Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних

У статті розгядаються знахідки раннього середньовіччя, що характерні для скарбів кола Мартинівки і пеньківської та колочинської культур із пам’яток і комплексів салтівської культури. Представлені трапецієподібними підвісками, ворворкою та поясними прикрасами геральдичного кола....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Володарець-Урбанович, Я.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2023
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199581
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 90-108. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199581
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995812024-10-16T15:40:58Z Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних Володарець-Урбанович, Я.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу У статті розгядаються знахідки раннього середньовіччя, що характерні для скарбів кола Мартинівки і пеньківської та колочинської культур із пам’яток і комплексів салтівської культури. Представлені трапецієподібними підвісками, ворворкою та поясними прикрасами геральдичного кола. In the paper jewellery from sites and complexes of the Saltiv culture, which do not chronologically fit within the boundaries of its existence, is considered. The studied jewellery is typical for the hoards of Martynivka circle (group II, subgroup 1). It is represented by four burial complexes and one hoard. Dmytriivka cemetery was investigated by S. Pletneva. Two trapezoidal pendants ornamented with punched rows of dots on the edge come from catacombs no. 151 and no. 154 (fig. 1A: 1). Items from the Khatskivskyi hoard, the Kovrai locality, and three finds from the Luchistoye burial ground are known with such an ornamentation system. In general, such pendants can be dated by the 5th—7th centuries (fig. 1). Sukha Homilsha cemetery 1 was investigated by V. Mikheev. Burial no. 54 contained a vorvorka (fig. 2). Burial date: late 8th—early 9th centuries. Analogies in size are presented in several hoards, in ornamentation — from the settlement of Kryvets 4. In general, these items are typical for the hoards of Martynivka circle, the second half of the 6th— the middle third quarter of the 7th centuries. Bochkove cemetery has been studied by O. Laptev since 2014. Grave no. 2 (fig. 3; 4) contained two trapezoidal pendants ornamented with four spherical protrusions and two rows of pressed dots along the edge (fig. 5; 6). Similar pendants are associated with the Penkivka monuments and hoards of the Martynivka circle. Myrna Dolyna hoard was discovered in 2019. The complex includes: 1) blacksmith tools and several iron items (fig. 7: 1—11); 2) four blooms (fig. 7: 12—15); 3) fragments of a bronze cauldron and a pair of phaleras (fig. 8); 4) heraldic belt decorations, including matrices and semi-finished products (fig. 9; 10); 5) Roman coins (fig. 11). Only six heraldic decorations (fig. 9: 1-3; 10: 1—3) are known among Slavic antiquities at the level of broad analogies. All the considered sites of the Saltiv culture with finds of jewellery from the Martynivka circle are concentrated in the Siverskyi Donets basin. Both individual finds and treasures are known here. In the upper reaches of the river, monuments of the Kolochyn culture are known, and below — of the Penkivka culture. The chronology of the complexes of the Dmytriivka cemetery and the Myrna Dolyna hoard can be determined within the general framework of the existence of the Saltiv culture. However, the chronology of burial no. 54 of the Sukha Homilsha-1, burial no. 2 of the Bochkove cemetery and the chronology of the Martynivka circle decorations differ by almost a century (table 1). Consequently, such adornments could be found by the inhabitants of the Khazar Khaganate and reused in everyday life or attire. 2023 Article Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 90-108. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.090 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199581 904.25”653” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Володарець-Урбанович, Я.В. Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних Археологія
description	У статті розгядаються знахідки раннього середньовіччя, що характерні для скарбів кола Мартинівки і пеньківської та колочинської культур із пам’яток і комплексів салтівської культури. Представлені трапецієподібними підвісками, ворворкою та поясними прикрасами геральдичного кола.
format	Article
author	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_facet	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_sort	Володарець-Урбанович, Я.В.
title	Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_short	Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_full	Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_fullStr	Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_full_unstemmed	Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_sort	прикраси кола мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199581
citation_txt	Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 90-108. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT volodarecʹurbanovičâv prikrasikolamartinívkiseredmateríalívsaltívsʹkoíkulʹturianalízdanih
first_indexed	2024-10-17T04:02:10Z
last_indexed	2024-10-17T04:02:10Z
_version_	1813132324749967360
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 390 УДК: 904.25”653” https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.090 © Я. В. ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ* 2023 ПРИКРАСИ КОЛА МАРТИНІВКИ СЕРЕД МАТЕРІАЛІВ САЛТІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНАЛІЗ ДАНИХ У статті розгядаються знахідки раннього се- редньовіччя, що характерні для скарбів кола Мар- тинівки і пеньківської та колочинської культур із пам’яток і комплексів салтівської культури. Пред- ставлені трапецієподібними підвісками, ворворкою та поясними прикрасами геральдичного кола. К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, салтів- ська культура, скарби кола Мартинівки. Серед матеріалів салтівської культури іно- ді трапляються знахідки, що хронологічно «вибиваються» з меж її існування (Аксенов 2010; Володарець-Урбанович 2018b). Про- понована робота є продовженням попередньої публікації автора (Володарець-Урбанович 2023, рис. 1) і присвячена виробам, харак- терним для скарбів кола Мартинівки, — гру- па ІІ, підгрупа 1. Представлена чотирма по- ховальними комплексами та одним скарбом. Дмитріївський могильник Є складовою археологічного комплексу салтівської культури. Пам’ятку досліджувала С. О. Плетньова з 1957 по 1973 рр. з перервами. На могильнику досліджено 161 поховальну споруду, більшість із яких представлена ка- такомбами, хоч трапляються одиничні та ко- лективні поховання. На початку Х ст. городи- ще було зруйноване; імовірно, тоді ж і при- пинив існування могильник (Плетнева 1989). Цікаво, що з цієї ж пам’ятки походить зна- хідка кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей (група І) із катакомби 44 (Володарець-Урбанович 2023, табл. 1).У ка- такомбах 151 та 1541 виявлено по одній трапе- цієподібній підвісці з двома рядами пресованих крапок-точок по боках та одним рядом по ниж- 1 Тут і далі посилання на літературу див. у табл. 1 ньому краю (рис. 1А: 1). На жаль, чітко рекон- струювати супровідний інвентар за публікаці- єю важко. Типологія таких прикрас для слов’янських старожитностей не розроблена. Але якщо враху- вати систему орнаментації підвісок із Дмитріїв- ського могильника, можна визначити коло най- ближчих аналогій (рис. 1). Це вироби з Хаць- ківського скарбу (Корзухина 1996, табл. 22: 22), місцезнаходження Коврай (Дідик 2001, с. 128, рис. 8), і три знахідки з могильника Лучисте: склеп 35, шар 4, поховання 5, склеп 38, шар 4 та склеп 55, «намивний шар» 2 (Айбабин, Хайреди- нова 2008, табл. 102: 25; 159: 9; 2014, табл. 86: 3). Склеп 35 у загальних межах дослідники датують VII ст. (Айбабин, Хайрединова 2008, рис. 35), шар 4 склепу 38 — кінець VI ст. (Айбабин, Хай- рединова 2008, рис. 19), склеп 55 — перша поло- вина V ст. (Айбабин, Хайрединова 2014, рис. 13). Отже, в цілому такі підвіски можна датувати в межах V—VII ст. Сухогомільшанський кремаційний могиль- ник 1 Є складовою археологічного комплексу сал- тівської культури, що, крім того, складається із городища, трьох поселень і ще трьох кремацій- них могильників (Колода 2015). На пам’ятці до- сліджено 317 поховань та 17 речових комплексів. Дослідження В. К. Міхеєва (Аксенов, Михеев 2006). Цікаво, що на цьому самому могильни- ку досліджено ще два поховання зі знахідками, які хронологічно «вибиваються» за часом із пе- ріоду існування самої культури: 274 — прикра- са кола східноєвропейських варварських виїм- частих емалей (група І) (Володарець-Урбанович 2023, табл. 1) та 29 — прикраса, характерна для Пастирського городища (група ІІ, підгрупа 2) 3. 2 Ця знахідка має орнаментацію лише по нижньому краю і є найменш аналогічною до підвісок із Дмитріїв- ського могильника. 3 Прикрасам Пастирського кола присвячена остання ро- бота цієї серії автора. * ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Ярослав Володимиро- вич — кандидат історичних наук, науковий співробіт- ник Відділу археології ранніх слов’ян, Інституту ар- хеології НАН України, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ ukr.net. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 91 Кремація 54 (рис. 2) — безурнове похо- вання — здійснене в овальній ямі розмірами 0,5 × 0,4 м, орієнтоване за лінією захід-схід, гли- биною 0,44 м. Контури ями простежені з глиби- ни 0,35 м. Починаючи з цього рівня і до дна яма заповнена золою та вуглинками з поховально- го багаття. На дні розсипані перепалені людські кісточки, серед яких виявлені такі речі: бронзо- ва спіральна пронизка, залізна фібула, фрагмент залізного ланцюжка, залізне кільце, бронзовий перстень, бронзовий наконечник і ворворка, за- лізна обойма та наконечник від дерев’яних пі- хов двох ножів, бронзовий чумбуроний блок і бронзовий кистень. Поруч із похованням вияв- лено речовий комплекс VІ, що складався із за- лізного ножа, долота, збруйного кільця, брон- зового чумбурного блоку та пари стремен (Ак- сенов, Михеев 2006, с. 17). Дата поховання визначена кінцем VIII — початком ІХ ст. (Аксе- нов 2010, с. 74). Рис. 1. А. Знахідки трапецієподібних підвісок із Дмитріївського могильника та їх аналогії: 1 — Дмитріївський могиль- ник (за: Плетнева 1989, рис. 58: 151, 154); 2 — Хацьківський скарб (за: Корзухина 1996, табл. 22: 22); 3 — Коврай (за: Дідик 2001, рис. 8); 4 — Лучисте, склеп 35, шар 4, поховання 5 (за: Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 102: 25); 5 — Лу- чисте, склеп 38, шар 4 (за: Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 159: 9); 6 — Лучисте, склеп 55, «намивний шар» (за: Ай- бабин, Хайрединова 2014, табл. 86: 3) Б. Карта поширення трапецієподібних підвісок із рядами пресованих крапок. Пам’ятки: 1 — Дмитріївський могильник; 2 — Хацьківський скарб; 3 — Коврай; 4 — Лучисте Fig. 1. A. Finds of trapezoidal pendants from Dmytriivka cemetery and their analogies: 1 — Dmytriivka cemetery (after: Плет- нева 1989, fig. 58: 151, 154); 2 — Khatskivskyi hoard (after: Корзухина 1996, tabl. 22: 22); 3 — Kovrai (after: Дідик 2001, fig. 8); 4 — Luchyste, crypt no. 35, layer 4, burial no. 5 (after: Айбабин, Хайрединова 2008, tabl. 102: 25); 5 — Luchyste, crypt no. 38, layer 4 (after: Айбабин, Хайрединова 2008, tabl. 159: 9); 6 — Luchyste, crypt no. 55, “aggraded layer” (after: Айбабин, Хайрединова 2014, tabl. 86: 3) Б. Distribution map of trapezoidal pendants ornamented with punched rows of dots. Archaeological sites: 1 — Dmytriivka cemetery; 2 — Khatskivskyi hoard; 3 — Kovrai; 4 — Luchyste ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 392 ня Кривець-4 (Обломский 2016, с. 52, рис. 40: 18; Сыщиков 2020, с. 228, рис. 2: 9). Варто за- значити, що А. М. Обломський та М. В. Сищи- ков уважають цю знахідку дзвіночком. Однак за своїм профілюванням виріб схожий на вор- ворку, хоч зазвичай такі прикраси виготовлені зі свинцево-олов’янистих сплавів (Егорьков 2012; 2013; Егорьков, Щеглова 2000; 2001). Водночас вироби з Кривця-4 та Сухогомільшанського мо- гильника 1 виготовлені з бронзи. За матеріалами могильника Лучисте в Кри- му відоме використання ворворок у жіночому костюмі — склеп 100, поховання 10; склеп 38, шар 2, поховання 6 — друга половина VII ст., склеп 59, шар 4, поховання 14 — перша поло- вина VII ст. (Хайрединова 1999, рис. 10; 11; Ай- У цьому похованні виявлено ворворку висо- тою 1,5 см, діаметром у верхній частині 0,5 см та діаметром у нижній частині 2,6 см, орнамен- товану по нижньому краю вертикальними на- січками. Виріб більш близький до категорії вор- ворок середніх розмірів за І. Р. Ахмедовим та А. М. Обломським (Ахмедов, Обломский 1996, с. 16), чи групи ХІІІ різновиду 8 (ворворки) за О. О. Щегловою (Щеглова 2009, с. 53). Най- ближчі аналогії за розмірами походять із Смо- родівського (Корзухина 1996, табл. 60: 8—11), Гапонівського (Ахмедов, Обломский 1996, с. 16, рис. 33: 7—17) та Хитцівського (Володарець-Ур- банович, Сидоренко 2022) скарбів. Хоча ці виро- би не орнаментовані. Із схожою системою орна- ментації відома ворворка (рис. 2: 3) з поселен- Рис. 2. Сухогомільшанський могильник 1, кремація 54: 1 — план та розріз поховання; 2 — інвентар (за: Аксенов, Михе- ев 2006, рис. 14: 11; 17: 4-15); 3 — ворворка із Кривця-4 (за: Обломский 2016, рис. 40: 18) Fig. 2. Sukha Homilsha cemetery-1, burial no. 54: 1 — plan and section of the burial; 2 — funeral equipment (after: Аксенов, Михеев 2006, fig. 14: 11; 17: 4-15); 3 — vorvorka from Kryvets-4 (after: Обломский 2016, fig. 40: 18) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 93 бабин, Хайрединова 2008, табл. 137: 9, 13; 2014, табл. 103: 10, 11), у тому числі разом із речами дніпровського походження — склеп 38, шар 3, поховання 9 — друга чверть VII ст.; склеп 54, шар 3, поховання 20 — перша чверть VII ст. (Ай- бабин, Хайрединова 2008, табл. 141; 145: 6; 146; 2014, табл. 73: 13; 75) та поховання 152а — пер- ша половина VII ст. (Хайрединова 2017). У вка- заних комплексах згадані прикраси належать до групи виробів «середніх розмірів». Цікаво, що в басейні р. Харків (притока Сі- верського Дінця), на поселенні Циркуни 13 ви- явлено дві формочки для виготовлення ворво- рок (Володарец-Урбанович, Буйнов 2017, с. 67- 69). Загалом, ці вироби характерні для скарбів кола Мартинівки чи першої хронологічної гру- пи за О. О. Щегловою (Щеглова 1990), тож їх хронологія вкладається в період другої полови- ни VI — середини / третьої чверті VII ст. (Гав- ритухин 1996, с. 95; Родинкова 2012, с. 153, 157-158; Обломский, Родинкова 2014). Одне з поселень, що входять до Сухо- гомільшанського комплексу, є багатошаровою пам’яткою. Крім салтівських, там відомі мате- ріали пеньківської культури (Міхеєв, Приход- нюк 1986; Володарець-Урбанович 2017, с. 332- 336) та сахнівського горизонту (Любичев 2002, с. 16-18). Саме до слов’янського часу нале- жить формочка для виготовлення свинцево- олов’янистих прикрас, що також у цілому ха- рактерні для скарбів Мартинівського кола (Во- лодарець-Урбанович 2017, с. 336; 2018a). Факт знаходження в складі салтівського поховання речі попереднього культурно-хронологічного періоду наводить на думку, що прикраса могла бути знайдена на околишньому поселенні жи- телями Хозарського каганату. Цей факт дозво- ляє припустити вторинне використання речі. Бочковський ямний могильник Був відкритий В. К. Міхеєвим у 1961 р.; із 2014 р. пам’ятку досліджує О. О. Лаптєв. По- ховання 2 — дитяча ґрунтова інгумація в ямі складної конструкції (рис. 3). Довгою віссю пляма була направлена вздовж лінії схід—за- хід з невеликим відхиленням західного краю на південь. Після розчистки з’ясовано, що мо- гильна яма сильно розширювалася в усі сторо- ни. На глибині 1,0—1,1 м від сучасної поверх- ні виявлено повздовжні заплічики. Розміри мо- гильної ями на рівні заплічків становить 1,3 × 0,74 м, що в 2—2,5 рази перевищує за площею пляму ями на рівні виявлення. Ширина північ- ного заплічка становить 0,15 м, південного — 0,25 м. У східній частині ями при вибиранні ґрунту з могильної ніші було виявлено тлін по- перечної дерев’яної плахи перекриття, що по- хило лежало на лискованому кухлі. Указана плаха розбила частину вінця та бочка посуди- ни, що свідчить про силу удару землі й плахи під час обвалу могильного перекриття. Висота повздовжніх заплічиків становить 0,18 м. Дно поховання, вирубане в мергелі, характеризуєть- ся невеликим підйомом у західному напрямку. Майже рівно на середині висоти повздовжніх заплічиків (за 0,09 м від дна ями) у східній час- тині могильної ніші виявлено поперечну схо- динку довжиною 0,16 м. Вона зроблена з того самого мішаного щільного ґрунту, що й по- вздовжні заплічики. Таким чином, розмір мо- гильної ніші з рівнем дна стновив 1,14 × 0,34 м та співмірні з розмірами плями на рівні вияв- лення. Загальна глибина поховання дорівнюва- ла 1,15—1,35 м. Похована дитина зростом 70—75 см лежа- ла головою на захід. Збереженість кісткових залишків дуже погана (рис. 3): на місці кістя- ка виявлено дві плями кісткового тліну — зона черепа й таза. Причому вони були розташовані не за віссю могильної ніші, а за лінією «схід— захід». На ділянці черепа (західна пляма тлі- ну) виявлено мініатюрну литу сережку і чверть дирхема (рис. 4). В 0,1 м від тліну черепа в пів- денному напрямку виявлено скупчення пред- метів: два литих бубонці, бронзова пронизка із залишками мотузки всередині, дві бісерини. Скоріше за все, ці предмети були оздобою ко- мірця або намиста. На ділянці залишків таза виявлено значне скупчення металевих предме- тів. На боку лежала штампована туалетна коро- бочка, під якою виявлено дві тонкі трапецієпо- дібні підвіски з обламаними верхніми краями. Трохи північніше під шаром кісткового тлі- ну зафіксовано обривки повсті, у якій знайде- но фрагмент чумбурного блока з обламаною в давнину петлею і відсутнім кільцем, дві литих ворворки, кородований залізний пінцет із від- битками полотняної тканини. Біля верхнього краю тліну таза відособлено від інших предме- тів виявлено другу чвертю дирхема, що разом з іншою четвертинкою складає половинку мо- нети. У ногах (у східній частині ями), на рівній віддаленості від повздовжніх стінок могильної ніші стояв чорнолискований кухоль (рис. 3: 4). Арабський дирхем із цього комплексу карбова- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 394 но 772—794 рр. (Лаптев, Аксёнов 2017, с. 82- 84, рис. 3). О. О. Лаптєв вважає, що поховання датується початком ІХ ст. Дві трапецієподібні підвіски, орнаментова- ні чотирма півкулями та двома рядами пресо- ваних точок по краю (рис. 5; 6), належать до слов’янських прикрас третьої чверті І тис. н. е. Аналогічні вироби представлені в Козіївсько- Новоодеському (Корзухина 1996, табл. 53: 3, 4, 8—10, 19), Суджацькому (Рыбаков 1949, с. 81, рис. 32б; Корзухина 1996, табл. 67: 4, 5), Труб- чевському (Приходнюк, Падин, Тихонов 1996, рис. 7: 9; 8: 16), Черкасько-Конопельківсько- му (Родинкова, Сапрыкина 2015, рис. 3: 1, 2) Рис. 3. Бочковський могильник, поховання 2 (за: Лаптев, Аксёнов 2017, с. 82-84, рис. 3). 1 — план; 2—3 — поперечні перетини; 4 — кухоль. I — дерн; II — світло-сірий ґрунт; III — біло-жовтуватий мергель; IV — заповнення могильної ями; V — щільна мергелева забутовка Fig. 3. Bochkove cemetery, burial no. 2. (after: Лаптев, Аксёнов 2017, p. 82-84, fig. 3) 1 — plan; 2—3 — cross-sections; 4 — a mug. Legend: I — turf layer; II — light gray soil; III — white-yellowish marl; IV — filling of the burial pit; V — dense marl backfill ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 95 та Полтавському 2014 р. (Супруненко, Волода- рець-Урбанович, Пуголовок 2016, с. 106) скар- бах, поселенні празької культури Лука-Врублі- вецька (Тиханова 1971, с. 10-11, рис. 3; Приход- нюк 1975, с. 102, табл. ХХХІ: 8), могильників пеньківської культури на островах Сурський (Рутковская 1974, рис. 4: 15; Корзухина 1996, табл. 115: 4б-е) та Кизлевий (Приходнюк 1998, рис. 19: 17), із Мохнацького поховання (Аксе- нов, Бабенко 1998, с. 114-115, рис. 2: 9). Відо- мі такі знахідки і в Передкавказзі на могиль- нику «Ленінський Путь» (Гавритухин, Пьянков 2003, с. 198, табл. 73: 25, 26) та в Криму на мо- гильнику Лучисте, склеп 59, шар 3, похован- ня 9 (Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 101: 8). Останній комплекс датується другою по- ловиною VII ст. (Айбабин, Хайрединова 2014, рис. 4). Отже, такого типу підвіски пов’язані з пеньківськими та празькими пам’ятками або зі скарбами першої хронологічної групи за О. О. Щегловою (Гавритухин 1996, с. 95; Су- пруненко, Володарець-Урбанович, Пуголо- вок 2016, с. 106-107). Поширені такі прикра- си в основному на Дніпровському Лівобережжі 2 см Рис. 4. Бочковський могильник, поховання 2: інвентар (за: Лаптев, Аксёнов 2017, с. 82-84, рис. 3). Fig. 4. Bochkove cemetery, burial no. 2: inventory (after: Лаптев, Аксёнов 2017, p. 82-84, fig. 3). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 396 Рис. 5. Трапецієподібні підвіски орнаментовані півкулями по центру та низкою пресованих крапок по краю. 1—2 — Черкаська Конопелька (за: Родинкова, Сапрыкина 2015, рис. 3: 1, 2); 3—6 — Мохнач (за: Аксенов, Бабенко 1998, рис. 2: 9); 7—12 — Козіївка / Нова Одеса (за: Корзухина 1996, табл. 53: 3, 4, 8-10, 19); 13 — Лука-Врубливецька (за: Тиханова 1971, рис. 3); 14—15 — Суджа (за: Корзухина 1996, табл. 67: 4, 5); 16 — Трубчевськ (за: Приходнюк, Падин, Тихонов 1996, рис. 7: 9; 8: 16); 17—20 — Сурський (за: Корзухина 1996, табл. 115: 4б-е); 21 — Кизлевий (за: Приходнюк 1998, рис. 19: 17); 22—23 — «Ленінській Путь» (за: Гавритухин, Пьянков 2003, табл. 73: 25, 26); 24 — Лучисте, склеп 59, шар 3, поховання 9 (за: Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 101: 8); 25 — Полтава 2014 р. (за: Супруненко, Володарець- Урбанович, Пуголовок 2016, рис. 1: 12) Fig. 5. Trapezoidal pendants ornamented with semi-circles on the centre and a punched row of dots on the edge. 1—2 — Cherkaska Konopelka (after: Родинкова, Сапрыкина 2015, fig. 3: 1, 2); 3—6 — Mokhnach (after: Аксенов, Бабенко 1998, fig. 2: 9); 7—12 — Koziivka / Nova Odesa (after: Корзухина 1996, tabl. 53: 3, 4, 8-10, 19); 13 — Luka-Vrublyvetska (after: Ти- ханова 1971, fig. 3); 14, 15 — Sudzha (after: Корзухина 1996, tabl. 67: 4, 5) 16 — Trubchevsk (after: Приходнюк, Падин, Ти- хонов 1996, fig. 7: 9; 8: 16); 17—20 — Surskyi (after: Корзухина 1996, tabl. 67: 4, 5); 21 — Kyzlevyi (after: Корзухина 1996, tabl. 115: 4б-е); 22—23 — “Leninskii Put” (after: Гавритухин, Пьянков 2003, tabl. 73: 25, 26); 24 — Luchyste, crypt no. 59, layer 3, burial no. 9 (after: Айбабин, Хайрединова 2014, tabl. 101: 8); 25 — Poltava in 2014 (after: Супруненко, Володарець- Урбанович, Пуголовок 2016, fig. 1: 12) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 97 та Надпоріжжі. Відповідно, цей тип датується другою половиною VI—VII ст. (Гавритухин, Щеглова 1996, рис. 62). Цікаво, що в похованні 2 Бочковського мо- гильника трапецієподібні підвіски зафіксовані на ділянці кісток таза, хоч зазвичай вважається, що ці вироби були деталями нагрудного намиста. Натомість таке розташування вказаних виробів зафіксовано на могильнику Лучисте, склеп 38, шар 3, поховання 8 (перша чверть VII ст.) із реча- ми дніпровського походження (Айбабин, Хайре- динова 2008, рис. 19, табл. 140: 2, 3). Рис. 6. Карта поширення трапецієподібних підвісок орнаментованих півкулями по центру та низкою пресованих кра- пок по краю. Пам’ятки: 1 — Бочкове; 2 — Черкаська Конопелька; 3 — Мохнач; 4 — Козіївка / Нова Одеса; 5 — Пол- тава (2014 р.); 6 — Суджа; 7 — Трубчевськ; 8 — Лука-Врубливецька; 9 — Сурський; 10 — Кизлевий; 11 — «Ленінскій Путь»; 12 — Лучисте Fig. 6. Distribution map of trapezoidal pendants ornamented with semi-circles on the centre and a punched row of dots on the edge. Archaeological sites: 1 — Bochkove cemetery; 2 — Cherkaska Konopelka; 3 — Mokhnach; 4 — Koziivka / Nova Odesa; 5 — Poltava (2014); 6 — Sudzha; 7 — Trubchevsk; 8 — Luka-Vrublіvetska; 9 — Surskyi; 10 — Kyzlevyi; 11 — “Leninskii Put”; 12 — Luchyste ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 398 Мирнодолинський скарб Був виявлений у 2019 р. У складі комплексу наявні: 1) ковальські інструменти: ковадло та провушні молоточки; кілька залізних виробів, серед яких заготовки (рис. 7: 1—11); 2) чотири криці (рис. 7: 12—15); 3) фрагменти бронзового Рис. 7. Мирнодолинський скарб: Залізні предмети та залізні криці (за: Колода, Скиба 2021, рис. 2; 3) Fig. 7. Myrna Dolyna hoard. Iron objects and iron blooms (after: Колода, Скиба 2021, fig. 2; 3) казана та пара фаларів (рис. 8); 4) геральдичні оздоби пояса, зокрема матриці та напівфабри- кати (рис. 9; 10); 5) римські монети (рис. 11). Його комплексний аналіз здійснено в стат- ті В. В. Колоди та А. В. Скиби, тому в цій ро- боті вкажемо лише на кілька ключових аспек- тів. На жаль, комплекс виявлено за випадкових ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 99 обставин і на місці не проводилося археологіч- них обстежень. Тому його зв’язок із певними археологічними пам’ятками та конкретними культурно-хронологічними шарами залишаєть- ся незрозумілим. «Яскравих» салтівських ре- чей зі скарбу немає. Ковальський реманент має аналогії не лише серед салтівських матеріалів, але й на Пастирському городищі, і в Кузебаїв- ському скарбі, що датуються «досалтівським» часом (Колода, Скиба 2021, с. 348-350). Фак- тично, лише деталі казана та фалари можуть вказувати на салтівську належність, але зага- лом цей комплекс не має вузького датування. Тож його хронологію можна визначити в за- гальних межах існування салтівської культури: від 740—750 рр. (Комар 1999) до перших деся- тиліть Х ст. (Плетнева 1967, с. 143). До матеріалів геральдичного горизонту на- лежать 14 знахідок (рис. 9; 10), але типові Рис. 8. Мирнодолинський скарб. Бронзова сировина (за: Колода, Скиба 2021, рис. 4) Fig. 8. Myrna Dolyna hoard. Bronze raw materials (after: Колода, Скиба 2021, fig. 4) «слов’янські» прикраси в цьому комплексі від- сутні. Лише шість прикрас — дві «дворогі» накладки, накладка двочастинна, дві матриці від З-подібних накладок (нерозділені між со- бою), два поясних наконечники зі злегка уві- гнутими боками (рис. 9: 1—3; 10: 1—3) — ві- домі серед слов’янських старожитностей на рівні досить широких аналогій (див. Ски- ба 2016). Решта якраз мають аналогії на ін- ших теренах. Навіть якщо ці знахідки й були пов’язані із салтівським комплексом, власник міг отримати їх не лише на теренах лісостепо- вої смуги Дніпровського Лівобережжя та Се- реднього Подніпров’я, а й деінде 4. Адже зна- хідки кола геральдики характерні для широких територіальних меж — від Подунав’я до ба- 4 На можливу несинхронність речей зі скарбу можуть указувати знахідки римських монет. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3100 сейну Волги (Balint 1992; Ковалевская 2000, с. 175-205; Даскалов 2012; Трайкова 2017), і по- бутують вони до останньої чверті VII ст. (Гав- ритухин 1996, с. 95; 2001; Даскалов 2012, 25; Мастыкова, Казанский, Сапрыкина 2016, с. 87- 88; Скиба 2016, с. 75-83). Інші пам'ятки Також слід згадати знахідки, які походять із салтівських комплексів і в літературі згадуються як слов’янські третьої чверті І тис. н. е., хоча навряд чи є такими. Верхньосалтівський мо- гильник І, катакомби 42 та 24. У катакомбі 42 (рис. 12: 1) виявлено трапецієподібну підві- ску орнаментовану трьома рядами пресова- них крапок-точок по нижньому краю і по одній каймі по боках (Аксенов 2010, с. 73). З такою системою орнаментації відомі вироби з Івахни- ківського скарбу — 30—40 рр. ІХ ст., Супрут, Мар’янівки, курган 1 (Комар 2017, с. 117, рис. 3). Тобто аналогії походять із роменських пам’яток і комплексів, що в цілому синхронні салтівській культурі. Знахідка з катакомби 24 (рис. 12: 2), за визначенням В. С. Аксьонова, належить до кола квадратних підвісок пошире- них у слов’ян у третій чверті І тис. н. е. (Аксе- нов 2010, с. 74). Однак, як показав аналіз згада- Рис. 9. Мирнодолинський скарб: Поясні деталі (1—4), матриці для їх виготовлення (5—9) (за: Колода, Скиба 2021, рис. 5) Fig. 9. Myrna Dolyna hoard: Belt details (1—4), matrices for their manufacture (5—9) (after: Колода, Скиба 2021, fig. 5) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 101 них прикрас, здійснений автором у спеціальній роботі, знахідка із Верхнього Салтова суттєво відрізняється від власне слов’янських виробів за основними конструктивними, орнамента- ційними мотивами і не належить до вказаного кола прикрас (Володарець-Урбанович 2018a). Ще кілька знахідок із двох комплек- сів — Сухогомільшанський 1, поховання 175 (рис. 12: 3, 4; Аксенов 2010, с. 76, рис. 1: 24, 25) та Верхньосалтівський IV, катакомба 141 (рис. 12: 5—8; Аксенов 2018; 2019, с. 4-8, рис. 1), начебто мають аналогії за орнамен- таційними мотивами. Проте такий орнамент міг виникнути у носіїв салтівської культу- ри незалежно від слов’янського ювелірного мистецтва. Бо псевдозернь є типовою як для тиснених бляшок геральдичного кола, так і слов’янських прикрас. Знахідки з катаком- би 141 Верхньосалтівського могильника нале- жать до останньої третини / кінця VII — по- чатку VIII ст. — горизонт Вознесенки (Комар 1999). Такі бляшки для слов’ян узагалі неха- рактерні. Також перстень (рис. 12: 9) із поселення П’ятницьке І, житло 7 згадують в контексті пень- ківсько-салтівських зв’язків (Квитковский 2013, с. 65, ил. 10: 23). Однак за своїми конструктив- ними елементами цей виріб суттєво відрізняєть- ся від перстнів із роздвоєними спіральними кін- цями, на які вказує В. І. Квітковський. Крім того, останні мають радше кримське походження і у слов’ян (Мохнач, Сушки), імовірно, є імпортни- ми виробами (Володарець-Урбанович 2012). Висновки Усі вказані пам’ятки салтівської культури, на яких виявлено знахідки, характерні для скар- бів кола Мартинівки, концентруються в басей- ні Сіверського Дінця (Володарець-Урбанович 2023, рис. 1). Тут є знахідки цього кола (Родин- кова 2007, рис. 1), зокрема скарби: Перше Це- Рис. 10. Мирнодолинський скарб: Заготовки матриць (1, 5) та поясні деталі (2—4) (за: Колода, Скиба 2021, рис. 6) Fig. 10. Myrna Dolyna hoard: Matrices moulds (1, 5) and belt details (2—4) (after: Колода, Скиба 2021, fig. 6) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3102 Рис. 11. Мирнодолинський скарб: Монети (за: Колода, Скиба 2021, рис. 7) Fig. 11. Myrna Dolyna hoard: Coins (after: Колода, Скиба 2021, fig. 7) № п/п Назва пам’ятки Адміністративна прив’язка Дата пам’ятки чи комплексу Дата прикрас кола Мартинів- ки Література 1.1.; 1.2. Дмитріївський могильник, катакомба 151, 154 Рос., с. Дмитріївка Шебекинського р-н Білгородська обл. середина VIII — початок X ст. V—VII ст. Плетнева 1989, с. 111, рис. 58: 151, 154 2. Сухогомільшанський кремаційний могильник 1, поховання 54 Укр., с. Суха Гомільша, Зміївський р-н Харківська обл. кінець VIII — початок ІХ ст. друга половина VI—VII ст. Аксенов, Михеев 2006, с. 16-17, рис. 14: 11; 17: 4-15; Аксенов 2010, с. 74-76, рис. 1: 20-23 3. Бочковський могильник, поховання 2 Укр., с. Бочкове, Чугуївський р-н Харківська обл. початок ІХ ст. друга половина VI—VII ст. Лаптев, Аксёнов 2017, с. 82-84, рис. 3 4. Мирнодолинський скарб Укр., с. Мирна Долина, Балаклійський р-н Харківська обл. середина VIII — початок Х ст. друга половина VI—VII ст. Колода, Скиба 2021 Таблиця 1. Порівняння датування пам’яток та комплексів салтівської культури та прикрас кола Мартинівки Table 1. Comparison of the Saltiv monuments and complexes culture and the jewellery of Martynivka circle hoards ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 103 Рис. 12. Інші розглянуті знахідки: 1 — Верхньосалтівський могильник I, катакомба 42 (за: Аксенов 2010, рис. 1: 10); 2 — Верхньосалтівський могильник I, катакомба 24 (за: Аксенов 2010, рис. 1: 12); 3—4 — Сухогомільшанський могильник 1, поховання 175 (за: Аксенов 2010, рис. 1: 24, 25); 5—8 — Верхньосалтівський IV, катакомба 141 (за: Аксенов 2019, рис. 1: 3—6); 9 — П’ятницьке І, житло 7 (за: Квитковский 2013, ил. 10: 23) Fig. 12. Other considered finds: 1 — Verkhnii Saltiv cemetery I, catacomb no. 42 (after: Аксенов 2010, fig. 1: 10); 2 — Verkhnii Saltiv cemetery I, catacomb no. 24 (after: Аксенов 2010, fig. 1: 12); 3—4 — Sukha Homilsha cemetery-1, burial no. 175 (after: Аксенов 2010, fig. 1: 24, 25); 5—8 — Verkhnii Saltiv cemetery IV, catacomb no. 141 (after: Аксенов 2019, fig. 1: 3-6); 9 — Piatnytske І, dwelling no. 7 (after: Квитковский 2013, fig. 10: 23) пляєво (Дьяченко 1978), Колоскове (Корзухи- на 1996, с. 418-419) та Коропове (Дідик 2009; 2012; 2013; 2017)5. У верхів’ях Сіверського Дінця концентруються пам’ятки колочинської культури (Обломский 2016, рис. 1), а нижче — пеньківської (Приходнюк 1998, рис. 2). Цікаво, що знахідки кола Мартинівки та Пас- тирського городища, які походять із салтівських пам’яток, часто розглядають як свідчення пень- ківсько-салтівських зв’язків (Любичев 1994; Ак- сенов 2010; 2018; 2019). Хронологію комплек- сів Дмитріївського могильника та Мирнодолин- ського скарбу можна визначити в загальних межах існування культури: від 740—750 рр. (Ко- мар 1999) до перших десятиліть Х ст. (Плетне- ва 1967, с. 143). А от хронологія поховання 54 5 Першоцепляївський та Колосківський скарби належить до Мартинівської групи (Щеглова 1990; 1999); Коро- півський скарб, імовірно, до перехідної групи між Мар- тинівською й Пастирською групами (Володарець-Ур- банович 2018b, с. 133, 144). Сухогомільшанського 1 та поховання 2 Бочков- ського могильників та хронологія побутування прикрас кола Мартинівки різниться щонаймен- ше на століття (табл. 1). Цікаво, що поховання 2 Бочковського могильника належало дитині. За повідомленням О. О. Лаптєва, ці знахідки і візу- ально виглядали більш давніми, ніж інші з цьо- го поховання. Отже, згадані прикраси кола Мар- тинівки не обов’язково вказують на зв’язки між слов’янами третьої чверті І тис. н. е. та населен- ням Хозарського каганату. Вони могли бути ви- явлені носіями салтівської культури і отримати вторинне використання у вбранні чи побуті, як це показано для знахідок кола східноєвропей- ських варварських виїмчастих емалей (Волода- рець-Урбанович 2023). Подяки Висловлюю щиру вдячність В. С. Аксьоно- ву, В. В. Колоді, О. В. Комару, О. О. Лаптєву та А. В. Скибі за надані консультації та зауваження. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3104 Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2008. Могильник у села Лучистое. Раскопки 1977, 1982—1984 годов. Сим- ферополь, Керчь: АДЕФ-Україна. Т. 1. Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2014. Могильник у села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993— 1995 годов. Киев: ТОВ «Майстер Книг». Том 2. Аксенов, В. С. 2010. Вещи славянского облика на салтовских памятниках Верхнего Подонечья. В: Пескова, А. А., Щеглова, О. А., Мусин, А. Е. (ред.). Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Гали Фёдоровны Корзухиной (Санкт-Петербург, 10—16 апреля 2006 г.). Санкт- Петербург: Нестор-История, с. 73-78. Аксёнов, В. С. 2018. Поясной набор из катакомбы № 141 раннесредневекового могильника у с. Верхний Салтов. В: Сарапулкин, В. А. (ред.). Археология восточноевропейской лесостепи: сборник материалов международной научно-практической конференции, посвященная 80-летию со дня рождения А. Г. Николаенко (г. Белгород, 14—16 декабря 2017 года). Белгород: ИД «Белгород» НИУ «БелГУ», с. 298-307. Аксенов, В. С. 2019. Открытия последних лет на катакомбном могильнике у с. Верхний Салтов. Міхеєвські читання, 1, с. 4-13. Аксенов, В. С., Бабенко, Л. И. 1998. Погребение VI— VII века н. э. у села Мохнач. Российская археология, 3, с. 111-122. Аксенов, В. С., Михеев, В. К. 2006. Население Харазского каганата в памятниках истории и культуры. «Сухогомольшанский могильник VIII—IX вв.». Хазарский альманах, 5. Ахмедов, И. Р., Обломский, А. М. 1996. Конская сбруя. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 16. Володарець-Урбанович, Я. В. 2012. Перстні з роз- двоєними закругленими кінцями. В: Дятлов, В. О. (ред.). Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи: Тези доповідей ХІ Міжнародної студентської наукової археологічної конференції (Чернігів, 20— 22 квітня 2012 р.). Чернігів: Чернігівський Національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, с. 39-41. Володарець-Урбанович, Я. В. 2017. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок. Археологія і Давня історія України, 1 (22), с. 331-346. Володарець-Урбанович, Я. В. 2018a. Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса». Археологія, 3, с. 46-64. Володарець-Урбанович, Я. В. 2018b. Блажківський скарб: 115-річниця знахідки. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережжя Дніпра. Київ; Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 126-153. Володарець-Урбанович, Я. В. 2023. Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних. Археологія, 1, с. 111- 126. Володарец-Урбанович, Я. В., Буйнов, Ю. В. 2017. Литейные формочки с поселения Циркуны 13. Stratum plus, 5, с. 57-86. Володарець-Урбанович, Я. В., Сидоренко, О. В. 2022. Бронзові та свинцево-олов’янисті прикраси із Хитцівського скарбу ранньосередньовічного часу. In Sclavenia terra, 4, с. 29-57. Гавритухин, И. О. 1996. Датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 58-95. Гавритухин, И. О. 2001. Эволюция восточноевропей- ских псевдопряжек. В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. Самара, 1, с. 31-86. Гавритухин, И. О., Пьянков, А. В. 2003. Древности и памятники VIII—IX веков. В: Рыбаков, Б. А. (ред.). Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV—XIII века. Москва: Наука, с. 191-193. Гавритухин, И. О., Щеглова, О. А. 1996. Группы днепровских раннесредневековых кладов. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннесла- вянский мир, 3. Москва, с. 53-57. Даскалов, М. 2012. Колани и коланни украси от VI— VII век (от днешна България и съседните земи). София: Craft House Bulgaria. Дідик, В. В. 2001. Нові знахідки кола виїмчастих емалей у водозборах Сіверського Дінця та Дніпра. Археологія, 1, с. 125-129. Дідик, В. В. 2009. Нова знахідка ранньосередньо- вічного скарбу у водозборі Сіверського Дінця. Слобожанське культурне надбання: Збірка статей учених з пам’яткоохоронної роботи, 2. Харків, с. 214- 226. Дідик, В. В. 2012. Вироби степового зразку із ранньосередньовічного Коропівського скарбу. В: Свистун, Г. Є. (ред.). Салтово-маяцька археологічна культура: проблеми та дослідження, 2. Харків: Видавець Савчук О. О.; ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини», с. 19-25. Дідик, В. В. 2013. Намисто ранньосередньовічного Коропівського скарбу. В: Свистун, Г. Є. (ред.). Салтово- маяцька археологічна культура: проблеми та дослідження: збірник наукових праць, присвячених проблемам та перспективам салтовознавства. 3, Харків: Видавець Сав- чук О. О.; ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини», с. 52-57. Дідик, В. В. 2017. Платівчаті прикраси Коропівського скарбу: збережена традиція або самостійний етап розвитку примітивного ювелірного промислу. В: Аксенов, В. С. (ред.). В. К. Міхеєв. Учні та послідовники до 80-річчя з дня народження. Харків: ТОВ РА «ІРІС», с. 42-51. Дьяченко, А. Г. 1978. Технология изготовления предметов из Цепляевского клада раннеславянского времени. В: Генинг, В. Ф. (ред.). Использование методов естественных наук в археологии. Киев: Наукова думка, с. 27-35. Егорьков, А. Н. 2012. Свойства и роль свинцово- оловянных сплавов в «древностях антов». В: Щегл- ова, О. А. (ред.). Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства. Материалы Международной конференции, посвященной 110-летию со дня рождения И. И. Ляпушкина (1902—1968). Санкт- Петербург, 3—5 декабря 2012 г. Санкт-Петербург: Петербургское востоковедение, с. 198-201. Егорьков, А. Н. 2013. Свойства и роль свинцово- оловянных сплавов в производстве ювелирных изделий ранними славянами Восточной Европы. Записки Института истории материальной культуры РАН, 8, с. 160-167. Егорьков, А. Н., Щеглова, О. А. 2000. Состав свинцово-оловнянных сплавов раннеславянских кладов «древностей антов». Археометрія та охорона історико- культурної спадщини, 4, с. 56-61. Егорьков, А. Н., Щеглова, О. А. 2001. Металл «антских» кладов по результатам эмиссионно- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 105 спектрального анализа. В: Завьялов, В. И. (ред.). Древние ремесленники Приуралья: Материалы Всероссийской научной конференции (Ижевск, 21—23 ноября 2000 г.). Сборник статей. Ижевск: УИИЯЛ УрО РАН, с. 280-307. Квитковский, В. И. 2013. Раннесредневековые жилища селища Пятницкое-І. Салтово-маяцька археологічна культура: проблеми та дослідження, 3, Харків: Видавець Савчук О. О.; ОКЗ «Харківський нау- ково-методичний центр охорони культурної спадщини», с. 58-72, 152-160. Ковалевская, В. Б. 2000. Компьютерная обработ- ка массового археологического материала из ранне- средневековых памятников Евразии. Пущино: ОНТИ ПНЦ РАН. Колода, В. В. 2015. Сухогомольшанский археологичес- кий комплекс: современное состояние и перспективы исследования. В: Дьячков, С. В. (ред.). Laurea I. Антич- ный мир и Средние века. Харьков: ООО «НТМТ», с. 175- 180. Колода, В. В., Скиба, А. В. 2021. Мирнодолинський скарб коваля-ювеліра із Харківщини. Археологія і давня історія України, 1 (38), с. 347-361. Комар, А. В. 1999. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточной Европы. Vita Antiqua, 2, с. 111-136. Комар, А. В. 2017. Ивахниковский клад (время сокрытия и культурные связи комплекса). Stratum plus, 5, с. 113-131. Корзухина, Г. Ф. 1996. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье. Каталог памятников. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, V, с. 352-435, 586-705. Лаптев, А. А., Аксенов, В. С. 2017. Погребения с «оболом мертвых» на Бочковском могильнике салтово- маяцкой культуры (по материалам раскопок 2014 г.). В: Аксенов, В. С. (ред.). В. К. Міхеєв. Учні та послідовники до 80-річчя з дня народження. Харків: ТОВ РА «ІРІС», с. 80-97. Любичев, М. В. 1994. Контакты славян Днепро- Донецкого междуречья и населения северо-западной Хазарии в конце VII — начале VIII вв. Древности 1994, с. 87-100. Любичев, М. В. 2002. Памятники типа Сахновки на Северском Донце. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 34, с. 13-27. Мастыкова, А. В., Казанский, М. М., Сапрыкина, И. А. 2016. Пашковский могильник № 1.Том 2. Исследование материалов Пашковского могильника №1. Москва: ИА РАН; Санкт-Петербург: Нестор-История. Міхеєв, В. К., Приходнюк, О. М. 1986. Пеньківське поселення на Сіверському Дінці. Археологія, 54, с. 75-82. Обломский, А. М. 2016. Колочинская культура. В: Обломский, А. М., Исланова, И. В. (ред.). Раннесредневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V—VII вв.). Раннеславянский мир, 17. Москва: ИА РАН, с. 10-113. Обломский, А. М., Родинкова, В. Е. 2014. Этнокуль- турный перелом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология событий. Краткие сообщения Института археологии, 235, с. 381-404. Плетнева, С. А. 1967. От кочевий к городам. Салтово- Маяцкая культура. Материалы по археологии СССР, 142. Москва: Наука. Плетнева, С. А. 1989. На славяно-хазарском пограничье: Дмитриевский археологический комплекс. Москва: Наука. Приходнюк, О. М. 1975. Слов’яни на Поділлі (VI— VII ст. н. е.). Київ: Наукова думка. Приходнюк, О. М. 1998. Пеньковская культура: культурно-хронологический аспект исследования. Воро- неж: Издательство Воронежского государственного уни- верситета. Приходнюк, О. М., Падин, В. А., Тихонов, Н. Г. 1996. Трубчевский клад антского времени. В: Приходнюк, О. М. (ред.). Материалы I тыс. н. э. по археологии и истории Украины и Венгрии. Киев, с. 79-102. Родинкова, В. Е. 2007. Система женского раннесредневекового убора Среднего Поднепровья (ретроспективный анализ). В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Восточная Европа в середине I тыс. н. э. Раннеславянский мир, 9. Москва: ИА РАН, с. 358-388.. Родинкова, В. Е. 2012. Новая находка византийско- го серебряного сосуда с клеймом в Восточной Европе. Российская археология, 4, с. 151-158. Родинкова, В. Е., Сапрыкина, И. А. 2015. Раннесредневековые клады Суджанщины: новые находки и исследования. В: Кудинов, В. А. (ред.). Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре: сборник статей и материалов. Курск, с. 39-49. Рутковская, Л. М. 1974. О стратиграфии и хронологии древнего поселения около с. Стецовка на р. Тясмине. В: Третьяков, П. Н. (ред.). Раннесредневековые восточнославянские древности. Ленинград: Наука, с. 22- 39. Рыбаков, Б. А. 1949. Новый Суджанский клад ант- ского времени. Краткие сообщения института истории материальной культуры, XXVII, с. 75-90. Скиба, А. В. 2016. Поясні набори геральдичного стилю у слов’ян. Київ: ІА НАН України. Супруненко, О. Б., Володарець-Урбанович, Я. В., Пуголовок, Ю. О. 2016. Комплекс кола «Мартинівки» з Полтави (Полтавський скарб 2014 р.). In Sclavenia terra, 1, с. 91-131. Сыщиков, Н. В. 2020. Украшения днепровского культурного круга на раннесредневековых памятниках линии Кривца в верховьях р. Воронеж. Краткие сообщения Института археологии, 260, с. 282-296. Тиханова, М. А. 1971. О раннеславянском поселении в Луке-Врубливецкой. Краткие сообщения института археологии, 125, с. 7-12. Трайкова, Л. А. 2017. Коланът южно от долен Дунав — края на ІІІ — началото на VІІ в. София: Нацио- нален aрхеологически институт с музей — БАН. Хайрединова, Э. А. 1999. Костюм варваров V века по материалам могильника у села Лучистое в Крыму. В: Левада, М. Э. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. Киев, с. 203-230. Хайрединова, Э. А. 2017. Детское погребение первой половины VII в. с пальчатыми фибулами днепровского круга из могильника у села Лучистое в Юго-Западном Крыму. Краткие сообщения Института археологии, 248, с. 232-248. Щеглова, О. А. 1990. О двух группах «древностей антов» в среднем Поднепровье. В: Терпиловский, Р. В. (ред.). Материалы и исследования по археологии Днепровского Левобережья. Курск, с. 162-204. Щеглова, О. А. 1999. Женский убор из кладов «древностей антов»: готское влияние или готское наследие? Stratum plus, 5, с. 287-312. Щеглова, О. А. 2009. Волны распространения ве- щей из Подунавья на Северо-Восток в VI—VIII вв. как отражение миграции или культурных влияний. Труды Государственного Эрмитажа, 49, с. 39-65. Balint, Cs. 1992. Kontakte zwischen Iran, Byzanz und der Steppe. Das Grab von Üč Tepe (Sowj. Azerbajdžan) und der beschlagverzierte Gürtel im 6. Und 7. Jahrhundert. Studien zur Archäologie der Awaren, 4: Awarenforschungen, I, S. 309-496. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3106 Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych PhD, Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, the Early Slavic Archaeology Department, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodargrad@ukr.net JEWELLERY OF THE MARTYNIVKA CIRCLE AMONG MATERIALS OF SALTIV CULTURE: DATA ANALYSIS In the paper jewellery from sites and complexes of the Saltiv culture, which do not chronologically fit within the boundaries of its existence, is considered. The studied jewellery is typical for the hoards of Martynivka circle (group II, subgroup 1). It is represented by four burial complexes and one hoard. Dmytriivka cemetery was investigated by S. Pletneva. Two trapezoidal pendants ornamented with punched rows of dots on the edge come from catacombs no. 151 and no. 154 (fig. 1A: 1). Items from the Khatskivskyi hoard, the Kovrai locality, and three finds from the Luchistoye burial ground are known with such an ornamentation system. In general, such pendants can be dated by the 5th—7th centuries (fig. 1). Sukha Homilsha cemetery 1 was investigated by V. Mikheev. Burial no. 54 contained a vorvorka (fig. 2). Burial date: late 8th—early 9th centuries. Analogies in size are presented in several hoards, in ornamentation — from the settlement of Kryvets 4. In general, these items are typical for the hoards of Martynivka circle, the second half of the 6th— the middle third quarter of the 7th centuries. Bochkove cemetery has been studied by O. Laptev since 2014. Grave no. 2 (fig. 3; 4) contained two trapezoidal pendants ornamented with four spherical protrusions and two rows of pressed dots along the edge (fig. 5; 6). Similar pendants are associated with the Penkivka monuments and hoards of the Martynivka circle. Myrna Dolyna hoard was discovered in 2019. The complex includes: 1) blacksmith tools and several iron items (fig. 7: 1—11); 2) four blooms (fig. 7: 12—15); 3) fragments of a bronze cauldron and a pair of phaleras (fig. 8); 4) heraldic belt decorations, including matrices and semi-finished products (fig. 9; 10); 5) Roman coins (fig. 11). Only six heraldic decorations (fig. 9: 1-3; 10: 1—3) are known among Slavic antiquities at the level of broad analogies. All the considered sites of the Saltiv culture with finds of jewellery from the Martynivka circle are concentrated in the Siverskyi Donets basin. Both individual finds and treasures are known here. In the upper reaches of the river, monuments of the Kolochyn culture are known, and below — of the Penkivka culture. The chronology of the complexes of the Dmytriivka cemetery and the Myrna Dolyna hoard can be determined within the general framework of the existence of the Saltiv culture. However, the chronology of burial no. 54 of the Sukha Homilsha-1, burial no. 2 of the Bochkove cemetery and the chronology of the Martynivka circle decorations differ by almost a century (table 1). Consequently, such adornments could be found by the inhabitants of the Khazar Khaganate and reused in everyday life or attire. K e y w o r d s: early Middle Ages, Saltiv culture, hoards of the Martynivka circle. References: AIbabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2008. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1977, 1982—1984 godov. Simferopol; Kerch: ADEF-Ukraina, Tom. 1. Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2014. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993—1995 godov. Kyiv: TOV “Maister Knig”. Tom 2. Aksenov, V. S. 2010. Veshchi slavianskogo oblika na saltovskikh pamiatnikakh Verkhnego Podonechia. In: Peskova, A. A., Shcheglova, O. A., Musin, A. E. (eds.). Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia Gali Fedorovny Korzukhinoi (Sankt-Peterburg, 10—16 aprelia 2006 g.). Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia, p. 73-78. Aksenov, V. S. 2018. Beil Selection From Catacomb № 141 Of Early Middle-Ages In Verchnyi Saltov Village. In: Sarapulkin, V. A. (ed.). Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi: sbornik materialov mezhdunarodnoi nauchno- prakticheskoi konferentsii, posviashchennaia 80-letiiu so dnia rozhdeniia A. G. Nikolaenko (g. Belgorod, 14—16 dekabria 2017 goda). Belgorod: ID “Belgorod” NIU “BelGU”, p. 298-307. Aksenov, V. S. 2019. Discoveries of Recent Years at the Catacomb Cemetery in the Verkhnii Saltov Village. Mikheievski chy- tannia, 1, p. 4-13. Aksenov, V. S., Babenko, L. I. 1998. Burial of the 6th—7th Centuries AD Near the Village Mokhnach. Rossiiskaia arkheologia, 3, p. 111-122. Aksenov, V. S., Mikheev, V. K. 2006. Naselenie Kharazskogo kaganata v pamiatnikakh istorii i kultury. “Sukhogomolshanskii mogilnik VIII—IX vv”. Khazarskii almanakh, 5. Akhmedov, I. R., Oblomskii, A. M. 1996. Konskaia sbruia. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. (eds.) Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, p. 16. Volodarets-Urbanovych, Ia. V. 2012. Perstni z rozdvoienymy zakruhlenymy kintsiamy. In: Diatlov, V. O. (ed.). Serednovich- ni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Yevropy: Tezy dopovidei XI Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii (Chernihiv, 20—22 kvitnia 2012 r.). Chernihiv: Chernihivskyi Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni T. H. Shevchenka, p. 39-41. Volodarets-Urbanovich, Ya. V. Casting Molds of Early Medieval Slavs: reinterpretation finds. Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (22), p. 331-346. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2018a. Square-Shaped Pendants “Koziivka / Nova Odesa”. Arheologia, 3, p. 46-64. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 107 Volodarets-Urbanovich, Ya. V. 2018b. Blazhky Hoard: The 115th Anniversary Of The Find. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Staro- zhytnosti Livoberezhzhia Dnipra. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 126-153. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2023. Jewellery Of East European Champleve Enamels Style Among Materials Of Saltiv Cul- ture: Data Analysis. Arheologia, 1, р. 111-126. Volodarets-Urbanovich, Ya. V., Buinov, Yu. V. 2017. Casting Moulds from Tsirkuny 13 Settlement. Stratum plus, 5, p. 57-86. Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Sydorenko, O. V. Bronze and lead-tin jewellery from the Khyttsiv treasure of the early Middle Ages. In Sclavenia terra, 4, p. 29-57. Gavritukhin, I. O. 1996. Datirovka dneprovskikh kladov pervoi gruppy metodom sinkhronizatsii s drevnostiami drugikh territorii. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. (eds.) Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, p. 58-95. Gavritukhin, I. O. 2001. Evoliutsiia vostochnoevropeiskikh psevdopriazhek. In: Stashenkov, D. A. (ed.). Kultury Evraziiskikh stepei vtoroi poloviny I tysiacheletiia n. e. Samara, 1, p. 31-86. Gavritukhin, I. O., Piankov, A. V. Drevnosti i pamiatniki VIII—IX vekov. In: Rybakov, B. A. (ed.). Krym, Severo-Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze v epokhu srednevekovia: IV—XIII veka. Moskva: Nauka, p. 191-193. Gavritukhin, I. O., Shcheglova, O. A. 1996. Gruppy dneprovskikh rannesrednevekovykh kladov. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. (eds.) Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, p. 53-57. Daskalov, M. 2012. Kolani i kolanni ukrasi ot VI—VII vek (ot dneshna Bulgaria i sasednite zemi). Sofia: Craft House Bulgaria. Didyk, V. V. 2001. Novi znakhidky kola vyimchastykh emalei u vodozborakh Siverskoho Dintsia ta Dnipra. Arheologia, 1, p. 125-129. Didyk, V. V. 2009. Nova znakhidka rannoserednovichnoho skarbu u vodozbori Siverskoho Dintsia. Slobozhanske kulturne nadbannia: Zbirka statei uchenykh z pamiatkookhoronnoi roboty. 2, Kharkiv, p. 214-226. Didyk, V. V. 2012. Vyroby stepovoho zrazku iz rannoserednovichnoho Koropivskoho skarbu. In: Svystun, H. Ye. (ed.). Saltovo- maiatska arkheolohichna kultura: problemy ta doslidzhennia. 2, Kharkiv: Vydavets Savchuk O. O.; OKZ «Kharkivskyi naukovo-metodychnyi tsentr okhorony kulturnoi spadshchyny», p. 19-25. Didyk, V. V. 2013. Namysto rannoserednovichnoho Koropivskoho skarbu. In: Svystun, H. Ye. (ed.). Saltovo-maiatska arkheolohichna kultura: problemy ta doslidzhennia: zbirnyk naukovykh prats, prysviachenykh problemam ta perspektyvam saltovoznavstva. Kharkiv: Vydavets Savchuk O. O.; OKZ «Kharkivskyi naukovo-metodychnyi tsentr okhorony kulturnoi spadshchyny», 3, p. 52-57. Didyk, V. V. 2017. Plated Jewels Of Koropovsky Treasure-Trove: Preserved Tradition Or Independent Life Stage Of Primi- tive Jewelry Craft. In: Aksenov, V. S. (ed.). V. K. Mikheiev. Uchni ta poslidovnyky do 80-richchia z dnia narodzhennia. Kharkiv: TOV RA «IRIS», p. 42-51. Diachenko, A. G. 1978. Tekhnologiia izgotovleniia predmetov iz Tsepliaevskogo klada ranneslavianskogo vremeni. In: Gening, V. F. (ed.). Ispolzovanie metodov estestvennykh nauk v arkheologii. Kyiv: Naukova dumka, p. 27-35. Egorkov, A. N. 2012. Svoistva i rol svintsovo-oloviannykh splavov v “drevnostiakh antov”. In: Shcheglova, O. A. (ed.). Slavi- ane Vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva. Materialy Mezhdunarodnoi konferentsii, pos- viashchennoi 110-letiiu so dnia rozhdeniia I. I. Liapushkina (1902—1968). Sankt-Peterburg, 3—5 dekabria 2012 g. Sankt- Peterburg: Peterburgskoe vostokovedenie, p. 198-201. Egorkov, A. N. 2013. Svoistva i rol svintsovo-oloviannykh splavov v proizvodstve iuvelirnykh izdelii rannimi slavianami Vostochnoi Evropy. Zapiski Instituta istorii materialnoi kultury RAN, 8, p. 160-167. Egorkov, A. N., Schheglova, O. A. 2000. Composition Of Pewters From Early Slavic Hoards Belonging To “The Antiqvity Of Ants”. Arkheometriia ta okhorona istoryko-kulturnoi spadshchyny, 4, p. 56-61. Egorkov, A. N., Schheglova, O. A. 2001. Emission Spectral Analysis Of Metal From “Ant Hoards”. In: Zavialov, V. I. (ed.). Drevnie remeslenniki Priuralia: Materialy Vserossiiskoi nauchnoi konferentsii (Izhevsk, 21—23 noiabria 2000 g.). Sbornik statei. Izhevsk: UIIIAL UrO RAN, p. 280-307. Kvitkovskii, V. I. 2013. Rannesrednevekovye zhilishcha selishcha Piatnitskoe-І. Saltovo-maiatska arkheolohichna kultura: pro- blemy ta doslidzhennia, Kharkiv: Vydavets Savchuk O. O.; OKZ «Kharkivskyi naukovo-metodychnyi tsentr okhorony kul- turnoi spadshchyny», 3, p. 58-72, 152-160. Kovalevskaia, V. B. 2000. Kompiuternaia obrabotka massovogo arkheologicheskogo materiala iz rannesrednevekovykh pamiatnikov Evrazii. Pushchino: ONTI PNTS RAN. Koloda, V. V. 2015. The Sukhaia Homolsha Archaeological Complex Of The Saltov Culture: Modern Condition And Perspec- tives Of Investigation. In: Diachkov, S. V. (ed.). Laurea I. Antichnyi mir i Srednie veka. Kharkov: OOO “NTMT”, p. 175- 180. Koloda, V. V., Skyba, A. V., 2021. Myrnodolunskyi Stash Of A Smith-Jeweller From Kharkivschyna. Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (38), p. 347-361. Komar, A. V. 1999. Predsaltovskie i rannesaltovskii gorizonty Vostochnoi Yevropy. Vita Antiqua, 2, p. 111-136. Komar, O. V. 2017. Ivakhnyky Treasure (Time Of Concealment And Cultural Connections Of The Complex). Stratum plus, 5, p. 113-131. Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchainye nakhodki veshchei kruga “drevnostei antov” v Srednem Podneprove. Katalog pa- miatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, p. 352-435, 586-705. Laptev, A., Aksenov, V. 2017. Burials With “Death Tax” On The Bochkove Burial Ground Saltovo-Mayatska Culture (By Materials Of Excavations 2014 Year.). In: Aksenov, V. S. (ed.). V. K. Mіkheєv. Uchnі ta poslіdovniki do 80-rіchchia z dnia narodzhennia. Kharkіv: TOV RA “ІRІS”, p. 80-97. Liubichev, M. V. 1994. Kontakty slavian Dnepro-Donetskogo mezhdurechia i naseleniia severo-zapadnoi Khazarii v kontse VII — nachale VIII vv. Drevnosti 1994, p. 87-100. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3108 Liubichev, M. V. 2002. Pamiatniki tipa Sakhnovki na Severskom Dontse. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina, 34, p. 13-27. Mastykova, A. V., Kazanskii, M. M., Saprykina, I. A. 2016. Pashkovskii mogilnik № 1. Tom 2. Issledovanie materialov Pashkovskogo mogilnika № 1. Moskva: IA RAN; Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia. Mikheiev, V. K., Prykhodniuk, O. M. 1986. Penkivske poselennia na Siverskomu Dintsi. Arheologia, 54, p. 75-82. Oblomskуi, A. M. 2016. Kolochinskaia kultura. In: Oblomskii, A. M., Islanova, I. V. (eds.). Rannesrednevekovye drevnosti lesnoi zony Vostochnoi Evropy (V—VII vv.). Ranneslavianskii mir, 17, Moskva: IA RAN. p. 10-113. Oblomskyі, A. M., Rodinkova, V. Ye. 2014. The ethno-cultural watershed in the Dnieper valley in VII c. AD. Sequence of events. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 235, p. 381-404. Pletneva, S. A. 1967. Ot kochevii k gorodam. Saltovo-Maiatskaia kultura. Materialy po arkheologii SSSR, 142. Moskva: Nauka. Pletneva, S. A. 1989. Na slaviano-khazarskom pograniche: Dmitrievskii arkheologicheskii kompleks. Moskva: Nauka. Prykhodniuk, O. M. 1975. Sloviany na Podilli (VI—VII st. n. e.). Kyiv: Naukova dumka. Prikhodniuk, O. M. 1998. Penkovskaia kultura: kulturno-khronologicheskiy aspekt issledovaniia. Voronezh: Izdatelstvo Vo- ronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. Prikhodniuk, O. M., Padin, V. A., Tikhonov, N. G. 1996. Trubchevskii klad antskogo vremeni. In: Prikhodnyuk. O. M. (ed.). Materialy I tys. n. e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii. Kyiv, p. 79-102. Rodinkova, V. E. 2007. Sistema zhenskogo rannesrednevekovogo ubora Srednego Podneprovia (retrospektivnyi analiz). In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. (eds.). Vostochnaia Yevropa v seredine I tys. n. e. Ranneslavianskii mir, 9. Moskva: IA RAN, p. 358-388. Rodinkova, V. E. 2012. Novaia nakhodka vizantiiskogo serebrianogo sosuda s kleymom v Vostochnoy Evrope. Rossiiskaia ar- kheologiia, 4, p. 151-158. Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A. 2015. Rannesrednevekovye klady Sudzhanshchiny: novye nakhodki i issledovaniia. In: Ku- dinov, V. A. (ed.). Sudzha i sudzhane v otechestvennoi i zarubezhnoi istorii i kulture: sbornik statei i materialov. Kursk, p. 39-49. Rutkovskaia, L. M. 1974. O stratigrafii i khronologii drevnego poseleniia okolo s. Stetsovka na r. Tiasmine. In: Tretiakov, P. N. (ed.). Rannesrednevekovye vostochnoslavianskie drevnosti. Leningrad: Nauka, p. 22-39. Rybakov, B. A. 1949. Novyi Sudzhanskii klad antskogo vremeni. Kratkie soobshcheniia instituta istorii materialnoi kultury, XXVII, p. 75-90. Skyba, A. V. 2016. Poiasni nabory heraldychnoho styliu u slovian. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Suprunenko, O. B., Volodarets-Urbanovych, Ya. V, Puholovok, Yu. O. 2016. Complex Of “Martynivka” Type From Poltava (Poltava Hoard 2014). In Sclavenia terra, 1, p. 91-131. Syshchikov, N. V. 2020. Jewelry of the Dnieper Cultural Circle at the Early Medieval Sites Along the Krivets Line in the Upper Reacher of the Voronezh River. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 260, p. 282-296. Tikhanova, M. A. 1971. O ranneslavianskom poselenii v Luke-Vrublivetskoi. Kratkie soobshcheniia instituta arkheologii, 125, p. 7-12. Traikova, L. A. 2017. Kolanat yuzhno ot dolen Dunav — kraya na ІІІ — nachaloto na VІІ v. Sofia: National Archaeological Institute with Museum — BAS. Khairedinova, E. A. 1999. Kostium varvarov V veka po materialam mogilnika u sela Luchistoe v Krymu. In: Levada, M. E. (ed.). Sto let cherniakhovskoi kulture. Sbornik nauchnykh statei. Kyiv, p. 203-230. Khairedinova, E. A. 2017. The Child’s Grave of the First Half of the 7th Century BC With Bow-Shaped Fibulas of the Dnieper Culture Type from the Burial Ground Near the Village of Luchistoe in the Southwestern Crimea. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 248, p. 232-248. Shcheglova, O. A. 1990. O dvukh gruppakh “drevnostey antov” v srednem Podneprove. In: Terpilovskiy, R. V. (ed.). Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Levoberezhia. Kursk, p. 162-204. Shcheglova, O. A. 1999. Female Adornment from the Hoards of the “Antiquities of Antes”: Gothic Influence or Gothic Heritage? Stratum plus, 5, p. 287-312. Shcheglova, O. A. 2009. Volny rasprostraneniia veshchei iz Podunavia na Severo-Vostok v VI—VIII vv. kak otrazhenie migratsii ili kulturnykh vliianii. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha, 49, p. 39-65. Balint, Cs. 1992. Kontakte zwischen Iran, Byzanz und der Steppe. Das Grab von Üč Tepe (Sowj. Azerbajdžan) und der beschlagverzierte Gürtel im 6. Und 7. Jahrhundert. Studien zur Archäologie der Awaren, 4: Awarenforschungen, I, S. 309- 496.

Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних

Репозитарії

Схожі ресурси