Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника

Статтю присвячено публікації матеріалів поховання 88 Шишацького могильника черняхівської культури. Комплекс належить до орієнтованих головою в північному напрямку, в ньому поховано молоду жінку. Крім чисельного комплекту особистих речей та деталей костюма, серед супроводу померлої містився червоно...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автори:	Рейда, Р.М., Гейко, А.В., Сапєгін, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2023
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199580
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 72-89. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199580
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995802024-10-16T15:40:50Z Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу Статтю присвячено публікації матеріалів поховання 88 Шишацького могильника черняхівської культури. Комплекс належить до орієнтованих головою в північному напрямку, в ньому поховано молоду жінку. Крім чисельного комплекту особистих речей та деталей костюма, серед супроводу померлої містився червонолаковий одноручний глек провінційноримського походження, що став першою такою знахідкою на теренах Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. The article is devoted to the publication of materials from the burial no. 88 discovered at Shyshaky cemetery of the Cherniakhiv culture. It consisted of the inhumation of a woman (20—25 years old), who was oriented with her head to the north and was lying in a subrectangular pit with rounded corners (fig. 1—2). Among almost all the burials (more than 150) in the Shyshaky necropolis, this grave was distinguished by the largest number of accompanying material. First of all, there was a lot of wheel-made pottery (11 items) (fig. 3—4). Among the latter there were: bowls shaped like vases (2 items), a two-handled jar, a bowl shaped like a drinking vessel, pots (3 items), bowls (2 items), an ornamented cup and an imported antique one-handled jar (fig. 3: 6). Fragments (7 items) of brown pebbles and the bowl where they were found should be associated with ritual rites. Beads made of carnelian (8 items) (fig. 6: 56—63), glass (21 item) (fig. 6: 35—55), coral (33 items) (fig. 6: 1—33) and amber (1 item) (fig. 6: 34) were found on the upper part of the woman’s chest. In the burial there were also two fibulae (fig. 5: 1—2) and a belt buckle (fig. 5: 3) made of white metal, a horn comb (fig. 5: 10), a bone needle case (fig. 5: 4), a bronze knife (fig. 5: 5), as well as a spindle (fig. 4: 1) whorl with a sharp edge made on a potter’s wheel, fragments of iron parts of a knife (fig. 5: 8—9) and probably the remains of a casket casing (fig. 5: 6—7). Next to the pelvic bones of the skeleton on the left there were the bones and jaws of cattle, probably accompanying food. An interesting discovery in the burial no. 88 is a bone needle case (fig. 5: 4) and a miniature knife (fig. 5: 5) made of a copper alloy, the analogies of which are often found in female burials at the Shyshaky necropolis. Such knives are oriented in the northern direction. Similar sets (a bone needle case, a needle and sometimes an awl or a small knife) for sewing and clothing or shoes repairing are typical for the burial monuments of the Cherniakhiv — Sântana de Mureș cultures. Part of the pottery from the burial no. 88 is associated with beliefs in an afterlife feast. A bowl (fig. 3: 1), a cup (fig. 3: 2), a two-handled and a one-handled jars (fig. 3: 4, 6) were used for this purpose. It is also interesting that although an imported glass cup was not found in this burial, imported pottery used for drinking alcohol was put into the grave. The one-handled red slip jar (fig. 3: 6) of provincial Roman production is also quite rare for burials of the Cherniakhiv culture and unique for the Dnipro Forest-Steppe Left Bank territory. Chronological indicators such as a fibula, a buckle and a horn comb found in the burial no. 88 make it possible to date it back to the last quarter of the 4th century. A significant number of beads and accompanying food can indicate the Sarmatian (Alan) tradition. 2023 Article Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 72-89. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.072 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199580 904.5 (477.53)”652” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В. Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника Археологія
description	Статтю присвячено публікації матеріалів поховання 88 Шишацького могильника черняхівської культури. Комплекс належить до орієнтованих головою в північному напрямку, в ньому поховано молоду жінку. Крім чисельного комплекту особистих речей та деталей костюма, серед супроводу померлої містився червонолаковий одноручний глек провінційноримського походження, що став першою такою знахідкою на теренах Дніпровського Лісостепового Лівобережжя.
format	Article
author	Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В.
author_facet	Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В.
author_sort	Рейда, Р.М.
title	Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника
title_short	Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника
title_full	Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника
title_fullStr	Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника
title_full_unstemmed	Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника
title_sort	жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з шишацького могильника
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199580
citation_txt	Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 72-89. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT rejdarm žínočepohovannâčernâhívsʹkoíkulʹturizčervonolakovimglekomprovíncíjnogorimsʹkogovirobnictvazšišacʹkogomogilʹnika AT gejkoav žínočepohovannâčernâhívsʹkoíkulʹturizčervonolakovimglekomprovíncíjnogorimsʹkogovirobnictvazšišacʹkogomogilʹnika AT sapêgínsv žínočepohovannâčernâhívsʹkoíkulʹturizčervonolakovimglekomprovíncíjnogorimsʹkogovirobnictvazšišacʹkogomogilʹnika
first_indexed	2024-10-17T04:02:07Z
last_indexed	2024-10-17T04:02:07Z
_version_	1813132322507063296
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 372 Публiкацiї археологiчних матерiалiв УДК: 904.5 (477.53)”652” https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.072 © Р. М. РЕЙДА, А. В. ГЕЙКО, С. В. САПЄГІН 2023 ЖІНОЧЕ ПОХОВАННЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ З ЧЕРВОНОЛАКОВИМ ГЛЕКОМ ПРОВІНЦІЙНОГО РИМСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА З ШИШАЦЬКОГО МОГИЛЬНИКА Статтю присвячено публікації матеріалів похо- вання 88 Шишацького могильника черняхівської культури. Комплекс належить до орієнтованих го- ловою в північному напрямку, в ньому поховано мо- лоду жінку. Крім чисельного комплекту особистих речей та деталей костюма, серед супроводу помер- лої містився червонолаковий одноручний глек про- вінційноримського походження, що став першою такою знахідкою на теренах Дніпровського Лісо- степового Лівобережжя. К л ю ч о в і с л о в а: Шишацький могильник, доба Великого переселення народів, пізньоримський пері- од, черняхівська культура, поховання. Шишацький археологічний комплекс, до скла- ду якого входять поселення та могильник чер- няхівської культури, є однією з найбільших пам’яток не тільки Дніпровського Лісосте- пового Лівобережжя, але й усього ареалу цієї спільноти. Його місце серед пам’яток регіону важливе не тільки у зв’язку зі значною кількіс- тю досліджених поховань, але й тим, що він великою мірою репрезентує фінальну фазу іс- нування черняхівської культури, яка припадає на гунський час. Введенню до наукового обігу матеріалів із Шишацького могильника присвя- чено чимало наукових робіт (див., напр.: Рейда, Гейко, Сапєгін 2014, с. 193-204; 2019, с. 23-29; 2020, с. 186-195; 2021, с. 95-109 та ін.). Цю статтю присвячено публікації окремо- го дослідженого комплексу поховання 88, су- провід у якому містить низку непересічних ви- робів та їх поєднань. Шишацький могильник скіфського часу та черняхівської культури від- критий А. В. Гейком у 2009 р. Він розташова- ний за 0,8—1,0 км на захід від смт Шишаки, з правого боку балки, на дні якої — ставки, в урочищі Дернова Долина. Поверхня, де розта- шований могильник, ледь нахилена в бік бал- ки; раніше вона розорювалася. Варто констатувати, що нині могильник зруйновано кар’єром (глибиною 6—7 м) Ши- шацького цегельного заводу, внаслідок чого знищено значну (на сьогодні не визначену остаточно) площу пам’ятки. Особливо актив- но роботи проводились тут у 2007—2008 рр. За свідченням інформаторів, працівники заводу та місцеві жителі грабіжницьки розкопували по- ховання. Знахідки (в основному цілі посудини, понад 20 екземплярів) було продано в м. Київ та вивезено до РФ. Знахідки на території кар’єру та його око- лиць відомі ще з кінця ХХ ст. В експозиції Ши- шацького районного музею представлено два черпаки скіфського часу, знайдені в 70-х рр. ХХ ст. у зруйнованому кургані, очевидно, на місці кар’єру, неподалік цегельного заводу. Нині кар’єр не експлуатується. Зауважимо, що в багатьох місцях було зріза- но верхній культурний шар могильника, а в біль- шості місць підрізано і сам материк. Могильник та окремі його поховання (повністю або частко- РЕЙДА Роман Миколайович — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології ранніх слов`ян, Інститут археології НАН України, кан- дидат історичних наук, ORCID: 0000-0001-7512-8074, romanreyda@ukr.net ГЕЙКО Анатолій Володимирович — кандидат історич- них наук, старший науковий співробітник, Центр охо- рони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, ORCID: 0000-0002-4590-1115, filoarh@ ukr.net САПЄГІН Сергій Васильович — старший науковий співробітник заслужений учитель України, Музей-за- повідник А. С. Макаренка, ORCID: 0000-0002-9792- 4327, folium_sv@ukr.net ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 73 во) зруйновані й траншеєю, на дні якої лежить труба, що проходить зі сходу на захід до місце- вих очисних споруд, розташованих неподалік цегельного заводу. Археологічні дослідження пам’ятки розпо- чалися 2010 р. Із цього часу було досліджено 156 поховань, більшість із яких (до 80 %) скла- дали поховання-інгумації, орієнтовані в захід- ному напрямку. Характерною рисою дослідже- ної частини могильника є порівняно незначна кількість (3) поховань кремованих людських решток. Розкопки 2014 р. продовжено, як і у попере- дні сезони, на площі, де раніше проводив роз- кривні роботи Шишацький цегельний завод, який нині не фінкціонує. У звʼязку з цим фік- сується практично повна відсутність культур- них нашарувань, знищених розкривом. Лише північно-західна частина майданчика зберегла ділянку культурного шару, поруйнованого та частково перевідкладеного ходом землерийної техніки. Розкопки велися, як і в попередні сезони, су- цільною площею, траншеями завширшки 2 м. Поховання 88 виявлено в траншеї Б3 (квадрат (кв.) 34/2, 35/2) і траншеї Б4 (кв. 34/1, 35/1). Воно являло собою трупопокладення дорос- лої жінки та містилося на глибині 1,82 м. Ви- значення статі здійснено за супровідним інвен- тарем та остеологічними матеріалами (див. До- даток 1). Пляма від поховання простежувалася з глибини 1,70 м від рівня сучасної денної по- верхні. На глибині 1,60—1,70 м від рівня сучасної денної поверхні над могильною плямою під час зачистки траншеї виявлено мініатюрний бронзовий ніж, імовірно, винесений вище зем- лерийними тваринами. Могильна яма мала підпрямокутну форму із заокругленими кутами (рис. 1). Її довгий захід- ний бік дещо довший (на 0,1—0,15 м) за схід- ний. Максимальна довжина ями сягала 2,25 м, а її максимальна ширина — 0,95—1,0 м, глиби- на — 1,82 м. Похована орієнтована головою в північно- му напрямку (рис. 1). Основна частина пост- краніального скелета була цілою, а в ділянці грудної клітини порушена гніздом-норою пта- шок бджолоїдок. Небіжчиця лежала випроста- но на спині, верхні кінцівки — вздовж тулуба, а її череп лицевою частиною був повернутий у західному напрямку. Кістки нижньої лівої кін- цівки, дещо зігнутої, трохи зміщені в західно- му напрямку. Очевидно, зміщення сталося під тиском супровідного інвентаря, покладеного в могилу. Гомілкові кістки правої кінцівки роз- ташовувалися стосовно стегнових під прямим кутом. Поховання вирізняється найчисельнішим супровідним інвентарем з-поміж усіх, виявле- них на Шишацькому некрополі до цього часу (рис. 2). Зокрема, у могилі знайдено 11 посудин. Велика миска-ваза та невеликий дворучний глек стояли в північно-західному куті ями, одразу за кістками черепа. Під східним бортиком миски- вази розміщувався гончарний лискований орна- ментований кубок. Миска-чаша знаходилася по- верх згину правиці небіжчиці. Біля ліктевого Рис. 1. Поховання 88. Шишацький могильник. Загальний план Fig. 1. Burial no. 88. Shyshaky cemetery. General plan ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 374 Рис. 2. Поховання 88. Шишацький могильник. План поховального комплексу Fig. 2. Burial no. 88. Shyshaky cemetery. Plan of the burial complex ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 75 згину лівої руки — горщик. На кістках нижніж кінцівок та колінних суглобів розміщена ще одна велика миска-ваза. Зліва від кісток ниж- ніх кінцівок виявлено невеликий одноручний глек античного виробництва, миска середніх розмірів та два горщики. За кістками пальців нижніх кінцівок, поряд із південною стінкою ями розміщувалася також невелика миска. У похованні виявлено дві фібули з біло- го металу, місця розташування яких, оче- видно, не були порушені: одна — на ділян- ці верхньої частини хребта, інша — з пра- вого боку, поряд із кістками правої руки. У верхній частині грудної клітини виявлено на- мистини, виготовлені із сердоліку, скла, ко- ралу та бурштину, які розміщувалися на мо- мент виявлення хаотично, оскільки були по- рушені бджолоїдками. Над правою частиною тазових кісток виявлено невелику поясну пряжку з білого металу, а над кістками пра- вої кисті — роговий гребінь із високою спин- кою. Під південним бортом другої миски-ва- зи знайдено велике прясельце сірого кольору, сплюснутої форми, із гострим ребром, виго- товлене на гончарному крузі. Поряд із тазовою частиною скелета ліво- руч розміщувалися кістки та щелепа великої рогатої худоби, які були, імовірно, залишка- ми супровідної їжі. Рис. 3. Шишацький могильник, поховання 88. Керамічний посуд. 1—5 — черняхівська культура; 6 — провінційнорим- ський імпорт Fig. 3. Shyshaky cemetery, burial no. 88 Ceramic pottery. 1—5 — Cherniakhiv culture. 6 — provincial Roman import ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 376 Характеристика супровідного інвентаря 1. Ніж мініатюрний, черешковий, однолезо- вий, виготовлений із мідного сплаву (рис. 5: 5). Спинка увігнута. Вирізаний із тонкої (близь- ко 0,5 мм) платівки, на що вказують задирки з одного боку. По всьому виробу — сліди уда- рів (кування?). Черешок мініатюрний. Загаль- на довжина виробу — 7,3 см: довжина леза — 5,7 см; довжина черешка — 1,6 см. Макси- мальна ширина леза — 1,6 см. Слідів заточки виробу не виявлено. Рис. 4. Шишацький могильник, поховання 88. Керамічний посуд (2—6) і прясельце (1) Fig. 4. Shyshaky cemetery, burial no. 88 Ceramic pottery (2—6) and a ceramic spindle whorl (1) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 77 Рис. 5. Шишацький могильник. Речі з поховання 88: 1—3 — срібло; 4 — кістка; 5 — мідний сплав; 6—9 — залізо; 10 — ріг, мідь Fig. 5. Shyshaky cemetery. Items from the burial no. 88: 1—3 — silver; 4 — bone; 5 — copper alloy; 6—9 — iron; 10 — horn, copper 2. Гольник. Футляр для зберігання голки, зроблений із частини невеликої трубчатої кіст- ки (рис. 5: 4), яка всередині була вичищена від кісткової тканини. Обрізані краї додатково за- гладжені (зашліфовані?). Максимальна довжи- на — 8,7 см; діаметр — 0,8 см. 3. Прясельце біконічне, з прямим отво- ром, зроблене на гончарному крузі (рис. 4: 1). Один бік має незначний вгин, інший — плас- кий. Сірого кольору, лисковане. Висота — 1,7 см; діаметр — 4,9 см; діаметр отвору — 0,8—1,0 см. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 378 Рис. 6. Шишацький могильник. Намисто з поховання 88: 1—33 — корал; 34 — бурштин; 35—55 — скло; 56—63 — сер- долік Fig. 6. Shyshaky cemetery. Beads from the burial no. 88: 1—33 — coral; 34 — amber; 35—55 — glass; 56—63 — carnelian ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 79 Рис. 7. Посуд із поховання 88 (2, 7) та аналогії (1, 3—6). 2, 7 — поховання № 88, Шишацький могильник; 1 — похован- ня № 5, Суми-Сад (за: Некрасова 1985, с. 79, рис. 4: 20); 3 — поховання № 5, Вікторівка (за: Диденко 2014, с. 42, рис. 5: 13); 4 — поховання № 68, Гаврилівка (за: Сымонович 1960, с. 229, табл. ІХ: 15); 5 — могила 2, Чорна річка (за: Айба- бин 1999, с. 302, табл.XVIII: 8); 6 — могила № 3, Дружне (за: Храпунов 2002, с. 169, рис. 69: 11) Fig. 7. Vessels from the burial no. 88 (2, 7) and analogies (1, 3—6). 2, 7 — burial no. 88, Shyshaky cemetery; 1 — burial no. 5, Sumy-Sad (after: Некрасова 1985, p. 79, fig. 4: 20); 3 — burial no. 5, Viktorivka (after: Диденко 2014, p. 42, fig. 5: 13); 4 — burial no. 68, Havrylivka (after: Симонович 1960, p. 229, tabl. ІХ: 15); 5 — grave no. 2, Chorna richka (after: Айбабин 1999, p. 302, tabl. XVIII: 8); 6 — grave no. 3, Druzhne (after: Храпунов 2002, p. 169, fig. 69: 11) 4. Намисто сердолікове, огранене, призма- тичне, зі зрізаними кутами та усіченоконіч- ним каналом (тип І за класифікацією О. В. Гоп- кало, 2008) (8 одиниць): 1) 0,9 × 0,7 × 0,5 см; 2) 1,0 × 0,7 × 0,40 см; 3) 1,0 × 0,85 × 0,6 см; 4) 1,15 × 0,95 × 0,50 см; 5) 1,3 × 0,9 × 0,7 см; 6) 1,3 × 0,9 × 0,7 см; 7) 1,4 × 1,0 × 0,5 см. 8) 1,00 × 0,75 × 0,40 см. № 7 має значно зне- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 380 вільовану огранку (тривале використання?) (рис. 6: 56—63). 5. Намисто кубооктаендрічне, виготовлене із синьо-фіолетового прозорого скла (тип XVII/12 за класифікацією О. В. Гопкало). Частково па- тиноване (6 одиниць): 1) 0,50 × 0,60 см; 2) 0,40 × 0,6 см; 3) 0,5 × 0,4 см; 4) 0,4 × 0,4 см; 5) 0,5 × 0,4 см; 6) 0,4 × 0,4 см (рис. 6: 50—55). 6. Намисто дрібне, округло-біконічне, усі- чене з обох боків, зроблене з синього прозоро- го скла, з циліндричним каналом (тип ХІІ/2а за О. В. Гопкало 2008, с. 28-29). Частково патино- ване. 14 екземплярів: 1) 0,5 × 0,3 см; 2) 0,5 × 0,3 см; 3) 0,5 × 0,3 см; 4) 0,5 × 0,3 см; 5) 0,5 × 0,3 см; 6) 0,4 × 0,3 см; 7) 0,4 × 0,3 см; 8) 0,4 × 0,3 см; 9) 0,4 × 0,3 см; 10) 0,4 × 0,3 см; 11) 0,4 × 0,3 см (фраг- мент); 12) 0,4 × 0,3 см (фрагмент); 13) 0,4 × 0,3 см (фрагмент); 14) 0,4 × 0,3 см (фрагмент) (рис. 6: 36— 49). 7. Намистина, виготовлена із синьо-фіоле- тового прозорого скла, округла, еліпсоїдна, усі- чена двічі, з циліндричним каналом (тип ІІ/2 за Рис. 8. Бронзові, мідні та залізні ножі з поховань черняхівської культури: 1 — поховання № 11, Коблеве; 2 — Лох- вицький могильник (за: Симонович 1971, с. 85, рис. 1: 2, 3); 3 — поховання 5, Каборга IV (за: Магомедов 1979, с. 34, таб. VII); 4 — поховання 69, Війтенки 2 (за: Любичев 2009, рис. 5: 1); 5 — поховання 60, Шишацький могильник; 6 — поховання 88, Шишацький могильник Fig. 8. Bronze, copper and iron knives from the burials of the Cherniakhiv culture: 1 — burial no. 11, Kobleve; 2 — Lokhvytsia cemetery (after: Симонович 1971, p. 85, fig. 1: 2, 3); 3 — burial no. 5, Kaborha IV (after: Магомедов 1979, p. 34, tabl. VII); 4 — burial no. 69, Viitenky 2 (after: Любичев 2009, fig. 5: 1); 5 — burial no. 60, Shyshaky cemetery; 6 — burial no. 88, Shyshaky cemetery ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 81 О. В. Гопкало, с. 17). Частково патинована. 1 ек- земпляр: 0,6 × 0,4 см (рис. 6: 35). 8. Намистина бурштинова, округла, сплюще- на, із циліндричним каналом (підгрупа І, тип І/1, варіант а за О. В. Гопкало, с. 68). Патинована. 1 екземпляр: 1,1 × 0,7 см (рис. 6: 34). 9. Намисто коралове, бочкоподібне, з циліндрич- ним каналом (тип 2 за О. В. Гопкало, с. 77). 33 екземп- ляри: 1) 1,2 × 0,8 см; 2) 1,00 × 0,95 см; 3) 0,85 × 0,70 см; 4) 0,80 × 0,7 см; 5) 0,8 × 0,7 см; 6) 0,6 × 0,7 см; 7) 0,7 × 0,6 см; 8) 0,80 × 0,55 см; 9) 0,8 × 0,5 см; 10) 0,7 × 0,7 см; 11) 0,8 × 0,6 см; 12) 0,7 × 0,5 см; 13) 0,6 × 0,6 см; 14) 0,7 × 0,4 см; 15) 0,5 × 0,4 см; 16) 0,50 × 0,45 см; 17) 0,50 × 0,45 см; 18) 0,5 × 0,5 см; 19) 0,60 × 0,35 см; 20) 0,5 × 0,5 см; 21) 0,45 × 0,40 см; 22) 0,45 × 0,40 см; 23) 0,4 × 0,4 см; 24) 0,4 × 0,4 см; 25) 0,6 × 0,5 см; 26) 0,55 × 0,40 см; 27) 0,35 × 0,40 см; 28) 0,60 × 0,35 см; 29) 0,50 × 0,35 см; 30) 0,50 × 0,35 см; 31) 0,45 × 0,40 см; 32) 0,4 × 0,3 см; 33) 0,50 × 0,25 см. № 31, 33 частково зруйновані (рис. 6: 1—33). 10. Пряжка поясна, мініатюрна, із потовще- ною, круглою в перетині передньою частиною. Язичок виготовлений із бруска, з прямокутним майданчиком біля кріплення на рамці, яка утво- рює виступ при переході до вушка. Вушко має довгий язичок, загострений, що виступає за низ рамки. Виготовлена з білого металу; має сліди корозії. Довжина — 2,0 см; ширина — 1,2 см; товщина — 0,2—0,4 см (рис. 5: 3). 11. Фібула, прогнута, підв’язна, з кнопка- ми по краях пружини. Виконана з білого ме- талу; стрижень пружини — сильно кородова- не залізо. Пружина фрагментована, її залізна вісь зруйнована. Довжина — 5,5 см; ширина спинки — 0,8 см; товщина заготовки — 0,2 см (рис. 5: 1). 12. Фібула, прогнута, підв’язна з кнопками по краях пружини. Зроблена також із білого ме- талу; стрижень пружини — сильно кородова- не залізо. У місці кріплення пружини — фраг- мент законсервованої оксидами заліза тканини. Цілком аналогічна іншій фібулі (№ 11). Довжи- на — 5,5 см; ширина спинки — 0,8 см; товщина заготовки — 0,2 см (рис. 5: 2). 13. Горщик сірого кольору, з відхиленими вінцями. Верх вінець гострий, має виділені ви- соку нижню частину та закраїну. На плічках дві ритовані концентричні лінії. Зовні та (особли- во) всередині — сліди сажі. На тулубі — слі- ди виривання жорстви, що з’явилися від витя- гування посудини на гончарному крузі. Висо- та — 17,0 см; діаметр вінець — 10,5—10,8 см; діаметр плічок — 15,1—15,3 см; діаметр ден- ця — 7,8—8,0 см (рис. 4: 4). 14. Глек дворучний, сірого кольору, із роз- хиленими округлими вінцями (рис. 3: 4). Руч- ки прикріплені до краю вінець. Половина ниж- ньої частини глека має сліди вертикального зрізування поверхні. На плічках — наліпний валик. На дні — сліди зрізування. Висота — 14,5 см; діаметр вінець — 8,2—7,8 см; діаметр тулуба — 12,9 см; діаметр дна — 6,7 см; висо- та ручок — 6,5 см, ширина — 1,7 см, товщи- на — 1,0 см. 15. Глек одноручний, червонолаковий, по- маранчевого кольору, із шийкою, звуженою донизу (рис. 3: 6). Край вінець гострий, ручка пласка. Дно має невеликий піддон. Поверхня шорстка. Висота — 15,5 см; діаметр вінець — 5,7 см; діаметр тулуба — 11,8 см; діаметр дна — 6,5 см; ручка — 6,5 х 2,2 см, товщина — 0,6 см. 16. Горщик, сіро-коричневого кольору, із відхиленими вінцями (рис. 4: 3). Верхня час- тина вінець загострена. Посудина має виділені закраїну і піддон. Зовні та (особливо) всереди- ні — сліди товстого шару сажі. Складається із 19 фрагментів. Висота — 15,8 см; діаметр ві- нець — 12,0 см; діаметр тулуба — 15,5 см; діа- метр денця — 6,5 см. 17. Горщик коричнево-сірого кольору, із від- хиленими загостреними вінцями (рис. 4: 2). Має закраїну та піддон. Склеєний із 17 фраг- ментів. Висота — 17,5 см; діаметр вінець — 12,5 см; діаметр тулуба — 18,6 см; діаметр ден- ця — 7,3 см. 18. Кубок чорного кольору, із ледь відхи- леними округлими вінцями, під якими прохо- дить округла концентрична пролискована лі- нія, нижче якої — дві паралельні лінії, нанесені зубчастим штампом (рис. 3: 1). Між ними — навскісні зубчасті лінії, виконані коліщатим штампом, нижче — концентрична лінія. Ниж- ня частина кубка розкреслена на 12 секторів. Поверхня лискована зовні та загладжена всере- дині. 6 секторів не загладжені, дещо вдавлені, утворюють у кубка ледь ребристу поверхню. Склеєний із 12 фрагментів. Висота — 9,2 см; діаметр вінець — 7,6 см. 19. Чаша (миска) закритого типу, з відхиле- ними вінцями (рис. 3: 2). Верхня частина вінець загострена. Поверхня загладжена, чорна, з пля- мами коричневого кольору. На плічках — два концентричні відтягнуті валики. Нижня части- на тулуба прикрашена «зубчиками», зроблени- ми за допомогою коліщатка. Має закраїну. На ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 382 дні — сліди зрізування. На придонній частині помітні сліди загладжування. Всередині посу- дини дно має виступ, а стінки — сліди паль- ців від витягування посудини під час гончарно- го виробництва. Штамп наносився згори дони- зу. Висота — 6,8 см; діаметр вінець — 11,5 см; діаметр дна — 5,8—5,9 см; діаметр тулуба — 12,7 см. На дні посудини виявлено сім уламків від однієї кремʼяної гальки. 20. Миска відкритого типу, сіро-чорного ко- льору, із округлими вінцями, піддоном та загла- дженою поверхнею (рис. 3: 5). Усередині має сліди пальців від витягування. Посудина скле- єна із семи фрагментів. Висота — 11,0 см; ді- аметр вінець — 30,5—29,7 см; діаметр тулу- ба — 27,0 см; діаметр дна — 9,5 см. 21. Миска відкритого типу, чорного кольо- ру, зі слабозагладженою поверхнею (рис. 4: 5). Вінця відхилені, округлі. Посудина має ребро, закраїну; дно увігнуте до середини. Усереди- ні — сліди роботи пальців гончаря. Має тріщи- ну. Висота — 9,2 см; діаметр вінець — 22,0 см; діаметр тулуба — 20,6 см; діаметр дна — 6,7— 7,3 см. 22. Миска закритого типу, з лискованою по- верхнею, сіро-коричневого кольору з округлими вінцями (рис. 3: 3). Має закраїну і піддон, на пліч- ках — відтягнутий валик. Висота — 9,0 см; діа- метр вінець — 14,3 см; діаметр тулуба — 15,6 см; діаметр дна — 6,3 см. 23. Миска закритого типу, сірого кольору, з до- бре загладженою поверхнею (рис. 4: 6). Край ві- нець підтрикутний, загострений. Має ребро та піддон; на плічках — неналіпний валик. Усеред- ині — сліди роботи пальців гончаря. Склеєна з 19 фрагментів. Висота — 12,9 см; діаметр вінець — 25,9 см; діаметр тулуба — 26,2 см; діаметр ден- ця — 8,8 см. 24. Фрагменти залізної ручки ножа (2 екземп- ляри) (рис. 5: 8, 9). Перший фрагмент — край руч- ки ножа. Його розміри: 3,6 × 3,5 см; товщина — 0,2 см; діаметр отвору для заклепки — 0,6 см. Розміри другого уламка — 5,2 × 3,9 см; товщи- на — 1,5 мм. Він має сліди дерева. 25. Частини гальки коричневого кольо- ру, виявлені на дні чаші (№ 7) (7 одиниць). Усі фрагменти належать одному екземпляру. Від 2,5 × 2,3 × 1,7 см до 1,5 × 2,2 × 0,4 см. 26. Фрагменти залізних виробів (можливо, окуття від скриньки) (2 одиниці) (рис. 5: 6,7). Їхні розміри: 1) 2,2 × 0,5 × 0,2; 2) 2,3 × 2,0 × 0,3 × 0,2. 27. Гребінь роговий, зі спинкою, тришаро- вий (рис. 5: 10). Має трубочкоподібні заклеп- ки з мідного сплаву. Ріг, мідний сплав. Розміри гребеня: 6,5 × 7,3 см. Поховання 88 відрізняється від більшості мо- гил Шишацького могильника значною кількіс- тю супроводу й особистих речей покійної та їх широким асортиментом. Окремі речі, їх поєд- нання та категорії привертають увагу і потребу- ють додаткового розгляду. Цікавими знахідками в похованні 88 є голь- ник та мініатюрний ніж із мідного сплаву (рис. 5: 4, 5). Хоча ножик було виявлено над по- хованням (0,15—0,20 м від рівня поверхні мо- гильної ями) (імовірно, винесений землерий- ними тваринами або бджолоїдками). Ми вважа- ємо, що він належав до цього комплексу. Такий комплект знахідок, очевидно, характерний для жіночих поховань Шишацького могильника, орієнтованих головою в північному напрям- ку, він виконував функцію набору для шиття чи дрібного ремонту. Так, комплект із голки й мініатюрного ножа містився в жіночому похо- ванні 60 (Рейда, Гейко, Сапєгін 2014) (рис. 8: 5). Цікаво, що в обох випадках ножі з мідного сплаву не мали жодних слідів заточування леза. Самі собою гольники порівняно часто трапля- ються в черняхівських похованнях Дніпровсько- го Лісостепового Лівобережжя (напр. Варачова 2016, с. 16). На окремих пам’ятках може бути і два гольники, як це зафіксовано в похованні № 5 могильника Суми-Сад (Некрасова 1985, с. 77). Проте саме поєднання мініатюрних ножів та голь- ників із голками є досить рідкісним явищем, яке, не виключено, доволі хронологічно пізнє, з огля- ду на датування таких поховань Шишацького мо- гильника. На користь цього може свідчити й по- ховання 96 могильника Війтенки, де містилися невеликий ніж та голка, і яке датується автором досліджень фінальною фазою черняхівської куль- тури (Любичев 2011, с. 47, рис. 10; с. 49). Бронзо- вий гольник із залізними голкою та ножем були знайдені в похованні 4 могильника Рідний Край, яке віднесене дослідником пам’ятки до поховань- кенотафів (Петренко 1991, с. 13). Бронзовий но- жик, аналогічний шишацьким екземплярам, який, очевидрно, походить зі зруйнованого поховання, було виявлено в культурному шарі Лохвицького могильника (Березовец, Петров, с. 97, табл. І: 25). Такі комплекти відомі і на захід від Дніпра, прикладом чого може слугувати поховання 18 могильника Романківці, де знайдено рештки кістяного гольника, бронзової голки та брон- зовий мініатюрний ніж (Никитина 1996, с. 119, табл. 11: 3, 5, 6). Це поховання, на основі дату- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 83 вання гребеня, дослідниця впевнено відносить до другої половини IV ст. н.е. (Никитина 1996, с. 107). Про поширеність комплектів голок (із голь- никами або без них) у комплекті з ножиками свідчать і матеріали поховання 15 могильника поблизу c. Малаєшті (Молдова). На відміну від згаданих вище, це поховання було кремацією, у якій, крім п’яти посудин, решток шлаковано- го скла від намиста та посуду, заклепки, двох ремінних бронзових пряжок і фібули, містила- ся бронзова голка, ножик і мініатюрні ножиці (Федоров 1960, с. 268-269). Відомі такі комп- лекти і на території Румунії. Так, у похован- ні 39 могильника Спантов в Олтенії знайде- но мініатюрний ніж, голку і, ймовірно, неве- лике шило. Усі предмети — із мідного сплаву (Mitrea, Preda 1966, p. 31, fig. 66: 1—3). Також цікавий можливий комплект міг міс- титися у похованні 11 Коблевського могильни- ка. Воно являло собою кремовані кістки, на- криті на момент їх виявлення уламками кера- мічних посудин. Знайдено також фрагменти залізного ножа та бронзовий ланцетоподібний ніж із перевитою ручкою та кільцем для підві- шування (рис. 8: 1). Виявлення схожого ножа, але виготовленого із заліза, походить із Лох- вицького могильника (рис. 8: 2). У публікацій- ному описі знахідок із поховання 11 опис цими предметами обмежується (Сымонович 1979, с. 69), проте в таблиці рисунків публікації на рис. 8 подано зображення, очевидно, кістяно- го гольника з поховання 11 (Сымонович 1979, с. 74, рис. 8: 17). Попередньо знахідку ножа із кольорового металу дослідник памʼятки інтер- претував як знахідку хірургічного інструмента. Не ставлячи під сумнів можливу функцію цьо- го виробу як оригінальну, не можемо виключа- ти її трансформацію в бік побутового застосу- вання в комплекті з можливою голкою. А через відсутність антропологічного визначення не- біжчика, на нашу думку, поховання 11 Коблев- ського могильника тлумачити як поховання «хі- рурга» (Симонович 1971, с. 85) на сьогодні не- достатньо підстав. На користь цієї думки може опосередковано свідчити вміст поховання-кре- мації № 5 могильника Каборга IV (Магомедов 1979, с. 34, таб. VII). Щоправда, тут виявлено не голку, а невелике бронзове шило. Проте в похованні було два ножі: один — залізний, ін- ший — із бронзи. Бронзовий мав вузьке лезо, але довгу (довшу від леза) та ребристу череш- кову ручку (рис. 8: 3). Довгі черешкові ручки у ножів із кольорових металів характерні для на- ведених в роботі Е.О. Симоновича ланцетопо- дібних ножів (Симонович 1971, с. 85, рис. 1). Екземпляр із Каборги IV має односічну форму, яка, однак, відрізняє його від інших невеликих ноів. У ножа з Каборги гострий край проходить по рівному боку леза, тоді як спинка є горба- тою. В інших невеликих ножів мідного сплаву простежується протилежне: спинка ножа умов- но рівна, а лезо — загнуте до кінця. Тому, вра- ховуючи наявність довгого ручки-черешка та нехарактерної заточки, цей ніж також попере- дньо можна віднести на момент виготовлення до спеціальних інструментів (можливо, також хірургічного призначення). Порівняно недавньою знахідкою, близь- кою до згаданих, є предмет із поховання-кре- мації 69 могильника Війтенки, визначений як «бронзовий скальпель» (Любичев 2009, с. 73) (рис. 8: 4). На думку М. В. Любичева, знайде- ний предмет є римським медичним інструмен- том (там само). Виріб порівняно невеликий за розмірами (9,8 см) і має довгу профільовану ручку (або черешок) (Любичев 2009, рис. 5: 1). Цікаво, що в похованні містилися також неве- лика бронзова голка, зігнута у вигляді вісімки, та залізний ніж (Любичев 2009, с. 76-77). На- явність значної кількості імпортних скляних гральних жетонів (30 екземплярів) та бронзо- вого ножа дозволило дослідникові віднести по- ховання 69 до вищого прошарку варварського суспільства (Любичев 2009, с. 76). Дослідник датує комплекс у межах часу загального дату- вання могильника ступенями С3/D1 (Любичев 2009, с. 76). Проте контекст знахідки предмета, як і ножа з Коблева, не вказує на специфічне їх використан- ня на момент потрапляння до складу супроводу. З огляду на це, цілком прийнятним вважаємо припу- щення про застосування таких виробів у вказаних умовах як звичайних ножів з кольорового металу. Прясельця в похованнях Шишацького могиль- ника є, на сьогодні, доволі рідкісними знахідками. Виявлене в похованні 88 прясельце досить велике (діаметр — 4,9 см), виготовлене на гончарному кру- зі (рис. 4: 1). Воно домінує у черняхівській культу- рі й належить до виду А, за типологічною схемою Б. В. Магомедова (Магомедов 2015, с. 66-67). Виявлення в похованнях черняхівської культу- ри невеликих камінців — доволі рідкісне явище. Так, до недавнього дослідження В. С. Тиліщака увійшла вибірка, що налічувала 111 поховань із по- над 70 черняхівських могильників (Тиліщак 2016, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 384 с. 51). На Дніпровському Лівобережжі вони відо- мі на могильнику Боромля (13 поховань), а також трапляються поодинокі знахідки на могильниках Суми-Сад та Війтенки. Усі знайдені в похованнях цього регіону камінці містилися всередині посу- дин (Тиліщак 2016, с. 52, 53). Поховання із вка- заної вибірки належали, як і 88 Шишацького мо- гильника, до орієнтованих у північному напрямку з конструкціями ям практично всіх відомих типів (Тиліщак 2016, с. 52-53). У випадку з похованням із Шишак чаша з уламками гальки містилася на лікті правої руки небіжчиці (рис. 3: 2; 7: 2). Мета покладання камінців до могил залишається на сьо- годні відкритим питанням. В. С. Тиліщак зазначає, що частина таких камінців мала сліди перебуван- ня у вогні і могла слугувати нагрівальним елемен- том в імпровізованих курильницях, тоді час як більшість названих знахідок слідів перебування у вогні не мала та могла використовуватися, напри- клад, для проведення магічних дій, ворожіння або гри (Тиліщак 2016, с. 56-58). Характерно, що в уже згаданому жіночому по- хованні 5 могильника Суми-Сад біля правого пле- ча небіжчиці виявлено асиметричний гончарний горщик, прикрашений на плічках розчосами, у якому містилися шматочки болотної руди (рис. 7: 1). Горщик дослідниця віднесла до культового ін- вентаря (Некрасова 1985, с. 77). На нашу думку, така знахідка є максимально близькою функціо- нальною аналогією знахідки чаші з відносно не- характерним орнаментом, яка походить із 88 похо- вання. Частина глиняного посуду з поховання 88 пов’язана з віруваннями в потойбічний бенкет, у якому небіжчиця могла брати участь. Насамперед для цього слугували дворучний та одноручний глеки, чаша-миска, кубок, велика миска для змі- шування напоїв. Імовірно, два глеки та дві посу- дини для пиття в похованні пов’язані зі споживан- ням кількох видів напоїв. Підмічено, що поєднан- ня одно- та дворучного глеків характерне саме для поховальних пам’яток Дніпровського Лісостепо- вого Лівобережжя (Рейда, Гейко, Сапєгін 2015). Велика миска, кубок та дворучний глек сто- яли над головою померлої. Цікаво й те, що, хоч у цьому похованні імпортного скляного кубка не знайдено, але привізна посудина, пов’язана із споживанням алкогольних напоїв, все-таки була покладена в могилу. Доволі рідкісним для поховань черняхівської культури і поки що унікальним для Дніпровсько- го Лісостепового Лівобережжя є виявлення од- норучного червонолакового глека провінційного римського виробництва (рис. 3: 6). Такі або схожі глеки античного виробництва більш характерні для південних районів поширення культури (Ма- гомедов, Диденко 2009, с. 320). Аналогічними до знайденого в похованні 88 Шишацького мо- гильника є глек із поховання 68 могильника Гав- рилівка (Petrauskas 2003, s. 272, Abb. 17). Близь- кими також можна вважати екземмпляри, вияв- лені в 26 похованні Коблевського могильника (Сымонович 1979, с. 82, 77, рис. 10: 5) та в похо- ванні 5 могильника Вікторівка (Симонович 1966; Диденко 2014, с. 42, рис. 5: 13). Можна припус- кати провінційноримське або північнопричорно- морське походження шишацького екземпляра. Хронологія Поховання 88 містило значну кількість ви- робів, які можуть слугувати хронологічними індикаторами для визначення часу здійснення поховального обряду. Срібні парні підв’язні фасетовані фібули, ви- явлені в похованні 88 Шишацького могильника (рис. 5: 1, 2), належать до фібул варіанта Б3 різ- новиду «б» за Є. Л. Гороховським (Гороховский 1988, с. 35). Такі фібули датуються пізньою фа- зою існування черняхівської культури та синх- ронізуються з етапом D1 європейської хроноло- гії за Я. Тейралом (Гороховский 1988, с. 45). Параметри ремінної срібної пряжки (20 мм) (рис. 5: 3) з поховання дозволяють віднести її до серії Ж2в за Є. Л. Гороховським. Такі пряж- ки характерні для п’ятої («журавської») хроно- логічної фази черняхівської культури, яка да- тується межами останньої чверті IV — першої третини V ст. н.е. (Гороховский 1988, с. 45). Ще одним датувальним предметом у похо- ванні 88 був гребінь (рис. 5: 10). Застосовуючи класифікацію й типологію тришарових гребе- нів, розроблену Р. Г. Шишкіним (Шишкин 1999), можна стверджувати, що згаданий виріб із 88 по- ховання належить до ІІІ класу (з плічками та пе- редплічками), серії 3, варіанта С, групи 3, під- групи с (Шишкин 1999, рис. 3—5). Дослідник указує, що гребені ІІІ класу з’являються в черня- хівській культурі не раніше початку IV ст. (Шиш- кин 1999, с. 45). Свого часу Г. Ф Нікітіна, вслід за с. Томас, гребені черняхівської культури такої форми віднесла до типу ІІІ і датувала переваж- но IV ст. (Никитина 1969, с. 159). Більше звузити хронологію знахідки дозволяє інша робота, у якій за низкою ознак її можна віднести до четвертої фази існування черняхівської культури (Шишкин ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 85 2002, с. 245). На користь датування виробу часом після середини IV ст. може свідчити і наявність пласких «ніжок» — крайніх зубців гребеня, які є значно ширшими за інші (Шишкин 2002, с. 245). Схожий гребінь із нахиленими плечима з похо- вання 1647 могильника Успенка (Некрасова 2006, с. 169, рис. 52: 2) віднесений О. В. Петраускасом до пізніх різновидів, датованих гунським часом (Петраускас 2021, с. 24). Численне різноманітне намисто, виявлене в похованні (рис. 6), має до- волі широкий діапазон побутування в черняхів- ській культурі і не може слугувати для більшого звуження дати похорону. Так, сердолікове огране- не призматичне намисто зі зрізаними кутами та усіченоконічним каналом (тип І за класифікацією О. В. Гопкало) (рис. 6: 56—63) зʼявляється на по- чатку існування черняхівської культури та вико- ристовується до її фінальної фази (Гопкало 2008, с. 74-75). Ознакою пізнього часу дослідниця на- зиває появу сердоліково-коралових намист зі зна- чною (до 20 екземплярів) кількістю намистин із сердоліку (Гопкало 2008, с. 74-75). Скляне кубо- октаендричне намисто, виготовлене із синьо-фі- олетового прозорого скла (тип XVII/12 за кла- сифікацією О. В. Гопкало) (рис. 6: 50—55), має ще ширші хронологічні межі й датується в Пів- нічному Надчорноморʼї ІІ—ІV ст. (Гопкало 2008, с. 42). Дрібне, округло-біконічне, усічене з обох боків намисто, виготовлене із синього прозоро- го скла із циліндричним каналом (тип ХІІ/2а за О. В. Гопкало) (рис. 6: 36—49), датується в межах ІІІ—ІV ст. (Гопкало 2008, с. 28-29). Округла, еліп- соїдна намистина, усічена двічі, із циліндричним каналом, зроблена із синьо-фіолетового прозо- рого скла (тип ІІ/2 за О. В. Гопкало) (рис. 6 : 35) може бути віднесена до фіналу пізньоримського часу (Гопкало 2008, с. 17). Бурштинова намис- тина, округла, сплющена, із циліндричним кана- лом (підгрупа І, тип І/1, варіант а за О. В. Гопка- ло) (рис. 6: 34) має широке датування в межах ІІ—ІІІ ст. (Гопкало 2008, с. 68). Наймасовішу гру- пу намиста в комплексі склало коралове бочко- подібне намисто з циліндричним каналом (тип 2 за О. В. Гопкало) (рис. 6: 1—33). Воно відоме в комплексах, датованих не раніше останньої тре- тини ІІІ ст., та комплексах першої половини — середини ІV ст. (Гопкало 2008, с. 77). Імовірно, що 88 поховання є одним із найпізніших комп- лексів, де виявлене коралове намисто цього типу. Таким чином, переважна частина намиста з 88 поховання (за винятком скляної типу ІІ/2 за О. В. Гопкало) мають широкі хронологічні межі іс- нування. Деякі типи з'являються ще до появи чер- няхівської культури. Досить широке датування мають і червонола- кові провінційноримські глеки, один із яких міс- тився у 88 похованні. Хронологічні межі їх ви- робництва та використання в побуті доволі ши- рокі. Помітно звузити час їх надходження до черняхівського населення можна за допомогою загального датування комплексів, із яких вони походять. Кілька таких глеків виявлено в могиль- никах Дружне в Криму та віднесено дослідни- ком пам’ятки до типу Х (Храпунов 2002, с. 59). На думку І. М. Храпунова, глеки такого типу ві- домі в одному зі склепів Херсонеса з матеріа- лами ІІ—V ст. та у склепі могильника Лучисте, що використовувався на початку V ст. (Храпунов 2002, с. 59). Глек з поховання 68 Гаврилівки від- несений археологами до хронологічних індикато- рів 3 періоду черняхівської культури в хроноло- гічних межах 310/320—350/355 рр. н.е. (Гей, Ба- жан 1997, с. 43). До першої половини IV ст. н.е. відносить комплекс 68 поховання О. В. Петраус- кас, вказуючи на значне поширення таких глеків (тип 2, варіант 3) у Північному Надчорномор’ї в ІІІ—ІV ст. (Petrauskas 2003, s. 284; Петраускас 2008, с. 90). О. І. Айбабін визначає належність аналогічного глека (щоправда, із двожолобчас- тою ручкою), який походить із поховання 2 мо- гильника на Чорній річці, до третьої групи по- ховань (350—400 рр. н.е.) (Айбабин 1999, с. 255, 260). С. В. Діденко датує черняхівське поховання 5 з Вікторівки в межах другої половини ІV ст. з можливістю звуження до третьої чверті ІV ст. за рахунок датування комплексу намиста (Диденко 2014, с. 43-44). Відповідно, екземпляр із Шиша- ків цілком припустимо, на нашу думку, датувати широко в межах другої половини — кінця ІV ст., а вужче — в межах останньої чверті цього ж сто- ліття. Не виключено, що на пізню дату глека мо- жуть вказувати світлий (світло-червоний, до по- маранчевого) колір поверхні та слабкопрофільо- вана (без жолобків) ручка. Опосередковано на користь датування комп- лексу 88 поховання Шишацького могильника до- сить пізнім часом можуть свідчити і висновки про розповсюдження традиції покладання до мо- гил камінців, яка набула найбільшого поширення в другій половині ІV — на початку V ст. (Тиліщак 2016, с. 57). Отже, з огляду на сказане можемо доволі впев- нено відносити час 88 поховання до останньої чверті ІV ст., на користь чого свідчать такі хроно- логічні індикатори, як фібули, пряжка та гребінь. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 386 Інші зазначені хронологічні маркери мають шир- ші датування і не суперечать такому часовому ви- значенню. Етнокультурні риси Однозначно чітких рис, які б засвідчили належ- ність похованої до однієї з етнічних груп у складі черняхівської культури, у 88 похованні із Шишак не виявлено. Поховальна споруда не мала додатко- вих конструкцій, а у складі супровідного інвента- ря не було ліпленого посуду тієї чи іншої етнокуль- турної традиції. Проте наявна інформація все-таки може да- вати підстави для етнічної інтерпретації небіж- чиці. У нещодавній роботі В. С. Тиліщака, при- свяченій намисту в черняхівській культурі, аргу- ментовано доводиться думка про те, що значна (понад 50 одиниць) (рис. 6) чисельність та окре- мі види (скляне гвинтоподібне, сочевицеподібне, 14-гранне синє, коралове) намиста у похованнях можуть вказувати на скіфо-сарматську традицію (Тиліщак 2019, с. 86-87). Згідно з цією думкою, комплект намиста у 88 похованні Шишацько- го могильника цілком може вказувати на сармат- ську (аланську) традицію. Додатково на користь цього етнічного визна- чення похованої може свідчити супровідна їжа, яка була в похованні та являла собою щелепу й кістки великої рогатої худоби (рис. 1). Висновки Поховання 88 вирізняє достатньо репре- зентативний супровід та набір індивідуаль- них речей (рис. 2). Насамперед це стосуєть- ся місцевого та привізного глиняного посуду, прикрас, предметів побуту й знарядь праці. На Шишацькому могильнику черняхівської культури такі або схожі за складом і кількіс- тю речей комплекти (для поховань, орієнтова- них головою у північному напрямку) є дово- лі стандартизованими (наприклад, поховання 60) (Рейда, Гейко, Сапєгін 2014, с. 193-204). Від подібних інших захоронень могила 88 відрізняється лише наявністю червонола- кового одноручного глека провінційнорим- ського чи північнопричорноморського похо- дження. На жаль, чітко простежити причини появи одноручного глека в середовищі черня- хівського населення, що залишило після себе Шишацький могильник, не має змоги. Вар- то лише констатувати, що ця посудина є пер- шою такою знахідкою на теренах Дніпров- ського Лісостепового Лівобережжя. Знахідки в цьому мікрорегіоні привізних речей, насам- перед гончарного та скляного посуду, потре- бують окремих наукових досліджень. Додаток А. В. Артєм’єв* Попередній аналіз антропологічного матеріалу з поховання 88 * АРТЕМ'ЄВ Андрій Владиславович — кандидат медич- них наук, асистент кафедри дитячої терапевтичної сто- мататології з профілактикою стоматологічних захво- рювань, Українська медична стоматологічна академія, ORCID: 0000-0002-9245-2252, artemjev. andrij@i.ua Повний кістяк однієї дорослої людини. Вда- лося визначити довжину тіла. Стать. Всі наявні ознаки (вираженість над- брівних дуг, сокоподібного відростка, параме- три в щелепах та зубах) вказують на жіночу иналежність кістяка. Вік. Всі відомі ознаки (ступінь формування швів черепа, стертість зубної системи, структу- ра внутрішньої речовини кісток) вказують на вік 20 — 25 років. Довжина тіла. Розміри стегнової кістки — 41,5 см, плечової кістки — 29,4 см. Відповід- но, довжина тіла, визначена за таблицями визна- чення довжини тіла (Пашкова 1963) — 154,3 — 155,6 см. Особливості. Зубні мінералізовані, нашаруван- ня у вигляді «хвилі» (Свідоцтво про реєстрацію автор. права на твір № 45343 від 27.08.2012. Нау- ковий твір «Класифікація мінералізованих зубних відкладень за локалізацією та за формою обхвату поверхні зубів». Л. Ф. Каськова, А. В. Артем’єв. Заявл., № 45724 від 27.06.2012). Отже, в похованні містився кістяк молодої жін- ки віком 20 — 25 років, з довжиною тіла — 154, 3—155,6 см. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 87 Айбабин, А. И. 1999. Этническая история ранневи- зантийского Крыма. Симферополь: ДАР. Березовец, Д. Т., Петров, В. П. 1960. Лохвицкий мо- гильник. Материалы и исследования по археологии СССР, 82, с. 84-99. Варачова, К. Г. 2016. Випадковий комплекс знахідок пізньоримського часу біля с. Черкаська Лозова Харків- ської області. Черняхівська культура. Oium, 5, с. 14-19. Гей, О. А., Бажан, И. А. 1997. Хронология эпохи «гот- ских походов» (на территории Восточной Европы и Кав- каза). Москва: Институт археологии РАН. Гопкало, О. В. 2008. Бусы и подвески черняховской культуры. Киев: ИА НАН Украины. Гороховский, Є. Л. 1988. Хронология черняховских памятников Лесостепной Украины. Б.А. Рыбаков, ред. Труды V Международного конгесса археологов-славис- тов. Киев: Наукова думка, т. 4, с. 34-46. Диденко, С. В. 2014. Хронология светлоглиняных узкогорлых амфор типов Шелов D и F (по материалам погребальных комплексов). Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В. П. Петрова. Oium, 4, с. 34-48. Любичев, М. В. 2009. Погребение с римским импор- том на могильнике черняховской культуры Войтенки (Восточная Украина). В: Мызгин, К. (ред.). Ostrogothica. Археология Центральной и Восточной Европы поздне- римского времени и Эпохи Великого переселения на- родов. Сборник научных трудов к 10-летию Германо- Славянской археологической экспедиции Харьковско- го национального университета имени В. Н. Каразина. Харьков: Тимченко, с. 72-90. Любичев, М. В. 2011. Погребения с позднескифски- ми/сарматскими признаками на могильниках черняхов- ской культуры в Днепро-Донецкой лесостепи. Черняхів- ська культура: матеріали досліджень. Oium, 5, с. 33-52. Магомедов, Б. В. 1979. Каборга IV (раскопки 1973— 1974 гг.). В: Сымонович, Э. А. (ред.). Могильники черня- ховской культуры. Москва: Наука, с. 24-62. Магомедов, Б. В. 2015. Керамические пряслица черня- ховской культуры. Киев: ИА НАН Украины, 170 с. Некрасова, Г. М. 1985. Охоронні розкопки черняхів- ського могильника поблизу м. Суми. Археологія, 50, с. 75- 80. Магомедов, Б. В., Диденко, С. В. 2009. Краснолаковая керамика в черняховской культуре. Боспорские исследо- вания, 21, с. 320-349. Некрасова, А. Н. 2006. Памятник черняховской культуры Днепровского Левобережья. В: Левада, М. Е., Самойленко, Л. Г. (ред.). Готы и Рим, Киев: ИД «Стилос», с. 87-200. Никитина, Г. Ф. 1969. Гребни черняховской культуры. Советская археология, 1, с. 147-159. Никитина, Г. Ф. 1996. Могильники черняховской культуры в Северной Буковине и Бессарабии. Москва: Наука. Пашкова, В. И. 1963. Очерки судебномедицинской остеологии. Определение пола, возраста и роста по кос- тям скелета человека, Москва: Государственное изда- тельство медицинской литературы. Петренко, Е. Н. 1991. Новые могильники черняхов- ской культуры в бассейне Северского Донца. В: Дьячен- ко, А. Г. (ред.) Археология славянского юго-востока. Во- ронеж: Воронежский пединститут, с. 10-26. Петраускас, О. В. 2008. Хронология некоторых ти- пов гончарных кувшинов черняховской культуры ле- состепной Украины. В: Карнап-Борнхайм, и др. (ред.) Germania – Sarmatia. Древности Центральной и Восточ- ной Европы эпохи римского влияния и переселения наро- дов. Калининград: Янтарный сказ, с. 88-103. Петраускас, О. В. 2021. Черняхівська культура та гуни (за матеріалами черняхівських пам’яток Укра- їни). Археологія, 2, с. 15-32. https://doi.org/10.15407/ arheologia2021.02.015. Рейда, Р. М., Гейко, А. В., Сапєгін, С. В. 2014. Жіно- че поховання 60 з Шишацького могильника черняхівської культури. В: Івакін, Г. Ю. (ред.). Від венедів до Русі. Київ; Хмельницький: Майдан, с. 193-204. Рейда, Р. М., Гейко, А. В., Сапєгін, С. В. 2015. «По- тойбічний бенкет»: набори глеків у похованнях черняхів- ської культури. Археологія, 1, с. 30-39. Рейда, Р. М., Гейко, А. В., Сапєгін, С. В. 2019. Кон- структивні характеристики інгумаційних поховань чер- няхівської культури Шишацького могильника. Археоло- гія і давня історія України, 1(30), с. 23-29. Рейда, Р. М., Гейко, А. В., Сапєгін, С. В. 2020. Похо- вання 50 Шишацького могильника з набором для добу- вання вогню. В: Любичев, М. В., Мизгін, К. В. (ред.) Між Сходом та Заходом (= Inter Orientem et Occidentem). Юві- лейна збірка до 65-річчя з дня народження доктора Ерд- муте Шультце та 20-річчя Германо-Слов’янської архео- логічної експедицї. Т. 3, Харків : ХНУ імені В. Н. Каразі- на, с. 186-195. Рейда, Р. М., Гейко, А. В., Сапєгін, С. В. 2021. Скля- ний кубок з еклектичними ознаками з поховання 112 Ши- шацького могильника. Археологія, 4, с. 95-109. https://doi. org/10.15407/arheologia2021.04.095 Сымонович, Э. А. 1960. Раскопки могильника у Овчарни совхоза «Приднепровского» на Нижнем Дне- пре. Материалы и исследования по археологии СССР, 82, с. 192-238. Симонович, Е. О. 1966. Перший черняхівський мо- гильник в Північному Причорномор’ї. Археологія, ХХ, с. 196-201. Симонович, Е. О. 1971. Хірургія в черняхівську епо- ху. Середні віки на Україні, 1. Київ: Наукова думка, с. 83- 87. Сымонович, Э. А. 1979. Коблевский и Ранжевский могильники около г. Одессы. В: Сымонович, Э. А . (ред.). Могильники черняховской культуры. Москва: Наука, с. 93-111. Тиліщак, В. С. 2016. Дрібні камінці в інвентарі трупо- покладень черняхівської культури. Черняхівська культу- ра. Oium, 5, с. 50-58. Тиліщак, В. С. 2019. До питання про намисто як сар- матський етнокультурний індикатор в черняхівській культурі. Старожитності варварських племен у пер- шій половині І тис. н.е.: до 90-річчя В. Д. Барана. Oium, 6, с. 80-93. Федоров, Г. Б. 1960. Малаештский могильник (па- мятник черняховской культуры в бассейне реки Прут). Материалы и исследования по археологии СССР, 82. с. 253-302. Храпунов, И. Н. 2002. Могильник Дружное (ІІІ—IV вв. нашей эры). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej. Шишкин, Р. Г. 1999. Классификация и типология трёхслойных гребней черняховской культуры. Сто років вивчення культур полів поховань на Україні. Тези допові- дей семінару (Київ, 14-16 грудня 1999 р.). Київ: Інститут археології НАН України, с. 43-48. Шишкин, Р. Г. 2002. Хронологические признаки трёхслойных гребней черняховской культуры. Сучасні проблеми археології. В: Крижицький, С. Д. та ін. (ред.) Київ: Академперіодика, с. 244-246. Mitrea, B., Preda, C. 1966. Necropole din secolul al IV- lea e. n. in Muntenia. Bucureşti: Editura Academiai Republicii Socialiste Romania. Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der Černjachov- Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine vergleichende ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 388 Roman M. Reida1, Anatolii V. Heiko2, Serhii V. Sapiehin3 1 PhD, Senior Researcher, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID: 0000-0001-7512-8074, romanreyda@ukr.net 2 PhD, Senior Researcher, The Centre of Protection and Research of Archaeological Resources of Poltava Regional Council, ORCID: 0000-0002-4590-1115, filoarh@ukr.net 3 Senior Researcher, Museum-Reserve of A. S. Makarenko, ORCID: 0000-0002-9792-4327, folium_sv@ukr.net FEMALE BURIAL OF CHERNIAKHIV CULTURE WITH A RED SLIP JAR OF PROVINCIAL ROMAN PRODUCTION FROM THE SHYSHAKY CEMETERY The article is devoted to the publication of materials from the burial no. 88 discovered at Shyshaky cemetery of the Cherniakhiv culture. It consisted of the inhumation of a woman (20—25 years old), who was oriented with her head to the north and was lying in a subrectangular pit with rounded corners (fig. 1—2). Among almost all the burials (more than 150) in the Shyshaky necropolis, this grave was distinguished by the largest number of accompanying material. First of all, there was a lot of wheel-made pottery (11 items) (fig. 3—4). Among the latter there were: bowls shaped like vases (2 items), a two-handled jar, a bowl shaped like a drinking vessel, pots (3 items), bowls (2 items), an ornamented cup and an imported antique one-handled jar (fig. 3: 6). Fragments (7 items) of brown pebbles and the bowl where they were found should be associated with ritual rites. Beads made of carnelian (8 items) (fig. 6: 56—63), glass (21 item) (fig. 6: 35—55), coral (33 items) (fig. 6: 1—33) and amber (1 item) (fig. 6: 34) were found on the upper part of the woman’s chest. In the burial there were also two fibulae (fig. 5: 1—2) and a belt buckle (fig. 5: 3) made of white metal, a horn comb (fig. 5: 10), a bone needle case (fig. 5: 4), a bronze knife (fig. 5: 5), as well as a spindle (fig. 4: 1) whorl with a sharp edge made on a potter’s wheel, fragments of iron parts of a knife (fig. 5: 8—9) and probably the remains of a casket casing (fig. 5: 6—7). Next to the pelvic bones of the skeleton on the left there were the bones and jaws of cattle, probably accompanying food. An interesting discovery in the burial no. 88 is a bone needle case (fig. 5: 4) and a miniature knife (fig. 5: 5) made of a copper alloy, the analogies of which are often found in female burials at the Shyshaky necropolis. Such knives are oriented in the northern direction. Similar sets (a bone needle case, a needle and sometimes an awl or a small knife) for sewing and clothing or shoes repairing are typical for the burial monuments of the Cherniakhiv — Sântana de Mureș cultures. Part of the pottery from the burial no. 88 is associated with beliefs in an afterlife feast. A bowl (fig. 3: 1), a cup (fig. 3: 2), a two-handled and a one-handled jars (fig. 3: 4, 6) were used for this purpose. It is also interesting that although an imported glass cup was not found in this burial, imported pottery used for drinking alcohol was put into the grave. The one-handled red slip jar (fig. 3: 6) of provincial Roman production is also quite rare for burials of the Cherniakhiv culture and unique for the Dnipro Forest-Steppe Left Bank territory. Chronological indicators such as a fibula, a buckle and a horn comb found in the burial no. 88 make it possible to date it back to the last quarter of the 4th century. A significant number of beads and accompanying food can indicate the Sarmatian (Alan) tradition. K e y w o r d s: Shyshaky cemetery, Great Migration period, Late Roman period, Cherniakhiv culture, burials. References Aibabin, A. I. 1999. Etnicheskaia istoriia rannevizantiiskogo Kryma. Simferopol: DAR. Berezovets, D. T., Petrov, V. P. 1960. Lokhvitskii mogilnik. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 82. p. 84-99. Varachova, K. H. 2016. Vypadkovyi kompleks znakhidok piznorymskoho chasu bilia s. Cherkaska Lozova Kharkivskoi oblasti. Cherniakhivska kultura. Oium, 5, p. 14-19. Gey, O. A., Bazhan, I. A. 1997. Hronologiya epohi «gotskih pohodov» (na territorii Vostochnoy Evropyi i Kavkaza). Moskva: Institut arheologii RAN. Gopkalo, O. V. 2008. Busy i podveski cherniakhovskoi kultury. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Gorohovskiy, E. L. 1988. Hronologiya chernyahovskih pamyatnikov Lesostepnoy Ukrainyi. In: Rybakov, B.A. (ed.). Trudyi V Mezhdunarodnogo kongessa arheologov-slavistov. Kiev: Naukova dumka, t. 4, s. 34-46. Didenko, S. V. 2014. Khronologiia svetloglinianykh uzkogorlykh amfor tipov Shelov D i F (po materialam pogrebalnykh kompleksov). Cherniakhivska kultura: do 120-richchia vid dnia narodzhennia V. P. Petrova. Oium, 4, p. 34-48. Liubichev, M. V. 2009. Pogrebenie s rimskim importom na mogilnike cherniakhovskoi kultury Voitenki (Vostochnaia Ukraina). In: Myzgin K. (ed.). Ostrogothica. Arkheologiia Tsentralnoi I Vostochnoi Evropy pozdnerimskogo vremeni I Epokhi Velikogo pereseleniia narodov. Sbornik nauchnykh trudov k 10-letiiu Germano-Slavianskoi arkheologicheskoi ekspeditsii Kharkovskogo natsionalnogo universiteta imeni V. N. Karazina. Kharkov: Timchenko, p. 72-90. Liubichev, M. V. 2011. Pogrebeniia s pozdneskifskimi/sarmatskimi priynakami na mogilnikakh cherniakhovskoi kulturz v Dnepro-Donetskoi lesostepi. Cherniakhivska kultura. Oium. 5, p. 33-52. Magomedov, B. V. 1979. Kaborga IV (raskopki 1973—1974 gg.). In: Symonovich, E. A. (ed.). Mogilniki cherniakhovskoi kultury. Мoskva: Nauka, p. 24-62. Magomedov, B. V. 2015. Keramicheskie priaslitsa cherniakhovskoi kultury. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission, 83, S. 224-351. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 89 Magomedov, B. V., Didenko, S. V. 2009. Krasnolakovaia keramika v cherniakhovskoi kultury. Bosporskie issledovaniia. 21, p. 320-349. Nekrasova, H. N. 1985. Okhoronni rozkopky cherniakhivskoho mohylnyka poblyzu m. Sumy. Arheologia, 50, p. 75-80. Nekrasova, A. N. 2006. Pamiatnik cherniakhovskoi kultury Dneprovskogo Levoberezhia. In: Levada, M. E., Samoilenko, L. G. (eds.). Goty i Rim. Kyiv: Stilos, p. 87-200. Nikitina, G. F. 1969. Grebni cherniakhovskoi kultury. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 147-159. Nikitina, G. F. 1996. Mogilniki cherniakhovskoi kultury v Severnoi Bukovine I Bessarabii. Moskva: Nauka, 182 p. Pashkova, V. I. 1963. Ocherki sudebnomeditsinskoi osteologii. Opredelenie pola, vozrasta i rosta po kostiam skeleta cheloveka. Moskva: Gosudarstvennoe izdatelstvo meditsinskoi literatury, 154 p. Petrenko, E. N. 1991. Novye mogilniki cherniakhovskoi kultury v basseine Severskogo Dontsa. In: Diachenko, A. H. (ed.). Arkheologiia slavianskogo yugovostoka. Voronezh: Voronezhskii gosudarstvennyi pedagogicheskii institut, p. 10-26. Petrauskas, O. V. 2008. Khronologia nekotorykh tipov goncharnykh kuvshinov chernyahovskoy kulturyi lesostepnoy Ukrainyi. Germania – Sarmatia. Drevnosti Tsentralnoy i Vostochnoy Evropy epokhi rimskogo vliiania i pereseleniia narodov. Kaliningrad: Yantarnyiy skaz, s. 88-103.. Petrauskas, О. V. 2021. Cherniakhiv Culture and the Huns (Based on Archaeological Resources of Ukraine). Arheologia, 2, p. 15-32. https://doi.org/10.15407/arheologia2021.02.015 Reida, R. M., Heiko, A. V., Sapiehin, S. V. 2014. Zhinoche pokhovannia 60 z Shyshatskoho mohylnyka cherniakhivskoi kultury. In: Ivakin H. Yu. (ed.) Vid venediv do Rusi. Kyiv, Khmelnytskyi: Maidan, p. 193-204. Reida, R. M., Heiko, A. V., Sapiehin, S. V. 2015. “Potoibichnyi benket”: nabory hlekiv u pokhovanniakh cherniakhivskoi kultury. Arheologia, 1, p. 30-39. Reida, R. M., Heiko, A. V., Sapiehin, S. V. 2019. Konstruktyvni kharakterystyky inhumatsiinykh pokhovan cherniakhivskoi kultury Shyshatskoho mohylnyka. Archaeology and Early History of Ukraine, Vyp. 1(30), p. 23-29. Reida, R. M., Heiko, A. V., Sapiehin, S. V. 2020.Pokhovannia 50 Shyshatskoho mohylnyka z naborom dlia dobuvannia vohniu. Liubichev, M. V. , Myzghin, K. V. (eds.) Mizh Skhodom ta Zakhodom (= Inter Orientem et Occidentem).Yuvileina zbirka do 65-richchia z dnia narodzhennia doktora Erdmute Shultze ta 20-richchia Hermano-Slovianskoi arkheolohichnoi ekspedytsii. vol. 3, Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, p. 186-195. Reida, R. М., Heiko, А. V., Sapiehin, S. V. 2021. The Glass Beaker with Eclectic Features from Burial no. 112 of the Shyshaky Cemetery. Arheologia, 4, p. 95-109. https://doi.org/10.15407/arheologia2021.04.095 Symonovich, E. A. 1960. Raskopki mogilnika u ovcharni sovkhoza “Pridneprovskogo” na Nizhnem Dnepre. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 82. p. 192-238. Symonovych, E. O. 1966. Pershyi cherniakhivskyi mohylnyk v Pivnichnomu Prychornomori. Arkheolohiia, ХХ, p. 196-201. Symonovych, E. O. 1971. Khirurhiia v cherniakhivsku epokhu. Seredni viky na Ukraini, 1, Kyiv: Naukova dumka, p. 83-87. Symonovich, E. A. 1979. Koblevskii i Ranzhevskii mogilniki okolo g. Odessy. In: Symonovich, E. A. (ed.). Mogilniki cherniakhovskoi kultury. Мoskva: Nauka, p. 93-111. Tylishchak, V. S. 2016. Dribni kamintsi v inventari trupopokladen cherniakhivskoi kultury. Cherniakhivska kultura. Oium, 5, p. 50-58. Tylishchak, V. S. 2019. Do pytannia pro namysto yak sarmatskyi etnokulturnyi indykator v cherniakhivskii kulturi. Starozhytnosti varvarskykh plemen u pershii polovyni I tys. n.e.: do 90-richchia V. D. Barana. Oium, 6, p. 80-93. Fedorov, G. B. 1960. Malaeshtskii mogilnik (pamiatnik cherniakhovskoi kultury v basseine reki Prut). Materialy I issledovaniia po arkheologii SSSR, 82, p. 253-302. Khrapunov, I. N. 2002. Mogilnik Druzhnoe (ІІІ—IV vv. nashei ery). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie- Sklodowskiej, Shishkin, R. G. 1999. Klassifikatsiya i tipologiya trekhsloynyikh grebnei chernyahovskoi kultury. Sto rokiv vyvchennia kultur poliv pokhovan na Ukraini. Tezy dopovidei seminaru (Kyiv, 14-16 hrudnia 1999 r.). Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy s. 43-48. Shishkin, R. G. 2002. Khronologicheskie priznaki trekhsloynyikh grebnei chernyahovskoi kultury. Suchasni problemy arkheolohii. In: Kryzhytskyi, S. D. et al. (eds.). Kyiv: Akademperiodyka,, s. 244-246. Mitrea, B., Preda, C. 1966. Necropole din secolul al IV-lea e. n. in Muntenia. Bucureşti: Editura Academiai Republicii Socialiste Romania. Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der Černjachov-Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission, 83, S. 224-351.

Жіноче поховання черняхівської культури з червонолаковим глеком провінційного римського виробництва з Шишацького могильника

Репозитарії

Схожі ресурси