М. М., Радієвська, Т. М. 2010. Палеолітич- ні дослідження В. В. Хвойки. В: Ковтанюк, Н. Г. (ред.). Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у дослі- дження давньої історії України. Тематичний збірник на- укових праць (до 160-річчя від дня народження). Київ: Такі справи, с. 30-43. Борисковский, П. 1953. Палеолит Украины. Материалы и исследования по археологии СССР, 40, с. 1-463. Борисковський, П. 1947. Огляд історії вивчення пале- оліту України. Археологія, І, с. 85-100. В справі археологічних дослідів Коростенського го- родища (1930). Науковий архів ІА НАН України, ф. 59, оп. 1, спр. 360, арк. 53. Вишневский, Б. Н. 1924. Доисторический человек в России (каменный век). В: Осборн, Г. Ф. Человек древне- го каменного века. Среда, жизнь, искусство. Ленинград: «Путь к знанию», с. 439-506. Гиря, Е. Ю., Нехорошев, П. Е. 1993. Некоторые тех- нологические критерии археологической периодиза- ции каменных индустрий. Российская археология, 4, с. 5-24. Гиря, Е. Ю., Прут, А. А. 2015. Вторичные боковые со- путствующие сколы как критерий определения отжим- ной техники скола. В: Васильев, С. А., Щелинский, В. Е. (отв. ред.). Методы изучения каменных артефак- тов. Материалы международной конференции. Санкт- Петербург, 16—18 ноября 2015 г. Санкт-Петербург: ИИМК РАН, с. 51-57. Гиря, Е. Ю. 1997. Технологический анализ каменных индустрий. Методика микро-макроанализа древних ору- дий труда. Часть 2. Санкт-Петербург: ИИМК РАН. Данилевич, В. 1925. Археологічна минувшина Київщи- ни. Київ: З друкарні Української Академії Наук. Ефименко, П. П. 1938. Первобытное общество. Очерки по истории палеолитического времени. 2-е изд., доп. и перераб. Ленинград: Государственное социально- экономическое издательство. Зализняк, Л. Л. 1989. Охотники на северного оленя Украинского Полесья эпохи финального палеолита. Киев: Наукова думка. Залізняк, Л. Л. 1999. Фінальний палеоліт північного заходу Східної Європи. Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія». Заява Трохима Теслі з проханням дозволити ознайо- митися з матеріалами Кирилівської палеолітичної стації та матеріалами з стації в с. Іскорості. Науковий архів ІА НАН України, ф. 59, спр. 480, арк. 53. Козловська, В. 1936. Краткие сведения об основных комп- лексах экспонатов бывшего Археологического музея ВУАН. Науковий архів НМІУ, ф. Р—1260, оп.1-д, од. зб. 28-а, с. 1-53. Колеснікова, В. А. 2007. Вікентій (Чеслав) Хвойка. Сторінки наукової біографії. Київ: «КОРВІН ПРЕСС». Колеснікова, В. А. 2008. До історії досліджень курганів у Коростені та Овручі в 1911 році. В: Моця, О. П. (ред.). Старо- давній Іскоростень і слов'янські гради. Збірка наукових праць, том 1. Коростень: Інститут археології НАН України, с. 166-168. Коршак, К. 1930а. Палеолітична стація в м. Іскорості. В: Козловська, В. (ред.). Хроніка археології та мистецтв. Частина 2. Київ: Міськліт, с. 7-21. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 109 Коршак, К. 1930б. Палеолітична стація в містечку Іскорості. Науковий архів ІА НАН України, ф. 13, спр. 1. Левицький, І. 1950. Про вік стоянки відкритої В. Хвой- кою в Іскорості. Археологія, IV, с. 156-162. Левицький, І. б. р. Археологічні досліди в Коростен- ській і Волинській округах, року 1928. Науковий архів ІА НАН України, ф. 4, спр. 5, 39 арк. Открытый лист на 1911 год. Науковий архів ІА НАН України, ф. 2, оп. 3, № 660. Отчёт Императорской Археологической Комис- сии за 1911 год. 1914. Петроград: Типография Главного Управления Уделов. Павленок, Г. Д. 2015. Технология обработки камня в селенгинской культуре Западного Забайкалья (по мате- риалам стоянки Усть-Кяхта-3). Диссертация к. и. н. Ин- ститут археологии и этнографии СО РАН. Радієвська, Т. М. 2000. Внесок В. В. Хвойки у становлення вітчизняного палеолітознавства. В: Ковтанюк, Н. Г. (відп. ред). Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну ар- хеологію. Тематичний збірник наук. праць (до 150-річчя від дня народження). Київ: ТОВ «ІІІ, ЛТД», с. 26-31. Радієвська, Т. М., Себта, Т. М., Сорокіна, С. А. 2018а. Документи свідчать: вивезення на захід збірок Крайового музею до- і ранньої історії в Києві у 1943—1945 рр. Укра- їнський археографічний щорічник, 21/22 (24/25), с. 799-860. Радієвська, Т. М., Себта, Т. М., Сорокіна, С. А. 2018б. З історії зібрань Національного музею історії України: переміщення на захід та реституція збірок 1943—1948 рр. Науковий вісник НМІУ, 3, с. 15-52. б.р.а. Рукописный каталог Археологического отдела Киевского городского музея древностей и искусств. На- уковий архів НМІУ, т. І, кн. ІІ, № 15767—16001. б.р.б. Рукописный каталог Археологического отдела Киевского городского музея древностей и искусств. На- уковий архів НМІУ, т. І, кн. ІV, № 21.901—21911. Сорокіна, С. А., Радієвська, Т. М., Завальна, О. М. 2017. Експозиція Крайового музею до- і ранньої історії у Києві (1942—1943). Матеріали і дослідження з археоло- гії Прикарпаття і Волині, 17, с. 347-365. Сорокіна, С. А., Радієвська, Т. М., Завальна, О. М., Сав- чук, М. І. 2020. Фондова робота Державного історичного музею в м. Києві (1943—1950). Науковий вісник НМІУ, 6, с. 249-277. Сорокіна, С. А., Радієвська, Т. М., Завальна, О. М. 2016. Експозиція відділу докласового суспільства Центрально- го історичного музею ім. Т. Г. Шевченка в Києві (1938— 1941 рр.). В: Заремба, О. О. (відп. ред). Археологія & Фор- тифікація України. Збірник матеріалів VI Міжнародної науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А, с. 320-329. Спицын, А. А. 1915. Русский палеолит. Записки От- деления русской и славянской археологии Императорско- го русского археологического общества, ІХ, с. 133-172. Ступак, Д. В. 1999. Технології розщеплення кременю свідерської культури. Українського Полісся за аналізом нуклеусів. Vita Antiqua, 2, с. 18-24. Ступак, Д. В. 2017. Технології розщеплення кременю фі- нальнопалеолітичних і мезолітичних культур Українського Полісся. Дисертація к. і. н. Інститут археології НАН України. Тутковський, П. А. 1926. Узбережжя Вужа. Геологічний та геоморфологічний опис. В: Наукові записки. Орган київських науково-дослідчих катедр. Т. 3, в. 2. Київ: ДВУ, с. 100-159. Ре- жим доступу: http://surl.li/anbne [Дата звернення: 27.10.2021]. Харевич, В. М., Хаценович, А. М., Павленок, Г. Д., Рыбин, Е. П. 2017. Признаки использования различных типов мягких отбойников (по материалам археологичес- кой и экспериментальной коллекций из долины реки Их- Тулбэрийн-Гол, Северная Монголия). В: Васильев, С. А., Щелинский, В. Е. (ред.). Древний человек и камень: тех- нология, форма, функция. Санкт-Петербург: Петербург- ское востоковедение, с. 101-109. Хвойка, В. В. 2008. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). Киев: Институт ар- хеологии НАН Украины. Хлопачев, Г. А. 2016. Музей антропологии и этнографии — крупнейший собиратель древностей каменного века: ис- тория и особенности формирования коллекционного фон- да. В: Хлопачев, Г. А. (отв. ред). Верхний палеолит: образы, символы, знаки. Санкт-Петербург: Экстрапринт, с. 12-45. Цеунов, І. А. 2019. Польові дослідження палеолітич- них пам’яток Наддніпрянської України за часів Російської імперії. В: Шинаков, Е. А., Гурьянов, В. Н., Чубур, А. А. (ред.). Русский сборник. Брянск (б.в.), с. 185-197. Черняков, І. Т. 2006. Вікентій Хвойка (1850–1914). Київ: Архетип. Яненко, А. 2017. Археологічний музей Всеукраїнської академії наук: дослідження і матеріали. Київ: НКПІКЗ. Burdukiewicz, J. M. 2006. Lithic Artifacts — Typology, Technology and Morphometrics. In: Wiśniewski, A., Płon- ka, T., Burdukiewicz, J. M. (eds.). The Stone: Technique and Technology. Wrocław: Uniwersytet Wrocławski, Instytut Ar- cheologii, Stowarzyszenie Krzemieniarskie SKAM, p. 11-22. Crabtree, D. E. 1982. An Introduction to Flintworking. Occa- sional Papers or the Idaho Museum of Natural History, 28, р. 1-57. Damlien, H. 2015. Striking a Difference? The Effect of Knap- ping Techniques on Blade Attributes. Journal of Archaeological Science, 63, p. 122-135. https://doi.org/10.1016/j.jas.2015.08.020. Debénath, A., Dibble, H. L. 1994. Handbook of Paleo- lithic Typology, Volume One: Lower and Middle Paleolithic of Europe. Philadelphia: University Museum, University of Pennsylvania. Dziewanowski, M. 2012. On the Classification of By-Products of the Reduction for Blades — Some Aspects of Technology in Swiderian Assemblages. Światowit, 9(50), p. 223-233. Field, H., Prostov, E. 1936. Recent Archaeological Investi- gations in the Soviet Union. American Anthropologist, 38 (2), p. 260-290. https://doi.org/10.1525/aa.1936.38.2.02a00090. Ginter, B. 1974. Wydobywanie, przetworstwo i dystrybucja surowców i wyrobów krzemiennych w schylkowym paleolicie Północnej czȩsci Europy Środkowej. Przegląd Archeologiczny, 22, s. 5-122. Golomshtok, E. A. 1938. The Old Stone Age in European Russia. Transactions of the American Philosophical Society, XXIX (II), p. 197-468. Hančar, F. 1940. Zum Problem der Venusstatuetten im eurasiatischen Jungpaläolithikum. Praehistorische Zeitschrift, 30—31 (1—2), p. 85-156. https://doi.org/10.1515/ prhz.1940.30-31.1-2.85. Inizan, M. L., Reduron-Ballinger, M., Roche, H., Tixier, J. 1999. Technology and Terminology of Knapped Stone. Préehistoire de la Pierre Taillé 5. Nanterre: Cercle de Recherches et d’Etudes Préehistoriques, Maison de l’Archéeologie et de l’Ethnologie (CREP). Kooyman, B. P. 2000. Understanding Stone Tools and Archaeological Sites. University of Calgary: Press. Pelegrin, J. 2006. Long Blade Technology in the Old World: an Experimental Approach and Some Archaeological Results. In: Apel, J., Knutsson, K. (eds.). Skilled Production and Social Reproduction. Proceedings of a Symposium in Uppsala, August 20–24, 2003. Uppsala, p. 37-68. Skutil, J. 1928. Ossarynce und Iskorost, zwei paläolithische Stationen in Osteuropa (Ukraine). Eiszeit und Urgeschichte, t. 5, s. 46-48. Whittaker, J. C. 1994. Flintknapping. Making and Under- standing Stone Tools. Austin: University of Texas Press. Надійшла 14.02.22 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3110 Oleksandr О. Naumenko1, Tetiana М. Radiievska2 1 Senior Research Fellow of the “Archaeology of the Stone–Bronze Ages” sector of the Research Department of Archaeology, the National Museum of the History of Ukraine, ORCID 0000-0003-3931-603X, alexandr.naumenko.jr@gmail.com. 2 Senior Research Fellow of the “Archaeology of the Stone–Bronze Ages” sector of the Research Department of Archaeology, the National Museum of the History of Ukraine, ORCID 0000-0001-8490-7950, tetyana_arch@ukr.net. THE ISKOROST SITE AND ITS PLACE IN THE STONE AGE OF UKRAINE: HISTORIOGRAPHICAL, TYPOLOGICAL AND TECHNOLOGICAL ASPECTS The Palaeolithic legacy of V. Khvoika consists of three discovered and researched sites: Kyiv-Kyrylivska, Protasiv Yar (Kyiv), and Iskorost (Korosten, Zhytomyr Oblast). The Kyiv-Kyrylivska site gained the most publicity due to the large excavation area, clear and more understandable stratigraphy, and the representativeness of the collection of stone and bone inventory. The site of Iskorost was discovered in 1911 during the excavations of medieval barrows. The site has not been considered comprehensively, despite numerous attempts to clarify the cultural and chronological context through the study of stratigraphy. In this paper, the authors try to fill the gap by considering a range of issues related to the history of the research of the site and its general context, the study of the typological, technical, and technological parameters of the stone inventory, as well as determining the place of Iskorost in the Stone Age of Ukrainian Polissia. All artefacts of the site are made of local flint. There are 265 items in the collection. Blades and flakes constitute 95% (252 pieces) of the inventory. There is no doubt that all flaked and detached products are associated with one technology aimed at knapping blades. V. Khvoika purposefully selected artefacts from the cultural layer. Despite this, the inventory contains products of all main stages of the technological process: from the selection of raw materials and the preparation of precores to the forma- tion and correction of prismatic relief, as well as the knapping of blades from the flaking surfaces of the cores. The use of soft active elements prevails at all stages of the reduction sequence. However, traces of the use of hard hammerstones are recorded on flaked and detached products as well (especially in the first phases of precores formation). In conformity with the available data, Iskorost could be a workshop site with a small content of retouched tools. At the same time, V. Khvoika excavated only an insignificant area, which could only be the place of primary processing of flint at the site. According to the geomorphological position of the site, the type of used raw materials, and the features of the technology, it can be assumed that Iskorost belongs to the Final Palaeolithic sites of Ukrainian Polissia. The high blade index and intensity of utilization of the working surfaces of the cores, which mainly have two beveled opposed platforms and a bidirectional type of knapping, the technical, morphological, and metric parameters of the flaked and detached products (including a high percentage of willow-leaf blades among the blades from the working surfaces of the cores), the features of the preparation of the fracture zone make it possible to refer Iskorost to the Swiderian industries. Keywords: Iskorost, Ukrainian Polissia, Final Palaeolithic, Vikentii Khvoika, technological analysis, attributive analysis. References Bakhmat, K. P. 1964. Vikentii V’iacheslavovych Khvoika (do 50-richchia z dnia smerti). Arheologia, XVII, p. 188-198. Belenko, M. M., Radiievska, T. M. 2010. Paleolitychni doslidzhennia V. V. Khvoiky. In: Kovtaniuk, N. H. (ed.). Vikentii V’iacheslavovych Khvoika ta yoho vnesok u doslidzhennia davnoi istorii Ukrainy. Tematychnyi zbirnyk naukovykh prats (do 160-richchia vid dnia narodzhennia). Kyiv: Taki spravy, p. 30-43. Boriskovskii, P. 1953. Paleolit Ukrainy. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 40, p. 1-463. Boryskovskyi, P. 1947. Ohliad istorii vyvchennia paleolitu Ukrainy. Arheologia, I, p. 85-100. V spravi arkheolohichnykh doslidiv Korostenskoho horodyshcha. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 59, op. 1, spr. 360, ark. 53. Vishnevskii, B. N. 1924. Doistoricheskii chelovek v Rossii (kamennyi vek). In: Osborn, G. F. Chelovek drevnego kamennogo veka. Sreda, zhizn, iskusstvo. Leningrad: “Put k znaniiu”, p. 439-506. Giria, E. Iu., Nekhoroshev, P. E. 1993. Nekotorye tekhnologicheskie kriterii arkheologicheskoi periodizatsii kamennykh indus- trii. Rossiiskaia arkheologiia, 4, p. 5-24. Giria, E. Iu., Prut, A. A. 2015. Vtorichnye bokovye soputstvuiushchie skoly kak kriterii opredeleniia otzhimnoi tekhniki skola. In: Vasilev, S. A., Shchelinskii, V. E. (exec. eds.). Metody izucheniia kamennykh artefaktov. Materialy mezhdunarodnoi konferentsii. Sankt-Peterburg, 16—18 noiabria 2015 g. Sankt-Peterburg: IIMK RAN, p. 51-57. Giria, E. Iu. 1997. Tekhnologicheskii analiz kamennykh industrii. Metodika mikro-makroanaliza drevnikh orudii truda. Chast 2. Sankt-Peterburg: IIMK RAN. Danylevych, V. 1925. Arkheolohichna mynuvshyna Kyivshchyny. Kyiv: Z drukarni Ukrainskoi Akademii Nauk. Efimenko, P. P. 1938. Pervobytnoe obshchestvo. Ocherki po istorii paleoliticheskogo vremeni. 2-e izd., dop. i pererab. Lenin- grad: Gosudarstvennoe sotsialno-ekonomicheskoe izdatelstvo. Zalizniak, L. L. 1989. Okhotniki na severnogo olenia Ukrainskogo Polesia epokhi finalnogo paleolita. Kyiv: Naukova dumka. Zalizniak, L. L. 1999. Finalnyi paleolit pivnichnoho zakhodu Skhidnoi Yevropy. Kyiv: Natsionalnyi universytet “Kyievo-Mo- hylianska akademiia”. Zaiava Trokhyma Tesli z prokhanniam dozvolyty oznaiomytysia z materialamy Kyrylivskoi paleolitychnoi statsii ta materialamy z statsii v s. Iskorosti. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 59, spr. 480, ark. 53. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 111 Kozlovska, V. 1936. Kratkie svedeniia ob osnovnykh kompleksakh eksponatov byvshego Arkheologicheskogo muzeia VUAN. Scientific Archives of the National Museum of the History of Ukraine, f. R—1260, op. 1-d, od. zb. 28-a, p. 1-53. Kolesnikova, V. A. 2007. Vikentii (Cheslav) Khvoika. Storinky naukovoi biohrafii. Kyiv: “KORVIN PRESS”. Kolesnikova, V. A. 2008. Do istorii doslidzhen kurhaniv u Korosteni ta Ovruchi v 1911 rotsi. In: Motsia, O. P. (ed.). Starodav- nii Iskorosten i slovianski hrady. Zbirka naukovykh prats, tom 1. Korosten: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, p. 166-168. Korshak, K. 1930b. Paleolitychna statsiia v m. Iskorosti. In: Kozlovska, V. (ed.). Khronika arkheolohii ta mystetstv. Chastyna 2. Kyiv: Misklit, p. 7-21. Korshak, K. 1930b. Paleolitychna statsiia v mistechku Iskorosti. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 13, spr. 1. Levytskyi, I. 1950. Pro vik stoianky vidkrytoi V. Khvoikoiu v Iskorosti. Arheologia, IV, p. 156-162. Levytskyi, I. b. r. Arkheolohichni doslidy v Korostenskii i Volynskii okruhakh, roku 1928. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 4, spr. 5, 39 ark. Otkrytyi list na 1911 god. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 2, op. 3, № 660. Otchet Imperatorskoi Arkheologicheskoi Komissii za 1911 god. 1914. Petrograd: Tipografiia Glavnogo Upravleniia Udelov. Pavlenok, G. D. 2015. Tekhnologiia obrabotki kamnia v selenginskoi kulture Zapadnogo Zabaikalia (po materialam stoianki Ust-Kiakhta-3). Dissertatsiia k. i. n. Institut arkheologii i etnografii SO RAN. Radiievska, T. M. 2000. Vnesok V. V. Khvoiky u stanovlennia vitchyznianoho paleolitoznavstva. In: Kovtaniuk, N. H. (exec. ed). Vikentii V’iacheslavovych Khvoika ta yoho vnesok u vitchyznianu arkheolohiiu. Tematychnyi zbirnyk nauk. prats (do 150-richchia vid dnia narodzhennia). Kyiv: TOV “III, LTD”, p. 26-31. Radiievska, T. M., Sebta, T. M., Sorokina, S. A. 2018a. Dokumenty svidchat: vyvezennia na zakhid zbirok Kraiovoho muzeiu do- i rannoi istorii v Kyievi u 1943—1945 rr. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, 21/22 (24/25), p. 799-860. Radiievska, T. M., Sebta, T. M., Sorokina, S. A. 2018b. Z istorii zibran Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy: peremishchennia na zakhid ta restytutsiia zbirok 1943—1948 rr. Naukovyi visnyk NMIU, 3, p. 15-52. b.r.a. Rukopisnyi katalog Arkheologicheskogo otdela Kievskogo gorodskogo muzeia drevnostei i iskusstv. Scientific Archives of the National Museum of the History of Ukraine, t. І, kn. II, № 15767—16001. b.r.b. Rukopisnyi katalog Arkheologicheskogo otdela Kievskogo gorodskogo muzeia drevnostei i iskusstv. Scientific Archives of the National Museum of the History of Ukraine, t. ІІ, kn. IV, № 21.901—21911. Sorokina, S. A., Radiievska, T. M., Zavalna, O. M. 2017. Ekspozytsiia Kraiovoho muzeiu do- i rannoi istorii u Kyievi (1942— 1943). Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 17, p. 347-365. Sorokina, S. A., Radiievska, T. M., Zavalna, O. M., Savchuk, M. I. 2020. Fondova robota Derzhavnoho istorychnoho muzeiu v m. Kyievi (1943—1950). Naukovyi visnyk NMIU, 6, p. 249-277. Sorokina, S. A., Radiievska, T. M., Zavalna, O. M. 2016. Ekspozytsiia viddilu doklasovoho suspilstva Tsentralnoho istorychnoho muzeiu im. T. H. Shevchenka v Kyievi (1938—1941 rr.). In: Zaremba, O. O. (exec. ed). Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv VI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kam’ianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O. A, p. 320-329. Spitsyn, A. A. 1915. Russkii paleolit. Zapiski Otdeleniia russkoi i slavianskoi arkheologii Imperatorskogo russkogo arkheolog- icheskogo obshchestva, IX, p. 133-172. Stupak, D. V. 1999. Tekhnolohii rozshcheplennia kremeniu sviderskoi kultury. Ukrainskoho Polissia za analizom nukleusiv. Vita Antiqua, 2, p. 18-24. Stupak, D. V. 2017. Tekhnolohii rozshcheplennia kremeniu finalnopaleolitychnykh i mezolitychnykh kultur Ukrainskoho Polis- sia. Dysertatsiia k. i. n. Instytut arkheolohii NAN Ukrainy. Tutkovskyi, P. A. 1926. Uzberezhzhia Vuzha. Heolohichnyi ta heomorfolohichnyi opys. In: Naukovi zapysky. Orhan kyivskykh naukovo-doslidchykh katedr. T. 3, v. 2. Kyiv: DVU, p. 100-159. Available at: http://surl.li/anbne [Accessed 27 October 2021]. Kharevich, V. M., Khatsenovich, A. M., Pavlenok, G. D., Rybin, E. P. 2017. Priznaki ispolzovaniia razlichnykh tipov miag- kikh otboinikov (po materialam arkheologicheskoi i eksperimentalnoi kollektsii iz doliny reki Ikh-Tulberiin-Gol, Sever- naia Mongoliia). In: Vasilev, S. A., Shchelinskii, V. E. (eds.). Drevnii chelovek i kamen: tekhnologiia, forma, funktsiia. Sankt-Peterburg: Peterburgskoe vostokovedenie, p. 101-109. Khvoika, V. V. 2008. Drevnie obitateli Srednego Pridneprovia i ikh kultura v doistoricheskie vremena (s kommentariiami i il- liustratsiiami). Kyiv: Institut arkheologii NAN Ukrainy. Khlopachev, G. A. 2016. Muzei antropologii i etnografii — krupneishii sobiratel drevnostei kamennogo veka: istoriia i osoben- nosti formirovaniia kollektsionnogo fonda. In: Khlopachev, G. A. (exec. ed). Verkhnii paleolit: obrazy, simvoly, znaki. Sankt-Peterburg: Ekstraprint, p. 12-45. Tseunov, I. A. 2019. Polovi doslidzhennia paleolitychnykh pam’iatok Naddniprianskoi Ukrainy za chasiv Rosiiskoi imperii. In: Shynakov, E. A., Hurianov, V. N., Chubur, A. A. (eds.). Russkyi sbornyk. Briansk: (without edition), p. 185-197. Cherniakov, I. T. 2006. Vikentii Khvoika (1850—1914). Kyiv: Arkhetyp. Yanenko, A. 2017. Arkheolohichnyi muzei Vseukrainskoi akademii nauk: doslidzhennia i materialy. Kyiv: NKPIKZ. Burdukiewicz, J. M. 2006. Lithic Artifacts — Typology, Technology and Morphometrics. In: Wiśniewski, A., Płonka, T., Bur- dukiewicz, J. M. (eds.). The Stone: Technique and Technology. Wrocław: Uniwersytet Wrocławski, Instytut Archeologii, Stowarzyszenie Krzemieniarskie SKAM, p. 11-22. Crabtree, D. E. 1982. An Introduction to Flintworking. Occasional Papers or the Idaho Museum of Natural History, 28, р. 1-57. Damlien, H. 2015. Striking a Difference? The Effect of Knapping Techniques on Blade Attributes. Journal of Archaeological Science, 63, p. 122-135. https://doi.org/10.1016/j.jas.2015.08.020. Debénath, A., Dibble, H. L. 1994. Handbook of Paleolithic Typology, Volume One: Lower and Middle Paleolithic of Europe. Philadelphia: University Museum, University of Pennsylvania. Dziewanowski, M. 2012. On the Classification of By-Products of the Reduction for Blades — Some Aspects of Technology in Swiderian Assemblages. Światowit, 9(50), p. 223-233. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3112 Field, H., Prostov, E. 1936. Recent Archaeological Investigations in the Soviet Union. American Anthropologist, 38 (2), p. 260- 290. https://doi.org/10.1525/aa.1936.38.2.02a00090. Ginter, B. 1974. Wydobywanie, przetworstwo i dystrybucja surowców i wyrobów krzemiennych w schylkowym paleolicie Północnej czȩsci Europy Środkowej. Przegląd Archeologiczny, 22, s. 5-122. Golomshtok, E. A. 1938. The Old Stone Age in European Russia. Transactions of the American Philosophical Society, XXIX (II), p. 197-468. Hančar, F. 1940. Zum Problem der Venusstatuetten im eurasiatischen Jungpaläolithikum. Praehistorische Zeitschrift, 30— 31 (1—2), p. 85-156. https://doi.org/10.1515/prhz.1940.30-31.1-2.85. Inizan, M. L., Reduron-Ballinger, M., Roche, H., Tixier, J. 1999. Technology and Terminology of Knapped Stone. Préehistoire de la Pierre Taillé 5. Nanterre: Cercle de Recherches et d’Etudes Préehistoriques, Maison de l’Archéeologie et de l’Eth- nologie (CREP). Kooyman, B. P. 2000. Understanding Stone Tools and Archaeological Sites. University of Calgary: Press. Pelegrin, J. 2006. Long Blade Technology in the Old World: an Experimental Approach and Some Archaeological Results. In: Apel, J., Knutsson, K. (eds.). Skilled Production and Social Reproduction. Proceedings of a Symposium in Uppsala, Au- gust 20–24, 2003. Uppsala, p. 37-68. Skutil, J. 1928. Ossarynce und Iskorost, zwei paläolithische Stationen in Osteuropa (Ukraine). Eiszeit und Urgeschichte, t. 5, s. 46-48. Whittaker, J. C. 1994. Flintknapping. Making and Understanding Stone Tools. Austin: University of Texas Press.

Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти

Репозитарії

Схожі ресурси