Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки

Статтю присвячено систематизації та ревізії культурної належності краніологічних матеріалів чоловічої вибірки ямної культурної спільноти Північного Причорномор’я, її краніометричній характеристиці та внутрішньогруповому аналізу....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Ушкова, Ю.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2022
Назва видання:	Археологія
Теми:	Статтi
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199509
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки / Ю.В. Ушкова // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 5-20. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199509
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995092024-10-12T18:55:47Z Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки Ушкова, Ю.В. Статтi Статтю присвячено систематизації та ревізії культурної належності краніологічних матеріалів чоловічої вибірки ямної культурної спільноти Північного Причорномор’я, її краніометричній характеристиці та внутрішньогруповому аналізу. The goals of this article are systematization of craniological database, craniometric characteristics and intragroup analysis of the Yamna culture male sample from the North Pontic region. General North Pontic sample and three local groups (North-West Pontic, Southern Buh and Lower Dnipro) were characterized. Intragroup analysis was held in two steps: 1) using principal component method and 2) using two indexes (cranial and upperfacial). According to the results of intragroup analysis the Yamna population of this territory was heterogeneous. Two craniocomplexes can be seen: 1) relatively broad-faced dolichomesocranial and 2) leptene hyperdolichocranial. The second craniocomplex is most visible in the North-Western Pontic region. Both are equally represented in materials from Southern Buh and Lower Dnipro regions. There is also a connection between physical characteristics of the individual and the posture, in which he was buried. In majority of the cases, which form relatively broad-faced dolichomesocranial group, supine position was used for burial. While for those, which form leptene hyperdolichocranial group, the position on the side is more typical. These results support and illustrate well the ideas developed by Ukrainian anthropologist S. I. Kruts about the Yamna population of the region. While the broad-faced dolichomesocranial craniocomplex has broad analogies among the populations of the Yamna cultural circle in the Lower Don and Volga-Ural regions, the combination of narrow face and hyperdolichocrany is not typical for the eastern Yamna territories. Apparently, the second complex determines the uniqueness of the North Pontic steppe population compared to other groups of the Yamna cultural circle. Its origins will be discussed in the next article, which will cover the issue of intergroup analysis. 2022 Article Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки / Ю.В. Ушкова // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 5-20. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.005 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199509 [572.71:903.5](477.7)”637” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статтi Статтi
spellingShingle	Статтi Статтi Ушкова, Ю.В. Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки Археологія
description	Статтю присвячено систематизації та ревізії культурної належності краніологічних матеріалів чоловічої вибірки ямної культурної спільноти Північного Причорномор’я, її краніометричній характеристиці та внутрішньогруповому аналізу.
format	Article
author	Ушкова, Ю.В.
author_facet	Ушкова, Ю.В.
author_sort	Ушкова, Ю.В.
title	Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки
title_short	Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки
title_full	Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки
title_fullStr	Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки
title_full_unstemmed	Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки
title_sort	антропологічний склад населення ямної культурної спільноти північного причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Статтi
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199509
citation_txt	Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки / Ю.В. Ушкова // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 5-20. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT uškovaûv antropologíčnijskladnaselennââmnoíkulʹturnoíspílʹnotipívníčnogopričornomorâvnutríšnʹogrupovijanalízčolovíčoívibírki
first_indexed	2024-10-13T04:01:53Z
last_indexed	2024-10-13T04:01:53Z
_version_	1812769919011389440
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 5 Статтi УДК[572.71:903.5](477.7)”637” https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.005 © Ю. В. УШКОВА* 2022 АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЯМНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПІЛЬНОТИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я: ВНУТРІШНЬО-ГРУПОВИЙ АНАЛІЗ ЧОЛОВІЧОЇ ВИБІРКИ Статтю присвячено систематизації та ревізії культурної належності краніологічних матеріалів чоловічої вибірки ямної культурної спільноти Пів- нічного Причорномор’я, її краніометричній харак- теристиці та внутрішньогруповому аналізу. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, доба ранньої бронзи, краніометрія, ямна культурна спільнота. Одне з ключових місць в історії Східної Євро- пи за доби ранньої бронзи посідає ямна куль- турна спільнота. Ця формація охоплює величез- ний ареал степової зони (від Уралу до Дунаю); із нею пов’язане утвердження в цьому регіоні мо- більної скотарської системи господарювання та широке розповсюдження традиції побудови кур- ганів. Спільними рисами поховального обряду, матеріальної культури, мобільного способу жит- тя це культурне явище давно привертає увагу до- слідників, зокрема в контексті індоєвропейської проблематики (Gimbutas 1979; Anthony 1986, 2010; Mallory 1989; Отрощенко 2014; Залізняк 2018 та ін.). Регіон Північного Причорномор’я, розташований між двома цивілізаційними домі- нантами того часу — Кавказом та Балканами, багатий на пам’ятки ямного культурного кола і є важливим для дослідження історії цієї непере- січної степової спільноти доби бронзи. Антропологічні дослідження населення Пів- нічного Причорномор’я ямного часу дають важливу інформацію про фізичний тип і спо- сіб життя давнього населення та є незамінни- ми для реконструкції етногенетичних, історич- них і культурних процесів. Краніометричній * УШКОВА Юлія Віталіївна ― молодший науковий співробітник відділу біоархеології, Інститут археології НАН України, ORCID: 0000-0002-1549-8679, ushkova. julia@gmail.com характеристиці популяцій ямного культурного кола цієї території присвячено значну кількість публікацій. Ключову роль у дослідженні кра- ніологічних серій ямної спільноти Північного Причорномор’я відіграла С. І. Круц (1969, 1972, 1978, 1979, 1984, 1985, 1997, 2017; Жиляєва- Круц 1973; Круц, Старовойтова 1979). Вона опублікувала більшість доступних на сьогодні краніометричних даних і провела величезну ро- боту з їх аналізу. Значний обсяг краніологічних матеріалів увели в науковий обіг Т. С. Кондук- торова (1956, 1969, 1973) та Г. П. Зіневич (Зи- невич 1967, 1970; Зіневич, Круц 1968; Зіневич 1972). Окремі індивідуальні дані чи невеликі за кількістю серії публікували Д. К. Третяков (Тре- тьяков 1915), Г. Ф. Дебець (Дебец 1948), К. О. Шепель (1979, 1984, 1985а, 1985b; Сегеда, Ше- пель 1984), Л. А. Мельник (1982), І. Д. Потєхі- на (Потехина 1984), Р. О. Старовойтова (1984), В. Д. Дяченко та П. М. Покас (Дьяченко, Покас 1986). До обговорення питань антропологічно- го складу населення ямної культурної спільно- ти Північного Причорномор’я та його зв’язків за матеріалами краніометрії долучались Б. В. Фірштейн (Фирштейн 1967), І. Й. Гохман (1966), А. В. Шевченко (1986), С. П. Сегеда (1991), М. М. Герасимова (2002, 2011), О. Г. Ко- зінцев (Козинцев 2013, 2016), О. О. Казарниць- кий (Казарницкий 2014), О. О. Хохлов (2017). Для з’ясування генетичних витоків, складу й поширення цього населення антропологи ра- зом із археогенетиками вивчали його геном- ну структуру (Wilde et al 2014; Потєхіна 2018; Mathieson et al 2018 та ін.). Незважаючи на значний обсяг літератури, питання походження, антропологічного складу та зв’язків населення ямної культурної спіль- ноти Північного Причорномор’я все ще далекі ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 46 від свого остаточного розв’язання. Зокрема, для краніологічних матеріалів ямного часу цієї те- риторії фактично не розкрито потенціал мето- дів багатовимірної статистики. Крім того, вже давно назріла необхідність переглянути куль- турну атрибуцію антропологічного матеріалу, що опублікований як ямний, та долучити не- опубліковані дані. Це зумовлює необхідність по- вернутися до питання антропологічного складу та зв’язків цього населення на новому рівні. Представлена стаття є першою із запланова- ної серії робіт, присвячених дослідженню кра- ніологічних матеріалів ямної культурної спіль- ноти Північного Причорномор’я із застосуван- ням методів багатовимірної статистики. У ній здійснено систематизацію бази даних індиві- дуальних краніометричних вимірів чоловічої серії ямної культурної спільноти Північного Причорномор’я, ревізію культурної належності матеріалів, що входять до неї, краніометричну характеристику та внутрішньогруповий аналіз отриманої вибірки. Методи Під час ревізії краніологічної бази даних із неї виключались черепи з поховань із такими нехарактерними для ямної спільноти Північ- ного Причорномор’я ознаками, як випростана позиція кістяка, овальна яма, відсутність кур- ганних насипів чи ями (поховання на давньо- му горизонті або ж незафіксований контур по- ховальної споруди). Такі поховання можуть на- лежати як до епохи енеоліту, так і до пізнішого часу (катакомбної доби, епохи пізньої бронзи). Краніологічні матеріали описувались та ви- мірювались згідно з класичними антропологіч- ними методиками (Алексеев, Дебец 1964). Для внутрішньогрупового аналізу був використаний метод головних компонент, інтерпретація яких здійснювалася за допомогою варімаксної рота- ції (Дерябин 1983; Чеснис 1990). Аналіз вико- наний за допомогою програми Systat 1. Також застосовувався двомірний аналіз із використан- ням черепного та верхньолицьового індексів. Джерельна база дослідження Для характеристики чоловічої серії ямної культурної спільноти Північного Причорномор’я 1 Щиро вдячна докторові історичних наук Т. О. Рудич за допомогу у освоєнні статистичних методів обробки ін- формації та програми Systat. використано індивідуальні краніометричні дані про 127 черепів дорослих чоловіків (долучались черепи індивідів, старших за 20 років). Більшу частину залучених у роботі даних опублікува- ли С. І. Круц, Т. С. Кондукторова, Г. П. Зіневич, К. О. Шепель, Г. Ф. Дебець (Дебец 1948; Кон- дукторова 1956, 1969; Зиневич 1967; Зиневич, Круц 1968; Круц 1969, 1972, 1973, 1978, 1984; Зіневич 1972; Круц, Старовойтова 1979; Шепель 1979, 1985b; Сегеда, Шепель 1984). 13 черепів опрацьовані автором (матеріали отримані в про- цесі нових археологічних досліджень та віднай- дені в антропологічних фондах відділу біоархе- ології Інституту археології НАН України). Ін- формацію про використані в роботі матеріали наведено у табл. 1. У процесі формування вибірки було здій- снено значну роботу з перегляду культурної належності матеріалів, що опубліковані як ямні. Про необхідність такої ревізії та пробле- ми культурної атрибуції поховань доби енео- літу-бронзи науковці писали багато (Плеши- венко, Рассамакін 1994; Авилова, Орловская 2003, с. 19; Котова 2013, с. 3; Казарницкий 2013, с. 39 та ін.). Таким чином, із чоловічої вибірки вилучено 37 черепів. У трьох випад- ках відбулась переоцінка культурної належ- ності поховань у подальших публікаціях: Ін- гулець-Широке к. 2 п. 3 2 (Мельник, Стебліна 2012, с. 433), Ольгівка к. 1 п. 3 (Потехина 1999, с. 124), Баштанка к. 5 п. 9 (Шмаглий, Черняков 1970, с. 72). Ми також виключили з вибірки 34 черепи за принципами, описаними у розді- лі «Методи»: Гаврилівка (могильник біля ві- вчарні) п. 36, поховання на енеолітичному по- селенні Волоське, матеріали із Золотої Балки, периферійні індивідуальні поховання першо- го Дереївського могильника, Ковалівка-6 к. 4 п. 17, Південний гірничо-збагачувальний ком- бінат (ПдГЗК) к. 1 п. 18 та к. 2(14) п. 23, Пер- вомаївка к. 5 п. 10, Новоолексіївка к. 1 п. 8 та к. 19 п. 7, радгосп ім. Суворова к. 4 п. 3, До- мантове к. 2 п. 1, Аккермень-1 к. 1 п. 5, Ново- пилипівка к. 1 п. 9, Солене к. 1 п. 2, Новогри- горівка к. 1 п. 1, Іванівка (курган біля села), Софіївка к. 7 п. 3, Червоне к. 1 п. 2, Грушівка к. 1/3 пп. 17(10) та 4(15), Глибоке к. 1 п. 8, Лю- бимівка к. 13 п. 7, Сергіївка к. 1 п. 17, Кут к. 32 п. 12, Мар’янівське к. 1 п. 21, Вищетарасівка к. 83 п. 6, Орлянка к. 3 п. 15, Любимівка к. 56 2 Тут і далі скорочення к. ― курган, п. ― поховання, ск. ― скелет. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 7 Місцезнаходження, курган, поховання Експедиція Автор розкопок Антрополог Нижнє Подніпров’я, матеріали, виміряні автором Вісунськ, к. 1, п. 23 ІЕ-1977 Шапошникова О. Г. Старовойтова Р. О. Павлівка, к. 27, п. 10 МЕ-1984 Клюшинцев В. М. Покас П. М. Старобогданівка, к. 1, п. 6 ЗПЕ-1980 Рассамакін Ю. Я. Круц С. І. Щасливцево, к. 1, п. 8 та 12 ААЕ-2018 Болтрик Ю. В. Козак О. Д. Нижнє Подніпров’я, опубліковані матеріали Комінтерн, к. 33, п. 3; к. 49, п. 1 ІЕ-1975 Шапошникова О. Г. Круц 1984 Любимівка, к. 13, пп. 2 та 6; к. 19, п. 5; к. 26, п. 1; к. 27, п. 9 КахЕ-1968 Лєсков О. М. Круц 1984 Богданівка, к. 2, п. 11 ХАЕ-1974 Кубишев А. І. Круц 1984 Старосілля, к. 3, пп. 8, 23 та 26 ХАЕ-1972 Болдін Я.І. Круц 1984 Софіївка, к. 1, п. 3; к. 3, п. 5; к. 4, п. 2; к. 5, п. 4; к. 6, п. 9; к. 14, п. 5; к. 23, п. 15 ХАЕ-1972, 1973 Шилов Ю. О., Шилова Т. П., Болдін Я. І. Круц 1984 Сергіївка, к. 1, п. 20 ХАЕ-1976 Євдокімов Г. Л. Круц 1984 Ольгівка, к. 1, п. 2 ХАЕ-1976 Ядвичук В. І. Круц 1984 Львове, к. 7, пп. 6 та 14 ск. 1; к. 10, п. 11 ХАЕ-1973 Шилов Ю. О., Бессонова С. С., Болдін Я. І., Ніколова А. В. Круц 1984 Першоконстянтинівка, к. 1, пп. 6 та 19; к. 17, п. 24 ХАЕ-1971 Шилов Ю. О., Болдін Я. І. Круц 1984 Георгіївське, к. 3, п. 2; к. 4, п. 2 ЗПЕ-1977 Ляшко С. М. Круц 1984 Августинівка, к. 4, п. 2 ЗПЕ-1975 Ляшко С. М. Круц 1984 Велика Білозірка, к. 2, пп. 11 та 12 ЗПЕ-1975 Шилов Ю. О. Круц 1984 Колгосп «Радянська Україна» (Скадовськ), к. 4, пп. 3 та 5 ПдУЕ-1963 Крилова Л. П., Кубишев А. І., Яковенко Е. В. Зиневич, Круц 1968 Новочорномор’я, к. 8, п. 9 ПдУЕ-1963 Ковпаненко Г. Т., Качалова Н. К., Шарафутдінова І. М. Зиневич, Круц 1968 Інгулець-Широке, к. 3, пп. 7 та 9 АЕ ДІМ-1965 Крилова Л. П. Круц 1969 ПдГЗК, к. 1, пп. 10, 12 та 14, ск. 1; к. 2(14), пп. 5, 11 та 20 АЕ ДІМ-1964, 1965 Крилова Л. П. Круц 1969 Грушівка, к. 1/3, п. 3 ГЕ-1951 Бліфельд Д. І. Кондукторова 1969 Кут, к. 4, пп. 5 та 10 ГЕ-1951 Березовець Д. Т. Мар’янське, к. 1, пп. 15, 18, 23, ск. 1, 25; к. 2, п. 2; к. 6, п. 4 ГЕ-1952, НГЕ-1953 Березовець Д. Т., Покровська Є. Ф., Фурманська А. І. Кондукторова 1969 Нікопольбуд, к. 1, п. 10 НікЕ-1938 Граков Б. М. Зиневич 1967 Хут. Хмельницький, к. 4, п. 10, ск. А НікЕ-1951 Костюченко І. П. Кондукторова 1969 Снігурівка, к. 1, п. 13 ІСЕ-1952 Славін Л. М. Кондукторова 1969 Вознесенська Гора (Запоріжжя), к. 3, п. 1 АЕ ЗОМК-1957 Пєшанов В. Ф. Зиневич 1967 Вільнянська курганна група, к. 3, п. 8 ВЕ-1968 Телегін Д. Я. Круц 1973 Вищетарасівка, к. 61, п. 1, ск. 1 ВТЕ-1975 Чередніченко М. М. Круц, Старовойтова 1979 Харчовик, к. 1, п. 8 ССЕ-1950 Ліберов П. Д. Кондукторова 1956 Новопилипівка, к. 5, пп. 4 та 8 МолАЕ-1951 Вязьмітіна М. І. Кондукторова 1956 Троїцьке, к. 2, п. 17; к. 3, пп. 8 та 13 МолАЕ-1951 Клейн Л. С. Кондукторова 1956 Середнє Подніпров’я, опубліковані матеріали Старинська птахофабрика, к. 4, п. 1 СДЕ-1963 Іллінська В. А. Круц 1972 Побужжя, матеріали, виміряні автором Таборівка, к. 1, п. 6 ІЕ-1977 Шапошникова О. Г. Старовойтова Р.А. Мар’янівка, к. 7, п. 5 МЕ-1986 Солтис О. Б. Покас П. М. Побужжя, опубліковані матеріали Сабатинівка, к. 1, п. 4 СБЕ-1949 Фабріциус І. В. Кондукторова 1969 Пелагеївка, п. 1, п. 8а ІЕ-1967 Шарафутдінова І. М. Круц 1972 Софіївка, к. 1, пп. 9, 15 та 17 ІЕ-1967 Братченко С. Н. Круц 1972 Нечаяне, к. 2, п. 7 ІЕ-1976 Шапошникова О. Г. Круц 1984 Новопетрівка-1, к. 4, пп. 1, 5 та 20 ІЕ-1975 Шапошникова О. Г. Круц 1984 Новопетрівка-2, к. 1, п. 7 ІЕ-1975 Шапошникова О. Г. Круц 1984 Соколівка, к. 2, п. 25 ІЕ-1969 Шарафутдінова І. М. Круц 1984 Петропавлівка, к. 1, п. 3 ІЕ-1975 Шапошникова О. Г. Круц 1984 Таблиця 1. Чоловічі черепи, що увійшли до вибірки Північного Причорномор’я Table 1. Male skulls which form the North Pontic sample ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 48 Місцезнаходження, курган, поховання Експедиція Автор розкопок Антрополог Побужжя, опубліковані матеріали Баратівка, к. 2, п. 24 ІЕ-1971 Шарафутдінова І. М. Круц 1984 Привільне к. 2 п. 4 ІЕ-1970 Шапошникова О. Г. Круц 1984 Покровка, к. 3, пп. 6 та 12 ПдБЕ-1969 Ковпаненко Г. Т. Круц 1978 Північно-Західне Причорномор’я, матеріали, виміряні автором Миколаївка, к. 4, п. 9 ДДЕ-1969 Шмаглій М. М. Зіневич Г. П. Білолісся, к. 3, п. 24 ДДЕ-1980 Субботін Л. В. Сегеда С. П. Фрікацей, к. 10, п. 14 ІзмАЕ-1981 Гудкова О. В. Сегеда С. П. Нагорне, к. 15, пп. 10 та 13 ІзмАЕ-1982 Гудкова О. В. Сегеда С. П. Каланчак, к. 3, п. 22 ІзмАЕ-1982 Гудкова О. В. Сегеда С. П. Північно-Західне Причорномор’я, опубліковані матеріали Курган на Cлобідці-Романівці (Одеса), п. 25 АЕ ОТІС-1913 Добровольський А. В. Дебец 1948 Нерушай, к. 9, пп. 9, 76, 84 ДДЕ-1964 Шмаглій М. М., Черняков І. Т. Зіневич 1972 Глибоке, к. 1, пп. 7, 11, 12, 22—25; к. 2, пп. 7 та 8 ДДЕ-1965 Шмаглій М. М., Черняков І. Т. Зіневич 1972 Борисівка, к. 8, пп. 1, 9, 12; к. 9, п. 2 ДДЕ-1965 Шмаглій М. М., Черняков І. Т. Зіневич 1972 Баштанівка, к. 4, пп. 10, 12, 14, 25; к. 7, пп. 15, 16; к. 8, п. 6 ДДЕ-1966 Шмаглій М. М., Черняков І. Т. Зіневич 1972 Басейни Сіверського Дінця та Кальміуса, опубліковані матеріали ВСГІ, к. 2, п. 8 СД-1974 Гладкіх М. І. Шепель 1985b Олександрівськ, к. 4, п. 2, ск. 2, п. 3, ск. 1 СД-1972 Братченко С. Н. Шепель 1985b Нижня Баранниківка, к. 2, п. 7 ДСД-1976 Братченко С. Н. Сегеда, Шепель 1984, Шепель 1985b Зимогір’я к, 1, п. 5 СД-1977 Післарій І. О. Шепель 1985b Новоселівка, к. 1, п. 16 Д-1977 Братченко С. Н Шепель 1985b Текстильник, к. 4, п. 14 Д-1975 Даниленко В. М. Шепель 1979, 1985b Волонтерівка, к. 1, п. 3 Д-1977 Братченко С. Н Шепель 1985b Примітки. Скорочення, використані в таблиці. Місцезнаходження: ПдГЗК — Південний гірничо-збагачувальний ком- бінат, ВСГІ – Ворошиловградський сільськогосподарський інститут. Експедиції: ІЕ — Інгульська, МЕ — Миколаївська, ЗПЕ — Запорізька, ААЕ — Арабатська, КахЕ — Каховська, ХАЕ — Херсонська, ПдУЕ — Південноукраїнська, АЕ ДІМ– експедиція Дніпропетровського історичного музею, ГЕ — Горностаївська, НГЕ — Нікопольсько-Гаврилівська, НікЕ – Нікопольська, ІСЕ — Інгулецько-Снігурівська, АЕ ЗОМК — експедиція Запорізького обласного музею краєзнавства, ВЕ — Вільнянська, ВТЕ — Вищетарасівська, ССЕ — Скіфська степова, МолАЕ — Молочанська, СДЕ — Середньодні- провська, СБЕ — Середньобузька, ДДЕ — Дністро-Дунайська, ІзмАЕ — Ізмаїльська, АЕ ОТІС — експедиція Одесько- го товариства історії і старожитностей, СД — Сіверсько-Донецька, ДСД — Друга Сіверсько-Донецька, Д — Донецька. п. 1, Архангельська Слобода к. 2. п. 15. Дані щодо двох поховань із Першоконстянтинівки суттєво відкореговано через помилкову інфор- мацію при їх публікації 3. Череп із ямного по- 2 У монографії С. І. Круц міститься інформація про жіно- чий череп із ямного п. 19 к. 17 (Круц 1984, с. 105). У ката- лозі антропологічних колекцій Інституту археології НАН України інформація про це поховання відсутня, проте є дані про цілий чоловічий череп з енеолітичного п. 19 к. 1 (Круц и др. 1986, с. 45). В антропологічних фондах відді- лу біоархеології віднайдено чоловічий череп із шифром п. 19 к. 1. Його виміри збігаються з даними, опублікова- ними С. І. Круц. П. 19 к. 1, Ю. О. Шилов відніс до ямної культури (Шилов 1975). Отже, череп включено до чоло- вічої вибірки ямної культурної спільноти як череп із п. 19 к. 1. Інша помилка стосується даних про череп, опублі- кований С. І. Круц як череп чоловіка (?) 20—22 років з п. 16 к. 1 (Круц 1984, с. 105). Поховання з цим номером катакомбне (Шилов 1981). Проте в каталозі антрополо- гічних колекцій Інституту археології НАН України фі- гурує цілий череп чоловіка (?) юнацького віку з ямного п. 6 к. 1 (Круц и др. 1986, с. 109). Отже, ймовірно, ідеться про друкарську помилку в номері поховання в моногра- фії 1984 р. Череп увійшов до вибірки як череп із п. 6 к. 1. ховання 17 кургану 101 біля Садового не увій- шов до вибірки через дуже сильну посмертну деформацію (Круц, Старовойтова 1976, с. 95). Унаслідок цієї попередньої роботи до ви- бірки увійшли дані про 127 чоловічих чере- пів (список див. у табл. 1). Найбільша части- на з них (68) походить із території Нижнього Подніпров’я 4. Ми виміряли п’ять черепів із цьо- го регіону: Щасливцево к. 1 пп. 8 та 12 5, Павлів- ка к. 27 п. 10, Вісунськ к. 1 п. 23, Старобогданів- ка к. 1. п. 6. Використано опубліковані дані про 63 чоловічих черепи (Кондукторова 1956, 1969; Зиневич 1967; Зиневич, Круц 1968; Круц 1969, 1973, 1984; Круц, Старовойтова 1979). Середнє Подніпров’я представлене тільки одним чере- 4 До цієї групи увійшли й нечисельні матеріали з приле- глої території Північно-Західного Приазов’я. 5 Вдячна кандидатові історичних наук О. Д. Козак за можливість дослідити ці матеріали за краніометрич- ною програмою. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 9 № за Марті- ном Ознаки Північне Причорномор’я в цілому Нижнє Подніпров’я Побужжя Північно-Західне Причорномор’я n x̄ sd n x̄ sd n x̄ sd n x̄ sd 1 Поздовжній діаметр 107 192 7,1* 59 192,5 7,6* 19 192,5 7* 21 190,6 5,1 8 Поперечний діаметр 101 139,9 5,8* 58 139,3 5,1 20 141,8 6,5* 19 139,2 6,4* 17 Висотний діаметр (basion — bregma) 43 139,5 5,4* 32 140 5,8* 5 138,2 2,2 5 136 2,9 20 Висотний діаметр (porion — bregma) 91 116,7 4,2 53 116,3 3,6 15 116,2 4,4* 16 116 4,1 9 Найменша ширина лоба 106 99 4,6 57 97,6 3,9 20 100,5 4,8* 21 100,7 5,3* 45 Виличний діаметр 72 135,8 6,4* 44 136,4 6,6* 12 136,1 7,3* 13 133,3 5 48 Верхня висота об- личчя 86 72,3 4,5* 49 72 3,9 15 71,4 6,3* 17 73,8 4,3 55 Висота носа 85 52,1 3,2* 46 51,7 3 15 51,6 4* 19 52,8 3,1 54 Ширина носа 88 24,7 1,8 49 24,8 1,7 15 24,5 2,5* 19 24,8 1,9 51 Ширина орбіти (maxillofrontale) 89 43,1 2,3* 47 42,6 1,9 15 43,7 2,7* 20 43,2 2,2* 52 Висота орбіти 93 32,5 2,4* 51 32 2,4* 16 32,7 2,6* 19 33,7 1,8 SС Симотична ширина 71 8,5 1,6 40 8,5 1,7 13 8,5 1,5 11 8.8 1,6 SS Симотична висота 71 5 1,1* 40 5 1,2* 13 5,1 1 11 4,9 0,6 8:1 Черепний покажчик 96 72,6 3,8* 56 72,1 3,6* 19 73,6 3,8* 17 72,4 3,7* 48:45 Верхній покажчик обличчя 62 53,7 3,6* 38 53,4 3,1 11 52 4,9* 10 56,2 3,3 54:55 Носовий покажчик 82 47,6 3,5 45 48,4 3 15 47,6 4,3 17 46,6 3,7 52:51 Орбітний покажчик 89 75,6 5,8* 48 75,4 5,5* 15 74,6 5,2 19 78,3 4,6 SS:SС Симотичний покаж- чик 72 59,6 11,4 40 59,4 11,8 13 60,6 9 11 56,8 10,1 32 Кут профілю лоба (nasion) 59 77,6 4,1* 36 76,8 3,8 9 79,2 4,9* 11 78 3,5 72 Загальний кут об- личчя 55 83 4,3* 34 83,7 3,8* 9 82,2 5,6* 9 81,4 5,1* 73 Середній кут об- личчя 53 85,5 4,5* 33 85,4 4,4* 9 86,6 6,2* 8 83,9 3,1 74 Кут профілю альве- олярної частини об- личчя 46 78 5,3 31 79,7 4,2 5 77,8 5 7 71,4 2,8 75(1) Кут носових кісток до лінії профілю 41 34,5 3,3 26 34,5 3,3 8 35,6 3,7 5 34 3,1 77 Назо-малярний кут 66 136,2 5* 39 134,8 4,6 12 137,8 6* 11 138,3 3,6 ∠zm´ Зиго-максилярний кут 56 122,9 4,2 32 122,7 4,8 10 122,6 3,4 10 123,3 2,7 ∠C´ Кут виступання під- боріддя 46 66,4 7,7* 30 65,3 7,6* 7 64,1 8* 7 72,1 6,6 Таблиця. 2. Середні розміри чоловічих черепів із вибірок ямної культурної спільноти Північного Причорномор’я Table 2. Average sizes of the male skulls from the Yamna culture North Pontic samples Примітки: n — кількість вимірів; x̄ — середнє арифметичне значення; sd — середньоквадратичне відхилення; * — середньоквадратичне відхилення перевищує середні значення (Алексеев, Дебец 1964, с. 123-127, табл. 12-14). пом — Старинська птахофабрика к. 4 п. 1 (Круц 1972). 20 черепів походять із поховальних спо- руд, досліджених у басейні Південного Бугу (Кондукторова 1969; Круц 1972, 1978, 1984). Із них ми виміряли два: Мар’янівка к. 7 п. 5, Та- борівка к. 1 п. 6. Територія Північно-Західно- го Причорномор’я представлена 30 чоловічими черепами (Дебец 1948; Зіневич 1972). Ми вимі- ряли шість із них: Миколаївка к. 4 п. 9, Білоліс- ся к. 3 п. 24, Нагорне к. 15 пп. 10 та 13, Фрікацей к. 10 п. 14, Каланчак к. 3 п. 22. Із басейнів Сі- верського Дінця та Кальміуса до загальної ви- бірки увійшло 8 черепів (Шепель 1979, 1985b; Сегеда, Шепель 1984). Краніометрична характеристика серій ямної культурної спільноти Північного Причорномор’я Загальна вибірка регіону сформована з 127 черепів. На основі її краніометричних харак- теристик (табл. 2) населення ямної культурної ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 410 спільноти Північного Причорномор’я очікува- но належить до великої європеоїдної раси. Се- рія характеризується дуже великим поздовжнім (192 мм), середнім поперечним (139,9 мм) діа- метрами, високим склепінням (висота від базі- она — 139,5 мм); за черепним індексом, вона різкодоліхокранна (72,6). Лоб широкий (99 мм), похилий (кут чола від назіона — 77,6). Обличчя середньошироке (135,8 мм) та середньовисоке (72,3 мм), за індексом — мезен (53,7). Ширина орбіти велика (43,1 мм), висота мала (32,5 мм), за індексом — орбіти низькі (75,6). Абсолют- ні розміри носа (висота — 52,1 мм, ширина — 24,7 мм) та його покажчик (47,6) мають середні значення. Ніс значно виступає з площини облич- чя — кут виступання носа (34,5) та симотичний індекс (59,6) мають дуже великі значення. За- гальний (83) і середній (85,5) лицьові кути ма- ють середні значення й характеризують серію як мезогнатну, альвеолярний прогнатизм невира- жений (кут альвеолярної частини — 78), кут ви- ступання підборіддя перебуває на межі малих та середніх значень (66,4). Серія характеризується різким горизонтальним профілюванням облич- чя (назо-малярний кут — 136,2, зиго-максиляр- ний — 122,9). Серія неоднорідна, квадратичні відхилення завищені за більшістю ознак. Із черепів, залучених до дослідження, сфор- мовано три серії за територіальним принци- пом: Північно-Західне Причорномор’я (бу- джацька чи нерушайська культура (Иванова 2021, с. 347)), Побужжя, Нижнє Подніпров’я (табл. 2). Матеріали зі східних областей Украї- ни, на жаль, надто нечисельні, щоб формувати з них серію та робити висновки про антрополо- гічний склад популяцій, які їх залишили. Роз- ділення загальної вибірки на більшу кількість локальних груп, як це було зроблено в дослі- дженні С. І. Круц (1972), видається недоціль- ним, оскільки ці групи виявляються нерепре- зентативними, а висновки, зроблені в результа- ті їх аналізу, статистично недостовірними. Вибірка Нижнього Подніпров’я є найбіль- шою з трьох локальних та представлена 68 чо- ловічими черепами. Серія характеризується виразною доліхокранією (72,1). Довжина че- репного склепіння дуже велика (192,5 мм), ши- рина середня (139,3 мм), висота від базіона ве- лика (140 мм). Ширина лоба середня на межі з великими значеннями (97,6 мм), чоло похиле (кут від назіона — 76,8). Ширина обличчя пе- ребуває на межі середньої та великої категорій (136,4 мм), його висота середня (72 мм). За фор- мою обличчя мезенне (верхньолицевий покаж- чик — 53,4). Орбіти середньоширокі (42,6 мм), низькі (32 мм), за індексом, хамеконхні (75,4). Абсолютні розміри носа (висота — 51,7 мм, ширина — 24,8 мм) та його індекс (48,4) се- редні. Він добре виступає з площини обличчя, про що свідчать значення кута виступання носа (34,5) та симотичного індексу (59,4). Загальний кут обличчя перебуває на межі середніх та ве- ликих значень (83,7), альвеолярний прогнатизм невиражений (кут альвеолярної частини облич- чя — 79,7), підборіддя виступає сильно (кут виступання підборіддя — 65,3). Обличчя дуже сильно профільоване у горизонтальній площи- ні на обох рівнях (назо-малярний кут — 134,8, зиго-максилярний — 122,7). Розмах варіацій більшості ознак не перевищує норму, проте за низкою важливих краніометричних характе- ристик (довжина та висота склепіння, ширина вилиць, черепний індекс) серія неоднорідна. До південнобузької вибірки увійшло 20 чо- ловічих черепів. Серія характеризується долі- хокранією на межі з гіпердоліхокранією (73,6), дуже великим поздовжнім (192,5 мм), середнім поперечним (141,8 мм) діаметрами, високим склепінням (висота від базіона — 138,2 мм). Лоб широкий (100,5 мм), кут профілю чола від назіона між малим та середнім (79,2). Висота обличчя середня (71,4 мм), ширина на межі се- редніх та великих значень (136,1 мм). За фор- мою обличчя мезенне (верхньолицевий ін- декс — 52). Орбіти широкі (43,7 мм), низькі (32,7 мм), за індексом хамеконхні (74,6). Висота (51,6 мм), ширина (24,5 мм) та індекс носа (47,6) середні, він значно виступає з площини облич- чя — кут виступання носа (35,6) та симотичний індекс (60,6) мають дуже великі значення. Се- рія мезогнатна (загальний лицевий кут — 82,2), їй притаманне значне виступання підборіддя (64,1) та відсутність альвеолярного прогнатиз- му (77,8). Горизонтальне профілювання облич- чя різке — назо-малярний кут малий (137,8), зи- го-максилярний дуже малий (122,6). Розмах ва- ріацій більшості ознак завищений. Вибірка з Північно-Західного Причорно- мор’я складається з 30 черепів. Величина по- здовжнього діаметру перебуває на межі вели- ких та дуже великих значень (190,6 мм), попе- речний діаметр (139,2 мм) і висота склепіння від базіона (136 мм) середні. За черепним по- кажчиком, серія різкодоліхокранна (72,4). Лоб широкий (100,7 мм), похилий (кут від назіо- на — 78). Обличчя середньошироке (133,3 мм), ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 11 значення його висоти перебуває на межі серед- нього та великого класів (73,8 мм), за верхньо- лицевим індексом, обличчя лептенне (56,2). Ширина орбіти велика (43,2 мм), висота серед- ня (33,7 мм), орбітний індекс малий (78,3). Ви- сота (52,8 мм) та ширина (24,8 мм) носа серед- ні, за індексом, він лепторинний на межі з ме- зоринним (46,6). Ніс добре виступає з площини обличчя — кут виступання носа дуже великий (34), симотичний індекс великий (56,8). Гори- зонтальне профілювання обличчя різке — на- зо-малярний кут малий (138,3), зиго-максиляр- ний дуже малий (123,3). Серія мезогнатна (за- гальний кут обличчя — 81,4), їй притаманний помірно виражений альвеолярний прогнатизм (кут альвеолярної частини обличчя — 71,4) та помірне виступання підборіддя (72,1). Розмах варіацій більшості ознак цієї серії незначний, а отже, її можна вважати однорідною. Усі три локальні вибірки близькі між собою за низкою параметрів. Вони належать європео-їдно- му населенню та характеризуються доліхокрані- єю (з тенденцією до гіпердоліхокранії), мезогнат- ним, добре профільованим у горизонтальній пло- щині обличчям, похилим чолом, хамеконхними орбітами та добре виступаючим носом. Найбільше вирізняється з-поміж них се- рія буджацької культури, яка характеризуєть- ся меншими діаметрами склепіння, лептен- ним обличчям (56,2) при середній його ширині (133,3 мм) та висоті, що перебуває між середні- ми та великими значеннями (73,8 мм), вищими за покажчиком орбітами (хоча й у межах кате- горії хамеконх), лепторинним носом, помірно вираженим альвеолярним прогнатизмом, се- редньо виступаючим підборіддям. Серії Нижнього Подніпров’я та Південно- го Бугу ж характеризуються більшими розмі- рами склепіння та значеннями виличного діа- метра (136,4 і 136,1 мм), середньовисоким об- личчям (72 та 71,4 мм), мезенним, за індексом (53,3 та 52), нижчими за покажчиком орбітами, мезоринним носом, невираженим альвеолярним прогнатизмом, добре виступаючим підборіддям. С. І. Круц висловлювала думку, що серія буджацької культури близька за своїми крані- ометричними характеристиками до критично малої серії ямної культури Північного Криму, яку за невеликою кількістю ознак опублікували В. Д. Дяченко та П. М. Покас (Дьяченко, Покас 1986), а також до кемі-обинської вибірки Пів- денного Криму (Круц 1972). Дослідниця харак- теризувала ці групи як «порівняно вузьколице, довгоголове населення, комплекс морфологіч- них ознак якого тяжіє до південних (середзем- номорських) форм європеоїдної раси» (Круц 1997, с. 381). Населення ж Побужжя та Ниж- нього Подніпров’я (у межах каховської та ви- щетарасівської груп) дослідниця відносила до «пом’якшеного» протоєвропейського антропо- логічного типу (Круц 1997, с. 381). Внутрішньогруповий аналіз На першому етапі внутрішньогрупового аналізу до індивідуальних краніометричних даних було застосовано методи багатовимірної статистики, а саме метод головних компонент. Для проведення аналізу використано програму Systat. Черепи проаналізовано за скороченою програмою з десяти ознак (1, 8, 9, 20, 45, 48, 55, 54, 51, 52 6). До аналізу залучено 48 черепів, які мають відповідні виміри. Результати аналі- зу представлено на рис. 1. У першій головній компоненті (ГК1), що охоплює 32,9 % загальної дисперсії, найбіль- ші навантаження несуть в порядку зменшен- ня впливу: висота обличчя, висота носа, висота орбіти, ширина орбіти, довжина черепа, мен- шою мірою — ширина носа та висота склепін- ня. Друга головна компонента (ГК2) охоплює 19,3 % загальної дисперсії, найбільші наванта- ження в ній несуть широтні розміри склепін- ня, обличчя та меншою мірою чола. Відповід- но, ГК1 є компонентою загальних розмірів че- репа: більші за розміром черепи мають більші значення за віссю абсцис. Друга ж компонен- та розрізняє черепи в першу чергу за шириною обличчя та шириною склепіння — більші зна- чення за віссю ординат мають черепи з більши- ми широтними параметрами. У результаті проведеного аналізу висновок про неоднорідність серії ямної спільноти Пів- нічного Причорномор’я, зроблений на осно- ві завищених значень середньоквадратичного ухилу, підтверджується. На графіку можна ви- ділити три скупчення черепів. Перше розта- шоване в лівій верхній чверті графіка, близько до нуля, характеризуючись в основному нега- тивними значеннями за ГК1 та позитивними за ГК2. На вказану позицію черепів, що входять до цієї групи, впливають такі ознаки: ширше й нижче обличчя, ширше та коротше склепін- 6 Подані номери ознак за Р. Мартіном (Алексеев, Дебец 1964). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 412 Рис. 1. Внутрішньогруповий аналіз методом головних компонент. Території: a — Південно-Західне Причорномор’я; b — По- бужжя; с — Подніпров’я; d — басейни Сіверського Дінця та Кальміуса. Обряд поховання: e — поховання здійснені на спині; f — на боці; g — проміжна позиція (з нахилом) або не в анатомічному порядку. Південно-Західне Причорномор’я: 1 — Неру- шай, к. 9, п. 9; 2 — Нерушай, к. 9, п. 84; 3 — Глибоке, к. 1, п. 7; 4 — Баштанівка, к. 4, п. 10; 5 — Баштанівка, к. 4, п. 25; 6 — Білолісся, к. 3, п. 24; 7 — курган на Cлобідці-Романівці (Одеса), п. 25. Побужжя: 8 — Мар’янівка, к. 7, п. 5; 9 — Покровка, к. 3, п. 6; 10 — Нечаяне, к. 2, п. 7; 11 — Новопетрівка-1, к. 4, п. 1; 12 — Новопетрівка-1, к. 4, п. 5; 13 — Новопетрівка-1, к. 4, п. 20; 14 — Новопетрівка-2, к. 1, п. 7; 15 — Майорівка, к. 3, п. 7; 16 — Майорівка, к. 3, п. 9; 17 — Софіївка, к. 1, п. 9. Середнє Подніпров’я: 18 — Старинська птахофабрика, к. 4, п. 1. Нижнє Подніпров’я: 19 — Комінтерн, к. 33, п. 3; 20 — Павлівка, к. 27, п. 10; 21 — Львове, к. 7, п. 14, ск. 1; 22 — Велика Білозірка, к. 2, п. 11; 23 — Велика Білозірка, к. 2, п. 12; 24 — колгосп «Ра- дянська Україна» (Скадовськ), к. 4, п. 5; 25 — Інгулець-Широке, к. 3, п. 7; 26 — Інгулець-Широке, к. 3, п. 9; 27 — Вільнянська курганна група, к. 3, п. 8; 28 — Сергіївка, к. 1, п. 20; 29 — Харчовик, к. 1, п. 8; 30 — Новопилипівка, к. 5, п. 4; 31 — Грушів- ка, к. 1/3, п. 3; 32 — Мар’янське, к. 1, п. 15; 33 — Мар’янське, к. 1, п. 18; 34 — Мар’янське, к. 1, п. 23, ск. 1; 35 — Мар’янське, к. 1, п. 25; 36 — Снігурівка, к. 1, п. 13; 37 — Старосілля, к. 3, п. 23; 38 — Любимівка, к. 13, п. 6; 39 — Щасливцеве, к. 1, п. 12; 40 — Софіївка, к. 4, п. 2; 41 — ПдГЗК (Кривий Ріг), к. 1, п. 10; 42 — Старобогданівка, к. 1, п. 6; 43 — Першоконстянтинівка, к. 1, п. 6; 44 — Першоконстянтинівка, к. 1, п. 19; 45 — Першоконстянтинівка, к. 17, п. 24; 46 — Вознесенська Гора (Запоріж- жя), к. 3, п. 1. Басейни Сіверського Дінця та Кальміуса: 47 — Олександрівськ, к. 4, п. 2, ск. 2; 48 — Волонтерівка, к. 1, п. 3 Fig. 1. Intragroup analysis using principal component method. Territories: a — North-Western Pontic region; b — Southern Buh River region; с — Dnipro River region; d — basins of the Siverskyi Donets and Kalmius Rivers. Burial rite: e — burials in supine position; f — on the side; g — transitional position or bones are not in anatomical order. North-Western Pontic region: 1 — Nerushai, k. no. 9, gr. no. 9; 2 — Nerushai, k. no. 9, gr. no. 84; 3 — Hlyboke, k. no. 1, gr. no. 7; 4 — Bashtanivka, k. no. 4, gr. no. 10; 5 — Bashtanivka, k. no. 4, gr. no. 25; 6 — Bilolissia, k. 3; no. 24; 7 — kurgan in Slobidka-Romanivka (Odesa), gr. no. 25. Southern Buh River region: 8 — Marianivka, k. no. 7, gr. no. 5; 9 — Pokrovka, k. no. 3, gr. no. 6; 10 — Nechaiane, k. no. 2, gr. no. 7; 11 — Novopetrivka-1, k. no. 4, gr. no. 1; 12 — Novopetrivka-1, k. no. 4, gr. no. 5; 13 — Novopetrivka-1, k. no. 4, gr. no. 20; 14 — Novopetrivka-2, k. no. 1, gr. no. 7; 15 — Maiorivka, k. no. 3, gr. no. 7; 16 — Maiorivka, k. no. 3, gr. no. 9; 17 — Sofiivka, k. no. 1, gr. no. 9. Middle Dnipro River region: 18 — Starynska poultry farm, k. no. 4, gr. no. 1. Lower Dnipro River region: 19 — Komintern, k. no. 33, gr. no. 3; 20 — Pavlivka, k. no. 27, gr. no. 10; 21 — Lvove, k. no. 7, gr. no. 14, sk. no. 1; 22 — Velyka Bilozirka, k. no. 2, gr. no. 11; 23 — Velyka Bilozirka, k. no. 2, gr. no. 12; 24 — collective farm “Radianska Ukraina” (Skadovsk), k. no. 4, gr. no. 5; 25 — Inhulets-Shyroke, k. no. 3, gr. no. 7; 26 — Inhulets-Shyroke, k. no. 3, gr. no. 9; 27 — Vilniansk kurgan group, k. no. 3, gr. no. 8; 28 — Serhiivka, k. no. 1, gr. no. 20; 29 — Kharchovyk, k. no. 1, gr. no. 8; 30 — Novopylypivka, k. no. 5, gr. no. 4; 31 — Hrushivka, k. no. 1/3, gr. no. 3; 32 — Marianske, k. no. 1, gr. no. 15; 33 — Marianske, k. no. 1, gr. no. 18; 34 — Marianske, k. no. 1, gr. no. no. 23, sk. no. 1; 35 — Marianske, k. no. 1, gr. no. 25; 36 — Snihurivka, k. no. 1, gr. no. 13; 37 — Starosillia, k. no. 3, gr. no. 23; 38 — Liubymivka, k. no. 13, gr. no. 6; 39 — Shchaslyvtseve, k. no. 1, gr. no. 12; 40 — Sofiivka, k. no. 4, gr. no. 2; 41 — Southern Mining and Concentration plant (Kryvyi Rih), k. no. 1, gr. no. 10; 42 — Starobohdanivka, k. no. 1, gr. no. 6; 43 — Pershokonstiantynivka, k. no. 1, gr. no. 6; 44 — Pershokonstiantynivka, k. no. 1, gr. no. 19; 45 — Pershokonstiantynivka, k. 17, gr. 24; 46 — Voznesenska Hora (Zaporizhzhia), k. no. 3, gr. no. 1. Basins of the Siverskyi Donets and Kalmius Rivers: 47 — Oleksandrivsk, k. no. 4, gr. no. 2, no. 2; 48 — Volonterivka, k. no. 1, gr. no. 3 Hereandafter in the text: k. — kurgan, gr. — grave, sk. — skeleton ГК 2 ГК 1 -3 -2 -1 0 1 2 3 I II III -2 -1 0 1 2 3 a b c d e f g 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 2930 31 32 33 34 35 36 3738 39 40 4142 43 44 46 47 48 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 13 ня, менші висота носа й розміри орбіт. У пра- вій нижній чверті графіка розташовується дру- га група, що характеризується в основному близькими до нуля чи позитивними значення- ми за ГК1 та негативними за ГК2. Ця група має діаметрально протилежний попередньо опи- саному набір ознак, а саме: вище та менше за шириною обличчя, вужче й довше склепіння, більшу висоту носа. Черепи, що входять до цієї групи, розташовуються двома дугами. Правіше бачимо скупчення черепів, які характеризують- ся максимально вираженою доліхокранією та великими абсолютними розмірами. По центру розтягнута за ГК2 дуга з менших за розмірами різкодоліхокранних черепів. Третя, найменша за чисельністю, група розташовується в правій верхній чверті графіка та має позитивні значен- ня за обома ГК. Вона складається з дуже вели- ких за абсолютними розмірами черепів. Розглянемо розташування черепів на гра- фіку за територіальними групами. Найбільш концентровано розташовуються черепи з Пів- нічно-Західного Причорномор’я. Вони в осно- вному належать до другої групи. Черепи з те- риторії Нижнього Подніпров’я приблизно по- рівну розділились між першою та другою групами. Серія з Побужжя демонструє найбіль- ше розсіяння на графіку, черепи з неї входять рівною мірою усі три групи. Крім того, два че- репи (Новопетрівка-1 к. 4 п. 1 та Майорівка к. 3 п. 7) з цієї території не входять до жодної з груп та характеризуються максимальними значення- ми за ГК1 і мінімальними — за ГК2 (рис. 1: 11, 15). Ці черепи мають нехарактерну для ямних популяцій Північного Причорномор’я комбіна- цію краніометричних ознак — вони брахікран- ні й дуже широколиці за покажчиком. Два чере- пи зі східних регіонів України належать до дру- гої та третьої груп (рис. 1: 47, 48). Іншою важливою ознакою, на якій варто зупинитися, є поза похованого. На її значення при розгляді антропологічного складу населен- ня ямного часу звернула увагу С. І. Круц, про- стеживши різницю в антропологічному типі людей, похованих за різним обрядом (Круц 1972, с. 96, 101). Результати аналізу за тенден- цією підтверджують спостереження С. І. Круц: більшість черепів, що належать до першої та третьої груп, походять із поховань, здійснених на спині, а до другої — на боці. Найважливішими ознаками для диференціа- ції груп на першому етапі внутрішньогрупово- го аналізу є виличний діаметр і верхня висота обличчя, а також ширина й довжина черепно- го склепіння. У зв’язку з цим на другому етапі аналізу було використано черепний і верхньо- лицевий індекси. Такий підхід дозволив збіль- шити кількість черепів, які увійшли до аналі- зу, до 60. На двовимірному графіку, складеному на основі цих двох покажчиків (рис. 2), черепи розділяються на два великих скупчення. Пер- ша група має менші значення верхньолицево- го індексу (48,7—55,2) та більші — черепного (69,4—79,4). До неї входять 28 черепів. Друга група відрізняється високими значеннями верх- ньолицевого покажчика — 53,7—60,9 та різко- доліхокранною формою черепа (черепний ін- декс — 64,6—75,1). До цієї групи належать 30 черепів. Два брахікранних черепа з Новопетрів- ки-1 к. 4 п. 1 та Майорівки к. 3 п. 7 добре вио- кремлюються, як і на попередньому етапі аналі- зу (рис. 2: 11, 15). Отже, результати обох етапів внутрішньогрупового аналізу добре узгоджу- ються між собою. Виділення третьої групи че- репів, що характеризуються дуже великими аб- солютними розмірами, не підтверджується. Че- репи, що входили до неї на першому етапі, на двовимірному графіку скупчення не утворю- ють, розташовуючись у різних його частинах. При розгляді розташування черепів із різних локальних груп бачимо ту саму картину, що фік- сувалась на попередньому етапі аналізу. Най- більш концентровано розташовуються черепи з Північно-Західного Причорномор’я. Більшість із них входять до другої групи. Черепи з тери- торії Побужжя та Нижнього Подніпров’я роз- ташовуються приблизно порівну в обох групах. Два брахікранних черепи з південнобузької ви- № за Марті- ном Ознаки ГК1 ГК2 1 Поздовжній діаметр 0,619 0,078 8 Поперечний діаметр –0,140 0,850 20 Висотний діаметр (porion — bregma) 0,469 0,237 9 Найменша ширина лоба 0,427 0,561 45 Виличний діаметр 0,120 0,812 48 Верхня висота об- личчя 0,855 –0,018 55 Висота носа 0,787 –0,063 54 Ширина носа 0,547 0,285 51 Ширина орбіти (maxillofrontale) 0,606 0,287 52 Висота орбіти 0,672 –0,021 % загальної дисперсії 32,874 19,287 Таблиця 3. Навантаження на першу та другу головні компоненти Table 3. Loads on the first and second principal components ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 414 Рис. 2. Внутрішньогруповий аналіз за черепним та верхньолицевими індексами. Умовні позначення такі самі, як на рис. 1. Південно-Західне Причорномор’я: 1 — Нерушай, к. 9, п. 9; 2 — Нерушай, к. 9, п. 84; 3 — Глибоке, к. 1, п. 7; 4 — Баштанівка, к. 4, п. 10; 5 — Баштанівка, к. 4, п. 25; 6 — Білолісся, к. 3, п. 24; 7 — курган на Cлобідці-Романівці (Одеса), п. 25; 49 — Глибоке, к. 1, п. 25; 50 — Баштанівка, к. 8, п. 6. Побужжя: 8 — Мар’янівка, к. 7, п. 5; 9 — Покровка, к. 3, п. 6; 10 — Нечаяне, к. 2, п. 7; 11 — Новопетрівка-1, к. 4, п. 1; 12 — Новопетрівка-1, к. 4, п. 5; 13 — Новопетрівка-1, к. 4, п. 20; 14 — Новопетрівка-2, к. 1, п. 7; 15 — Майорівка, к. 3, п. 7; 16 — Майорівка, к. 3, п. 9; 17 — Софіївка, к. 1, п. 9; 51 — Софіївка, к. 1, п. 15. Середнє Подніпров’я: 18 — Старинська птахофабрика, к. 4, п. 1. Нижнє Подніпров’я: 19 — Комінтерн, к. 33, п. 3; 20 — Павлівка, к. 27, п. 10; 21 — Львове, к. 7, п. 14, ск. 1; 22 — Велика Білозірка, к. 2, п. 11; 23 — Велика Білозірка, к. 2, п. 12; 24 — колгосп «Радянська Україна» (Скадовськ), к. 4, п. 5; 25 — Інгулець-Широке, к. 3, п. 7; 26 — Інгулець-Широке, к. 3, п. 9; 27 — Вільнянська курганна група, к. 3, п. 8; 28 — Сергіївка, к. 1, п. 20; 29 — Харчо- вик, к. 1, п. 8; 30 — Новопилипівка, к. 5, п. 4; 31 — Грушівка, к. 1/3, п. 3; 32 — Мар’янське, к. 1, п. 15; 33 — Мар’янське, к. 1, п. 18; 34 — Мар’янське, к. 1, п. 23, ск. 1; 35 — Мар’янське, к. 1, п. 25; 36 — Снігурівка, к. 1, п. 13; 37 — Старосіл- ля, к. 3, п. 23; 38 — Любимівка, к. 13, п. 6; 39 — Щасливцеве, к. 1, п. 12; 40 — Софіївка, к. 4, п. 2; 41 — ПдГЗК (Кривий Ріг), к. 1, п. 10; 42 — Старобогданівка, к. 1, п. 6; 43 — Першоконстянтинівка, к. 1, п. 6; 44 — Першоконстянтинівка, к. 1, п. 19; 45 — Першоконстянтинівка, к. 17, п. 24; 46 — Вознесенська Гора (Запоріжжя), к. 3, п. 1; 52 — Комінтерн, к. 49, п. 1; 53 — Новочорномор’я, к. 8, п. 9; 54 — Троїцьке, к. 3, п. 8; 55 — Кут, к. 4, п. 10; 56 — Мар’янське, к. 2, п. 2; 57 — Софіївка, к. 3, п. 5; 58 — Софіївка, к. 23, п. 15; 59 — Ольгівка, к. 1, п. 2; 60 — Вісунськ, к. 1, п. 23. Басейни Сіверського Дінця та Кальміуса: 47 — Олександрівськ, к. 4, п. 2, ск. 2; 48 — Волонтерівка, к. 1, п. 3 Fig. 2. Intragroup analysis using cranial and upper facial indexes. The legend is the same as in the fig. 1. North-Western Pontic region: 1 — Nerushai, k. no. 9, gr. no. 9; 2 — Nerushai, k. no. 9, gr. no. 84; 3 — Hlyboke, k. no. 1, gr. no. 7; 4 — Bashtanivka, k. no. 4, gr. no. 10; 5 — Bashtanivka, k. no. 4, gr. no. 25; 6 — Bilolissia, k. no. 3, gr. no. 24; 7 — kurgan in Slobidka-Romanivka (Odesa), gr. no. 25; 49 — Hlyboke, k. no. 1, gr. no. 25; 50 — Bashtanivka, k. no. 8, gr. no. 6. Southern Buh River region: 8 — Marianivka, k. no. 7, gr. no. 5; 9 — Pokrovka, k. no. 3, gr. no. 6; 10 — Nechaiane, k. no. 2, gr. no. 7; 11 — Novopetrivka-1, k. no. 4, gr. no. 1; 12 — Novopetrivka-1, k. no. 4, gr. no. 5; 13 — Novopetrivka-1, k. no. 4, gr. no. 20; 14 — Novopetrivka-2, k. no. 1, gr. no. 7; 15 — Maiorivka, k. no. 3, gr. no. 7; 16 — Maiorivka, k. no. 3, gr. no. 9; 17 — Sofiivka, k. no. 1, gr. no. 9; 51 — Sofiivka, k. no. 1, gr. no. 15. Middle Dnipro River region: 18 — Starynska poultry farm, k. no. 4, gr. no. 1. Lower Dnipro River region: 19 — Komintern, k. no. 33, gr. no. 3; 20 — Pavlivka, k. no. 27, gr. no. 10; 21 — Lvove, k. no. 7, gr. no. 14, sk. no. 1; 22 — Velyka Bilozirka, k. no. 2, gr. no. 11; 23 — Velyka Bilozirka, k. no. 2, gr. no. 12; 24 — collective farm “Radianska Ukraina” (Skadovsk), k. no. 4, gr. no. 5; 25 — Inhulets-Shyroke, k. no. 3, gr. no. 7; 26 — Inhulets-Shyroke, k. no. 3, gr. no. 9; 27 — Vilnianska kurgan group, k. no. 3, gr. no. 8; 28 — Serhiivka, k. no. 1, gr. no. 20; 29 — Kharchovyk, k. no. 1, gr. no. 8; 30 — Novopylypivka, k. no. 5, gr. no. 4; 31 — Hrushivka, k. no. 1/3, gr. no. 3; 32 — Marianske, k. no. 1, gr. no. 15; 33 — Marianske, k. no. 1, gr. no. 18; 34 — Marianske, k. no. 1, gr. no. 23, sk. no. 1; 35 — Marianske, k. no. 1, gr. no. 25; 36 — Snihurivka, k. no. 1, gr. no. 13; 37 — Starosillia, k. no. 3, gr. no. 23; 38 — Liubymivka, k. no. 13, gr. no. 6; 39 — Shchaslyvtseve, k. no. 1, gr. no. 12; 40 — Sofiivka, k. no. 4, gr. no. 2; 41 — Southern Mining and Concentration plant (Kryvyi Rih), k. no. 1, gr. no. 10; 42 — Starobohdanivka, k. no. 1, gr. no. 6; 43 — Pershokonstiantynivka, k. no. 1, gr. no. 6; 44 — Pershokonstiantynivka, k. no. 1, gr. no. 19; 45 — Pershokonstiantynivka, k. no. 17, gr. no. 24; 46 — Voznesenska Hora (Zaporizhzhia), k. no. 3, gr. no. 1; 52 — Komintern, k. no. 49, gr. no. 1; 53 — Novochornomoria, k. no. 8, gr. no. 9; 54 — Troitske, k. no. 3, gr. no. 8; 55 — Kut, k. no. 4, gr. no. 10; 56 — Marianske, k. no. 2, gr. no. 2; 57 — Sofiivka, k. no. 3, gr. no. 5; 58 — Sofiivka, k. no. 23, gr. no. 15; 59 — Olhivka, k. no. 1, gr. no. 2; 60 — Visunsk, k. no. 1, gr. no. 23. Basins of the Siverskyi Donets and Kalmius Rivers: 47 — Oleksandrivsk, k. no. 4, gr. no. 2, sk. no. 2; 48 — Volonterivka, k. no. 1, gr. no. 3 48 : 45 8 : 1 61 60 59 58 57 56 55 54 53 52 51 50 49 48 47 46 45 44 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 15 бірки не входять до жодної з груп та розташову- ються у правому нижньому куті графіка (рис. 2: 11, 15). Обидва черепи, що походять із похо- вальних комплексів східних регіонів України, входять до першої групи (рис. 2: 47, 48). Якщо розглядати розташування черепів на графіку за обрядом поховання, отримуємо таку картину. У відносно вузьколицій різкодоліхо- кранній групі 18 поховань здійснено на боці, шість — на спині, три — у проміжній позиції (з розворотом), три — пакетом або зруйнова- ні. У відносно широколицій доліхомезокранній групі більшість похованих (18) покладено на спині, сім — на боці, один — у проміжній пози- ції, у двох випадках кістки були розташовані не в анатомічному порядку. Серед брахікранних і дуже широколицих за індексом одне поховання здійснене на спині, інше — на боці. Отже, розподіл черепів за двовимірним та багатовимірним графіками дає схожу картину. Вона добре ілюструє неоднорідність серії че- репів із поховань ямного культурного кола Пів- нічного Причорномор’я, яка простежується і за значеннями стандартного відхилення. Узагаль- нюючи, можна виділити два краніометричні комплекси: 1) широколиций, еурієн — мезен за покажчиком, із великою шириною склепіння та зсувом у бік мезокраніїі; 2) лептенний, вузько- лиций, різкодоліхокранний, вузькоголовий. Дру- гий із цих комплексів найбільш концентровано представлений у буджацькій культурі. На тери- торії Побужжя й Нижнього Подніпров’я обидва комплекси представлені приблизно однаково. Виділені краніокомплекси співвідносяться із протоєвропейським та східноземноморським типами, що їх для ямного населення Північно- го Причорномор’я виділила С. І. Круц (1972, с. 171). Проте, зважаючи на дискусійність ука- заних термінів (Гохман 1966, с. 75—77; Козин- цев 2013; Казарницький 2014, с. 142; Хохлов 2017, с. 16, 21, 73, 74) та критику типологічно- го підходу (Козинцев 2013), ми не вживатиме- мо їх у подальшій роботі. За тенденцією підтверджується й думка С. І. Круц про взаємозалежність між краніоме- тричними характеристиками індивіда та обря- дом, за яким його було поховано (Круц 1972, с. 96, 101). Більшість індивідів, що належать до доліхомезокранної широколицьої групи, було поховано на спині, а тих, що входять до вузь- колицьої різкодоліхокранної групи, — на боці. Оскільки поза похованого за тенденцією вва- жається хроноіндикатором (Николова 1992; Залізняк та ін. 2005, с. 143), можна припусти- ти, що виділені краніокомплекси мають різну хронологічну позицію (лептенний різкодоліхо- кранний краніокомлекс з’являється серед пред- ставників ямного культурного кола пізніше). Якщо доліхомезокранний відносно широко- лиций краніокомплекс має широкі аналогії се- ред популяцій ямного культурного кола Подо- ння (Батыева 2010) та Волго-Уралля (Хохлов 2017), то лептенний різкодоліхокранний не є для них характерним, за винятком хронологічно піз- ньої тамаруткульської групи Приуралля (Хох- лов 2017). Очевидно, саме цей краніокомплекс зумовлює своєрідність фізичного типу населен- ня степової зони Північного Причорномор’я на фоні інших популяцій ямного кола. Найбільш концентровано він представлений у краніоло- гічних матеріалах буджацької культури. Таким чином, постає питання походження цього крані- окомплексу. Воно буде розглянуте із застосуван- ням методів багатовимірної статистики в межах міжгрупового аналізу серій ямного культурного кола Північного Причорномор’я, що запланова- но в наступній статті. Авилова, Л. И., Орловская, Л. Б. 2003. Радиоуглерод- ный метод и проблемы датирования бронзового века. Краткие сообщения Института археологии РАН, 214, с. 9-20. Алексеев, В. П., Дебец, Г. Ф. 1964. Краниометрия. Ме- тодика антропологических исследований. Москва: Наука. Батыева, Е. Ф. 2010. Черепа из нижнедонских могиль- ников эпохи ранней бронзы. В: Герасимова, М. М, Ма- лашев, В. Ю., Мошкова, М. Г. (ред.). Археология и па- леоантропология евразийских степей и сопредельных территорий. Материалы и исследования по территории России, 13. Москва: Таус, с. 484-491. Герасимова, М. М. 2002. Краниологическое разно- образие населения южнорусских степей в эпоху ранней и средней бронзы. В: Пиотровский, Ю. Ю. (отв. ред.). Степи Евразии в древности и средневековье. Материа- лы международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения М. П. Грязнова. Март 2002 г., Санкт-Петербург. Книга I. Санкт-Петербург: Изд-во Гос. Эрмитажа, с. 125-127. Герасимова, М. М. 2011. К вопросу о происхождении ямной культуры. Вестник антропологии, 19, с. 104-111. Гохман, И. И. 1966. Население Украины в эпоху мезо- лита и неолита. Москва: Наука. Дебец, Г. Ф. 1948. Палеоантропология СССР. Труды Института этнографии, новая серия, 4. Москва; Ленин- град: Издательство АН СССР. Дерябин, В. Е. 1983. Многомерная биометрия для ан- тропологов. Москва: Изд-во Московского университета. Дяченко, В. Д., Покас, П. М. 1986. До антропології на- селення Північного Криму в епоху бронзи. Археологія, 53, с. 64-68. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 416 Жиляєва-Круц, С. І. 1973. Палеоантропологічні мате- ріали Вільнянської експедиції. Матеріали з антропології України, 7, c. 51-71. Залізняк, Л. Л. 2018. Походження індоєвропейців. В: Баран, В. Д., Бойко, С. М., Гула, О. Г., Залізняк, Л. Л., На- ливайко, С. С. Україна й українство в етнокультурних процесах: концептуальні узагальнення, р. 1.2. Київ: Нау- ково-дослідний інститут українознавства МОН, с. 25-58. Залізняк, Л. Л., Бунятян, К. П., Зубар, В. М., Моця, О. П., Отрощенко, В. В., Терпиловський, Р. В. 2005. Архео- логія України. Київ: Либідь. Зиневич, Г. П. 1967. Очерки палеоантропологии Укра- ины. Киев: Наукова думка. Зиневич, Г. П. 1970. Краниологические материалы эпохи энеолита — бронзы в Северо-Западном Причерно- морье. Материалы по археологии Северного Причерно- морья, 6, с. 156-167. Зіневич, Г. П. 1972. Краніологічні матеріали епохи енеоліту—бронзи з Північно-Західного Причорномор’я. Матеріали з антропології України, 6, с. 3-28. Зіневич, Г. П., Круц, С. І. 1968. Антропологічна ха- рактеристика давнього населення території України. Київ: Наукова думка. Иванова, С. В. 2021. История населения Северо-За- падного Причерноморья в конце IV—III тыс. до н. э. Жи- томир: «Видавничий дім “Бук-Друк”». Казарницкий, А. А. 2014. О краниологических осо- бенностях носителей ямной культуры археологической культуры Северо-Западного Прикаспия. Археология, эт- нография и антропология Евразии, 1 (57), с. 142-150. Козинцев, А. Г. 2013. Краниометрия населения юж- норусских и украинских степей в эпоху бронзы (в свя- зи с индоевропейской проблемой). В: Матишов, Д. Г. (отв. ред.). «Население юга России с древнейших времен до наших дней» (Донские антропологические чтения). Сборник статей Международной научной конференции. Ростов-на-Дону, Россия, 26—30 августа 2013 г. Ростов- на-Дону: Изд-во ЮНЦ РАН, с. 34-36. Козинцев, А. Г. 2016. Начальный этап индоевропей- ской истории: свидетельства лингвистики, палеогенетики и археологии. Вестник Томского государственного уни- верситета. История, 5 (43), с. 152-157. Кондукторова, Т. С. 1956. Материалы по палеоантропо- логии Украины. Антропологический сборник, 1, c. 166-203. Кондукторова, Т. С. 1969. Антропологічний склад племен території України в епоху бронзи. Матеріали з антропології України, 4, с. 33-56. Кондукторова, Т. С. 1973. Антропология населения Украины мезолита, неолита и эпохи бронзы. Москва: Наука. Котова, Н. С. 2013. Дереивская культура и памятники нижнемихайловского типа. Киев; Харьков: Майдан. Круц, С. І. 1969. Черепи епохи бронзи з курганів Кри- воріжжя. Матеріали з антропології України, 4, с. 23-32 Круц, С. И. 1972. Население территории Украины эпохи меди—бронзы (по антропологическим данным). Киев: Наукова думка. Круц, С. И. 1978. Палеоантропологические матери- алы Южнобугской экспедиции (1969—1976 гг.). В: Ге- нинг, В. Ф. (ред.). Курганы на Южном Буге. Киев: Науко- ва думка, с. 151-169. Круц, С. И. 1979. К антропологии древнего населения Запорожской области. В: Данилова, Е. И. (ред.). Палео- антропологические материалы из могильников Украины. Киев: Наукова думка, с. 3-49. Круц, С. И. 1984. Палеоантропологические исследо- вания Степного Поднепровья (эпоха бронзы). Киев: На- укова думка. Круц, С. И. 1985. Антропологический состав населе- ния территории Украины в эпоху камня, меди и бронзы. В: Артеменко, И. И. (гл. ред.). Археология Украинской ССР. Т. 1. Первобытная археология. Киев: Наукова дум- ка, c. 527-535. Круц, С. І. 1997. Антропологічний склад населення. В: Толочко, П. П. (ред.). Давня історія України. Т. 1. Пер- вісне суспільство, ч. 2, р. І, гл. 5. Київ: Наукова думка, с. 374-383. Круц, С. І. 2017. Скифы степей Украины по антропо- логическим данным. Курганы Украины, 5. Киев; Берлин: Видавець Олег Філюк. Круц, С. И., Старовойтова, Р. А. 1976. Палеоантропо- логические материалы из раскопок В-Тарасовской экспе- диции 1975 года. В: Круц, С. И., Кухтенко, И. Н., Сеге- да, С. П., Старовойтова, Р. А., Телегина, И. Д., Чернико- ва, И. Н., Шепель, Е. А., Данилова, Е. И. Отчет о работе палеоантропологической экспедиции 1975 г. Научный ар- хив НАНУ, № 1975/142, ф. е. 8415, с. 54-137. Круц, С. И., Старовойтова, Р. А. 1979. Скелеты из кур- ганов юга Днепропетровщины. В: Данилова, Е. И. (ред.). Палеоантропологические материалы из могильников Украины. Киев: Наукова думка, с. 49-76. Круц, С. И., Шепель, Е. А., Сегеда, С. П., Потехи- на, И. Д., Покас, П. М., Назарова, Т. А., Литвинова, Л. В., Рудич, Т. А. 1986. Палеоантропологический каталог кол- лекций Института археологии АН УССР. Научный ар- хив ИА НАНУ, п. т. 118, ч. I. Мельник, Л. А. 1982. Антропологическая характери- стика населения Орельско-Самарского междуречья в эпо- ху бронзы. В: Ковалева, И. Ф. (ред.). Древности Степно- го Поднепровья (III—I тыс. до н. э.), с. 76-88. Мельник, О. О., Стебліна, І. О. 2012. Кургани Криво- ріжжя. Кривий Ріг: Видавничий дім. Николова, А. В. 1992. Хронологическая классифика- ция памятников ямной культуры степной зоны Украины. Автореферат дисертации к. и. н. Киев: Институт археоло- гии, Академия наук Украины. Отрощенко, В. В. 2014. У пошуках прабатькiвщини iндо-iранських племен. Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 5, c. 51-61. Плешивенко, А. Г., Рассамакін, Ю. Я. 1994. Про одну з груп енеолітичних поховань Дніпровського Лівобереж- жя. Археологія, 4, с. 98-107. Потехина, И. Д. 1984. Антропологические материалы из раскопок 1974—1978 гг. в Поднепровье и на Орели. В: Круц, С. И. (ред.). Антропологические данные о составе древнего населения на территории Украины. Киев: На- укова думка, с. 97-121. Потехина, И. Д. 1999. Население Украины в эпохи нео- лита и раннего энеолита по антропологическим данным. Киев: ИА НАНУ. Потєхіна, І. Д. 2018. Звідки прийшли люди з візками: антропологія і археогенетика ямних поховань Сугоклей- ського кургану. В: Смирнов, О. І. (відпов. ред.). FORUM OLBICUM II: Пам’яті В. В. Крапівіної (до 150-річчя до- слідження Ольвії). Матеріали міжнародної археологічної конференції. Миколаїв, 4—6 травня 2018 р. Миколаїв: НДЦ «Лукомор’є», с. 32-34. Сегеда, С. П. 1981. Отчет о палеоантропологиче- ском материале из раскопок Измаильской новостроеч- ной экспедиции ИА АН УССР в 1981 г. Научный архив ИА НАНУ, № 1981/1а, ф. е. 22215. Сегеда, С. П. 1991. Позднеямное население Северо-За- падного Причерноморья по антропологическим данным. В: Яровой, Е. В. (отв. ред.). Древнейшие общности земле- дельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н. э. — V в. н. э.). Материалы международной конферен- ции. Кишинев, 10—14 декабря 1990 г. Киев, с. 97-99. Сегеда, C. П., Шепель, Е. А. 1984. Новые данные к антропологической характеристике древнего населения ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 17 Северского Донца. В: Круц, С. И. (ред.). Антропологиче- ские данные о составе древнего населения на террито- рии Украины. Киев: Наукова думка, с. 26-31. Старовойтова, Р. А. 1984. Костные остатки людей из раскопок курганных могильников Верхнетарасовской экспедиции 1976 г. В: Круц, С. И. (ред.). Антропологиче- ские данные о составе древнего населения на террито- рии Украины. Киев: Наукова думка, с. 31-65. Третьяков, Д. К. 1915. Остатки человѣческихъ скеле- товъ изъ кургана на Слободкѣ-Романовкѣ. Записки Импе- раторскаго Одесскаго общества исторіи и древностей, XXXII, с. 25-40. Фирштейн, Б. В. 1967. Антропологическая характери- стика населения Нижнего Поволжья в эпоху бронзы (По материалам раскопок в Волгоградской и Саратовской об- ластях и в Калмыцкой АССР). В: Лесков, А. М., Мер- перт, Н. Я. (ред.). Памятники эпохи бронзы юга европей- ской части СССР. Киев: Наукова думка, с. 100-140. Хохлов, А. А. 2017. Морфогенетические процессы в Волго-Уралье в эпоху раннего голоцена (по краниологиче- ским материалам мезолита—бронзового века). Самара: СГСПУ. Чеснис, Г. А. 1990. Многомерный анализ антрополо- гических данных как средство решения проблемы выде- ления балтских племенных союзов в эпоху железа (пре- имущественно на территории Литвы). В: Денисова, Р. Я. Балты, славяне, прибалтийские финны. Этногенетиче- ские процессы. Рига: Зинатне, с. 9-28. Шевченко, А. В. 1986. Антропология населения юж- норусских степей в эпоху бронзы. В: Гохман, И. И., Ко- зинцев, А. Г. (ред.). Антропология современного и древ- него населения Европейской части СССР. Ленинград: На- ука, с. 121-216. Шепель, Е. А. 1979. Палеоантропологические матери- алы из г. Донецка. В: Данилова, Е. И. (ред.). Палеоантро- пологические материалы из могильников Украины. Киев: Наукова думка, с. 76-86. Шепель, Е. А. 1984. Древнее население Северо-Вос- точного Приазовья. В: Круц, С. И. (ред.). Антропологиче- ские данные о составе древнего населения на террито- рии Украины. Киев: Наукова думка, с. 81-96. Шепель, К. О. 1985а. Антропологічний тип населення басейнів Сіверського Дінця та Кальміусу в епоху енеолі- ту—бронзи. Археологія, 49, с. 13-24. Шепель, Е. А. 1985b. Население бассейна Северского Донца в эпоху энеолита — бронзы по антропологическим данным. Диссертация к. и. н. Институт археологии НАН Украины. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 12, № 641. Шилов, Ю. О. 1975. Залишки возів у курганах ямної культури Нижнього Подніпров’я. Археологія, 17, с. 53-71. Шилов, Ю. А. 1981. Нижнее Поднепровье в середи- не III — середине II тыс. До н. э. (исследование культур- но-исторического процесса). Диссертация к. и. н. Инсти- тут археологии НАН Украины. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 12, № 608. Шмаглий, Н. М., Черняков, И. Т. 1970. Курганы степной части междуречья Дуная и Днестра (1964—1966 гг.). Мате- риалы по археологии Северного Причерноморья, 6, с. 5-115. Anthony, D. W. 1986. The “Kurgan Culture”, Indo-Euro- pean Origins, and the Domestication of the Horse: a Recon- sideration. Current Anthropology, 27, 4, p. 291-313. Anthony, D. W. 2010. The Horse, the Wheel, and Lan- guage: How Bronze-Age Riders from the Eurasian Steppes Shaped the Modern World. Princeton; Oxford: Princeton Uni- versity Press. Gimbutas, M. 1979. The Three Waves of Kurgan People into Old Europe, 4500—2500 B.C. Archives suisses d’anthro- pologie generale, 43, 2, p. 113-137. Mallory, J. P. 1989. In the Search of the Indo-Europeans. London: Thames and Hudson. Mathieson, I., Alpaslan-Roodenberg, S., Posth, C., Szécsényi-Nagy, A., Rohland, N., Mallick, S., Olalde, I., Broo- mandkhoshbacht, N., Candilio, F., Cheronet, O., Fernandes, D., Ferry, M., Gamarra, B., González Fortes, G., Haak, W., Har- ney, E., Jones, E., Keating, D., Krause-Kyora, B., Kucukkalip- ci, I., Michel, M., Mittnik, A., Nägele, K., Novak, M., Oppen- heimer, J., Patterson, N., Pfrengle, S., Sirak, K., Stewardson, K., Vai, S., Alexandrov, S., Alt, K. W., Andreescu, R., An- tonović, D., Ash, A., Atanassova, N., Bacvarov, K., Balázs Gusz- táv, M., Bocherens, H., Bolus, M., Boroneanţ, A., Boyadzhiev, Ya., Budnik, A., Burmaz, J., Chohadzhiev, S., Conard, N. J., Cottiaux, R., Čuka, M., Cupillard, Ch, Drucker, D. G., Elen- ski, N., Francken, M., Galabova, B., Ganetsovski, G., Gély, B., Hajdu, T., Handzhyiska, V., Harvati, K., Higham, T., Il- iev, S., Janković, I., Karavanić, I., Kennett, D. J., Komšo, D., Kozak, A., Labuda, D., Lari, M., Lazar, C., Leppek, M., Lesh- takov, K., Vetro, D. L., Los, D., Lozanov, I., Malina, M., Mar- tini, F., McSweeney, K., Meller, H., Menđušić, M., Mirea, P., Moiseyev, V., Petrova, V., Price, T. D., Simalcsik, A., Si- neo, L., Šlaus, M., Slavchev, V., Stanev, P., Starović, A., Sze- niczey, T., Talamo, S., Teschler-Nicola, M., Thevenet, C., Val- chev, I., Valentin, F., Vasilyev, S., Veljanovska, F., Venelino- va, S., Veselovskaya, E., Viola, B., Virag, C., Zaninović, J., Zäuner, S., Stockhammer, Ph. W., Catalano, G., Krauß, R., Caramelli, D., Zariņa, G., Gaydarska, B., Lillie, M., Niki- tin, A. G., Potekhina, I., Papathanasiou, A., Borić, D., Bon- sall, C., Krause, J., Pinhasi, R., Reich, D. 2018. The Genom- ic History of Southeastern Europe. Nature, 555, p. 197-203. https://doi.org/10.1038/nature25778. Wilde, S., Timpson, A., Kirsanow, K., Kaiser, E., Kayser, M., Unterländer, M., Hollfelder, N., Potekhina, I. D., Schier, W., Thomas, M. G., Burger, J. 2014. Direct Evidence for Positive Selection of Skin, Hair, and Eye Pigmentation in Europeans during the Last 5,000 y. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 111 (13), p. 4832-4837. https://doi.org/10.1073/pnas.131651311. Надійшла 30.05.22 Yu. V. Ushkova Junior Research Fellow, Bioarchaeology Department, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine ANTHROPOLOGICAL COMPOSITION OF THE YAMNA CULTURE POPULATION OF THE NORTH PONTIC REGION: INTRAGROUP ANALYSIS OF THE MALE SAMPLE The goals of this article are systematization of craniological database, craniometric characteristics and intragroup analysis of the Yamna culture male sample from the North Pontic region. General North Pontic sample and three local groups (North-West Pontic, Southern Buh and Lower Dnipro) were characterized. Intragroup analysis was held in two steps: 1) using principal component method and 2) using two indexes (cranial and upperfacial). According to the results of intragroup analysis the Yamna ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 418 population of this territory was heterogeneous. Two craniocomplexes can be seen: 1) relatively broad-faced dolichomesocranial and 2) leptene hyperdolichocranial. The second craniocomplex is most visible in the North-Western Pontic region. Both are equally represented in materials from Southern Buh and Lower Dnipro regions. There is also a connection between physical characteristics of the individual and the posture, in which he was buried. In majority of the cases, which form relatively broad-faced dolichomesocranial group, supine position was used for burial. While for those, which form leptene hyperdolichocranial group, the position on the side is more typical. These results support and illustrate well the ideas developed by Ukrainian anthropologist S. I. Kruts about the Yamna population of the region. While the broad-faced dolichomesocranial craniocomplex has broad analogies among the populations of the Yamna cultural circle in the Lower Don and Volga-Ural regions, the combination of narrow face and hyperdolichocrany is not typical for the eastern Yamna territories. Apparently, the second complex determines the uniqueness of the North Pontic steppe population compared to other groups of the Yamna cultural circle. Its origins will be discussed in the next article, which will cover the issue of intergroup analysis. K e y w o r d s: North Pontic region, Early Bronze Age, craniometry, Yamna cultural circle References Avilova, L. I., Orlovskaia, L. B. 2003. Radiouglerodnyi metod i problemy datirovaniia bronzovogo veka. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii RAN, 214, p. 9-20. Alekseev, V. P., Debets, G. F. 1964. Kraniometriia. Metodika antropologicheskikh issledovanii. Mosсow: Nauka. Batyeva, E. F. 2010. Cherepa iz nizhnedonskikh mogilnikov epokhi rannei bronzy. In: Gerasimova, M. M, Malashev, V. Yu., Moshkova, M. G. (eds.). Arkheologiia i paleoantropologiia evraziiskikh stepei i sopredelnykh territorii. Materialy i issledovaniia po territorii Rossii, 13. Mosсow: Taus, p. 484-491. Gerasimova, M. M. 2002. Kraniologicheskoe raznoobrazie naseleniia yuzhnorusskikh stepei v epokhu rannei i srednei bronzy. In: Piotrovskii, Yu. Yu. (ed.). Stepi Evrazii v drevnosti i srednevekovie. Saint-Petersburg: Izd-vo Gos. Ermitazha, p. 125-127. Gerasimova, M. M. 2011. K voprosu o proiskhozhdenii yamnoi kultury. Vestnik antropologii, 19, p. 104-111. Gokhman, I. I. 1966. Naselenie Ukrainy v epokhu mezolita i neolita. Mosсow: Nauka. Debets, G. F. 1948. Paleoantropologiia SSSR. Trudy Instituta etnografii, novaia seriia, 4. Mosсow; Leningrad: Izdatelstvo AN SSSR. Deriabin, V. E. 1983. Mnogomernaia biometriia dlia antropologov. Mosсow: Iz-vo Moskovskogo universiteta. Diachenko, V. D. Pokas, P. M. 1986. Do antropolohii naselennia Pivnichnoho Krymu v epokhu bronzy. Arheologia, 53, p. 64-68. Zhyliaieva-Kruts, S. I. 1973. Paleoantropolohichni materialy Vilnianskoi ekspedytsii. Materialy z antropolohii Ukrainy, 7, p. 51-71. Zalizniak, L. L. 2018. Pokhodzhennia indoievropeitsiv. In: Baran, V. D., Boiko, S. M., Hula, O. H., Zalizniak, L. L., Nalyvaiko, S. S. Ukraina i ukrainstvo v etnokulturnykh protsesakh: kontseptualni uzahalnennia, rozdil 1.2. Kyiv: NDI ukrainoznavstva MON, p. 25-58. Zalizniak, L. L., Buniatian, K. P., Zubar, V. M., Motsia, O. P, Otroshchenko V. V., Terpylovskyi, R. V. 2005. Arkheolohiia Ukrainy. Kyiv: Lybid. Zinevich, G. P. 1967. Ocherki paleoantropologii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka. Zinevich, G. P. 1970. Kraniologicheskie materialy epokhi eneolita — bronzy v Severo-Zapadnom Prichernomore. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 6, p. 156-167. Zinevych, H. P. 1972. Kraniolohichni materialy epokhy eneolitu — bronzy z Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomoria. Materialy z antropolohii Ukrainy, 6, p. 3-28. Zinevych, H. P., Kruts, S. I. 1968. Antropolohichna kharakterystyka davnoho naselennia terytorii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka. Ivanova, S. V. 2021. Istoriia naseleniia Severo-Zapadnogo Prichernomoria v kontse IV—III tys. do n. e. Zhitomir: TOV Vydavnychyi dim “Buk-Druk”. Kazarnitskii, A. A. 2014. O kraniologicheskikh osobennostiakh nositelei yamnoi kultury arkheologicheskoi kultury Severo- Zapadnogo Prikaspiia. Arkheologiia, etnografiia i antropologiia Evrazii, 1 (57), p. 142-150. Kozintsev, A. G. 2013. Kraniometriia naseleniia yuzhnorusskikh i ukrainskikh stepei v epokhu bronzy (v sviazi s indoevropeiskoi problemoi). In: Matishov, D. G. (ed.). Mezhdunarodnaia nauchnaia konferentsiia “Naselenie yuga Rossii s drevneishikh vremen do nashikh dnei” (Donskie antropologicheskie chteniia). Sbornik statei. Rostov-on-Don, Russia, August 26-30, 2013. Rostov-on-Don: Izdatelstvo YuNTs RAN, p. 34-36. Kozintsev, A. G. 2016. Nachalnyi etap indoevropeiskoi istorii: svidetelstva lingvistiki, paleogenetiki i arkheologii. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Istoriia, 5 (43), p. 152-157. Konduktorova, T. S. 1956. Materialy po paleoantropologii Ukrainy. Antropologicheskii sbornik, 1, p. 166-203. Konduktorova, T. S. 1969. Antropolohichnyi sklad plemen terytorii Ukrainy v epokhu bronzy. Materialy z antropolohii Ukrainy, 4, p. 33-56. Konduktorova, T. S. 1973. Antropologiia naseleniia Ukrainy mezolita, neolita i epokhi bronzy. Mosсow: Nauka. Kotova, N. S. 2013 Dereivskaia kultura i pamiatniki nizhnemikhailovskogo tipa. Kyiv; Kharkiv: Maidan. Kruts, S. I. 1969. Cherepy epokhy bronzy z kurhaniv Kryvorizhzhia. Materialy z antropolohii Ukrainy, 4, p. 23-32 Kruts, S. I. 1972. Naselenie territorii Ukrainy epokhi medi-bronzy (po antropologicheskim dannym). Kyiv: Naukova dumka. Kruts S. I. 1978 Paleoantropologicheskie materialy Yuzhnobugskoi ekspeditsii (1969—1976 gg.). In: Gening, V. F. (ed.). Kurgany na Yuzhnom Buge. Kyiv: Naukova dumka, p. 151-169. Kruts, S. I. 1979. K antropologii drevnego naseleniia Zaporozhskoi oblasti. In: Danilova, E. I. (ed.). Paleoantropologicheskie materialy iz mogilnikov Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 3-49. Kruts, S. I. 1984. Paleoantropologicheskie issledovaniia Stepnogo Podneprovia (epokha bronzy). Kyiv: Naukova dumka. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 19 Kruts, S. I. 1985. Antropologicheskii sostav naseleniia territorii Ukrainy v epokhu kamnia, medi i bronzy. In: Artemenko, I. I. (ed.). Arkheologiia Ukrainskoi SSR. Vol. 1. Pervobytnaia arkheologiia. Kyiv: Naukova dumka, p. 527-535. Kruts, S. I. 1997. Antropolohichnyi sklad naselennia. In: Tolochko, P. P. (ed.). Davnia istoriia Ukrainy. Vol. 1. Pervisne suspilstvo, pt. 2, par. I, ch. 5. Kyiv: Naukova dumka, p. 374-383. Kruts, S. І. 2017. Skify stepei Ukrainy po antropologicheskim dannym. Kurgany Ukrainy, 5. Kyiv; Berlin: Vydavets Oleh Filiuk. Kruts, S. I., Starovoitova, R. A. 1976. Paleoantropologicheskie materialy iz raskopok V-Tarasovskoi ekspeditsii 1975 goda. In: Kruts, S. I., Kukhtenko, I. N., Segeda, S. P., Starovoitova, R. A., Telegina, I. D., Chernikova, I. N., Shepel, E. A., Danilova, E. I. Otchet o rabote paleoantropologicheskoi ekspeditsii 1975 g. NA IANANU, no. 1975/142, f. e. 8415, p. 54-137. Kruts, S. I., Starovoitova, R. A. 1979. Skelety iz kurganov нuga Dnepropetrovshchiny. In: Danilova, E. I. (ed.). Paleoantropologicheskie materialy iz mogilnikov Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 49-76. Kruts, S. I., Shepel, E. A., Segeda, S. P., Potekhina, I. D., Pokas, P. M., Nazarova, T. A., Litvinova, L. V., Rudich, T. A. 1986. Paleoantropologicheskii katalog kollektsii Instituta arkheologii AN USSR. NA IA NANU, p. t. 118, part. I. Melnik, L. A. 1982. Antropologicheskaia kharakteristika naseleniia Orelsko-Samarskogo mezhdurechia v epokhu bronzy. In: Kovaleva, I. F. (ed.). Drevnosti Stepnogo Podneprovia (III—I tys. do n. e.), p. 76-88. Melnyk, O. O., Steblina, I. O. 2012. Kurhany Kryvorizhzhia. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim. Nikolova, A. V. 1992. Khronologicheskaia klassifikatsiia pamiatnikov yamnoi kultury stepnoi zony Ukrainy. Avtoreferat disertatsii k. i. n. Institut arkheologii, Akademiia nauk Ukrainy. Otroshchenko, V. V. 2014. U poshukakh prabatkivshchyny indo-iranskykh plemen. Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 5 p. 51-61. Pleshyvenko, A. H., Rassamakin, Yu. Ya. 1994. Pro odnu z hrup eneolitychnykh pokhovan Dniprovskoho Livoberezhzhia. Arheologia, 4, p. 98-107. Potekhina, I. D. 1984. Antropologicheskie materialy iz raskopok 1974—1978 gg. v Podneprovie i na Oreli. In: Kruts, S. I. (ed.). Antropologicheskie dannye o sostave drevnego naseleniia na territorii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 97-121. Potekhina, I. D. 1999. Naselenie Ukrainy v epokhi neolita i rannego eneolita po antropologicheskim dannym. Kyiv: IA NANU. Potekhina, I. D. 2018. Zvidky pryishly liudy z vizkamy: antropolohiia i arkheohenetyka yamnykh pokhovan Suhokleiskoho kurhanu. In: Smyrnov, O. I. (ed.). Forum Olbicum II: Pamiati V. V. Krapivinoi (do 150-richchia doslidzhennia Olvii). Materialy mizhnarodnoi arkheolohichnoi konferentsii. Mykolaiv, May 4-6, 2018. Mykolaiv: NDTs Lukomorie, p. 32-34. Segeda, S. P. 1981. Otchet o paleoantropologicheskom materiale iz raskopok Izmailskoi novostroechnoi ekspeditsii IA AN USSR v 1981 g. NA IA NANU, no. 1981/1a, f. e. 22215. Segeda, S. P. 1991. Pozdneiamnoe naselenie Severo-Zapadnogo Prichernomoria po antropologicheskim dannym. In: Yarovoi, E. V. (ed.). Drevneishie obshchnosti zemledeltsev i skotovodov Severnogo Prichernomoria (V tys. do n. e. — V v. n. e.). Materialy mezhdunarodnoi naukovoi konferentsii. Kishinev, December 10-14, 1990. Kyiv, p. 97-99. Segeda C. P., Shepel, E. A. 1984. Novye dannye k antropologicheskoi kharakteristike drevnego naseleniia Severskogo Dontsa. In: Kruts, S. I. (ed.). Antropologicheskie dannye o sostave drevnego naseleniia na territorii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 26-31. Starovoitova, R. A. 1984. Kostnye ostatki liudei iz raskopok kurgannykh mogilnikov Verkhnetarasovskoi ekspeditsii 1976 g. In: Kruts, S. I. (ed.). Antropologicheskie dannye o sostave drevnego naseleniia na territorii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 31-65. Tretiakov, D. K. 1915. Ostatki chelovecheskikh skeletov iz kurgana na Slobodke-Romanovke. Zapiski Imperatorskago Odesskago obshchestva istorіi i drevnostei, XXXII, p. 25-40. Firshtein, B. V. 1967. Antropologicheskaia kharakteristika naseleniia Nizhnego Povolzhia v epokhu bronzy. (Po materialam raskopok v Volgogradskoi i Saratovskoi oblastiakh i v Kalmytskoi ASSR). In: Leskov, A. M., Merpert, N. Ya. (eds.). Pamiatniki epokhi bronzy yuga evropeiskoi chasti SSSR. Kyiv: Naukova dumka, p. 100-140. Khokhlov, A. A. 2017. Morfogeneticheskie protsessy v Volgo-Urale v epokhu rannego golotsena (po kraniologicheskim materialam mezolita-bronzovogo veka). Samara: SGSPU. Chesnis, G. A. 1990. Mnogomernyi analiz antropologicheskikh dannykh kak sredstvo resheniia problemy vydeleniia baltskikh plemennykh soiuzov v epokhu zheleza (preimushchestvenno na territorii Litvy). In: Denisova, R. Ya. (ed.). Balty, slaviane, pribaltiiskie finny. Etnogeneticheskie protsessy. Riga: Zinatne, p. 9-28. Shevchenko, A. V. 1986. Antropologiia naseleniia yuzhnorusskikh stepei v epokhu bronzy. In: Gokhman, I. I., Kozintsev, A. G. (eds.). Antropologiia sovremennogo i drevnego naseleniia Evropeiskoi chasti SSSR, Leningrad: Nauka, p. 121-216. Shepel, E. A. 1979. Paleoantropologicheskie materialy iz g. Donetska. In: Danilova, E. I. (ed.). Paleoantropologicheskie materialy iz mogilnikov Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 76-86. Shepel, E. A. 1984. Drevnee naselenie Severo-Vostochnogo Priazovia. In: Kruts, S. I. (ed.). Antropologicheskie dannye o sostave drevnego naseleniia na territorii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 81-96. Shepel, K. O. 1985a. Antropolohichnyi typ naselennia baseiniv Siverskoho Dintsia ta Kalmiusu v epokhu eneolitu-bronzy. Arheologia, 49, p. 13-24. Shepel, E. A. 1985b. Naselenie basseina Severskogo Dontsa v epokhu eneolita-bronzy po antropologicheskim dannym. Dissertatsiia k. i. n. NA IA NANU, f. 12, no. 641. Shylov, Yu. O. 1975. Zalyshky voziv u kurhanakh yamnoi kultury Nyzhnoho Podniprovia. Arheologia, 17, p. 53-71. Shilov, Yu. A. 1981. Nizhnee Podneprovie v seredine III — seredine II tys. do n. e. (issledovanie kulturno-istoricheskogo protsessa). Dissertatsiia k. i. n. NA IA NANU, f. 12, no. 608. Shmaglii, N. M., Cherniakov, I. T. 1970. Kurgany stepnoi chasti mezhdurechia Dunaia i Dnestra (1964-1966 gg.). Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 6, p. 5-115. Anthony, D. W. 1986. The “Kurgan Culture”, Indo-European Origins, and the Domestication of the Horse: a Reconsideration. Current Anthropology, 27, 4, p. 291-313. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 420 Anthony, D. W. 2010. The Horse, the Wheel, and Language: How Bronze-Age Riders from the Eurasian Steppes Shaped the Modern World. Princeton; Oxford: Princeton University Press. Gimbutas, M. 1979. The Three Waves of Kurgan People into Old Europe, 4500—2500 B.C. Archives suisses d’anthropologie generale, 43, 2, p. 113-137. Mallory, J. P. 1989. In the Search of the Indo-Europeans. London: Thames and Hudson. Mathieson, I., Alpaslan-Roodenberg, S., Posth, C. Szécsényi-Nagy, A., Rohland, N., Mallick, S., Olalde, I., Broomandkhosh- bacht, N., Candilio, F., Cheronet, O., Fernandes, D., Ferry, M., Gamarra, B., González Fortes, G., Haak, W., Harney, E., Jones, E., Keating, D., Krause-Kyora, B., Kucukkalipci, I., Michel, M., Mittnik, A., Nägele, K., Novak, M., Oppenheimer, J., Patterson, N., Pfrengle, S., Sirak, K., Stewardson, K., Vai, S., Alexandrov, S., Alt, K. W., Andreescu, R., Antonović, D., Ash, A., Atanassova, N., Bacvarov, K., Balázs Gusztáv, M., Bocherens, H., Bolus, M., Boroneanţ, A., Boyadzhiev, Ya., Budnik, A., Burmaz, J., Chohadzhiev, S., Conard, N. J., Cottiaux, R., Čuka, M., Cupillard, Ch, Drucker, D. G., Elenski, N., Francken, M., Galabova, B., Ganetsovski, G., Gély, B., Hajdu, T., Handzhyiska, V., Harvati, K., Higham, T., Iliev, S., Janković, I., Karavanić, I., Kennett, D. J., Komšo, D., Kozak, A., Labuda, D., Lari, M., Lazar, C., Leppek, M., Leshtak- ov, K., Vetro, D. L., Los, D., Lozanov, I., Malina, M., Martini, F., McSweeney, K., Meller, H., Menđušić, M., Mirea, P., Moiseyev, V., Petrova, V., Price, T. D., Simalcsik, A., Sineo, L., Šlaus, M., Slavchev, V., Stanev, P., Starović, A., Szen- iczey, T., Talamo, S., Teschler-Nicola, M., Thevenet, C., Valchev, I., Valentin, F., Vasilyev, S., Veljanovska, F., Veneli- nova, S., Veselovskaya, E., Viola, B., Virag, C., Zaninović, J., Zäuner, S., Stockhammer, Ph. W., Catalano, G., Krauß, R., Caramelli, D., Zariņa, G., Gaydarska, B., Lillie, M., Nikitin, A. G., Potekhina, I., Papathanasiou, A., Borić, D., Bonsall, C., Krause, J., Pinhasi, R., Reich, D. 2018. The Genomic History of Southeastern Europe. Nature, 555, p. 197-203. https://doi. org/10.1038/nature25778. Wilde, S., Timpson, A., Kirsanow, K., Kaiser, E., Kayser, M., Unterländer, M., Hollfelder, N., Potekhina, I. D., Schier, W., Thomas, M. G., Burger, J. 2014. Direct Evidence for Positive Selection of Skin, Hair, and Eye Pigmentation in Europe- ans during the Last 5,000 y. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 111 (13), p. 4832-4837. https://doi.org/10.1073/pnas.131651311.

Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Північного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки

Репозитарії

Схожі ресурси