До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010)
8 грудня цього року виповнюється 75 років від дня народження Костянтина Миколайовича Гупала, археолога, музеєзнавця, суспільного діяча, лауреата Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983)....
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2022
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199521 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947–2010) // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 149-150. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199521 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1995212024-10-12T18:57:37Z До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010) Хронiка 8 грудня цього року виповнюється 75 років від дня народження Костянтина Миколайовича Гупала, археолога, музеєзнавця, суспільного діяча, лауреата Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983). 2022 Article До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947–2010) // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 149-150. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199521 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хронiка Хронiка |
| spellingShingle |
Хронiка Хронiка До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010) Археологія |
| description |
8 грудня цього року виповнюється 75 років від
дня народження Костянтина Миколайовича Гупала, археолога, музеєзнавця, суспільного діяча, лауреата Державної премії УРСР у галузі
науки і техніки (1983). |
| format |
Article |
| title |
До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010) |
| title_short |
До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010) |
| title_full |
До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010) |
| title_fullStr |
До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010) |
| title_full_unstemmed |
До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947—2010) |
| title_sort |
до 75-річчя костянтина михайловича гупала (1947—2010) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Хронiка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199521 |
| citation_txt |
До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947–2010) // Археологія. — 2022. — № 4. — С. 149-150. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2024-10-13T04:02:20Z |
| last_indexed |
2024-10-13T04:02:20Z |
| _version_ |
1812769948073721856 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 149
ДО 75-РІЧЧЯ КОСТЯНТИНА МИКОЛАЙОВИЧА ГУПАЛА
(1947—2010)
зою, яку російська агресія становить для істо-
ричної спадщини і, зокрема, для унікальних ан-
тропологічних колекцій та установ, які займа-
ються їх збереженням і вивченням.
Дуже пізнавальним як для молодих, так і
для досвідчених дослідників був практичний
семінар, який провели др. Ґергард Готц і др. То-
мас Боні. Під час семінару учасники мали змо-
гу розглянути унікальні випадки скелетних па-
тологій з остеологічної колекції Ґаллера, яка
зберігається в Природничому музеї Базеля.
У заключній доповіді Президент Швейцар-
ської асоціації антропологів др. Сандра Льош
оголосила про приєднання асоціації до Заяви
Швейцарської Академії Наук про солідарність
з українськими вченими. Зарубіжні учасни-
ки конференції одностайно підтримали заяву
швейцарських колег.
І. Д. Потєхіна
8 грудня цього року виповнюється 75 років від
дня народження Костянтина Миколайовича Гу-
пала, археолога, музеєзнавця, суспільного ді-
яча, лауреата Державної премії УРСР у галузі
науки і техніки (1983).
Костянтин Миколайович народився в Ужго-
роді; юність майбутнього дослідника пройшла в
Корсуні-Шевченківському. Ще школярем він до-
лучився до археологічних розкопок. Навчався на
історичному факультеті Дніпропетровського й
Київського університетів. Після закінчення уні-
верситету (1970) потрапив до складу новоство-
реної Київської експедиції Інституту археології
НАН України, очолив Подільській загін. З ім’ям
К. М. Гупала пов’язані яскраві відкриття на ки-
ївському Подолі. Розкопки 1970- х рр. дали над-
звичайно багатий та інформативний новий ма-
теріал, що змінив наші уявлення про забудову
давнього Києва, поклав початок планомірних і
систематичних розкопок Подолу. Тогочасні га-
зети називали ті розкопки «Київські Помпеї».
Розкопки церкви Успіння Богородиці Пирогощі,
здійснені Подільським загоном Київської екс-
педиції на чолі з К. М. Гупалом у 1976—1980-
х рр., стали вагомим підгрунтям для реконструк-
ції й відбудови однієї з найвизначніших мону-
ментальних київських пам’яток ХІІ—ХVII cт.
Археологам старшого покоління добре відомий
старий зелений вагончик, що стояв на Контрак-
товій площі, прилаштований під базу Поділь-
ського загону. Вагончик добре запам’ятався не
тільки багатьом поколінням українських архео-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4150
логів, а й істориків, мовознавців, архітекторів та
інших творчих професій. У вагончику майже за-
вжди горіло світло: хтось працював або точила-
ся наукова дискусія.
Книжечка К. М. Гупала «Подол в Древнем Кие-
ве» (1982) стала справжнім ковтком свіжого повітря
для багатьох шанувальників київської старовини.
Після переходу до новоствореного Музею іс-
торії Києва новопризначений заступник директо-
ра з наукової роботи К. М. Гупало очолив та ор-
ганізував роботу з упорядкування чисельних ко-
лекцій із розкопок Києва. Після 1985 р. завідував
відділом у Корсунь-Шевченківському краєзнав-
чому музеї. Жив та викладав у м. Рига (Латвія),
був одним з очільників української діаспори Лат-
вії. В останні роки життя повернувся до м. Києва.
Світлі спогади про цю непересічну, поряд-
ну, яскраву та інтелігентну людину назавжди
залишаться в пам’яті багатьох шанувальників
української історії та археології.
Г. А. Козубовський
ПАМ’ЯТІ ЯКОВА ПЕТРОВИЧА ГЕРШКОВИЧА (1953—2022)
Війна, що триває, збирає свої криваві жертви
на фронтах та окупованих землях, у розбомбле-
них містах і селах, але й за межами нашої дер-
жави буває непросто. У перші місяці війни, коли
бомбардування зазнали важливі об’єкти Дні-
провського району м. Києва, а з півночі насу-
валась рашистська група армій «Центр» із на-
міром захопити Лівобережжя столиці, родина
Якова Петровича виїхала на Захід. Усе склало-
ся з тимчасовим працевлаштуванням за фахом
у Берліні, але емоційний стрес, помножений на
серпневу спеку, став фатальним для провідного
українського археолога, голови Спілки археоло-
гів України. Лікарі виявилися безсилими, й 8 ве-
ресня вчений відійшов у засвіти.
Яків Петрович – корінний киянин, народився
21 серпня 1953 року. Інтерес до старожитностей
виявився в гуртку археології київського Палацу
піонерів та був підтриманий старшокласником
Л. Залізняком. Тоді, в 60-ті роки, цей осередок
очолював молодий науковець В. Гладилін, який
допомагав гуртківцям потрапити в наукові екс-
педиції Інституту археології АН УРСР. Із 1971 р.
юнак сезонно працював у них лаборантом.
Його долю як науковця визначили експедиції на
Кам’яну Могилу та кургани Донецької обл. під
проводом В. Даниленка (1971, 1973, 1975–1976
роки). Валентин Миколайович став його учите-
лем в археології. Однак учня захоплювали не ре-
буси петрогліфів, а могили бронзової доби. Уже
студентом Яків примножив досвід польової ро-
боти на пам’ятках Узбекистану. Волею долі істо-
ричну освіту здобув у Ташкентському універси-
теті, який із відзнакою закінчив 1977 року. Відтак
випускник поновив роботу в Інституті археології
АН УРСР на посаді старшого лаборанта.
Досконалу методику розкопок давніх мо-
гил Я. Гершкович засвоїв у Сіверсько-Доне-
цькій експедиції С. Братченка (1977–1978 рр.),
а розвинув у Червонознам’янській екпедиції
Г. Євдокимова (1979–1988) на Херсонщині. В
останній Я. Гершкович здійснив розкопки Но-
вокиївського поселення сабатинівської культу-
ри (1981). Ця пам’ятка стала базовою для до-
слідника, оскільки визначила тему майбутньої
кандидатської дисертації та увиразнила його
схильність саме до поселенської археології.
У науково-виробничому кооперативі «Ар-
хеолог», створеному при Інституті археології
на чолі з В. Бідзілею (1989–1993), Яків проя-
вив себе вже як організатор новобудовних екс-
педицій, дослідник багатошарових поселень
і курганів у середній течії Сіверського Дінця.
Повернення в стіни ІА НАН України 1993 року
збіглось для Я. Гершковича з успішним захис-
том кандидатської дисертації «Сабатинівська
культура Нижнього Подніпров’я та Північно-
Західного Надазов’я». Точніше, захист дисер-
|