Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства

Ціль сталого розвитку № 12 стосується зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах. Ф. Шмідт-Блік запропонував поняття екологічного рюкзака як характеристику прихованих матеріальних потоків, що супроводжують весь життєвий цикл товару. Окремою...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Череватський, Д.Ю., Бойко, О.В., Смірнов, Р.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199529
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства / Д.Ю. Череватський, О.В. Бойко, Р.Г. Смірнов // Економіка промисловості. — 2024. — № 3 (107). — С. 52-64. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199529
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995292024-10-14T17:45:52Z Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. Смірнов, Р.Г. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Ціль сталого розвитку № 12 стосується зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах. Ф. Шмідт-Блік запропонував поняття екологічного рюкзака як характеристику прихованих матеріальних потоків, що супроводжують весь життєвий цикл товару. Окремою складовою рюкзака є біотична частина, яка була достатньо вагомою, коли на старих шахтах, наприклад, застосовувався гужовий транспорт. Харчове самозадоволення персоналу з використанням зарплати при¬звело до того, що споживання їжі в процесі виробництва товару залишилося за межами аналізу матеріальних потоків підприємства. Метою статті є доведення/спростування справедливості гіпотези щодо суттєвої за-леж¬ності біотичної складової матеріального рюкзака від національних традицій і матеріальних доходів працівників промислових підприємств. У процесі дослідження застосовано методи математичної статистики, а базою дослід-ження є дані багаторічних спостережень щодо споживання харчових продуктів в Україні та за її межами. Виявлено певні характеристики, властиві українським реаліям, а саме: споживання середньостатистичним українцем харчових продуктів із вірогідністю 0,95 складає 58,75±0,04 кг на місяць (698±0,5 кг на рік); структура споживчого кошика в Україні: 33% – молоко та молочні продукти, 15% – овочі; 14% – хлібобулочні продукти та крупи, 11% – картопля, 8% – м'ясо та м’ясопродукти; пересічна людина в Україні споживає більше їжі, ніж за рекомендаціями МОЗ України (приблизно на 5%); жителі сільської місцевості споживають більше продуктів харчування, ніж містяни (майже на 6% – 57,9 кг на місяць проти 54,7 кг). Статистично доведено, що річні обсяги споживання харчових продуктів жителями України (689 кг) є суттєво більшими, ніж у Польщі (456 кг) і Китаю (413 кг). Виявлено національні відмінності, що стосуються продуктових уподобань. Кількісні відмінності національного споживання харчових продуктів виробниками обумовлюють різне наповнення матеріального рюкзака промислової продукції, що надає конкурентних переваг/недоліків суб’єктам міжнародної ринкової діяльності. Окрім національних традицій споживання харчових продуктів є закономірності, що обумовлюють вплив середньодушового по домогосподарству еквівалентного загального доходу на масу продуктового кошика. На підставі офіційних статистичних даних запропоновано математичну залежність логарифмічного виду кількості споживання харчових продуктів від середньодушового доходу члена домогосподарства. Relevance of research. Sustainable Development Goal No. 12 refers to reducing the re-source intensity of the economy by reducing the costs of material input in production chains. The famous German scientist Friedrich Schmidt-Blick proposed the concept of an ecological backpack as a characteristic of hidden material flows accompanying the entire life cycle of a product. A separate component of the backpack is the biotic part, which was heavy enough when, for example, horse traction was used in old mines. Food self-satisfaction of the staff based on the salary led to the fact that the consumption of food in the production process re-mained outside the analysis of the company's material flows. The purpose of the study is to prove/refute the validity of the hypothesis regarding the significant dependence of the biotic component of the material backpack on national traditions and the material income of workers of industrial enterprises. Research methods: mathematical statistics. The basis of research is long-term observation of food consumption in Ukraine and abroad, in particular, Poland and China. Main results. In the course of research, certain traditions characteristic of Ukrainian reali-ties were revealed: consumption of food products by the average Ukrainian with a probability of 0.95 is 58.75±0.04 kg per month (698±0.5 kg per year); the structure of the consumer bas-ket in Ukraine contains 33% – milk and dairy products, 15% – vegetables; 14% – bakery prod-ucts and cereals, 11% – potatoes, 8% – meat and meat products; the average person in Ukraine consumes more food than recommended by the Ministry of Health of Ukraine (by approximate-ly 5%); residents of rural areas consume more food than urban residents (by almost 6% – 57.9 kg per month versus 54.7 kg). It has been statistically proven that the annual volume of food consumption by residents of Ukraine (689 kg) is significantly greater than that of residents of Poland (456 kg) and, even more so, China (413 kg). National differences concerning food preferences have been revealed. Quantitative differences in the national consumption of food products by producers determine the different content of the material backpack of industrial products, which provides certain competitive advantages/disadvantages to the subjects of international market activity. In addition to the national traditions of food consumption, there are laws that determine the influence of the average per capita household equivalent total income on the weight of the food basket. On the basis of official statistical data, a mathematical dependence of the logarithmic form of the amount of food consumption on the average per capita income of a household member is proposed. 2024 Article Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства / Д.Ю. Череватський, О.В. Бойко, Р.Г. Смірнов // Економіка промисловості. — 2024. — № 3 (107). — С. 52-64. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.03.052 JEL: D24 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199529 332.122:338.45:005.216.3 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
spellingShingle	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. Смірнов, Р.Г. Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства Економіка промисловості
description	Ціль сталого розвитку № 12 стосується зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах. Ф. Шмідт-Блік запропонував поняття екологічного рюкзака як характеристику прихованих матеріальних потоків, що супроводжують весь життєвий цикл товару. Окремою складовою рюкзака є біотична частина, яка була достатньо вагомою, коли на старих шахтах, наприклад, застосовувався гужовий транспорт. Харчове самозадоволення персоналу з використанням зарплати при¬звело до того, що споживання їжі в процесі виробництва товару залишилося за межами аналізу матеріальних потоків підприємства. Метою статті є доведення/спростування справедливості гіпотези щодо суттєвої за-леж¬ності біотичної складової матеріального рюкзака від національних традицій і матеріальних доходів працівників промислових підприємств. У процесі дослідження застосовано методи математичної статистики, а базою дослід-ження є дані багаторічних спостережень щодо споживання харчових продуктів в Україні та за її межами. Виявлено певні характеристики, властиві українським реаліям, а саме: споживання середньостатистичним українцем харчових продуктів із вірогідністю 0,95 складає 58,75±0,04 кг на місяць (698±0,5 кг на рік); структура споживчого кошика в Україні: 33% – молоко та молочні продукти, 15% – овочі; 14% – хлібобулочні продукти та крупи, 11% – картопля, 8% – м'ясо та м’ясопродукти; пересічна людина в Україні споживає більше їжі, ніж за рекомендаціями МОЗ України (приблизно на 5%); жителі сільської місцевості споживають більше продуктів харчування, ніж містяни (майже на 6% – 57,9 кг на місяць проти 54,7 кг). Статистично доведено, що річні обсяги споживання харчових продуктів жителями України (689 кг) є суттєво більшими, ніж у Польщі (456 кг) і Китаю (413 кг). Виявлено національні відмінності, що стосуються продуктових уподобань. Кількісні відмінності національного споживання харчових продуктів виробниками обумовлюють різне наповнення матеріального рюкзака промислової продукції, що надає конкурентних переваг/недоліків суб’єктам міжнародної ринкової діяльності. Окрім національних традицій споживання харчових продуктів є закономірності, що обумовлюють вплив середньодушового по домогосподарству еквівалентного загального доходу на масу продуктового кошика. На підставі офіційних статистичних даних запропоновано математичну залежність логарифмічного виду кількості споживання харчових продуктів від середньодушового доходу члена домогосподарства.
format	Article
author	Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. Смірнов, Р.Г.
author_facet	Череватський, Д.Ю. Бойко, О.В. Смірнов, Р.Г.
author_sort	Череватський, Д.Ю.
title	Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства
title_short	Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства
title_full	Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства
title_fullStr	Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства
title_full_unstemmed	Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства
title_sort	щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199529
citation_txt	Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства / Д.Ю. Череватський, О.В. Бойко, Р.Г. Смірнов // Економіка промисловості. — 2024. — № 3 (107). — С. 52-64. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT čerevatsʹkijdû ŝodovplivunacíonalʹnihčinnikívnaformuvannâbíotičnoískladovoímateríalʹnogorûkzakapídpriêmstva AT bojkoov ŝodovplivunacíonalʹnihčinnikívnaformuvannâbíotičnoískladovoímateríalʹnogorûkzakapídpriêmstva AT smírnovrg ŝodovplivunacíonalʹnihčinnikívnaformuvannâbíotičnoískladovoímateríalʹnogorûkzakapídpriêmstva
first_indexed	2024-10-15T04:02:11Z
last_indexed	2024-10-15T04:02:11Z
_version_	1812951132279930880
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 3 (107) УДК 332.122:338.45:005.216.3 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.03.052 Данило Юрійович Череватський, доктор екон. наук, завідувач відділу Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна Е-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393; Оксана Василівна Бойко, аспірантка Інститут економіки промисловості НАН України, вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна Е-mail: bojko-oksana@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-7301-724X; Роман Георгійович Смірнов, PhD, професор Університет Далхаузі, Канада 6316 Coburg Road PO BOX 15000, Halifax, Nova Scotia Canada B3H 4R2 Е-mail: roman.smirnov@dal.ca https://orcid.org/0000-0001-5971-8541 ЩОДО ВПЛИВУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ БІОТИЧНОЇ СКЛАДОВОЇ МАТЕРІАЛЬНОГО РЮКЗАКА ПІДПРИЄМСТВА Ціль сталого розвитку № 12 передбачає зниження ресурсоємності економіки за раху- нок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах. Ф. Шмідт-Блік запропо- нував поняття екологічного рюкзака як характеристику прихованих матеріальних потоків, що супроводжують весь життєвий цикл товару. Окремою складовою рюкзака є біотична частина, яка була достатньо вагомою, коли на старих шахтах, наприклад, застосовувався гужовий транспорт. Харчове самозадоволення персоналу з використанням зарплати при- звело до того, що споживання їжі в процесі виробництва товару залишилося за межами аналізу матеріальних потоків підприємства. Метою статті є доведення/спростування справедливості гіпотези щодо суттєвої зале- жності біотичної складової матеріального рюкзака від національних традицій і матеріальних доходів працівників промислових підприємств. У процесі дослідження застосовано методи математичної статистики, а базою дослід- ження є дані багаторічних спостережень щодо споживання харчових продуктів в Україні та за її межами. Виявлено певні характеристики, властиві українським реаліям, а саме: споживання середньостатистичним українцем харчових продуктів із вірогідністю 0,95 складає 58,75±0,04 кг на місяць (698±0,5 кг на рік); структура споживчого кошика в Україні: 33% – молоко та молочні продукти, 15% – овочі; 14% – хлібобулочні продукти та крупи, 11% – картопля, 8% – м'ясо та м’ясопродукти; пересічна людина в Україні споживає більше їжі, ніж за рекомендаціями МОЗ України (приблизно на 5%); ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ І ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 53 2024, № 3 (107) жителі сільської місцевості споживають більше продуктів харчування, ніж містяни (майже на 6% – 57,9 кг на місяць проти 54,7 кг). Статистично доведено, що річні обсяги споживання харчових продуктів жителями Ук- раїни (689 кг) є суттєво більшими, ніж у Польщі (456 кг) і Китаю (413 кг). Виявлено націо- нальні відмінності, що стосуються продуктових уподобань. Кількісні відмінності національ- ного споживання харчових продуктів виробниками обумовлюють різне наповнення матері- ального рюкзака промислової продукції, що надає конкурентних переваг/недоліків суб’єктам міжнародної ринкової діяльності. Окрім національних традицій споживання харчових продуктів існують закономір- ності, що обумовлюють вплив середньодушового по домогосподарству еквівалентного за- гального доходу на масу продуктового кошика. На підставі офіційних статистичних даних запропоновано математичну залежність ло- гарифмічного виду кількості споживання харчових продуктів від середньодушового доходу члена домогосподарства. Ключові слова: промислове підприємство, матеріальний рюкзак, біотична складова, пе- рсонал, продукти харчування, національні традиції. JEL: D24 На Саміті ООН «Перетворення на- шого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», який відбувся у ве- ресні 2015 р. у межах сесії Генеральної Аса- мблеї ООН, було затверджено 17 Цілей ста- лого розвитку (ЦСР) та 169 завдань. Але ус- піх глобальної кампанії залежить від злаго- дженості всіх учасників господарської дія- льності. Саме цьому присвячено статтю «Нетландія чи Земля Майбутнього? Вирі- шення проблеми (не)сумісності між основ- ними принципами ЦСР у Європі» (Costa, Cancela, Reis, 2021). Її автори, скоріше, не мали прихованих думок, але посил до роз- думів дає вже перша фраза: «The 2015-2030 agenda framed Sustainable Development as a Universal venture». Universal venture україн- ською можна перекласти і як універсальне підприємство, і як всесвітній ризик. Тільки визначення детермінантів досягнення ЦСР, забезпечення їх вимірності та кількісне ви- мірювання впливу різних стовпів сталого розвитку, гармонізація стану довкілля з ма- теріальними тратами, якщо інтерпретувати думку науковців, дозволяє зняти цю двозна- чність. 1 Екологічний слід продукту (ЕСП) та його переваги для промислових підприємств. Центр ресур- соефективного та чистого виробництва. URL: http://www.recpc.org/event/eu4env-pef-seminar-20-10-2022- ua/ (дата звернення: 13.06.2024). Відповідальне споживання та вироб- ництво характеризує Ціль 12 ‒ зниження ре- сурсоємності економіки за рахунок змен- шення витрат матеріаловкладень у вироб- ничих ланцюгах. Численні наукові публікації щодо ка- лькуляції та аналізу потоків витрат енерге- тичних і матеріальних ресурсів (MFA), на- приклад праці (Bringezu, Yuichi, 2018; Laner, Rechberger, Astrup, 2014; Brunner, Rechberger, 2016), свідчать про розуміння науковцями важливості завдання. Здійс- нено спробу цифровізації аналітичних про- цесів (Cencic, Rechberger, 2008): програмна оболонка STAN (subSTance flow ANalysis). Однак промисловість України характеризу- ється застарілими та екологічно непридат- ними виробництвами. У жовтні 2022 р. від- булося онлайн-засідання «Екологічний слід продукту та його переваги для промислових підприємств»1, організаторами якого висту- пили ЮНІДО у партнерстві з компанією PRé Sustainability і Центр ресурсоефектив- ного та чистого виробництва в Україні. Це є позитивним показовим фактом, але, як за- значають вітчизняні науковці (Гончаренко, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 54 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 3 (107) 2015; Коблянська, Ковальова, 2021; Крусір, Яшкіна, Кіріяк, 2012), темою екологічного рюкзака більшою мірою опікуються праців- ники вишів, які досліджують процеси хар- чової промисловості, а дослідженням фахі- вців із важких (саме екологічно брудних) галузей промисловості ця тематика зовсім не притаманна. Піонером методології MFA став Ф. Шмідт-Блік. У 1992 р. він запропонував поняття екологічного рюкзака (Ecological Backpack/Rucksack) як характеристики при- хованих матеріальних потоків, що супрово- джують товар протягом його життєвого циклу. Ф. Шмідт-Блік ‒ відомий концептуа- ліст сталого розвитку, зокрема методолог підходу MIpS (Material input per unit of service) (Schmidt-Bleek, 2001), розробник ідеології «Фактор 10» (Schmidt-Bleek, 2008) та засновник клубу «Фактор Х». Взагалі на- уковці Вуппертальського Інституту клі- мату, довкілля та енергії (Wuppertal Institute for Climate, Environment and Energy at the Science Centre North Rhine-Westphalia) стали «сучасними апостолами» екологізації світового господарства. Також Е. Ульріх фон Вайцзекер, один із 100 найбільших ми- слителів сучасності, є автором ювілейного звіту Римському клубу «Come On!» (Weiz- saecker, Wijkman, 2018). Незважаючи на прагнення вдоскона- лити методологію MIpS (Ritthoff, Rohn, Liedtke, 2002; Wiesen, Saurat, Lettenmeier, 2014; Laakso, Lettenmeier, 2016), у роботі (Mostert, Bringezu, 2019) зазначено, що між- народно стандартизованого підходу та ме- тоду розрахунку насиченості продуктів си- ровиною не існує і до сьогодні. Спробою методологічного зрушення щодо визначення наповненості екологіч- ного рюкзака стала робота науковців Інсти- туту економіки промисловості НАН Укра- їни (Череватський, Бойко, 2022). Однак сут- тєвим недоліком дослідження є те, що поза 1 Pit Ponies: Life Underground. URL: https://www.griggsequestrian.co.uk/blog/2020/02/13/pit-ponies-life- underground/#:~:text=Pit%20ponies%20were%20first%20used,daylight%20only%20once%20a%20year (дата звернення: 13.06.2024). межами MFA залишено живу працю, яка, з одного боку, є джерелом енергії в процесі виготовлення продукту, а з іншого ‒ потуж- ним споживачем продуктів харчування. Ви- сновок вивчення феномену екологічного рюкзака щодо статистичної незначущості біотичної складової є спірним, оскільки був одержаний на підставі розгляду спожи- вання лише деревини в процесі видобу- вання вугілля. Раніше цей чинник був наба- гато вагомішим, і не тільки через застосу- вання дерев’яного кріплення як основного. Гужова відкатка обумовлювала утримання під землею десятків коней та забезпечення їх сіном. У 1913 р. на шахтах Великобрита- нії працювало майже 70 тис. голів шотланд- ських поні. В Америці на задоволення руд- ничних транспортних потреб застосовували мулів (міжвидовий гібрид від схрещення коня та віслюка). Особливості роботи зумо- влювали утримування тварин: стайні були розташовані під землею. Процес догляду зо- середжувався навколо їжі, раціон мав бути збалансованим, щоб забезпечувати повно- цінну роботу гужового транспорту, і разом з тим мав запобігти одержанню тваринами зайвої маси. Добовий раціон однієї тварини включав 5,4 кг сіна, 0,7 кг соломи, 3,6 кг ві- вса, 1,4 кг кукурудзи, 1,4 кг висівок (загалом 12,4 кг), а за рік маса збільшувалася до 4,5 т. Такий набір продуктів коштував 25 пенсів, тоді як денна заробітна плата коногона в тих самих умовах складала 6 пенсів1. Прогрес у вуглевидобуванні елімінував гужову відка- тку, замість неї стали застосовувати елект- ричні локомотиви. Персонал підприємств існує в режимі самозабезпечення їжею за умов викорис- тання для цього заробітної плати, але це не є причиною недооцінювання харчових ма- теріалів у складі матеріалопотоків підпри- ємства. Метою статті є доведення/спросту- вання справедливості гіпотези щодо суттє- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 55 2024, № 3 (107) вої залежності біотичної складової матері- ального рюкзака від національних традицій і матеріальних доходів працівників промис- лових підприємств. Основним методом даного дослі- дження є MIpS-аналіз. Показник MIpS ви- значається за формулою , MI MIpS S  (1) де MI – кількість матеріалу на «вході» про- цесу (MI-числа); S – випуск корисного продукту. Методика розрахунків MIpS призна- чена для оцінювання вмісту матеріалів та енергетичних ресурсів протягом усього життєвого циклу одиниці продукції (або ко- рисності). За концепцією Ф. Шмідта-Бліка та його послідовників аналізу підлягають матеріальні потоки на етапах виробництва (видобуток сировини, виготовлення проду- кції, транспортування та збут); викорис- тання (споживання, транспортування та ре- монт); переробки/утилізації товару чи пос- луги, що складають їх повний життєвий цикл. Зазначена мета дослідження обмежує етапи, що підлягають розгляду, лише виро- бництвом продукту. Для важкої промисло- вості саме ця стадія є найбільш матеріало- місткою. Отже, більш доцільним терміном є не екологічний рюкзак, а матеріальний рю- кзак виробленої продукції. Як і екологічний, матеріальний рюк- зак за масою є різницею між вхідними ресу- рсами і випуском ,F MI S  (2) де F – маса екологічного рюкзака. «Факторами рюкзака» (MI-числами) є біотичні та абіотичні фактори; вода; пові- тря; ґрунт, що зазнав переміщень. Абіотичні ресурси: мінеральні речо- вини, викопне паливо; біотичні ресурси: бі- омаса дикої природи, штучно вирощена ро- слинна біомаса, домашні тварини. Мета дослідження передбачає визна- чення обсягів споживання продуктів харчу- вання середньостатистичним виробником вітчизняних підприємств важкої промисло- вості та зіставлення одержаних результатів із показниками зарубіжної практики, напри- клад Польщі та Китаю. Окремим напрямом кількісного вивчення процесів споживання харчових продуктів є встановлення залеж- ності обсягів споживання їжі від доходів ви- робників. Науковий підхід до доведення справе- дливості наукових теорій передбачає засто- сування принципів верифікації (будь-яке поняття чи судження має наукове значення, якщо його можна перевірити практично) і фальсифікації, який запропонував К. Поп- пер. За принципом фальсифікації теорія вважається спростованою, якщо є хоча б лише однин випадок, що з нею не збіга- ється. Використання методу фальсифікації припускає гіпотезу, згідно з якою спожи- ванню виробниками харчових продуктів не властиві національні традиції і воно статис- тично значимо не залежить від доходів суб’єктів. Відповідно до цього має бути ста- тистично оцінена вірогідність так званої ну- льової гіпотези. За першим завданням на ос- нові даних багаторічних спостережень не- обхідно виявити статистичні характерис- тики споживання харчових продуктів в Ук- раїні (математичне очікування і довірчий інтервал із вірогідністю 0,95) та зіставити їх з показниками інших країн. За другим за- вданням теж за даними багаторічних спос- тережень потрібно скласти регресійну зале- жність кількості споживання харчових про- дуктів від подушного доходу на члена ро- дини працівника промислового підприємс- тва. Визначення динаміки споживання ха- рчових продуктів за даними спостережень. У табл. 1 зведено інформацію щодо опублі- кованих Держкомстатом України щорічних показників споживання харчових продук- тів в Україні. Мінливість споживання про- дуктів харчування протягом 2014-2021 рр. була відносно невеликою: із вірогідністю –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 3 (107) 0,95 місячний обсяг споживання їжі серед- ньостатистичним українцем складав від 58,11 до 58,19 кг, або від 697,4 до 698,2 кг на рік. У табл. 2 наведено відповідну номен- клатуру споживання продовольчих продук- тів по роках. Таблиця 1 – Динаміка фактичного місячного споживання продуктів харчування в Ук- раїні за 2014-2021 рр., кг Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Середньомісячне споживання хар- чових продуктів 61,30 58,14 58,34 57,8 59,04 57,9 56,84 55,84 Математичне очікування 58,75 Середньоквадратичне відхилення 1,60 Довірчий інтервал із вірогідністю 0,95 0,04 Джерело: Статистичний щорічник України [2014-2021 рр.]. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_ u/01/Arch_zor_zb.htm (дата звернення: 15.06.2024). Таблиця 2 – Номенклатура продовольчих продуктів за 2014-2021 рр., кг / особу за 1 місяць Продукти 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Математичне очікування та довірчий інтервал Хліб, хлібні продукти та крупи 9,0 8,5 8,3 8,4 8,3 8,1 8,0 7,6 8,28±0,28 М’ясо і м’ясопродукти 4,9 4,6 4,7 4,7 4,9 5,1 5,2 5,1 4.90±0,15 Риба та рибні продукти 1,6 1,2 1,2 1,3 1,4 1,5 1,4 1,4 1,38±0,10 Молоко і молочні продукти 20,3 19,8 19,6 19,3 19,1 19,0 18,9 18,8 19,35±0,36 Яйця 1,20 1,14 1,14 1,20 1,14 1,20 1,14 1,14 1,16±0,02 Олія та інші рослинні жири 1,7 1,6 1,5 1,5 1,5 1,4 1,4 1,3 1,49±0,09 Овочі та баштанні 9,0 8,8 9,2 8,5 8,9 8,8 8,7 8,5 8,80±0,17 Картопля 6,9 6,6 6,7 6,4 6,3 6,2 6,0 5,8 6,36±0,25 Фрукти, ягоди, горіхи, виноград 3,7 3,1 3,3 3,7 3,8 4,0 3,7 3,9 3,65±0,21 Цукор 3,0 2,8 2,7 2,8 3,7 2,6 2,4 2,3 2,79±0,30 Джерело: Статистичний щорічник України [2014-2021 рр.]. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_ u/01/Arch_zor_zb.htm (дата звернення: 15.06.2024). Найбільш вживаними в Україні є мо- локо і молочні продукти (33%), овочі (15%), хліб (14%), картопля (11%), м'ясо і м’ясні продукти (8%). Дані табл. 3, які характеризують річне споживання харчових продуктів жителями Польщі, Китаю та України, свідчать, що українці вживають більше, ніж поляки, і ще більше, ніж пересічні громадяни Китаю. Оскільки загальне річне споживання продуктів у розрахунку на 1 особу в Польщі (456 кг) і Китаї (413 кг) набагато менше лі- вої межі довірчого інтервалу, визначеного з вірогідністю 0,95 по Україні (< 697 кг), ну- льову гіпотезу щодо відсутності національ- них відмінностей слід визнати несправедли- вою. Отже, питоме споживання харчових продуктів в Україні у 1,7 раза більше, ніж у Китаї, і в 1,5 раза більше, ніж у Польщі. Це означає, що матеріаломісткість продукції у вітчизняній промисловості є більшою, ніж у зазначених національних економіках. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57 2024, № 3 (107) Таблиця 3 – Річне споживання харчових продуктів у деяких країнах, кг Продукти Польща (2022) Китай (2021) Україна (математи- чне очікування) Хліб, хлібні продукти та крупи 43 145 99 М’ясо і м’ясопродукти 81 45 59 Риба та рибні продукти 3 14 17 Молоко і молочні продукти 53 14 232 Яйця 126 13 14 Олія та інші рослинні жири 12 11 18 Овочі та баштанні 57 110 106 Картопля 29 - 76 Фрукти, ягоди, горіхи, виноград 43 61 44 Цукор 9 1 33 Усього 456 413 698 Джерело: URL: https://www.statista.com/statistics/1195644/poland-monthly-consumption-of-selected- foodstuffs-per-capita/ (дата звернення: 15.06.2024); https://www.researchgate.net/publication/368795249_ Basic_Farmland_Protection_System_in_China_Changes_Conflicts_and_Prospects/figures (дата звернення: 15.06.2024); https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm (дата звернення: 15.06.2024). Другий прояв національних традицій: поляки більше за інших із розглянутих на- цій споживають м’яса і м’ясопродуктів (81 кг проти 59 кг властивих українцям і 45 кг – китайцям). Проте китайці більше за всіх вживають хліб і крупи (145 кг проти 99 кг українців і 43 кг поляків). Китайці не їдять картоплю, поляки їдять її набагато менше українців (29 кг проти 76 кг). Украї- нці вражають своїм вподобанням молочних продуктів (232 кг, китайці ‒ 14 кг, поляки – 53 кг). Поляки випереджають всіх за спожи- ванням яєць – 136 кг, майже на порядок бі- льше українців і китайців, але їдять відно- сно мало овочів тощо. Отже, національна кухонна кон’юнктура є явно вираженою. Українська національна специфіка по- лягає в такому: пересічний українець вжи- ває більше харчів, ніж вважається раціона- льно визначеним. У табл. 4 наведено дані науково рекомендованого продовольчого кошика. Взагалі при нормі 2021 р. 661,2 кг статистичне річне споживання складає 698 кг. Таблиця 4 – Річний набір продуктів харчування працездатного населення в межах спо- живчого кошика за рекомендаціями МОЗ України1, кг Продукти Споживчий кошик М’ясо і м’ясопродукти 53 Молоко і молочні продукти 143,5 Яйця 13,2 Риба та рибні продукти 13 Цукор 24 Олія та інші рослинні жири 9,1 Картопля 95 Овочі та баштанні 111,9 Фрукти, ягоди, горіхи, виноград 64 Хліб і хлібні продукти та крупи 134,5 Усього 661,2 1 Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів пос- луг для основних соціальних і демографічних груп населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 р. №780. Офіційний вісник України. 2016. № 89. Ст. 22. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 3 (107) Найбільша різниця простежується у перевищеному споживанні молочних про- дуктів, овочів, картоплі, олії, цукру, нато- мість є недоспоживання фруктів, ягід, горі- хів, хлібопродуктів. Ще одна українська національна спе- цифіка ‒ це диспропорції у споживанні ово- чів, картоплі, цукру серед селян і містян (табл. 5). Споживання харчів загалом: 54,7 кг на місяць – мешканці міст і 57,9 кг на місяць – селяни. Таблиця 5 – Середній місячний споживчий набір продуктів харчування в розрахунку на одну особу в міській та сільській місцевості, кг (2021 р.) Найменування Міська місцевість Сільська місцевість М’ясо і м’ясопродукти 5,4 4,6 Молоко і молочні продукти 19,0 18,5 Яйця 1,14 1,14 Риба та рибні продукти 1,4 1,4 Цукор 2,1 2,6 Олія та інші рослинні жири 1,2 1,4 Картопля 4,7 7,6 Овочі та баштанні 8,3 9,0 Фрукти, ягоди, горіхи, виноград 4,5 2,8 Хліб і хлібні продукти 7,0 8,9 Усього 54,7 57,9 Джерело: Статистичний щорічник України за 2021 рік (2022). Державна служба статистики України. Київ. С. 95. У контексті визначення впливу споживання харчових продуктів на формування біотич- ної складової матеріального рюкзака про- мислової продукції слід було б приділити більшу увагу місцевій специфіці, але на тлі набагато більш суттєвих припущень недоці- льно враховувати в подальших досліджен- нях відмінності, властиві зазначеним кате- горіям жителів України. Перевірка гіпотези щодо відсутності залежності обсягів споживання харчових про- дуктів від доходу виробників. У табл. 6 наведено дані, необхідні для побудови регресійної моделі. Таблиця 6 – Споживання продуктів харчування у домогосподарствах із різними серед- ньодушовими еквівалентними загальними доходами у 2021 р. Показник Значення Споживання харчів, кг /особу 41,60 47,56 51,32 56,44 56,40 57,64 61,70 57,80 64,26 63,74 68,56 Дохід, тис. грн/особу <3 >3-4 >4-5 >5-6 >6-7 >7-8 >8-9 >9-10 >10-11 >11-12 >12 Джерело: Статистичний щорічник України за 2021 рік (2022). Державна служба статистики України. Київ. С. 97. Регресійну модель, що характеризує споживання продуктів харчування залежно від середньодушового еквівалентного зага- льного доходу, можна надати у вигляді ло- гарифмічної кривої (див. рисунок). 16,1ln( ) 86,1,q Inc  (3) де q – місячне споживання продуктів харчу- вання в домогосподарствах, кг/особу, Inc – середньодушові еквівалентні зага- льні доходи, грн/особу. Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 59 2024, № 3 (107) Рисунок ‒ Споживання продуктів харчування у домогосподарствах із різними серед- ньодушовими еквівалентними загальними доходами Значення показника моделі R2, який є коефіцієнтом детермінації, дорівнює 0,942. Коефіцієнт детермінації – статистичний по- казник, що використовується в статистич- них моделях як міра варіації залежної змін- ної від варіації предікторних (незалежних) змінних. Таке високе значення R2 дає підс- тави для відхилення нульової гіпотези і ви- значення наявності статистично значущої залежності споживання харчових продуктів членами домогосподарств від їх душового доходу. Отже, чим більшою є заробітна плата працівників підприємств, тим більшу кількість харчових продуктів вони спожи- вають і тим більшою є біотична складова матеріального рюкзака промислової проду- кції. Наприклад, ПрАТ «Суха Балка» (м. Кри- вий Ріг), яке понад століття добуває залізну руду шахтним способом, за період з 2000 по 2022 р. налічувало від 4782 до 2280 пра- цівників, з яких середньооблікова чисель- ність працівників з видобутку руди колива- лася від 1475 до 2504. Середня середньо- місячна заробітна плата на руднику «Суха балка» у 2021 р. склала 21410 грн. Якщо прийняти, що домогосподарство в Укра- їні складає 4 особи і працівник рудника є в домогосподарстві єдиним годувальником, то відповідний середньодушовий еквіва- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості ISSN 1562-109X Econ. promisl. лентний загальний дохід члена домогос- подарства становить приблизно 5 353 грн, тобто в інтервалі від 5 до 6 тис. за форму- лою 16,1ln(5353) 86,1 52,1.q    (4) У перерахунку на рік споживання продуктів харчування такого середньоста- тистичного виробника становить 624 кг, що дещо менше національного показника 698 кг. Разом з тим 4800 працівників витра- тять майже 3 тис. т харчових продуктів, що є частиною біотичної складової матеріаль- ного рюкзака підприємства. За національ- ними показниками – приблизно 3,4 тис. т. Математичне очікування іншої частини річ- ного споживання біотичних матеріалів, яка раніше була прийнята до розрахунку у ви- гляді лісоматеріалів, становить 4,4 тис. т (Череватський, Баш, Бойко, 2023). А мате- матичне очікування абіотичної складової матеріального рюкзака ПрАТ «Суха Балка» складає 26,3 тис. т на рік (там само). Із «ха- рчовим» додатком біотична складова може перейти до статистично значимих частин матеріального рюкзака, що суттєво вплине на економічну ефективність функціону- вання рудника. Висновки. Статтю присвячено важли- вій темі, яка стосується розвитку методоло- q= 16,083ln(Inc) - 86,055 R² = 0,9415 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 C п о ж и в ан н я п р о д у к ті в х ар ч у в ан н я , к г Середньодушові доходи, грн –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 3 (107) гії оцінювання маси екологічного рюкзака, запропонованої у 1992 р. Ф. Шмідтом-Блі- ком. У статті термін «екологічний рюкзак» змінено на «матеріальний рюкзак промис- лової продукції». Актуальність дослі- дження полягає в необхідності гармонізації стану довкілля з матеріальними витратами, що привертає увагу до поняття матеріаль- ного рюкзака як символу прихованих мате- ріальних потоків на будь-якому виробниц- тві. Незважаючи на велику кількість нау- кових праць щодо наповненості екологіч- ного рюкзака, нерозв’язаною залишається проблема визначення складової, що прита- манна живій праці, яка використовується в процесі виробництва, а саме споживання продуктів харчування персоналом. За часів застосування праці тварин на шахтах існували підземні стайні, до яких потрібно було щодобово надавати понад 12 кг продуктів на 1 кінську голову, що на рік становило більше 12 т. Це обумовлю- вало розвиненість біотичної складової мате- ріального рюкзака. Люди ж отримують за- робітну плату і самозабезпечують себе хар- човими продуктами. У зв’язку з цим зазна- чену категорію матеріальних потоків не ро- зглянуто. Висунуто гіпотезу, згідно з якою біо- тична складова матеріального рюкзака сут- тєво залежить від національних традицій і матеріальних доходів промислових праців- ників. Виявлено такі характеристики, влас- тиві українським реаліям: споживання середньостатистичним українцем харчових продуктів із вірогідні- стю 0,95 складає 58,75±0,04 кг на місяць (698±0,5 кг на рік); структура споживчого кошика в Укра- їні: 33% ‒ молоко та молочні продукти, 15% – овочі; 14% – хлібобулочні продукти та крупи, 11% – картопля, 8% – м'ясо та м’ясопродукти; пересічний громадянин України спо- живає більше їжі, ніж за рекомендаціями МОЗ (приблизно на 5%); жителі сільської місцевості спожива- ють більше продуктів харчування, ніж міс- тяни (майже на 6% – 57,9 кг на місяць проти 54,7 кг). Статистично доведено, що річні об- сяги споживання харчових продуктів жите- лями України (689 кг) є суттєво більшими, ніж жителями Польщі (456 кг) та Китаю (413 кг). Виявлено національні відмінності, що стосуються продуктових вподобань. Кі- лькісні відмінності національного спожи- вання продуктових продуктів виробниками обумовлюють різне наповнення матеріаль- ного рюкзака промислової продукції, що надає певних конкурентних переваг / недо- ліків суб’єктам міжнародної ринкової діяль- ності. Окрім національних традицій спожи- вання харчових продуктів є закономірності, що обумовлюють вплив середньодушового по домогосподарству еквівалентного зага- льного доходу на масу продуктового ко- шика. На підставі офіційних статистичних даних запропоновано математичну залеж- ність логарифмічного виду кількості спожи- вання харчових продуктів від середньоду- шового доходу члена домогосподарства. Згідно з припущенням, що матеріально до- статньо забезпечений працівник рудника з видобутку залізної руди є єдиним годуваль- ником традиційної української родини з чо- тирьох членів, розрахунки свідчать, що маса властивого йому продуктового кошика може виявитися меншою, ніж середньоста- тистична по національній економіці (624 кг проти 689 кг). Біотична складова матеріального рю- кзака, яка відповідає продуктам харчу- вання, спожитим за рік працівниками вели- кого підприємства, наприклад рудника з ви- добутку залізної руди (4,8 тис. осіб), стано- вить близько 3,4 тис. т і виступає додатком до 4,4 тис. т використаної за рік підприємс- твом деревини (сумарно майже 8 тис. т), що суттєво збільшує зазначену частину матері- ального рюкзака. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61 2024, № 3 (107) У статті розглянуто лише кінцеве спо- живання харчових продуктів персоналом підприємств. Доцільно також ураховувати відходи агропромислового комплексу, пов’язані з виробленням зазначеної кілько- сті товарів. Це може становити предмет по- дальших досліджень. Література Гончаренко О. С. (2015). Науково-методич- ний підхід до оцінювання рівня екологі- чно спрямованої дематеріалізації соціа- льно-економічних систем. Механізм ре- гулювання економіки. № 1. С. 127134. Коблянська І. І., Ковальова О. М. (2021). Планування інновацій з урахуванням еко- логічних аспектів: огляд сучасних про- грамних продуктів. Інфраструктура рин- ку. № 58. C. 4651. DOI: https://doi.org/10. 32843/infrastruct58-9 Крусір Г. В., Яшкіна В. В., Кіріяк Г. В. (2012). Розрахунок екологічного сліду хлібопе- карського підприємства. Харчова наука і технологія. № 2. С. 9195. Череватський Д. Ю., Баш В. О., Бойко О. В. (2023). Матеріальні потоки, що супрово- джують видобуток залізної руди шахт- ним способом. Miningmetaltech 2023 - the mining and metals sector: integration of busi- ness, technology and education: International scientific conference (Riga, the Republic of Latvia, November 29–30). P. 208–211. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934- 26-361-3-67 Череватський Д. Ю., Бойко О. В. (2022). Ре- гресійна модель екологічного рюкзака українського вугілля. Вісник економічної науки України. № 2 (43). С. 4145. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022. 2(43).41-45 Bringezu S., Yuichi M. (2018). Material flow analysis. Green accounting. Routledge. P. 149166. Brunner P. H., Rechberger H. (2016). Hand- book of material flow analysis: for envi- ronmental, resource, and waste engineers. 2nd Ed. CRC press. 456 р. DOI: https://doi.org/10. 1201/9781315313450 Cencic O., Rechberger H. Material flow analy- sis with software STAN. J. Environ. Eng. Manage. 2008. Vol. 18 (1). P. 3-7. Costa J., Cancela D., Reis J. (2021). Neverland or Tomorrowland? Addressing (In)compat- ibility among the SDG Pillars in Europe. In- ternational Journal of Environmental Re- search and Public Health. Vol. 18. Iss. 22. Art. 11858. DOI: https://doi.org/10.3390/ ijerph182211858 Laakso S., Lettenmeier M. (2016). Household- level transition methodology towards sus- tainable material footprints. Journal of Cleaner Production. Vol. 132. P. 184191. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015. 03.009 Laner D., Rechberger H., Astrup T. (2014). Systematic evaluation of uncertainty in ma- terial flow analysis. Journal of Industrial Ecology. Vol. 18. Iss. 6. P. 859870. DOI: https://doi.org/10.1111/jiec.12143 Mostert C., Bringezu S. (2019). Measuring Product Material Footprint as New Life Cy- cle Impact Assessment Method: Indicators and Abiotic Characterization Factors. Resources. Vol. 8. Art. 61. DOI: https://doi.org/10.3390/resources8020061 Ritthoff M., Rohn H., Liedtke C. (2002). Cal- culating MIPS: Resource productivity of products and services. Wuppertal Spezial, No. 27e. URL: https://www.econstor.eu/ bitstream/10419/59294/1/485276682.pdf (дата звернення: 10.07.2024). Schmidt-Bleek F. (2008). Factor 10: The future of stuff. Sustainability: Science, Practice and Policy. Vol. 4. Iss. 1. P. 14. DOI: https://doi.org/10.1080/15487733.2008.119 08009 Schmidt-Bleek F. (2001). MIPS and ecological rucksacks in designing the future. Proceed- ings Second International Symposium on Environmentally Conscious Design and Inverse Manufacturing. IEEE, 2001. P. 18. DOI: https://doi.org/10.1109/ECODIM.20 01.992306 von Weizsaecker E., Wijkman A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 3 (107) Population and the Destruction of the Planet. Springer. 220 p. Wiesen K., Saurat M., Lettenmeier M. (2014). Calculating the Material Input per Service Unit using the Ecoinvent database. Interna- tional Journal of Performability Engineer- ing. Vol. 10. No. 4. P. 357366. URL: https://epub.wupperinst.org/frontdoor/deli ver/index/docId/5363/file/5363_Wiesen.pdf (дата звернення: 10.07.2024). References Goncharenko, O. S. (2015). Scientific-method- ical approach to assessing the level of eco- logically directed dematerialization of so- cio-economic systems. Mehanizm regu- liuvannya economiky, 1, pp. 127–134 [in Ukrainian]. Koblianska, I. I., & Kovaleva, O. M. (2021). Innovation planning taking into account ecological aspects: an overview of modern software products. Infrastructura rynku, 58, pp. 46–51. DOI: https://doi.org/10.32843/ infrastruct58-9 [in Ukrainian] Krusir, G. V., Yashkina, V. V., & Kiriyak, G. V. (2012). Calculation of the ecological footprint of a bakery enterprise. Kharchova nauka i tehnologiia, 2, pp. 91–95 [in Ukrainian]. Cherevatskyi, D. Y., Bash, V. O., & Bojko, O. V. (2023, November 29–30). Iron ore min- ing`s material flow. Miningmetaltech 2023 - the mining and metals sector: integration of business, technology and education: Interna- tional scientific conference (pp. 208–211). DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934- 26-361-3-67 [in Ukrainian]. Cherevatskyi, D. Yu., & Bojko, O. V. (2022). Regression Model of Ecological Backpack Ukrainian Coal. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (43), pp. 41–45. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2 (43).41-45 [in Ukrainian]. Bringezu, S., & Yuichi, M. (2018). Material flow analysis. Green accounting. Routled- ge, pp. 149166. Brunner, P. H., & Rechberger, H. (2016). Handbook of material flow analysis: for environmental, resource, and waste engi- neers (2nd ed.). CRC press. DOI: https://doi.org/10.1201/9781315313450 Cencic, O., & Rechberger, H. (2008). Material flow analysis with software STAN. J. Environ. Eng. Manage, 18 (1), pp. 3–7. Costa, J., Cancela, D., & Reis, J. (2021). Ne- verland or Tomorrowland? Addressing (In)compatibility among the SDG Pillars in Europe. International Journal of Envi- ronmental Research and Public Health, 18 (22), 11858. DOI: https://doi.org/10. 3390/ijerph182211858 Laakso, S., & Lettenmeier, M. (2016). House- hold-level transition methodology towards sustainable material footprints. Journal of Cleaner Production, 132, pp. 184191. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015. 03.009 Laner, D., Rechberger, H., & Astrup, T. (2014). Systematic evaluation of uncertainty in ma- terial flow analysis. Journal of Industrial Ecology, 18 (6), pp. 859870. DOI: https://doi.org/10.1111/jiec.12143 Mostert, C., & Bringezu, S. (2019). Measuring Product Material Footprint as New Life Cy- cle Impact Assessment Method: Indicators and Abiotic Characterization Factors. Re- sources, 8, 61. DOI: https://doi.org/10. 3390/resources8020061 Ritthoff, M., Rohn, H., & Liedtke, C. (2002). Calculating MIPS: Resource productivity of products and services (Wuppertal Spezial No. 27e). Retrieved from https://www.econ- stor.eu/bitstream/10419/59294/1/4852766 82.pdf Schmidt-Bleek, F. (2008). Factor 10: The fu- ture of stuff. Sustainability: Science, Prac- tice and Policy, 4 (1), pp. 14. DOI: https://doi.org/10.1080/15487733.2008.119 08009 Schmidt-Bleek F. MIPS and ecological ruck- sacks in designing the future. Proceedings Second International Symposium on Envi- ronmentally Conscious Design and Inverse Manufacturing. IEEE, 2001. pp. 18. DOI: https://doi.org/10.1109/ECODIM.2001.992 306 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63 2024, № 3 (107) von Weizsaecker, E., & Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Pop- ulation and the Destruction of the Planet. Springer. Wiesen, K., Saurat, M., & Lettenmeier, M. (2014). Calculating the Material Input per Service Unit using the Ecoinvent database. International Journal of Performability Engineering, 10 (4), pp. 357366. Retrie- ved from https://epub.wupperinst.org/front- door/deliver/index/docId/5363/file/5363_ Wiesen.pdf Danylo Yu. Cherevatskyi, Doctor of Economic Sciences, head of the department Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393; Oksana V. Bojko, graduate student Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: bojko-oksana@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-7301-724X; Roman G. Smirnov, PhD, professor Dalhousie University 6316 Coburg Road PO BOX 15000, Halifax, Nova Scotia Canada B3H 4R2 E-mail: roman.smirnov@dal.ca https://orcid.org/0000-0001-5971-8541 REGARDING THE INFLUENCE OF NATIONAL FACTORS ON THE BIOTIC COMPONENT OF THE ENTERPRISE'S MATERIAL BACKPACK FORMATION Relevance of research. Sustainable Development Goal No. 12 refers to reducing the resource intensity of the economy by reducing the costs of material input in production chains. The famous German scientist Friedrich Schmidt-Blick proposed the concept of an ecological backpack as a characteristic of hidden material flows accompanying the entire life cycle of a product. A separate component of the backpack is the biotic part, which was heavy enough when, for example, horse traction was used in old mines. Food self-satisfaction of the staff based on the salary led to the fact that the consumption of food in the production process remained outside the analysis of the compa- ny's material flows. The purpose of the study is to prove/refute the validity of the hypothesis regarding the signif- icant dependence of the biotic component of the material backpack on national traditions and the material income of workers of industrial enterprises. Research methods: mathematical statistics. The basis of research is long-term observation of food consumption in Ukraine and abroad, in particular, Poland and China. Main results. In the course of research, certain traditions characteristic of Ukrainian realities were revealed: consumption of food products by the average Ukrainian with a probability of 0.95 is 58.75±0.04 kg per month (698±0.5 kg per year); the structure of the consumer basket in Ukraine contains 33% – milk and dairy products, 15% – vegetables; 14% – bakery products and cereals, 11% – potatoes, 8% – meat and meat products; the average person in Ukraine consumes more food than recommended by the Ministry of Health of Ukraine (by approximately 5%); residents of –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 3 (107) rural areas consume more food than urban residents (by almost 6% – 57.9 kg per month versus 54.7 kg). It has been statistically proven that the annual volume of food consumption by residents of Ukraine (689 kg) is significantly greater than that of residents of Poland (456 kg) and, even more so, China (413 kg). National differences concerning food preferences have been revealed. Quanti- tative differences in the national consumption of food products by producers determine the different content of the material backpack of industrial products, which provides certain competitive ad- vantages/disadvantages to the subjects of international market activity. In addition to the national traditions of food consumption, there are laws that determine the influence of the average per capita household equivalent total income on the weight of the food basket. On the basis of official statistical data, a mathematical dependence of the logarithmic form of the amount of food consumption on the average per capita income of a household member is pro- posed. Keywords: industrial enterprise, material backpack, biotic component, personnel, food prod- ucts, national traditions. JEL: D24 Формат цитування: Череватський Д. Ю., Бойко О. В., Смірнов Р. Г. (2024). Щодо впливу національних чин- ників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства. Економіка промисловості. № 3 (107). С. 52–64. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry.2024.03.052 Cherevatskyi, D. Yu., Bojko, O. V., & Smirnov, R. G. (2024). Regarding the influence of national factors on the biotic component of the enterprise's material backpack formation. Econ. promisl., 3 (107), рр. 52–64. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.03.052 Надійшла до редакції 15.07.2024 р.

Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства

Репозитарії

Схожі ресурси