Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я

У статті розглянуто всі відомі знахідки римських бронзових черпаків у сарматських та пізньоскіфських пам’ятках на територіях України, Молдови, Румунії. Проведено типологічне визначення знахідок за відомими класифікаційними схемами, обґрунтовано датування та здійснено їх міжкультурний порівняльний...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Симоненко, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2023
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199595
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я / О.В. Симоненко // Археологія. — 2023. — № 4. — С. 53-73. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199595
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1995952024-10-17T20:29:34Z Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я Симоненко, О.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу У статті розглянуто всі відомі знахідки римських бронзових черпаків у сарматських та пізньоскіфських пам’ятках на територіях України, Молдови, Румунії. Проведено типологічне визначення знахідок за відомими класифікаційними схемами, обґрунтовано датування та здійснено їх міжкультурний порівняльний аналіз. The paper examines all known finds of Roman bronze casseroles from the Sarmatian and Late Scythian burials in the territories of Ukraine, Moldova, and Romania. The items were classified according to relevant typological schemes, the dating of the finds was substantiated and a cross-cultural comparative analysis was carried out. Bronze casseroles, which were part of the equipment of a Roman legionary, are probably the most numerous type of Roman metal vessels found in the Sarmatian and Late Scythian burials. The typology and chronology of Roman bronze casseroles is well developed, and they are a reliable chronological marker. Roman bronze casseroles from the Sarmatian and Late Scythian burials of modern Ukraine, Moldova, and Romania have been studied in several works, but a comparative analysis of these vessels among the Sarmatians and Late Scythians of the Northern Pontic region has not yet been conducted and is one of the tasks of this work. Ten bronze casseroles have been discovered in the Sarmatian graves in modern Ukraine, Moldova and Romania and seven ones in the Late Scythian burials in the Crimea. The Sarmatian assemblages with Roman casseroles of Eggers types 137—144 in the Northern Pontic region are dated from the second half of the 1st to the mid-2nd centuries AD. It should be noted that the majority of similar vessels from Asian Sarmatia were also found in the graves dated mainly to the second half of the 1st — the first third of the 2nd centuries AD. There is a version that such casseroles got to the Sarmatians after the Bosporus-Roman war of 45—49 AD. A somewhat different picture is observed among the Late Scythians. All assemblages with Roman casseroles are dated since the mid-1st century AD (Ust-Alma, grave no. 720, Eggers type 133) until the last quarter of the same century (the rest of the assemblages of Ust-Alma and Belbek IV burial grounds). Sarmatian graves with casseroles have been accompanied by various and often expensive grave goods. The burials of the Late Scythian necropoli with bronze vessels also belonged to the wealthy members of the community. The assortment of Sarmatian and Late Scythian imported casseroles is somewhat different — the Sarmatians had no early casseroles of Eggers types 133—136, and the Late Scythians had no Gödåker type casseroles (Eggers type 144). There are no casseroles in the Late Scythian burials of the Lower Dnipro region, all finds are concentrated in the Crimea. 2023 Article Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я / О.В. Симоненко // Археологія. — 2023. — № 4. — С. 53-73. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.04.053 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199595 904.2(262.5-194.2)"652" uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Симоненко, О.В. Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я Археологія
description	У статті розглянуто всі відомі знахідки римських бронзових черпаків у сарматських та пізньоскіфських пам’ятках на територіях України, Молдови, Румунії. Проведено типологічне визначення знахідок за відомими класифікаційними схемами, обґрунтовано датування та здійснено їх міжкультурний порівняльний аналіз.
format	Article
author	Симоненко, О.В.
author_facet	Симоненко, О.В.
author_sort	Симоненко, О.В.
title	Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я
title_short	Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я
title_full	Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я
title_fullStr	Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я
title_full_unstemmed	Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я
title_sort	римські бронзові черпаки у варварів північного причорномор’я
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199595
citation_txt	Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я / О.В. Симоненко // Археологія. — 2023. — № 4. — С. 53-73. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT simonenkoov rimsʹkíbronzovíčerpakiuvarvarívpívníčnogopričornomorâ
first_indexed	2024-10-18T04:02:13Z
last_indexed	2024-10-18T04:02:13Z
_version_	1813222925856145408
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 53 Публiкацiї археологiчних матерiалiв УДК:904.2(262.5-194.2)"652" https://doi.org/10.15407/arheologia2023.04.053 * СИМОНЕНКО Олександр Володимирович — доктор історичних наук, провідний науковий співробітник від- ділу археології раннього залізного віку, Інститут ар- хеології НАН України, ORCID: 0000-0001-6878-556X, simonal@ukr.net РИМСЬКІ БРОНЗОВІ ЧЕРПАКИ У ВАРВАРІВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я © О. В. СИМОНЕНКО* 2023 У статті розглянуто всі відомі знахідки рим- ських бронзових черпаків у сарматських та піз- ньоскіфських пам’ятках на територіях України, Молдови, Румунії. Проведено типологічне визна- чення знахідок за відомими класифікаційними схемами, обґрунтовано датування та здійснено їх міжкультурний порівняльний аналіз. К л ю ч о в і с л о в а: сармати, пізні скіфи, Римська імперія, бронзовий черпак, римський імпорт, хронологія. Вступ Археологічний матеріал демонструє популяр- ність і цінність римського металевого посу- ду в сарматів та пізніх скіфів Північного При- чорномор’я. Бронзові черпаки, які входили до спорядження римського легіонера, мабуть, — найчисленніший вид римських металевих по- судин, знайдених у сарматських і пізньоскіф- ських похованнях. Типологія і хронологія рим- ських бронзових черпаків добре розроблена, і вони є надійним хронологічним маркером. Перші типологічні схеми створив Аладар Рад- ноті на матеріалах із Паннонії (Radnóti 1938) і Ханс Юрґен Eґґерс за знахідками з Вільної Гер- манії (Eggers 1951). Хрестоматійну хронологію Г. Ю. Eґґерса неодноразово уточнювано від- повідно до знахідок у різних регіонах Європи. Останні вдосконалення типології та хронології римських бронзових черпаків здійснив Річард Петровскі на матеріалах штемпельованого провінційного посуду (Petrovszky 1993) та Сю- занн Тассінарі на знахідках із Помпей (Tassina- ri 1993)1. Утім, в європейській літературі тема римського металевого посуду досі є однією з провідних, і їй присвячено багато праць (див. доволі повну бібліографію у Трейстер 2020; Bârcă 2021). На території Східної Європи за шкалою М. Б. Щукіна цікаві для нас фази охоплюють 8 / 10 — 18 / 35 рр. (В1а), 18 / 50 — 35 / 68 рр. (В1b) та 50 / 70 — 68 / 73 рр. (В1с). Фазу В2 він визначає у межах 70 / 73 — 170 / 176 рр. (Shchukin 1989, fig. 28). Проте автоматичне пе- ренесення європейських дат на знахідки із вар- варських могил Східної Європи є методологіч- ною помилкою. Щодо сарматських пам’яток це зауважив Б. А. Раєв (Раев 2006, c. 88), а піз- ньоскіфські могильники, із яких походять рим- ські імпорти, або розкопані не повністю (Усть- Альма, Червоний Маяк, Золота Балка), або ма- теріал із них втрачений (Миколаївка). Крім того, античні речі високо цінували варвари-ко- човики, тому вони побутували у них значно до- вший час, ніж «на батьківщині»; скільки точ- но — сказати неможливо. Нарешті, суттєвий відсоток серед «римських» імпортів у сарматів зовсім невідомого в Західній Європі срібного близькосхідного посуду також робить європей- ські хронологічні шкали обмежено придатни- ми для досліджень східноєвропейських старо- житностей (Раев 2006, c. 89). Римські бронзові черпаки із сарматських і пізньоскіфських пам’яток сучасних Украї- ни, Молдови та Румунії досліджено в кількох працях (Кропоткин 1970; Гущина, Журав- лев 1999, c. 157-171; Симоненко 2011, c. 30- 66; 2013, c. 46-98; Bârcă, Symonenko 2009, р. 187-190; Bârcă 2001, р. 336-342, 349-350; 1 Тепер прийнято до визначення типу за Еґґерсом дода- вати тип за Петровскі і, якщо є, за Тассінарі. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 454 Риc. 1. Бронзові черпаки типів Eggers 133, 136: 1 — Усть-Альма, склеп 720 (за: Puzdrovskij, Zajcev 2004), 2 — Бельбек IV, випадкова знахідка (за: Гущина, Журавлев 2016), 3 — Могильник Новий, курган 43 (за: Ilyukov 1986), 4 — Алітуб, курган 26 (за: Трейстер 2020) Fig. 1. Bronze casseroles of Eggers types 133, 136. 1 — Ust-Alma, burial no. 720 (after: Puzdrovskij, Zajcev 2004), 2 — Belbek IV, a chance find (after: Гущина, Журавлев 2016), 3 — Novyi cemetery, barrow no. 43 (after: Ilyukov 1986), 4 — Alitub, barrow no. 26 (after: Трейстер 2020) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 55 2009, p. 85-124; 2021, p. 179-224)2. Однак по- рівняльний аналіз цих посудин у сарматів і пізніх скіфів Північного Причорномор’я не провадився і є одним із завдань цієї роботи. Типологія знахідок Тип Eggers 133, 136. Черпаки цих ти- пів — найбільш ранні — походять із пізньос- кіфських пам’яток Криму. У склепі 720 Усть- Альмінського могильника знайдено черпак типу Eggers 133 / Petrovszky II.1b / Tassinari 1212b (риc. 1: 1)3. На території могильника Бельбек IV випадково знайдено ще один ранній черпак типу Eggers 136 / Petrovszky III.2b / Tas- sinari G1110 (риc. 1: 2). Обидва типи датуються часом правління Августа й Тіберія — близько 20 р. до н. е. — 30 р. н. е., за хронологією Р. Пе- тровські (Petrovszky 1993, S. 30, 36). Зазначимо, що в сарматів нашого регіону та- ких черпаків немає. Проте черпаки Eggers 136 (риc. 1: 3, 4) знайдено в сарматських похованнях Нижнього Дону (Алітуб, курган 26; могильники Новий, курган 43 та Багаївський, курган 14), які датуються І ст. н. е. (Raev 1986, p. 29). Тип Eggers 137. Два досить ранніх черпаки Eggers 137 / Petrovszky IV,1 / Tassinari G2100 походять із сарматських комплексів Середньої Наддніпрянщини: Щучинка (риc. 2: 1; 10: 1) та Цвітна4 (риc. 2: 2; 10: 2). З їхнім типоло- гічним визначенням пов’язана невелика дис- кусія. В. В. Кропоткін відніс їх до типу Eggers 140 (Кропоткин 1970, c. 25). М. Б. Щукін (Щу- кин 1972, c. 46) зауважив, що в них поєдна- но ознаки типів 140 (пропорції та розміри кор- пусу) та 137—138 (сегментоподібний виріз на закінченні ручки). Спочатку я погодився із В. В. Кропоткіним щодо черпака зі Щучинки, хоча черпак із Цвітни правильно визначив як тип 137 (Simonenko et al. 2008, S. 68-69), і зго- дом разом із В. Бирке ми віднесли обидва чер- паки до типів Eggers 137—138 (Bârcă, Symo- nenko 2009, р. 187). Утім, пізніше, з огляду 2 Знахідки черпаків у різних регіонах на схід від сучасної України розглянуто в кількох узагальнювальних робо- тах і численних статтях (Кропоткин 1970; Raev 1986; Лимберис, Марченко 2006; Трейстер 2020). 3 Автори публікації помилково визначили його як виріб типу 140 (Puzdrovskij, Zajcev 2004. S. 235). 4 Стара назва, під якою черпак відомий у літературі; су- часне с. Цвітне. У Херсонському музеї зберігається ще один черпак типу Eggers 137 (рис. 3: 2), випадково зна- йдений у Миколаївській обл. нібито разом із казанком типу Дебелт. на авторитет М. Б. Щукіна, я пристав на його думку і припустив, що ці черпаки належать, скоріше, до типу 140 (Симоненко 2011, c. 49- 50; 2013, c. 73). Через такі вагання в обох ви- даннях моєї монографії черпак із Цвітного ви- значено як Eggers 137 / 140 (Симоненко 2011, c. 205; 2013, c. 280), хоч екземпляр із Щучин- ки залишився типом 140. Однак ця гіпотеза не здобула підтримки колег (Bârcă 2021, р. 181, виноска 32; Трейстер 2020, c. 18, виноска 67), і я не наполягаю на ній5. Тип Eggers 138. Два черпаки цього типу по- ходять зі склепів 735 та 775 Усть-Альмінського могильника (риc. 2: 3, 4; 10: 3). За хронологі- єю Р. Петровскі, тип Eggers 138 / Petrovszky IV,2 / Tassinari G2100 вироблявся та побутував у 35 / 40 — 80 / 85 рр. н. е. (Petrovszky 1993, S. 66). Автори публікації матеріалів склепа 735 по- милково віднесли черпак до типу 137 (Puzdrov- skij, Zajcev 2004, S. 250), але такі розміри при- таманні саме типу 138, який практично нічим більше не відрізняється від типу 137. Різниця в розмірах підвела й В. Бирке, який, навпаки, відніс черпак із Щучинки до типу Eggers 138 (Bârcă 2021, р. 184), але такий високий корпус (риc. 1: 1) характерний все ж таки для типу 137 (риc. 7). Тип Eggers 140. Найчисельніший у сарма- тів. У Північному Причорномор’ї такі черпаки знайдено в Троянах (риc. 3: 1; 10: 4) та Красно- полці. Тип Eggers 140 / Petrovszky V,1 / Tassinari G 3100 — чи не найпоширеніший тип римсько- го солдатського черпака. Г. Ю. Eґґерс датував його фазами В1 (пік поширення) — В2 (менше знахідок) (Eggers 1951, S. 172). Р. Петровскі об- межує їх датування першою фазою і датує з 5 / 10 по 30 / 35 рр. н. е. (Petrovszky 1993, S. 52) В Азіатській Сарматії мені відомо 11 чер- паків типу Eggers 140 в похованнях переважно другої половини І ст. н. е. У пізніх скіфів, навпаки, відомий тільки один черпак цього типу (риc. 4: 1; 10: 5) — мо- гильник Бельбек IV, могила 299 останньої чвер- ті І ст. н. е. (Гущина, Журавлев 2016, c. 188). Тип Eggers 142. Дуже схожі на попередній тип черпаки Eggers 142 / Petrovszky V,2 (вирізня- ються глибокими фасетками на бічних сторонах 5 Сподіваюся, я відповів на зауваження М. Ю. Трейстера (Трейстер 2020, с. 18, виноска 67) і розвіяв його «гли- боке здивування» моїм, на його думку, «гнучким підхо- дом» до типології Х. Ю. Еггерса, яка дійсно подекуди потребує корекції. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 456 Риc. 2. Бронзові черпаки типів Eggers 137—138: 1 — Щучинка, курган 235, поховання 1, 2 — Цвітне, випадкова знахід- ка, 3 — Усть-Альма, склеп 735, 4 — Усть-Альма, склеп 775 (3, 4 — за: Пуздровский, Труфанов 2017) Fig. 2. Bronze casseroles of Eggers types 137—138: 1 — Shchuchynka, barrow no. 235, grave no. 1, 2 — Tsvitne, a chance find, 3 — Ust-Alma, burial no. 735, 4 — Ust-Alma, burial no. 775 (3, 4 — after: Пуздровский, Труфанов 2017) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 57 Риc. 3. Бронзові черпаки типів Eggers 137, 140: 1 — Трояни, зруйноване поховання, 2 — Херсонський музей, випадко- ва знахідка Fig. 3. Bronze casseroles of Eggers types 137, 140: 1 — Troiany, a damaged grave, 2 — Kherson museum, a chance find ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 458 Риc. 4. Бронзові черпаки типів Eggers 140, 142: 1 — Бельбек IV, поховання 299 (за: Гущина, Журавлев 2016), 2 — Ново- петрівка, випадкова знахідка Fig. 4. Bronze casseroles of Eggers types 140, 142: 1 — Belbek IV, burial no. 299 (after: Гущина, Журавлев 2016), 2 — Novopetrivka, a chance find ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 59 Риc. 5. Бронзові черпаки типу Eggers 142 з Молдови (за: Bârcă 2021): 1 — Бедражий Векь, курган 27, поховання 1, 2 — Кобуска Вєкє, зруйнований курган Fig. 5. Bronze casseroles of Eggers type 142 from Moldova (after: Bârcă 2021): 1 — Bădragii Vechi, barrow no. 27, grave no. 1, 2 — Cobusca Veche, a damaged barrow ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 460 Риc. 6. Бронзові черпаки типу Eggers 142, 143: 1 — Бельбек IV, поховання 172 (за: Гущина, Журавлев 2016), 2 — Усть- Альма, склеп 820 (за: Пуздровский, Труфанов 2017) Fig. 6. A bronze casseroles of Eggers types 142, 143. 1 — Belbek IV, burial no. 172 (after: Гущина, Журавлев 2016), 2 — Ust- Alma, burial no. 820 (after: Пуздровский, Труфанов 2017) ручки) походять із сарматських поховань у Ново- петрівці6 на Південному Бузі (риc. 4: 2) та Бедра- жий Векь / Bădragii Vechi і Кобуска Векє / Cobusca Vechе у Молдові (риc. 5: 1, 2). Датування черпаків цього типу, за Г. Ю. Eґґерсом: фази В2 — С1 (мен- ше) (Eggers, 1951, S. 173). Загалом вони синхрон- ні черпакам типу 140, але пік їх поширення при- падає на фазу В2 (50 / 70 — 150 / 170 рр. н. е.). Таких черпаків небагато і в Азіатській Сарматії (4 екземпляри). Черпак зі зруйно- 6 В. В. Кропоткін визначив його як тип 140 (Кропоткин 1970, с. 97). ваного кургану в Гірейському кар’єрі на Ку- бані, як і зразок із Бедражий Вєкь, має на ручці штемпель майстра Луція Ансія Епафро- діта LANSIEPAPHRO(DITI), який працював у 50 / 55–85 рр. н. е. (Petrovszky 1993, S. 144). У пізніх скіфів єдиний черпак цього типу (риc. 6: 1) походить із могили 172 могильника Бельбек IV, датованої другою половиною або третьою чвертю І ст. н. е. (Гущина, Журавлев 2016, c. 156)7. 7 Автори публікацій вважали його належним до типу 140 (Гущина, Журавлев 1999, с. 165; 2016, с. 65). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 61 Тип Eggers 143 / Petrovszky V,3. У скле- пі 820 Усть-Альминського могильника остан- ньої третини І ст. н. е. (Пуздровский, Труфанов 2017, c. 78) знайдено дуже схожий із попере- днім типом черпак Eggers 143 / Petrovszky V,3, який відрізняється лише меншими розмірами8 (риc. 6: 2; 10: 6). 8 М. Ю. Трейстер відніс цей черпак до типу 142 (Трей- стер 2020, с. 31). Проте в схемі Х. Ю. Еґґерса (рис. 7) розміри й пропорції типу 142 не підходять під параме- три черпака зі склепу 820. Рисунок і фото цього чер- Тип Eggers 144 / Petrovszky V,5. Черпаки цього типу знайдено в Чугуно-Крепинці (кур- ган 2, поховання. 1) на Донбасі (риc. 8; 10: 7, 8), у Куконешть Векь / Cuconeşti Vechi (курган 3, поховання 1) у Молдові (риc. 9: 1) та Улмень пака дещо відрізняються одне від одного: на рисунку (рис. 6: 2) ємність черпака значно менша від зображе- ної на фото (рис. 10: 6). Наведені в тексті розміри чер- пака підтверджують точність рисунка. Чому на фото черпак виглядає набагато більшим, незрозуміло (ра- курс?). Вивчити його de visu я, на жаль, не маю змоги. Риc. 7. Фрагмент типологічної таблиці Х. Ю. Еґґерса (за: Eggers 1951) Fig. 7. Part of the H. J. Eggers’ typology (after: Eggers 1951) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 462 / Ulmeni в Румунії (риc. 9: 2)9. Це досить по- ширений у Європі тип (там він зветься також Гьодокер / Gödåker), датований Г. Ю. Еґґерсом від фази В1 до С1 (менше) (Eggers 1951, S. 172). 9 У перевиданні книжки про римські імпорти в сарматів помилково зазначено, що черпак Eggers 144 знайдено також у похованні біля Оланешть / Olăneşti (Симоненко 2013, с. 77), на що звернув увагу С. І. Безуглов (Безуглов 2021, с. 30). Відверто кажучи, я сам не розумію приро- ди цієї помилки, і мені дуже шкода. Г. Норлінг-Крістенсен розділив такі черпа- ки на два різновиди (Norling-Christensen 1951, S. 177), а Р. Петровскі — на три (Petrovszky 1995, S. 79-80). Черпаки Eggers 144 почали ви- готовляти в середині І ст. н. е. в Італії і, можли- во, в Південній Галлії (Stjernquist 1978, p. 33). Більшість європейських знахідок датується фа- зою В2, і лише кілька екземплярів належать до ІІІ ст. н. е. (Раев, Науменко 1993, c. 155; Трей- стер 2020, c. 36). Риc. 8. Бронзовий черпак типу Eggers 144 з Чугуно-Крепінки, курган 2, поховання 1 Fig. 8. Bronze casserole of Eggers type 144 from Chuhuno-Krepynka, barrow no. 2, grave no. 1 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 63 Два черпаки Eggers 144 походять із сармат- ських поховань на Нижньому Дону. Дата похо- вання в могильнику Центральний — перша по- ловина ІІ ст. н. е. (Раев, Науменко 1993, c. 157) або друга половина цього століття, якщо пере- класти на мову чисел трохи зарозуміле дату- вання С. І. Безуглова — «у межах розвинутої або пізньої частини ІІ ст. н. е.» (Безуглов 2021, c. 42). Поховання в Кобяковському некрополі да- тується першою половиною ІІ ст. (Guguev, 1986, p. 72). Загалом, усі черпаки Eggers 144 зі Схід- ної Європи знайдено в сарматських могилах, не старших за ІІ ст. н. е. У пізніх скіфів черпаки цього типу відсутні. Риc. 9. Бронзові черпаки типу Eggers 144: 1 — Куконешть Векь, курган 3, поховання 1 (за: Дергачев 1982), 2 — Ульмень, зруйнований курган (за: Bârcă 2021) Fig. 9. Bronze casseroles of Eggers type 144: 1 — Cuconeşti Vechi, barrow no. 3, grave no. 1 (after: Dergachev 1982), 2 — Ulmeni, a damaged barrow (after: Bârcă 2021) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 464 Риc. 10. Бронзові черпаки із сарматських і пізньоскіфських поховань Північного Причорномор'я: 1 — Щучинка, курган 235, поховання 1, 2 — Цвітне, випадкова знахідка, 3 — Усть-Альма, склеп 735 (за: Puzdrovskij 2013), 4 — Трояни, зруй- новане поховання, 5 — Бельбек IV, поховання 299 (за: Гущина, Журавлев 2016), 6 — Усть-Альма, склеп 820 (за: Пуз- дровский, Труфанов 2017), 7, 8 — Чугуно-Крепінка, курган 2, поховання 1 (фото Д. В. Клочка) Fig. 10. Bronze casseroles from the Sarmatian and Late Scythian graves of the Northern Pontic region: 1 — Shchuchynka, barrow no. 235, grave no. 1, 2 — Tsvitne, a chance find, 3 — Ust-Alma, burial no. 735 (after: Puzdrovskij 2013), 4 — Troiany, a damaged grave, 5 — Belbek IV, burial no. 299 (after: Гущина, Журавлев 2016), 6 — Ust-Alma, burial no. 820 (after: Пуз- дровский, Труфанов 2017), 7, 8 — Chuhuno-Krepynka, barrow no. 2, grave no. 1 (photo by D. V. Klochko) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 65 М. Б. Щукін відносив час виробництва та по- бутування черпаків Eggers 140, 142—144 до фази В2 (70—170 рр. н. е.) (Shchukin 1989, р. 318). У. Лунд Хансен вважає, що тип 140 характерний для фази В1 і ранньої В2 (1—70 рр. н. е.), а тип 144 — для фази В1b (40—70 рр. н. е.) її хронології (Lund Hansen 1987, S. 46). Хронологія знахідок Датування наших черпаків уточнюють штем- пелі. На черпаку зі Щучинки — два штемпелі NGRANIPLOCA, що здогадно означає CN Grani Ploca(mi). За Р. Петровскі, це тип Y.26 часу Не- рона — Веспасіана (Petrovszky 1993, S. 174). На черпаку Eggers 142 з Ново-Петрівки — штемпель PCIPIPOLYBI майстра Полібія з відомого роду Ципіїв, який працював у Кампаньї в 45 / 50 — 80 / 85 рр. (Petrovszky 1993, S. 150) чи у 40— 79 рр. (Massari, Castoldi 1985, p. 69). На черпаку з Бедражий Векь — штемпель LAN вже знайо- мого нам L[ucius] An[sius] [Epaphroditus] 50 / 55– 85 рр. н. е. Черпак Eggers 144 із Чугуно-Крепинки маркований рідкісним штемпелем PICVSF (Picus F[ecit], тип Y.26 за Петровскі) — майстра Пікуса з Галії, що працював за часів Флавіїв (Petrovszky 1993, S. 174). На черпаку Eggers 143 з могили 820 в Усть-Альмі стоїть штемпель ONNIVSF ([N]on- nius F[ecit]) типу N.14 60 / 70 — 85 / 95 рр. н. е. (Petrovszky 1993, S. 160). Черпак Eggers 140 із Троян знайдено разом із «бактрійським» дзеркалом типу Хазанов VIII, яких не виявлено серед сарматських ста- рожитностей пізніше початку II ст. н. е. Разом із черпаком Eggers 137 у Цвітні зна- йдено ойнохою Eggers 124, золотий гранений браслет типу Тилля-тепе — Михайлівка, фраг- мент меотського сіролощеного глека — речі, притаманні сарматським комплексам другої половини І — початку ІІ ст. н. е. У Краснополці було досліджено поховання в колоді з такими яскравими індикаторами серед- ини І — початку ІІ ст. н. е. як прямокутне римське люстро в гіпсовому футлярі та кістяна піксида. Риc. 11. Карта поширення римських бронзових черпаків різних типів у сарматських та пізньоскіфських похованнях Пів- нічного Причорномор’я (номери на мапі відповідають нумерації каталога) Fig. 11. The finds of Roman bronze casseroles of various types in the Sarmatian and Late Scythian graves of the Northern Pontic region (numbers on the map correlate to the catalogue ones) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 466 Серед численного начиння могили в Бедра- жий Векь — сильно профільована бронзова фібу- ла «дунайської серії», яка дала підставу В. Бирке датувати комплекс кінцем І — початком ІІ ст. н. е. або тільки початком ІІ ст. (Bârcă 2021, р. 195). Могили в Кобуска Векє та Улмень були зруй- новані, і продатувати комплекси напряму не- можливо. В. Бирке, проаналізувавши речі із су- сідніх поховань, припускає датування комплек- су з Ульмень у межах 140 / 150–180 / 190 рр. н. е. (Bârcă 2021, р. 205). Комплекс із Кобуска Векє, на його думку, можна датувати кінцем І — пер- шими декадами ІІ ст. н. е. (Bârcă 2021, р. 196). Комплекс із черпаком Eggers 144 з Чугуно- Крепинки датується приблизно серединою ІІ ст. н. е.10, із Куконешть Векь — не пізніше за першу декаду цього століття (Bârcă 2021, р. 201). Пізньоскіфські комплекси з черпаками на- дійно датуються численним супровідним ін- вентарем (див. каталог). У могильнику Бель- бек IV поховання 172 датовано другою поло- виною (третьою чвертю?) І ст. н. е., поховання 299 — останньою чвертю цього століття (Гу- щина, Журавлев 2016, c. 156, 188). Синхронні їм загалом і поховання Усть-Альмінського мо- гильника: склеп 720 — біля середині І ст. н. е., склеп 735 — середина — третя чверть І ст. н. е. (Puzdrovskij, Zajcev 2004, S. 267), склепи 775 та 820 — остання третина І ст. н. е. (Пуздровский, Труфанов 2017, c. 40, 78). Висновки Таким чином, сарматські комплекси з рим- ськими черпаками Eggers 137—144 у Північно- му Причорномор’ї датуються в межах другої по- ловини І — середини ІІ ст. н. е. Варто зазначити, що більшість аналогічних посудин з Азіатської Сарматії також знайдено в могилах переважно другої половини І — першої третини ІІ ст. н. е. Є версія, що черпаки Eggers 137—142 потрапи- ли до сарматів після боспорсько-римської війни 45—49 рр. н. е. (Трейстер 2020, c. 38). Дещо інша картина спостерігається у пізніх скіфів. Усі комплекси з римськими черпаками датуються від середини І ст. н. е. (Усть-Альма, склеп 720, Eggers 133) до останньої чверті цьо- 10 С. І. Безуглов вважає, що цей комплекс більш пізній (Безуглов 2021, с. 43), але дискутувати щодо дати Чу- гуно-Крепинки тут ми не будемо. Ця пам’ятка за куль- турним і хронологічним контекстом тяжіє до масиву нижньодонських пізньосарматських старожитностей, і в цьому С. І. Безуглов має рацію. го ж століття (решта комплексів Усть-Альми і Бельбеку IV). І якщо знахідки черпаків Eggers 137—143 можна якось прив’язати до подій 45—49 рр., то шлях до пізніх скіфів черпаків ранніх типів 133 і 136 навряд чи можна просте- жити однозначно. Помітна суттєва кількісна перевага в зна- хідках (а отже, і в побутуванні) черпаків у сар- матів. Якщо припустити, що сармати «розжи- лися» римськими солдатськими черпаками під час війни 45—49 рр., у якій вони брали участь, то мала кількість цих посудин у пізніх скіфів натякає, що останні не брали участі у військо- вих діях чи принаймні не мали контактів із римлянами. Цікаво, що черпаків немає або вони пооди- нокі в Тірі, Ольвії, Херсонесі, у містечках оль- війської та херсонеської хори. Складається вра- ження, що римські солдатські черпаки не мали попиту в населення античних міст. Однак там практично немає й інших металевих посудин, звичайних для сарматських та пізньоскіфських поховань: тазів, глеків, патер, мисок. Пояснень цьому явищу може бути кілька, але це не вхо- дять до завдань статті. Зауважимо тільки, що сарматські могили з черпаками супроводжува- ло різноманітне й часто-густо коштовне (Цвіт- на) начиння. Могили пізньоскіфського некро- поля Бельбек IV із бронзовим посудом також належали заможним членам громади (Гущина, Журавлев 2016, c. 66). Цікава ситуація з черпа- ками в Усть-Альминському могильнику: всі їх знайдено в багатих могилах із яскравими сар- матськими рисами в поховальному обряді й на- чинні (Puzdrovskij, Zajcev 2004, S. 255). Схоже, що це гробниці представників пізньоскіфської соціальної еліти сарматського походження. У цілому, асортимент сарматських і піз- ньоскіфських імпортних черпаків дещо від- різняється: у сарматів немає ранніх черпа- ків Eggers 133—136, а в пізніх скіфів — чер- паків типу Гьодокер (Eggers 144). Ще одне спостереження: черпаків немає в пізньоскіф- ських пам’ятках Низового Дніпра, усі знахід- ки зосереджені в кримських могилах. Ці дані більш-менш об’єктивні: могильник Миколаїв- ка-Козацьке розкопаний повністю, Золотобал- ківський — майже повністю. Лише Червоний Маяк дає якусь надію на майбутні знахідки, але в жодній із досліджених 177 могил черпа- ків поки що немає. Здається, настав час шукати пояснення відсутності цієї категорії імпорту в наддніпрянських пізніх скіфів. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 67 Якщо черпаки в сарматів пов’язані з їх- ньою участю в римсько-боспорській війні 45—49 рр., то відсутність їх у наддніпрян- ських пізньоскіфських могилах може свідчити про те, що мешканці городищ не брали участі в цій війні. Як відомо, з боку сарматів там ви- ступали прикубанські сіраки на боці Мітрида- та й донські аорси на боці Риму. Є припущен- ня про те, що різке збільшення сарматських поховань за Дніпром у другій половині І ст. н. е. може маркувати перекочування туди аор- сів після 49 р. н. е. (Симоненко, Лобай 1991, c. 84; Симоненко 1998, c. 162). Про існуван- ня в другій половині І ст. н. е. десь навколо Ольвії сарматського об’єднання під назвою Аорсія відомо з мармурового ольвійського де- крету, де йдеться про посольство ольвіополі- тів до «найвеличніших царів Аорсії» (Simonen- ko 2004, S. 223-224; Симоненко 2012, c. 250). Цікаво, що черпаки Eggers 137-142 часів рим- сько-боспорської війни знайдено в сармат- ських похованнях із відчутними східними (по- волзько-донськими) рисами — у могилах гі- потетичних аорсів (риc. 11). Сарматські поховання 1. с. Щучинка Обухівського р-ну Київ- ської обл., курган 235, поховання 1 (риc. 2: 1; 10: 1). Впускне, жіноче. У могилі знайдено чер- пак та дві ліпні курильниці. При дослідуванні Н. Є. Бранденбургом знайдено уламок прямокут- ного бронзового люстра. Бронзовий черпак Eggers 137 / Petrovszky IV,1 / Tassinari G2100. Вінця загострені, дуго- подібні у перерізі, відігнуті під гострим кутом. Корпус циліндричний, звужується до пласко- го денця. Під вінцями дві паралельні фрезе- ровані лінії. Денце всередині та зовні профі- льоване концентричними рельєфними кола- ми. Ручка з круглим завершенням із вирізом у формі напівмісяця, оконтуреним гравірова- ним кільцем. Краї ручки підкреслені валиком. На ручці та її закінченні латинські штемпелі NGRANIPLOCA. Діаметр вінець — 15 см, ден- ця — 9 см, висота посудини — 9 см. Бранденбург 1908, c. 6; ОАК за 1891г., c. 91; Кропоткин 1970, с. 25; Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 17, 68, Taf. 72,1; Симонен- ко 2011, c. 49-50, 194, риc. 29; 2013, c. 73, 264, риc. 27; Bârcă 2021, р. 184-186, fig. 2. 2. с. Цвітне Кропивницького р-ну Кіро- воградської обл., випадкова знахідка 1885 р. (риc. 2: 2; 10: 2). У насипу «майдану» знайде- но бронзові ойнохою, черпак і казан. При дослі- дженні 1896 р. О. О. Бобринськой виявив срібну чашу, золоті пряжку, браслет, деталі набірного поясу, поховальний віночок, відерцеподібну під- віску, нашивні бляшки, обойми, фігурку птиці, кістяну піксиду, фрагменти меча та залізні нако- нечники стріл, червонолакову і сіроглиняну по- судини, фрагмент ручки амфори. Додаток 1. Каталог знахідок римських бронзових черпаків у сарматських та пізньоскіф- ських пам’ятках Північного Причорномор’я Бронзовий черпак Eggers 137 / Petrovszky IV,1 / Tassinari G2100. Вінця загострені, дуго- подібно відігнуті. Корпус звужується до денця, стінки трохи заокруглені, денце пласке. Ручка з увігнутими краями та круглим завершенням, у центрі якого отвір у вигляді широкого напівміся- ця. Краї ручки підкреслені рельєфними округли- ми бортиками, центр трохи опуклий. На зовніш- ній площині кільцевого завершення — подвійна кільцева гравірована лінія, заповнена прямими насічками, всередині її — заглиблена кільцева лінія, у яку вписаний отвір. Від нижнього його краю відходить трикутний у плані орнаменталь- ний фестон, утворений штампованими овами та колами. У центрі завершення — точковий слід токарного різця. Денце зовні профільоване на то- карному верстаті концентричними слабо опукли- ми кільцями різної ширини. Центр дна зовні та зсередини підкреслено широкою заглибленою лі- нією і точковим наколом. Зовні нижче вінець — три врізних лінії, що утворюють два рельєфні по- яски різної ширини. Зсередини нижче вінець — подвійна врізна лінія. Діаметр вінець — 16 см, денця — 10,5 см, висота посудини — 9,5 см, роз- міри ручки — 15,5 × 5,5 × 2,5 см, діаметр закін- чення — 5 см. ОАК за 1896 г., c. 88-89, 214-215; Кропоткин, c. 1970, c. 87, 95; Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 17, 69, Taf. 78,1; 89,4; Симоненко 2011, c. 49-50, 205, риc. 28; 2013, c. 73, 280, риc. 26; Bârcă 2021, р. 181-183, fig. 1. 3. с. Краснопілка Обухівського р-ну Київ- ської обл., курган 424, поховання 2. Впускне, жіно- че (?). Серед начиння — ліпна та гончарна керамі- ка, сердолікові, кварцові й скляні намистини, золо- та каблучка з вушком, бронзові кільця, кам’яні (?) прясла, бронзові люстро й черпак, кістяна піксида. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 468 Бронзовий черпак «зі сферичним плескатим денцем»1. На думку В. В. Кропоткіна, черпак типу Eggers 138—139 (?). М. Б. Щукін вважав, що чер- пак із Краснопілки належить типу 140 (Shchukin 1989, р. 318). Бранденбург 1908, c. 42-43; Кропоткин 1970, c. 95; Shchukin 1989, р. 318; Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 17, 68; Симоненко 2011, c. 49- 50, 194; 2013, c. 73, 265; Bârcă 2021, р. 188. 4. с. Трояни Новоукраїнського р-ну Кірово- градської обл., зруйноване поховання (риc. 3: 1; 10: 4). У складі інвентаря бронзові черпак, ка- зан, люстро, три дзвоники, намисто та трубочки, шматок яшми. Бронзовий черпак Eggers 140 / Petrovszky V,1 / Tassinari G 3100. Вінця загострені, різко ві- дігнуті. Стінки трохи заокруглені, денце плас- ке зовні й трохи опукле зсередини. Ручка з про- гнутими бічними сторонами та кільцевим за- вершенням з отвором діаметром 1,6 см у центрі. Краї ручки підкреслені рельєфними бортиками, центр трохи опуклий. Площа завершення при- крашена трьома рельєфними концентричними кільцями, утвореними різцем. Денце зовні про- фільоване на токарному верстаті трьома рельєф- ними концентричними кільцями: широке зовніш- нє, потім потрійне вузьке, потім широке, усеред- ині — круглий виступ із заглибленням у центрі денця. Під вінцями зовні — чотири врізні лінії, що утворюють потрійний рельєфний фриз. Діа- метр вінець — 14,5 см, денця — 8,6 см, висота — 8,6 см, довжина ручки — 13,5 см, ширина — 5,5 × 2,0 см, діаметр закінчення — 4,6 см. ОАК за 1913—1915 гг., c. 201, риc. 255; Кро- поткин 1970, c. 95; Simonenko, Marčenko, Lim- beris 2008, S. 17, 71, Taf. 85,1; 89,5; Симонен- ко 2011, c. 49-50, 208, риc. 27; 2013, c. 73, 285, риc. 25; Bârcă 2021, р. 188-189, fig. 3. 5. с. Новопетрівка Снігурівського р-ну Мико- лаївської обл., випадкова знахідка (риc. 4: 2). До комплексу входили бронзові черпак та дзвоники, дві золоті сережки, золотий флакон. Верхня частина й денце бронзового черпака Eggers 142 / Petrovszky V,2. Вінця загострені і ві- дігнуті, під ними по корпусу зовні — 4 врізні лі- нії. Зсередини під вінцями та по верхній частині корпусу — дві врізні лінії. Денце опукле зсереди- ни, зовні пласке, профільоване концентричними рельєфними кільцями, виконаними на токарно- 1 Це єдина інформація про зовнішній вигляд черпака, який був переданий до колекції М. Я. Тарновського і зник разом із нею під час радянсько-української війни 1917 — 1921 рр. му верстаті. Краї ручки підкреслені рельєфними пласкими бортиками, центр плаский, краї ручки дугоподібно зрізані, нижня сторона пласка. Кіль- цеве завершення втрачене. На верхній площині ручки ближче до кінця прямокутний штемпель CIPI POLIBI, на нижній, ближче до черпака — штампована літера F. Діаметр вінець — 18,5 см, денця — 11,5 см, висота — 12 см. ОАК за 1903 г., c. 153-154,217; Кропоткин 1970, c. 97; Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 17, 75, Taf. 112; Симоненко 2011, c. 49-50, 205, риc. 30; 2013, c. 73, 309-310, риc. 28; Bârcă 2021, р. 190, fig. 5. 6. с. Бедражий Вєкь / Bădragii Vechi, район Єдінєц / Edineţ, Молдова, курган 27, поховання 1 (риc. 5: 1). Впускне, жіноче. Серед начиння фрагментована срібна сережка, бронзова фібула, кілька бурштинових, агатових, сердолікових і скляних бусин, бронзове люстро з кришкою, дві бронзові пластини, кістяна піксида, залізний ніж, уламок циліндричного кістяного виробу, пряслице, ліпна курильниця та гончарні глек і чашка. Бронзовий черпак Eggers 142 / Petrovszky V,2. Вінця загострені і відігнуті, під ним по корпусу зовні чотири гравіровані лінії. Денце опукле всередині, зовні пласке, профільоване концентрованими рельєфними кільцями, виконаними на токарному верстаті. Краї ручки підкреслені рельєфними плоскими бортиками, центр ручки плаский, бічні сторони дугоподібно зрізані, краї вкриті рифленням, нижня сторона ручки пласка. Кільцеве завершення ручки підкреслено врізними лініями по краю та навколо отвору. На верхній площині ручки ближче до завершення напівстертий прямокутний штемпель, збереглися літери LAN II. Діаметр вінець — 19 см, денця — 10,8 см, висота — 11,2 см. Яровой, Чирков, Бубулич 1990, c. 8-13, риc. 7-9; Bârcă 2001, р. 349, fig. 2,1; 2021, р. 194-196, fig. 6. 7. с. Кобуска Вєкє / Cobusca Vechе, район Анєній Ной / Anenii Noi, Молдова, зруйнований курган (риc. 5: 2). Бронзовий черпак Eggers 142 / Petrovszky V,2. Вінця відігнуті, потовщені. Корпус звужується до денця. Денце опукле всередині, зовні профільоване концентричними рельєфними колами. Ручка пласка, бічні сторони дугоподібно зрізані. Ручка закінчується круглим завершенням із отвором посередині. Воно орнаментоване концентричними колами, облямованими радіально розташованими короткими прямими лініями. Діаметр вінець — ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 69 16,5 см, денця — 10,5 см, висота — 10 см. Гросу 1990, c. 47-48, риc. 15г,1; Bârcă 2001, р. 350, fig. 2,2; 2021, р. 189-190, 196, fig. 4,1. 8. с. Чугуно-Крепінка Шахтарського р-ну Донецької обл., курган 2, поховання 1 (риc. 8; 10: 7, 8). Основне, жіноче. У складі начиння золоті гривня з інталією, персні, флакон, сережки, нашивні бляшки й трубочки, дерев’яна посудина із золотими обкладинками вінець, точило, бронзові глеки, таз, черпак, цідилка, срібні склянки, два бронзові казани, бронзові позолочені ніжки від посудини у вигляді масок і ваги, залізні ножі, сокира-шестопер та ножиці, залізні оковки дерев’яної туалетної скриньки, білонове китайське люстро, гончарна посудина, численні амулети з бронзи, мушлів, каменю й гірського кришталю, залишки золотої парчі. Бронзовий черпак Eggers 144 / Petrovszky V,5 (Гьодокер / Gödåker). Вінця загострені, дуго- подібні в перерізі, відігнуті під гострим кутом. Зсередини підкреслені гравірованою лінією. Корпус репоподібний, різко звужується до денця. Денце зовні профільоване концентричними рельєфними колами, відокремлене від корпусу двома невисокими сплощеними валиками, утвореними фрезерованими лініями. Два такі самі валики нанесені на плічка, між ними — гравірований орнамент з аркоподібних фігур, що чергуються зі згрупованими в трикутники колами. Ручка з дугоподібними бічними сторонами закінчується круглим завершенням із отвором посередині. По краях отвору та завершення ручки — пояски кіматію, на завершенні — напівстертий латинський штемпель PICVSF. Перехід ручки на завершення прикрашений врізними колами, згрупованими трикутником. Діаметр вінець — 21 см, денця — 13 см, довжина ручки — 15,5 см, висота посудини — 10,5 см. Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 17, 66, Taf. 61; Симоненко 2011, c. 54, 170, риc. 31; 2013, c. 73, 309-310, риc. 29; Veličko 2013, S. 422; Трейстер 2020, c. 32, риc. 18; Bârcă 2021, р. 205- 209, fig. 7. 9. с. Куконєшть Вєкь / Cuconeşti Vechi, район Єдінєц / Edineţ, Молдова, курган 3, поховання 1 (риc. 9: 1). Впускне, жіноче. До комплексу входили бронзовий черпак, сіроглиняний глек, алебастрова посудинка, намисто, люстро Хазанов VI. Бронзовий черпак Eggers 144 / Petrovszky V,5 (Гьодокер / Gödåker) із S-подібним профілем, виготовлений на токарному верстаті. Ручка черпака завершується широким кільцем із круглим отвором посередині. На плічках черпака є орнаментований поясок із вертикальних і круглих заглиблень. Висота черпака — 10 см, зовнішній діаметр кільцевого завершення ручки — 77 см, внутрішній — 17 см. Літ.: Дергачев 1982, c. 27, 29, риc. 7,5. Bârcă 2001, р. 350, fig. 3; 2021, р. 200-201, fig. 8. 10. с. Ульмень / Ulmeni, жудєцул Келераши / Călărași, Румунія, зруйноване поховання (риc. 9: 2). Бронзовий черпак Eggers 144 / Petrovszky V,5 (Гьодокер / Gödåker). Вінця загострені, дугоподібні в перерізі, відігнуті під гострим кутом. Корпус репоподібний, різко звужується до денця. Денце зовні профільоване концентричними рельєфними колами, відокремлене від корпусу двома невисокими сплощеними валиками, утвореними фрезерованими лініями. Два такі самі валики нанесені на плічка, між ними — гравірований орнамент з аркоподібних фігур. Ручка з дугоподібними бічними сторонами закінчується круглим завершенням із отвором посередині. Діаметр вінець — 18 см, денця — 11,3 см, висота посудини — 9 см. Morintz, Ionescu 1968, 109, Fig. 12 / 1, 13; Sîrbu et al. 2014, p. 127; Bârcă 2021, р. 201-205, fig. 9. Пізньоскіфські поховання c. Любимівка Нахимівського р-ну АР Крим. Могильник Бельбек IV. 11. З випадкових знахідок на території могильника. Черпак Eggers 136 / Petrovszky III.2b / Tassinari G1110 (риc. 1: 2). Кінець ручки обламаний. Тулуб черпака — конічний, доволі помітно розширюється догори, вінця трохи відігнуті, денце — пласке. Діаметр — 16,7 см, діаметр денця — 11,3 см, висота 9,4 см, довжина ручки — 15,2 см). Гущина, Журавлев 2016, c. 65, табл. 220, 4; 233, 3. 12. Поховання 172, жіноче. Супроводжувалося амфорою, червонолаковою чашею, посудиною з білого алебастру та бронзовим черпаком. На грудях — бронзове люстро із короткою ручкою. Біля лівої руки — уламки залізних деталей скриньки та низка намиста. Бронзовий черпак Eggers 142 / Petrovszky V,2 (риc. 6: 1). Має напівсферичну форму, пласку ручку, кінець якої являє собою кільце з круглим отвором посередині. Вінця відігнуті, у верхній ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 470 частині тулуба зроблено два неглибокі жолобки. Денце увігнуте, має концентричні кола на піддоні. Посудина сильно деформована (ймовірно, ще в давнину). Діаметр — 18,4 см, діаметр денця — 11,4 см, висота — 12,5–13,6 см, довжина ручки — 16,5 см. Гущина, Журавлев 2016, c. 156, табл. 110, 4; 233, 2. 13. Поховання 299, жіноче. У комплексі — намисто (сердолік, бурштин) та бронзове скроневе кільце, напівсферичні золоті бляшки з двома отворами. Біля правої руки намистина з блакитного фаянсу, біля лівої — бронзова фібула. У ногах лежали глиняне пряслице й бронзовий черпак. Ліворуч від тазових кісток — червонолаковий кубок, глечик та уламки залізного ножа. Тип Eggers 140 / Petrovszky V,1 / Tassinari G 3100 (риc. 4: 1; 10: 5). Має напівсферичну форму, пласку ручку, кінець якої являє собою кільце з круглим отвором посередині. Вінця відігнуті, у верхній частині тулуба зроблено два неглибокі жолобки. Денце трохи увігнуте, має концентричні кола на піддоні. Одна зі стінок ковша була пробита ще в давнину, і її запаяли металом світлішого кольору (олово?). Діаметр — 15,6 см, діаметр денця — 9,3 см, висота — 10,1 см, довжина ручки — 14,4 см. Гущина, Журавлев 2016, c. 188, табл. 201, 8; 233, 1. с. Піщане Бахчисарайського р-ну АР Крим. Усть- Альмінський могильник. 14. Склеп 720, жіноче поховання в дубовій колоді. Супроводжувалося золотими сережкою, браслетом, каблучкою, пластинками декору одягу, срібною шпилькою, намистом, червонолаковою керамікою, бронзовими мискою, черпаком, люстром, ліпними курильницями, алебастровим флаконом. Бронзовий черпак Eggers 133 / Petrovszky II.1b (риc. 1: 1). Вінця загострені й відігнуті, дугоподібні в перетині. Стінки заокруглені, денце пласке, прикрашене концентричними гравірованими колами зовні і зсередини. На зовнішньому краю денця радіально розташовані три пельтоподібні ніжки. Ручка пласка, із дугоподібними бічними сторонами, закінчується кільцем, сформованим двома голівками лебедів на довгих шиях, з’єднаних дугою. Діаметр вінець — 17 см, денця — 9 см, висота — 9,6 см. Puzdrovskij, Zajcev 2004, S. 235, Abb. 4,4. 15. Склеп 735, поховання немовляти в дубовій колоді. У складі комплексу золоті гривна, браслет, сережки, каблучки, медальйон із гемою, амулетниця, нашивні бляшки, срібні канфар і зооморфні прикраси, бронзові черпак і фібула, червонолакова та ліпна кераміка, світильник, амфора. Бронзовий черпак Eggers 138 / Petrovszky IV,2 / Tassinari G2100 (риc. 2: 3; 10: 3). Вінця пригострені, відігнуті, стінки заокруглені, денце дещо вигнуте всередину, профільоване концентричними рельєфними колами. Під вінцями — подвійні гравіровані лінії. Ручка з дугоподібними бічними сторонами і круглим завершенням із місяцеподібним вирізом. По краю ручки та по її центральній осі проходить валик, кругле завершення прикрашене гравірованими концентричними колами. Діаметр вінець — 10,5 см, денця — 6 см, висота посудини — 6,1 см. Puzdrovskij, Zajcev 2004, S. 250, Abb. 13,2a-b. 16. Склеп 775, жіноче поховання 1. У складі комплексу золоті поліхромні сережки, намисто, золоті нашивні бляшки й підвіски, бронзові фібула, черпак та люстро, червонолакова кераміка, рештки туалетної скриньки, ліпна курильниця. Бронзовий черпак Eggers 138 / Petrovszky IV,2 / Tassinari G2100 (риc. 2: 4). Корпус зі звуженими до денця заокругленими стінками, потовщені вінця відігнуті, зовні під вінцями — три врізні лінії, денце злегка увігнуте. Пласка ручка з прогнутими сторонами та круглим закінченням із серпоподібним отвором. Зсередини корпусу біля краю вінець та в середній частині — дві врізні лінії. Внутрішня сторона денця оздоблена двома концентричними врізними колами. Діаметр вінець — 11 см, денця — 7 см, висота посудини — 6,2 см. Пуздровский, Труфанов 2017, c. 40, риc. 73, 20; 77. 17. Склеп 820, поховання дівчини-підлітка в колоді. У складі комплексу золоті поліхромні сережки, золоті намисто, фібула-брошка і нашивні бляшки одягу, два золоті персні із вставками гем, рештки шкатулки з багатьма амулетами, бронзові черпак і люстро, червонолакова та ліпна кераміка, амфора. Бронзовий черпак Eggers 143 / Petrovszky V,3 (риc. 6: 2; 10: 6). Корпус із заокругленими стінками, що звужуються до денця, вінця відігнуті, ззовні під вінцями — дві врізні лінії, денце увігнуте, профільоване ззовні. Ручка з ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 71 Безуглов, С. И. 2021. Позднесарматское погребение с имперской бронзовой посудой на Нижнем Дону. В: Хра- пунов, И. Н. (отв. ред.). Крым в сарматскую эпоху (II в. до н. э. — IV в. н. э.). VII. Симферополь: ООО «Фирма «Сал- та» ЛТД», c. 18-60. Бранденбург, Н. Е. 1908. Журнал раскопок Н. Е. Бран- денбурга. Санкт-Петербург: т-во Р. Голике и А. Вильборг. Гросу, В. И. 1990. Хронология памятников сармат- ской культуры Днестровско-Прутского междуречья. Ки- шинев: Штиинца. Гущина, И. И., Журавлев, Д. В. 1999. Погребения с бронзовой посудой из могильника Бельбек IV в Юго-За- падном Крыму. Российская археология, 2, c. 157-171. Гущина, И. И., Журавлев, Д. В. 2016. Некрополь рим- ского времени Бельбек IV в Юго-Западном Крыму, 1. Мо- сква: Исторический музей. Дергачев, В. А. 1982. Материалы раскопок археоло- гической экспедиции на Среднем Пруте (1975—1976 гг.). Кишинев: Штиинца. Кропоткин, В. В. 1970. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н. э. — V в. н. э.). Свод архео- логических источников, Д1-27. Москва: Наука. Лимберис, Н. Ю. Марченко, И. И. 2006. Бронзовые ков- ши и патеры из сарматских и меотских памятников Прику- банья. В: Симоненко, А. В. (ред.), Liber Archaeologiae. Сбор- ник статей, посвященный 60-летию Бориса Ароновича Рае- ва. Краснодар, Ростов-на-Дону: Изд-во ЮНЦ РАН, c. 51-77. Пуздровский, А. Е., Труфанов, А. А. 2017. Полевые исследования Усть-Альминского некрополя в 2000— 2003 гг. Симферополь: ИП Зуева Т. В. Раев, Б. А. 2006. К абсолютной хронологии римско- го импорта в Азиатской Сарматии (методологические за- метки). В: Деревянко, А. П., Молодин, В. И. (отв. ред.). Современные проблемы археологии России: материалы Всероc. археологического съезда (Новосибирск, 23—28 октября 2006 г.). Новосибирск: Изд-во Ин-та археологии и этнологии СО РАН, c. 88-89. Раев, Б. А., Науменко, С. А. 1993. Погребение с рим- скими импортами в Ростовской области. В: Раев, Б. А. (отв. ред). Скифия и Боспор. Материалы конференции памяти академика М. И. Ростовцева. Новочеркасск: Музей исто- рии донского казачества, c. 151-160. Симоненко, О. В. 1998. Сармати. В: Толочко, П. П. (ред.). Давня історія України. Т. 2. Скіфо-антична доба, р. ІІІ, гл. 2. Київ: ИА НАНУ, c. 154-176. Симоненко, А. В. 2011. Римский импорт у сарматов Северного Причерноморья. СПб: Филологический фа- культет СПбГУ; Нестор-История. Симоненко, А. В. 2012. Сарматское погребение с там- гами на территории Ольвийского государства. В: (б / р) Зо- лото, конь и человек. Сборник статей к 60-летию А. В. Си- моненко. Киев: Видавничій дім “Скіф”, c. 241-262. Симоненко, А. В. 2013. Римский и провинциальный им- порт у сарматов Северного Причерноморья. Типология и хронология. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing. Симоненко, А. В., Лобай, Б. И. 1991. Сарматы Севе- ро-Западного Причерноморья в І в. н. э. (погребения зна- ти у c. Пороги). Киев: Наукова думка. Трейстер, М. Ю. 2020. Римские бронзовые ковши из погребений кочевников Азиатской Сарматии. Проблемы истории, филологии, культуры, 2, c. 5-60. Щукин, М. Б. 1972. Сарматские памятники Сред- него Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 14, c. 43-52. Яровой, Е. В., Чирков, А. Ю., Бубулич, В. Г. 1990. Отчет о полевых исследованиях Прутской новосторо- ечной археологической экспедиции в 1990 году. Arhiva Muzeulul Național de Istorie a Moldovei. Chișinău. Bârcă, V. 2001. Vasele romane de bronz din mormintele sarmatice din spaţiul pruto-nistrean. In: Florea, G., Gheorghiu, G., Iaroslavschi, E. (eds.). Studii de Istorie Antică. Cluj-Napo- ca, : Bibliotheca mvsei napocensis-XX, р. 335-361. Bârcă, V. 2009. Câteva consideraţii privind vasele metali- ce de import din mediul sarmatic nord-pontic. In: Ţentea, O., Opriș, I. C. (eds.). Near and Beyond the Roman Frontier. Pro- ceedings of a Colloquim held in Târgoviște, 16–17 October 2008, Cercetări Arheologice, XVI, p. 85-124. Bârcă, V. 2021. Roman Bronze Casseroles in the Sarma- tae Graves from the Area between the Don and the Lower Danube. Ziridava Studia Archaeologica, 35, p. 179-224. Bârcă, V., Symonenko, O. 2009. Călăreţii stepelor. Sar- maţii în spaţiul Nord-Pontic. Cluj-Napoca: Editura Mega. Eggers, H. Ju. 1951. Der römische Import im freien Ger- manien (Atlas der Urgeschichte, 1). Hamburg: Hamburgi- sches Museum für Völkerkunde und Vorgeschichte. Guguev, V. K. 1986. The Burials in the Kobyakovo Bar- row-Cemetery. In: Raev B. A. Roman Imports in the Lower Don Basin. 33 British Archaeological Reports. International Series, 278, р. 72-73, pl. 45. Ilyukov, L. S. 1986. Grave 43 in the Barrow Cemetery “Novyj”. In: Raev B. A. Roman Imports in the Lower Don Basin. 33 British Archaeological Reports. International Series, 278, p. 79-80, pl. 71, 2. Lund Hansen, U. 1987. Römische Import im Norden: Wa- renaustausch zwischen dem Römischen Reich und dem freien Germanien während der Kaiserzeit unter besonderer Berück- sichtigung Nordeuropas. København: Det Kongelige nordis- ke Oldskriftselskab. Massari, G., Castoldi, M. 1985. Vasellame in Bronzo Ro- mano l’officina dei Cipii. Como: Museo Civico Archeologico “Giovio” Edizioni New Press. Morintz, S., Ionescu, B., 1968. Cercetări arheologi- ce in imprejurimile orașului Olteniţa (1958–1967). Studii şi Cercetări de Istorie Veche şi Arheologie, 19 / 1, р. 95-128. Norling-Christensen, H. 1952. Kasseroller med the hul- ler eller tredelt hut i skaftet. Træk af den stiludvikling der har ført til kasserollen med trekløverbladformet skafthul. Aarbø- ger for nordisk oldkyndighed og historie. S. 166-194. Petrovszky, R. 1993. Studien zu römischen Bronzegefäßen mit Meisterstempeln (Kölner Studien zur Archäologie der Römi- schen Provinzen 1). Buch am Erlbach: Verlag Marie L. Leidorf. Puzdrovskij, A. 2013. Ust‘-Al‘ma: Die Siedlung und Ne- kropole. In: Muller, S., Schmauder, M. (eds.). Die Krim. Gol- dene Insel im Schwarzen Meer. Griechen — Skythen — Go- ten. Bonn: LVR-LandesMuseum Bonn, S. 290-323. Puzdrovskij, A. A., Zajcev, Ju. P. 2004. Prunkbestattungen des 1. Jhs. n. Chr. in der Nekropole Ust’-Alma, Krim (Die Gra- bungen des Jahres 1999). Eurasia Аntiqua, 10, S. 229-267. Radnóti, A. 1938. Die römischen Bronzegefässe von Pan- nonien Dissertationes Pannonicae, II / 6. Budapest. Raev, B. A. 1986. Roman Imports in the Lower Don Ba- sin. 33, Oxford: BAR. International Series 278. Shchukin, M. B. 1989. Rome and the Barbarians in Cen- прогнутими сторонами, із врізними лініями по краях та кільцевим закінченням, обрамленим валиком із насічками. На ручці штемпель майстра у прямокутній рамці [N]ONNIVS F. Діаметр вінець — 14,1 см, діаметр денця — 8,4 см, висота посудини — 6,9 см. Пуздровский, Труфанов 2017, c. 78, риc. 160, 14; 162. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 472 tral and Eastern Europe. 1st cent. BC — 1st cent. AD. Oxford: BAR. International Series 542 (I-II). Simonenko, A. 2004. Eine sarmatische Bestattung mit Tam- ga-Zeichen im Gebiet Olbias. Eurasia Antiqua, 10, S. 199-227. Simonenko, A. V, Marčenko, I. I., Limberis, N. Yu. 2008. Römische Importe in sarmatischen und maiotischen Gräbern zwischen Unterer Donau und Kuban. Mainz: Verlag Philipp von Zabern. Sîrbu, V., Oța, L., Vîlcu, A., Neagu, M., Oprea, V. 2014. Sudul Munteniei în sec. I a. Chr. — III p. Chr. Sarmați, daci, romani. Brăila: Museum Brăilei "Carol I"; Editura Istros. Stjernquist, B. 1977. Roman Objects from the Equipment of a Scandinavian Warrior of the Second Century AD. Scrip- ta Minora, 5. Tassinari, S. 1993. Il vasellame bronzeo di Pompei. Roma: “L’Erma” di Bretschneider. Veličko, E. Das sarmatische Grab von Čuguno- Krepinka. 2013. In: Muller, S., Schmauder, M. (eds.). Die Krim. Goldene Insel im Schwarzen Meer. Griechen — Sky- then — Goten. LVR-LandesMuseum Bonn: 4. Juli 2013 — 19. Januar 2014. Bonn: LVR-LandesMuseum Bonn. S. 418-423. Oleksandr V. Symonenko Dr hab., Leading Research Fellow, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, the Early Iron Age Archaeology Department, ORCID: 0000-0001-6878-556X, simonal@ukr.net ROMAN BRONZE CASSEROLES AMONG THE BARBARIANS OF THE NORTHERN PONTIC REGION The paper examines all known finds of Roman bronze casseroles from the Sarmatian and Late Scythian burials in the territories of Ukraine, Moldova, and Romania. The items were classified according to relevant typological schemes, the dating of the finds was substantiated and a cross-cultural comparative analysis was carried out. Bronze casseroles, which were part of the equipment of a Roman legionary, are probably the most numerous type of Roman metal vessels found in the Sarmatian and Late Scythian burials. The typology and chronology of Roman bronze casseroles is well developed, and they are a reliable chronological marker. Roman bronze casseroles from the Sarmatian and Late Scythian burials of modern Ukraine, Moldova, and Romania have been studied in several works, but a comparative analysis of these vessels among the Sarmatians and Late Scythians of the Northern Pontic region has not yet been conducted and is one of the tasks of this work. Ten bronze casseroles have been discovered in the Sarmatian graves in modern Ukraine, Moldova and Romania and seven ones in the Late Scythian burials in the Crimea. The Sarmatian assemblages with Roman casseroles of Eggers types 137—144 in the Northern Pontic region are dated from the second half of the 1st to the mid-2nd centuries AD. It should be noted that the majority of similar vessels from Asian Sarmatia were also found in the graves dated mainly to the second half of the 1st — the first third of the 2nd centuries AD. There is a version that such casseroles got to the Sarmatians after the Bosporus-Roman war of 45—49 AD. A somewhat different picture is observed among the Late Scythians. All assemblages with Roman casseroles are dated since the mid-1st century AD (Ust-Alma, grave no. 720, Eggers type 133) until the last quarter of the same century (the rest of the assemblages of Ust-Alma and Belbek IV burial grounds). Sarmatian graves with casseroles have been accompanied by various and often expensive grave goods. The burials of the Late Scythian necropoli with bronze vessels also belonged to the wealthy members of the community. The assortment of Sarmatian and Late Scythian imported casseroles is somewhat different — the Sarmatians had no early casseroles of Eggers types 133—136, and the Late Scythians had no Gödåker type casseroles (Eggers type 144). There are no casseroles in the Late Scythian burials of the Lower Dnipro region, all finds are concentrated in the Crimea. K e y w o r d s: Sarmatians, Late Scythians, Roman empire, bronze casserole, Roman import, chronology. References Bezuglov, S. I. 2021. Pozdnesarmatskoe pogrebenie s imperskoi bronzovoi posudoi na Nizhnem Donu. In: Khrapunov I. N. (ed.). Krym v sarmatskuiu epokhu (II v. do n. e. — IV v. n. e.). VII. Simferopol: OOO “Firma “Salta” LTD”, p. 18-60. Brandenburg, N. E. 1908. Zhurnal raskopok N. E. Brandenburga. Sankt-Peterburg: t-vo R. Golike i A. Vilborg. Grosu, V. I. 1990. Khronologiia pamiatnikov sarmatskoi kultury Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurechia. Kishinev: Shtiinca. Gushchina, I. I., Zhuravlev, D. V. 1999. Pogrebeniia s bronzovoi posudoi iz mogilnika Belbek IV v Yugo-Zapadnom Krymu. Rossiiskaia arkheologiia, 2, p. 157-171. Gushchina, I. I., Zhuravlev, D. V. 2016. Nekropol rimskogo vremeni Belbek IV v Iugo-Zapadnom Krymu. 1. Moskva: Istori- cheskii muzei. Dergachev, V. A. 1982. Materialy raskopok arkheologicheskoj ekspeditsii na Srednem Prute (1975—1976 gg.). Kishinev: Shtiinca. Kropotkin, V. V. 1970. Rimskie importnye izdeliia v Vostochnoi Evrope (II v. do n. e. — V v. n. e.) (Svod arkheologicheskikh istochnikov, D1-27). Moskva: Nauka. Limberis, N. Ju. Marchenko, I. I. 2006. Bronzovye kovshi i patery iz sarmatskikh i meotskikh pamiatnikov Prikubania. In: Simonenko, A. V. (ed.), Liber Archaeologiae. Sbornik statei, posviashchennyi 60-letiiu Borisa Aronovicha Raeva, Kra- snodar; Rostov-na-Donu: Izd-vo YuNTs RAN, p. 51-77. Puzdrovskii, A. E., Trufanov, A. A. 2017. Polevye issledovaniia Ust-Alminskogo nekropolia v 2000—2003 gg. Simferopol: IP Zueva T. V. Raev, B. A. 2006. K absoliutnoi khronologii rimskogo importa v Aziatskoi Sarmatii (metodologicheskie zametki). In: Derevian- ko, A. P., Molodin, V. I. (eds.). Sovremennye problemy arkheologii Rossii: materialy Vseros. arkheologicheskogo sezda (Novosibirsk, 23—28 oktiabria 2006 g.). Novosibirsk: Izd-vo In-ta arkheologii i etnologii SO RAN, p. 88-89. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 4 73 Raev, B. A., Naumenko, S. A. 1993. Pogrebenie s rimskimi importami v Rostovskoi oblasti. In: Raev, B. A. (ed.). Skifiia i Bospor. Materialy konferentsii pamiati akademika M. I. Rostovtseva. Novocherkassk: Muzei istorii donskoho kazachestva, p. 151-160. Shchukin, M. B. 1972. Sarmatskie pamiatniki Srednego Podneprovia i ikh sootnoshenie s zarubinetskoi kulturoi. Arkheologiche- skii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 14, p. 43-52. Shchukin, M. B. 1994. Na rubezhe er. Opyt istoriko-arkheologicheskoi rekonstruktsii politicheskikh sobytii ІІІ v. do n. e. — І v. n. e. v Vostochnoi i Tsentralnoi Evrope. SPb.: Farn. Simonenko, A. V. 2011. Rimskii import u sarmatov Severnogo Prichernomoria. SPb: Filologicheskii fakultet SPbGU; Nestor-Istoriia. Simonenko, A. V. 2012. Sarmatskoe pogrebenie s tamgami na territorii Olviiskogo gosudarstva. In: (b / r) Zoloto, kon i chelovek. Sbornik statei k 60-letiiu A. V. Simonenko. Kyiv: Vydavnichyi dіm „Skіf”, p. 241-262. Simonenko, A. V., Lobai, B. I. 1991. Sarmaty Severo-Zapadnogo Prichernomoria v І v. n. e. (pogrebenija znati u s. Porogi). Kyiv: Naukova dumka. Symonenko, O. V. 1998. Sarmaty. In: Tolochko, P. P. (ed.). Davnia іstorіia Ukrainy. T. 2. Skifo-antychna doba, r. III, ch. 1. Kyiv: IA NANU, p. 154-176. Symonenko, A. V. 2013. Rimskii i provintsialnyi import u sarmatov Severnogo Prichernomoria. Tipologiia i khronologiia. Sa- arbrücken: Palmarium Academic Publishing. Treister, M. Yu. 2020. Rimskie bronzovye kovshi iz pogrebenii kochevnikov Aziatskoi Sarmatii. Problemy istorii, filologii, kul- tury, 2, p. 5-60. Yarovoi, E. V., Chirkov, A. Yu., Bubulich, V. G. 1990. Otchet o polevykh issledovaniiakh Prutskoi novostoroechnoi arkheolo- gicheskoi ekspeditsii v 1990 godu. Chișinău: Arhiva Muzeulul Național de Istorie a Moldovei. Chișinău. Bârcă, V. 2001. Vasele romane de bronz din mormintele sarmatice din spaţiul pruto-nistrean. In: Florea, G., Gheorghiu, G., Ia- roslavschi, E. (eds.). Studii de Istorie Antică. Cluj-Napoca: Bibliotheca mvsei napocensis-XX р. 335-361. Bârcă, V. 2009. Câteva consideraţii privind vasele metalice de import din mediul sarmatic nord-pontic. In: Ţentea, O., Opriș, I. C. (eds.). Near and Beyond the Roman Frontier. Proceedings of a Colloquim held in Târgoviște, 16–17 October 2008, Cercetări Arheologice, XVI, București, p. 85-124. Bârcă, V. 2021. Roman Bronze Casseroles in the Sarmatae Graves from the Area between the Don and the Lower Danube. Ziri- dava Studia Archaeologica 35, p. 179-224. Bârcă, V., Symonenko, O. 2009. Călăreţii stepelor. Sarmaţii în spaţiul Nord-Pontic. Cluj-Napoca: Editura Mega. Eggers, H. Ju. 1951. Der römische Import im freien Germanien (Atlas der Urgeschichte, 1). Hamburg : Hamburgisches Museum für Völkerkunde und Vorgeschichte. Guguev, V. K. 1986. The Burials in the Kobyakovo Barrow-Cemetery. In: Raev B. A. (ed.). Roman Imports in the Lower Don Basin. 33 British Archaeological Reports. International Series, 278, р. 72-73, pl. 45. Ilyukov, L. S. 1986. Grave 43 in the Barrow Cemetery “Novyj”. In: Raev B.A. Roman Imports in the Lower Don Basin. 33 Brit- ish Archaeological Reports. International Series, 278. Oxford, p. 79-80, pl. 71, 2. Lund Hansen, U. 1987. Römische Import im Norden: Warenaustausch zwischen dem Römischen Reich und dem freien Germanien während der Kaiserzeit unter besonderer Berücksichtigung Nordeuropas. København: Det Kongelige nordiske Oldskriftselskab. Massari, G., Castoldi, M. 1985. Vasellame in Bronzo Romano l’officina dei Cipii. Como: Museo Civico Archeologico “Giovio” Edizioni New Press. Morintz, S., Ionescu, B., 1968. Cercetări arheologice in imprejurimile orașului Olteniţa (1958—1967). Studii şi Cercetări de Istorie Veche şi Arheologie, 19 / 1, р. 95-128. Norling-Christensen, H. 1952. Kasseroller med the huller eller tredelt hut i skaftet. Træk af den stiludvikling der har ført til kas- serollen med trekløverbladformet skafthul. Aarbøger for nordisk oldkyndighed og historie. S. 166-194. Petrovszky, R. 1993. Studien zu römischen Bronzegefäßen mit Meisterstempeln. Kölner Studien zur Archäologie der Römischen Provinzen, 1. Buch am Erlbach: Verlag Marie L. Leidorf. Puzdrovskij, A. 2013. Ust‘-Al‘ma: Die Siedlung und Nekropole. In: Muller, S., Schmauder, M. (eds.). Die Krim. Goldene Insel im Schwarzen Meer. Griechen — Skythen — Goten. Bonn: LVR-LandesMuseum Bonn, S. 290-323. Puzdrovskij, A. A., Zajcev, Ju. P. 2004. Prunkbestattungen des 1. Jhs. n. Chr. in der Nekropole Ust’-Alma, Krim (Die Grabun- gen des Jahres 1999). Eurasia Аntiqua, 10, S. 229-267. Radnóti, A. 1938. Die römischen Bronzegefässe von Pannonien (Dissertationes Pannonicae II / 6). Budapest. Raev, B. A. 1986. Roman Imports in the Lower Don Basin. 33 British Archaeological Reports. International Series, 278. Oxford: BAR. International Series 278. Shchukin, M. B. 1989. Rome and the Barbarians in Central and Eastern Europe. 1st cent. BC — 1st cent. AD. Oxford: : BAR. International Series 542 (I-II). Simonenko, A. 2004. Eine sarmatische Bestattung mit Tamga-Zeichen im Gebiet Olbias. Eurasia Antiqua, 10, S. 199-227. Simonenko, A.V, Marčenko, I.I., Limberis, N.Yu. 2008. Römische Importe in sarmatischen und maiotischen Gräbern zwischen Unterer Donau und Kuban. Mainz: Verlag Philipp von Zabern. Sîrbu, V., Oța, L., Vîlcu, A., Neagu, M., Oprea, V. 2014. Sudul Munteniei în sec. I a. Chr. — III p. Chr. Sarmați, daci, romani. Brăila: Museum Brăilei "Carol I"; Editura Istros. Stjernquist, B. 1977. Roman Objects from the Equipment of a Scandinavian Warrior of the Second Century AD. Scripta Mino- ra, 5. 1977 —1978. Lund. Tassinari, S. 1993. Il vasellame bronzeo di Pompei. Roma: “L’Erma” di Bretschneider. Veličko, E. Das sarmatische Grab von Čuguno-Krepinka. 2013. In: Muller, S., Schmauder, M. (eds.). Die Krim. Goldene Insel im Schwarzen Meer. Griechen — Skythen — Goten. LVR-LandesMuseum Bonn: 4. Juli 2013 — 19. Januar 2014. Bonn: LVR-LandesMuseum Bonn, S. 418-423.

Римські бронзові черпаки у варварів Північного Причорномор’я

Репозитарії

Схожі ресурси