Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства

• Дата: 2024
• Автори: Череватський, Д.Ю., Бойко, О.В., Смірнов, Р.Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2024
• Назва видання: Економіка промисловості
• Теми: Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199529
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства / Д.Ю. Череватський, О.В. Бойко, Р.Г. Смірнов // Економіка промисловості. — 2024. — № 3 (107). — С. 52-64. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Ціль сталого розвитку № 12 стосується зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах. Ф. Шмідт-Блік запропонував поняття екологічного рюкзака як характеристику прихованих матеріальних потоків, що супроводжують весь життєвий цикл товару. Окремою складовою рюкзака є біотична частина, яка була достатньо вагомою, коли на старих шахтах, наприклад, застосовувався гужовий транспорт. Харчове самозадоволення персоналу з використанням зарплати при¬звело до того, що споживання їжі в процесі виробництва товару залишилося за межами аналізу матеріальних потоків підприємства. Метою статті є доведення/спростування справедливості гіпотези щодо суттєвої за-леж¬ності біотичної складової матеріального рюкзака від національних традицій і матеріальних доходів працівників промислових підприємств. У процесі дослідження застосовано методи математичної статистики, а базою дослід-ження є дані багаторічних спостережень щодо споживання харчових продуктів в Україні та за її межами. Виявлено певні характеристики, властиві українським реаліям, а саме: споживання середньостатистичним українцем харчових продуктів із вірогідністю 0,95 складає 58,75±0,04 кг на місяць (698±0,5 кг на рік); структура споживчого кошика в Україні: 33% – молоко та молочні продукти, 15% – овочі; 14% – хлібобулочні продукти та крупи, 11% – картопля, 8% – м'ясо та м’ясопродукти; пересічна людина в Україні споживає більше їжі, ніж за рекомендаціями МОЗ України (приблизно на 5%); жителі сільської місцевості споживають більше продуктів харчування, ніж містяни (майже на 6% – 57,9 кг на місяць проти 54,7 кг). Статистично доведено, що річні обсяги споживання харчових продуктів жителями України (689 кг) є суттєво більшими, ніж у Польщі (456 кг) і Китаю (413 кг). Виявлено національні відмінності, що стосуються продуктових уподобань. Кількісні відмінності національного споживання харчових продуктів виробниками обумовлюють різне наповнення матеріального рюкзака промислової продукції, що надає конкурентних переваг/недоліків суб’єктам міжнародної ринкової діяльності. Окрім національних традицій споживання харчових продуктів є закономірності, що обумовлюють вплив середньодушового по домогосподарству еквівалентного загального доходу на масу продуктового кошика. На підставі офіційних статистичних даних запропоновано математичну залежність логарифмічного виду кількості споживання харчових продуктів від середньодушового доходу члена домогосподарства.