Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст.

Статтю присвячено аналізу єврейських написів на керамічному посуді XVII—XVIII ст. із Києва, Білої Церкви й Острога. Такі епіграфічні пам’ятки вперше вводяться до наукового обігу в Україні....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автори:	Прищепа, Б.А., Русакова, Ю.М., Чміль, Л.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2023
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199541
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст. / Б.А. Прищепа, Ю.М. Русакова, Л.В. Чміль // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 127-133. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199541
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995412024-10-15T14:26:00Z Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст. Прищепа, Б.А. Русакова, Ю.М. Чміль, Л.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу Статтю присвячено аналізу єврейських написів на керамічному посуді XVII—XVIII ст. із Києва, Білої Церкви й Острога. Такі епіграфічні пам’ятки вперше вводяться до наукового обігу в Україні. In the article the authors deal with the verification, attribution and introduction into scientific circulation of a number of Hebrew inscriptions on Early Modern ceramic vessels. This issue has not been raised in the Ukrainian archaeological publications yet. Such isolated inscriptions were previously wrongly interpreted as potters’ marks. More than a dozen of vessels with inscriptions in Hebrew are known today. In particular, they were found during the excavations of three cities — Bila Tserkva, Kyiv, Ostroh. These are fragments of three plates, two small and one large mugs, which come from the cellar of the first half of the 17th century in Ostroh, two plates and a mug from the building of the late 17th — early 18th centuries in Bila Tserkva, as well as a pot from the building of the 17th century in Kyiv. Two groups of inscriptions can be distinguished. The first one is Passover inscriptions on vessels that were obviously intended for the Passover Seder (a symbolic set of products for a holiday supper) or for daily usage during the holiday. Using an additional set of vessels to the holiday is explained by kashrut norms and specific prohibitions of kvass use. The mug with an inscription “kimkha de Piskha” (“flour for Pesach”) belongs to the second group. It was associated exclusively with religious needs and was intended for the collection of donations (tzadaka) on Passover. Tzadaka as a religious obligation to perform charity laid at the basis of the Jewish community existence. It led to the proliferation of different types of money boxes for collecting donations. In general, the topic requires detailed investigations with the involvement of additional archaeological materials, interpretation and introduction of hitherto unpublished materials into scientific circulation. 2023 Article Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст. / Б.А. Прищепа, Ю.М. Русакова, Л.В. Чміль // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 127-133. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.127 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199541 [930.27:904.23](477.41+477.81)"16/17" uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Прищепа, Б.А. Русакова, Ю.М. Чміль, Л.В. Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст. Археологія
description	Статтю присвячено аналізу єврейських написів на керамічному посуді XVII—XVIII ст. із Києва, Білої Церкви й Острога. Такі епіграфічні пам’ятки вперше вводяться до наукового обігу в Україні.
format	Article
author	Прищепа, Б.А. Русакова, Ю.М. Чміль, Л.В.
author_facet	Прищепа, Б.А. Русакова, Ю.М. Чміль, Л.В.
author_sort	Прищепа, Б.А.
title	Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст.
title_short	Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст.
title_full	Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст.
title_fullStr	Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст.
title_full_unstemmed	Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст.
title_sort	написи на івриті на керамічній посудині xvii—xviii ст.
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199541
citation_txt	Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст. / Б.А. Прищепа, Ю.М. Русакова, Л.В. Чміль // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 127-133. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT priŝepaba napisinaívritínakeramíčníjposudiníxviixviiist AT rusakovaûm napisinaívritínakeramíčníjposudiníxviixviiist AT čmílʹlv napisinaívritínakeramíčníjposudiníxviixviiist
first_indexed	2024-10-16T04:02:12Z
last_indexed	2024-10-16T04:02:12Z
_version_	1813041730515107840
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 127 © Б. А. ПРИЩЕПА, Ю. М. РУСАКОВА, Л. В. ЧМІЛЬ* 2023 НАПИСИ НА ІВРИТІ НА КЕРАМІЧНОМУ ПОСУДІ XVII—XVIII СТ. https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.127УДК [930.27:904.23](477.41+477.81)"16/17" Статтю присвячено аналізу єврейських написів на керамічному посуді XVII—XVIII ст. із Києва, Білої Церкви й Острога. Такі епіграфічні пам’ятки впер- ше вводяться до наукового обігу в Україні. К л ю ч о в і с л о в а: Київ, Біла Церква, Острог, XVII—XVIII ст., керамічний посуд, написи на івриті. Питання єврейських написів на керамічному по- суді ранньомодерного часу в українській архео- логічній літературі досі не порушувалося. Од- нак під час досліджень різних міст уже знайде- но понад десяток посудин із написами на іври- ті, які потребують інтерпретації та введення до наукового обігу. Зазначимо, що насправді таких написів може бути й більше, проте труднощі з їх атрибуцією призводять до того, що дослідники не публікують цих матеріалів. У даній статті вво- диться у науковий обіг такий посуд із досліджень трьох міст — Білої Церкви, Києва, Острога. У 1981 р. під час розкопок у Білій Церкві на Замковій горі в межах замку XVI—XVIII ст. Р. С. Орлов дослідив залишки заглибленої будів- лі. Її виявлено в розкопі 1, розташованому біля південого кута замкового майданчика. Дослід- ник визначив будівлю як погріб і датував почат- ком XVIII ст. (Орлов 1994, с. 23). З цієї будівлі походить багата колекція однотипного за техно- логічними й декоративними ознаками кераміч- ного посуду, серед якого було три посудини з на- писами. Це дві фрагментовані тарілки 1, фото яких є у звіті про розкопки, та «дворучна ваза», ілюстрація якої у звіті, на жаль, відсутня. Напи- 1 Зараз ці тарілки зберігаються в Білоцерківському краєз- навчому музеї, № КВ-19822//А-262 та № КВ-19819//А-259. Виставлені в експозиції історії періоду XIV—XVIII ст. * ПРИЩЕПА Богдан Анатолійович — доктор історич- них наук, доцент, професор кафедри історії України Рівненського державного гуманітарного університету, ORCID: 0000-0003-0345-5994; archeol57@ukr.net РУCAKOВA Юлія Михайлівна — кандидат історичних наук, науковий співробітник економічної школи імені Tьомкіна, Університет Райхмана (Mіждисциплінарний центр в Герцлії), ORCID: 0009-0000-9611-9601, rusakovaj@gmail.com ЧМІЛЬ Леся Володимирівна — кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України, ORCID: 0000-0002-0672-8110; chmil_lesia@ iananu.org.ua си на всіх посудинах були ідентичні й склада- лися з трьох літер («Песах»), схожих на «ПОЭ» з крапкою над ними, які так і було визначено у звіті й публікації (Орлов, Покас 1981, с. 14-15, рис. 32-34; Орлов 1994). Тарілки, як можна су- дити з масштабу на фото, мають різний розмір. Одна з них маленька, діаметром близько 16 см, вкрита двоколірною поливою (криси зеленою, дзеркало коричневою), має підполив’яний про- креслений орнамент у вигляді ліній і хвиль. На- пис нанесено із зовнішнього боку під вінцями червоною фарбою — опискою. По краю денця має широкі пласкі зрізи (рис. 1: 1). Інша таріл- ка дуже велика, діаметром близько 40 см, вкрита зеленою поливою, має прокреслений гребінцем підполив’яний орнамент у вигляді фестонів на дзеркалі й хвиль на крисах. Напис також нане- сено опискою із зовнішнього боку, але на ден- ці (рис. 1: 2). Виготовлено посудини з білої гли- ни. Вінця у них виконані у вигляді округлих ва- ликів. Типологічно такі тарілки характерні для XVII ст., хоча трапляються і в першій полови- ні XVIII ст. Вони не відрізняються від масово- го посуду Середньої Наддніпрянщини того часу, проте тарілки таких великих розмірів, як друга, зустрічаються рідко. Третя посудина була з на- ліпними валиками та вкрита зеленою поливою всередині і на вінцях (Орлов, Покас 1981, с. 15). На жаль, ми поки що не можемо судити про її форму й орнаментацію 2, але відзначимо, що кухлі чи вази з двома вухами не характерні для наддніпрянського гончарного виробництва ран- ньомодерного періоду. Ще одну знахідку посудини з написом вияв- лено 2005 р. під час археологічного досліджен- ня території Старого Арсеналу в Києві (керів- ник Г. Івакін). Як відомо з писемних джерел, з кінця XVI до початку ХVІІI ст. тут розміщу- вався Вознесенський жіночий монастир. Один із досліджених хронологічних горизонтів, до якого належить понад 100 об’єктів, можна пов’язати з монастирськими спорудами. Вони 2 Інформацію про цю посудину, як і про дві попередні, взято лише зі звіту Р. Орлова й П. Покаса, оскільки під час воєнного стану доступ до музейних експонатів закритий. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1128 1 2 3 0 10 см Рис. 1. Тарілки з будівлі рубежу XVII—XVIII ст. в Білій Церкві (1, 2) та горщик з будівлі XVII ст. в Києві (3). 1, 2 — за: Орлов, Покас 1981, рис. 32, 33.ІІ, 34 Fig. 1. Plates from the building of the late 17th — early 18th centuries in Bila Tserkva (1, 2) and a pot from the building of the 17th century in Kyiv (3). 1, 2 — after: Орлов, Покас 1981, fig. 32, 33.II, 34 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 129 розміщуються по периметру монастирсько- го подвір’я навколо церкви, як це позначено на відомих планах монастиря. Серед указаних об’єктів виділяються будівлі, льохи, господар- чі ями тощо. Із їх заповнення походить велика кількість різноманітної кераміки та інших зна- хідок, у тому числі нумізматичних, які підтвер- джують датування об’єктів XVII ст. В одному з цих об’єктів у північно-західній частині ар- сенальського подвір’я знайдено фрагментова- ний горщик, на шийці якого до випалу продря- пано напис, ідентичний попереднім (рис. 1: 3). Горщик за типологічними ознаками й супутнім керамічним матеріалом датується серединою XVII ст. Він виконаний зі слабоозалізненої гли- ни, світло-рожевого кольору, з плямами кіптя- ви. Має високі прямі вінця, прикрашені двома рядами защипів — по верху й по валику на се- редині вінець. У горщика є вухо, верхній кінець якого кріпиться до цього валика, а нижній до максимального розширення тулуба (опука). У верхній частині горщик прикрашений широким поясом рифлення, по краях якого ледь помітні тонкі смужки описки. За своїми технологічни- ми й морфологічними ознаками він не відрізня- ється від масового керамічного матеріалу з цієї пам’ятки. Щоправда, серед останнього защи- пи по валику на середині вінець трапляються рідко. Цікавим є питання, чи використовував- ся цей горщик у монастирському господарстві. Хоча, звичайно, є імовірність його потрапляння в об’єкт із позамонастирської території. У 2008 р. під час розкопок у центральній частині міста Острога на проспекті Незалеж- ності, 3 в розкопі 8 у заповненні споруди 23 ви- явлено глиняний посуд із написами (Прищепа та ін. 2009, с. 39-41). Споруда 23 датована пер- шою половиною XVII ст. Це рештки погреба (пивниці), що мав вертикальний вхід завглиб- шки понад 6 м. Погріб був одним з об’єктів житлової забудови біля західного кута давньої Ринкової площі, на початку вулиці, що вела до Луцької брами. Комплекс посуду з написами зі споруди 23 містить фрагменти трьох тарілок, два маленькі кухлики та один великий кухоль. Фрагменти тарілки світло-глиняної (рис. 2: 1). Діаметр вінець 24 см, збереглася на висоту 6,3 см, товщина стінок 0,5—0,7 см. Літери на- несені зовні коричневою фарбою. Фрагмент тарілки з глини цеглистого кольо- ру (рис. 2: 2). Із середини вкрита поливою чер- воного кольору. Діаметр вінець 31 см, зберегла- ся на висоту 6,2 см, товщина стінок 0,6 см. Лі- тери нанесені зовні білою поливою. Фрагмент стінки білоглиняної тарілки, його розміри 4×5×0,4 см (рис. 2: 3). Із середини вкритий зеленою поливою. Літери нанесені зо- вні коричневою фарбою. Два мініатюрні кухлики біло-глиняні, із серед- ини вкриті зеленою поливою (рис. 2: 4, 5). Пер- ший має висоту 4,5 см, діаметр вінець — 7,3 см, діаметр дна — 3,3 см, товщина стінок 0,6—1,0 см. Другий має висоту 3,3 см, діаметр вінець — 7 см, діаметр дна — 3,2 см, товщина стінок 0,5 см. Роз- міри ручки — 2,2×2×1 см. Літери — «Pesah» («Песах») нанесені зовні коричневою фарбою. Кухоль біло-глиняний циліндричний із пря- мокутною ручкою (рис. 2: 6), тулуб прикраше- ний у техніці ріжкування рослинними орнамен- тальними композиціями, виконаними зеленим і коричневим кольором. Ручка й зона кухля, де вона кріпиться, вкриті горизонтальними лінія- ми коричневого кольору. Придонна частина від- ділена горизонтальною лінією, тут по окруж- ності коричневою фарбою нанесений напис — «kimkha de Piskha» («борошно до свята Песах»). Висота посудини 13 см, діаметр вінець 10 см. Кухоль є типовим для українського гончар- ного виробництва того часу. За формою не від- різняються й тарілки. Натомість маленькі кух- лики такої форми не характерні для українсько- го ранньомодерного гончарства. Якщо написи на острозькому посуді мож- на було відразу визначити як написи на іври- ті, то атрибуція придніпровських матеріалів була спершу не така однозначна, оскільки вони містили лише три літери, схожі на кириличні. Автор білоцерківських розкопок Р. С. Орлов трактував ці написи як клейма майстра (Орлов 1994, с. 23). Схожий напис виявлено на стінках посуду XVII ст. із Вітебська. О. Н. Левко зазна- чала, що одиничні знахідки кераміки з такими написами траплялися і в інших містах Білору- сі — Мінську та Заславлі. Не знаючи про бі- лоцерківські посудини, вона також припуска- ла, що це могли бути клейма — знаки майстра (Левко 1992, с. 19). Проте виявлення аналогіч- них українських матеріалів виключило це при- пущення. Було зрозуміло, що такі значно відда- лені територіально написи не можуть належати одному майстру. Проте їх значення лишалося неясним (Чміль 2010). Першим правильно атрибутував такий на- пис на білоруських матеріалах В. Какареко. Він опублікував скарбнички, які використовували- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1130 Рис. 2. Фрагменти керамічного посуду з написами, які походять з погреба першої половини XVII ст. в Острозі Fig. 2. Fragments of ceramic ware with inscriptions which come from the cellar of the first half of the 17th century in Ostroh. 1 2 3 4 5 6 ся в єврейському середовищі Білорусі в XVII— XVIII ст. Серед них був маленький кухлик із дво- ма вушками зі скарбом монет XVII ст. із с. Єльна на Гродненщині з такими самими трьома літера- ми, який автор прочитав як напис на івриті «Пе- сах» (Какареко 2010; 2016, с. 7-8, 10). В Україні це питання досі не порушували, хоча виготовлення спеціального посуду для єврейських громад зафіксовано серед україн- ських матеріалів ХІХ — початку ХХ ст. Так, фаянсові тарілки з написами на івриті, які ви- готовлялися спеціально для єврейського насе- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 131 лення містечок до юдейських свят Песах і Ха- нука або до весілля, виготовлялися на україн- ських фаянсових фабриках ХІХ ст. (Школьна 2013, с. 226, 229). У 1920-х рр. зафіксовано ви- готовлення гончарами с. Бубнівки на Поділлі спеціальних т. зв. пейсахових тарілок до свя- та Пасхи. Написів вони не мали, але, щоб не плутати зі звичайними тарілками, їх край ро- били брижастим (Шульгина 1929, с. 152). Вар- то відзначити, що через норми каршруту (для розділення м’ясного й молочного) виникла по- треба тримати вдома декілька наборів посуду, що очевидно було можливо тільки в середови- щі заможних єврейських родин. Третій повний комплект посуду традиційно тримали виключ- но до свята Песах, що пов’язано з дуже жор- сткими заборонами використання квасного. До єврейського ритуального посуду належaть різноманітні обрядові предмети, але через про- блеми з їх атрибуцією, систематизацію та кла- сифікацією, а також низький рівень студій із юдаїки, він надалі лишається недоступним для вузького кола дослідників та широкого загалу. У Східній Європі з середини XVII ст. простежу- ється поширення святкового єврейського посу- ду з написами, що пов’язується з ростом чисель- ності єврейських громад (Baron, Kahan 1975, p. 43-47). Атрибуція та класифікація цього посу- ду забезпечується завдяки написам на івриті або традиційному святковому декору. Представлені aрхеологічні знахідки уможливили введення до наукового обігу надзвичайно цікавих екземпля- рів традиційного єврейського посуду. Oписаний вище комплекс посуду з пасхаль- ними написами зі споруди 23 з Острога, дато- ваний першою половиною XVII ст., очевидно був призначений для Пасхального Седеру (сим- волічний набір продуктів до святкової вечері) або для щоденного використання протягом свя- та. Тарілки з Білої Церкви й горщик з Арсеналу теж належать до цієї групи. Залучення додатко- вого набору посуду до свята пояснюється нор- мами кашруту та специфічними заборонами, пов’язаними з використанням квасного (Baron, Kahan 1975, p. 161). Під час семиденного пас- хального свята заборонялося не тільки вживан- ня в їжу, але й володіння «хамцом» (хлібні ви- роби та будь-які зернові продукти) в будь-якому вигляді. У зв’язку з цим традиційно використо- вувався комплект посуду спеціально для Песаха. Серед традиційного релігійного посуду по- бутового призначення потрібно виділити єв- рейські скарбнички. Kерамічні скарбнички як релігійно-культурний феномен викликають не- абиякий інтерес у дослідників. Перед науков- цями постають питання визначення монетного комплексу скарбу як феномена соціально-еко- номічного життя суспільства й пошуку кри- теріїв репрезентативності скарбу як джерела, опановування методики вивчення скарбів, що належать до різних епох і регіонів, розпрацю- вання принципів публікації відомостей про них. На підставі вивчення керамічних скарб- ничок, що зберігаються в музейних зібраннях і приватних колекціях, а також знайдених при проведенні археологічних розкопок, В. Кака- реко робить висновки про етнологічні осо- бливості побутування скарбничок на землях Речі Посполитої та показує різноманітність зо- внішнього вигляду й метрологічних параметрів скарбничок у різних регіонах країни (Какареко 2010; 2016, с. 10). За цільовим призначенням необхідно виокре- мити два види скарбничок власне в єврейсько- му середовищі. Перший пов’язаний зі спосо- бом зберігання грошей і коштовностей. Інший тип був пов’язаний суто з релігійними треба- ми, а власне пожертвуваннями (цдакa). У юда- їзмі cтавлення до благодійності ґрунтувалося на визнанні того, що бідна людина є невід’ємною частиною місцевої громади та пов’язана з її нор- мами. У кожній східноєвропейській єврейській громаді існували механізми надання допомоги як на індивідуальному, так і на колективному рівнях. Цдака як релігійний обов’язок здійсню- вати благодійництво, покладений в основу іс- нування єврейської громади, спричинив поши- рення різних типів скарбничoк для збирання по- жертв (Elliott 1995, p. 213-215). Скарбнички були дуже різноманітні за фор- мою, але для збору цдаки найширше побутува- ли в єврейських релігійних громадах Речі По- сполитої на українських землях скарбнички у формі кухлів циліндричної форми з прямокут- ною або сферичною ручкою (рис. 2: 6; Орлов, Покас 1981, с. 15). Як правило, ці кухлі, кон- струкція й порядок використання яких чітко ви- значені релігійною традицією, зовні мало від- різнялися від звичайного селянського начиння. Більша частина таких кухлів була позбавлена прикрас або містила скромний орнаментальний поясок уздовж верхнього бортика (Kantsedikas, Romanovskaya, Volkovinskaya 1993, p. 63-64). Зауважимо, що кухлі для збирання цдаки по- дібні за формою до чаш для омовіння рук (на- тілат ядайм), але мають абсолютно різне побу- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1132 тове й ритуальне призначення. Через зовнішню подібність вітчизняні дослідники нерідко плу- тають між собою ці два предмети. Релігійне призначення кухлів для пожертвувань у єврей- ській громаді пов’язанe з виконанням конкрет- них заповідей (міцвот). Традиційно до свята Песах з усіх членів общини збиралася десятина на закупівлю пшениці для виготовлення маци для найбідніших представників єврейської об- щини. Кухоль з Острога з написом «kimkha de Piskha» був призначений для збору цдаки на Песах (рис. 2: 6). Підготовка до свята починала- ся традиційно за місяць, під час свята Пурим зі збору пожертвування (івр. «maot ḥitim» — гро- ші на пшеницю), призначеного для того, щоб допомогти бідним придбати необхідні до Песа- ху продукти (Faierstein 2008, p. 1333). За релі- гійними традиціями, скарбничку для збирання пожертв мала бути в будь-якій громадській ре- лігійній структурі (хедері, синагозі або єшиві), а також кожному єврейському домі. Із втратою єврейської автономії спостерігаються зміни в способі збору цдаки. До кінця XVIII ст. (розділи Речі Посполитої), коли єврейські громади були більш структуровані й мали автономію, керів- ники громад визначали суму до сплати «Кімха де Пісха» для кожного представника відповідно до його достатку (Katz 2000, p. 98-101). Керівники єврейських громад закуповували на зібрані гроші зерно й розподіляли між ниж- чими верствами населення. Останні мали його змолоти і спекти мацу на свято. Пізніше бід- някам почали роздавати вже готове борошно, а там, де неможливо безкоштовно добути дро- ва, роздавали й гроші на їх купівлю. З почат- ку ХІХ ст. й до сьогодні сталa розповсюджува- тися традиція благодійної роздачі вже готової маци. Раніше, коли громада зобов’язувала кож- ного свого члена жертвувати гроші на «Кімхa де Пісха», діяло правило заборони виплачувати її з грошей обов’язкової десятини (маасер). З ча- сом це стало індивідуальним обов’язком (Elliott 1995, p. 221). Указана традиція гарантувала нижчим прошаркам населення матеріальну під- тримку для виконання пасхальних заповідей. Поширеність цієї традиції серед єврейського населення України протягом століть підтвер- джується археологічними знахідками. Через не- правильну атрибуцію нерідко скарбнички до- слідники верифікують як чаші для омовіння рук та інші ритуальні предмети юдаїки. Підбиваючи підсумки, зауважимо, що дана тема потребує детальних розвідок із залучен- ням додаткових археологічних матеріалів, ін- терпретації та введення до наукового обігу досі не описаних та неопублікованих матеріа- лів. Цінність даної статті полягає у верифікації, атрибуції та введенні до наукового обігу низки івритських написів на керамічному посуді ран- ньомодерного часу. Також представлені архео- логічні знахідки уможливили введення до нау- кового обігу надзвичайно цікавих екземплярів традиційного єврейського посуду. Вивчення пи- тання єврейських написів на керамічному по- суді, порушене в цій статті, сприяє досліджен- ню історико-культурних єврейсько-українських зв’язків на теренах ранньомодерної України. Подяка Автори висловлюють щиру подяку М. В. Квітницькому, О. В. Стародубу і А. В. Бо- рисову за допомогу в пошуку інформації про білоцерківські знахідки. Какареко, В. 2010. Керамические копилки XVI— XVIII веков. In: Filipow, K., Kuklik, B. (eds.) Pieniądz — symbol — władza — wojna: wspólne dziedzictwo Europy: Białoruś — Estonia — Litwa — Łotwa — Polska — Rosja — Rumunia — Słowacja — Ukraina. Materiały z IX Międzynarodowej Konferencji Numizmatycznej, Augustów, 8-11, IX, 2010, Warszawa, p. 132-144. Какареко, В. 2016. Кладоведение Беларуси и его ста- новление. Изучение монетных кладов второй половины XVII в. — первой четверти XVIII в. Банкаўскі Веснік, 1 (630), с. 3-10. Левко, О. Н. 1992. Средневековое гончарство Северо- Восточной Белоруссии. Минск: Навука і тэхніка. Орлов, Р. С., Покас, П. М. 1981. Отчет о работе Бе- лоцерковской экспедиции в 1981 году. Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1981/27. Орлов, Р. 1994. Замкова гора в Білій Церкві — визна- чна пам’ятка середньовічної культури Наддніпрянщини. В: Башинська, Л. С., Стародуб, О. В., Кашкін, Б. Й. (ред.). Проблеми збереження та відродження пам’яток історії та культури. Матеріали науково-практичної конферен- ції, присвяченої 70-річчю Білоцерківського державного краєзнавчого музею, 25—27 травня 1994 року. Біла Церк- ва, с. 21-23. Прищепа, Б. А., Бондарчук, О. А., Позіховський, О. Л., Вертелецький, Д. О. 2009. Науковий звіт про архе- ологічні роботи в Острозі на ділянці на проспекті Неза- лежності, № 3 у 2008 році. Фонди Державного історико- культурного заповідника міста Острога, № 36118/15251. Чміль, Л. 2010. До питання про клейма на керамічно- му посуді XVII—XVIII ст. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 19, с. 128-130. Школьна, О. 2013. Фаянсовий трактирний посуд і «тан- жери» в побуті українців ХІХ — першої половини ХХ сто- ліття. Мистецтвознавство України, 13, с. 224-234. Шульгина, Л. 1929. Ганчарство в с. Бубнівці на Поді- ллі. Матеріали до етнології, 2, с. 111-200. Elliott, S. 1995. “Ve-yiheyu ‘aniyim (hagunim) bene betkha’: Tsedakah, ‘aniyim, u-pikuaḥ ḥevrati bi-kehilot yehude Eropah ben yeme ha-benayim le-re’shit ha-’et ha- ḥadashah”. In: Ben-Sasson, M. (ed.). Dat ve-khalkalah, Jerusalem: Merkaz zalman shazar le-toldot Israel, p. 209-231. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 133 Faierstein, M. M. 2008. Passover. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. New Haven: Yale University Press, 2, p. 1333-1335. Kantsedikas, A., Romanovskaya, T., Volkovinskaya, Y. 1993. Masterpieces of Jewish Art. Moscow: Image. Katz, J. 2000. Tradition and Crisis: Jewish Society at the End of the Middle Ages, trans. Bernard Dov Cooperman, New York: New York University Press. Baron, S. W., Kahan, A. 1975. Economic History of the Jews, New York: Schocken Books. Надійшла 27.09.2022 Bohdan A. Pryshchepa 1, Yuliia М. Rusakova 2, Lesia V. Chmil 3 1 DSc, Associate Professor, Rivne State Humanitarian University, ORCID: 0000-0003-0345-5994; archeol57@ukr.net 2 PhD, Assistant Professor, Tiomkin School of Economics, Reichman University (IDC Herzliya), ORCID: 0009-0000-9611- 9601, rusakovaj@gmail.com 3 PhD, Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, the Archaeology of Kyiv Department , ORCID: 0000-0002-0672-8110; chmil_lesia@iananu.org.ua INSCRIPTIONS IN HEBREW ON CERAMIC WARE OF THE 17TH — 18TH CENTURIES In the article the authors deal with the verification, attribution and introduction into scientific circulation of a number of Hebrew inscriptions on Early Modern ceramic vessels. This issue has not been raised in the Ukrainian archaeological publications yet. Such isolated inscriptions were previously wrongly interpreted as potters’ marks. More than a dozen of vessels with inscriptions in Hebrew are known today. In particular, they were found during the excavations of three cities — Bila Tserkva, Kyiv, Ostroh. These are fragments of three plates, two small and one large mugs, which come from the cellar of the first half of the 17th century in Ostroh, two plates and a mug from the building of the late 17th — early 18th centuries in Bila Tserkva, as well as a pot from the building of the 17th century in Kyiv. Two groups of inscriptions can be distinguished. The first one is Passover inscriptions on vessels that were obviously intended for the Passover Seder (a symbolic set of products for a holiday supper) or for daily usage during the holiday. Using an additional set of vessels to the holiday is explained by kashrut norms and specific prohibitions of kvass use. The mug with an inscription “kimkha de Piskha” (“flour for Pesach”) belongs to the second group. It was associated exclusively with religious needs and was intended for the collection of donations (tzadaka) on Passover. Tzadaka as a religious obligation to perform charity laid at the basis of the Jewish community existence. It led to the proliferation of different types of money boxes for collecting donations. In general, the topic requires detailed investigations with the involvement of additional archaeological materials, interpretation and introduction of hitherto unpublished materials into scientific circulation. K e y w o r d s: Kyiv, Bila Tserkva, Ostroh, 17th—18th centuries, Ceramic ware, Hebrew inscriptions. Referensces Kakareko, V. 2010. Keramicheskie kopilki XVI-XVIII vekov. In: Filipow, K., Kuklik, B. (eds.). Pieniądz — symbol — władza — wojna: wspólne dziedzictwo Europy:Białoruś — Estonia — Litwa — Łotwa — Polska — Rosja — Rumunia — Słowacja — Ukraina. Materiały z IX Międzynarodowej Konferencji Numizmatycznej, Augustów, 8-11 IX 2010, Warszawa, p. 132-144. Kakareko, V. 2016. Kladovedenie Belarusi i ego stanovlenie. Izuchenie monetnykh kladov vtoroi poloviny XVII v. — pervoi chetverti XVIII v. Bankaўskі Vesnіk, 1 (630), p. 3-10. Levko, O. N. 1992. Srednevekovoe goncharstvo Severo-Vostochnoi Belorussii. Minsk: Navuka і tekhnіka. Orlov, R. S.. Pokas, P. M. 1981. Otchet o rabote Belotserkovskoi ekspeditsii v 1981 godu. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1981/27. Orlov, R. 1994. Zamkova hora v Bilii Tserkvi — vyznachna pamiatka serednovichnoi kultury Naddniprianshchyny. In: Bashynska, L. S., Starodub, O. V., Kashkin, B. Y. (eds.). Problemy zberezhennia ta vidrodzhennia pamiatok istorii ta kultury. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 70-richchiu Bilotserkivskoho derzhavnoho kraieznavchoho muzeiu. 25—27 travnia 1994 roku. Bila Tserkva, p. 21-23. Pryshchepa, B. A., Bondarchuk, O. A., Pozikhovskyi, O. L., Verteletskyi, D. O. 2009. Naukovyi zvit pro arkheolohichni roboty v Ostrozi na diliantsi na prospekti Nezalezhnosti, no. 3 u 2008 rotsi. Fondy Derzhavnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka mista Ostroha, no. 36118/15251. Chmil, L. 2010. Do pytannia pro kleima na keramichnomu posudi XVII—XVIII st. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini, 19, p. 128-130. Shkolna, O. 2013. Faiansovyi traktyrnyi posud i “tanzhery” v pobuti ukraintsiv XIX — pershoi polovyny XX stolittia. Mystetstvoznavstvo Ukrainy, 13, p. 224-234. Shulhyna, L. 1929. Hancharstvo v s. Bubnivtsi na Podilli. Materialy do etnolohii, 2, p. 111-200. Elliott, S. 1995. “Ve-yiheyu ‘aniyim (hagunim) bene betkha’: Tsedakah, ‘aniyim, u-pikuaḥ ḥevrati bi-kehilot yehude Eropah ben yeme ha-benayim le-re’shit ha-’et ha-ḥadashah”. In: Ben-Sasson, M. (ed.). Dat ve-khalkalah. Еrusalem: Merkaz zalman shazar le-toldot Israel, p. 209-231. Faierstein, M. M. 2008. Passover. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. New Haven: Yale University Press, 2, p. 1333-1335. Kantsedikas, A., Romanovskaya, T., Volkovinskaya, Y. 1993. Masterpieces of Jewish Art. Moscow: Image. Katz, J. 2000. Tradition and Crisis: Jewish Society at the End of the Middle Ages. (trans. Bernard Dov Cooperman). New York: Schocken Books Baron, S. W., Kahan, A., 1975. Economic History of the Jews. New York: New York University Press.

Написи на івриті на керамічній посудині XVII—XVIII ст.

Репозитарії

Схожі ресурси