Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України)

У статті розглянуто два листи К. К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського, що висвітлюють окремі аспекти археологічного вивчення Херсонеса в 1902 р.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Попельницька, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2023
Назва видання:	Археологія
Теми:	Iсторiя науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199584
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України) / О.О. Попельницька // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 139-150. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199584
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995842024-10-16T15:41:21Z Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України) Попельницька, О.О. Iсторiя науки У статті розглянуто два листи К. К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського, що висвітлюють окремі аспекти археологічного вивчення Херсонеса в 1902 р. In the archives of the National Museum of the History of Ukraine in the fund of K. V. Bolsunovskyi there are two letters from K. K. Kościuszko-Waluszyński, dated by 1902. The author of these letters, Karol Kościuszko-Waluszyński, from 1888 had been heading the Museum in Chersonesus and conducted excavations of this ancient city. The recipient of these letters, Karl Bolsunovskyi, was a well-known expert numismatist and connoisseur of ancient coins. K. K. Kościuszko-Waluszyński and K. V. Bolsunovskyi not only corresponded, but were also personally acquainted. This is evidenced by the lines of the letter of K. K. Kościuszko-Waluszyński dated by September 12, 1902. K. V. Bolsunovskyi could have met K. K. Kościuszko-Waluszyński during one of his visits to the museum in Chersonesus. The novelty and relevance of the research lies in the study of professional and personal contacts of the representatives of Kyiv scientific elite K. V. Bolsunovskyi and B. I. Khanenko with the Crimean researcher K. K. Kościuszko-Waluszyński on the field of archaeology and numismatics. These documents contain information about individual aspects of the activities of the Chersonesus museum, as well as about personal contacts of Kyiv and Crimean scholars that had taken place at the beginning of the 20th century. The letters contain references to the organization of the museum's territory, the creation of a project for a new museum building and the organization of excavations at the end of 1902 — the beginning of 1903. For instance, in a letter to K. V. Bolsunovskyi, dated by September 12, 1902, K. K. Kościuszko-Waluszyński mentioned plans to build a new museum building, choosing a construction site, carrying out measurements on the site, drawing up plans for the future museum and an estimate of its construction. These letters also characterise K. K. Kościuszko-Waluszyński as an energetic, inquisitive, benevolent and hospitable person, a conscientious researcher and museum officer, who sought to establish contacts with Kyiv scholars in order to identify analogies to the finds from Chersonesus, exchange professional literature and attribution of the discovered finds. 2023 Article Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України) / О.О. Попельницька // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 139-150. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.139 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199584 [902:929](477.411)(044) uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Iсторiя науки Iсторiя науки
spellingShingle	Iсторiя науки Iсторiя науки Попельницька, О.О. Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України) Археологія
description	У статті розглянуто два листи К. К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського, що висвітлюють окремі аспекти археологічного вивчення Херсонеса в 1902 р.
format	Article
author	Попельницька, О.О.
author_facet	Попельницька, О.О.
author_sort	Попельницька, О.О.
title	Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України)
title_short	Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України)
title_full	Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України)
title_fullStr	Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України)
title_full_unstemmed	Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України)
title_sort	листи к.к. косцюшка-валюжинича до к. в. болсуновського (за матеріалами наукового архіву національного музею історії україни)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Iсторiя науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199584
citation_txt	Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України) / О.О. Попельницька // Археологія. — 2023. — № 3. — С. 139-150. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT popelʹnicʹkaoo listikkkoscûškavalûžiničadokvbolsunovsʹkogozamateríalaminaukovogoarhívunacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni
first_indexed	2024-10-17T04:02:16Z
last_indexed	2024-10-17T04:02:16Z
_version_	1813132331626528768
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 139 Iсторiя науки УДК: [902:929](477.411)(044) https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.139 © О. О. ПОПЕЛЬНИЦЬКА* 2023 ЛИСТИ К.К. КОСЦЮШКА-ВАЛЮЖИНИЧА ДО К. В. БОЛСУНОВСЬКОГО (ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВОГО АРХІВУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ) У статті розглянуто два листи К. К. Косцюшка- Валюжинича до К. В. Болсуновського, що висвітлю- ють окремі аспекти археологічного вивчення Хер- сонеса в 1902 р. К л ю ч о в і с л о в а: К. К. Косцюшко-Валюжинич, К. В. Болсуновський, Національний музей історії України, Національний заповідник «Херсонес Тав- рійський», археологія, архіви. Метою публікації є введення до наукового обі- гу двох епістолярних джерел, важливих як при вивченні окремих аспектів становлення ві- тчизняної археологічної науки (археологічне вивчення Херсонеса на початку ХХ ст.), так і особистих стосунків відомих наукових дія- чів Києва К. В. Болсуновського та Севастополя К. К. Косцюшка-Валюжинича. Біографію К. К. Косцюшка-Валюжини- ча (рис. 1) і його діяльність на посаді дирек- тора Музею Херсонеса вивчали дослідники Л. О. Гриненко (Гриненко 2014), Т. В. Діанова та Н. В. Красовська (Діанова, Красовська 2009, с. 72-86), В. В. Каліновський (Калиновский 2017, с. 67-77), А. І. Романчук (Романчук 1991, с. 111-121; 2008, с. 495-496), С. Б. Сорочан (Со- рочан 2010, с. 120-121), ін. (Шевченко, Тара- сенко 2007, с. 4-7). Проте досі не створено до- слідження, присвяченого епістолярній спадщи- ні К. К. Косцюшка-Валюжинича, зокрема його листуванню з київськими дослідниками анти- чних старожитностей. Новизна та актуальність дослідження поля- гають у тому, що в ньому вперше висвітлено професійні та особисті контакти представників київської наукової спільноти з кримським до- слідником К. К. Косцюшком-Валюжиничем на ниві вивчення археології та нумізматики. У Науковому архіві Національного музею історії України (далі — НМІУ) у фонді 4 збе- рігаються два листи першого директора Хер- сонеського музею1 К. К. Косцюшка-Валюжи- нича до К. В. Болсуновського, датовані 12 ве- ресня та 12 грудня 1902 р. (листи, адресовані 1 Національний заповідник «Херсонес Таврійський» розта- шований на території м. Севастополь (АР Крим) і включе- ний до переліку об’єктів Всесвітнього спадку ЮНЕСКО. * ПОПЕЛЬНИЦЬКА Олена Олексіївна — кандидат іс- торичних наук, провідний науковий співробітник На- ціонального музею історії України, ORCID: 0000-0002- 2719-2503, elenac503@gmail.com Рис. 1. К. К. Косцюшко-Валюжинич Fig. 1. K. К. Kościuszko-Waluszyński ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3140 С. Л. Дроздову, 70, 70зв, 71, 71зв, 72, 72зв., 73, 73зв.). Із публікації А. І. Романчук відомо, що в особовому фонді К. К. Косцюшка-Валюжи- нича в науково-архівному відділі заповідни- ка «Херсонес Таврійський» зберігаються лис- ти К. В. Болсуновського та К. К. Косцюш- ка-Валюжинича за 1890—1904 рр. (Романчук 2008, с. 495-496). Отже, листування двох на- уковців тривало майже п’ятнадцять років. У листі, написаному приблизно 1903 р. та опу- блікованому А. І. Романчук (Романчук 2008, с. 495-496), К. К. Косцюшко-Валюжинич пише К. В. Болсуновському: «Сердечна Вам подяка за добру пам’ять про мне та надсилання тво- ру М. Я. Енгеля ‟Російська Помпея”2. Студія ця надзвичайно цікава тим, що автор намага- ється підсумувати Вашу багаторічну працю [з вивчення Херсонеса. — О. П.]; написана вона, проте, белетристично. Очевидно, автор праг- нув популяризувати наукові питання, пов’язані з історією Херсонеса. Ну, й за це подяка! <…> Ви зараз перебуваєте у більш сприятливих умо- вах, і я сердечно радію Вашим успіхам. Прийде час, коли усі дадуть гідну оцінку Вашим пра- цям, створеним для історії нашого краю та батьківщини».3 Напевно, К. К. Косцюшко-Валюжинич кон- сультувався з К. В. Болсуновським із питань атрибуції нумізматичних знахідок, виявлених у Херсонесі. Адже, згідно з методикою того- часних археологічних досліджень, саме ну- мізматичні матеріали відігравали одну з вирі- шальних ролей у визначенні часу споруджен- ня виявлених будівель та інших археологічних об’єктів (Сорочан 2010, с. 122). Автор згаданого листа Карл Казимирович Косцюшко-Валюжинич (1847—1907) народив- ся на території Білорусі у дворянській родині, був інженером за фахом. Із 1879 р. К. К. Кос- цюшко-Валюжинич мешкав у Севастополі, оскільки хворів на сухоти і був змушений жити у сприятливих кліматичних умовах, якими сла- вилось південне узбережжя Криму. Мешкаю- чи у Севастополі, К. К. Косцюшко-Валюжинич захопився дослідженням історії та археології Криму і став членом Одеського товариства іс- торії та старожитностей. Саме за рекоменда- 2 Ідеться про книгу севастопольського краєзнавця «Рус- ская Помпея (Херсонес Таврический). Очерк архео- логических расследований. Заметки и впечатления» (1903). 3 Тут і далі переклад з російської О. Попельницької цією Одеського товариства К. К. Косцюшко- Валюжинич із 1888 р. за дорученням Імпера- торської археологічної комісії майже 20 років здійснював археологічне вивчення Херсонеса: його житлової забудови, вуличної мережі, ре- місничих майстерень, громадських будівель, храмових споруд, водогону та міських укрі- плень античного й середньовічного міста (Ро- манчук 1991, с. 113-114, 120). З 1851 р. на території давнього Херсонеса діяв монастир, за ініціативою керівництва яко- го тут проводились аматорські розкопки, ме- тою яких було виявлення християнських ста- рожитностей. Виявлені знахідки зберігались у монастирському музеї, створеному 1859 р. З 1870-х рр. на території Херсонеса археологіч- ні дослідження проводило також Одеське това- риство історії та старожитностей, яке виявле- ні християнські знахідки передавало до монас- тирського музею, а знахідки дохристиянського часу — до Одеського міського музею старожит- ностей (Каліновський 2011, с. 8). Із 1888 р. про- водити археологічні дослідження на терито- рії Херсонеса мала право лише Імператорська археологічна комісія, представником якої був К. К. Косцюшко-Валюжинич. У 1892 р. уче- ний заснував у Херсонесі музей, який мав на- зву «Склад місцевих старожитностей»: у будів- лі, спеціально для цього спорудженій на бере- зі Карантинної бухти, експонувались знахідки, виявлені під час розкопок починаючи з 1888 р. У листі до К. В. Болсуновського, датовано- му 12 вересня 1902 р., К. К. Косцюшко-Валю- жинич згадує про плани спорудити новий буди- нок музею, обрання місця будівництва, прове- дення обмірів на місцевості, складання планів майбутнього музею та кошторису його будівни- цтва. К. К. Косцюшко-Валюжинич прагнув об’єднати у стінах Херсонеського музею всі археологіч- ні артефакти, виявлені на території Херсонеса в другій половині ХІХ ст. Проте адміністрація Херсонеського монастиря відмовилась переда- ти К. К. Косцюшку-Валюжиничу археологіч- ні знахідки з монастирського музею (Роман- чук 1991, с. 118; 2008, с. 22-25, 497-499, 507; Калиновский 2017, с. 67-68). Про свої склад- ні стосунки з керівництвом Херсонеського мо- настиря К. К. Косцюшко-Валюжинич згадував у листі до К. В. Болсуновського, датованому 12 грудня 1902 р. Змінити ситуацію на краще допоміг випа- док. 18 вересня 1902 р. до Херсонеса завітав ро- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 141 сійський імператор Микола ІІ, який уперше від- відав Херсонес у 1898 р. Слід віддати належне К. К. Косцюшку-Валюжиничу, який, знайомлячи поважних гостей із музейною експозицією, зга- дав слова відомого тогочасного авторитетного ко- лекціонера Б. І. Ханенка4 про важливість першо- чергового вивчення старожитностей Херсонеса як джерела запозичення християнської культури. Користуючись нагодою, К. К. Косцюшко-Валю- жинич ознайомив присутніх із двома проєкта- ми нової будівлі музею та, певно, зауважив необ- хідність експонування в новому музеї всіх знахі- док із території Херсонеса, включно з тими, що зберігались у Херсонеському монастирі. Певно, промова директора Херсонеського музею спра- вила гарне враження на російського монарха, оскільки надалі державне фінансування на утри- мання музею Херсонеса було значно збільшено, а також прийнято рішення про побудову нового приміщення музею Херсонеса, до якого, зокрема, передбачалось передати археологічні знахідки з Херсонеського монастиря (Романчук 2008, с. 30; Калиновский 2017, с. 69-70). Про візит монаршої особи К. К. Косцюшко- Валюжинич повідомив у газеті «Крымский Вест- ник» та науковому часописі «Известия Тавричес- кой ученой архивной комиссии» (Калиновский 2017, с. 69), а також поінформував К. В. Болсу- новського в листі від 12 грудня 1902 р. У цьо- му ж листі К. К. Косцюшко-Валюжинич оповів про свою перемогу у кількарічному протистоянні з адміністрацією Херсонеського монастиря після візиту російського царя, на якого він справив гар- не враження як палкий ентузіаст археологічного вивчення Херсонеса. Отже, ченці нарешті дозво- лили К. К. Косцюшкові-Валюжиничу здійснюва- ти археологічне вивчення території монастиря, чим той відразу ж скористався: упродовж двох місяців очолювані ним десять робітників прово- дили розкопки та виявили чимало цікавих знахі- док. Одержувач двох означених листів, що збе- рігаються в Науковому архіві НМІУ, Карл Ва- сильович Болсуновський (1838—1924) був ві- домим нумізматом-експертом, знавцем анти- чних монет (Міщук 2003, с. 182-183) (рис. 2). К. К. Косцюшко-Валюжинич та К. В. Болсунов- ський не лише листувались, а й зустрічалися. Про це свідчать рядки листа К. К. Косцюшка- Валюжинича до К. В. Болсуновського від 12 ве- 4 Із яким К. К. Косцюшко-Валюжинич незадовго до того зустрівся в Херсонесі, про що йдеться у листі до К. В. Болсуновського за 12 вересня 1902 р. ресня 1902 р.: «…буду дуже радий знову поба- чити Вас у Херсонесі». К. В. Болсуновський міг познайомитись із К. К. Косцюшком-Валюжиничем під час одно- го зі своїх візитів до музею Херсонеса5. Мож- ливо, спочатку вони обмінювались листами: перші листи К. В. Болсуновського до К. К. Кос- цюшка-Валюжинича, що зберігаються у нау- ково-архівному відділі НЗ «Херсонес Таврій- ський», датовані 1890-ми рр. Можливо, пізні- ше відбулась їх особиста зустріч. Імовірно, саме К. В. Болсуновський позна- йомив К. К. Косцюшка-Валюжинича з Б. І. Ха- ненком, із яким К. В. Болсуновський підтри- мував не лише професійні, а й дружні стосун- ки, про що свідчать листи й телеграми, що зберігаються в Науковому архіві НМІУ у фон- 5 Про свої поїздки до Криму, які він здійснював упродовж багатьох років для покращення здоров’я, К.В. Болсу- новський згадує у листах до колекціонера старожитнос- тей С. Л. Дроздова та київського нумізмата М. Г. Заха- ревича-Захарієвського, які зберігаються в Науковому архіві НМІУ. Рис. 2. К. В. Болсуновський Fig. 2. K. V. Bolsunovskyi ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3142 ді К. В. Болсуновського. Із цієї кореспонденції стає відомо про спільні подорожі К. В. Болсу- новського та Б. І. Ханенка здійснені з лікуваль- ною метою. Певно, під час однієї з таких по- дорожей до Криму Б. І. Ханенко та К. В. Бол- суновський відвідали Херсонеський музей, де особисто написали відгуки у книзі відвідувачів (Діанова, Красовська 2009, с. 78). Налагодженню дружніх стосунків між К. К. Кос- цюшком-Валюжиничем та Б. І. Ханенком, який колекціонував античні старожитності, сприя- ла єдність їхніх наукових інтересів. У листі від 12 грудня 1902 р. К. К. Косцюшко-Валюжи- нич згадує наявні у нього ілюстровані катало- ги зібрання Б. І. Ханенка «Древности русские. Кресты и образки» («Старожитності російські. Хрести та образки») (1899) та п’ять випусків часопису «Древности Приднепровья» («Старо- житності Придніпров’я») (1899—1902). У цих виданнях, зокрема, були опубліковані археоло- гічні знахідки, що походили з античних міст Північного Причорномор’я6. Про свої зустрічі з відомими київським ко- лекціонером та меценатом Б. І. Ханенком (1849—1917) К. К. Косцюшко-Валюжинич зга- дує у листах до К. В. Болсуновського за 12 ве- ресня та 12 грудня 1902 р.: «Ви та Богдан Івано- вич справили на мене настільки гарне вражен- ня з першого моменту нашого знайомства…». Не виключено, що К. К. Косцюшко-Валю- жинич до своєї особистої зустрічі з Б. І. Ханен- ком листувався з ним: у науково-архівному від- 6 Уже після написання в 1902 р. К. К. Косцюшком-Валю- жиничем означеного листа — у 1907 р. вийшов друком 6-й том «Древностей Приднепровья и побережья Чер- ного моря»(«Старожитності Придніпров’я та узбереж- жя Чорного моря»), у якому опубліковано археологічні артефакти з колекції Б. І. Ханенка, що походять із Пан- тикапею, Ольвії тощо. ділі НЗ «Херсонес Таврійський» зберігаються листи К. К. Косцюшко-Валюжинича до Київ- ського музею старожитностей та мистецтв, го- ловою наглядової ради якого був Б. І. Ханенко (Романчук 2008, с. 495-496). Два листи відомого дослідника археології Херсонеса К. К. Косцюшка-Валюжинича адре- совані знаному не лише в Києві, а й за межа- ми України нумізмату, знавцю античних монет К. В. Болсуновському, є цікавими епістолярни- ми джерелами з історії становлення вітчизня- ної археології. Ці документи містять відомості як про окре- мі аспекти діяльності музею Херсонеса, так і про особисті контакти київських і кримських науковців на початку ХХ ст. У листах містять- ся згадки про впорядкування території музею, проведення К. К. Косцюшком-Валюжиничем екскурсій для відвідувачів Херсонеса по міс- цях розкопок та в експозиції музею, створення проєкту нової будівлі музею, організацію про- ведення розкопок наприкінці 1902 — на почат- ку 1903 рр. Публіковані листи також характеризують К. К. Косцюшка-Валюжинича як енергійну, до- питливу, доброзичливу та гостинну людину, сумлінного науковця й музейника, що прагнув до налагодження контактів із київськими вче- ними з метою виявлення аналогій знахідкам із Херсонеса, обміну фаховою літературою та отримання консультацій із питань атрибуції ви- явлених знахідок. Подальші дослідження в царині фахових та особистих контактів представників київ- ської й кримської наукових спільнот наприкін- ці ХІХ — на початку ХХ ст. у контексті приват- ного листування та вивчення епістолярних ар- хівних джерел є доволі перспективними. Херсонес, 12го сентября 1902. Многоуважаемый Карл Васильевич! Не нахожу слов, как благодарить Вас за Ваше внимание, за журнал и особенно за Ваше сердечное письмо, которое как зеркало отра- жает Вашу доброту, научную любознатель- ность и душевную молодость. Заочно обнимаю Вас и буду очень рад скоро опять увидеть Вас в Херсонесе. Додаток 1. Лист К. К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського, 12 вересня 1902 р. (рис. 3 — 4) Науковий архів НМІУ, фонд. 4, оп. 1, спр. 20, 18, арк. 70—71зв С 7го числа у нас дует холодный северный ветер и небо покрыто мрачными тучами, но это явление обычное во время осенняго рав- ноденствия7, и я уверен, что через несколько дней вернется лето и можно будет продо- лжать купания. 7 Дату вказано за старим стилем. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 143 Своему старому другу Илье Андрееви- чу Суслову8 я сообщил радостную весть, что многоуважаемый Богдан Иванович [Ханенко] живо заинтересовался Херсонесом и обещал в недалеком будущем уделить ему почетное место в своих трудах, признав в нем старшего брата Киева! Усиленно готовлюсь к великому событию, имеющему свершиться на днях9: все привожу в порядок, все чищу музей, раскопки, дороги, и нервы взвинчены до крайняго предела, усиленно работают, а тут еще небывалый приток посе- 8 Ілля Андрійович Суслов — секретар Імператорської археологічної комісії. У науково-архівному відді- лі НЗ «Херсонес Таврійський» зберігається листуван- ня К. К. Косцюшка-Валюжинича з І. А. Сусловим за 1889—1907 рр. (Гриненко 2014, с. 6). 9 Ідеться про візит до Херсонеса російського імператора Миколи ІІ 18 вересня 1902 р. (Калиновский 2017, с. 69; Діанова, Красовська 2009, с. 79). тителей, из коих многия отрываютъ меня от работы, заставляя объяснять в музее и на рас- копках, в чем я из принципа никогда никому не отказываю. Пересмотром присланнаго журнала я за- ймусь в зимние вечера, после окончания отчета о раскопках за 1902 г. Мыслью Вашей и Богдана Ивановича отно- сительно места для постройки музея10, я твер- до решил воспользоваться и завтра же, не откладывая, займуся на месте измерениями, чтобы иметь возможность к Высочайшему при- езду составить планы и смету. Я враг всяких стихийных музеев: вся суть, вся сила должны за- ключаться в древностях, а здание музея должно быть обширно, светло и удобно приспособлено для классификации древностей по эпохам. Иное дело, если это здание, как гнездо ласточки, мож- 10 Мова йде про нову будівлю музею. Рис. 3. Лист К. Косцюшка-Валюжиніча до К. Болсуновського. 12 вересня 1902 р., с. 1-2 НМІУ Fig. 3. Letter from K. Kościuszko-Waluszyński to K. Bolsunovskyi. 12 September 1902; p. 1-2. The National Museum of the History of Ukraine. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3144 Рис. 4. Лист К. Косцюшка-Валюжиніча до К. Болсуновського. 12 вересня 1902 р., с. 3-4 НМІУ Fig. 4. Letter from K. Kościuszko-Waluszyński to K. Bolsunovskyi. 12 September 1902; p. 3-4. The National Museum of the History of Ukraine. но прилепить к городской стене и башне древне- го Херсонеса, тогда, конечно, необходимо удер- жать для него тот же стиль: кладка рустами, бойницы сверху, дорический портик с каменными каннелированными колоннами, высокие окна и двери и во всем гармонія и величественная про- стота. Хоть бы дожить11 до открытия нового му- зея. Вы и Богдан Иванович, конечно не отка- зали бы приехать на это торжество? Но до- вольно злоупотреблять Вашей добротой! 11 К. К. Косцюшко-Валюжинич, пишучи ці рядки, трива- лий час хворів на сухоти. Спорудженню нової будів- лі музею спочатку завадила російсько-японська війна 1904—1905 рр., потім революційні події у Російській імперії 1905—1907 рр., зрештою — його передчасна смерть у 1907 р. (Калиновский 2017, с. 70). Сучасна му- зейна експозиція Херсонеського заповідника розміще- на в колишніх монастирських будівлях 1916 та 1863 рр. спорудження: відділ античності — у трапезній, серед- ньовічний відділ — у братсько-настоятельському кор- пусі. Открытки с видами Крыма можно иметь в магазине Д. О. Харченко12 и недорого, как у него своя фототипия и типография. Прошу засвидетельствовать мое глубочай- шее почтение Богдану Ивановичу и племяннице Вашей и всегда выразить преданность сердеч- ное влечение готового к услугам К. Коцюшко- Валюжинича. Херсонес, 12 вересня 1902 р. Шановний Карле Васильовичу! Не знаходжу слів, як дякувати Вам за Вашу увагу, за журнал і особливо за Ваш сердечний лист, який, наче дзеркало, відображає Вашу до- броту, наукову допитливість і душевну молодість. Заочно обіймаю Вас і буду дуже радий неза- баром знову побачити Вас у Херсонесі. 12 Видавець, власник крамниць із продажу друкованих видань і письмового паперу у Севастополі та Феодосії. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 145 З 7-го числа у нас дме холодний північний вітер і небо вкрите похмурими хмарами, але це звичне явище під час осіннього рівноден- ня, і я впевнений, що через кілька днів повер- неться літо й можна буде продовжувати ку- пання. Своєму старому другові Іллі Андрійовичу Суслову я повідомив радісну звістку, що ша- новний Богдан Іванович жваво зацікавився Херсонесом і обіцяв у недалекому майбутньо- му приділити йому почесне місце у своїх пра- цях, визнавши у ньому старшого брата Києва! Посилено готуюсь до великої події, що має від- бутись днями: усе довожу до ладу, чищу музей, розкопки, дороги, і нерви збуджені до краю, поси- лено працюють, а тут ще небувалий приплив від- відувачів, із яких багато хто відволікає мене від ро- боти, змушуючи пояснювати в музеї та на розкоп- ках, у чому я принципово нікому не відмовляю. Переглядом надісланого журналу я займа- тимусь у зимові вечори, після завершення звіту про розкопки у 1902 році. Думкою вашою та Богдана Івановича щодо місця для спорудження музею я твердо вирішив скористатись і завтра ж, не зволікаючи, зайнятися на місці вимірами, щоб мати змогу до Височай- шого приїзду скласти план та кошторис. Я ворог усіляких стихійних музеїв: уся сутність, уся сила мусять зосереджуватись у старожитностях, а бу- дівля музею повинна бути просторою, світлою та зручно пристосованою для класифікації старо- житностей за епохами. Інша справа, якщо будівлю, як гніздо ластівки, можна приліпити до міської стіни й башти дав- нього Херсонеса, тоді, звичайно, потрібно витри- мати для неї той самий стиль: рустована кладка, бійниці угорі, доричний портик із кам’яними ка- нелюрованими колонами, високі вікна та двері і в усьому гармонія й велична простота. Хоч би дожити до відкриття нового музею. Ви та Богдан Іванович, звичайно, не відмовили б приїхати на урочистості? Проте досить зло- вживати Вашою добротою! Поштівки з видами Криму можна придбати у крамниці Д. О. Харченка і недорого, оскільки у нього власна фототипія та друкарня. Прошу засвідчити мою глибоку шану Богда- нові Івановичу та Вашій племінниці та завжди висловити відданість і сердечну готовність до по- слуг К. Косцюшка-Валюжинича. Рис. 5. Конверт листа К. Косцюшка-Валюжинича до К. Болсуновського. 12 грудня 1902 р. НМІУ Fig. 5. Envelope of the letter from K. Kościuszko-Waluszyński to K. Bolsunovskyi. 12 December 1902. The National Museum of the History of Ukraine. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3146 Рис. 6. Лист К. Косцюшка-Валюжиніча до К. Болсуновського. 12 грудня 1902 р., с.1-2 НМІУ Fig. 6. Letter from K. Kościuszko-Waluszyński to K. Bolsunovskyi. 12 December 1902, p. 1-2. The National Museum of the History of Ukraine. Херсонес-Таврический, 12.ХІІ.1902 г. Многоуважаемый Карл Васильевич! Счастлив тот, Кто сочетал на склоне лет И жар души, и знанья свет! Эти прекрасные слова Шиллера припо- минаются мне каждый раз, когда я читаю Ваши восторженные письма и каждый раз я повторяю, что еще можно жить, тру- диться быть счастливым, пока есть на све- те люди, с которыми можно работать для науки, видя в последней идеальную богиню, а не дойную корову, как на нее смотрят хер- сонесские монахи13. 13 Сарказм К. К. Косцюшка-Валюжинича спричинений Вы и Богдан Иванович [Ханенко] настолько очаровали меня с первого момента нашего зна- комства, что я, словами того же поэта, обра- щаюсь с Ich sei, gewährt mir die Bitte, In eurem Bunde der dritte! Высказанные Вами, дорогой Карл Василье- вич, мысли о связи Херсонеса с Русью мне очень по душе. Изучайте, насколько возможно бли- же, киевския древности и приезжайте в Херсо- нес — уверен, что внимательное сравнение их с тим, що ченці Херсонеського монастиря розшукували лише старожитності, пов’язані з християнством, експо- нування яких приваблювало прочан до місця, де за цер- ковною легендою 988 р. хрестився київський князь Во- лодимир. Нехристиянські археологічні знахідки ченців не цікавили (Калиновский 2017, с. 67). Додаток 2. Лист К. К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського, 12 грудня 1902 р. (рис. 5 — 7) Науковий архів НМІУ. Фонд. 4. Оп. 1. Спр. 20, 18. Арк. 72—73зв ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 147 местными древностями дает богатый мате- риал и значительно подвинет вперед Вашу те- орию. Очень обрадовали бы Вы меня, приехав весной в Херсонес на более продолжительный срок; даю Вам слово, что тогда в Вашей хрис- тианской витриночке14 прибавится много ин- тересного. Труды многоуважаемого Богдана Ивано- вича [Ханенко] у меня, кажется, все: 2 тома «Кресты»15 и 5 томов «Древности Придне- провья». Со временем я извлеку из них много интересного и поучительнаго для обширнаго описания раскопок Херсонеса. Начало победы света над мраком невежества уже наступи- ло: после посещения раскопок Его Величеством [18 вересня 1902 р. — О.П.] и высказанных Го- сударем взглядов на значение Херсонеса для 14 Ідеться про приватний музей К. В. Болсуновського. 15 Мова йде про видання «Древности русские. Кресты и образки. Собрание Б. И. и В. Н. Ханенко» (1899). России — монастырь, не дождавшись даже высочайшаго повеления, которое, несомнен- но, скоро последует, широко раскрыл мне во- рота и дозволил копать всюду, где только не имеется построек. Второй месяц 10 моих ра- бочих, как кроты, роются плантажом16 на шестиаршинной17 глубине и извлекают много интересных древностей18, которым я дал на- звания «Плоды 18го сентября»19. Съ 1го января будущаго года у меня будет работать круглый год артель из 20-ти чело- 16 Один із тогочасних методів археологічних розкопок. 17 Приблизно 4,2 м. 18 Розкопки, проведені наприкінці 1902 р. під керівни- цтвом К. К. Косцюшка-Валюжинича, стали досить результативними. Були досліджені рештки християн- ського храму з мозаїчною підлогою, центральної час- тини акрополя, некрополя поблизу Карантинної бухти та залишки двох базилік (Раскопки в Херсонесе 1906, с. 20-43). 19 Дата відвідання Херсонеса в 1902 р. російським монархом. Рис. 7. Лист К. Косцюшка-Валюжиніча до К. Болсуновського. 12 грудня 1902 р., с.3-4 НМІУ Fig. 8. Letter from K. Kościuszko-Waluszyński to K. Bolsunovskyi. 12 December 1902, p. 3-4. The National Museum of the History of Ukraine. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3148 век20 тружеников-литовцев, уроженцов Грод- ненской губернии21 Литовцы, говорят, раз- рушили в XIV веке Херсонес (если в это время еще было что разрушать22), пусть же те- перь их потомки извлекают его из недр земли! Это мое личное мнение, что в деле расхище- ния Херсонеса наш православный монастырь и пресловутый «вооруженный мир»23 далеко оставили за собой языческих скифов, половцев, литовцев и всех прочих «варваров», как их вели- чает знаменитая херсонесская присяга24. Крепко жму заочно Вашу руку и радуюсь при мысли увидеться с Вами весной. Ваш преданный К. Валюжинич. Херсонес Таврійський, 12 грудня 1902 р. Шановний Карле Васильовичу! Щасливий той, Хто поєднав на схилі літ Палкість душі і знання світло! Ці прекрасні слова Шиллера пригадують- ся мені кожного разу, коли я читаю Ваші за- хоплені листи, і кожен раз я повторюю, що ще можна жити, намагатися бути щасливим, доки є на світі люди, з якими можна працювати для науки, вбачаючи у ній ідеальну богиню, а не дійну корову, як на неї дивляться херсонесь- кі ченці. 20 У 1903 р. під керівництвом К.К. Косцюшка-Валюжини- ча було досліджено ділянки вздовж прибережної місь- кої стіни та «Складу старожитностей», розташованого на території колишніх акрополя та некрополя. Ці роз- копки супроводжувались численними знахідками різ- ночасових будівель, поховань та артефактів (Раскопки в Херсонесе 1904, с. 28-46). 21 Певно, що К. К. Косцюшко-Валюжинич підтримував зв’язки з родичами та знайомими в Білорусі, де набрано робітників для розкопок у Херсонесі. 22 На думку дослідників, після руйнації Херсонеса вій- ськами золотоординського темника Ногая (1299) у 1363 та 1397 рр. місто завойовували війська литовських кня- зів Ольгерда та Вітовта. 23 Автор має на увазі некваліфіковані розкопки, що про- водились під наглядом ченців. Також, напевно, він має на увазі діяльність французьких та російських військо- вих, перші з яких під час облоги Севастополя (1854— 1855) спорудили на Херсонеському півострові земляні укріплення, а другі у 1880—1895 та 1904 рр. — казе- матовані берегові артилерійські батареї. Такі земляні роботи, звичайно, не сприяли збереженню культурних археологічних шарів Херсонеса. 24 «Присяга громадян Херсонеса» — виявлена у 1890- х рр. епіграфічна пам’ятка ІІІ ст. до н. е. Ви та Богдан Іванович настільки зачарували мене з першого моменту нашого знайомства, що я, словами того ж поета, звертаюсь з "Якщо ви згодні із бажанням цим, / Я буду третім у ва- шій спілці!" Висловлені Вами, любий Карле Васильови- чу, думки про зв’язки Херсонеса з Руссю мені дуже до душі. Вивчайте, наскільки це можли- во ближче, київські старожитності і приїздіть до Херсонеса — впевнений, що уважне порів- няння їх із місцевими старожитностями дасть багатий матеріал і значно зрушить уперед вашу теорію. Дуже потішили б Ви мене, при- їхавши весною до Херсонеса на більш трива- лий термін; даю Вам слово, що тоді у Вашій християнській вітрині з’явиться багато чого цікавого. Праці вельми шанованого Богдана Івано- вича у мене, здається, усі: 2 томи «Хрести» та 5 томів «Старожитностей Придніпров’я». З часом я візьму з них багато цікавого й по- вчального для широкого опису розкопок Хер- сонеса. Початок перемоги світла над темря- вою невігластва вже настав: після відвідин розкопок Його Величністю і висловлених Го- сударем поглядів на значення Херсонеса для Росії, монастир, не дочекавшись навіть висо- чайшого повеління, яке, без сумніву, не заба- риться, широко відчинив мені ворота і дозво- лив копати всюди, де відсутні споруди. Дру- гий місяць 10 моїх робітників, як кроти, риють плантажом на шестиаршинній глибині і вилу- чають чимало цікавих старожитностей, яким я дав назву «Плоди 18-го вересня». З 1-го січня майбутнього року у мене увесь рік поспіль буде працювати артіль із 20-ти працівників-литовців, уродженців Гроднен- ської губернії. Кажуть, що литовці зруйнували у XIV ст. Херсонес (якщо у той час ще було що руйну- вати), нехай же тепер їхні нащадки вилуча- ють його з надр землі! Це моя особиста думка, що у справі пограбування Херсонеса наш пра- вославний монастир і так званий «озброєний світ» далеко позаду залишили язичників-скі- фів, половців, литовців і усіх інших «варварів», як їх називає знаменита херсонеська присяга. Міцно заочно тисну Вашу руку і радію при думці побачитись із Вами навесні. Відданий Вам К. Валюжинич. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 149 Olena O. Popelnytska PhD, The National Museum of the History of Ukraine, Leading Research Fellow, ORCID: 0000-0002-2719-2503, elenac503@ gmail.com LETTERS OF K. K. KOŚCIUSZKO-WALUSZYŃSKI TO K. V. BOLSUNOVSKYI (ACCORDING TO THE SCIENTIFIC ARCHIVE OF THE NATIONAL MUSEUM OF THE HISTORY OF UKRAINE) In the archives of the National Museum of the History of Ukraine in the fund of K. V. Bolsunovskyi there are two letters from K. K. Kościuszko-Waluszyński, dated by 1902. The author of these letters, Karol Kościuszko-Waluszyński, from 1888 had been heading the Museum in Chersonesus and conducted excavations of this ancient city. The recipient of these letters, Karl Bolsunovskyi, was a well-known expert numismatist and connoisseur of ancient coins. K. K. Kościuszko-Waluszyński and K. V. Bolsunovskyi not only corresponded, but were also personally acquainted. This is evidenced by the lines of the letter of K. K. Kościuszko-Waluszyński dated by September 12, 1902. K. V. Bolsunovskyi could have met K. K. Kościuszko-Waluszyński during one of his visits to the museum in Chersonesus. The novelty and relevance of the research lies in the study of professional and personal contacts of the representatives of Kyiv scientific elite K. V. Bolsunovskyi and B. I. Khanenko with the Crimean researcher K. K. Kościuszko-Waluszyński on the field of archaeology and numismatics. These documents contain information about individual aspects of the activities of the Chersonesus museum, as well as about personal contacts of Kyiv and Crimean scholars that had taken place at the beginning of the 20th century. The letters contain references to the organization of the museum's territory, the creation of a project for a new museum building and the organization of excavations at the end of 1902 — the beginning of 1903. For instance, in a letter to K. V. Bolsunovskyi, dated by September 12, 1902, K. K. Kościuszko-Waluszyński mentioned plans to build a new museum building, choosing a construction site, carrying out measurements on the site, drawing up plans for the future museum and an estimate of its construction. These letters also characterise K. K. Kościuszko-Waluszyński as an energetic, inquisitive, benevolent and hospitable person, a conscientious researcher and museum officer, who sought to establish contacts with Kyiv scholars in order to identify analogies to the finds from Chersonesus, exchange professional literature and attribution of the discovered finds. K e y w o r d s: K. K. Kościuszko-Waluszyński, K. V. Bolsunovskyi, The National Museum of the History of Ukraine, archaeology, archives. References Hrynenko, L. O. 2014. Povelite, Gosudar, i spasite dlia chesti i slavy Rossii drevnii Khersones… (Materialy nauchnogo arkhiva Гриненко, Л. О. 2014. «Повелите, Государь, и спа- сите для чести и славы России древний Херсонес…» (Материалы научного архива музея-заповедника «Хер- сонес Таврический» о роли А. С. Уварова и П. С. Ува- ровой в изучении и сохранении памятников Херсонеса) [Виступ на Науково-практичній конференції «Роль Імпе- раторського Московського археологічного товариства у становленні та розвитку археології, охорони культур- ного спадку, музейної справи та краєзнавства», присвя- ченій 150-річчю заснування Московського археологічно- го товариства (МАТ) та приуроченій до 130-й річниці смерті першого голови МАТ О. С. Уварова та 90-й річни- ці смерті голови МАТ П. С. Уварової. 16 грудня 2014 р.]. URL: https://www.academia.edu/32366898 (дата звернен- ня: 04.10.2020). Діанова, Т. В., Красовська, Н. В. 2009. Херсонеський музей очима відвідувачів. Археологія, 1, с. 72-86. Каліновський, В. В. 2011. Монастир Св. Володими- ра й археологічне дослідження Херсонеса: нові свідоцтва про охорону християнських старожитностей Криму (дру- га половина XIX ст.). Праці Центру пам’яткознавства. Збірник наукових праць, 19, с. 281-290. Калиновский, В. В. 2017. Посещение императором Николаем II «Склада местных древностей» в Херсоне- се в 1902 г. в контексте взаимоотношений археологов и провославного духовенства. Вопросы музеологии, 2(16), с. 67-77. Листи, адресовані С. Л. Дроздову. Є листи Б. І. Ха- ненка та В. В. Хвойки (попередній заголовок справи «Откритки та листи, адресовані на ім’я Болсуновсько- го. Архів ЦІМ [Центрального історичного музею], № 45. На 68 с.»). Науковий архів Національного музею історії України, ф. 4 оп. 1, спр. 20, 18, арк. 70, 70зв, 71, 71зв, 72, 72зв., 73, 73зв. Міщук, Г. А. 2003. Матеріали до вивчення розвитку нумізматики наприкінці ХІХ — у 30-х роках ХХ ст. в особовому архівному фонді В. Ю. Данилевича. Рукопис- на та книжкова спадщина України, 8, с. 175-184. Раскопки в Херсонесе. 1904. Отчет Император- ской археологической комиссии за 1902 год. Санкт- Петербург: Типография Главного управления уделов, с. 28-46. Раскопки в Херсонесе. 1906. Отчет Императорской археологической комиссии за 1903 год. Санкт-Петербург: Типография Главного управления уделов, с. 20-43. Романчук, А. І. 1991. К. К. Косцюшко-Валюжинич (1847—1907 рр.). Археологія, 2, с. 111-121. Романчук, А. И. 2008. Исследования Херсонеса—Хер- сона. Раскопки. Гипотезы. Проблемы. Т. 2: Византий- ский город. Тюмень: Издательство Тюменского государ- ственного университета. Сорочан, С. Б. 2010. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.). Очерки истории и культуры. Том II, часть І. Харьков; Москва: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке. Шевченко Т. М., Тарасенко І. Г. 2007. Пам’яті К. К. Косцюшко-Валюжинича – видатного дослідника Херсонеса. Археологія. 3, с. 4-7. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3150 muzeia-zapovednika Khersones Tavricheskii o roli A. S. Uvarova y P. S. Uvarovoi v izuchenii i sokhranenii pamiatnikov Khersonesa) [Vystup na Naukovo-praktychnii konferentsii “Rol Imperatorskoho Moskovskoho arkheolohichnoho tovarystva u stanovlenni ta rozvytku arkheolohii, okhorony kulturnoho spadku, muzeinoi spravy ta kraieznavstva”, prysviachenii 150-richchiu zasnuvannia Moskovskoho arkheolohichnoho tovarystva (MAT) ta pryurochenii do 130-i richnytsi smerti pershoho holovy MAT O. S. Uvarova ta 90-i richnytsi smerti holovy MAT P. S. Uvarovoi. 16 hrudnia 2014 r.] URL: https:// www.academia.edu/32366898 (data zvernennia: 04.10.2020). Dianova, T. V., Krasovska, N. V. 2009. Chersonesan Museum in the Eyes of Visitors. Arheologia, 1, p. 72-86. Kalinovskyi, V. V. 2011. Monastyr Sv. Volodymyra i arkheolohichne doslidzhennia Khersonesu: novi svidotstva pro okhoronu khrystyianskykh starozhytnostei Krymu (druha polovyna XIX st.). Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva: Zb. nauk. pr., 19, p. 281-290. Kalynovskyi, V. V. 2017. Poseshchenie imperatorom Nikolaem II “Sklada mestnykh drevnostei v Khersonese” v 1902 h. v kontekste vzaimootnoshenii arkheolohov i provoslavnoho dukhovenstva. Voprosy muzeologii, 2(16), p. 67-77. Lysty, adresovani S. L. Drozdovu. Ye lysty B. I. Khanenka ta V. V. Khvoiky (poperednii zaholovok spravy “Otkrytky ta lysty, adresovani na imia Bolsunovskoho. Arkhiv TsIM, no. 45. Na 68 s.”). Scientific Archives of the National Museum of the History of Ukraine, f. 4, op. 1, spr. 20, 18, ark. 70, 70zv, 71, 71zv, 72, 72zv., 73, 73zv. Mishchuk, H. A. 2003. Materialy do vyvchennia rozvytku numizmatyky naprykintsi XIX — u 30-kh rokakh XX st. v osobovomu arkhivnomu fondi V. Yu. Danylevycha. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy, 8, p. 175-184. Raskopky v Khersonese. 1904. Otchet Imperatorskoi arkheologicheskoi komissii za 1902 god. Sankt-Peterburg: Tipografia Glavnogo upravleniia udelov, p. 28-46. Raskopky v Khersonese. 1906. Otchet Imperatorskoi arkheologicheskoi komissii za 1903 god. Sankt-Peterburg: Tipografiia Glavnogo upravleniia udelov, p. 20-43. Romanchuk, A. I. 1991. K. K. Kostsiushko-Valiuzhynych (1847—1907 rr.). Arheologia, 2, p. 111-121. Romanchuk, A. Y. 2008. Issledovaniia Khersonesa—Khersona. Raskopki. Gipotezy. Problemy: T. 2: Vizantiiskyi gorod. Tiumen: Izdatelstvo Tiumenskogo gosudarstvennogo universiteta. Sorochan, S. B. 2010. Vizantiiskii Kherson (vtoraia polovina VI — pervaia polovina X vv.), vol. II—1. Ocherky istorii i kultury. Kharkiv; Moskva: Russkii Fond Sodeistviia Obrazovaniiu i Nauke. Shevchenko T. M., Tarasenko I. H. 2007. To the Memory of K.K. Kostyushko-Valuzhynych, an Outstanding Researcher of Chersonesos. Arkheologia. 3, p. 4-7.

Листи К.К. Косцюшка-Валюжинича до К. В. Болсуновського (за матеріалами наукового архіву Національного музею історії України)

Репозитарії

Схожі ресурси