Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних

У статті розглянуто знахідки пізньоримського часу з пам’яток та комплексів салтівської культури. Вони належать до кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей. Представлені фібулами, лунницею та деталлю нагрудного ланцюжка....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Володарець-Урбанович, Я.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2023
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199540
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 111-126. — Бібліогр.: XX назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199540
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995402024-10-15T14:25:49Z Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних Володарець-Урбанович, Я.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу У статті розглянуто знахідки пізньоримського часу з пам’яток та комплексів салтівської культури. Вони належать до кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей. Представлені фібулами, лунницею та деталлю нагрудного ланцюжка. In the paper jewellery from monuments and complexes of the Saltiv culture, which do not chronologically fit within the boundaries of its existence, is considered. All finds can be divided into two groups (fig. 1): East European champlevé enamels style (group I) and “antiquities of the Antes” (group II). The second group, in turn, is divided into products typical for the hoards of Martynivka circle (group II, subgroup 1) and items typical for Pastyrske hillfort (group II, subgroup 2). In the article the first group is presented. It is represented by three monuments, where four finds were discovered (Table 1). First of all, there is the Tsymliansk Right-bank hillfort. Two fibulae of East European champlevé enamels style were discovered. 1. Bronze fibula, triangular (fig. 2: 3). The decoration belongs to late variations: middle 3d—4th/5th centuries: type IV (fibulae with elements of degradation), subtype 2 after: Г. Корзухина (fig. 3; 4). 2. The upper part of the T-shaped fibula. The item is from the cultural layer at a depth of 20 cm (fig. 2: 2). The clasp belongs to late variations: middle 3d— 4th/5th centuries or even the middle — second half of the 4th century. Belongs to type IV, subtype 1 after: Г .Корзухина or to the third series, type 2 after: Е. Гороховский (fig. 5; 6). The lower extent of the Don River is not the only point with finds of East European champlevé enamel style. However, other finds come from sites and complexes of the Late Roman period. Such finds could have entered this region with the Late Sarmatian population. Secondly, there is the Dmytriivka cemetery was investigated by S. Pletneva. A female burial from the end of the 8th century was discovered in catacomb no. 44. The lunar pendant was found on the belt according to G. Korzukhina. While S. Pletneva claims that the item got into the catacomb by accident. A large three-horned lunar pendant, with round platforms at the ends also decorated with red enamel (fig. 7: 1). The decoration belongs to type I according to G. Korzukhina and is dated by the advanced stage of the style’s existence — the end of the 2d—3d centuries (fig. 7; 8). Eleven locations with finds of East European champlevé enamels style and 17 monuments of Kyiv culture are known in the upper reaches of the Siverskyi Donets River. Finally, there is the Sukha Homilsha cemetery 1 was investigated by V. Mikheev. In burial no. 274, a detail of a rectangular link of a chain with slotted fields without enamels was found. Belongs to late variations: middle 3d—4th/5th centuries. The burial itself is dated by the second half of the 8th — the beginning of the 9th century (fig. 9; 10; 11). East European champlevé enamels style finds and monuments of Kyiv culture are also known within the Kharkiv Oblast. Jewellery of Martynivka circle hoards and items typical for Pastyrske hillfort from Saltiv monuments are often considered as evidence of Penkivka and Saltiv connections. However, finds of East European champlevé enamels style from Saltiv monuments has signs of the secondary usage. It indicates that other finds may also have been reused. The next works are devoted to the consideration of Martynivka circle jewellery and products typical for the Pastyrske hillfort from Saltiv monuments. 2023 Article Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 111-126. — Бібліогр.: XX назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.111 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199540 904.25(4-11)"652" uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Володарець-Урбанович, Я.В. Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних Археологія
description	У статті розглянуто знахідки пізньоримського часу з пам’яток та комплексів салтівської культури. Вони належать до кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей. Представлені фібулами, лунницею та деталлю нагрудного ланцюжка.
format	Article
author	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_facet	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_sort	Володарець-Урбанович, Я.В.
title	Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_short	Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_full	Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_fullStr	Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_full_unstemmed	Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_sort	прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199540
citation_txt	Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 111-126. — Бібліогр.: XX назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT volodarecʹurbanovičâv prikrasikolashídnoêvropejsʹkihvarvarsʹkihviímčastihemalejseredmateríalívsaltívsʹkoíkulʹturianalízdanih
first_indexed	2024-10-16T04:02:10Z
last_indexed	2024-10-16T04:02:10Z
_version_	1813041728157908992
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 111 © Я. В. ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ* 2023 ПРИКРАСИ КОЛА СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ВАРВАРСЬКИХ ВИЇМЧАСТИХ ЕМАЛЕЙ СЕРЕД МАТЕРІАЛІВ САЛТІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНАЛІЗ ДАНИХ https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.111УДК 904.25(4-11)"652" У статті розглянуто знахідки пізньоримського часу з пам’яток та комплексів салтівської куль- тури. Вони належать до кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей. Представлені фібулами, лунницею та деталлю нагрудного лан- цюжка. К л ю ч о в і с л о в а: пізньоримський час, салтівська культура, східноєвропейські варварські виїмчасті емалі. Серед матеріалів салтівської культури іноді трапляються знахідки прикрас, що хроноло- гічно «вибиваються» за межі існування са- мої культури. Частина з них уже потрапляла в поле зору дослідників (Аксенов 2010; Во- лодарець-Урбанович 2018, с. 144), інші роз- глянуто лише спорадично. Тому метою даної роботи є створення максимально повного ка- талогу таких знахідок, їх ґрунтовний аналіз з урахуванням новітніх напрацювань із хро- нології, етнокультурної приналежності та ви- значення їх місця серед синхронних старо- житностей. Загалом, усі знахідки з пам’яток та комплек- сів салтівської культури, що хронологічно не вкладаються в межі її існування, можна поді- лити на дві групи (рис. 1): східноєвропейські варварські виїмчасті емалі (група І) та «старо- житності антів» (група ІІ). Остання у свою чер- гу поділяється на вироби, характерні для скар- бів кола Мартинівки (група ІІ, підгрупа 1), та прикраси, характерні для Пастирського городи- ща (група ІІ, підгрупа 2). У цій роботі буде розглянуто першу гру- пу — східноєвропейські варварські виїмчасті емалі, що представлена трьома пам’ятками, з яких походить чотири знахідки (табл. 1). Цимлянське правобережне городище Місто-фортеця Хозарського каганату, розта- шоване на високому правому березі Дону. Імо- вірно, пам’ятка проіснувала недовго — в пер- шій третині IX ст. У 1958—1959 рр. тут були проведені археологічні дослідження під керів- ництвом М. І. Артамонова (рис. 2: 1). У різний час на території пам’ятки було виявлено дві фі- були кола східноєвропейських варварських ви- їмчастих емалей, хоча відповідні нашарування римського часу відсутні. 1. Фібула бронзова, трикутна, ажурна, без емалей. Збори Новочеркаського музею, колек- ція Х. І. Попова 1 (рис. 2: 3). Прикраса належить до пізніх варіацій — етап «деградації стилю»: середина ІІІ — IV/V ст. (Обломский, Терпиловский 2007, с. 124). Застібка належить до типу IV (фібули з елементами деградації), підтипу 2 за Г. Ф. Кор- зухіною (Корзухина 1978, с. 26). Загалом фібули цього кола, можна розді- лити на кілька серій на основі форми ніжки (рис. 3; 4). Відповідно до такого розподілу, найближчі аналогії походять із Києва, колек- ція Хойновського (Обломский, Терпиловский 2007, с. 129, рис. 144: 1) та Бердіна (Радюш 2020, с. 162, рис. 4: 10). Дещо відмінні закін- чення ніжок виявлено на застібках із Курба- кіно (Енуков, Веретюшкин, Горбунов 2018, рис. 5), Грунайків (Корзухина 1978, с. 83, табл. 25: 4) та одна знахідка з Мощинського скарбу (Корзухина 1978, табл. 18: 5). Інші фі- були цього кола фрагментовані, у них відсутні закінчення ніжок, тому вони можуть належа- ти до будь-якої серії. Це прикраси з Татарської Гірки (Корзухина 1978, табл. 6: 5), Улянів- ки (Обломский, Терпиловский 2007, с. 132- 133, рис. 144: 3), Мʼякиніно (Ахмедов 2018a, рис. 4: 14; 2018b, рис. 116: 14), Могильовської (Радюш 2021, с. 99, рис. 9: 6) та Рівненської 1 Тут і далі посилання на літературу див. табл. 1. * ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Ярослав Володимиро- вич – кандидат історичних наук, науковий співробіт- ник відділу археології ранніх слов’ян, Інститут архео- логії НАН України, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodargrad@ukr.net ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1112 обл. (Обломский, Терпиловский 2007, с. 132- 133, рис. 144: 2). Знахідка з Мощинського скарбу вказує на дату середина ІІІ ст. (Облом- ский, Гороховский 1986; Массалитина 1991; Дроздова 2011), а знахідки з Курбакіно (Ра- дюш 2020) та Улянівки (Терпиловский 1984, с. 40-42) датуються гунським часом. 2. Верхня частина Т-подібної (перекладчас- тої) фібули без емалей. Знахідка з культурного шару, виявлена на глибині 20 см. Роботи Сар- кельської експедиції під керівництвом М. І. Ар- тамонова у 1959 р. (рис. 1: 2). Застібка належить до пізніх варіацій — етап «деградації стилю»: середина ІІІ—IV/V ст. (Об- ломский, Терпиловский 2007, с. 124) чи навіть середина — друга половина IV ст. (Горохов- ский 1982, с. 140). Належить до типу IV, під- типу 1, за Г. Ф. Корзухіною (Корзухина 1978, с. 25), або до третьої серії, типу 2, за Є. Л. Горо- ховським (Гороховский 1982, с. 131). Аналогічні вироби (рис. 5; 6) походять із Компанійців, поховання 2 (Некрасова 2006, с. 106, рис. 58: 1-5; Гопкало 2019, с. 194- 196, рис. 1; 2), Квентуні (Артишевская 1963, рис. 6: 5, 6; Корзухина 1978, табл. 6: 9, 10; Воронятов, Шинаков 2020, рис. 1: 1), Хмель- ної (Корзухина 1978, табл. 6: 4), Воронькова (Гороховский, Кубышев, Терпиловский 1999, с. 144, рис. 2: 2), Новоямського 1 (Обломский 2018, с. 177, рис. 161: 1), території Виповзі- вського археологічного комплексу 2, Рожде- ственського (Корзухина 1978, табл. 22: 6; Ста- шенков 2010, с. 116, рис. 7: 1; Ахмедов 2018a, с. 654), Черемшанського поселення (Ахме- дов 2018b, рис. 115: 2, 3), Дівичого Город- ка (Ахмедов 2018b, рис. 115: 15, 16) та По- кровського могильника, поховання 125 (Оста- нина 1997, с. 46, рис. 38: 10; Ахмедов 2018b, рис. 115: 17). Серед знахідок цього кола лише двічі вони походять із комплексів, що дають дату. Хро- нологія поховання 2 могильника Компанійці дискусійна — від ІІІ ст. (окрім початку століт- тя) до IV ст. (Абашина, Обломский, Терпилов- ский 1999; Обломський 1999; Обломский, Тер- пиловский 2007, с. 123; Гопкало 2019, с. 194). Дата поховання 125 Покровського могиль- ника — друга половина IV—V ст. (Ахмедов 2018b, с. 152). Цікаво, що в нижній течії Дону це не єди- ний пункт зі знахідками кола східноєвропей- ських варварських виїмчастих емалей (Об- ломский 2017, рис. 1). Однак інші знахідки — Валовий І, курган 33 (Воронятов, Раев 2020) та Рогожкіно-ХІІ (Безуглов, Гудименко 1993, 2 Знахідка не опублікована. Усне повідомлення В. М. Скорохода. № п/п Назва пам’ятки Адміністратив- на прив’язка Дата пам’ятки чи комплексу Дата прикрас кола східноєв- ропейських вар- варських виїм- частих емалей Література 1.1. Цимлянське пра- вобережне горо- дище РФ, м. Цим- лянськ, Цимлян- ський р-н, Рос- товська обл. перша третина ІX ст. середина ІІІ — IV/V ст. Спицын 1903, рис. 286; Артамо- нов 1935, рис. 5: 31; 1962 Мооrа 1938, s. 118; Корзухина 1978, с. 77, табл. 22: 4; Обломский 2017, с. 59, рис. 2: 8 1.2. Цимлянське пра- вобережне горо- дище РФ, м. Цим- лянськ, Цимлян- ський р-н, Рос- товська обл. перша третина ІX ст. середина ІІІ — IV/V ст. Артамонов 1962, рис. на с. 322; Корзухина 1978, с. 77, табл. 22: 7; Плетнева 1995, рис. 53: 2; Облом- ский 2017, с. 59, рис. 2: 9; Вороня- тов, Румянцева, Сапрыкина 2020, с. 27, рис. 5: 3; 6: 3 2. Дмитріївський могильник, ката- комба 44 РФ, с. Дмитрі- ївка Шебекин- ський р-н, Білго- родська обл. кінець VIII ст. кінець II—III в. Фролов 1969; Корзухина 1978, табл. 22: 10; Плетнева 1989, с. 111, рис. 58: 44; Радюш 2020, с. 181- 182, рис. 8: 7 3. Сухогомільшан- ський крема- ційний могиль- ник 1, похован- ня 274 Україна, с. Суха Гомільша, Чугу- ївський р-н, Хар- ківська обл. друга половина VIII — початок ІХ ст. середина ІІІ — IV/V ст. Михеев 1983, с. 212-213, рис. 1: 2; Аксенов, Михеев 2006, с. 60, рис. 70; Обломский, Терпиловский 2007, с. 132, рис. 152: 5 Таблиця 1. Порівняння датування пам’яток та комплексів салтівської культури й прикрас кола східноєвропей- ських варварських виїмчастих емалей Table 1. Comparison of the monuments and complexes of the Saltiv culture and the jewellery of the East European champlevé enamels style dating ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 113 рис. 1; 2; Гудименко, Толочко 2012, с. 184, рис. 7: 1; Воронятов 2013) — походять із пам’яток та комплексів пізньоримського часу і належать до раннього чи розвиненого етапу існування стилю. А от фібули з Цимлянського правобережного городища — до заключного. Імовірно, у цей регіон такі знахідки могли по- трапити з пізньосарматським населенням (Во- ронятов 2016, с. 31). Дмитріївський могильник Входить до археологічного комплексу сал- тівської культури. Пам’ятку досліджувала С. О. Плетньова з 1957 по 1973 рр. з перерва- ми. На могильнику досліджено 161 поховальну споруду, більшість із яких представлена ката- комбами, хоч трапляються одиничні та колек- тивні поховання. На початку Х ст. городище було зруйноване; імовірно, тоді ж і припинив існувати могильник (Плетнева 1989). Цікаво, що з цієї самої пам’ятки походять дві знахідки мартинівського кола (група ІІ, підгрупа 1) з ка- такомб 151 та 154. У катакомбі 44, дослідження 1960 р., роз- чищено жіноче поховання кінця VIII ст. За даними Г. Ф. Корзухіної, лунниця була ви- явлена на поясі. Водночас С. О. Плетньова 1 2 3 4 5 6 7 8 100 км Рис. 1. Карта поширення пам’яток салтівської культури зі знахідками прикрас попередніх культурно-хронологічних пе- ріодів. Умовні позначення: І — прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей; ІІ — прикраси кола Мартинівки; ІІІ — прикраси, характерні для Пастирського городища. Пам’ятки: 1 — Цімлянське правобережне городи- ще; 2 — Дмитріївський могильник; 3 — Сухогомільшанський могильник; 4 — Бочковський могильник; 5 — Мирнодо- линський скарб; 6 — Старосалтівський могильник; 7 — Варварівський скарб; 8 — Хорошевський скарб Fig. 1. Distribution map of Saltiv culture monuments with jewellery, which do not chronologically fit within the boundaries of its existence. Legend: І — East European champlevé enamels style jewellery; ІІ —Martynivka circle hoards jewellery; ІІІ — items typical for Pastyrske hillfort. Archaeological sites: 1 — Tsymliansk Right-bank hillfort; 2 — Dmytriivka cemetery; 3 — Sukha Homilsha cemetery; 4 — Bochkove cemetery; 5 — Myrna Dolyna hoard; 6 — Staryi Saltiv cemetery; 7 — Varvarivka hoard; 8 — Khorosheve hoard. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1114 стверджує, що виріб потрапив у катакомбу випадково. На жаль, чітко реконструювати супровідний інвентар за публікацією немож- ливо. Велика трирога лунниця, на кінцях розта- шовані круглі площадки, прикрашені черво- ною емаллю. Від площадки відходять кільце- подібні виступи для кріплення шумлячих при- крас. Емаль не збереглася. Рисунок виробу, наведений І. К. Фроловим, Г. Ф. Корзухіною та С. О. Плетньовою, та фотографія із робо- ти О. О. Радюша різняться деталями закінчень (рис. 7: 1). Знахідку детально розглянуто в праці І. К. Фролова (1969). Прикраса належить до типу І, за Г. Ф. Корзухіною (Корзухина 1978, с. 36), та, ймовірно, датується розвиненим ета- пом існування стилю — кінець II—III ст. (Об- ломский, Терпиловский 2007, с. 119-123). Аналогічних виробів небагато (рис. 7; 8). Мабуть, найближчі аналогії — Знаменка (Ра- дюш 2020, с. 163, рис. 7: 15) та Невиша (Ха- ритонович 2016, с. 183-184, рис. 2: 11). Інші вироби цього кола — Олександрівський (Чу- 1 2 3 а б в Цим ля нс ьк е « мо ре » 2 см 40 м Рис. 2. Цимлянське правобережне городище: 1 — план городища (за: Плетнева 1995, рис. 1); 2 — Т-подібна фібула (а — за: Плетнева 1995, рис. 53: 2; б — за: Воронятов, Румянцева, Сапрыкина 2020, рис. 5: 3; в — за: Воронятов, Румянцева, Сапрыкина 2020, рис. 6: 3); 3 — трикутна фібула (за: Корзухина 1978, табл. 22: 4) Fig. 2. Tsymliansk Right-bank hillfort: 1 — plan of the hillfort (after: Плетнева 1995, рис. 1); 2 — T-shaped fibula (а — after: Плетнева 1995, fig. 53: 2; б — after: Воронятов, Румянцева, Сапрыкина 2020, fig. 5: 3; в — after: Воронятов, Румянцева, Сапрыкина 2020, fig. 6: 3); 3 — triangular fibula (after: Корзухина 1978, tabl. 22: 4) бур 1996, с. 169, рис. 3: 6; Обломский, Терпи- ловский 2007, с. 134, рис. 147: 2), Стара Ря- зань (Ахмедов 2018b, рис. 113: 3; Ахмедов, Белоцерковская 2019, рис. 1: 13), Малий Бу- крин (Корзухина 1978, табл. 8: 1), Київ (Кор- зухина 1978, табл. 8: 2), Охтирка (Корзухина 1978, табл. 8: 6), Прибор (Радюш 2021, с. 86, рис. 19: 3), у складі Микільського (Білинська, Білик, Бугай, Гопкало, Гороховський, Деревян- ко 2021, с. 241, рис. 14), Борзненського (Корзу- хина 1978, табл. 1: 3а, 3в) та Брянського (Бело- церковская 2018, с. 32-33, рис. 19, табл. XVII) скарбів. У верхів’ях Сіверського Дінця, де локалі- зується Дмитріївський археологічний комп- лекс салтівської культури, відомо щонайменше 11 місцезнаходжень зі знахідками кола східно- європейських варварських виїмчастих емалей (Радюш 2020, рис. 1) та 17 пам’яток київської культури (Обломский 2007, рис. 2), із якими пов’язані ці вироби в даному регіоні. Ціка- во, що більшість аналогій лунниці з Дмитрі- ївки перебувають в ареалі київської культури (рис. 8). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 115 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2 см Сухогомільшанський кремаційний мо- гильник 1 Входить до археологічного комплексу сал- тівської культури, що, крім того, складаєть- ся з городища, трьох поселень і ще трьох кремаційних могильників (Колода 2015). На пам’ятці досліджено 317 поховань та 17 ре- чових комплексів. Дослідження В. К. Міхеєва (Аксенов, Михеев 2006). Цікаво, що на цьому самому могильнику є ще два комплекси зі зна- хідками, які хронологічно «вибиваються» за часом із періоду існування салтівської культу- ри: поховання 54 — група ІІ, підгрупа 1 (мар- тинівська) та поховання 29 — група ІІ, підгру- па 2 (пастирська). Поховання 274 — безурнова кремація. Здій- снено в прямокутній ямі розмірами 0,5 × 0,8 м і глибиною 0,35 м, орієнтоване довгою віссю на північ-південь. Контури ями простежено з глибини 0,25 м у вигляді вугілля й розкида- них перепалених кісток по всій площі. Серед залишків кремації знайдені предмети, пошко- джені вогнем: частина бронзового нагрудного ланцюжка, фрагменти двох бронзових дротя- них браслетів, кам’яне прясельце, бронзовий важіль для кистеня, дві сердоликові намисти- ни, золота деформована сережка, прикраше- Рис. 3. Найближчі аналогії трикутній фібулі із Цимлянського правобережного городища: 1 — Київ, колекція Хойнов- ського (за: Обломский, Терпиловский 2007, рис. 144: 1); 2 — Бердін (за: Радюш 2020, рис. 4: 10); 3 — Курбакіно (за: Енуков, Веретюшкин, Горбунов 2018, рис. 5); 4 — Грунайки (за: Корзухина 1978, табл. 25: 4); 5 — Мощинський скарб (за: Корзухина 1978, табл. 18: 5); 6 — Татарська Гірка (за: Корзухина 1978, табл. 6: 5); 7 — Ульянівка (за: Обломский, Терпиловский 2007, рис. 144: 3); 8 — М'якиніно (за: Ахмедов 2018a, рис. 4: 14); 9 — Могильовська обл. (за: Радюш 2021, рис. 9: 6); 10 — Рівненська обл. (за: Обломский, Терпиловский 2007, рис. 144: 2). 6 — без масштабу Fig. 3. The analogies of the triangular fibula from Tsymliansk Right-bank hillfort: 1 — Kyiv, Khoinovskyi collection (after: Обломский, Терпиловский 2007, fig. 144: 1); 2 — Berdin (after: Радюш 2020, fig. 4: 10); 3 — Kurbakino (after: Енуков, Веретюшкин, Горбунов 2018, fig. 5); 4 — Hrunaiky (after: Корзухина 1978, tabl. 25: 4); 5 — Moshchynskyi hoard (af- ter: Корзухина 1978, tabl. 18: 5); 6 — Tatarska Hirka (after: Корзухина 1978, tabl. 6: 5); 7 — Ulianivka (after: Обломский, Терпиловский 2007, fig. 144: 3); 8 — Miakinino (after: Ахмедов 2018a, fig. 4: 14); 9 — Mogilev Oblast (after: Радюш 2021, fig. 9: 6); 10 — Rivne Oblast (after: Обломский, Терпиловский 2007, fig. 144: 2). 6 — without scale ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1116 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 150 км на зерню (рис. 9). У заповненні ями було ви- явлено фрагменти денця салтівського горщика світло-коричневого кольору, випал нерівний, у формувальній масі домішки жорстви, піску та шамоту. По тулубу нанесено горизонтальні прокреслені лінії. Поховання належало дівчин- ці-підлітку 14—19 років. Поховання датується в межах другої половини VIII — початку ІХ ст. (Аксенов, Михеев 2006, с. 164). Деталь прямокутної ланки ланцюжка з прорізними полями без емалей належить до пізніх варіацій — етап «деградації стилю»: середина ІІІ — IV/V ст. (Обломский, Терпи- ловский 2007, с. 124). Аналогії (рис. 10; 11) — Огубське городище (Корзухина 1978, табл. 15: 2; Ахмедов 2018a, рис. 4: 12), Дусетос (Корзу- хина 1978, табл. 27: 4), найближче — Нейзац, поховання V могили 275. Останній комплекс датується в межах IV ст. (Обломский 2017, с. 60, рис. 3: 1). На жаль, для Харківської обл. немає за- гального каталогу прикрас кола східноєвро- пейських варварських виїмчастих емалей. По- при те, за даними каталогів Г. Ф. Корзухіної (Корзухина 1978, карта), А. М. Обломського та Р. В. Терпиловського (Обломский, Терпилов- ский 2007, рис. 139), у межах області такі зна- хідки відомі, як і пам’ятки київської культури (Обломский 2007, рис. 2; Обломский, Терпи- ловский 2010, рис. 1). Висновки Отже, маємо чотири знахідки кола східно- європейських варварських виїмчастих емалей, що були виявлені на пам’ятках та в комплексах салтівської культури. Цікаво, що в трьох випад- ках прикраси належать до пізніх виробів цього стилю, поширеного в римський час на теренах Східної Європи. Приклади знаходження речей кола східноєв- ропейських варварських виїмчастих емалей на пам’ятках і комплексах, що хронологічно «ви- биваються» із загального контексту побутуван- ня цих прикрас, відомі, хоч і в невеликій кіль- кості. Рис. 4. Карта поширення аналогій трикутній фібулі із Цимлянського правобережного городища: 1 — Цимлянське пра- вобережне городище; 2 — Київ; 3 — Бердін; 4 — Курбакіно; 5 — Грунайки; 6 — Мощинський скарб; 7 — Татарська Гірка; 8 — Ульянівка; 9 — М'якиніно; 10 — Могильовська обл.; 11 — Рівненська обл. Fig. 4. Distribution map analogies of the triangular fibula from Tsymliansk Right-bank hillfort:1 — Tsymliansk Right-bank hill- fort; 2 — Kyiv; 3 — Berdin; 4 — Kurbakino; 5 — Hrunaiky; 6 — Moshchynskyi hoard; 7 — Tatarska Hirka; 8 — Ulianivka; 9 — Miakinino; 10 — Mogile Oblast; 11 — Rivne Oblast ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 117 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 A Б 1 м 2 см Рис. 5. Найближчі аналогії Т-подібної фібули із Цимлянського правобережного городища: 1 — Компанійці, похован- ня 2: А — план поховання; Б — супровідний інвентар (за: Гопкало 2019, рис. 1; 2); 2, 3 — Квентунь (за: Артишевская 1963, рис. 6: 5, 6); 4 — Хмельна (за: Корзухина 1978, табл. 6: 4); 5, 6 — Вороньків (за: Гороховский, Кубышев, Терпи- ловский 1999, рис. 2: 2); 7 — Рождественське (за: Корзухина 1978, табл. 22: 6); 8 — Новоямське 1 (за: Обломский 2018, рис. 161: 1); 9, 10 — Черемшанське поселення (за: Ахмедов 2018b, рис. 115: 2, 3); 11, 12 — Дівичий Городок (за: Ахме- дов 2018b, рис. 115: 15, 16); 13 — Покровський могильник, поховання 125 (за: Ахмедов 2018b, рис. 115: 17) Fig. 5. The closest analogies of the T-shaped fibula from Tsymliansk Right-bank hillfort: 1 — Kompaniitsi cemetery, buri- al no. 2: А — plan of the burial; Б — accompanying material (after: Гопкало 2019, fig. 1; 2); 2, 3 — Kventun (after: Артишев- ская 1963, fig. 6: 5, 6); 4 — Khmelna (after: Корзухина 1978, tabl. 6: 4); 5, 6 — Voronkiv (after: Гороховский, Кубышев, Тер- пиловский 1999, fig. 2: 2); 7 — Rozhdestvenskoe (after: Корзухина 1978, tabl. 22: 6); 8 — Novoiamske 1 (after: Обломский 2018, fig. 161: 1); 9, 10 — Cheremshanske settlement (after: Ахмедов 2018b, fig. 115: 2, 3); 11, 12 — Divychii Horodok (after: Ахмедов 2018b, fig. 115: 15, 16); 13 — Pokrovskyi cemetery, burial no. 125 (after: Ахмедов 2018b, fig. 115: 17) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1118 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 100 км Рис. 6. Карта поширення аналогій Т-подібній фібулі із Цимлянського правобережного городища: 1 — Цимлянське пра- вобережне городище; 2 — Компанійці; 3 — Квентунь; 4 — Хмельна; 5 — Вороньків; 6 — Рождественське; 7 — Ново- ямське 1; 8 — Черемшанське поселення; 9 — Дівичій Городок; 10 — Покровський могильник; 11 — Виповзів Fig. 6. Distribution map of the T-shaped fibula analogies from Tsymliansk Right-bank hillfort: 1 — Tsymliansk Right-bank hill- fort; 2 — Kompaniitsi cemetery; 3 — Kventun; 4 — Khmelna; 5 — Voronkiv; 6 — Rozhdestvenskoe; 7 — Novoiamske 1; 8 — Cheremshanske settlement; 9 — Divychii Horodok; 10 — Pokrovskyi cemetery; 11 — Vypovziv Це знахідка налобного очілля зі скла- ду скарбу кола Мартинівки — Суджа-Замос- тьє (Кашкин, Родинкова 2010, с. 86; Родин- кова 2018, с. 80; Родинкова, Сапрыкина, Сы- чева 2018). Низка таких прикрас походить із пам’яток давньоруського часу: Семилу- ки, будівля 23 — браслет (Обломский, Тер- пиловский 2007, с. 132, рис. 152: 1; Облом- ский, Березуцкий 2019, с. 61, рис. 11: 4) та Пу- тивль — хрестоподібна підвіска (Обломский, Терпиловский 2007, с. 139, рис. 150: 2). У Се- редньому Подесенні до таких випадків можна віднести кілька знахідок. Перша з них — Ков- чин — трикутна фібула, походить зі зборів на посаді давньоруського городища (Обломский, Терпиловский 2007, с. 136, рис. 143: 31). Дру- га знахідка — фрагмент підковоподібної фібу- ли — походить із городища Замкова гора (інші назви — ІІ Новгород-Сіверське городище, Ли- товський замок) у м. Новгород-Сіверський. Її було виявлено під час досліджень експедиції під керівництвом А. В. Кузи у 1980 р. Прикра- са походить із ями 4 в розкопі V, що перері- зала заповнення житла XI ст. (Куза, Ковален- ко, Моця 1980, с. 14, рис. 24; 28; 29; Облом- ский, Терпиловский 2007, с. 131, рис. 146: 6). Також лунницю цього кола виявлено в спору- ді 4 роменської культури на городищі Сверд- ловське-1 (Черненко, Кравченко, Володарець- Урбанович 2023). Крім вторинного використання прикрас кола східноєвропейських варварських виїмчас- тих емалей, можна ще згадати про факт вияв- лення фібул латенського часу та раннього се- редньовіччя на городищі Чорнівське, у тому числі в давньоруських комплексах (Михайли- на, Пивоваров, Ільків 2017). Отже, такі випадки вторинного використан- ня прикрас кола східноєвропейських варвар- ських виїмчастих емалей непоодинокі. Відзна- чимо, що знахідки кола Мартинівки та Пастир- ського городища, які походять із салтівських пам’яток, часто розглядають як свідчення пень- ківсько-салтівських зв’язків (Любичев 1994; Аксенов 2010). Однак якраз вторинне викорис- тання «емалевих» прикрас вказує на те, що й інші вироби також можуть мати повторне ви- користання. Розгляду знахідок Мартинівського ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 119 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 2 см а б Рис. 7. Найближчі аналогії лунниці з катакомби 44 Дмитріївського могильника: 1 — Дмитріївський могильник, ка- такомба 44 (а — за: Корзухина 1978, табл. 22: 10; б — за: Радюш 2020b, рис. 8: 7); 2 — Знаменки (за: Радюш 2020, рис. 7: 15); 3 — Невиша (за: Харитонович 2016, рис. 2: 11); 4 — Олександровський (за: Обломский, Терпиловский 2007, рис. 147: 2); 5 — Микільське (за: Білинська, Білик, Бугай, Гопкало, Гороховський, Деревянко 2021, рис. 14); 6 — Ста- ра Рязань (за: Ахмедов 2018b, рис. 113: 3); 7 — Малий Букрин (за: Корзухина 1978, табл. 8: 1); 8 — Київ (за: Корзухина 1978, табл. 8: 2); 9 — Охтирка (за: Корзухина 1978, табл. 8: 6); 10 — Борзна (за: Корзухина 1978, табл. 1: 3а, 3в); 11 — Прибор (за: Радюш 2021, рис. 19: 3); 12 — Брянський скарб (за: Белоцерковская 2018, рис. 19) Fig. 7. The analogies of the lunar pendant from catacomb no. 44 of the Dmytriivka cemetery: 1 — Dmytriivka cemetery, cat- acomb no. 44 (a — after: Корзухина 1978, tabl. 22: 10; б — after: Радюш 2020b, fig. 8: 7); 2 — Znamenky (Радюш 2020, fig. 7: 15); 3 — Nevysha (after: Харитонович 2016, fig. 2: 11); 4 — Oleksandrovskyi (after: Обломский, Терпиловский 2007, fig. 147: 2); 5 — Mykilske (after: Білинська, Білик, Бугай, Гопкало, Гороховський, Деревянко 2021, fig. 14); 6 — Stara Ri- azan (after: Ахмедов 2018b, fig. 113: 3); 7 — Malyi Bukryn (after: Корзухина 1978, tabl. 8: 1); 8 — Kyiv (after: Корзухина 1978, tabl. 8: 2); 9 — Okhtyrka (after: Корзухина 1978, tabl. 8: 6); 10 — Borzna (after: Корзухина 1978, tabl. 1: 3а, 3в); 11 — Prybor (after: Радюш 2021, fig. 19: 3); 12 — Brianskyi hoard (after: Белоцерковская 2018, fig. 19) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1120 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 50 км 1 2 б а 20 cм 2 см Рис. 8. Карта поширення аналогії лунниці з катакомби 44 Дмитріївського могильника: 1 — Дмитріївський могильник; 2 — Знаменки; 3 — Невиша; 4 — Олександровський; 5 — Микільське; 6 — Стара Рязань; 7 — Малий Букрин; 8 — Київ; 9 — Охтирка; 10 — Борзна; 11 — Прибор; 12 — Брянський скарб Fig. 8. Distribution map of the lunar pendant analogies from catacomb no. 44 of the Dmytriivka cemetery: 1 — Dmytriivka cem- etery; 2 — Znamenky; 3 — Nevysha; 4 — Oleksandrovskyi; 5 — Mykilske; 6 — Stara Riazan; 7 — Malyi Bukryn; 8 — Kyiv; 9 — Okhtyrka; 10 — Borzna; 11 — Prybor; 12 — Brianskyi hoard Рис. 9. Сухогомільшанський могильник 1, поховання 274: 1 — план поховання; 2 — супровідний інвентар (за: а — за Аксенов, Михеев 2006, с. 60, 164, рис. 67: 9; 70; б — фото С. А. Заднікова) Fig. 9. Sukha Homilsha cemetery 1, burial no. 274. 1 — plan of the burial; 2 — accompanying material (after: а — Аксенов, Михеев 2006, с. 60, 164, fig. 67: 9; 70; б — photo by S. A. Zadnikov) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 121 1 2 3 4 2 см 1 2 3 4100 км Рис. 11. Карта поширення аналогії ланцюжка із Сухогоміль- шанського могильника 1: 1 — Сухогомільшанський могиль- ник; 2 — Огубське городище; 3 — Дусетос; 4 — Нейзац Fig. 11. Distribution map of the chain analogies from Sukha Homilsha cemetery 1: 1 — Sukha Homilsha cemetery; 2 — Ohubske hillfort; 3 — Dusetos; 4 — Neizats й Пастирського кола на салтівських пам’ятках присвячено подальші роботи автора. Подяки. Висловлюю щиру вдячність В. С. Аксьонову, О. В. Гопкало, В. В. Колоді, О. В. Комару, О. О. Лаптєву та Р. В. Терпилов- ському за надані консультації та зауваження. Рис. 10. Найближчі аналогії ланцюжка із Сухогомільшан- ського могильника 1: 1 — Огубське городище (за: Кор- зухина 1978, табл. 15: 2); 2, 3 — Дусетос (за: Корзухина 1978, табл. 27: 4); 4 — Нейзац, поховання V могили 275 (за: Обломский 2017, рис. 3: 1) Fig. 10. The analogies of the chain from Sukha Homilsha cemetery 1: 1 — Ohubske hillfort (after: Корзухина 1978, tabl. 15: 2); 2, 3 — Dusetos (after: Корзухина 1978, tabl. 27: 4); 4 — Neizats, burial no. V, grave no. 275 (after: Облом- ский 2017, fig. 3: 1) Абашина, Н. С., Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В. 1999. К вопросу о славянских элементах на черня- ховских Среднего Поднепровья. Российская археология, 4, с. 78-98. Аксенов, В. С. 2010. Вещи славянского облика на сал- товских памятниках Верхнего Подонечья. В: Пескова, А. А., Щеглова, О. А., Мусин, А. Е. (ред.). Славяно-рус- ское ювелирное дело и его истоки. Материалы Между- народной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Гали Фёдоровны Корзухиной (Санкт- Петербург, 10—16 апреля 2006 г.). Санкт-Петербург: Не- стор-История, с. 73-78. Аксенов, В. С., Михеев, В. К. 2006. Население Харазского каганата в памятниках истории и культуры. «Сухогомоль- шанский могильник VIII—IX вв.». Хазарский альманах, 5. Артамонов, М. И. 1935. Средневековые поселения на Нижнем Дону. По материалам Северо-Кавказской экспе- диции. Известия Государственной академии истории ма- териальной культуры, 131. Артамонов, М. И. 1962. История хазар. Ленинград: Издательство государственного Эрмитажа. Артишевская, Л. В. 1963. Могильник раннеславянско- го времени на р. Десне. Материалы по археологии СССР, 108, с. 85-96. Ахмедов, И. Р. 2018a. Восточноевропейские эмали на Волге и Оке. Sdudia Barbarica (Prof. A. Kokowskiemu w 65. rocznicę urodzin), І, p. 648-683. Ахмедов, И. Р. 2018b. Находки круга восточноевро- пейских эмалей на Волге и Оке. В: Обломский, А. М. (ред.). Брянский клад украшений с выемчатой эмалью восточноевропейского стиля (III в. н. э.). Раннеславян- ский мир, 18. Москва: ИА РАН; Вологда: Древности Се- вера, с. 146-158. Ахмедов, И. Р., Белоцерковская, И. В. 2019. Наход- ки круга «восточноевропейских» эмалей и некоторые во- просы формирования культурного комплекса рязано-ок- ских финнов. Краткие сообщения Института археоло- гии, 254, с. 128-152. Білинська, Л. І., Білик, В. М., Бугай, О. М., Гопкало, О. В., Гороховський, Є. Л., Деревянко, О. М. 2021. Нові надходження предметів кола східноєвропейських виїм- частих емалей у Сумському обласному краєзнавчому му- зеї (попереднє повідомлення). Археологія та Давня істо- рія України, 3 (40), с. 225-242. Безуглов, С. И., Гудименко, И. В. 1993. Подвеска с выемчастой эмалью из дельты Дона. Российская архео- логия, 1, с. 169-174. Белоцерковская, И. В. 2018. 2.1. Украшения из ме- талла. В: Обломский, А. М. (ред.). Брянский клад укра- шений с выемчатой эмалью восточноевропейского стиля (III в. н. э.). Москва: ИА РАН; Вологда: Древности Севе- ра, с. 14-50. Раннеславянский мир, 18. Володарець-Урбанович, Я. В. 2018. Блажківський скарб: 115-річниця знахідки. В: Супруненко, О. Б. (ред.). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1122 Старожитності Лівобережжя Дніпра. Київ; Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 126-153. Воронятов, С. В. 2013. Подвеска с выемчатой эмалью из Дельты Дона: альтернативная атрибуция. В: Марчен- ко, И. И. (ред.). Шестая Международная Кубанская ар- хеологическая конференция: Материалы конференции. Краснодар: Эконвест, с. 73-76. Воронятов, С. В. 2016. Забытые предметы круга вар- варских эмалей из Херсонеса. В: Лукьяшко, С. И. (ред.). Античная цивилизация и варварский мир Понто-Каспий- ского региона: материалы Всероссийской научной кон- ференции с международным участием, посвященной 70-летнему юбилею Б. А. Раева (Кагальник, 20—21 октя- бря 2016 г.). Ростов-на-Дону: Изд-во ЮНЦ РАН, с. 29-32. Воронятов, С. В., Раев, Б. А. 2020. Необычные пред- меты круга «варварских эмалей» из познесарматского погребения могильника Валовый 1 на Нижнем Дону. В: Радюш, О., Блюэнэ, А., Любичев, М. (ред.). Германия- Сарматия, III. Сборник научных статей по археологии народов Центральной и Восточной Европы. Москва: ИА РАН, с. 306-315. Воронятов, С. В., Румянцева, О. С., Сапрыкина, И. А. 2020. Предметы убора с выемчатыми эмалями в собра- нии Государственного Эрмитажа: археологический ана- лиз коллекции. Российская археология, 3, с. 16-32. Воронятов, С. В., Шинаков, Е. А. 2020. Отдельные на- ходки и клады «варварских эмалей» в Брянском Подесе- нье. В: Радюш, О., Блюэнэ, А., Любичев, М. (ред.). Гер- мания-Сарматия, III. Сборник научных ст. по археологии народов Центральной и Восточной Европы. Москва: ИА РАН, с. 81-114. Гопкало, О. 2019. К дефиниции понятий «ювелирный стиль» и «мода» на примере черняховских фибул и пред- метов с выемчатыми эмалями. Краткие сообщения Ин- ститута археологии, 254, с. 191-211. Гороховский, Е. Л. 1982. О группе фибул с выемча- стой эмалью из Среднего Поднепровья. В: Баран, В. Д. (ред.). Новые памятники древней и средневековой худо- жественной культуры. Київ: Наукова думка, с. 115-151. Гороховский, Е., Кубышев, А., Терпиловский, Р. 1999. Украшения круга выемчатых эмалей из села Во- ронькив на Киевщине. В: Левада, М. Э. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. Киев, с. 144-149. Гудименко, И. В., Толочко, И. В. 2012. Памятни- ки позднеантичного времени из дельты Дона. В: Ворон- цов, А. М., Гавритухин, И. О. (ред.). Лесная и лесостеп- ная зоны Восточное Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Конференция 3: сборник статей. Тула: Гос. Музей-заповедник «Куликово поле», с. 180-217. Дроздова, А. Возвращаясь к датировке Мощинского клада. В: Колесник, В. Ф. (ред.). Археологія: спадок віків. Матеріали Міжнародної наукової конференції студен- тів, аспірантів та молодих вчених (7—8 квітня 2011 р.). Біла Церква, с. 123-127. Енуков, В. В., Веретюшкин, Р. С., Горбунов, Д. С. 2018. Исследования поселения киевской культуры Кур- бакино. Археологические исследования в Центральном Черноземье 2017, с. 79-81. Кашкин, А. В., Родинкова, В. Е. 2010. Памятники суд- жанского региона эпохи Великого переселения народов. Верхнедонской археологический сборник, 5, с. 80-92. Колода, В. В. 2015. Сухогомольшанский археологи- ческий комплекс: современное состояние и перспективы исследования. В: Дьячков, С. В. (ред.). Laurea I. Антич- ный мир и Средние века: чтения памяти профессора Вла- димира Ивановича Кадеева: Материалы. Харьков: ООО «НТМТ», с. 175-180. Корзухина, Г. Ф. 1978. Предметы убора с выемчаты- ми эмалями V — первой половины VI в. н. э. в Среднем Поднепровье. Ленинград: Наука. (Свод археологических источников; Вып. Е1-43). Куза, А. В., Коваленко, В. П., Моця, О. П. 1980. От- чет о раскопках в Новгород-Северском и Новгород-Се- верском районе Черниговской области в 1980 г. НА Інститут археології НАН України, ф. 64, 1980/125. Любичев, М. В. 1994. Контакты славян Днепро-До- нецкого междуречья и населения северо-западной Ха- зарии в конце VII — начале VIII вв. Древности 1994, 1, с. 87-100. Массалитина, Г. А. 1991. Мощинский клад. Краткие сообщения института археологии, 205, с. 29-37. Михайлина, Л П., Пивоваров, С. В., Ільків, М. В. 2017. Бронзові фібули пізнього Латену — раннього середньо- віччя з Чорнівського городища ХІІІ ст. В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.). Європейська археологія І тися- чоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Ва- силівни Вакуленко. Київ, с. 275-282. Михеев, В. К. 1983. Две раннесредневековые наход- ки на Харьковщине. Советская археология, 3, с. 212-215. Некрасова, А. Н. 2006. Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья. В: Терпиловский, Р. В. (ред.). Готы и Рим. Сборник научных статей. Киев: ИД «Стилос», с. 87-200. Обломський, А. М. 1999. Типи поховань на черняхів- ському могильнику Компанійці (етнокультурна інтерпре- тація). Археологія, 4, с. 76-88. Обломский, А. М. 2007. Территория, общие сведения о поселениях. В: Обломский, А. М. (ред.). Памятники ки- евской культуры в лесостепной зоне России (III — нача- ло V в. н. э.). Раннеславянский мир, 10. Москва, с. 10-12. Обломский, А. М. 2017. Украшения с выемчатыми эмалями восточноевропейского стиля в степях Причер- номорья и в Крыму. Российская археология, 1, с. 55-69. Обломский, А. М. 2018. Памятники киевской культу- ры бассейна р. Сев. В: Обломский, А. М. (ред.). Брянский клад украшений с выемчатой эмалью восточноевропей- ского стиля (III в. н. э.). Раннеславянский мир, 18. Мо- сква: ИА РАН; Вологда: Древности Севера, с. 173-188. Обломский, А. М., Березуцкий, В. Д. 2019. Горизонт украшений с выемчатыми эмалями на территории лесостеп- ного Подонья. В: Петраускас, О. В., Гопкало, О. В., Горба- ненко, С. А. (ред.). Старожитності варварських племен у першій половині I тис. н. е.: до 90-річчя В. Д. Барана. Київ: ІА НАН України, с. 50-79. Olum, 6. Обломский, А. М., Гороховский, Е. Л. 1986. О дате Мощинского и Межигорского кладов. В: Доманова, Г. И. (ред.). Проблемы древней истории Верхнего Поочья. Те- зисы докладов І-ой Калужской историко-археологиче- ской конференции. Калуга: Управление культуры Калуж- ского облисполкома, с. 15-17. Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В. 2007. Пред- меты убора с выемчатыми эмалями на территории ле- состепной зоны Восточной Европы (дополнение сводов Г. Ф. Корзухиной, И. К. Фролова и Е. Л. Гороховского). В: Обломский, А. М. (ред.). Памятники киевской куль- туры в лесостепной зоне России (III — начало V в. н. э.). Раннеславянский мир, 10. Москва: ИА РАН, с. 113-141. Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В. 2010. Новые памятники киевской культуры на территории Украины (каталог). В: Исланова, И. В., Родинкова, В. Е. (ред.). Ак- туальные проблемы археологии Восточной Европы I ты- сячелетия н. э. Проблемы и материалы. Раннеславянский мир, 13. Москва, с. 301-374. Останина, Т. И. 1997. Население Среднего Прикамья в III—V вв. Ижевск: Удмуртский институт истории, языка и литературы УрО РАН. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 123 Плетнева, С. А. 1989. На славяно-хазарском пограни- чье: Дмитриевский археологический комплекс. Москва: Наука. Плетнева, С. А. 1995. Правобережное Цимлянское го- родище. Раскопки 1958—1959 гг. Материалы по археоло- гии, истории и этнографии Таврии, IV, с. 271-396. Радюш, О. А. 2020. Распространение вещей круга восточноевропейских выемчатых эмалей в верхнем тече- нии Днепра и Северского Донца на территории Курской и Белгородской областей России (материалы к каталогу). В: Радюш, О., Блюэнэ, А., Любичев, М. (ред.). Германия- Сарматия, III. Сборник научных статей по археологии народов Центральной и Восточной Европы. Москва: ИА РАН, с. 155-184. Радюш, О. 2021. Новые данные о распространении вещей круга выемчатых эмалей в верхнем течении Дне- пра, Немана, Западного Буга, Западной Двины, Лова- ти на территории Беларуси и России (материалы к ка- талогу). В: Плавінскі, М. А., Сідаровіч, В. М. (ред.). Экспедыцыя працягласцю ў жыццё: зборнік навуковых артыкулаў памяці Аляксандра Плавінскага. Мiнск: Ко- лорград, с. 59-105. Родинкова, В. Е. 2018. Пластинчатые венчики или «диадемы» круга восточноевропейских выемчатых эма- лей. В.: Обломский, А. М. (ред.). Брянский клад украше- ний с выемчатой эмалью восточноевропейского стиля (ІІІ в. н. э.). Москва: ИА РАН; Вологда: Древности Севе- ра, с. 66-81. Раннеславянский мир, 18. Родинкова, В. Е., Сапрыкина, И. А., Сычева, С. А. 2018. Клад из Суджи-Замостья и проблема социокуль- турной интерпретации днепровских раннесредневековых кладов I группы. Российская археология, 1, с. 130-147. Спицын, А. А. 1903. Предметы с выемчатой эмалью. Записки Русского археологического общества, 1903б, Том V, вып. 1, с. 1-44. Cташенков, Д. А. 2010. О ранней дате именьковской культуры. В: Кузнецов, Л. В. (ред.). 40 лет Средневолж- ской археологической экспедиции. Краеведческие запи- ски. Самара, с. 113-127. Терпиловский, Р. В. 1984. Ранние славяне Подесенья III—V вв. Киев: Наукова думка. Фролов, И. К. 1969. Подвеска из Дмитровского мо- гильника. Материалы и исследования по археологии СССР, 169, с. 271-275. Харитонович, З. А. 2016. Находки изделий с выемча- тыми эмалями на территории Беларуси. В: Левко, О. Н. (ред.). Славяне на территории Беларусии в догосудар- ственный период: к 90-летию со дня рождения Л. Д. По- боля. В 2, кн. 1. Минск: Беларуская навука, с. 175-197. Черненко, О. Є., Кравченко, Р. А., Володарець-Урба- нович, Я. В. 2023. Лунниця кола східноєвропейських вар- варських виїмчастих емалей з городища Свердловське-1 на р. Десна. В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.). Ім- перії і варвари. Збірник наукових праць до 80-річчя від дня народження О. М. Приходнюка. У друці. Чубур, А. А. 1996. Памятники археологии погибшие при строительстве Курской АЭС. Российская археология, 3, с. 167-170. Moora, H. 1938. Die Eisenzeit in Lettland bis etwa 500 n. Chs. II Teil. Analyse. Tartu. Надійшла 30.11.2022 Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych PhD, Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, the Early Slavic Archaeology Department, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodargrad@ukr.net JEWELLERY OF EAST EUROPEAN CHAMPLEVÉ ENAMELS STYLE AMONG MATERIALS OF SALTIV CULTURE: DATA ANALYSIS In the paper jewellery from monuments and complexes of the Saltiv culture, which do not chronologically fit within the bound- aries of its existence, is considered. All finds can be divided into two groups (fig. 1): East European champlevé enamels style (group I) and “antiquities of the Antes” (group II). The second group, in turn, is divided into products typical for the hoards of Martynivka circle (group II, subgroup 1) and items typical for Pastyrske hillfort (group II, subgroup 2). In the article the first group is presented. It is represented by three monuments, where four finds were discovered (Table 1). First of all, there is the Tsymliansk Right-bank hillfort. Two fibulae of East European champlevé enamels style were dis- covered. 1. Bronze fibula, triangular (fig. 2: 3). The decoration belongs to late variations: middle 3d—4th/5th centuries: type IV (fibulae with elements of degradation), subtype 2 after: Г. Корзухина (fig. 3; 4). 2. The upper part of the T-shaped fibula. The item is from the cultural layer at a depth of 20 cm (fig. 2: 2). The clasp belongs to late variations: middle 3d— 4th/5th centuries or even the middle — second half of the 4th century. Belongs to type IV, subtype 1 after: Г .Корзухина or to the third series, type 2 after: Е. Гороховский (fig. 5; 6). The lower extent of the Don River is not the only point with finds of East European champlevé enamel style. However, other finds come from sites and complexes of the Late Roman period. Such finds could have entered this region with the Late Sarmatian population. Secondly, there is the Dmytriivka cemetery was investigated by S. Pletneva. A female burial from the end of the 8th century was discovered in catacomb no. 44. The lunar pendant was found on the belt according to G. Korzukhina. While S. Pletneva claims that the item got into the catacomb by accident. A large three-horned lunar pendant, with round platforms at the ends also decorated with red enamel (fig. 7: 1). The decoration belongs to type I according to G. Korzukhina and is dated by the advanced stage of the style’s existence — the end of the 2d—3d centuries (fig. 7; 8). Eleven locations with finds of East European champlevé enamels style and 17 monuments of Kyiv culture are known in the upper reaches of the Siverskyi Donets River. Finally, there is the Sukha Homilsha cemetery 1 was investigated by V. Mikheev. In burial no. 274, a detail of a rectangular link of a chain with slotted fields without enamels was found. Belongs to late variations: middle 3d—4th/5th centuries. The burial itself is dated by the second half of the 8th — the beginning of the 9th century (fig. 9; 10; 11). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1124 East European champlevé enamels style finds and monuments of Kyiv culture are also known within the Kharkiv Oblast. Jewellery of Martynivka circle hoards and items typical for Pastyrske hillfort from Saltiv monuments are often considered as evidence of Penkivka and Saltiv connections. However, finds of East European champlevé enamels style from Saltiv monuments has signs of the secondary usage. It indicates that other finds may also have been reused. The next works are devoted to the con- sideration of Martynivka circle jewellery and products typical for the Pastyrske hillfort from Saltiv monuments. K e y w o r d s: late Roman time, Saltiv culture, East European champlevé enamels style. References Abashina, N. S., Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V., 1999. Early Slavic Elements at the Sites of Chernyakhovo Culture in the Middle Dnieper Region. Rossiiskaia arkheologiia, 4, p. 78-98. Aksenov, V. S. 2010. Veshchi slavianskogo oblika na saltovskikh pamiatnikakh Verkhnego Podonechia. In: Peskova, A. A., Shcheglova, O. A., Musin, A. E. (eds.). Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia Gali Fedorovny Korzukhinoi (Sankt-Peterburg, 10—16 aprelia 2006 g.). Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia, p. 73-78. Aksenov, V. S., Mikheev, V. K. 2006. Naselenie Kharazskogo kaganata v pamiatnikakh istorii i kultury. “Sukhogomolshanskii mogilnik VIII—IX vv.”. Khazarskii almanakh, 5. Artamonov, M. I. 1935. Srednevekovye poseleniia na Nizhnem Donu. po materialam Severo-Kavkazskoi ekspeditsii. Izvestiia Gosudarstvennoi akademii istorii materialnoi kultury, 131. Artamonov, M. I. 1962. Istoriia khazar. Leningrad: Izdatelstvo gosudarstvennogo Ermitazha. Artishevskaia, L. V. 1963. Mogilnik ranneslavianskogo vremeni na r. Desne. Materialy po arkheologii SSSR, 108, p. 85-96. Аhmedov, I. R. 2018a. East European Enamels in the Volga and Oka Basin. Sdudia Barbarica (Prof. A. Kokowskiemu w 65. rocznicę urodzin), І, p. 648-683. Akhmedov, I. R. 2018b. Nakhodki kruga vostochnoevropeiskikh emalei na Volge i Oke. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Brianskii klad ukrashenii s vyemchatoi emaliu vostochnoevropeiskogo stilia (III v. n. e.). Moskva: IA RAN; Vologda: Drevnosti Se- vera, p. 146-158. Ranneslavianskii mir, 18. Akhmedov, I. R., Belotserkovskaia, I. V. 2019. Finds of the “Eastern European” type of enamels and some issues related to de- velopment of the Ryazan-Oka finns’ culture assemblages. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 254, p 128-152. Bilynska, L. I., Bilyk, V. M., Buhai, O. M., Hopkalo, O. V., Horokhovskyi, Ye. L., Derevianko, О. M. New Exhibits Of Items With Champleve Enamels In Sumy Regional Museum (Preliminary Report). Arkheolohiia i Davnia istoriia Ukrainy, 3 (40), p. 225-242. Bezuglov, S. I., Gudimenko, I. V. 1993. Podveska s vyemchastoi emaliu iz delty Dona. Rossiiskaia arkheologiia, 1, p. 169-174. Belotserkovskaia, I. V. 2018. 2.1. Ukrasheniia iz metalla. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Brianskii klad ukrashenii s vyemchatoi emaliu vostochnoevropeiskogo stilia (III v. n. e.). Ranneslavianskii mir, 18. Moskva: IA RAN; Vologda: Drevnosti Severa, p. 14-50. Volodarets-Urbanovych, Ia. V. 2018. Blazhky Hoard: The 115th Anniversary of the Find. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhyt- nosti Livoberezhzhia Dnipra. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy; UTOPIK, p. 126-153. Voroniatov, S. V. 2013. Podveska s vyemchatoi emaliu iz Delty Dona: alternativnaia atributsiia. In: Marchenko, I. I. (ed.). Shestaia Mezhdunarodnaia Kubanskaia arkheologicheskaia konferentsiia: Materialy konferentsii. Krasnodar: Ekonvest, p. 73-76. Voroniatov, S. V. 2016. Zabytye predmety kruga varvarskikh emalei iz Khersonesa. In: Lukiashko, S. I. (ed.). Antichnaia tsivi- lizatsiia i varvarskii mir Ponto-Kaspiiskogo regiona: materialy Vserossiiskoi nauchnoi konferentsii s mezhdunarodnym uchastiem, posviashchennoi 70-letnemu iubileiu B. A. Raeva (Kagalnik, 20—21 oktiabria 2016 g.). Rostov-na-Donu: Izd- vo IUNTS RAN, p. 29-32. Voroniatov, S. V., Raev, B. A. 2020. Neobychnye predmety kruga “varvarskikh emalei” iz poznesarmatskogo pogrebeniia mogilnika Valovyi 1 na Nizhnem Donu. In: Radiush, O., Bliuene, A., Liubichev, M. (eds.). Germaniia-Sarmatiia, III. Sbornik nauchnykh statei po arkheologii narodov Tsentralnoi i Vostochnoi Evropy. Moskva: IA RAN, p. 306-315. Voroniatov, S. V., Rumiantseva, O. S., Saprykina, I. A, 2020. Objects With Champlevé Enamels From The State Hermitage Mu- seum: Archaeological Analysis Of The Collection. Rossiiskaia arkheologiia, 3, p. 16-32. Voroniatov, S. V., Shinakov, E. A. 2020. Otdelnye nakhodki i klady “varvarskikh emalei” v Brianskom Podesene. In: Radiush, O., Bliuene, A., Liubichev, M. (eds.). Germaniia-Sarmatiia, III. Sbornik nauchnykh st. po arkheologii narodov Tsentralnoi i Vostochnoi Evropy. Moskva: IA RAN, p. 81-114. Gopkalo, O. 2019. The Definition of the Concepts of “Jewelry Style” and “Fashion”. The Case of Chernyakhov Fibulae and Champlevé Jewelry. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 254, p. 191-211. Gorokhovskii, E. L. 1982. O gruppe fibul s vyemchastoi emaliu iz Srednego Podneprovia. In: Baran, V. D. (ed.). Novye pamiat- niki drevnei i srednevekovoi khudozhestvennoi kultury. Kyiv: Naukova dumka, p. 115-151. Gorokhovskii, E., Kubyshev, A., Terpilovskii, R. 1999. Ukrasheniia kruga vyemchatykh emalei iz sela Voronkiv na Kievshchi- ne. In: Levada, M. E. (ed.). Sto let cherniakhovskoi kulture. Sbornik nauchnykh statei. Kyiv, p. 144-149. Gudimenko, I. V., Tolochko, I. V. 2012. Pamiatniki pozdneantichnogo vremeni iz delty Dona. In: Vorontsov, A. M., Gavrituk- hin, I. O. (ed.). Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoe Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentsiia 3: sbornik statei. Tula: Gos. Muzei-zapovednik “Kulikovo pole”, p. 180-217. Drozdova, A. Vozvrashchaias k datirovke Moshchinskogo klada. In: Kolesnyk, V. F. (red.). Arkheolohiia: spadok vikiv. Mate- rialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh (7—8 kvitnia 2011 r.). Bila Tserkva, p. 123-127. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 125 Enukov, V. V., Veretiushkin, R. S., Gorbunov, D. S. 2018. Issledovaniia poseleniia kievskoi kultury Kurbakino. Arkheologiche- skie issledovaniia v Tsentralnom Chernozeme 2017, p. 79-81. Kashkin, A. V., Rodinkova, V. E. 2010. Pamiatniki sudzhanskogo regiona epokhi Velikogo pereseleniia narodov. Verkhnedon- skoi arkheologicheskii sbornik, 5, p. 80-92. Koloda, V. V. 2015. The Sukhaja Homol’sha Archaeological Complex Of The Saltov Culture: Modern Condition And Per- spectives Of Investigation. In: Diachkov, S. V. (ed.). Laurea I. Antichnyi mir i Srednie veka: chteniia pamiati professora Vladimira Ivanovicha Kadeeva: Materialy. Kharkiv: OOO «NTMT», p. 175-180. Korzukhina, G. F. 1978. Predmety ubora s vyemchatymi emaliami V — pervoi poloviny VI v. n. e. v Srednem Podneprove. Len- ingrad: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnikov, E1-43. Kuza, A. V., Kovalenko, V. P., Motsia, O. P. 1980. Otchet o raskopkakh v Novgorod-Severskom i Novgorod-Severskom raione Chernigovskoi oblasti v 1980 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, , 1980/125. Liubichev, M. V. 1994. Kontakty slavian Dnepro-Donetskogo mezhdurechia i naseleniia severo-zapadnoi Khazarii v kontse VII — nachale VIII vv. Drevnosti 1994, 1, p. 87-100. Massalitina, G. A. 1991. Moshchinskii klad. Kratkie soobshcheniia instituta arkheologii, 205, p. 29-37. Mykhailyna, L., Pyvovarov, S., Ilkiv, M. Bronze Fibulas Of The Late Laten — Early Middle Ages From Chornivka Hillfort Of XIII Century. In: Skyba, A. V., Horbanenko, S. A. (eds.). Yevropeiska arkheolohiia I tysiacholittia n. e.: Zbirnyk naukovy- kh prats na chest L. V. Vakulenko. Kyiv, p. 275-282. Mikheev, V. K. 1983. Dve rannesrednevekovye nakhodki na Kharkovshchine. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 212-215. Nekrasova, A. N. 2006. Pamiatniki cherniakhovskoi kultury Dneprovskogo Levoberezhia. In: Terpilovskii, R. V. (ed.). Goty i Rim. Sbornik nauchnykh statei. Kyiv: ID “Stilos”, p. 87-200. Oblomskyi, A. 1999. Types of Burials from Kompaniytsy Burial-Ground of the Cherniakhiv Culture (Etnic/Cultural Interpreta- tion). Arheologia, 4, p. 76-88. Oblomskii, A. M. 2007. Territoriia, obshchie svedeniia o poseleniiakh. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Pamiatniki kievskoi kultury v lesostepnoi zone Rossii (III — nachalo V v. n. e.). Ranneslavianskii mir, 10. Moskva, p. 10-12. Oblomskii, A. M. 2017. Ornaments With Champlevé Enamels Of The Eastern European Style On The Pontic Steppes And In The Crimea. Rossiiskaia arkheologiia, 1, p. 55-69. Oblomskii, A. M. 2018. Pamiatniki kievskoi kultury basseina r. Sev. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Brianskii klad ukrashenii s vy- emchatoi emaliu vostochnoevropeiskogo stilia (III v. n. e.). Ranneslavianskii mir, 18. Moskva: IA RAN; Vologda: Drev- nosti Severa, p. 173-188. Oblomskii, A. M., Berezutskii, V. D. 2019. The Horizon Of Adornments With Champlevé Enamels Of The East European Style On The Territory Of The Forest-Steppe Don Region. In: Petrauskas, O. V., Hopkalo, O. V., Horbanenko, S. A. (ed.). Sta- rozhytnosti varvarskykh plemen u pershii polovyni I tys. n. e.: do 90-richchia V. D. Barana. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 50- 79. Olum, 6. Oblomskii, A. M., Gorokhovskii, E. L. 1986. O date Moshchinskogo i Mezhigorskogo kladov. In: Domanova, G. I. (ed.). Proble- my drevnei istorii Verkhnego Poochia. Tezisy dokladov І-oi Kaluzhskoi istoriko-arkheologicheskoi konferentsii. Kaluga: Upravlenie kultury Kaluzhskogo oblispolkoma, p. 15-17. Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. 2007. Predmety ubora s vyemchatymi emaliami na territorii lesostepnoi zony Vostoch- noi Evropy (dopolnenie svodov G. F. Korzukhinoi, I. K. Frolova i E. L. Gorokhovskogo). In: Oblomskii, A. M. (ed.). Pa- miatniki kievskoi kultury v lesostepnoi zone Rossii (III — nachalo V v. n. e.). Ranneslavianskii mir, 10. Moskva: IA RAN, p. 113-141. Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. 2010. Novye pamiatniki kievskoi kultury na territorii Ukrainy (katalog). In: Islanova, I. V., Rodinkova, V. E. (ed.). Aktualnye problemy arkheologii Vostochnoi Evropy I tysiacheletiia n. e. Problemy i materialy. Ranneslavianskii mir, 13. Moskva, p. 301-374. Ostanina, T. I. 1997. Naselenie Srednego Prikamia v III—V vv. Izhevsk: Udmurtskii institut istorii, iazyka i literatury UrO RAN. Pletneva, S. A. 1989. Na slaviano-khazarskom pograniche: Dmitrievskii arkheologicheskii kompleks. Moskva: Nauka. Pletneva, S. A. Right-Bank Tsimlianskoe gorodishche (fortified settlement). Excavations in 1958—1959. Materialy po arkheolo- gii, istorii i etnografii Tavrii, IV, p. 271-396. Radiush, O. A. 2020. Rasprostranenie veshchei kruga vostochnoevropeiskikh vyemchatykh emalei v verkhnem techenii Dnepra i Severskogo Dontsa na territorii Kurskoi i Belgorodskoi oblastei Rossii (materialy k katalogu). In: Radiush, O., Bliuene, A., Liubichev, M. (eds.). Germaniia-Sarmatiia, III. Sbornik nauchnykh statei po arkheologii narodov Tsentralnoi i Vostochnoi Evropy. Moskva: IA RAN, p. 155-184. Radiush, O. 2021. Novye dannye o rasprostranenii veshchei kruga vyemchatykh emalei v verkhnem techenii Dnepra, Nemana, Zapadnogo Buga, Zapadnoi Dviny, Lovati na territorii Belarusi i Rossii (materialy k katalogu). In: Plavinski, M. A., Sida- rovič, V. M. (eds.). Ekspiedycyja praciahlasciu ŭ žyccio: zbornik navukovych artykulaŭ pamiaci Aliaksandra Plavinskaha. Minsk: Kolorhrad, p. 59-105. Rodinkova, V. E. 2018. Plastinchatye venchiki ili “diademy” kruga vostochnoevropeiskikh vyemchatykh emalei. In.: Oblomskii, A. M. (ed.). Brianskii klad ukrashenii s vyemchatoi emaliu vostochnoevropeiskogo stilia (ІІІ v. n. e.). Ranneslavianskii mir, 18. Moskva: IA RAN; Vologda: Drevnosti Severa, p. 66-81. Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A., Sycheva, S. A. Sudzha-Zamostie Hoard and the Problem of Social and Cultural Interpretation of the Dnepr Early Medieval Hoards, Group I. Rossiiskaia arkheologiia, 1, p. 130-147. Spitsyn, A. A. 1903. Predmety s vyemchatoi emaliu. Zapiski Russkogo arkheologicheskogo obshchestva, 1903b, Tom V, vyp. 1, p. 1-44. Stashenkov, D. A. 2010. O rannei date imenkovskoi kultury. In: Kuznetsov, L. V. (ed.). 40 let Srednevolzhskoi arkheologich- eskoi ekspeditsii. Kraevedcheskie zapiski. Samara, p. 113-127. Terpilovskii, R. V. 1984. Rannie slaviane Podesenia III—V vv. Kyiv: Naukova dumka. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1126 Frolov, I. K. 1969. Podveska iz Dmitrovskogo mogilnika. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 169, p. 271-275. Kharitonovich, Z. A. 2016. Nakhodki izdelii s vyemchatymi emaliami na territorii Belarusi. In: Levko, O. N. (ed.). Slavia- ne na territorii Belarusii v dogosudarstvennyi period: k 90-letiiu so dnia rozhdeniia L. D. Pobolia. Vyp. 2, kn. 1. Minsk: Belaruskaia navuka, p. 175-197. Chernenko, O. Y., Kravchenko, R. A., Volodarets-Urbanovych, Y. V. Lunar-Shaped Item of the Champlevé Enamel from Sverdlovs’ke-1 Hillfort on the Desna River. In Skyba, A. V., Horbanenko, S. A. (ed.). Imperii i varvary. Zbirnyk naukovy- kh prats do 80-richchia vid dnia narodzhennia O. M. Prykhodniuka. In print. Chubur, A. A. 1996. Pamiatniki arkheologii pogibshie pri stroitelstve Kurskoi AES. Rossiiskaia arkheologiia, 3, p. 167-170. Moora, H. 1938. Die Eisenzeit in Lettland bis etwa 500 n. Chs. II Teil. Analyse. Tartu.

Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних

Репозитарії

Схожі ресурси