Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища

У статті проаналізовано комплекс місцевої ліпленої кераміки з розкопок на поселенні в урочищі Царина Могила в межах Більського городища в 2016—2017 рр. Завдяки чіткому розмежуванню археологічних шарів удалось розділити, схарактеризувати окремо та зробити зіставлення гончарних традицій періодів до,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Гречко, Д.С., Пеляшенко, К.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2022
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199506
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища / Д.С. Гречко, К.Ю. Пеляшенко // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 113-130. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199506
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995062024-10-11T15:19:53Z Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища Гречко, Д.С. Пеляшенко, К.Ю. Публiкацiї археологiчного матерiалу У статті проаналізовано комплекс місцевої ліпленої кераміки з розкопок на поселенні в урочищі Царина Могила в межах Більського городища в 2016—2017 рр. Завдяки чіткому розмежуванню археологічних шарів удалось розділити, схарактеризувати окремо та зробити зіставлення гончарних традицій періодів до, під час та після зведення фортифікаційних споруд Великого Більського городища. The Bilsk archaeological expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine explored a part of a rampart of the Great Bilsk hill-fort on the territory of the settlement in the Tsaryna Mohyla tract in 2016—2017. The building was found in the investigated area under the embankment of the rampart. It functioned before the construction of the defensive structures of the Great Bilsk hill-fort and was used as a place for the formation of the ash hill after destruction as a result of a fire. The embankment of the rampart was covered by the layers of the settlement from the inside, which continued to function after its construction. The archaeological layers were quite clearly separated, so during the excavations it was possible to get materials from individual stratigraphic horizons. Most of the finds are represented by local handmade pottery. An analysis of the complex of handmade pottery from individual horizons made it possible to give some conclusions about changes of the inhabitants’ pottery of the settlement in a short period of time (the end of the 7th — the first third of the 5th centuries BC). In general, horizons I—IV are characterized by minimal changes in the local ceramic complex. Materials from the cultural deposits of the pre-fortification period and the time of the creation of the fortifications indicate that the pottery traditions of the local population were transformed slowly and the main form of the complex remained stable. It is indicated by the use of slightly profiled pots as cookingware and most of them had an ornament in the shape of a molded roller on the rim or neck, sometimes on the body. Tableware (bowls, ladles) and containers (very large pots) have polished surfaces and archaic morphological features. There are no forms (jugs, mugs and vessels of small sizes) which are more typical for the Middle Scythian time. Only after the building of fortifications, at the end of the 6th — the first third of the 5th centuries BC (horizon V) more noticeable changes can be traced in the pottery of the population of the Bilsk hill-fort: appearance of cookingware with expressed body profile, disappearance of the ornamentation with molded rollers tradition, the fading of the tradition of polished tableware and containers, disappearance of some groups and the spread of new forms (jugs, mugs and small vessels). Thus, the study of the part of the rampart at the territory of the settlement in the Tsaryna Mohyla tract at the Bilsk hill-fort made it possible to consider a collection of handmade pottery dated from the end of the 7th — the first third of the 5th centuries BC. It was possible to divide these materials into close chronological groups with clear stratigraphy and trace certain changes in the material complex of the end of the Early Scythian / the beginning of the Middle Scythian periods. These results clarify ideas about the development of pottery traditions of the population in the forest-steppe zone between the Dnipro and Siverskyi Donets Rivers at the Scythian time. 2022 Article Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища / Д.С. Гречко, К.Ю. Пеляшенко // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 113-130. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.113 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199506 904.23(477.53)”638” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Гречко, Д.С. Пеляшенко, К.Ю. Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища Археологія
description	У статті проаналізовано комплекс місцевої ліпленої кераміки з розкопок на поселенні в урочищі Царина Могила в межах Більського городища в 2016—2017 рр. Завдяки чіткому розмежуванню археологічних шарів удалось розділити, схарактеризувати окремо та зробити зіставлення гончарних традицій періодів до, під час та після зведення фортифікаційних споруд Великого Більського городища.
format	Article
author	Гречко, Д.С. Пеляшенко, К.Ю.
author_facet	Гречко, Д.С. Пеляшенко, К.Ю.
author_sort	Гречко, Д.С.
title	Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища
title_short	Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища
title_full	Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища
title_fullStr	Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища
title_full_unstemmed	Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища
title_sort	ліплений посуд із розкопок ділянки валу більського городища
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199506
citation_txt	Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища / Д.С. Гречко, К.Ю. Пеляшенко // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 113-130. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT grečkods líplenijposudízrozkopokdílânkivalubílʹsʹkogogorodiŝa AT pelâšenkokû líplenijposudízrozkopokdílânkivalubílʹsʹkogogorodiŝa
first_indexed	2024-10-12T04:02:12Z
last_indexed	2024-10-12T04:02:12Z
_version_	1812679342372683776
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 113 © Д. С. ГРЕЧКО, К. Ю. ПЕЛЯШЕНКО* 2022 ЛІПЛЕНИЙ ПОСУД ІЗ РОЗКОПОК ДІЛЯНКИ ВАЛУ БІЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.113УДК 904.23(477.53)”638” * ГРЕЧКО Денис Сергійович — доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, відділ ар- хеології раннього залізного віку, Інститут архео- логії НАН України, ORCID: 0000-0003-3613-795X, grechko@iananu.org.ua. ПЕЛЯШЕНКО Костянтин Юрійович — кандидат іс- торичних наук, старший науковий співробітник, Музей археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, ORCID: 0000-0002-5445-6949, kpelasenko@gmail.com. У статті проаналізовано комплекс місцевої лі- пленої кераміки з розкопок на поселенні в урочи- щі Царина Могила в межах Більського городища в 2016—2017 рр. Завдяки чіткому розмежуванню археологічних шарів удалось розділити, схаракте- ризувати окремо та зробити зіставлення гончар- них традицій періодів до, під час та після зведення фортифікаційних споруд Великого Більського горо- дища. К лючов і с л ова : Лісостеп, Більське городище, скіфський час, фортифікаційні споруди, кераміка, ліплений посуд. Вивчення будь-якої категорії матеріальної куль- тури в археології зазвичай відбувається в кілька етапів, що пов’язано з різними причинами, се- ред яких: обсяг накопичених матеріалів, кіль- кість досліджених пам’яток, розвиток методики досліджень, загальний рівень розуміння старо- житностей певного періоду на певній території. Історія вивчення ліпленого посуду скіфсько- го часу Дніпровського лівобережного Лісостепу також пройшла кілька етапів: від збиральництва та перших спроб систематизації до застосуван- ня математичних і природничих методів, різних варіантів поєднання й зіставлення матеріалів (Гейко 2011, с. 33-46; Пеляшенко 2020, с. 6-22). Для другої половини ХХ ст. характерним було узагальнення матеріалів стосовно окремих пам’яток і мікрорегіонів із метою їх порівняння, виявлення регіональних та хронологічних від- мінностей (Ильинская 1950; 1954; 1957; Ковпа- ненко 1967; Шрамко 1983; 1987). Сьогодні зна- чний інтерес викликає повна публікація мате- ріалів окремих розкопів навіть у межах однієї пам’ятки, особливо якщо це добре стратифіко- вані об’єкти. Зазначений підхід дозволяє деталь- ніше зафіксувати масовий матеріал в окремих стратиграфічних горизонтах та в подальшому розглядати такі комплекси як першоджерело для будь-яких аналітичних зіставлень. Особливо це актуально для вивчення кера- мічних колекцій із розкопок Більського городи- ща. Незважаючи на багаторічну історію дослі- джень, більшість матеріалів висвітлено в нау- ковій літературі недостатньо. Частина їх була опублікована в узагальнювальних монографі- ях та окремих статтях, присвячених кераміці (Шрамко 1987; 1983; 1999). Результати дослі- джень останніх років публікуються в щорічних збірниках «Археологічні дослідження Біль- ського городища», що виходять починаючи з 2013 р. (Корост 2013; 2014; 2016; 2017a; 2017b; 2018). Повна публікація археологічних матері- алів із розкопок давніших років тільки почала- ся (Шрамко, Шрамко, Задніков 2018; Скорий, Білозор, Супруненко, Кулатова 2019). У 2016—2017 рр. Більська археологічна експедиція Інституту археології НАН Украї- ни проводила дослідження захисних споруд в ур. Царина Могила, які дозволили уточнити час створення Великого укріплення Більського городища (рис. 1). Загальна площа розкопу ста- новила 47 м2. Під полою насипу валу виявлено заглиблену в материк споруду, яка функціону- вала до створення оборонних споруд Велико- го Більського городища та використовувалась як місце формування зольника після її руйнації внаслідок пожежі. Насип валу з внутрішнього боку був перекритий шарами поселення, яке продовжило функціонувати після його будівни- цтва (Гречко, Крютченко 2017, с. 80-97; Гречко, Крютченко, Ржевуська 2018, с. 42-74). Шари відділялись чітко, що дало змогу відібрати ма- теріали з окремих хронологічних горизонтів (рис. 2—3). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3114 Рис. 1. Поселення в урочищі Царина Могила з нанесенням місця розкопу (1) (план О. М. Шапорди) та план розкопу 2016—2017 рр.(2) (за Гречко та ін. 2018) Fig. 1. Settlement in the Tsaryna Mohyla tract with a place of the excavation site (1) (O. M. Shaporda’s plan) and the 2016— 2017 excavation plan (2) (after: Grechko et al. 2018) 1 2 Умовні позначення: межі поселення оборонні споруди Більського городища межі села Більськ зелені насадження асфальтні дороги ґрунтові дороги Фрагменти амфори Залізний ніж Бронзова сережка Залізне шило Залізна голка Глиняний конус Кістяне руків’я ножа Бронзове вістря стріли Астрагал 100 0 100 200 300 400 м АВ АБ АА А Б 03 02 01 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 0 1 м ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 115 Метою цієї статті є аналіз керамічного комп- лексу з розкопок валу Великого Більського го- родища задля виявлення змін у його складі, які відбулися впродовж формування культурних шарів. Реалізація мети передбачала виконан- ня таких завдань: розрізнення стратиграфічних горизонтів і встановлення їх хронологічних меж на основні виявлених у них датувальних артефактів; розділення всієї колекції ліпленого посуду за стратиграфічними горизонтами; ана- ліз керамічної колекції з прив’язкою до вже на- явної типологічної схеми; порівняльний аналіз категорій і типів посуду між окремими гори- зонтами. Стратиграфічні горизонти Оскільки в статті йдеться про керамічний комплекс із розрізу валу, вважаємо за потрібне навести детальну стратиграфічну характерис- тику розкопу. Саме факт фіксації під насипом валу споруди, що припинила своє існування внаслідок пожежі, а потім була заповнена зо- листим ґрунтом, дозволяє чітко розділити ре- човий комплекс на дрібні періоди й визначити їхню дату. Горизонт І. До нього було віднесено мате- ріали, виявлені в нижній частині заповнення котловану споруди, що складався з придонно- го шару щільного, втоптаного чорнозему по- тужністю 0,02—0,05 м, шару пожежі потуж- ністю до 0,5 м (почергово розміщених прошар- ків вугілля, золи, обвуглених плах, обпаленого ґрунту та кісток тварин) (рис. 2). Цей горизонт пов'язаний з останнім етапом функціонування споруди та її руйнацією внаслідок пожежі. У ньому виявлено фрагменти ліпленого по- суду скіфського часу, глиняне прясельце (рис. 4: 1) та глиняну конічну фішку (рис. 4: 2). Чітких хронологічних індикаторів не знайдено. Кера- мічний комплекс має аналогії в горизонтах Б2 й В для Західного укріплення (остання чверть VIІ — третя чверть VI ст. до н. е.) (Шрамко, Шрам- ко, Задніков 2018, с. 133). Варто відзначити, що поряд при дослідженні зольника № 1 в ур. Цари- на Могила П. Я. Гавриш також виявив невелику прямокутну споруду, яка загинула у вогні на ру- бежі VIІ—VI ст. до н. е., після чого в неї поча- ли скидати побутові відходи, що й стало почат- ком формування зольника (Гавриш 2015, с. 55). Імовірно, пожежі споруд і початок формування зольників є єдиними процесами, які відбулися наприкінці VIІ — в першій половині VI ст. до н. е. в ур. Царина Могила. Горизонт ІІ представлений сміттєвим запо- вненням споруди після пожежі й аналогічним шаром, зафіксованими на давній денній поверх- ні довкола неї (рис. 2). Його можна пов’язувати з першим етапом створення зольника, який було перервано спорудженням валу Великого Біль- ського городища. Таким чином, котлован примі- щення після пожежі перед спорудженням валу якийсь час використовувався як смітник. У ньому виявлено численні фрагменти лі- пленого посуду скіфського часу, глиняні пря- сельця (рис. 4: 3—5), бронзову голку (рис. 4: 15), залізні й бронзову шпильки (рис. 4: 8—13), залізне шило (рис. 4: 14), половину мушлі Ка- урі (рис. 4: 7). Серед дрібної глиняної пласти- ки можна відзначити уламок головки антропо- морфної статуетки з насічками по краю, що імі- тують зачіску або головний убір, та фрагменти зооморфних статуеток (рис. 4: 6). При проми- ванні ґрунту з цього шару було виявлено фраг- мент намистини з непрозорого скла, намисто- вий розподільник із хребця щуки й бісерину. Рис. 2. Стратиграфічний розріз приміщення під валом із позначенням горизонтів (горизонти І—ІІІ) Fig. 2. Stratigraphic section of the dwelling under the rampart with designation of horizons (horizons I—III) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3116 Варто відзначити наявність у цьому шарі двох нижніх людських щелеп. Фрагмент бронзової цвяхоподібної шпиль- ки з нарізками на стрижні має численні анало- гії серед матеріалів поселення на місці Західно- го 1 укріплення Більського городища (Шрамко 1987, с. 41, рис. 11: 1—3, с. 44, рис. 12: 1—2, с. 46, рис. 14: 1—2). На жаль, такі вироби не мають вузької дати й використовувались про- тягом ранньоскіфського часу й третьої чверті VI ст. до н. е. (Петренко 1978, с. 13-14; Шрам- ко 1987, с. 46, 146; Шрамко, Шрамко, Задніков 2018, с 135, 183). Залізні цвяхоподібні шпильки також не є чіткими хронологічними індикаторами. Серед матеріалів Більського городища їх переважна більшість належить до кінця ранньоскіфського часу, перехідного періоду й початку середньо- скіфського часу (VI ст. до н. е.) (Гречко 2021, с. 18). Серед територіально найближчих знахі- док можна відзначити знахідки із зольника № 1 в ур. Царина Могила (Гавриш 2015, с. 45, рис. 4: 5; Черненко та ін. 2004, с. 14). Подібну шпильку знайдено в житлі № 3 розкопу № VI 1 Зазначимо, що для Східного укріплення Більського городища, яке виникло в третій чверті VI ст. до н.е. (Шрамко, Задніков, Кушнір 2020, с. 103-104), такі ви- роби вже не характерні. на Мотронинському городищі (Бессонова, Ско- рий 2001, с. 102, рис. 68: 11). Увесь комплекс знахідок дозволяє датувати цей горизонт доволі широко першою полови- ною VI ст. до н. е. з більш імовірним інтерва- лом у другій чверті цього століття. Горизонт ІІІ складається з трьох шарів су- глинкового ґрунту з тіла валу, які утворились унаслідок викопування рову та насипання валу. Під час зведення валу вони остаточно знівелю- вали котлован будівлі (рис. 2). Перший із них (ІІІа) складався з бурої глини з білими крейдяними та вапняковими конкре- ціями, у якому виявлено нечисленні фрагмен- ти ліпленого посуду, представлені переважно фрагментами стінок і донець. Металеві знахід- ки представлені залізним ножем із горбатою спинкою та черешком (рис. 4: 16). Такі вироби використовувались упродовж ранньоскіфсько- го часу й відомі у шарах третьої чверті VI ст. до н. е. Західного укріплення Більського горо- дища (Шрамко, Шрамко, Задніков 2018, с. 183), городища Переверзево І (Пузикова 1997, с. 67, рис. 22: 34—35) та на Мотронинському городи- щі (Бессонова, Скорій 2001, с. 96). Над ним у перетині Б-АВ/03 та 03-4/В про- стежувався тонкий, до 0,03 м, прошарок золи. Імовірно, цей прошарок утворився під час пе- рерви у зведенні валу. Його незначна товщина, Рис. 3. Стратиграфічний розріз валу з позначенням горизонтів (горизонти ІІ—V) Fig. 3. Stratigraphic section of the rampart with designation of horizons (horizons II—V) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 117 Рис. 4. Індивідуальні знахідки з різних стратиграфічних горизонтів Fig. 4. Individual finds from different stratigraphic horizons 31 21 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Vв Vб Va IV ІІІв ІІІб ІІІа ІІ І ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3118 незважаючи на те що поряд активно функціо- нувало поселення в ур. Царина Могила, може свідчити про те, що ця перерва була нетрива- лою, можливо, півроку — рік. Вище над згаданим прошарком зафіксова- но шар коричневої глини потужністю до 0,4 м (горизонт ІІІб), з характеристиками затічного ґрунту, який, імовірно, вибрано з рову, що був частково заповнений змитим зі стінок під час опадів (зима?) ґрунтом. У шарі коричневої гли- ни виявлено фрагменти ліпленого посуду скіф- ського часу. Далі фіксувався шар бурої глини з білими крейдяними та вапняковими конкреціями (го- ризонт ІІІв) потужністю від 0,6 до 0,9 м, який фактично не відрізняється від горизонту ІІІа. У цьому шарі виявлено фрагменти ліпленого посуду скіфського часу та бронзовий литник (рис. 4: 17). Важливими для датування часу завершен- ня створення валу були знахідки в шарі, який залягав прямо на глиняному тілі насипу, без- посередньо над горизонтом ІІІв (горизонт IV). Із ним пов’язаний культовий комплекс, який складався з глиняного жертовника та дев’яти жертвоприношень. Судячи зі страти- графічних спостережень, вони були здійснені до дернування його поверхні. У цьому само- му шарі поряд із жертвоприношеннями було знайдено неповний розвал чорнолисковано- го грушоподібного черпака з насічками по ре- бру та бронзове трилопатеве вістря стріли ба- штоподібної форми з випнутою втулкою і ши- пом (рис. 4: 18). Аналогічні наконечники стріл з’являються в перехідний період та викорис- товуються у меншій кількості в горизонті Ві- тової Могили (друга — третя чверті VI ст. до н. е.) (Гречко 2016; 2021, с. 11). Таким чином, культовий комплекс можна да- тувати третьою чвертю 2 VI ст. до н. е., і саме до цього часу потрібно відносити завершення ство- рення валів Великого Більського городища. Над насипом валу лежав шар чорнозему з великою концентрацією селітри потужністю близько 0,45 м (горизонт Va). Скоріше за все, цей шар утворився при змиві-сповзанні гуму- сованого ґрунту з поверхні валу. Зверху його перекривав шар чорнозему по- тужністю до 0,7 м, сформований унаслідок функціонування поселення в ур. Царина Моги- ла (горизонт Vб). У ньому було виявлено фраг- 2 Не пізніше 530—520 рр. до н. е. менти ліпленого посуду скіфського часу, заліз- ні ніж (рис. 4: 27) та голку (рис. 4: 28), астрагал зі слідами обробки (рис. 4: 23), бронзові сереж- ки (?) (рис. 4: 30) і фрагмент витого брасле- та (рис. 4: 26), фрагмент кістяної накладки на руків’я ножа із заклепками (рис. 4: 24), глиняні прясельця (рис. 4: 19—20) та фрагмент дна ан- тичної посудини з піддоном (лекиф?). Залізні ножі цього типу є доволі рідкісними знахідками, але відомі серед матеріалів Біль- ського городища (Шрамко 1995, с. 68, рис. 2: 8) та городища Переверзево І (Пузикова 1997, с. 67, рис. 67: 27) й переважно датуються ран- ньоскіфським часом. Фрагменти амфор із цього шару можна дату- вати від останньої чверті VI ст. до н. е. (рис. 4: 21—22) (фрагмент вінець лесбоської амфори до першої третини V ст. до н. е., фрагмент ві- нець хіоської пухлогорлої амфори розвиненого варіанту ІІІ-В за С. Ю. Монаховим). Відзначи- мо масові знахідки металургійних шлаків і ке- рамічних виробів, імовірно, пов’язаних із мета- лообробкою в цьому шарі. У верхній частині розкопу по всій площі простежувався шар дерну потужністю 0,12— 0,2 м (горизонт Vв). У ньому виявлено фраг- менти ліпленого посуду скіфського часу та за- лізну голку (рис. 4: 31). Опис комплексу ліпленого посуду Серед матеріалів, що увійшли до колекції ліпленого посуду: фрагменти, за якими мож- на визначити частину посудини, до якої гру- пи вона належить, зробити повну або часткову реконструкцію її форми й розмірів 3. У колек- ції присутні: фрагменти вінець, орнаментовані стінки горщиків та банок, верхні частини ми- сок, фрагменти черпаків, корчаг і посудин ма- лого розміру 4. Окрім того, значну частину ко- лекції складають денні частини, за якими іноді важко визначити, до якої групи посуду вони на- лежать, проте вони несуть інформацію про роз- міри, а також мають морфологічні ознаки, що дозволяють простежити хронологічні транс- формації. 3 У додатках до статті наведено рисунки всієї колек- ції ліпленого посуду; з фотографіями колекції можна ознайомитися в попередніх публікаціях результатів до- сліджень (Гречко, Крютченко 2017, с. 80-97; Гречко, Крютченко, Ржевуська 2018, с. 42-74). 4 Статистичні дані за розподіленням фрагментів різних груп посуду за шарами представлено в Табл. 1. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 119 Таблиця 1. Розподілення груп ліпленого посуду з розкопок поселення Царина Могила за хронологічними періодами Table 1. Distribution of handmade pottery groups from the excavations of the Tsaryna Mohyla settlement by chronological periods Групи посуду Горщики (фрагмен- ти вінець) Миски/Казаноподібні посудини (фрагменти верхніх частин) Черпаки (фрагменти ві- нець і стінок) Корчаги (фрагменти ві- нець і стінок) Посуд малих розмірів (фрагменти) Всього Нашарування Нижній шар запо- внення приміщення 51,5% 17 30,3% 10 15,2% 5 3% 1 - - 100% 33 Верхній шар запо- внення приміщення 67,7% 63 11,8% 11 14% 13 6,5% 6 - - 100% 93 Насип валу 56% 14 12% 3 28% 7 4% 1 - - 100% 25 Культурний шар 66,2% 43 21,5% 14 4,6% 3 1,5% 1 6,2% 4 100% 65 Далі характеристику окремих груп посуду подано за стратиграфічними нашаруваннями, яких виокремлено п’ять. Метою такого аналі- зу є простежити хронологічні зміни в місцево- му керамічному комплексі впродовж вузького хронологічного відрізка: від періоду перед спо- рудженням фортифікаційних споруд Більського городища до етапу існування укріплень і пізньо- го періоду життя на поселенні Царина Могила. Горизонт І. Заповнення приміщення, нижній шар. Цей прошарок пов’язаний із періодом екс- плуатації приміщення, а також припиненням його використання — шар пожежі, що скла- дався з прошарків вугілля, попелу, обпаленого ґрунту. Найчисельніше представлені горщики (17 фрагментів), верхні частини яких мають слаб- ко виражений профіль і належать до типу слаб- ко профільованих (тип 1 за: Пеляшенко 2020, с. 25) 5 (рис. 5: 1—17). Більша частина горщиків прикрашена наліпним пружком, розчленованим пальцевими вдавленнями та наскрізними проко- лами по краю вінець або в межах самого пруж- ка (10 екз.) (рис. 5: 1—10) 6. Окрім того, з цього шару походить п’ять фрагментів стінок із наліп- ним пружком, розчленованим пальцевими вдав- леннями, що також належать до горщиків, які мали пружок у середній частині висоти (рис. 5: 18—22). Є також фрагменти, прикрашені паль- 5 Тут і далі в тексті статті використовується типологія лі- пленого посуду, наведена в монографії К. Ю. Пеляшен- ка (2020). 6 Дані щодо орнаментації кухонного посуду показані в Табл. 2, яка побудована на основі коду орнаментації, розробленого Б. А. Шрамком (1983, табл. 55) та допо- вненого новими видами декору (Табл. 3). цевими вдавленнями по краю та наскрізними проколами (7 екз.) (рис. 5: 11—17). Фрагменти верхніх частин мисок (9 екз.) мають морфологічні відмінності профілю: різко загнутий під гострим кутом короткий край (тип 1 за: Пеляшенко 2020, с. 36) (2 екз.) (рис. 5: 36—37), з округлим корпусом, плав- но загнутим краєм (тип 3 за: Пеляшенко 2020, с. 38) (6 екз.) (рис. 5: 38—43) та з різко загну- тою під прямим кутом закраїною (тип 6 за: Пеляшенко 2020, с. 40) (1 екз.) (рис. 5: 44). Виявлено один фрагмент краю казаноподібної миски великих розмірів, що прикрашена про- колами (рис. 5: 45). Черпаки представлені чотирма фрагмен- тами та всі належать до типу черпаків із міл- кою чашечкою (тип 2 за: Пеляшенко 2020, с. 50) (рис. 5: 46—49), фрагмент ручки черпа- ка має сплощений виступ (рис. 5: 50). Із цього ж шару походить один фрагмент вінець корча- ги (рис. 5: 51). Денні частини ліплених посудин мають або різкий перехід від стінки до дна, або плавний, округлений (рис. 5: 23—35). Горизонт ІІ. Заповнення приміщення, верхній шар. Даний прошарок пов’язаний із засипкою кот- ловану приміщення після його занепаду та почат- ком формування зольника. Цей шар більше за всі інші насичений археологічними матеріалами, зо- крема й фрагментами ліпленого посуду. Найчисельніше представлені вінця горщи- ків (63 фрагмента) (рис. 6). Усі вони мають слабкопофільований корпус (тип 1 за: Пеля- шенко 2020, с. 25), переважна більшість при- крашена наліпним пружком (55 екз.), розчле- нованим пальцевими вдавленнями в поєднанні ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3120 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 0 5 см Рис. 5. Ліплений посуд із нижнього шару приміщення (горизонт І) Fig. 5. Handmade ware from the lower layer of the dwelling (horizon I) з наскрізними проколами, іноді з пальцевими вдавленнями по краю вінець (рис. 6: 1—55). На одному фрагменті розміщено два пружки, один під одним (рис. 6: 42). Фрагменти без на- ліпного пружка, що прикрашені пальцевими вдавленнями, проколами, або зовсім без орна- менту знайдено в меншій кількості (8 екз.) (рис. 6: 56—63). Миски в цьому шарі представлені 11 фраг- ментами, серед яких є посудини з різко загну- тим коротким краєм (тип 1 за: Пеляшенко 2020, с. 36) (1 екз.) (рис. 6: 17), із напівокруглим кор- пусом (тип 3 за: Пеляшенко 2020, с. 38) (5 екз.) (рис. 6: 18—22), відкритого типу з вертикально поставленим краєм (тип 4 за: Пеляшенко 2020, с. 38) (1 екз.) (рис. 6: 23) та рівним краєм і ви- діленою закраїною (тип 6 за: Пеляшенко 2020, с. 40) (3 екз.) (рис. 6: 24—26). Окрім того, один фрагмент належить до т. зв. казаноподібних гли- боких мисок, що, як правило, прикрашалися по ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 121 краю наліпним пружком, розчленованим паль- цевими вдавленнями й проколами (рис. 6: 27). У верхньому заповненні приміщення знайде- но значну кількість фрагментів черпаків (13 екз.) (рис. 7: 28—40). Усі фрагменти мають лискова- ну поверхню. Два з них належать до черпаків із дрібною чашечкою (тип 2 за: Пеляшенко 2020, с. 50), один фрагмент прикрашений геометрич- ним орнаментом (рис. 7: 28—29), один до гли- боких черпаків (тип 3 за: Пеляшенко 2020, с. 52) із біконічним профілем (рис. 7: 30). Інші уламки репрезентовані ручками (рис. 7: 31—40). Серед уламків корчаг на увагу заслуговують два фрагменти вінець із рівним краєм та фраг- менти лискованих стінок, що мають геометрич- ний прокреслений орнамент (рис. 7: 41—46). Денні частини ліплених посудин (16 фраг- ментів) переважно не мають закраїни при пере- ході стінки в дно (рис. 7: 1—3, 5, 7—16), що є ри- сою архаїчних комплексів, утім, на кількох фраг- ментах така закраїна вже присутня (рис. 7: 4, 6). Горизонт ІІІ. Насип валу. Цей шар розділений на три горизонти, що розрізняються стратиграфічно. ІІІа. Нижній шар валу перекриває заповне- ння приміщення та зольник, що почав форму- ватися над ним. Найчисельніше тут представ- лені горщики (11 фрагментів), які за збереже- ними частинами вінець дозволяють вбачати в них слабкопрофільовані горщики (тип 1 за: Пе- ляшенко 2020, с. 25) (рис. 8: 1—11). Орнамен- товані вони переважно наліпним пружком, роз- членованим пальцевими вдавленнями в поєд- нанні з проколами (рис. 8: 1—2, 4—8), іноді ще й з пальцевими вдавленнями по краю (рис. 8: 3). Три фрагменти не мають пружків і були прикрашені пальцевими вдавленнями та про- колами (рис. 8: 9—11). Із цього горизонту походить два фрагмен- ти бортиків мисок, один із яких має біконіч- ний профіль (тип 2 за: Пеляшенко 2020, с. 37) (рис. 8: 12) та один — напівсферичну фор- му (тип 3 за: Пеляшенко 2020, с. 38) (рис. 8: 13). Трьома фрагментами представлені ручки й стінка черпака з геометричним орнаментом (рис. 8: 14—15). ІІІб. Середній шар валу. Слабконасичений арте- фактами ліплений посуд тут представлений лише фрагментами денних частин (4 екз.), що мають ар- хаїчні риси — без закраїни (рис. 8: 20—23). ІІІв. Із верхнього шару насипу валу похо- дить незначна кількість фрагментів посуду. Вінця слабкопрофільованих горщиків (тип 1 за: Пеляшенко 2020, с. 25) (3 екз.), два з яких прикрашені наліпними пружками з пальце- вими вдавленнями та проколами (рис. 8: 24—25) і один пальцевими вдавленнями по краю та проколами (рис. 8: 26). Один фраг- мент миски з плавно загнутим краєм (тип 3 за: Пеляшенко 2020, с. 38) (рис. 8: 29), фраг- менти черпаків (ручки й вінця); один із них має прокреслений геометричний орнамент (рис. 8: 30—32), фрагмент вінець корчаги (рис. 8: 33) і два уламки денних частин по- суду (рис. 8: 27—28). Горизонт IV. Культові комплекси. Безпосередньо на глиняному тілі насипу був виявлений культовий комплекс, що складався з глиняного жертовника та цілої серії жертвопри- ношень тварин (вівця й свині). Такі комплекси можуть бути пов’язані з часом завершення бу- дівельних робіт зі спорудження укріплень. Се- Таблиця 2. Розподілення видів орнаментації кухонного посуду (горщики та банки) з розкопок поселення Царина Могила за хронологічними періодами Table 2. Distribution of types of ornamentation of kitchen pottery (pots and jars) from the excavations of the Tsaryna Mohyla settlement by chronological periods Вид орнаменту А1 Б1 Б2 Б7 Б9 Б10 В2 В4 В23 В26 К1 Всього Нашарування Нижній шар заповнення приміщення - - - - 35,3% 6 5,9% 1 - - - - 47% 8 11,8% 2 - - - - - - 100% 17 Верхній шар заповнення приміщення 1,6% 1 4,8% 3 6,3% 4 - - - - - - 38,1% 24 31,7% 20 15,9% 10 - - 1,6% 1 100% 63 Насип валу - - 1 2 - - - - - - 6 4 1 - - - - 100% 14 Культурний шар 4,4% 2 13,4% 6 26,8% 12 - - 2,2% 1 4,4% 2 28,9% 13 11,1% 5 2,2% 1 2,2% 1 4,4% 2 100% 45 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3122 A Б В 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 Таблиця 3. Код орнаментації кухонного посуду (розроблена Б.А. Шрамком та доповнена) Table 3. Code for ornamentation of kitchen pottery (developed by B.A. Shramko and supplemented) ред керамічних матеріалів у цьому шарі разом із одним жертвоприношенням виявлено фраг- менти черпака з глибокою чашечкою (тип 3 за: Пеляшенко 2020, с. 52), виділеним ребром у се- редній частині тулуба, що прикрашений насіч- ками (рис. 9: 1—3). Горизонт V. Культурний шар. Найпізніший керамічний комплекс у розко- пі репрезентований знахідками з культурного шару, що перекриває насип валу та прошарок, який утворився внаслідок змиву й сповзання валу. Нижня хронологічна межа його датується другою половиною VI ст. до н. е. Стратиграфіч- но він розділяється на два прошарки: нижній чорноземний шар і верхній шар дерену. У нижніх нашаруваннях культурного шару (горизонт Vа) зафіксовано фрагменти вінець ліплених горщиків (5 екз.), частина з яких при- крашена наліпним пружком із пальцевими вдавленнями в поєднанні з проколами (рис. 9: ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 123 Рис. 6. Ліплений посуд із заповнення приміщення та зольника (горизонт ІІ) Fig. 6. Handmade ware from the filling of the dwelling and the ash pit (horizon II) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 0 5 см ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3124 4—5); інша частина має орнамент у вигляді пальцевих удавлень із проколами або насічка- ми по краю (рис. 9: 6—8). Також із цього про- шарку походить кілька фрагментів денних час- тин (рис. 9: 9—10), верхня частина ліпленої миски з плавно загнутим краєм (тип 3 за: Пеля- шенко 2020, с. 38) (рис. 9: 11) і фрагмент ручки черпака (рис. 9: 12). У верхніх культурних нашаруваннях та в шарі дерену (горизонти Vб-в) виявлено біль- шу кількість керамічних знахідок. Так само як і в більш ранніх горизонтах, фрагменти верхніх частин горщиків мають риси, при- таманні слабкопрофільованим посудинам (тип 1: за Пеляшенко 2020, с. 25) (рис. 10: 1—34, 71—73). Утім відсоткове співвідно- шення фрагментів прикрашених наліпним пружком і без нього відрізняється. Части- на фрагментів прикрашена наліпним пруж- ком у поєднанні з пальцевими вдавленнями та проколами (рис. 10: 1—16, 74). Інша час- тина вінець горщиків не має пружка, а при- крашена тільки проколами (рис. 10: 17, 8, 23, 30, 34, 74), тільки пальцевими вдавленнями (рис. 10: 21, 25, 27, 33), поєднанням удавлень і проколів (рис. 10: 19, 22, 28, 29, 32), про- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 0 5 см Рис. 7. Ліплений посуд із заповнення приміщення та зольника (горизонт ІІ) Fig. 7. Handmade ware from the filling of the dwelling and the ash pit (horizon II) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 125 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 0 5 см 0 5 см 0 5 см IIIa IIIб ІІІв Рис. 8. Ліплений посуд із насипу валу (горизонт ІІІ) Fig. 8. Handmade ware from the embankment of the rampart (horizon III) колів і насічок по краю (рис. 10: 17) або без орнаменту (рис. 10: 31). Серед фрагментів ліплених мисок (12 екз.) виділяється кілька типів: із ребром у верх- ній частині (тип 2 за: Пеляшенко 2020, с. 37) (рис. 10: 39—40), із напівсферичним корпу- сом (тип 3 за: Пеляшенко 2020, с. 38) (рис. 10: 41—45), конічної форми з прямими стінка- ми (тип 5 за: Пеляшенко 2020, с. 39) (рис. 10: 46), із потовщеним краєм та загнутою під пря- мим кутом закраїною (тип 6 за: Пеляшенко 2020, с. 40) (рис. 10: 47—49, 76). По одному фрагменту представлені казаноподібна мис- ка (рис. 10: 75) та посудина банкової форми (рис. 10: 53). Із цього шару походить кілька фрагментів посудин малого розміру: горщики й мисочка (рис. 10: 35—38), невідомі у більш ранніх від- кладеннях розкопу. Також у верхньому шарі за- фіксовано одиничні фрагменти ручок черпа- ків (рис. 10: 51—52) та стінка корчаги з налі- пом (рис. 10: 50). Серед денних частин посудин більшість мають різкий перехід від стінки до дна (рис. 10: 58, 59, 61, 63, 64, 66, 67, 70, 77), і лише на незначній частці є виражена закраїна (рис. 10: 55-57, 60, 62, 65, 68). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3126 Висновки Пошаровий аналіз комплексу ліпленого по- суду з розкопок ділянки валу в ур. Царина Мо- гила дозволяє зробити кілька висновків. Сто- совно змін у гончарстві мешканців поселення у доволі короткий проміжок часу (кінець VII — третя чверть VI ст. до н. е.; горизонти I—IV) можна відзначити таке: 1. Найпоширенішою формою кухонного посуду протягом всього розглянутого періоду був слабкопрофільований горщик (тип 1). Такі посудини становлять більшість у всіх нашару- ваннях і переважають над іншими групами лі- пленого посуду (Табл. 1). 2. Простежено певні зміни в орнаментації кухонного посуду. Якщо в більш ранніх шарах (заповнення землянки, насип валу) переважає прийом декорування наліпним пружком у різ- них поєднаннях із пальцевими вдавленнями, насічками, проколами, то в культурних нашару- ваннях на валу та під валом кераміка, прикра- шена наліпним пружком, складає вже менше половини (44,4%), а більшість посуду прикра- шена пальцевими вдавленнями, наскрізними проколами, насічками по краю 7. Утім, для цьо- го періоду все ще характерний значний відсо- ток кухонного посуду з пружком (Табл. 2). 3. Для столового й тарного посуду харак- терним прийомом обробки поверхні є лиску- вання. Можна стверджувати, що цей прийом не втрачав своєї актуальності до середини — тре- тьої чверті VI ст. до н. е. 4. Найпоширенішою групою столово- го посуду є миски. За морфологією більшість відомих типів з’являються в архаїчний пе- ріод і продовжують існувати на класичному 7 Детальніший аналіз видів орнаментації на горщиках за шарами представлено в Табл. 2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 0 5 см Горизонт IV (культові комплекси) Горизонт V (культурні нашарування) Va Рис. 9. Ліплений посуд із шару створення культових комплексів (горизонт ІV) та перекриваючого культурного шару по- селення (горизонт V) Fig. 9. Handmade ware from the layer of creation of cult complexes (horizon IV) and the overlapping cultural layer of the settlement (horizon V) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 127 Рис. 10. Ліплений посуд із культурного шару поселення, що перекриває вал (горизонт V) Fig. 10. Handmade ware from the cultural layer of the settlement covering the rampart (horizon V) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 52 53 54 51 55 56 57 58 59 60 61 62 63t 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 0 5 см Горизонт V (культурні нашарування) Vб Vв ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3128 етапі скіфської культури. Утім, окремі форми з’являються трохи пізніше. Так, миски з виді- леним ребром у верхній частині корпусу, т. зв. біконічні, невідомі в заповненні приміщення, одиничні фрагменти знайдено лише в насипу валу і в культурному шарі над фортифікаційни- ми спорудами. 5. Простежено зміни в черпаках. У запов- ненні приміщення найчисельнішими є черпаки з мілкою чашею та слабкопрофільованим тулубом (тип 2), частина фрагментів прикрашена геоме- тричним прокресленим орнаментом. У цьому ж шарі представлено незначну кількість черпаків глибоких із біконічним тулубом (тип 3). Непо- вний розвал такого черпака знайдено у верхній частині валу поряд із культовими об’єктами. У культурному шарі, що сформувався після спору- дження фортифікаційних споруд, вже не пред- ставлені черпаки з мілкою чашею, що свідчить про поступову зміну форм. 6. Фрагменти стінок корчаг, прикраше- ні прокресленим геометричним орнаментом, відомі лише в заповненні приміщення; у піз- ніших нашаруваннях трапляються фрагменти корчаг без орнаменту, з рельєфними наліпами на тулубі. 7. Для ранніх шарів не характерні фраг- менти посудин малих розмірів у вигляді змен- шених горщиків та мисок. Натомість вони на- явні в невеликій кількості в культурному шарі, що формувався після насипання валів. Пізніше, у класичний період, ці форми будуть застосову- ватися на багатьох поселеннях. 8. Серед знайденого керамічного комп- лексу розкопу відсутні форми, які набувають поширення в класичний період скіфського часу (V—IV ст. до н. е.): кухлі, глечики. Також від- сутні посудини зі зливом, які взагалі досить рідкісні як для архаїчного, так і класичного часу, і не знайдені в розкопі, скоріш за все, че- рез обмежену площу. Загалом, варто відзначити, що для цього проміжку часу — кінця архаїчного періоду, характерні мінімальні зміни в місцевому ке- рамічному комплексі. У культурних відкла- деннях, що належать до часу перед спору- дженням фортифікаційних споруд Більсько- го городища та відразу після будівництва, гончарні традиції трансформувалися повіль- но, однак основний вигляд комплексу зали- шився такий самий. У цілому для нього ха- рактерне використання як кухонного посуду слабкопрофільованих горщиків, переважна більшість яких мала орнамент у вигляді на- ліпного пружка у верхній частині (на вінцях або шийці), рідше на тулубі. Столовий (мис- ки, черпаки) і тарний (корчаги) посуд має лисковану поверхню та архаїчні морфологіч- ні риси. Відсутні форми, більше притаманні класичному періоду, такі як глечики, кухлі й посудини малих розмірів. Тільки після спорудження укріплень, в останній чверті VI — на початку V ст. до н. е. (горизонт V), у гончарстві населення Біль- ського городища простежуються більш по- мітні зміни: поява кухонного посуду з розви- неним профілем тулубу, зникнення традиції орнаментації наліпними пружками, затухання традиції лискування столового й тарного по- суду, зникнення певних груп посуду (черпаків, корчаг із біконічним корпусом) та поширення інших форм (глечики, кухлі, посудини малих розмірів). Такі процеси, із незначними локаль- ними відмінностями, характерні для пам’яток усієї лісостепової смуги на схід від Дніпра до басейну р. Сіверський Донець (Пеляшенко 2020, с. 87-92). Отже, дослідження ділянки валу на тери- торії поселення в урочищі Царина Могила на Більському городищі дозволили отримати ко- лекцію ліпленого посуду, що датується в ме- жах кінця VII — першої третини V ст. до н. е., а також за рахунок чіткої стратиграфії розділити за шарами на вужчі групи й простежити певні зміни в архаїчному матеріальному комплексі на його фінальній стадії. Отримані результати під- тверджують та уточнюють наші уявлення про розвиток гончарних традицій населення, що мешкало в лісостеповій зоні межиріччя Дніпра й Сіверського Дінця. Бессонова, С. С., Скорый, С. А. 2001. Мотронинское городище скифской эпохи (по материалам раскопок 1988—1996 гг.). Киев: Институт археологии НАНУ; Краков: Ягеллонский университет. Гавриш, П. Я. 2015. Матеріали селища Царина у Більському городищі. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережного Подніпров’я — 2015. Київ : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, с. 39-60. Гейко, А. В. 2011. Гончарство населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Полта- ва: ТОВ «АСМІ». Гречко, Д. С. 2016. От Архаической Скифии к Классической. Археологія і давня історія України, 2 (19), с. 33-60. Гречко, Д. С. 2021. Етнокультурна історія населення Дніпровського лісостепового Лівобережжя скіфського часу. Автореферат дисертації. д.і.н. ІА НАН України. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 129 Гречко, Д. С., Крютченко, О. О. 2017. Дослідження в ур. Царина Могила в 2016 р. В: Корост, І. І. (ред.) Археологічні дослідження Більського городища — 2016. Київ; Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 80-97. Гречко, Д. С., Крютченко, О. О., Ржевуська, С. С. 2018. Археологічні дослідження Більського археологічного комплексу в 2017 р. В: Корост, І. І. (ред.) Археологічні дослідження Більського городища — 2017. Київ; Котель- ва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 42-74. Ильинская, В. А. 1950. По поводу так называемой «зольничной культуры». Краткие сообщения Института истории материальной культуры, 34, с. 142-146. Ильинская, В. А. 1954. Керамика скифских погребений Посулья. В: Мерперт, Н. Я. (ред.) Вопросы скифо- сарматской археологии. Москва: АН СССР, с. 168-185. Ильинская, В. А. 1957. Памятники скифского времени в бассейне р. Псел. Советская археология, 27, с. 232-249. Ковпаненко, Г. Т. 1967. Племена скіфського часу на Ворсклі. Київ: Наукова думка. Корост, І. І. (відп. ред.). 2013. Археологічні дослідження Більського городища — 2013. Київ; Котель- ва: ЦП НАН України і УТОПІК. Корост, І. І. (відп. ред.). 2014. Археологічні дослідження Більського городища — 2014. Київ; Котель- ва: ЦП НАН України і УТОПІК. Корост, І. І. (відп. ред.). 2016. Археологічні дослідження Більського городища — 2015. Київ; Котель- ва; Харків: ЦП НАН України і УТОПІК, Майдан. Корост, І. І. (відп. ред.). 2017a. Археологічні дослідження Більського городища — 2016. Київ; Котель- ва: ЦП НАН України і УТОПІК. Корост, І. І. (відп. ред.). 2017b. Археологічні дослідження Більського городища — 2017. Київ; Котель- ва: ЦП НАН України і УТОПІК. Корост, І. І. (відп. ред.). 2018. Археологічні дослідження Більського городища — 2018. Київ; Котель- ва: ЦП НАН України і УТОПІК. Пеляшенко, К. Ю. 2020. Ліплений посуд населення Дніпро-Донецького Лісостепу. Київ; Котельва: ІА НАН України, ІКЗ «Більськ». Петренко, В. Г. 1978. Украшения Скифии VII—III вв. до н. э. Свод археологических источников, Д4–5. Мо- сква: Наука. Пузикова, А. И. 1997. Памятники скифского времени бассейна р. Тускарь (Посеймье). Москва: Пущинский научный центр РАН. Скорий, С. А., Білозор, В. П., Супруненко, О. Б., Кулатова, І. М. 2019. Селища скіфського часу в системі Великого укріплення Більського городища. Київ: ТОВ «Майдан». Черненко, Е. В., Ролле, Р., Скорый, С. А., Махортых, С. В., Герц, В. Ю., Белозор, В. П. 2004. Исследования совместной Украинско-Немецкой археологической экспедиции в 2003 г. Киев: Институт археологи НАНУ. Шрамко, Б. А. 1983. Архаическая керамика Восточного укрепления Бельского городища и проблема происхождения его обитателей. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 23, с. 73-92. Шрамко, Б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). Киев: Наукова думка. Шрамко, Б. А., Шрамко, І. Б., Задніков, С. А. 2018. Західне укріплення: зольник № 11 (1958 р.). Харків, Котельва: ХНУ імені В.Н. Каразіна; ІКЗ «Більськ», Майдан. Шрамко, И. Б. 1995. Раскопки на Западном укреплении Бельского городища в 1994 г. Древности, 2, с. 174. Шрамко, И. Б. 1999. Техника конструирования черпаков скифского времени. Археологічний літопис Лівобережної України, 2, с. 19-20. Шрамко, І. Б., Задніков, С. А., Кушнір, А. С. Дослідження ділянки валу на західному в’їзді до Східного укріплення (розкоп 37). В: Корост, І. І. (ред.) Археологічні дослідження Більського городища — 2019. Київ; Котель- ва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 95-109. Надійшла 07.02.2022 Denys S. Hrechko1, Kostiantyn Yu. Peliashenko2 1 Doctor of Historical Sciences, Leading Researcher, the Early Iron Age Archaeology Department, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID: 0000-0003-3613-795X, e-mail: ukrspadshina@ukr.net. 2 PhD, Senior Researcher, V. N. Karazin Kharkiv National University, ORCID: 0000-0002-5445-6949, e-mail: kpelasenko@gmail.com. HANDMADE POTTERY FROM THE EXCAVATIONS AT BILSK HILL-FORT RAMPART SECTOR The Bilsk archaeological expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine explored a part of a rampart of the Great Bilsk hill-fort on the territory of the settlement in the Tsaryna Mohyla tract in 2016—2017. The building was found in the investigated area under the embankment of the rampart. It functioned before the construction of the defensive structures of the Great Bilsk hill-fort and was used as a place for the formation of the ash hill after destruction as a result of a fire. The embankment of the rampart was covered by the layers of the settlement from the inside, which continued to function after its construction. The archaeological layers were quite clearly separated, so during the excavations it was possible to get materials from individual stratigraphic horizons. Most of the finds are represented by local handmade pottery. An analysis of the complex of handmade pottery from individual horizons made it possible to give some conclusions about changes of the inhabitants’ pottery of the settlement in a short period of time (the end of the 7th — the first third of the 5th centuries BC). In general, horizons I—IV are characterized by minimal changes in the local ceramic complex. Materials from the cultural deposits of the pre-fortification period and the time of the creation of the fortifications indicate that the pottery traditions of the local population were transformed slowly and the main form of the complex remained stable. It is indicated by the use of slightly profiled pots as cookingware and most of them had an ornament in the shape of a molded roller on the rim or neck, sometimes on the body. Tableware (bowls, ladles) and containers (very large pots) have polished surfaces and archaic morphological features. There are no forms (jugs, mugs and vessels of small sizes) which are more typical for the Middle Scythian time. Only after the building of fortifications, at the end of the 6th — the first third of the 5th centuries BC (horizon V) more noticeable changes can be traced in the pottery of the population of the Bilsk hill-fort: appearance of cookingware with expressed ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3130 body profile, disappearance of the ornamentation with molded rollers tradition, the fading of the tradition of polished tableware and containers, disappearance of some groups and the spread of new forms (jugs, mugs and small vessels). Thus, the study of the part of the rampart at the territory of the settlement in the Tsaryna Mohyla tract at the Bilsk hill-fort made it possible to consider a collection of handmade pottery dated from the end of the 7th — the first third of the 5th centuries BC. It was possible to divide these materials into close chronological groups with clear stratigraphy and trace certain changes in the material complex of the end of the Early Scythian / the beginning of the Middle Scythian periods. These results clarify ideas about the development of pottery traditions of the population in the forest-steppe zone between the Dnipro and Siverskyi Donets Rivers at the Scythian time. Key words: forest-steppe, Bilsk hill-fort, Scythian time, fortifications, ceramics, handmade pottery. References Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 2001. Motroninskoe gorodishche skifskoi epokhi (po materialam raskopok 1988—1996 gg.). Kyiv: Institut arkheologii NANU; Kraków: Iagellonskii universitet. Havrysh, P. Ya. 2015. Materialy selyshcha Tsaryna u Bilskomu horodyshchi. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Livobe- rezhnoho Podniprovia — 2015. Kyiv : Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 39-60. Heiko, A. V. 2011. Honcharstvo naselennia skifskoho chasu Dniprovskoho Lisostepovoho Livoberezhzhia. Poltava: TOV “ASMI”. Hrechko, D. S. 2016. From Archaic Scythia to Classical. Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (19), p. 33-60. Hrechko, D. S. 2021. Etnokulturna istoriia naselennia Dniprovskoho lisostepovoho Livoberezhzhia skifskoho chasu. Avtoreferat dysertatsii. d.i.n. IA NAN Ukrainy. Hrechko, D. S., Kriutchenko, O. O. 2017. Doslidzhennia v ur. Tsaryna Mohyla v 2016 r. In: Korost, I. I. (ed.) Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2016. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 80-97. Hrechko, D. S., Kriutchenko, O. O., Rzhevuska, S. S. 2018. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho arkheolohichnoho kompleksu v 2017 r. In: Korost, I. I. (ed.) Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2017. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 42-74. Ilinskaia, V. A. 1950. Po povodu tak nazyvaemoi “zolnichnoi kultury”. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kul- tury, 34, p. 142-146. Ilinskaia, V. A. 1954. Keramika skifskikh pogrebenii Posulia. In: Merpert, N. Ia. (ed.) Voprosy skifo-sarmatskoi arkheologii. Moskva: AN SSSR, p. 168-185. Ilinskaia, V. A. 1957. Pamiatniki skifskogo vremeni v basseine r. Psel. Sovetskaia arkheologiia, 27, p. 232-249. Kovpanenko, H. T. 1967. Plemena skifskoho chasu na Vorskli. Kyiv: Naukova dumka. Korost, I. I. (exec. ed.). 2013. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2013. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK. Korost, I. I. (exec. ed.). 2014. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2014. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK. Korost, I. I. (exec. ed.). 2016. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2015. Kyiv; Kotelva; Kharkiv: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK, Maidan. Korost, I. I. (exec. ed.). 2017a. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2016. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK. Korost, I. I. (exec. ed.). 2017b. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2017. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukra- iny i UTOPIK. Korost, I. I. (exec. ed.). 2018. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2018. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK. Peliashenko, K. Yu. 2020. Liplenyi posud naselennia Dnipro-Donetskoho Lisostepu. Kyiv; Kotelva: IA NAN Ukrainy, IKZ “Bilsk”. Petrenko, V. G. 1978. Ukrasheniia Skifii VII—III vv. do n. e. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D4–5. Moskva: Nauka. Puzikova, A. I. 1997. Pamiatniki skifskogo vremeni basseina r. Tuskar (Poseime). Moskva: Pushchinskii nauchnyi tsentr RAN. Skoryi, S. A., Bilozor, V. P., Suprunenko, O. B., Kulatova, I. M. 2019. Selyshcha skifskoho chasu v systemi Velykoho ukriplen- nia Bilskoho horodyshcha. Kyiv: TOV “Maidan”. Chernenko, E. V., Rolle, R., Skoryi, S. A., Makhortykh, S. V., Gerts, V. Iu., Belozor, V. P. 2004. Issledovaniia sovmestnoi Ukrainsko-Nemetskoi arkheologicheskoi ekspeditsii v 2003 g. Kiev: Institut arkheologi NANU. Shramko, B. A. 1983. Arkhaicheskaia keramika Vostochnogo ukrepleniia Belskogo gorodishcha i problema proiskhozhdeniia ego obitatelei. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 23, p. 73-92. Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kiev: Naukova dumka. Shramko, B. A., Shramko, I. B., Zadnikov, S. A. 2018. Zakhidne ukriplennia: zolnyk № 11 (1958 r.). Kharkiv; Kotelva: KhNU imeni V. N. Karazina, IKZ “Bilsk”, Maidan. Shramko, I. B. 1995. Raskopki na Zapadnom ukreplenii Belskogo gorodishcha v 1994 g. Drevnosti, 2, p. 174. Shramko, I. B. 1999. Tekhnika konstruirovaniia cherpakov skifskogo vremeni. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 2, p. 19-20. Shramko, I. B., Zadnikov, S. A., Kushnir, A. S. Doslidzhennia dilianky valu na zakhidnomu viizdi do Skhidnoho ukriplennia (rozkop 37). In: Korost, I. I. (ed.) Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2019. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 95-109.

Ліплений посуд із розкопок ділянки валу Більського городища

Репозитарії

Схожі ресурси