Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень

У науковий обіг уведено дані визначень тканин у слов’ян останньої чверті І тис. н. е. за їхніми відбитками на артефактах, із яких майже всі — на виробах із глини.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автори: Погоржельська, І.В., Горбаненко, С.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2022
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199512
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень / І.В. Погоржельська, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 49-59. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199512
record_format dspace
spelling irk-123456789-1995122024-10-12T18:56:15Z Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень Погоржельська, І.В. Горбаненко, С.А. Статтi У науковий обіг уведено дані визначень тканин у слов’ян останньої чверті І тис. н. е. за їхніми відбитками на артефактах, із яких майже всі — на виробах із глини. The article is devoted to the analysis of the state of research and the introduction into scientific circulation of data on Slavic fabrics of the last quarter of the first millennium AD. In order to establish potential research opportunities, the general state of the study of fabrics in Ukraine according to archaeological remains is examined. Until now, the fabrics of the Slavs of the first quarter of the 1st millennium AD on the territory of modern Ukraine have not been studied. Their study is now available on the basis of fabric prints on clay products (13), as well as on the iron plate (1); the findings of actual fabrics of this period are currently unknown to the researchers. Such prints should be considered accidental, and their findings are extremely rare. It is hardly possible to count on further fast filling of this database. Local fabrication is not in doubt. Potentially, the existence of raw materials is evidenced by biological definitions (plants — flax and hemp; animals — sheep / goats) and the existence of the possibility of getting wool (spring scissors). The findings of spindle whorls directly certify the manufacture of threads. According to the imprints of the fibers, the existence of threads of both plant and animal origin was established. In four cases from Radychivske 3, the use of a stronger thread of vegetable origin for the warp and of animal thread for wefting was witnessed. In this way a better wear resistance of the fabric was achieved. The fabrics were plain weave, mostly the simplest, but from Radychivskе 3 comes their more complex type — mat R 4/4. The prevalence of this type should be left in question. A wide range of thread compressibility is indicated. It is from 0.03 to 2.5 mm. However, the thinnest of them probably indicate the wear of the fabric. Accordingly, the tissue density also differed significantly. The imprint with the densest weave — 23 × 23 n./cm², comes from an iron plate. Probably, accidental prints on ceramics indicate that the potter may have had a rag of coarse cloth under his hands. Twist types (S and Z) are unlikely to reflect technological processes; instead, they may indicate the protective nature of the manufacture of threads. The twist angle (giving strength to the thread), which indicates the use of stronger threads for the warp is more important. Thus, the production of fabrics by the Slavs of the first quarter of the 1st millennium AD on the territory of modern Ukraine should be considered predominantly simple (though not primitive). Craftsmen used different raw materials, knew their benefits and could combine threads in the manufacture of fabric to improve its durability. The same is evidenced by the use of threads with different twisting angles. 2022 Article Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень / І.В. Погоржельська, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 49-59. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.049 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199512 904.24(477)”0” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статтi
Статтi
spellingShingle Статтi
Статтi
Погоржельська, І.В.
Горбаненко, С.А.
Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень
Археологія
description У науковий обіг уведено дані визначень тканин у слов’ян останньої чверті І тис. н. е. за їхніми відбитками на артефактах, із яких майже всі — на виробах із глини.
format Article
author Погоржельська, І.В.
Горбаненко, С.А.
author_facet Погоржельська, І.В.
Горбаненко, С.А.
author_sort Погоржельська, І.В.
title Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень
title_short Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень
title_full Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень
title_fullStr Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень
title_full_unstemmed Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень
title_sort слов'янські тканини останньої чверті і тис. н. е.: результати досліджень
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2022
topic_facet Статтi
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199512
citation_txt Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень / І.В. Погоржельська, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 49-59. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT pogorželʹsʹkaív slovânsʹkítkaniniostannʹoíčvertíítisnerezulʹtatidoslídženʹ
AT gorbanenkosa slovânsʹkítkaniniostannʹoíčvertíítisnerezulʹtatidoslídženʹ
first_indexed 2024-10-13T04:01:59Z
last_indexed 2024-10-13T04:01:59Z
_version_ 1812769926097666048
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 49 © І. В. ПОГОРЖЕЛЬСЬКА, С. А. ГОРБАНЕНКО* 2022 СЛОВ’ЯНСЬКІ ТКАНИНИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ І тис. н. е.: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.049УДК 904.24(477)”0” У науковий обіг уведено дані визначень тканин у слов’ян останньої чверті І тис. н. е. за їхніми від- битками на артефактах, із яких майже всі — на виробах із глини. К л ю ч о в і с л о в а: слов’яни, остання чверть І тис. н. е., ткацтво, відбитки тканини, основа, піткання, крутка. Вступ. Зі зрозумілих причин рештки тканин зберігаються до наших днів нечасто. Відбит- ки ж не можна визнати масовими; в окремих випадках їх появи на металі спричинює збіг обставин археологізації металевого виробу. І лише деякі людські спільноти цілеспрямо- вано використовували тканини як проклад- ку між підставою й формівною масою май- бутнього виробу з глини. До цього прийому вдавались, зокрема, майстри трипільського часу, хоч такі знахідки походять не з кожної пам’ятки (див. напр.: Новицька 1948; Біло- усько 2018 та ін.). Гончарі ранньозалізної доби також час- то робили прокладку між підставою для ви- готовлення глиняного посуду й формівною масою. З-поміж варіантів такої проклад- ки є й певна кількість зразків відбитків тка- нини. Так, для території Лівобережного Лі- состепу України А. Л. Щербань станом на 2007 р. зібрав і проаналізував 50 зразків із 12 пам’яток, лише шість із яких виявлено не на денцях горщиків (Щербань 2007, с. 82-92, додаток Б, табл. 4). Для ранньослов’янського періоду вивчення тканини дуже нерівномірне. Нині з кінця І тис. до н. е. до кінця І тис. н. е. суттєвими дослі- дженнями охоплені лише матеріали з пам’яток Черняхів—Синтана-де-Муреш 1, що пов’язано з масштабними розкопками поховальних комп- лексів. Звідти походить багато знахідок фраг- ментів тканин (ниток), що збереглися завдяки специфічним умовам — переважно частинки, які «прикипіли» до виробів із кольорових і чор- них металів (Гопкало 2017). У ранньосередньовічних слов’ян обстави- ни виявлення й дослідження даних про ткани- ну склались набагато гірше. У літературі є згад- ка про те, що всі речі скарбу з Хацьків (третя чверть І тис. н. е.), виявленого 1893 р. за ви- падкових обставин, були нашиті на тканину чи загорнуті в неї (Бобринский 1901, с. 147). О. М. Приходнюк повідомляв, що Пастирський скарб 1992 р. був загорнений у тонку тканину, яка частково збереглася на грудочках залізного ланцюжка, законсервувавшись іржею (Приход- нюк 1998, с. 96). Станом на тепер нам не вдало- ся знайти каталогів, аналітичних статей тощо, які б стосувалися матеріалів зі слов’янських пам’яток другої половини І тис. н. е. на тери- торії України. Імовірність знахідок тканини збільшуєть- ся на пізніших археологічних пам’ятках се- редньовіччя й модерного часів, що й не див- но: очевидно, що чим менший час археологіза- ції органічних матеріалів, тим кращий стан їх збереженості. Стародавні тканини та подекуди одяг із них виявили археологи і згодом проа- налізували фахівці (див., напр.: Новицька 1965; Маєвська 2011; Супруненко та ін. 2006; Погор- жельська 2017; Погоржельська, Мойжес 2020; Назар 2021 та ін.). У згаданих випадках ідеться про виявлення матеріалів у похованнях та / або в контакті з металами. Короткий огляд стану вивчення тканини з археологічних пам’яток території сучасної України засвідчує таке. Джерелом інформації 1 Нині один відомий нам випадок знахідки відбитків тканини на металевих виробах поза межами черняхівської культури в другій чверті І тис. н. е. походить із Шишиного 5, де було виявлено скарб виїмчастих емалей у культурному шарі поселення київської культури (Обломский 1991, с. 23, 180-181). * ПОГОРЖЕЛЬСЬКА Ірина Володимирівна — молод- ший науковий співробітник, завідувач реставраційної лабораторії, Державне підприємство «Науково-дослід- ний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, zbrojar@ukr.net ГОРБАНЕНКО Сергій Анатолійович — кандидат істо- ричних наук, старший науковий співробітник відділу ар- хеології ранніх слов'ян, Інститут археології НАН Украї- ни, ORCID 0000-0003-4786-0369, gorbanenko@gmail.com ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 450 слугують відбитки тканин, а також знахідки їх- ніх решток. Відбитки відомі на виробах із гли- ни, а також на металах за певних обставин ар- хеологізації. Другий варіант — знахідки без- посередньо тканини. Видається, що археологи частіше звертають увагу саме на такі матеріа- ли й охочіше передають їх на аналіз, оскільки вони можуть здаватися презентабельнішими та інформативнішими. Об’єктом цього дослідження є артефакти- носії відбитків тканини (тобто перший тип джерельної бази) останньої чверті І тис. н. е. зі слов’янських пам’яток на території України 2. Предметом студій стали самі ці відбитки для про- ведення максимально повного аналізу тканини. Раніше системні дослідження вказаного джере- ла інформації проведені переважно для матеріа- лів трипільської культури, а також для ранньої залізної доби. Сьогодні маємо добірку матеріа- лів для слов’ян останньої чверті І тис. н. е. Матеріали і методи. На сьогодні базу да- них становлять знахідки з восьми поселень, де 2 До каталогу долучено хронологічно близький випадок відбитка тканини на давньоруському горщику ХІ ст. з Хотинської фортеці (зразок 13). звернено увагу на 14 артефактів із відбитками тканини, від одного до чотирьох. У 13 випад- ках їх виявлено на виробах із глини. До таких насамперед належать горщики, 11 шт. (на стін- ках зафіксовано 6 випадків із 6 пам’яток, на придонних частинах — 4 із Радичівського 3). Єдиний відбиток на денці походить зі Старо- го Збаража І. Іще у двох випадках відтиски тка- нини виявлено на «об’ємних» глиняних виро- бах: по одному на вальку або грузилі (Сверд- ловське 1) і «хлібці» (Ходосівка). Поки єдиним випадком представлений відбиток тканини на фрагменті виробу із заліза, знайденому в Обу- хові 2 (рис. 1) 3. Основу бази даних становлять визначення (9) одного з авторів (І. П.); до нього залучено також два раніше виконаних аналізи С. В. Ма- євської з літописної Лтави (зразки 1 і 2; Маєв- ська 2009). Ще три зразки з двох пам’яток (Ста- рий Збараж І — № 10, 11; Хотин — № 13) нині недоступні для детального аналізу, тому всю можливу інформацію про них надано за наве- деними фото. Основні показники представлено в таблиці (див. також рис. 2). 3 Нумерація зразків наскрізна. Рис. 1. Карта слов’янських пам’яток зі знахідками артефактів із відбитками тканини: 1, 2 — Лтава; 3, 4 — Обухів 2; 5—8 — Радичівське 3; 9 — Свердловське 1; 10, 11 — Старий Збараж І; 12 — Ходосівка, Козаків Яр; 13 — Хотин; 14 — Хрінівка (а — вироби з глини, б — залізо) Fig. 1. Map of Slavic sites with finds of artefacts with imprints of fabric: 1, 2 — Ltava; 3, 4 — Obukhiv 2; 5—8 — Radychivske 3; 9 — Sverdlovske 1; 10, 11 — Staryi Zbarazh І; 12 — Khodosivka, Kozakiv Yar; 13 — Khotyn; 14 — Khrinivka (а — clay items, б — iron) 1, 2 3, 4 5—8 9 10, 11 12 13 14 а б 100 км ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 51 Рис. 2. Схеми виготовлення, крутка нитки: 1 — S-крутка; 2 — Z-крутка; типи ткання: 3 — полотняний; 4 — полотняний, підтип рогожка R 4/4 Fig. 2. Production schemes, thread twisting: 1 — S-twisting; 2 — Z-twisting; types of weaving: 3 — plain weave; 4 — plain weave, subtype of weave mat R 4/4 № Ткання Основа Піткання Тип, рис. 2 Щільність, н./см2 Сировина Крутка (рис. 2), ° Товщина, мм Сировина Крутка (рис. 2), ° Товщина, мм 1 Полотняне 12 × 15 — — 0,30—0,45 — — 0,07—0,80 2 Те саме 10 × 12 — — 0,35—0,50 — — 0,03—0,60 3 Те саме 7 × 7 Рослинна S, 30 — Рослинна S, 17 — 4 Те саме 23 × 23 Тваринна S ≈0,30 Тваринна S ≈0,30 5 Полотняне 4 × 3 Рослинна — 0,40 Тваринна Z, 9 2,50 6 Полотняне, рогожка 6 Рослинна Z, 11 0,40—0,70 Тваринна — 1,00—1,30 7 Те саме 6 Рослинна Z 0,40—0,70 Тваринна — 1,00—1,30 8 Те саме 6 Рослинна Z 0,40—0,70 Тваринна — 1,00—1,30 9 — — — — — — — — 10 Полотняне 11—12 — — — — — — 11 Те саме 11—12 — — — — — — 12 Полотняне 7 — — — — — — 13 Полотняне 6—8 — — — — — — 14 Полотняне 13 × 13 Рослинна Z, 10 0,40—0,70 Рослинна Не кручена — Таблиця 1. Характеристики відбитків тканини Table 1. Characteristics of fabric prints З метою дослідження відбитків тканини їх було оглянуто за допомогою бінокулярного мі- кроскопа МБС-9. Збільшення відбувалось у ді- апазоні від 3,5 до 98. Це може допомогти вста- новити таку інформацію: 1) тип переплетення; 2) щільність ткання, ниток/см2; 3) товщина ни- ток, мм; 4) крутка нитки: Z чи S; 5) походження сировини: рослинне чи тваринне (пп. 3—5 — окремо для основи й піткання). 1, 2. Лтава (м. Полтава), обидва горщики по- ходять із печі ІІІ в житлі 6 на розкопі ІІІ, закла- деному по просп. Першотравневому, 21 на Ін- ститутській горі у 2007 р. Житло 6 репрезентує пізню стадію роменської культури й датоване початком ХІ — другою чвертю ХІ ст., а піч ІІІ — фінальний етап використання житла. Обидва горщики ліплені від руки (Супруненко та ін. 2009, с. 86-111; нижче опис за: Маєвська 2009). 1. Відбиток залишила тканина простого полотняного переплетення з дещо скошеною справа наліво решіткою плетення. Усі нитки нерівномірні за тониною. Нитки основи визна- чені за тониною самої нитки та меншим їх ско- шенням як наслідком того, що для основи взя- то міцніші нитки, оскільки в процесі виготов- лення тканини основа потребувала натягування на верстаті. Основа має тонину 0,30—0,45 мм, відстань між ними — 0,3—1,0 мм. Нитки піткання тонші — 0,07—0,40 мм, але з меншою відстанню між ними — 0,05— 0,80 мм. Така різниця, порівняно з нитками основи, зумовлена технологічним прийомом «прибивання» човником при виготовленні тка- нини, а нерівномірність — застосуванням вер- тикального ткацького верстату, де «прибиван- ня» вели вручну, без пристроїв. 1 2 3 4 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 452 Кількість ниток основи × піткання 12 × 15 н./см2. 2. Відбиток залишила тканина простого по- лотняного переплетення зі слідами значного зношення (перекіс решітки, порушення поряд- ку плетення, сліди розриву ниток). Нитки осно- ви розміщуються легко визначуваними візуаль- но парами. Тонина ниток основи — 0,35—0,50 мм, від- стань між ними — 0,20—0,25 мм між нитками од- нієї пари і 0,30—0,45 мм між нитками різних пар. Тонина ниток піткання різноманітніша — 0,03—0,60 мм, а відстань між ними — 0,06— 0,50 мм. Кількість ниток основи × піткання 10 × 12 н./см2. 3, 4. Обухів  2, поселення (Київська обл., р-н), пам’ятка типу Волинцеве—Сахнівка, слов’янські матеріали датовані VIII—IX ст. Фрагмент кераміки з відбитком (зразок 3) вияв- лений на південній ділянці поселення у 2008 р. в розкопі 5, в об’єкті 8; фрагмент залізної плас- тини (зразок 4) — на західній ділянці поселен- ня у 2007 р. в житлі-напівземлянці, об’єкт 17 (Петраускас, Шишкин, Абашина 2011). 3. Чіткість відбитка нерівномірна, однак можна припустити, що він залишився від однієї й тої самої тканини. Тип ткацького переплетен- ня — полотняний. Збереглись відбитки пласких довгих рівно- мірних волокнин (рис. 3: 1), що засвідчує їх рослинне походження (льон або коноплі). За скруткою нитки можна поділити на два види: кручені й слабокручені. Кручені нитки мають S-крутку під кутом близько 30° (рис. 3: 1), слабокручені мають ледь помітну S-крутку під кутом близько 17°. Оскільки щільність ткан- ня однакова, а за технологічним процесом нит- ки основи мають бути міцнішими, можна при- пустити що ними є кручені нитки (рис. 3: 1). Щільність ткання становить 7 н./см2 і осно- ви, і піткання. 4. При збільшенні можна виявити, що чіткість відбитка доволі рівномірна, проте є нашаруван- ня двох верств, верхня з яких має темне забарв- лення. Нитки лишили не досить чіткий відбиток, мають неокреслені об’ємні контури, тому можна припустити, що їх було виготовлено з вовни. Тип ткацького переплетення — полотняний (рис. 4: 1). Нитки основи й піткання майже однакові, товщина становить приблизно 0,3 мм, ледь по- мітної S-крутки. Щільність ткання становить приблизно 23 н./см2 і основи, і піткання. 5—8. Радичівське  3, археологічний комп- лекс: городище, селище й рештки курган- ного могильника (Чернігівська обл., Короп- ський р-н), чотири придонних частини гор- щиків виявлені на селищі в 1991 р. (зразки 5 і 6 — у заповненнях споруд 5 і 6 відповідно; Казаков, Потапов, Олейник 1991, с. 2-5) та на городищі в 1992 р. (зразки 7 і 8 — у заповне- нні господарської споруди 27; Казаков 2010, с. 109-110). 5. При збільшенні помітно, що чіткість від- битка доволі рівномірна. Нитки лишили від- тиск досить чіткий, проте виявити малюнок во- локнин складно. Нитки основи й піткання відрізняються за товщиною: товщина нитки основи коливається в проміжку 0,4—0,7 мм, натомість нитки піт- кання — 1,0—1,3 мм. Відбиток нитки основи де-не-де має сліди поздовжніх пласких волокнин ледь помітної Z-крутки під кутом приблизно 11°, натомість зафіксувати малюнок нитки піткання не вда- лось. Можливо, тканина мала основу з ниток рослинного походження (льон або коноплі), а піткання було вовняне. Тип ткацького переплетення — полотня- ний, різновид — рогожка R 4/4 (рис. 4: 2), тоб- то коли чотири нитки основи перетинають чо- тири нитки піткання, утворюючи таким чином рівномірні квадрати, що в цьому випадку ма- ють розмір 7 × 7 мм. Щільність ткання основи складає приблиз- но — 6 н./см2. Аналогічними відбитку 5 за всіма параме- трами є зразки 7 і 8. 6. При збільшенні помітно, що чіткість від- битка доволі рівномірна. Нитки лишили до- сить чіткий відтиск, при збільшенні зображен- ня в одному з перетинів збереглись ледь поміт- ні відбитки поздовжніх волокнин. Нитки основи й піткання різної товщини. Перші тоненькі, слабо лишили відтиск, проте в одному з них можна зафіксувати їхню тов- щину 0,4 мм, однак крутку й фактуру встано- вити неможливо. Нитка піткання значно тов- стіша, складає приблизно 2,5 мм, рельєф від- тиску майже рівний, лише в одному елементі переплетення можна зауважити поздовжні во- локнини з легким ухилом Z-крутки приблиз- но в 9°. Можна припустити, що нитки піткання були вовняними. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 53 Рис. 3. Зразки макрофотовідбитків пласких поздовжніх волокон: 1 — Обухів 2, зразок 3; 2 —Хрінівка, зразок 15 Fig. 3. Macrophotos of flat longitudinal fibers: 1 — Obukhiv 2, sample no. 3; 2 —Khrinivka, sample no. 15 1 2 Тип ткацького переплетення — полотняний, щільність ткання (основи × піткання) складає приблизно — 4 × 3 н./см2. 9. Свердловське  1, городище (Чернігів- ська обл., Коропський р-н), вальок або грузило, виявлений за піччю 1 споруди 4 2016 р. (Чер- ненко та ін. 2017, рис. 16). Відбитки, які можна вважати відтисками текстилю, нечіткі, мають нерегулярний малюнок. Установити тип ткан- ня, волокнини ниток неможливо. 10, 11. Старий  Збараж  І, городище в ур. Замкова Гора (Тернопільська обл., Збаразь- кий р-н). Кераміка ліпна, райковецької культу- ри (два фрагменти кераміки) знайдено в підклі- ті валу Х ст. (1998 р., розкоп 1). Чіткі відбитки тканини ближче до краю на обох фрагментах, та окремі змазані відбитки на «верхній» части- ні зразка 10. Матеріал оглянуто за фото (див.: Ягодинська, Горбаненко 2021, рис. 4: 4). Імо- вірно, тип ткацького переплетення — полотня- ний. Щільність ткання може становити близько 11—12 н./см2. 12. Ходосівка, Козаків Яр, поселення (Ки- ївська обл., Обухівський р-н), глиняний ва- льок, так званий хлібець, із домішками органі- ки, зокрема проса; виявлений у 1972 р. (Сухо- боков 1977; Готун, Горбаненко 2016, рис. 4: 2). При збільшенні можна зауважити, що відтиск має дуже слабку чіткість, структура незрозу- міла. Оскільки нитки лишили відбиток не до- сить чіткий, встановити їхні характеристики неможливо. Тип ткацького переплетення — полотняний. Щільність ткання становить приблизно 7 н./см2. 13. Хотин, територія фортеці (Чернівець- ка обл.). Горщик виготовлений на гончарно- му крузі, виявлений у 2013 р. на долівці у пів- денно-західному куті об’єкта 3 — житла-на- півземлянки Х—ХІ ст., на внутрішньому дворі фортеці (див.: Ільків, Пивоваров 2013, арк. 11, рис. 22, фото 19—22; Ільків та ін. 2014; 2015). Матеріал оглянуто за фото. Імовірно, на від- битку — тканина простого полотняного пере- плетіння (?). Щільність ткання може становити 6—8 н./см2. 14. Хрінівка, поселення (Вінницька обл., р-н), виявлено фрагмент стінки ліпного гор- щика, орнаментований прокресленими пара- лельними й хвилястими лініями. Імовірно, ви- явлений у житлі 14, найранішому на поселен- ні (Хавлюк 1979) 4. При збільшенні помітно, що чіткість відтисків досить рівномірна. Нит- ки лишили відбиток недостатньо чіткий, про- те при збільшенні зображення в одному з пе- ретинів помітно, що збереглись відтиски по- здовжніх пласких волокнин, що може свідчити про рослинне походження ниток (льон, коно- пля; див. рис. 3: 2). Нитки основи й піткання відрізняються за тов- щиною: товщина першої коливається в проміж- ку приблизно 0,4—0,7 мм. Однак можна заува- 4 Шифр на фрагменті збігається з описом інвентарної книги, але не відповідає кресленику, на якому зазначено інші квадрати. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 454 жити, що нитки піткання майже не кручені, а нитки основи мають ледь помітну Z-крутку під кутом близько 10° (див. рис. 3: 2). Тип ткацького переплетення — полотняний, щільність ткання становить близько 13 н./см2 і основи, і піткання. Обговорення. Огляд наукової літератури уможливлює аналіз стану й перспектив дослі- дження тканин давнини з археологічних пам’яток території України в цілому і можливості поповне- ння знань про тканини у слов’ян зокрема. Дослі- дження тканини можливі за двома типами дже- рел: за відбитками тканин на артефактах та без- посередньо вивчення залишків тканин. Перше джерело переважно відображає тех- нологію виробництва горщиків, при якій тка- нину поміщали між підставою й майбутнім виробом. Репрезентує переважно трипільську культуру й матеріали ранньої залізної доби. З-поміж матеріалів останньої чверті І тис. н. е. у слов’ян такий технологічний прийом наразі до- стеменно не зафіксований — маємо матеріали зі Старого Збаража І, де відбиток покриває лише частину дна, а також і придонну частину з від- битком подібної структури на схожому фраг- менті ліпленого від руки горщика. Вважаємо, що він свідчить, скоріше, про випадкове потра- пляння тканини, а не про технологічний при- йом. Також маємо матеріали з Радичівського 3, де відбитки зафіксовані в придонній частині. Відповідно, неможливо сказати, чи поміщали тканину (ганчірку?) під денце, а потім просто затерли його, чи маємо справу з випадковим потраплянням. Попри те, використання іншої прокладки між підставою й формівною масою, а саме у вигляді збіжжя (переважно проса), для мате- ріалів зі слов’янських пам’яток доволі типове. Таким чином, якщо для трипільських матеріа- лів і доби раннього заліза можна сподіватися на виявлення відтисків тканини на денцях горщи- ків, то для слов’янських пам’яток такі відбитки варто вважати випадковими. Презентована тут добірка відбитків переваж- но стала результатом наших (С. Г.) багаторіч- них студій із палеоетноботаніки (та уважнос- ті колег: 1 пам’ятка, 2 зразки — опубліковано (Маєвська 2009); 1 пам’ятка, 2 зразки — інфор- мація й матеріали від Я. В. Володарця-Урбано- вича й О. В. Петраускаса; 2 пам’ятки, 5 зраз- ків — інформація й матеріали від Р. А. Крав- ченка; 4 пам’ятки, 5 зразків — С. Г.), для чого десятки колекцій виробів (сукупно з десятків тисяч одиниць) із глини зі слов’янських посе- ленських пам’яток підлягали тотальному огля- ду. Такі відбитки на виробах із глини є збігом обставин, при якому вже сформований, але ще не випалений виріб випадково контактував із тканиною (ганчірка в руках майстра, одяг?). Отже, відтиски тканини на виробах із глини за способом «нанесення» поділяються на: 1) тех- нологічний прийом і 2) випадковість. Матеріали Рис. 4. Зразки макрофотовідбитків типів полотняного ткання: 1 — Обухів 2, зразок 4, просте переплетення: 2 — Радичівське 3, зразок 5, різновид переплетення рогожка R 4/4 Fig. 4. Samples of macro prints of plain weaving types: 1 — Obukhiv 2, sample no. 4, simple weave: 2 — Radychivske 3, sample no. 5, variation of weave mat R 4/4 1 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 55 зі слов’янських пам’яток належать до другого способу. Тому ми змушені констатувати, що ви- роби з глини не є надійним джерелом інформа- ції для подальшого поповнення бази даних про тканини слов’ян останньої чверті І тис. н. е. І вже до зовсім випадкових можна зарахувати відбитки на металі, які утворились лише завдя- ки збігу обставин археологізації таких виробів поряд із предметами з тканини та відповідни- ми умовами «зберігання». Наведені тут прикла- ди демонструють, що переважно й «закономір- но» такі відбитки можна виявити на металевих предметах із закритих комплексів — поховань і депозитів. Єдиним винятком поки є якраз зна- хідка в Обухові 2, де металеву пластину виявили в житлі. Імовірно, маємо справу з надзвичайно «вдалим» збігом обставин, за яких артефакти з тканини й металу опинилися поряд і перебували доволі довго для того, щоб іржа заліза утворила візерунок тканини. Так само процеси окислення металів часто призводять і до консервації тканини, що пере- буває поряд. Це найкраще помітно передусім завдяки добірці знахідок у черняхівських по- хованнях. Хоча й там на тисячі досліджених об’єктів припадають лише десятки знахідок. Імовірність же виявлення тканин без «кон- сервуючих» металів поряд пов’язана з умовами «зберігання» та часом матеріалів. Очевидно, що в новіших об’єктах (пізньосередньовічних і ранньомодерних / модерних) будь-які вироби мають кращу збереженість. Велика кількість знахідок власне тканини походить із поховань, себто миттєво «законсервованих» об’єктів. Отже, знахідки власне тканини (та й відбит- ків на металевих предметах) насамперед мож- ливі в закритих комплексах (похованнях і де- позитах) завдяки 1) «консерванту» з окислів металів; 2) нетривалому проміжку часу архео- логізації. Різницю між виявленням відбитків тканини на металевих виробах і власне ткани- ни поряд із ними з погляду імовірності вияв- лення вважаємо несуттєвою відмінністю «ста- ну збереженості» матеріалу. Що ж стосується слов’ян останньої чверті І тис. н. е., гадаємо, що знахідки тканин / їхніх відбитків на металі / поруч із ним — практично неможливі, оскільки відповідні закриті комплек- си (поховання трупопокладення) не притаманні для цього періоду або ж їх («скарби»-депозити, поза межами археологічних пам’яток) виявля- ють вкрай рідко і за випадкових обставин (час- то — не фахівці-археологи). Отже, це джерело навряд чи поповнить ближчим часом інформа- цію про тканини у слов’ян. Тканини. Зважаючи на вибірковість і незнач- ну кількість вивченого матеріалу, думаємо, що загальний аналіз ще не на часі. Однак попередні спостереження все таки можна зробити. Місцеве виготовлення тканини у слов’ян під сумнів не ставиться. Про це насампе- ред свідчать численні знахідки пряслиць на слов’янських пам’ятках, зокрема й на згаданих у нашій публікації. Біологічними визначення- ми засвідчено також існування основних дже- рел постачання сировини: рослинного (льон і коноплі) й тваринного (вівці й кози — основні постачальники сировини для вовняних ниток) походження. Про те, що дрібну рогату худобу могли стригти, опосередковано свідчать зна- хідки пружинних ножиць (добірку див.: Горба- ненко, Журавльов 2021, с. 77, 119; джерела: там само, с. 165-172). У більшості випадків якість відбитків умож- ливила аналіз сировини для виготовлення ни- ток. За відбитками пласких довгих рівномірних волокнин встановлено використання сирови- ни рослинного походження: льону або коно- пель. За не досить чіткими відбитками ниток із нечіткими об’ємами можна припустити та- кож і використання сировини тваринного по- ходження (вовна). Частина тканин мала зміша- ну структуру: основу тканини становили нитки з рослин, а піткання було вовняним. Нині такі приклади тканини з комбінованим використан- ням ниток із різної сировини достеменно відо- мі лише з Радичевського 3. Цей приклад важли- вий тим, що нитки з рослинної сировини за ра- хунок довгих волокон зносостійкіші, і саме їх використано в основі тканини. Утім, зважаючи на невелику вибірку, про поширеність / пріори- тетність тих чи інших тканин за сировиною поки що говорити зарано. Тканини мали однаковий вид ткацького пе- реплетення — полотняний. Його зафіксовано в усіх випадках (лише для Свердловського 1 тип не встановлено): на семи пам’ятках побутував звичайний різновид (див. рис. 2: 3; 4: 1), лише на одній із цих пам’яток зафіксовано також і тип рогожка, R 4/4 (див. рис. 2: 4; 4: 2). Навіть незважаючи на незначну вибірку, з упевненіс- тю можна стверджувати, що простий вид ткан- ня переважав, що й зрозуміло. Поширеність типу рогожка варто залишити під питанням. Товщина ниток основи й піткання (від 0,03 до 2,5 мм) суттєво варіює. Утім, найменші по- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 456 казники (зі Лтави) радше вказують на зноше- ність тканини, а не на дійсну товщину виготов- лених ниток. Авторка визначень С. В. Маєвська звертає увагу на ознаки, що можуть засвідчува- ти зношуваність текстилю. Для зразка 1 — ско- шена решітка плетення; для зразка 2 — перекіс решітки, порушення порядку плетення, сліди розриву ниток (Маєвська 2009). Від товщини ниток залежить щільність ткання, яка суттєво різниться: від 4 × 3 до (13 × × 13)—(12 × 15) н./см2 за відбитками на виро- бах із глини. За щільністю суттєво відрізняється відбиток на залізній пластині — 23 × 23 н./ см2. Очевидно, що тканини були різної якості. Від- биток на пластині утворився від тканини, ви- готовленої з найтоншої нитки, імовірно — із найтоншої тканини. Зважаючи на різну приро- ду походження відбитків на кераміці й на цій пластині (перші — у ході виготовлення, дру- га — внаслідок збігу обставин), можна при- пустити, що поряд із виготовленням виробів із глини гончарі могли тримати поруч із собою ганчір’я із грубої тканини. Що стосується за- лізної пластини, не виключаємо, що вона від початку могла бути якимось чином прикріпле- на до тканини. Нитки в текстилях переважно мали два види крутки — S і Z; лише в одному випадку з можливих, проаналізованих нами (І. П.), крут- ка відсутня або майже не помітна. Кут круток, який удалось зафіксувати, коливається в межах від 9° до 30°. У цьому випадку слід звернути ува- гу не на усереднені показники, а на пари осно- ва / піткання. Дані про градус крутки, які мож- на порівняти між собою, отримано лише для двох пар — зразки 3 і 10. За ними, градус крут- ки основи переважає цей показник для піткання (30 : 17 і 10 : >0 відповідно). Оскільки більша крутка спричинює кращу міцність нитки, ці приклади засвідчують, що основу тканини ви- готовляли з міцнішої нитки задля зносостій- кості тканини. Різниця у крутці (S чи Z) не відображає тех- нологічних процесів. Натомість різний напря- мок крутки може мати певний сакральний, обе- реговий характер. У цьому плані цікаво зау- важити, що на пряслицях (виробах, які мають безпосередній стосунок до виготовлення ни- ток) іноді нанесені різноманітні символи, серед яких — оберегові солярні символи, ліво- й пра- восторонні (добірку для кінця І тис. до н. е. — І тис. н. е. див.: Володарец-Урбанович 2018; по- силання на джерела див. там само). Таким чином, для слов’ян останньої чверті І тис. н. е. нині достеменно встановлено існу- вання тканин полотняного ткання різної якості й сировини. Залишається лише сподіватись, що подальші пошуки й дослідження уможливлять конкретизацію висновків за регіонами, хроно- логією тощо. Подальші порівняльні територі- альний і хронологічний аналізи поки що вва- жаємо передчасними. Висновки. Дотепер тканини у слов’ян остан- ньої чверті І тис. н. е. на території сучасної Укра- їни не були предметом досліджень. Їх вивчен- ня сьогодні доступне за відбитками тканин на виробах із глини (13), а також на залізній плас- тині (1); знахідки власне тканин цього періоду нам невідомі. Такі відбитки слід визнати випад- ковими, а їх знахідки — надзвичайно рідкісни- ми. Отже, навряд чи можна розраховувати на подальше швидке наповнення цієї бази даних, хоча й сподіваємось, що представлена публіка- ція сприятиме приверненню уваги дослідників. Місцеве виготовлення тканин під сумнів не ставиться. Потенційно про існування сирови- ни свідчать біологічні визначення (рослини — льон і коноплі; тварини — вівці / кози) та іс- нування можливості збирання вовни (пружин- ні ножиці). Безпосередньо виготовлення ниток засвідчують знахідки пряслиць. За відбитками волокон встановлено існу- вання ниток і рослинного, і тваринного похо- дження. У чотирьох випадках із Радичівсько- го 3 засвідчено використання міцнішої нитки рослинного походження для основи, а тварин- ного — для піткання, чим досягалась краща зносостійкість тканини. Тканини мали полотняний вид переплетен- ня — переважно найпростіший, але з Радичів- ського 3 походить складніший його тип — ро- гожка R 4/4. Поширеність цього типу варто за- лишити під питанням. Визначено широкий діапазон товщини ни- ток, від 0,03 до 2,5 мм. Утім, найтонші з них, імовірно, засвідчують зношення тканини. Від- повідно, суттєво відрізнялась і щільність тка- нин. Відбиток із найщільнішим тканням — 23 × 23 н./см2 — походить із залізної пластини. Імовірно, випадкові відбитки на кераміці за- свідчують, що в гончаря під руками могла бути ганчірка, до того ж із грубої тканини. Типи крутки (S і Z) навряд чи відобража- ють технологічні процеси; натомість можуть засвідчувати обереговий характер виготовлен- ня ниток. Технологічно важливішим є показ- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 57 ник кута скручування (надання міцності нит- ці), який указує на використання міцніших ни- ток для основи тканини. Отже, виготовлення тканин у слов’ян остан- ньої чверті І тис. н. е. на території сучасної Украї- ни слід визнати переважно простим (хоча й не примітивним). Майстри використовували різну сировину, знали її переваги і могли комбінува- ти нитки при виготовленні тканини для поліп- шення її зносостійкості. Те саме засвідчує й ви- користання ниток із різним кутом скручування. Подяки. Автори вдячні М. О. Авраменко, Я. В. Володарцю-Урбановичу, О. В. Грабовській, В. М. Данилейку, В. В. Ільчишину, Р. А. Кравчен- ку, О. В. Петраускасу, Є. В. Синиці, С. П. Тара- ненку, О. Є. Черненко, М. О. Ягодинській. Білоусько, В. 2018. Відбитки тканин на кераміці трипільської доби із фондової збірки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяславіка: Наукові записки Національного історико- етнографічного заповідника «Переяслав», 13 (15): Збір- ник наукових статей V обласної наукової археологічної конференції «Археологія Київщини: дослідження, знахід- ки, проблеми охорони», с. 8-13. Бобринский, А. А. 1901. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. ІII. Санкт-Петербург: Главное управление Уделов. Володарец-Урбанович, Я. В. 2018. Свастика у славян (по материалам археологических культур второй половины I тыс. н. э.). Revista Arheologică, XIV, 2, с. 27-50. Гопкало, О. В. 2017. Остатки одежды из погребений культуры Черняхов—Сынтана-де-Муреш. Археологія і давня історія України, 1 (22): Археологія: дослідження, експерименти, реконструкції, с. 22-39. Горбаненко, С. А., Журавльов, О. П. 2021. Літописні слов’яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ; Харків: ІА НАН України Майдан; Литовська академія наук. Готун, І. А., Горбаненко, С. А. 2016. Землеробство жителів слов’янського поселення в уроч. Козаків яр у Ходосівці. In Sclavenia terra, 1, с. 153-171. Ільків, М. В., Пивоваров, С. В. 2013. Звіт про проведення археологічних досліджень на території Хотинської фортеці у 2013 році. Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2013. Ільків, М. В., Пивоваров, С. В., Михайлина, Л. П., Мисько, Ю. В. 2014. Роботи на території Хотинської фортеці у 2013 р. Археологічні дослідження в Україні 2013 р., с. 271-272. Ільків, М. В., Пивоваров, С. В., Михайлина, Л. П., Калініченко, В. А. 2015. Дослідження на території Хотинської фортеці. Археологічні дослідження в Україні 2014 р., с. 271-273. Казаков, А. Л. 2021. Отчет о работах Радичевской экспедиции в 1992 г. (городище Радичевское-3 в ур. Хотинское Коропской р-н Черниговская обл.). Науковий архів ІА НАН України, ф. 64. Казаков, А. Л., Потапов, И. А., Олейник, Г. Л. 1991. Отчет об исследованиях Радичевского городища в 1991 г. Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1991/129. Маєвська, С. В. 2009. Дослідження відтисків текстильного плетення на кераміці. Додаток. В: Супруненко, О. Б., Пуголовок, Ю. О., Мироненко, К. М., Шерстюк, В. В. Дослідження посаду літописної Лтави. 2: Інститутська гора, 1. Київ; Полтава: ІА НАН України, ЦП НАНУ, ЦОДПА, с. 120-122. Маєвська, С. В. 2011. Залишки текстильних виробів з давньоугорських поховань неподалік с. Дмитрівки на Нижньому Пслі. Археологія і давня історія України, 7: Мадяри в Середньому Подніпров’ї, с. 125-129. Назар, В. 2021. Маловідома пам’ятка гаптування з поховання архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького (†1624). В: Тараненко, С. (ред.). 30 нари- сів археологічних досліджень Києво-Печерської лаври. Київ: Мистецтво, с. 208-215. Новицька, М. А. 1948. До питання про текстиль трипільської культури. Археологія, ІІ, с. 44-61. Новицька, М. О. 1986. Гаптування в Київській Русі (за матеріалами розкопок на території України). Археологія, XVIII, с. 24-38. Обломский, А. М. 1991. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона в I—V вв. н. э. Москва; Сумы. Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г., Абашина, Н. С. 2011. Новые исследования раннеславянского поселения Обухов 2. Stratum plus, 5, с. 61-88. Погоржельська, І. В. 2017. Дослідження та наукова реконструкція одягу угорського типу за археологічними знахідками. Археологія і давня історія України, 1 (22): Архео- логія: дослідження, експерименти, реконструкції, с. 238-242. Погоржельська, І. В., Мойжес, В. В. 2020. Поховання 32 у нефі церкви Ужгородського замку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Іс- торія, 2 (43), с. 224-236. Приходнюк, О. М. 1998. Пастирський скарб 1992 року. Археологічний літопис Лівобережної України, 1—2, с. 94-99. Супруненко, О. Б., Маєвська, С. В, Артем’єв, А. В., Горбенко, С. О. 2006. Кургани з похованнями золотоординського часу поблизу Волошиного у пониззі Псла. Старожитності околиць Комсомольська, III. Київ; Полтава: УТОПІК; ІА НАН України; ЦОДПА управління культури Полтавської облдержадміністрації. Супруненко, О. Б., Пуголовок, Ю. О., Мироненко, К. М., Шерстюк, В. В. 2009. Дослідження посаду літописної Лтави. 2: Інститутська гора, 1. Київ; Полтава: ІА НАН України, ЦП НАНУ, ЦОДПА. Сухобоков, О. В. 1977. До питання про пам’ятки волинцевського типу. Археологія, 21, с. 50-65. Хавлюк, П. І. 1979. Науковий звіт про археологічні дослідження на території Південного Побужжя експедиції Вінницького педінституту в 1979 р. Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1979/61. Черненко, О. Є., Кравченко, Р. А., Горбаненко, С. А., Горобець, Л. В., Ковальчук, О. М., Сенюк, О. Г., Сергєєва, М. С. 2017. Свердловське 1: біогосподарська діяльність мешканців роменського городища на Чернігівщині. Археологія і давня історія України, 1 (22): Археологія: дослідження, експерименти, реконструкції, с. 266-301. Щербань, А. Л. 2007. Прядіння і ткацтво у населення Лівобережного Лісостепу України VII — початку III століття до н. е. (за глиняними виробами). Київ: Молодь. Ягодинська, М. О., Горбаненко, С. А. 2021. Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними). Археологія і давня історія України, 1 (38), с. 408-424. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.29 Надійшла 03.06.2022 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 458 Iryna V. Pohorzhelska 1, Serhii A. Gorbanenko 2 1 Junior Research Fellow, Head of the Restoration Laboratory, State Enterprise Research Centre "Ukrainian Protective Archaeological Service" at the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, zbrojar@ukr.net 2 PhD in History, Senior Researcher, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID: 0000-0003-4786-0369, gorbanenko@gmail.com SLAVIC FABRICS OF THE LAST QUARTER OF THE 1st MILLENNIUM AD: STUDY RESULTS The article is devoted to the analysis of the state of research and the introduction into scientific circulation of data on Slavic fabrics of the last quarter of the first millennium AD. In order to establish potential research opportunities, the general state of the study of fabrics in Ukraine according to archaeological remains is examined. Until now, the fabrics of the Slavs of the first quarter of the 1st millennium AD on the territory of modern Ukraine have not been studied. Their study is now available on the basis of fabric prints on clay products (13), as well as on the iron plate (1); the findings of actual fabrics of this period are currently unknown to the researchers. Such prints should be considered accidental, and their findings are extremely rare. It is hardly possible to count on further fast filling of this database. Local fabrication is not in doubt. Potentially, the existence of raw materials is evidenced by biological definitions (plants — flax and hemp; animals — sheep / goats) and the existence of the possibility of getting wool (spring scissors). The findings of spindle whorls directly certify the manufacture of threads. According to the imprints of the fibers, the existence of threads of both plant and animal origin was established. In four cases from Radychivske 3, the use of a stronger thread of vegetable origin for the warp and of animal thread for wefting was witnessed. In this way a better wear resistance of the fabric was achieved. The fabrics were plain weave, mostly the simplest, but from Radychivskе 3 comes their more complex type — mat R 4/4. The prevalence of this type should be left in question. A wide range of thread compressibility is indicated. It is from 0.03 to 2.5 mm. However, the thinnest of them probably indicate the wear of the fabric. Accordingly, the tissue density also differed significantly. The imprint with the densest weave — 23 × 23 n./cm2, comes from an iron plate. Probably, accidental prints on ceramics indicate that the potter may have had a rag of coarse cloth under his hands. Twist types (S and Z) are unlikely to reflect technological processes; instead, they may indicate the protective nature of the manufacture of threads. The twist angle (giving strength to the thread), which indicates the use of stronger threads for the warp is more important. Thus, the production of fabrics by the Slavs of the first quarter of the 1st millennium AD on the territory of modern Ukraine should be considered predominantly simple (though not primitive). Craftsmen used different raw materials, knew their benefits and could combine threads in the manufacture of fabric to improve its durability. The same is evidenced by the use of threads with different twisting angles. Key words: the Slavs, the last quarter of the 1st millennium AD, weaving, fabric imprints, warp, weft, twist. References Bilousko, V. 2018. Vidbytky tkanyn na keramitsi trypilskoi doby iz fondovoi zbirky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka “Pereiaslav”. Pereiaslavika: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka “Pereiaslav”, 13 (15): Zbirnyk naukovykh statei V oblasnoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii “Arkheolohiia Kyivshchyny: doslidzhennia, znakhidky, problemy okhorony”, p. 8-13. Bobrinskii, A. A. 1901. Kurgany i sluchainye arkheologicheskie nakhodki bliz mestechka Smely. ІII. Sankt-Peterburg: Glavnoe upravlenie Udelov. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2018. Svastika u slavian (po materialam arkheologicheskikh kultur vtoroi poloviny I tys. n. e.). Revista Arheologică, XIV, 2, p. 27-50. Gopkalo, O. V. 2017. Ostatki odezhdy iz pogrebenii kultury Cherniakhov-Syntana-de-Muresh. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (22): Arkheolohiia: doslidzhennia, eksperymenty, rekonstruktsii, p. 22-39. Horbanenko, S. A., Zhuravlov, O. P. 2021. Litopysni sloviany peredodnia utvorennia Davnoi Rusi: tvarynnytstvo chy myslyvstvo. Kyiv; Kharkiv: IA NAN Ukrainy Maidan; Lytovska akademiia nauk. Hotun, I. A., Horbanenko, S. A. 2016. Zemlerobstvo zhyteliv slovianskoho poselennia v uroch. Kozakiv yar u Khodosivtsi. In Sclavenia terra, 1, p. 153-171. Ilkiv, M. V., Pyvovarov, S. V. 2013. Zvit pro provedennia arkheolohichnykh doslidzhen na terytorii Khotynskoi fortetsi u 2013 rotsi. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2013. Ilkiv, M. V., Pyvovarov, S. V., Mykhailyna, L. P., Mysko, Yu. V. 2014. Roboty na terytorii Khotynskoi fortetsi u 2013 r. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2013 r., p. 271-272. Ilkiv, M. V., Pyvovarov, S. V., Mykhailyna, L. P., Kalinichenko, V. A. 2015. Doslidzhennia na terytorii Khotynskoi fortetsi. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2014 r., p. 271-273. Kazakov, A. L. 2021. Otchet o rabotakh Radichevskoi ekspeditsii v 1992 g. (gorodishche Radichevskoe-3 v ur. Khotinskoe Koropskoi r-n Chernigovskaia obl.). NA IA NAN Ukrainy, f. 64. Kazakov, A. L., Potapov, I. A., Oleinik, G. L. 1991. Otchet ob issledovaniiakh Radichevskogo gorodishcha v 1991 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1991/129. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 59 Maievska, S. V. 2009. Doslidzhennia vidtyskiv tekstylnoho pletennia na keramitsi. Dodatok. In: Suprunenko, O. B., Puholovok, Yu. O., Myronenko, K. M., Sherstiuk, V. V. Doslidzhennia posadu litopysnoi Ltavy. 2: Instytutska hora, 1. Kyiv; Poltava: IA NAN Ukrainy, TsP NANU, TsODPA, p. 120-122. Maievska, S. V. 2011. Zalyshky tekstylnykh vyrobiv z davnouhorskykh pokhovan nepodalik s. Dmytrivky na Nyzhnomu Psli. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 7: Madiary v Seredniomu Podniprovi, p. 125-129. Nazar, V. 2021. Malovidoma pamiatka haptuvannia z pokhovannia arkhimandryta Kyievo-Pecherskoi lavry Yelyseia Pletenetskoho (†1624). In: Taranenko, S. (ed.). 30 narysiv arkheolohichnykh doslidzhen Kyievo-Pecherskoi lavry. Kyiv: Mystetstvo, p. 208-215. Novytska, M. A. 1948. Do pytannia pro tekstyl trypilskoi kultury. Arheologia, II, p. 44-61. Novytska, M. O. 1986. Haptuvannia v Kyivskii Rusi (za materialamy rozkopok na terytorii Ukrainy). Arheologia, XVIII, p. 24-38. Oblomskii, A. M. 1991. Etnicheskie protsessy na vodorazdele Dnepra i Dona v I-V vv. n. e. Moskva; Sumy. Petrauskas, O. V., Shishkin, R. G., Abashina, N. S. 2011. Novye issledovaniia ranneslavianskogo poseleniia Obukhov 2. Stratum plus, 5, p. 61-88. Pohorzhelska, I. V. 2017. Doslidzhennia ta naukova rekonstruktsiia odiahu uhorskoho typu za arkheolohichnymy znakhidkamy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (22): Arkheolohiia: doslidzhennia, eksperymenty, rekonstruktsii, p. 238-242. Pohorzhelska, I. V., Moizhes, V. V. 2020. Pokhovannia 32 u nefi tserkvy Uzhhorodskoho zamku. Naukovyi visnyk Uzhhorods- koho universytetu. Seriia: Istoriia, 2 (43), p. 224-236. Prykhodniuk, O. M. 1998. Pastyrskyi skarb 1992 roku. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1-2, p. 94-99. Suprunenko, O. B., Maievska, S. V, Artemiev, A. V., Horbenko, S. O. 2006. Kurhany z pokhovanniamy zolotoordynskoho chasu poblyzu Voloshynoho u ponyzzi Psla. Starozhytnosti okolyts Komsomolska, III. Kyiv; Poltava: UTOPIK; IA NAN Ukrai- ny; TsODPA upravlinnia kultury Poltavskoi oblderzhadministratsii. Suprunenko, O. B., Puholovok, Yu. O., Myronenko, K. M., Sherstiuk, V. V. 2009. Doslidzhennia posadu litopysnoi Ltavy. 2: Instytutska hora, 1. Kyiv; Poltava: IA NAN Ukrainy, TsP NANU, TsODPA. Sukhobokov, O. V. 1977. Do pytannia pro pamiatky volyntsevskoho typu. Arheologia, 21, p. 50-65. Khavliuk, P. I. 1979. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Pivdennoho Pobuzhzhia ekspedytsii Vinnytsko- ho pedinstytutu v 1979 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1979/61. Chernenko, O. Ye., Kravchenko, R. A., Horbanenko, S. A., Horobets, L. V., Kovalchuk, O. M., Seniuk, O. H., Serhieieva, M. S. 2017. Sverdlovske 1: biohospodarska diialnist meshkantsiv romenskoho horodyshcha na Chernihivshchyni. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (22): Arkheolohiia: doslidzhennia, eksperymenty, rekonstruktsii, p. 266-301. Shcherban, A. L. 2007. Priadinnia i tkatstvo u naselennia Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy VII — pochatku III stolittia do n. e. (za hlynianymy vyrobamy). Kyiv: Molod. Yahodynska, M. O., Horbanenko, S. A. 2021. Zemlerobstvo v mezhyrichchi Dnistra ta Ikvy u davnoruskyi chas (za arkheolohichnymy danymy). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (38), p. 408-424. https://doi.org/10.37445/ adiu.2021.01.29