Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри

Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри

Статтю присвячено вивченню вотивної мармурової плити з рельєфним зображенням фракійського вершника, яку було виявлено 1961 р. в Тірі під час дослідження житлового будинку № 3 римського часу. Проаналізовано сцену, яку зображено на рельєфі; запропоновано нову інтерпретацію представленого сюжету....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автор: Савельєва, К.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2022
Назва видання:Археологія
Теми:
Статтi
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199510
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри / К.С. Савельєва // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 21-32. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199510
record_format dspace
spelling irk-123456789-1995102024-10-12T18:55:57Z Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри Савельєва, К.С. Статтi Статтю присвячено вивченню вотивної мармурової плити з рельєфним зображенням фракійського вершника, яку було виявлено 1961 р. в Тірі під час дослідження житлового будинку № 3 римського часу. Проаналізовано сцену, яку зображено на рельєфі; запропоновано нову інтерпретацію представленого сюжету. In the article the marble relief of the Thracian Horseman, discovered in 1961 in Tyras, and dated by the first half of the 3rd century AD, is analyzed. The relief was found together with another limestone relief in room no. 29 of the large house no. ІІІ. It depicts a complex scene with multiple members. In the middle of the relief a rider is depicted. He moves to the right, facing full face. The rider holds a spear in his raised right hand. His horse slowly approaches the kneeling bull with its head down. The dog under the body of the horse attacks the bull. The photo and the drawing show Hercules on the right and the man with the torch on the left. In the background (behind the horse’s tail) stands a man with a torch and a tympanum (?). There is an object that looks like a seashell above the man. The author of the article suggests the following interpretation of the scene: the kneeling bull with bowed head is a sacrificial animal, the rider is a priest preparing to perform or performing a sacrifice, and Hercules is the recipient of the sacrifice. The rhyton held by Hercules emphasizes the meaning of the scene, since this vessel is intended for making or receiving a libation. The man standing on the right with ritual attributes is a dedicant. The shell above the man can be a symbol of rebirth after death. The complete analogies to the scenes depicted on the relief haven’t been known yet. However, there are several reliefs with similar individual elements, in particular, those depicting a sacrificial bull. There is no dedicatory inscription on the plate, so nothing is known about the social status and ethnic origin of the dedicant, nor about the name and epithet of the god to whom it was addressed. We can only make the following assumptions: 1. The house in which votive plates were found belonged to a wealthy family. This is evidenced by finds of coins and gold jewellery. The head of the family obviously belonged to the local elite. 2. Perhaps the owner of the house was Thracian by origin. He could have been a veteran of the Roman army or his descendant. It is known that in the 2nd — the first half of the 3rd centuries AD the Roman garrison was located in Tyras. It was recruited in Lower Moesia. 3. Perhaps a marble relief was made to order. In this case, the customer could choose the plot himself, which reflected an episode from his personal experience, in particular, participation in mysteries. The room in which votive plates were discovered probably served as a home sanctuary (a place where the family performed certain religious activities and placed offerings to the gods). 2022 Article Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри / К.С. Савельєва // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 21-32. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.021 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199510 [730:904.3](477.74)”652” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статтi
Статтi
spellingShingle Статтi
Статтi
Савельєва, К.С.
Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри
Археологія
description Статтю присвячено вивченню вотивної мармурової плити з рельєфним зображенням фракійського вершника, яку було виявлено 1961 р. в Тірі під час дослідження житлового будинку № 3 римського часу. Проаналізовано сцену, яку зображено на рельєфі; запропоновано нову інтерпретацію представленого сюжету.
format Article
author Савельєва, К.С.
author_facet Савельєва, К.С.
author_sort Савельєва, К.С.
title Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри
title_short Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри
title_full Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри
title_fullStr Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри
title_full_unstemmed Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри
title_sort сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з тіри
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2022
topic_facet Статтi
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199510
citation_txt Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри / К.С. Савельєва // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 21-32. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT savelʹêvaks scenazžertovnimbikomnavotivnomurelʹêfíztíri
first_indexed 2024-10-13T04:01:55Z
last_indexed 2024-10-13T04:01:55Z
_version_ 1812769921732444160
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 21 © К. С. САВЕЛЬЄВА* 2022 СЦЕНА З ЖЕРТОВНИМ БИКОМ НА ВОТИВНОМУ РЕЛЬЄФІ З ТІРИ https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.021УДК[730:904.3](477.74)”652” Статтю присвячено вивченню вотивної мармуро- вої плити з рельєфним зображенням фракійського вершника, яку було виявлено 1961 р. в Тірі під час дослідження житлового будинку № 3 римського часу. Проаналізовано сцену, яку зображено на ре- льєфі; запропоновано нову інтерпретацію пред- ставленого сюжету. К л ю ч о в і с л о в а: Тіра, релігія, культ, жертво- приношення, вотивний рельєф, фракійський верш- ник, Геркулес. У ІІ—ІІІ ст. у культовій практиці населення Римської імперії значне місце посідали кам’яні плити з рельєфними зображеннями божеств. Ці плити мали вотивне призначення — їх встанов- лювали в громадських та приватних святили- щах зі зверненням до богів про допомогу чи з подякою за вже одержану підтримку. Частина плит містила написи грецькою або латинською мовами, які вказували ім’я того, хто робить присвячення, та його «адресата». Отримані з текстів імена та інші відомості, а також кон- текст знахідок свідчать про значну роль рим- ської армії в поширенні цього явища у провін- ціях імперії. Саме з перебуванням римських легіонів пов’язують знахідки вотивних плит на території Північного Причорномор’я (Щеглов 1969, с. 135-137; Зубарь 2002, с. 195-199; Попо- ва 2015, с. 182-183). Актуальними питаннями є поширення цієї традиції за межами гарнізонів і популярність представлених на рельєфах бо- жеств серед місцевого населення. Матеріали, отримані з розкопок у Тірі, за- свідчують використання вотивних рельєфів як у межах римської цитаделі, так і в приватних будинках. За весь час дослідження на пам’ятці було виявлено щонайменше шість плит із різ- ними сюжетами. Серед них є мармуровий ре- льєф із зображенням Артеміди, знайдений у шурфі, закладеному в межах території цитаделі (Nicorescu 1933, р. 393-394, fig. 8), та фрагмент рельєфу з мармуроподібного вапняку із зобра- женням жінок, що сидять, виявлений у житло- вому будинку № 4 (Фурманская 1960, с. 80-82, рис. 3). Найбільшу ж на сьогодні групу станов- лять зображення анонімного божества, якого умовно називають «фракійським вершником». Вона налічує чотири одиниці: два фрагменти (імовірно, від однієї плити) виявлено 1996 р. на Центральному розкопі поблизу римської цита- делі (Батизат, Росохацкий 2005, с. 7-8, рис. 3)1, дві плити — в приміщенні № 29 житлового будинку № 3, розташованого також безпосе- редньо поблизу цитаделі 2 (Фурманская 1961, с. 2-10; Фурманська 1965, с. 158-160, рис. 1—2) (рис. 1). Ці дві останні плити становлять інте- рес не лише з огляду на контекст знахідки, а й через зміст представлених на них зображень. Плити відрізняються одна від одної за ма- теріалом, розміром, сюжетом та іконогра- фією. Сьогодні вони експонуються в Біл- город-Дністровському краєзнавчому музеї (Інв. № А-9226, № А-6480). Перша виготовле- на з вапняку; на ній представлено сцену полю- вання на кабана (рис. 2: 1). Зображено вершни- ка з батогом на коні, що скаче галопом, соба- ку та кабана, праворуч розташоване дерево, яке обвиває змія (Фурманська 1965, с. 158, рис. 1; 1 Одна з опублікованих авторами плит зберігається в приватній колекції, місце знахідки достеменно не відо- мо, тому її не буде залучено до дослідження (Батизат, Росохацкий 2005, с. 7, рис. 3: 2). 2 Будинок розташовувався на схід від Першої попере- чної вулиці, на північ від Першої поздовжньої вулиці та муру римської цитаделі (Фурманская 1979, с. 5-6; Карышковский, Клейман 1985, с. 101-103) (рис. 1). Він мав значні розміри (за підрахунком А. І. Фурманської, загальна площа сягала 500 м2). У другій чверті ІІІ ст. будинок зруйновано під час історичних подій, що охо- пили місто в цей час. Приміщення № 29 з площею 19 м2 (4,75 × 4 м) розташовувалось у південній частині бу- динку. Стіни збереглися на висоту до 1,5 м. Заповнення складалось із золи, цегли, черепиці, залишків обвугле- них колод та балок перекриття. Разом із рельєфами та- кож виявлено мідну монету із зображенням Юлії Мамеї з надкарбуванням Тіри після 235 р., дві цілі вузькогорлі амфори та значну кількість фрагментів червонолаково- го, червоноглиняного та сіроглиняного посуду (Фур- манская 1961, с. 4-10). * САВЕЛЬЄВА Катерина — кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я, Інститут архео- логії НАН України, ORCID: 0000-0002-1899-3923, savelievakat6@gmail.com ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 422 Рис. 1. 1 — схема розташування будівель елліністичного та римського часу між Першою поздовжньою (А) та Першою поперечною (Б) вулицями в Тірі. Дослідження до 1963 р. (за: Фурманская 1979, с. 6, рис. 1); 2 — схема розташування будівельних залишків IV—II ст. до н. е., ІІ—ІІІ ст. н. е. та ІІІ—IV ст. н. е. на Центральному розкопі. Дослідження 1940— 1983 рр. (за: Карышковский, Клейман 1985, с. 100, рис. 33); 3 — будівельні залишки на Центральному розкопі станом на 2020 р. (фото О. Гіманова) Fig. 1. 1 — Location plan of Hellenistic and Roman buildings between First Longitudinal (A) and First Transverse (Б) Streets in Tyras. Research until 1963 (after: Фурманская 1979, p. 6, fig. 1); 2 — location plan of building remains of the 4th—2nd centuries BC, 2nd—3rd centuries AD and 3rd—4th centuries AD at the “Central” site. Research of 1940—1983 (after: Карышковский, Клейман 1985, p. 100, fig. 33); 3 — building remains at the “Central” site in 2020 (photo by O. Himanov) 1 2 3 приміщення № 29 будинку № III ІІ — першої половини III ст. room no. 29 of building no. III 2nd — the first half of 3rd century AD ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 23 Карышковский, Клейман 1985, рис. 39; Сон 1993, с. 111, рис. 13). Друга плита — мармуро- ва, містить досить складну за композицією та змістом сцену, у якій беруть участь кілька пер- сонажів (Фурманська 1965, с. 158-159, рис. 2; Сон 1993, с. 111, рис. 13) (рис. 2: 2). Варто де- тальніше зупинитися на цьому рельєфі. Насам- перед опис, що міститься в першій публікації, потребує певних корективів. Уточнення окре- мих елементів зображення дозволяє під іншим кутом поглянути на загальну інтерпретацію представленого сюжету. Окрім божеств і тварин, на рельєфі є інші наповнені сенсом та семантично пов’язані між собою елементи, які складаються в єди- ну систему, релігійно-міфологічний наратив. Вочевидь, у давнину значення цих сюжетів та символів було зрозуміле якщо не всім, то при- наймні певному колу людей, проте в наш час реконструкція закладеного в них сенсу потре- бує копіткого розшифрування. При цьому зна- чення можуть мати не лише окремі, навіть дрібні деталі, але й розташування фігур у про- сторі, їхня поза й жести. З огляду на це про- понуємо варіанти «прочитання» візуального тексту, представленого на мармурі. Автор усві- домлює, що інтерпретація зображення завжди залежить від суб’єктивної думки дослідника, тому реконструкція має характер припущення. Плита, що розглядається, виготовлена з бі- лого дрібнозернистого мармуру, має прямокут- ну форму (рис. 3). Розміри — 20 × 16,5 × 2,5 см. Зображення розташоване в рамці. Висота ниж- ньої рамки — 2 см, верхньої та бокових — 0,5—1 см. Задня сторона ретельно оброблена. Пошкоджений правий верхній кут, лівий ниж- ній кут відбитий. Рельєф низький; у центрі зо- бражено вершника на коні, який рухається пра- воруч. Так само як і інші учасники цієї сцени, він повернутий обличчям анфас. У правій під- нятій вгору руці вершник тримає довгий спис, спрямований вістрям донизу. Верхня частина списа виходить за межі зображення, на верх- ню рамку. Вершник одягнутий у короткий хі- тон, за спиною звисає плащ. Його кінь повіль- но наближається до бика, який стоїть на колі- нах зі схиленою головою 3. Під корпусом коня зображено собаку з піднятими передніми лапа- ми. З лівого боку стоїть оголений Геркулес. У піднятій правій руці він тримає палицю (роз- 3 У публікації А. І. Фурманської як жертву помилково вказано кабана. ташована горизонтально за головою), а в зігну- тій у лікті лівій руці тримає перед собою ритон. Через передпліччя перекинуто левову шкіру. Бик розташований між ногами коня та Герку- леса. З правого боку рельєфу, на задньому пла- ні (за хвостом коня) стоїть чоловік у коротко- му хітоні та плащі. Цього персонажа часто зо- бражали у сценах із фракійським вершником, найчастіше позаду коня. Зазвичай дослідники визначають його як аколіта (слугу, супутника, помічника). У правій руці він тримає подовже- ний предмет, у лівій (на рівні шиї) — об’ємний круглий предмет зі сплощеною поверхнею. За визначенням А. І. Фурманської, ці предмети є коротким списом та щитом. У лівому верхньо- му куті над чоловіком зображено предмет, який своїми контурами нагадує спірально згорнуту морську мушлю. Вивченню феномена фракійського вершни- ка присвячено велику кількість праць, у яких запропоновано різні варіанти інтерпретації цього образа, серед яких є й взаємовиключні (Гочева 2007, с. 153-158; Boteva 2011, р. 86-87). Найбільша складність реконструкції змісту та- ких композицій полягає в тому, що міфологіч- ні сюжети, представлені на плитах, не відомі за писемними джерелами. Тож дослідники зму- шені оперувати лише археологічними матеріа- лами, на яких міф візуалізується. Лише частина плит (близько третини) містить написи з імена- ми божеств, яким їх присвячено. Ці написи на- зивають десятки імен та епітетів. Дуже часто присвячення адресоване божествам греко-рим- ського пантеону (Аполлонові, Асклепію, Діоні- су, Зевсу, Юпітерові, Аресові, Сільвану, Арте- міді, німфам). При цьому ім’я адресата не за- вжди відповідає змісту зображення (Dimitrova 2002, р. 219). Крім того, вершник нерідко зо- бражався з атрибутами, характерними для ін- ших божеств: з лірою Аполлона, посохом Асклепія, шоломом Ареса, що, очевидно, має вказувати на існування між ними культового зв’язку (Венедиктов 1972, с. 7-8; Alexandrescu- Vianu 1980, р. 106-107; Гочева 1981, с. 160; Oppermann 1984, S. 245; Dimitrova 2002, р. 216- 219). Водночас на деяких пам’ятках поруч із вершником містяться зображення грецьких бо- гів, виконаних у традиціях елліністичної іконо- графії. Це стосується і рельєфу з Тіри, на яко- му присутні вершник і Геркулес. Бик, що стоїть на колінах між ними, є добровільною жертвою, а отримувачем жертви, імовірно, слід вважати Геркулеса. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 424 Рис. 2. Кам’яні вотивні рельєфи із зображенням фракійського вершника з приміщення № 29 будинку № ІІІ в Тірі (фото К. Савельєвої) Fig. 2. Stone votive reliefs of the Thracian Horseman from the room no. 29 of the building no. III in Tyras (photo by K. Savelieva). 1 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 25 На думку В. М. Топорова, композиції, де представлений фракійський вершник, — це зо- браження ритуалу. Тут він є не об’єктом куль- ту, а суб’єктом — жрецем, який готується здій- снити або здійснює жертвоприношення (То- поров 1992, с. 7-10). Якщо розглядати сцену з такої позиції, то можна побачити жерця, жерт- ву, дедиканта (чоловік, що стоїть ліворуч) та божество, якому приносять жертву. Предме- ти в руках чоловіка в цьому випадку, скорі- ше за все, є ритуальними атрибутами — тим- паном і смолоскипом. Принаймні таке визна- чення в контексті цієї сцени є цілком логічним (більш логічним, ніж трактування їх як зброї). Подію показано в процесі: майже всі учасни- ки перебувають у русі, у більш-менш розсла- бленій позі представлений лише Геркулес. Ця сцена не є реалістичним зображенням ритуалу, вона радше має символічне значення. Процес убивства тварини не показано, а дія вершника зі списом, очевидно, є умовною — такою, що має демонструвати його владу та силу. Сенс сцени підкреслює ритон, що його три- має герой, — посуд, який, імовірно за задумом майстра, був призначений для здійснення або отримання узливання. Оскільки Геркулес стоїть нерухомо — не п’є і не виливає рідину, важко визначити — здійснює він узливання чи отри- мує його. Сцени з богами, які беруть участь у релігійних обрядах, нерідко представлені в ан- тичному мистецтві, при цьому узливання тра- пляється частіше за інші дії (Кувшинова 2000, с. 223; Patton 2009, p. 27-28). Зображення Гер- кулеса з посудом (канфаром, патерою або рито- ном), часто біля або над вівтарем та жертовною твариною) утворюють у ІІ—ІІІ ст. усталений іконографічний тип (Рабаджиев 2005, с. 641- 642; Рабаджиев 2015, с. 261). У схожій мане- рі героя зображено на керамічній формі для виготовлення статуеток ІІІ ст. з Монтани (Ра- баджиев 2005, с. 636, фиг. 1; Рабаджиев 2015, с. 261, фиг. 8) (рис. 4: 1). Лівою рукою він при- тримує палицю, що розташована вертикально на плечі, а в опущеній донизу правій руці три- має над вівтарем посудину. За правою ногою Геркулеса перед вівтарем виділяється тулуб ка- бана. Близьку ідею відображає інший пошире- ний варіант іконографії — зображення Герку- леса з канфаром, патерою або ритоном, підне- сеним до рота (тип Hercules Bibax) (Рабаджиев 2005, с. 639; Рабаджиев 2015, с. 261; Ştirbulescu 2010, р. 484) (рис. 4: 2—3). Нерідко поруч із героєм, що тримає посудину, присутній Діо- ніс, адже обидва культи тісно пов’язані між со- бою (Pilipović 2008, р. 60-62; Ştirbulescu 2010, р. 478-479) (рис. 4: 3). Важливо відзначити одну цікаву особли- вість: фігури вершника, Геркулеса та бика на- кладаються одна на одну таким чином, що не- можливо визначити, хто з них розташований ближче до глядача (бик лежить за ногами Гер- кулеса, але перед лівою ногою коня, а голова коня — перед ліктем Геркулеса). Не виключе- но, що майстер припустився помилки, але імо- вірнішим здається, що таким чином він хотів підкреслити нерозривний взаємозв’язок цих дійових осіб. Крім того, фігура чоловіка пра- воруч розташована позаду хвоста коня, що, ма- буть, має вказувати на його місце в ієрархії пер- сонажів. Дещо інший варіант «прочитання» (хоча відмінність тут не принципова) підказує ком- позиційна схема розташування фігур. Верш- ник посідає в ній центральне місце: чоловік і Геркулес стоять симетрично праворуч і ліво- руч від нього. Можливо, за задумом майстра, горизонтальний простір поділяється таким чи- ном умовно на дві частини — світ людей і по- тойбічний світ, а вершник виконує роль посе- редника, оскільки за допомогою коня він здат- ний перетинати кордон між цими просторами. Про певну міру сакралізації коня в давній Фра- кії свідчать археологічні дані. Кінь у фракій- ській культурі був посередником між світами, а тому відігравав значну роль у поховальному ритуалі 4 (Издимирски 2006, с. 225-226; Раба- джиев 2014, с. 222-223). Таким чином, з одно- го боку розташована людина, що бере участь в обряді — адорант, який приносить жертву, з іншого — Геркулес, тісно пов’язаний із хтоніч- ним світом, отримувач жертви, а вершник ви- ступає посередником між ними. Мушлю, що розташована над чоловіком (якщо, звичайно, це визначення є правильним, адже предмет виконаний нечітко), можна інтер- претувати як символ, пов’язаний з ідеєю відро- дження після смерті. Мушлі використовували- ся в аграрних, присвятних та поховальних об- рядах як емблеми вселенського лона (Элиаде 2000, с. 213-216). Повних аналогій сцені, що представлена на плиті, виявити не вдалося, проте відомі виро- 4 З території Нижньої Мезії та Фракії походять численні надгробні плити з різними варіантами зображення коня та вершника (Alexandrescu-Vianu 1980, р. 101-104; Ива- нов 2006, с. 81; Рабаджиев 2014, с. 395-398). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 426 Рис. 3. Мармуровий вотивний рельєф із приміщення № 29 (малюнок К. Савельєвої) Fig. 3. The marble votive relief of the Thracian Horseman from the room no. 29 (drawing by K. Savelieva). би з доволі близькими окремими елементами. Серед них ключовим для нас є образ жертов- ного бика. На сьогодні відкрито та опублікова- но понад три тисячі вотивних плит із різними варіантами зображення фракійського вершни- ка та його жертв або антагоністів (кабан, заєць, олень, ведмідь) (Boteva 2016, p. 309). Інколи се- ред них трапляються сцени з биком. Зокрема, на території Фракії знайдено понад десять ре- льєфів із вершником і биком, якого атакує лев. Бик стоїть на колінах; на деяких із них також зображено вівтар, композиційно та семантич- но пов’язаний із твариною (Ботева 2011, с. 144) (рис. 4: 5). На мармуровому рельєфі з Філіппопо- ля, який датується першою половиною ІІІ ст., представлений бик, що стоїть із зігнутими в ко- лінах ногами (Тачева-Хитова 1982, с. 267-270, обр. ІІІ: 17) (рис. 4: 4). Рельєф має два горизон- тальних образотворчих поля. У нижньому зо- бражено вершника у фрігійській шапці; його права рука піднята догори — або з якимось предметом (імовірно, сосновою шишкою), або в жесті benedictio Latina, характерному для Са- базія. Праворуч стоять дві жінки; одна з них тримає смолоскип (?). Бика зображено перед жінками. Його атакує птах (?). У цьому полі, на думку М. Тачевої-Хітової, зображено бога в культово-ритуальній або містеріальній сце- ні (Тачева-Хитова 1982, с. 267-270). У верхній частині рельєфу центральною фігурою є Саба- зій (фракійський бог-космократор, за М. Таче- вою-Хітовою), поруч із ним розташовані інші божества. Бик як жертовна тварина представлений на мармуровій плиті ІІ ст. з Одесоса (Boteva 2007b, p. 158, fig. 3) (рис. 4: 6). Плита містить грецький напис — колективне посвячення Ге- рою Карабасмосу. Вершник на коні повіль- но наближається до вівтаря. Обома руками він тримає поводи. Бик із зігнутими в колінах пе- редніми ногами зображений на фоні вівтаря, а за вівтарем видно фігуру чоловіка, який тримає на голові тацю. Також за вівтарем розташоване ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 27 Рис. 4. Зображення Геркулеса (1—3) та фракійського вершника (4—6) на вотивних пам’ятках: 1 — керамічна форма для виготовлення рельєфів із зображенням Геркулеса. Монтана (за: Рабаджиев 2015, фиг. 7).; 2 — бронзова статуетка Геркулеса з ритоном. Бононія, Верхня Мезія (за: Рабаджиев 2015, фиг. 8); 3 — мармуровий вотивний рельєф із зобра- женням Діоніса та Геркулеса. Нікополіс ад Іструм (за: Ştirbulescu 2010, р. 471-472, pl. II: 6); 4 — мармуровий вотив- ний рельєф із зображенням фракійського вершника та Сабазія. Філіппополь. Режим доступу: http://www.sabazius.com/ uploads/7/4/8/8/7488884/4316424_orig.jpeg; 5 — мармуровий вотивний рельєф із зображенням фракійського вершника та лева, що бореться з биком. Мадара, Фракія (за: Ботева 2011, c. 146, обр. 6); 6 — мармуровий вотивний рельєф, при- свячений Герою Карабасмосу. Одесос (за: Boteva 2007b, р. 158, fig. 3) Fig. 4. Images of Hercules (1—3) and the Thracian Horseman (4—6) on votive monuments: 1 — ceramic mould for manufacturing reliefs with Hercules. Montana (after: Rabadjiev 2015, fig. 7); 2 — bronze statuette of Hercules with a rhyton. Bononia, Upper Moesia (after: Rabadjiev 2015, fig. 8); 3 — a marble votive relief depicting Dionysus and Hercules. Nicopolis ad Istrum (after: Ştirbulescu 2010, р. 471-472, pl. II, 6); 4 — a marble votive relief depicting the Thracian Horseman and Sabazios. Philippopolis. Internet resource: http://www.sabazius.com/uploads/7/4/8/8/7488884/4316424_orig.jpeg; 5 — a marble votive relief depicting the Thracian Horseman and a bull attacked by a lion (after: Boteva 2011, p. 146, fig. 6); 6 — a marble votive relief dedicated to Karabasmos Hero. Odessos (after: Boteva 2007b, р. 158, fig. 3) 1 2 3 4 5 6 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 428 дерево зі змією, праворуч — герма. Наявність вівтаря в цій сцені вказує на проведення обряду жертвоприношення. На плиті з Тіри відсутній присвятний напис, отже, нам нічого не відомо ані про соціальний статус та етнічне походження дедиканта, ані про ім’я та епітет бога, якому її було адресова- но. Аналіз інших матеріалів, знайдених у при- міщеннях будинку, теж не дає такої інформації. Можна лише зробити певні припущення. Будинок, у якому знайдено плити, нале- жав заможній родині. Про її достаток свід- чать, окрім іншого, знахідки монет та цінних речей — золотих прикрас (перстень-печатка зі вставкою із сердоліку із зображенням Гермеса та кільце у вигляді змії) та срібної фібули (Фур- манська 1962, с. 127-129, рис. 10: 1—3; Фур- манская 1979, с. 5-6; Карышковский, Клейман 1985, с. 102) (рис. 5: 1—3). Глава сім’ї був, ма- буть, представником місцевої еліти. За припу- щенням А. І. Фурманської — одним із магістра- тів міста (Фурманська 1962, с. 129). Чи був господар будинку фракійцем за по- ходженням? Поширення таких плит на тери- торії Північного Причорномор’я пов’язують саме з присутністю солдат-фракійців, оскіль- ки їх знаходять переважно в тих місцях, де впродовж більш-менш тривалого часу дисло- кувався римський гарнізон, який рекрутував- ся на території Нижньої Мезії та Фракії (Ще- глов 1969, с. 135-136; Зубарь 2002, с. 199; Зу- барь, Крапивина 2004, с. 174; Попова 2015, с. 182-183). Водночас аналіз імен дедикантів, які містяться у присвятних написах на плитах з Фракії та Мезії, показує, що серед них нерід- ко трапляються не лише фракійці, а й римля- ни та особи, які прийняли римське громадян- ство (Boteva 2007a, р. 87; Александров 2013, с. 167-168). Тому лише на підставі наявності рельєфів із зображенням вершника не можна впевнено стверджувати, що господар будинку був фракійцем, хоча це цілком імовірно 5. До того ж можна припустити, що він був ветера- ном або сином/онуком ветерана. Відомо, що в ІІ — першій половині ІІІ ст. Тіра була однією з опорних баз Римської імперії в регіоні. З почат- ку II ст. у місті перебував постійний римський гарнізон, який рекрутувався переважно в Ниж- ній Мезії (Карышковский, Клейман 1985, с. 98- 99; Сон 1993, с. 31-35). Вивчення антропонімів, які відомі за епіграфічними документами, за- свідчує присутність фракійців у складі гарнізо- ну (Карышковский, Клейман 1985, с. 113; Сон 1993, с. 105). Очевидно, вони підтримували тісні контакти з місцевим цивільним населен- ням та відігравали значну роль в суспільно-по- літичному житті міста. Установлено, що вете- рани нерідко обіймали важливі адміністратив- ні та жрецькі посади в містах Нижньої Мезії 5 Імена, які згадуються в декреті на честь Коккея 181 р., засвідчують присутність етнічних фракійців серед міс- цевої еліти (https://iospe.kcl.ac.uk/1.2-ru.html). 1 2 3 Рис. 5. Знахідки з будинку № ІІІ, Тіра (за: Фурманська 1962, рис. 10, 1–3): 1 – срібна фібула; 2–3 – золоті прикраси. Fig. 5. Findings from house No. ІІІ, Tyras (after: Furmanska 1962, fig. 10, 1–3): 1 – silver fibula; 2–3 – gold ornaments. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 29 (Мартемьянов 2017, с. 930). Ця ситуація мала суттєво впливати на релігійне життя місцевого населення. Отже, хоч і неможливо визначити, чи був дедикант із Тіри фракійцем та колиш- нім військовослужбовцем, проте з обережніс- тю можна говорити, що певні культи, шановані солдатами та офіцерами римської армії, здобу- ли популярність за межами гарнізону. Не виключено, що плита була виготовле- на за індивідуальним замовленням 6. На ко- ристь цього припущення свідчить нестандарт- ність виробу (відсутність близьких аналогій). У цьому випадку замовник міг сам обрати сю- жет, який відображав епізод з його особистого досвіду, зокрема участь у містеріях. Зазначи- мо, що кільце у вигляді змії та перстень із зо- браженням Гермеса (рис. 5: 2—3) також відо- бражають релігійні уявлення їхнього власни- ка і в цьому контексті заслуговують на окреме вивчення. Приміщення, у якому виявлено вотивні ре- льєфи, імовірно, виконувало функції домашньо- го святилища — місця, де родина здійснювала певні релігійні дії та розміщувала приношення богам. Такі комплекси були досліджені в інших античних містах Північного Причорномор’я (Крапивина 2012, с. 194). А. І. Фурманська від- значає наявність в кімнаті заглиблення у вигля- ді ніші розміром 0,72 × 0,70 м у південно-схід- ному куті (у східній стіні) (Фурманская 1961, 6 У Тірі поки що не виявлено залишків каменотесних майстерень, проте очевидно, що вони мали існувати, зокрема для того, щоб задовольняти потреби у надгроб- ках. Можливо з центрів Нижньої Мезії привозилися за- готовки, з яких за індивідуальним замовленням або за шаблоном майстри виготовляли рельєфи. с. 3). Можливо, саме там були встановлені ре- льєфи. Відзначимо, що в Тірі залишки домаш- нього святилища відкриті також в сусідньому будинку № 4, розташованому на іншому боці Першої поперечної вулиці 7. Таким чином, рельєф свідчить про наяв- ність серед населення Тіри римського часу пев- них уявлень, пов’язаних з образом фракійсько- го вершника. Як свідчить сцена, що її зображе- но на плиті, цей персонаж виступає жерцем або посередником між світом людей та потойбіч- ним світом. У символічній формі представлено обряд жертвоприношення, метою якого є забез- печення добробуту, родючості, багатства тощо. Ця плита разом з іншими матеріалами допо- внює відомості щодо ступеню романізації куль- тури населення Тіри. У цьому контексті важли- во, що зафіксовано саме приватний культ, хоч і не виключено, що його шанувальник був ве- тераном римської армії. Отже, ці знахідки мо- жуть свідчити про поширення окремих культів за межами гарнізону. 7 У північно-східному куті одного з приміщень були вияв- лені герма Діоніса, фрагмент плити з рельєфним зобра- женням жінок, що сидять, та скульптурне зображення невизначеного божества (воїна-варвара, за А. І. Фурман- ською), а також посуд із написами, який вважається куль- товим (Фурманская 1960, с. 78-83; Зубарь 1990, с. 68-69). У центрі приміщення був розташований глинобитний майданчик прямокутної форми розміром 100 × 90 см, заввишки 15 см, визначений як жертовник. На думку В. В. Крапівіної, святилище розташовувалось на друго- му поверсі будинку, оскільки культові речі були знайде- ні над залишками балок перекриття разом із численни- ми фрагментами черепиці (Крапивина 2012, с. 195-196). Майданчик у такому випадку, скоріше за все, мав госпо- дарське призначення, тим більше, що поряд із ним вияв- лено велику кількість фрагментів посуду та інших речей, пов’язаних із побутом мешканців. Александров, О. 2013. Етнически и социален състав на римската армия. Велико Търново: Faber. Батизат, Г., Росохацкий, А. 2005. К изучению миро- воззрения населения Тиры в античный период. Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею, 2, с. 4–22. Ботева, Д. 2011. Посветителни релефи на тракий- ския конник с изображение на (коленичил) бик, нападнат от лъв. В: Лазаренко, И. (ред.). Terra Antiqua Balcanica et Mediterranea. Сборник в чест на Александър Минчев. Международна конференция Варна, 23 февруари 2007. Варна, с. 141-162. Венедиков, И. 1972. Тракийският конник. Векове, 4, с. 3-14. Гочева, З. 1981. Антропоморфные изображения богов у фракийцев. Вестник древней истории, 2, с. 156-159. Гочева, З. 2007. Νεοσ Ηpωσ (Koypoσ Hpωσ), тракийски конник (Heros) Heros Equitans. Societas Classica, 2, p. 152-159. Зубарь, В. М. 1990. О некоторых аспектах идеологи- ческой жизни населения Херсонеса Таврического в позд- неантичный период. В: Зубарь, В. М., Бессонова, С. С., Моця, А. П. (ред.). Обряды и верования древнего населе- ния Украины. Киев: Наукова думка, с. 61-84. Зубарь, В. М. 2002. По поводу этнической принадлеж- ности так называемых вотивных плиток фракийского кру- га из Таврики. Античный мир и археология, 11, с. 195-199. Зубарь, В. М., Крапивина, В. В. 2004. O римском гарнизоне Ольвии в середине III в., Вестник древней истории, 4, с. 166-178. Иванов, М. 2006. Конникът върху надгробните памет- ници от Долна Мизия и Тракия (I—IV в. сл. Хр.). В: Бо- тева-Боянова, Д. (съст.). Образ и култ в Древна Тракия. Аспекти на формирането на тракийския образен език. София: Фабер, с. 80-128. Издимирски, М. 2006. Конникьт в предримска Тракия и Ахеменидската империя. В: Ботева-Боянова, Д. (съст.). Образ и култ в Древна Тракия. Аспекти на формирането на тракийския образен език. София: Фабер, с. 225-260. Карышковский, П. О., Клейман, И. Б. 1985. Древний город Тира. Киев: Наукова думка. Крапивина, В. В. 2012. Домашние святилища антич- ных памятников Северного Причерноморья. Боспорские исследования, XXVI, с. 182-216. Кувшинова, Е. Н. 2000. К вопросу об изображении возливающих богов в античном искусстве. В: Акимо- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 430 ва, Л. И., Кифишин, А. Г. (ред.). Жертвоприношение. Ритуал в искусстве и культуре от древности до наших дней. Москва: Языки русской культуры, с. 223-230. Мартемьянов, А. П., 2017. Об участии ветеранов римской армии в местном самоуправлении и религиоз- ной жизни Нижней Мезии. Вестник древней истории, 4, с. 915-933. Пилипвић, С. 2011. Култ Бахуса на централном Бал- кану: I—IV век. Београд: Балканолошки институт САНУ. Попова, Р. 2010. Тракийска култура в северното Чер- номорие до III век. София: Рал Колобър. Рабаджиев, К. 2005. Херкулес в сцена на жерт- воприношение (към обосновката на иконографския тип). Studia Archaeologica Universitatis Serdicensis, IV, с. 636-645. Рабаджиев, К. 2014. Конят, колесницата и конникът. Към интерпретацията на образа в тракийската култу- ра. София: Университетско издателство «Св. Климент Охридски». Рабаджиев, К. 2015. Херакъл (Херкулес) в Тракийски- те провинции на Римската империя. Studia Archaeologica Universitatis Serdicensis, V, с. 257-286. Сон, Н. А. 1993. Тира римского времени. Киев: Науко- ва Думка. Тачева-Хитова, М. 1982. История на източните кул- тове в Долна Мизия и Тракия (V в. пр. н. е. — IV в. от. н. е.). София: Наука и изкуство. Топоров, В. Н. 1992. Еще раз о фракийском всад- нике в балканской и индоевропейской перспективе. В: Злыднева, Н. В., Топоров, В. Н., Цивьян, Т. В. (ред.). Об- раз мира в слове и ритуале. Москва: Институт славянове- дения и балканистики РАН, с. 3-32. Фурманская, А. И. 1960. Памятники скульптуры из Тиры. Краткие сообщения Института Археологии УССР, 10, с. 78-83. Фурманская, А. И. 1961. Отчет о работе Белгород- Днестровского отряда Античной экспедиции Инсти- тута Археологии АН УССР в 1961 г. Науковий архів ІА НАНУ, Ф. ек. 1961/10-б. Фурманська, А. І. 1962. Розкопки Тіри в 1958 р. Архе- ологічні пам’ятки УРСР, 11, с. 122-137. Фурманська, А. І. 1965. Рельєфи вершників з Тіри. Ар- хеологія, ХІХ, с. 158-164. Фурманская, А. И. 1979. Раскопки Тиры в 1962— 1963 гг. В: Каршковский, П. О. (ред.). Античная Тира и средневековый Белгород. Киев: Наукова думка, с. 5-19. Щеглов, А. Н. 1969. Фракийские посвятительные ре- льефы из Херсонеса Таврического. Материалы и иссле- дования по археологии СССР, 150, с. 135-177. Элиаде, М. 2000. Избранные сочинения: Миф о веч- ном возвращении; Образы и символы; Священное и мир- ское. Москва: Ладомир. Alexandrescu-Vianu, M. 1980. Remarques sur l’héroïsa- tion thrace. Dialogues d’histoire ancienne, 6, p. 101-111 Boteva, D. 2007a. Dedicators with Roman Names and the Indigenous Cult of the Thracian Horseman (a reprint). Archaeologia bulgarica, ХІ, 3, р. 75-89. Boteva, D. 2007b. The Bull as a Sacrificial Animal and as Rider’s Antagonist on the Votive Plaques of the Heros equitans: A Database Analysis. Jubilaeus, VI, р. 158-164. Boteva, D. 2011. The «Tracian Horseman» Reconsidered. In: Haynes, I. P. (ed.). Early Roman Trace. New Evidence from Bulgaria (Journal of Roman Archaeology, Supplementary Series, 82). Portsmouth, р. 84-105. Boteva, D. 2016. Further Considerations on the Votive Reliefs of the Thracian Horseman. In: Panaite, A., Cîrjan, R., Căpiţă, C. (ed.). Moesica et Christiana. Studies in Honour of Professor A. Barnea. Brăila: Muzeul Brăilei “Carol I” — Editura Istros, p. 309-319. Dimitrova, N. 2002. Inscriptions and Iconography in the Monuments of the Thracian Rider. Hesperia,71, р. 209-229. Oppermann, M. 1984. Ikonographische Untersuchungen zur Weihplastik der thrakischen Gebiete in römischer Zeit. In: Schachermeyr, F., Hamm, J., Kirsten, E., Fol, A., Danov, C. (Hg.). Internationaler thrakologischer Kongress zu Ehren W. Tomascheks. 2—6 Juni 1980, Wien. Sofia, S. 244-254. Patton, K. C. 2009. Religion of the Gods: Ritual, Paradox, and Reflexivity. Oxford: Oxford University Press. Pilipović, S. 2008. The Triad Zeus, Herakles and Dionysos. A Contribution to the Study of Ancient Cults in Upper Moesia. Balcanica, XXXIX, р. 59-68. Ştirbulescu, С. 2010. Il culto d’Ercole nella provincia Mesia Inferiore. I bassorilievi votivi. In: Angelescu, M. V., Achim, I., Bâltâc, A. (ed.). Antiquitas istro-pontica: mélanges d’archéologie et d’histoire ancienne offerts à Alexandru Suce- veanu. Cluj-Napoca: Mega, р. 463-489. Надійшла 16.08.22 Kateryna S. Savelieva PhD, Research Fellow, Department of Archaeology of the Crimea and the North-Western Black Sea Region, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. ORCID: 0000-0002-1899-3923, savelievakat6@gmail.com THE SCENE WITH A SACRIFICIAL BULL DEPICTED ON A VOTIVE RELIEF FROM TYRAS In the article the marble relief of the Thracian Horseman, discovered in 1961 in Tyras, and dated by the first half of the 3rd century AD, is analyzed. The relief was found together with another limestone relief in room no. 29 of the large house no. ІІІ. It depicts a complex scene with multiple members. In the middle of the relief a rider is depicted. He moves to the right, facing full face. The rider holds a spear in his raised right hand. His horse slowly approaches the kneeling bull with its head down. The dog under the body of the horse attacks the bull. The photo and the drawing show Hercules on the right and the man with the torch on the left. In the background (behind the horse’s tail) stands a man with a torch and a tympanum (?). There is an object that looks like a seashell above the man. The author of the article suggests the following interpretation of the scene: the kneeling bull with bowed head is a sacrificial animal, the rider is a priest preparing to perform or performing a sacrifice, and Hercules is the recipient of the sacrifice. The rhy- ton held by Hercules emphasizes the meaning of the scene, since this vessel is intended for making or receiving a libation. The man standing on the right with ritual attributes is a dedicant. The shell above the man can be a symbol of rebirth after death. The complete analogies to the scenes depicted on the relief haven’t been known yet. However, there are several reliefs with similar individual elements, in particular, those depicting a sacrificial bull. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 31 References Aleksandrov, O. 2013. Etnicheski i sotsialen sŭstav na rimskata armiya. Veliko Tŭrnovo: Faber. Batizat, G., Rosokhatskiy, A. 2005. K izucheniyu mirovozzreniya naseleniya Tiry v antichnyy period. Visnyk Odesʹkoho istory- ko-krayeznavchoho muzeyu, 2, s. 4–22. Boteva, D. 2011. Posvetitelni relefi na trakiiskiya konnik s izobrazhenie na (kolenichil) bik, napadnat ot lŭv. V: I. Lazarenko (red.). Terra Antiqua Balcanica et Mediterranea. Sbornik v chest na Aleksandŭr Minchev. Mezhdunarodna konferentsiya Varna, 23 fevruari 2007. Varna, p. 141-162. Venedikov, I. 1972. Trakiiskiyat konnik. Vekove, 4, p. 3-14. Gocheva, Z. 1981. Antropomorfnyie izobrazheniia bogov u frakiitsev. Vestnik drevnei istorii, 2, p. 156-159. Gocheva, Z. 2007. Νεοσ Ηpωσ (Koypoσ Hpωσ), trakiiski konnik (Heros) Heros Equitans. Societas Classica, 2, p. 152-159. Zubar, V. M. 1990. O nekotorykh aspektakh ideologicheskoi zhizni naseleniia Khersonesa Tavricheskogo v pozdneantichnyi period. In: Zubar, V. M., Bessonova, S. S., Motsia, A. P. (ed.). Obriady i verovaniia drevnego naseleniia Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 61-84. Zubar, V. M. 2002. Po povodu etnicheskoi prinadlezhnosti tak nazyvaiemykh votivnykh plitok frakiiskogo kruga iz Tavriki. Antichnyi mir i arkheologiia, 11, p. 195-199. Zubar, V. M., Krapivina, V. V. 2004. O rimskom garnizone Olvii v seredine III v. Vestnik drevnei istorii, 4, p. 166-178. Ivanov, M. 2006. Konnikŭt vŭrkhu nadgrobnite pametnitsi ot Dolna Miziya i Trakiya (I—IV v. sl. Khr.). In: Boteva-Boianova, D. (sŭst.). Obraz i kult v Drevna Trakiia. Aspekti na formiraneto na trakiiskiia obrazen ezik. Sofiia: Faber, p. 80-128. Izdimirski, M. 2006. Konnik’t v predrimska Trakiya i Akhemenidskata imperiya. In: Boteva-Boyanova, D. (sŭst.). Obraz i kult v Drevna Trakiia. Aspekti na formiraneto na trakiiskiia obrazen ezik. Sofiya: Faber, p. 225-260. Karyshkovskii, P. O., Kleiman, I. B., 1985. Drevnii gorod Tira. Kyiv: Naukova dumka. Krapivina, V. V. 2012. Domashniie sviatilishcha antichnykh pamiatnikov Severnogo Prichernomoriia. Bosporskiie issledova- niia, XXVI, p. 182-216. Kuvshinova, Ye. N. 2000. K voprosu ob izobrazhenii vozlivaiushchikh bogov v antichnom iskusstve. In: Akimova, L. I., Ki- fishin, A. G. (ed.). Zhertvoprinosheniie. Ritual v iskusstve i kulture ot drevnosti do nashikh dney. Moskva: Yazyki russkoi kultury, p. 223-230. Martemianov, A. P., 2017. Ob uchastii veteranov rimskoi armii v mestnom samoupravlenii i religioznoi zhizni Nizhnei Mezii. Vestnik drevnei istorii, 4, p. 915-933. Pilipvić, S. 2011. Kult Bahusa na tsentralnom Balkanu: I—IV vek. Beograd: Balkanološki institut SANU. Popova, R. 2010. Trakiiska kultura v severnoto Chernomorie do III vek. Sofiya: Ral Kolobŭr. Rabadzhiev, K. 2005. Kherkules v stsena na zhertvoprinoshenie (kŭm obosnovkata na ikonografskiya tip). Studia Archaeologica Universitatis Serdicensis, IV, s. 636-645. Rabadzhiev, K. 2014. Konyat, kolesnitsata i konnikŭt. Kŭm interpretatsiyata na obraza v trakiiskata kultura. Sofiya: Universi- tetsko izdatelstvo “Sv. Kliment Okhridski”. Rabadzhiev, K. 2015. Kherakŭl (Kherkules) v Trakiiskite provintsii na Rimskata imperiya. Studia Archaeologica Universitatis Serdicensis, V, p. 257-286. Son, N. A., 1993. Tira rimskogo vremeni. Kyiv: Naukova dumka. Tacheva-Khitova, M. 1982. Istoriya na iztochnite kultove v Dolna Miziya i Trakiya (V v. pr. n. e. — IV v. ot. n. e.). Sofiya: Na- uka i izkustvo. Toporov, V. N. 1992. Yeshche raz o frakiiskom vsadnike v balkanskoi i indoievropeiskoi perspektive. In: Zlydneva, N. V., Toporov, V. N., Tsivian, T. V. (ed.). Obraz mira v slove i rituale. Moskva: Institut slavianovedeniia i balkanistiki RAN, p. 3-32. Furmanskaia, A. I. 1960. Pamiatniki skulptury iz Tiry. Kratkiie soobshcheniia Instituta Arkheologii USSR, 10, p. 78-83. Furmanskaia, A. I. 1961. Otchet o rabote Belgorod-Dnestrovskogo otriada Antichnoi ekspeditsii Instituta Arkheologii AN USSR v 1961 g. Naukovyi arkhiv IA NANU, F. ek. 1961/10-b. Furmanska, A. I. 1962. Rozkopky Tiry v 1958 r. Arkheolohichni pamiatky URSR, 11, p. 122-137. Furmanska, A. I. 1965. Reliefy vershnykiv z Tiry. Arheologia, ХІХ, p. 158-164. Furmanskaia, A. I. 1979. Raskopki Tiry v 1962—1963 gg. In: Karshkovskii P. O. (ed.). Antichnaia Tira i srednevekovyi Belgorod. Kyiv: Naukova dumka, p. 5-19. Shcheglov, A. N. 1969. Frakiiskie posviatitelnye reliiefy iz Hersonesa Tavricheskogo. Materialy i issledovaniia po arheologii SSSR, 150, p. 135-177. There is no dedicatory inscription on the plate, so nothing is known about the social status and ethnic origin of the dedicant, nor about the name and epithet of the god to whom it was addressed. We can only make the following assumptions: 1. The house in which votive plates were found belonged to a wealthy family. This is evidenced by finds of coins and gold jewellery. The head of the family obviously belonged to the local elite. 2. Perhaps the owner of the house was Thracian by origin. He could have been a veteran of the Roman army or his descendant. It is known that in the 2nd — the first half of the 3rd centuries AD the Roman garrison was located in Tyras. It was recruited in Lower Moesia. 3. Perhaps a marble relief was made to order. In this case, the customer could choose the plot himself, which reflected an episode from his personal experience, in particular, participation in mysteries. The room in which votive plates were discovered probably served as a home sanctuary (a place where the family performed certain religious activities and placed offerings to the gods). K e y w o r d s: Tyras, religion, cult, sacrifice, votive relief, Thracian Horseman, Hercules. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 432 Eliade, M. 2000. Izbrannyie sochineniia: Mif o vechnom vozvrashchenii; Obrazy i simvoly; Sviashchennoie i mirskoie. Moskva: Ladomir. Alexandrescu-Vianu, M. 1980. Remarques sur l’héroïsation thrace. Dialogues d’histoire ancienne, 6, p. 101-111 Boteva, D. 2007a. Dedicators with Roman Names and the Indigenous Cult of the Thracian Horseman (a reprint). Archaeologia bulgarica, ХІ, 3, р. 75-89. Boteva, D. 2007b. The Bull as a Sacrificial Animal and as Rider’s Antagonist on the Votive Plaques of the Heros equitans: A Database Analysis. Jubilaeus, VI, р. 158-164. Boteva, D. 2011. The ‛Tracian Horseman’ Reconsidered. In: Haynes, I. P. (ed.). Early Roman Trace. New Evidence from Bulgaria (Journal of Roman Archaeology, Supplementary Series, 82). Portsmouth, р. 84-105. Boteva, D. 2016. Further Considerations on the Votive Reliefs of the Thracian Horseman. In: Panaite, A., Cîrjan, R., Căpiţă, C. (ed.). Moesica et Christiana. Studies in Honour of Professor A. Barnea. Brăila: Muzeul Brăilei ‛Carol I’ — Editura Istros, p. 309-319. Dimitrova, N. 2002. Inscriptions and Iconography in the Monuments of the Thracian Rider. Hesperia, 71, р. 209-229. Oppermann, M. 1984. Ikonographische Untersuchungen zur Weihplastik der thrakischen Gebiete in römischer Zeit. In: Scha- chermeyr, F., Hamm, J., Kirsten, E., Fol, A., Danov, C. (Hg.). Internationaler thrakologischer Kongress zu Ehren W. To- mascheks. 2-6 Juni 1980, Wien. Sofia, S. 244-254. Patton, K. C. 2009. Religion of the Gods: Ritual, Paradox, and Reflexivity. Oxford: Oxford University Press. Pilipović, S. 2008. The Triad Zeus, Herakles and Dionysos. A Contribution to the Study of Ancient Cults in Upper Moesia. Bal- canica, XXXIX, р. 59-68. Ştirbulescu, С. 2010. Il culto d’Ercole nella provincia Mesia Inferiore. I bassorilievi votivi. In: Angelescu, M. V., Achim I., Bâltâc A. (ed.). Antiquitas istro-pontica: mélanges d’archéologie et d’histoire ancienne offerts à Alexandru Suceveanu. Cluj-Napoca: Mega, р. 463-489.

Схожі ресурси