Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних

У статті розглянуто знахідки раннього середньовіччя, характерні для Пастирського городища. Вони походять із пам’яток і комплексів салтівської культури та представлені круглою підвіскою, сережкою і фібулами....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Володарець-Урбанович, Я.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2024
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199604
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 104-124. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199604
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1996042024-10-18T21:12:19Z Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних Володарець-Урбанович, Я.В. Публiкацiї археологiчного матерiалу У статті розглянуто знахідки раннього середньовіччя, характерні для Пастирського городища. Вони походять із пам’яток і комплексів салтівської культури та представлені круглою підвіскою, сережкою і фібулами. In the paper, jewellery from sites and assemblages of the Saltiv culture, which do not chronologically fit within the boundaries of its existence, are considered. In the article the jewellery characteristic of the Pastyrske hillfort is analysed (group II, subgroup 2). It is represented by two burial complexes and two hoards. Sukha Homilsha cemetery 1 was investigated by V. K. Mikhiev. Burial no. 29 (fig. 1) contained a medallion pendant similar to finds from Pastyrske hoard of 1949 and a number of other assemblages from the second half of the 7th to the first half of the 8th centuries. Burial date: late 8th — early 9th centuries. Staryi Saltiv cemetery was investigated by V. H. Borodulin and V. K. Mikheev. In catacomb no. 21 (fig. 3) in a female burial was found anthropozoomorphic fibula — type VI-D according to O. M. Prykhodniuk or type II.1 according to V. Rodinkova. The date of the burial is debatable: V. S. Aksionov dates it within the boundaries of 750—770, while O. V. Komar believes that it belongs to the Middle Saltiv horizon II, that is, from 790s. Varvarivka hoard discovered in 2017. The complex includes: tools associated with metalworking, handicraft products for general purposes and for the processing of organic raw materials, household items. Bronze items are divided into three groups: armour details (?), raw materials and jewellery. A fibula, similar to the find from catacomb no. 21 of the Staryi Saltiv cemetery, belongs to the items of the Pastyrske circle. Khorosheve hoard discovered in 2021. The asssemblage includes: implement for working with metal, raw materials and weapons. The rest of the items are bronze jewellery, most of which belong to the Pastyrske circle: one earring and three fibulae. All the considered monuments of the Saltiv culture with finds of jewellery from Pastyrske hillfort are concentrated in the Siverskyi Donets basin. The main stage of their existence is defined within the chronological boundaries of the Pastyrske hillfort existence — the middle of the 7th — the middle of the 8th centuries. Two hoards of the Pastyrske circle are known in this region — Zaitsiv and Korobovi Khutory. Archaeological finds of fibulae and an earring of this circle were also revealed in this region. These data indicate that the Slavic population with significant cultural and trade ties with Pastyrske hillfort lived in the Siverskyi Donets basin during the second half of the 7th — the first half of the 8th centuries. The chronology of burial no. 29 of the Sukha Homilsha cemetery differs from the chronology of the existence of the round pendant by at least half a century (table 1). The chronology of the hoards from Varvarivka and Khorosheve is embedded in the general boundaries of the Saltiv culture existence: from 740—750 — the first decades of the 10th century. The chronology of the female burial from catacomb no. 21 of the Staryi Saltiv cemetery is debatable: 750—770 or from the 790s. An analysis of items belonging to the Pastyrske circle from the sites and assemblages of the Saltiv culture indicates that these adornments could have been reused. They do not necessarily indicate the contacts of the Slavic population with the inhabitants of the Khazar Khaganate. 2024 Article Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 104-124. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2024.01.104 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199604 904.25(477)”653” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Володарець-Урбанович, Я.В. Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних Археологія
description	У статті розглянуто знахідки раннього середньовіччя, характерні для Пастирського городища. Вони походять із пам’яток і комплексів салтівської культури та представлені круглою підвіскою, сережкою і фібулами.
format	Article
author	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_facet	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_sort	Володарець-Урбанович, Я.В.
title	Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_short	Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_full	Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_fullStr	Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_full_unstemmed	Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
title_sort	прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199604
citation_txt	Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 104-124. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT volodarecʹurbanovičâv prikrasipastirsʹkogokolaseredmateríalívsaltívsʹkoíkulʹturianalízdanih
first_indexed	2024-10-19T04:02:05Z
last_indexed	2024-10-19T04:02:05Z
_version_	1813313513641213952
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1104 УДК: 904.25(477)”653” https://doi.org/10.15407/arheologia2024.01.104 * ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Ярослав Володимиро- вич — кандидат історичних наук, науковий співро- бітник відділу археології ранніх слов’ян, Інститут археології НАН України, ORCID: 0000-0003- 1560-3608, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net ПРИКРАСИ ПАСТИРСЬКОГО КОЛА СЕРЕД МАТЕРІАЛІВ САЛТІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНАЛІЗ ДАНИХ © Я. В. ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ* 2024 У статті розглянуто знахідки раннього серед- ньовіччя, характерні для Пастирського горо- дища. Вони походять із пам’яток і комплексів салтівської культури та представлені круглою підвіскою, сережкою і фібулами. К л ю ч о в і с л о в а: Пастирське городище, раннє середньовіччя, салтівська культура, скарби Пас- тирського кола. Серед матеріалів салтівської культури іноді трапляються знахідки, що хронологічно «ви- биваються» за межі її існування (Аксенов 2010). Ця праця є продовженням попередніх публікацій автора і присвячена виробам, ха- рактерним для Пастирського городища, що походять із салтівських пам’яток — група ІІ, підгрупа 2 (Володарець-Урбанович 2023a, рис. 1). Представлена чотирма комплексами: два поховання і два скарби. Сухогомільшанський кремаційний могиль- ник 1 Могильник є складовою археологічного комплексу салтівської культури, що, крім того, складається з городища, трьох поселень і ще трьох кремаційних могильників (Колода 2015). На пам’ятці досліджено 317 поховань та 17 ре- чових комплексів (Аксенов, Михеев 2006). Ці- каво, що на цьому ж могильнику є ще два комп- лекси, де виявлено знахідки, які хронологічно «вибиваються» з періоду існування салтівської культури (Володарець-Урбанович 2023a): по- ховання 274 — прикраса східноєвропейських варварських виїмчастих емалей (група І) та по- ховання 54 — прикраса Мартинівського кола (група ІІ, підгрупа 1). Урнове поховання 291: на глибині 0,29 м ви- явлено горщик-урну, що стояв вінцем догори та був накритий покришкою (рис. 1: 1). Конту- ри могильної ями простежені з глибини 0,25 м. Яма мала круглу форму, діаметр 0,35 м. В урні виявлено перепалені кістки людини, вуглинки, попіл від поховального багаття. Серед залиш- ків кремації (рис. 1: 2): залізний черешковий ніж, дві залізні обойми від дерев’яних піхов від ножа, дві бронзові круглі підвіски, сердо- лікова та скляна намистини, бронзова туалет- на коробочка, два фрагменти кістяної застіб- ки, фрагменти тканини, три бронзових ґудзики, бронзова бляшка, чотири спіральні прониз- ки, бронзовий браслет, бронзовий перстень із ромбоподібним щитком та кам’яною вставкою, бронзовий перстень з крапанами та залізний предмет невідомого призначення. Усі речі по- шкоджені вогнем. За визначенням антрополо- га, поховання належало дитині до одного року. Горщик-урна виготовлена на ручному крузі; колір поверхні сірий, випал якісний. У форму- вальній масі домішки жорстви, шамоту та ор- ганіки. Вінце плавно відігнуте назовні й при- крашено по краю вдавленнями косо поставле- ного зубчастого штампу. По тулубу посудина прикрашена прокресленими вертикальними й горизонтальними лініями. Роль покришки ви- конувала придонна частина горщика, виготов- леного на ручному крузі. Колір поверхні від темно-червоного до бурого. Випал нерівно- мірний, у формувальній масі домішки шамо- ту. Тулуб орнаментовано горизонтальним риф- ленням, виконаним зубчастим штампом (Аксе- нов, Михеев 2006, с. 13). Поховання датується кінцем VIII — початком ІХ ст. (Аксенов 2010, с. 74). У цьому похованні одна з виявлених круглих підвісок, аналогічна виробам (рис. 1: 3—8; 2) зі складу Пастирського 1949 р. — 3 екз. (Брай- чевський 1952, табл. ІІІ: 8, 9; Корзухина 1996, 1 Тут і далі посилання на літературу див. табл. 1. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 105 с. 377, табл. 27: 1—3; Приходнюк 2005, с. 52) та Чадьявицького (Казанский 2011, рис. 10: 4) скарбів. Ціла низка подібних прикрас походить із Крюковсько-Кужновського могильника серед- ньоцнинської мордви, поховання 71, 403 та 421 (Филимонова 2009, с. 47, рис. 1: 8). Дата Пастир- ського скарбу 1949 р. визначається в межах пер- шої половини VIII ст., дата Чадьявицького — друга половина VII ст. чи до 665 р. (Казанский 2011, с. 520; Profantov 2013, s. 170; Профан- това 2015, с. 104). Також певні аналогії мож- на вбачати на знахідках із поселення Розтоки, об’єкт 1265 — VII ст. (Profantov 2013, obr. 17: 13; Профантова 2015, рис. 5: 3) та могильника Еле- саллаш-Орегхедь (Elesallash-Oreghed), похован- ня 27 (Garam 2001, Abb. 21). Тож у цілому, хро- нологію цих підвісок можна визначити в межах другої половини VII — першої половини VIІI ст. Одне з поселень, що входять до Сухого- мільшанського комплексу, є багатошаровою пам’яткою. Крім салтівських, там відомі мате- ріали пеньківської культури (Міхеєв, Приход- нюк 1986; Володарець-Урбанович 2017, с. 332- 336) та сахнівського горизонту (Любичев 2002, с. 16-18). Ці підвіски загалом характерні для останнього культурно-хронологічного періо- Рис. 1. А. Сухогомільшанський могильник 1. Поховання 29 (за: Аксенов, Михеев 2006, рис. 12: 8; 15: 13—27; 91: 1). 1 — план та перетин, 2 — поховальний інвентар; Б. Аналогії круглій підвісці із поховання 29 Сухогомільшанського могиль- ника 1; 3—5 — Пастирський скарб 1949 р. (за: Корзухина 1996, табл. 27: 1—3); 6 — Розтоки, об’єкт 1265 (за: Профан- това 2015, рис. 5: 3); 7 — Елесаллаш-Орегхедь, поховання 27 (за: Garam 2001, Abb. 21); 8 — Крюковсько-Кужновський могильник (за: Филимонова 2009, рис. 1: 8); 9 — Чадьявицький скарб (за: Казанский 2011, рис. 10: 4). 9 — без масштабу Fig. 1. А. Sukha Homilsha cemetery 1. Burial no. 29 (after: Аксенов, Михеев 2006, рис. 12: 8; 15: 13—27; 91: 1). 1 — a plan; 2 — accompaniments; B. Analogies to the medallion pendant from burial no. 29 of the Sukha Homilsha cemetery 1; 3—5 — Pastyrske hoard of 1949 (after: Корзухина 1996, табл. 27: 1—3); 6 — Roztoky, an object no. 1265 (after: Профантова 2015, рис. 5: 3); 7 — Előszállás‐Öreghegy, burial no. 27 (after: Garam 2001, Abb. 21); 8 — Kriukovo-Kuzhnovskyi cemetery (after: Филимонова 2009, рис. 1: 8); 9 — Chadyavice hoard (after: Казанский 2011, рис. 10: 4). 9 — without scale ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1106 ду. Факт знаходження в складі салтівського по- ховання речі попереднього культурно-хроно- логічного періоду наводить на думку, що при- красу могли знайти на околишньому поселенні жителі Хозарського каганату. Цей факт дозво- ляє припустити вторинне використання речі. Старосалтівський могильник Могильник розташований на правому бе- резі Печенізького водосховища, на північно- західній околиці с. Старий Салтів. Він займає північно-східний схил підвищення, яке похило спускається в долину р. Сіверський Донець. У 1982, 1984 та 1985 рр. охоронні дослі- дження проводила експедиція Харківського іс- торичного музею під керівництвом В. Г. Бо- родуліна, а в 1983 р. — Середньовічна архео- логічна експедиція Харківського державного університету під керівництвом В. К. Міхєева за участю співробітників відділу археології Хар- ківського історичного музею. У катакомбі 21 (рис. 3) на лівій частині груд- ної клітини жіночого поховання виявлено част- ково обламану в давнину бронзову антропозоо- морфну фібулу пастирського кола. Застібка на- лежить до типу VI-Д за О. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 38) чи типу ІІ.1 за В. Є. Ро- дінковою (Родинкова 2006, с. 50-51, рис. 2). Такі застібки вважають виробами пастирських май- стрів з огляду на їх значну концентрацію в межах самого городища (Родинкова 2007). Най- ближчі аналогії (рис. 4) походять із Пастирсько- го городища — 4 екз. (Корзухина 1996, табл. 33: 1—4), Борків (Корзухина 1996, с. 418, табл. 107: 3; Ахмедов 2016, с. 76, рис. 8: 3; Ахмедов, Гав- рилов 2017, с. 74, рис. 2: 1), Канівського (Корзу- хина 1996, табл. 88: 5) та Черкаського (Корзухи- на 1996, табл. 88: 6) повітів Київської губернії. Цікаво, що така сама фібула виявлена у скарбі салтівської культури з Варварівки (Колода 2020, рис. 4: 8; 9: 14). Датування комплексу дискусійне. Так, В. С. Аксьонов датує його в межах 750— 770 рр., тоді як О. В. Комар вважає, що це похо- вання належить до середньосалтівського гори- зонту ІІ (Комар 2017, с. 118-119), тобто з 790-х рр. (Комар 1999, с. 132). На жаль, фібули цьо- го кола майже не трапляються в комплексах, тому їх побутування можна визначити лише в загальних межах існування Пастирського го- родища — середина VII — середина VIІI ст. (Приходнюк 2005, с. 70-85). Варварівський скарб У 2017 р. поблизу с. Варварівка виявлено скарб коваля. На місці знахідки проведено ар- Рис. 2. Карта поширення круглих підвісок. Пам’ятки: 1 — Суха Гомільша; 2 — Пастирське городище; 3 — Розтоки; 4 — Елесаллаш-Орегхедь; 5 — Крюковсько-Кужновський могильник; 6 — Чадьявицький скарб Fig. 2. Distribution map of medallion pendants. Archaeological sites: 1 — Sukha Homilsha cemetery; 2 — Pastyrske hillfort; 3 — Roztoky; 4 — Előszállás – Öreghegy; 5 — Kriukovo-Kuzhnovskyi cemetery; 6 — Chadyavice hoard ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 107 Рис. 3. Старосалтівський могильник. Катакомба 21 (за: Аксенов 1999, рис. 7). 1 — план; 2 — поховальний інвентар Fig. 3. Staryi Saltiv cemetery. Catacomb no. 21 (after: Аксенов 1999, рис. 7). 1 — a plan; 2 — accompaniments хеологічні дослідження, що показали відсут- ність культурних нашарувань. Тут виявлено предмети із заліза й бронзи, а також уламок то- чильного бруска (рис. 6: 11). Артефакти із заліза за своїм призначенням поділяються на кілька груп. Перша з них пред- ставлена знаряддями, пов’язаними з метало- обробкою (рис. 5): ковадло, два молотки, пара ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1108 Рис. 4. A. Фібули аналогічні знахідці із катакомби 21 Старосалтівського могильника. 1—4 — Пастирське городище (за: Корзухина 1996, табл. 33: 1—4); 5 — Борки (за: Корзухина 1996, табл. 107: 3); 6 — Канівський повіт (за: Корзухина 1996, табл. 88: 5); 7 — Черкаський повіт (за: Корзухина 1996, табл. 88: 6). Б. Карта поширення аналогічних фібул до знахідки з катакомби 21 Старосалтівського могильника. Пам’ятки: 1 — Старосалтівський могильник; 2 — Пастирське городище; 3 — Борки; 4 — Канівський повіт; 5 — Черкаський повіт; 6 — Варварівка Fig. 4. A. Fibulae similar to the item from catacomb no. 21 of the Staryi Saltiv cemetery. 1—4 — Pastyrske hillfort (after: Кор- зухина 1996, табл. 33: 1—4); 5 — Borky (after: Корзухина 1996, табл. 107: 3); 6 — Kaniv county (after: Корзухина 1996, табл. 88: 5); 7 — Cherkasy county (after: Корзухина 1996, табл. 88: 6). B. Distribution map of fibulae similar to the item from catacomb no. 21 of the Staryi Saltiv cemetery. Archaeological sites: 1 — Staryi Saltiv cemetery; 2 — Pastyrske hillfort; 3 — Borky; 4 — Kaniv county; 5 — Cherkasy county; 6 — Varvarivka ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 109 кліщів, пробійник, три напилки, ножиці по ме- талу (рис. 6: 1), уламок ручки шарнірного зна- ряддя для утримування, а також дві залізні за- готовки (11 виробів). Друга (рис. 6: 2, 3, 8) — ремісничі вироби загального призначення: ніж, шило та невелика сокира (3 екз.). Третя — спе- ціалізовані для обробки органічної сировини: два напилки з однорядною похилою насічкою з однієї з робочих сторін (рис. 6: 5, 6). Четверта (рис. 6: 4, 7, 9, 10, 12, 13) — предмети побуту: га- чок, край котла, петля зі стрижня та кілька заліз- них предметів невідомого призначення (5 екз.). Вироби з бронзи поділяються на три групи (рис. 7). Перша – деталі обладунку (?) — п’ять панцерних пластин. Друга — прикраси: фібу- ла, браслет із незнятими ливарними швами та фрагменти сережки. Третя — сировина: брусок сплаву й бронзовий лом. До виробів пастирського кола належить антропозооморфна фібула без голки та гол- коприймача (рис. 7: 14). Варто зазначити, що застібки цієї групи не завжди мають точ- не зображення перетину чи зворотної сто- рони (див: Приходнюк 2005; Родинкова 2006). Саме тому важко визначити, наскіль- ки характерною ознакою є відсутність цих конструктивних елементів. Та проте голко- приймач відсутній, наприклад, на знахідці із Малого В’язівка, що також належить до виробів пастирського кола (Володарець-Ур- банович 2015, с. 87-88, рис. 1: 1). Застібка з Варварівки, так само як і із Старосалтів- ського могильника, належить до типу VI-Д за О. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 38) чи типу ІІ.1 за В. Є. Родінковою (Ро- динкова 2006, с. 50-51, рис. 2). Рис. 5. Варварівський скарб (за: Колода 2020, рис. 2) Fig. 5. Varvarivka hoard (after: Колода 2020, рис. 2) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1110 Хорошевський скарб Виявлений у 2021 р. за випадкових обста- вин. На місці знахідки проведено обстежен- ня, які не виявили археологічних нашарувань. У складі комплексу виявлено інструменти ремісника широкого профілю для роботи з ме- талом (рис. 8). Цей набір складається з двох ковадл, молота, двох молотків, трьох лещат різного розміру, половини ще одних лещат ве- ликого розміру, напилка, полотна пилки, при- стосування для утримування полотна пилки. Сировина для виготовлення майбутніх виробів представлена 17 фрагментами бронзо- вих пластин різної форми та розміру (рис. 9), у тому числі від казанів, загальною масою 0,387 кг. У ролі сировини в комплексі наявні фрагменти великих бронзових фаларів зав- товшки 0,7—0,8 мм від ременів кінського спо- рядження. Кілька речей пов’язані із військовою спра- вою: бронебійне вістря списа та суцільноковане перехрестя брускоподібного типу від клинкової зброї. До предметів господарського призначен- ня слід віднести гачок (рис. 9: 1, 20, 21). Інші речі представлені бронзовими прикра- сами, більшість із яких належить до виробів пастирського кола: одна «дунайсько-пастирсь- ка» сережка і три фібули. Лише матриця для виготовлення наконечників поясу шляхом тис- нення (рис. 10: 5) не належить до виробів пас- тирських майстрів. Сережка зіркоподібної форми розміром 7,0 × 4,2 см (рис. 10: 4). Нижня частина дужки сережки прикрашена пірамідками псевдозерні по шість напівсферичних зерняток у кожній. Три аналогічні пірамідки прикрашають опук- лий щиток у вигляді пластини круглої фор- ми з напівсферичним виступом посередині. Край щитка має рельєфно випнутий рант кільцеподібної форми. Щиток відокремлено від дужки сережки перехватом із трьох напівсферичних псевдозернин, які не стикають- ся між собою. Нижня розширена частина дуж- ки сережки прикрашена двома вигнутими ряда- ми псевдозернин квадратної форми. Ця частина дужки відокремлена від напівкруглої її частини трьома опуклими горизонтальними поясками. Знахідка належить до типу 1, підтипу 5 за О. І. Айбабіним (Айбабин 1973, рис. 2) чи типу І-А за О. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 41-42). Аналогічні знахідки походять (рис. 11; 12) із Пастирського городища (Кор- зухина 1996, табл. 37: 3, 4; 38: 4; Приходнюк 2005, рис. 33: 5; Скиба, Баранов 2019, рис. 12: 1), Загребеллі (Виноградский 1955, рис. 2: 4; Кор- зухина 1996, с. 408, табл. 91: 1), Кочетка (Сви- стун, Боков 2018), Городища (Недоля 2011, с. 147, рис. 1: 1; Блошенкова, Недоля, Самофа- лова 2012, с. 27-28, рис. 3: 1), Семенок (Хавлюк 1963, с. 320-350, рис. 14: 1), Київського скар- бу 1896 р. (Корзухина 1996, с. 352, табл. 1: 2) та поховання біля с. Ясинувата (Швецов 2010, с. 94-95, рис. 1: 11). Останні два комплекси Рис. 6. Варварівський скарб (продовження) (за: Колода 2020, рис. 3) Fig. 6. Varvarivka hoard (continuation) (after: Колода 2020, рис. 3) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 111 Рис. 7. Варварівський скарб (продовження) (за: Колода 2020, рис. 4) Fig. 7. Varvarivka hoard (continuation) (after: Колода 2020, рис. 4) більш-менш надійно можна датувати в межах другої половини VII ст. (Володарець-Урбано- вич 2018, с. 140). Перша антропозооморфна (рис. 10: 2) фібула довжиною 11,4 см, має головний щи- ток трикутної форми та ромбічну ніжку, які оточені ажурною каймою зі стилізованих зо- бражень коней, що переплелися між собою. Верхній щиток з’єднується з ніжкою двома до- датковими перемичками, розташованими пара- лельно до опуклої дужки. Ромбоподібна ніжка завершується стилізованим зображенням мор- ди тварини, а центральний виступ на головній пластині має грибоподібну форму. Фібула має сліди обробки напилком її країв та фігурних отворів після лиття виробу. Грибоподібний ви- ступ головної пластини додатково прикрашений двома заглибленими цятками конусоподібної у перетині форми. Ще одна така цятка роз- ташована у нижній частині ромбоподібної ніжки фібули. Перехід ромбоподібної ніжки у стилізовану морду тварини прикрашено дво- ма паралельними прорізаними горизонталь- ними лініями. На лицьовій стороні виробу є дрібні паралельні подряпини, розташовані не- великими групами, але досить хаотично. Вони пов’язані з підготовкою лицьової поверхні фібули до полірування. У верхній частині ромбоподібної ніжки фібули наявний незнач- ний за розмірами наскрізний отвір трикутної форми — наслідок недоливу металу під час ви- готовлення виробу. Групи паралельних подря- пин є і на зворотній стороні застібки. Виступ для приймання голки після відливання виро- бу не піддавався подальшій обробці, а виступ для кріплення голки в процесі виготовлення ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1112 Рис. 8. Хорошевський скарб (за: Аксенов 2022, рис. 2) Fig. 8. Khorosheve hoard (after: Аксенов 2022, рис. 2) повністю не відлився. Саме цей брак не дозво- лив використовувати фібулу за її прямим при- значенням. Ця застібка належить до типу VI-Д за О. М. Приходнюком (Приходнюк 2000, с. 57; 2005, с. 38) чи до типу ІІ.2 за В. Є. Родінковою (Родинкова 2006, с. 53). Найбільше аналогій (щонайменше 12 цілих і фрагментованих екземплярів) походять із Пастирського городи- ща (Приходнюк 2005, с. 38), що може вказува- ти на ймовірне місце виготовлення таких при- крас. Також окремі (рис. 13; 15) екземпляри по- ходять із Тростянця (Корзухина 1996, с. 355, табл. 88: 2), Дежків (Дешки) (Приходнюк 1998, с. 151, рис. 65: 4), Тимченок, уроч. Та- ранцево (Берестнев, Любичев 1991, рис. 1), ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 113 Рис. 9. Хорошевський скарб (продовження) (за: Аксенов 2022, рис. 3) Fig. 9. Khorosheve hoard (continuation) (after: Аксенов 2022, рис. 3) Любівки, хутір Лісовський (Сибилев 1926, с. 9, табл. ХХХІ: 9; Корзухина 1996, с. 420, табл. 107: 8), Стеблева (?) (Корзухина 1996, с. 368-369), Малого В’язівка (Володарець-Ур- банович 2015, с. 87-88, рис. 1: 1), із району Черкаського та Чигиринського повітів на півдні Київської губернії (Parczewski 1991; Корзухина 1996, табл. 15; 28; 32; 55; 57; 70; 73; 102; 131; Родинкова 2006, с. 51-53). Друга антропозооморфна фібула (рис. 10: 3) довжиною 10,3 см має головний щиток трикутної форми та ромбічну ніжку, що оточені ажурною каймою зі стилізованих зображень коней, які переплелися між собою. Верхній щиток з’єднується з ніжкою двома додаткови- ми перемичками, розташованими паралель- но до опуклої дужки. Ромбоподібна ніжка завершується стилізованим зображенням мор- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1114 Третя фібула завтовшки 3,0—3,5 мм та довжиною 14,0 см у вигляді складної антропозооморфної фібули (рис. 10: 1). На застібці фіксуються сліди додаткової оброб- ки. Так, на лицьовій стороні пластини помітні групи паралельних подряпин, які розташовані досить хаотично. На зворотній стороні виробу наявні сліди видалення за допомогою напилка нервюру, виступу для кріплення голки та гол- коприймача (рис. 10: 1а). Цей виріб близький до окремих застібок типу ІІ.1 за В. Є. Родінковою (Родинкова 2006, с. 50). Імовірно, певні аналогії можна вбачати у фібулах (рис. 14; 15) із Київського 1896 р. та Пастирського 1892 р. скарбів (Корзухина 1996, табл. 1: 1; 24: 1). Також не виключено, що пев- ну схожість можуть мати застібки, аналогічні до фібул зі Старосалтівського могильника та скарбу з Варварівки (рис. 4). В. С. Аксьонов Рис. 10. Хорошевський скарб (продовження) (за: Аксенов 2022, рис. 4) Fig. 10. Khorosheve hoard (continuation) (after: Аксенов 2022, рис. 4) ди тварини, а центральний виступ на головній пластині має округлу форму. Це виробничий брак, тому що в процесі її виготовлення не про- лилися додаткові тяжі між головним щитком та ромбічною ніжкою і стилізовані зображен- ня тварин, які оточують головний щиток. Після отримання бракованої відливки майстер навіть не намагався обробити нерівні краї ромбічної ніжки та краї фігурних отворів у нижній її частині. Розміри й оформлення ромбічної ніжки цього виробу ідентичні таким самим по- казникам першої фібули. Мабуть, знахідка належить до типу IV-Д за О. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 38) чи до типу ІІ.1 за В. Є. Родінковою (Родинкова 2006, с. 50). Точні аналогії невідомі. Імовірно, певну схожість можна вбачати (рис. 13: 6; 15) зі знахідкою із Пастирського городища (Корзухи- на 1996, табл. 34: 6). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 115 вважає цей виріб матрицею, однак, імовірно, це недороблена фібула. Досить цікавим є факт знаходження в комплексі фібули з технологічним браком, адже застібки з такими ознаками взагалі невідомі. Можливо, після невдачі такі речі про- сто переплавлялися. Принаймні на сьогодні відомо лише кілька прикрас, які мають тільки не зняті ливарні шви, але ці знахідки — напівфабрикати. В основному, такі випадки характерні для виробів Мартинівської групи слов’янських прикрас, і відомі вони лише як оздоби поясу: Т-подібна накладка із Засулля- Мгар (Володарець-Урбанович 2016, с. 94, рис. 2: 6), щитоподібна бляшка і прямокутно- рамочна пряжка з Градизька, уроч. Круча (Лев- ченко 2001, с. 28; рис. 1: 7, 11) та пряжка з Пас- тирського городища (Корзухина 1996, с. 392, табл. 42: 13). У Курилівському скарбі ціла низ- ка геральдичних прикрас мають таку ознаку (Родинкова 2010, рис. 6; Скиба 2013). Лише одна з пальчастих фібул із дугою з пташиних голів із Черкасько-Конопельківського скарбу має недороблений механізм кріплення (Родин- кова, Сапрыкина 2015, с. 44, рис. 3: 4). Знахідки фібул із Хорошевого вказують, що виготовлен- ня речей пастирського кола могло відбуватися і поза межами самого городища. Цікаво, що для першої та другої застібки з Хорошевського скарбу зафіксовано по одній Рис. 11. Аналогії сережці «дунайсько-пастирського» кола із Хорошевського скарбу. 1—5 — Пастирське городище (за: Корзухина 1996, табл. 37: 3, 4; 38: 4; Скиба, Баранов 2019, рис. 12: 1); 6 — Загребелля (за: Корзухина 1996, табл. 91: 1); 7 — Кочеток (за: Свистун, Боков 2018); 8 — Городище (за: Недоля 2011, рис. 1: 1); 9 — Київський скарб 1896 р. (за: Корзухина 1996, табл. 1: 2); 10 — Семенки (за: Хавлюк 1963, рис. 14: 1); 11 — Ясинувата (за: Швецов 2010, рис. 1: 11) Fig. 11. Analogies to the earring of the “Danube-Pastyrske” circle from the Khorosheve hoard. 1—5 — Pastyrske hillfort (after: Корзухина 1996, табл. 37: 3, 4; 38: 4; Скиба, Баранов 2019, рис. 12: 1); 6 — Zahrebellia (after: Корзухина 1996, табл. 91: 1); 7 — Kochetok (after: Свистун, Боков 2018); 8 — Horodyshche (after: Недоля 2011, рис. 1: 1); 9 — Kyiv hoard of 1896 (after: Корзухина 1996, табл. 1: 2); 10 — Semenky (after: Хавлюк 1963, рис. 14: 1); 11 — Yasynuvata (after: Швецов 2010, рис. 1: 11) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1116 петлі для кріплення пружини голки, що були розташовані перпендикулярно до довгої вісі застібок. Таке саме розташування виявлено і для фібули пастирського кола — тип ІХ-Д за О. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 39) чи ІІІ.2 за В. Є. Родінковою (Родинкова 2006, с. 55, рис. 6) — із поселення Хитці, уроч. Шим- берьово (Володарець-Урбанович, Сидоренко 2021, с. 366—368, рис. 1: 3; 2: 3). Також важ- ливою, на нашу думку, є відсутність петель для кріплення голки та голкоприймача на фібулі з Варварівки. За спостереженнями І. О. Гавритухіна та О. О. Щеглової, східноєвропейські ремісники кінця VII — VIII ст. не вміли відтворювати фібули та візантійського кола пряжки (з пет- лями-вушками) у двосторонніх формочках, тобто мали труднощі з відтворенням систе- ми кріплення. Зокрема, О. О. Щеглова зроби- ла такий висновок на підставі відсутності на верхніх щитках фібул петель для кріплення пружини, а на нижніх — голкоприймача. Замість них у низці випадків були помітні сліди пайки. Тобто, не знаючи як виготови- Рис. 12. Карта поширення аналогій сережці «дунайсько-пастирського» кола із Хорошевського скарбу. Пам’ятки: 1 — Хорошеве; 2 — Пастирське городище; 3 — Київський скарб 1896 р.; 4 — Загребелля; 5 — Кочеток; 6 — Городище; 7 — Семенки; 8 — Ясинувата Fig. 12. Distribution map of the analogies to the earring of the “Danube-Pastyrske” circle from the Khorosheve hoard. Archaeological sites: 1 — Khorosheve hoard; 2 — Pastyrske hillfort; 3 — Kyiv hoard of 1896; 4 — Zahrebellia; 5 — Kochetok; 6 — Horodyshche; 7 — Semenky; 8 — Yasynuvata ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 117 Рис. 13. Аналогії першій фібулі із Хорошевського скарбу. 1—12 — Пастирське городище (за: Корзухина 1996, табл. 34); 13 — південь Київської губернії (за: Корзухина 1996, табл. 88: 4); 14 — Любівка (за: Корзухина 1996, табл. 107: 8); 15 — Черкаський повіт (за: Корзухина 1996, табл. 88: 3); 16 — Черкаський чи Чигиринський повіти (за: Корзухина 1996, табл. 88: 1); 17 — Тимченки, уроч. Таранцеве (за: Берестнев, Любичев 1991, рис. 1); 18 — Тростянець (за: Корзухина 1996, табл. 88: 2); 19 — Дежків (Дешки) (за: Приходнюк 1998, рис. 65: 4); 20 — Малий В’язівок (за: Володарець-Урба- нович 2015, рис. 1: 1) Fig. 13. Analogies to the first fibula from the Khorosheve hoard. 1—12 — Pastyrske hillfort (after: Корзухина 1996, табл. 34); 13 — South of Kyiv province (after: Корзухина 1996, табл. 88: 4); 14 — Liubivka (after: Корзухина 1996, табл. 107: 8); 15 — Cherkasy county (after: Корзухина 1996, табл. 88: 3); 16 — Cherkasy or Chyhyryn county (after: Корзухина 1996, табл. 88: 1); 17 — Tymchenky, Tarantseve tract (after: Берестнев, Любичев 1991, рис. 1); 18 — Trostianets (after: Корзухина 1996, табл. 88: 2); 19 — Dezhkiv (Deshky) (after: Приходнюк 1998, рис. 65: 4); 20 — Malyi Viazivok (after: Володарець-Урба- нович 2015, рис. 1: 1) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1118 ти петлі й голкоприймач разом із корпусом фібули, ювеліри намагалися ці деталі при- паяти. Очевидно, майстри, які виготовля- ли фібули із Хитців та Хорошевого, знали, що потрібна голка, але не вміли правильно її кріпити. Тому виготовляли одну петлю, на яку мала намотуватися звичайна голка без пружини (Володарець-Урбанович, Сидорен- ко 2021, с. 366). Скарби з Варварівки та Хорошевого до- сить складні для визначення хронології та етнокультурного контексту. Ковальсь- кий реманент має аналогії не тільки серед салтівських матеріалів, але й на Пастирсько- му городищі (Приходнюк 2005, с. 29-30), і в Кузебаївському скарбі (Останина та ін. 2011, с. 9-28), що да-туються «досалтівським» ча- сом. У складі скарбів із Варварівки та Хо- рошевого є кілька знахідок, які все ж таки мають аналогії тільки серед матеріалів салтівської культури — фрагменти казанів, зброя і фалари. Можливо, власники цих комплексів отримали речі пастирського кола в часи їх побутування, однак не можна ви- ключати й того, що вони були виявлені ви- падково згодом і отримали вторинне викори- стання. Тому хронологію цих скарбів можна визначити лише в загальних межах існування салтівської культури — від 740—750 рр. (Ко- мар 1999) — перші десятиліття Х ст. (Плет- нева 1967, с. 143). Висновки Як і прикраси мартинівської групи, пастир- ські вироби на пам’ятках салтівської культури зосереджені в басейні р. Сіверський Донець. Основний етап їх побутування визначають у хро- нологічних межах існування Пастирського горо- дища — середина VII — середина VIІI ст. (При- ходнюк 2005, с. 70-85). Тобто прикраси пастир- ського кола характерні для пізньопеньківського (Приходнюк 1998, с. 60) та сахнівського етапів існування слов’янських старожитностей (При- ходнюк 1980, с. 71). На жаль, повного катало- гу пам’яток сахнівського кола для басейну р. Сі- верський Донець немає, а проте такі пам’ятки тут відомі: Шосейне (Обломский, Смирнов, Со- рокин 1987), Тимченки, уроч. Таранцеве (Бе- рестнев, Любичев 1991), Введенка, Соколове, Суха Гомільша (Любичев 2002), Нижній Биш- кін 2 (Любичев 2004), Циркуни 13 (Володарец- Урбанович, Буйнов 2017) та Олешки (Задніков, Володарець-Урбанович 2020). Також не існує повного переліку знахідок пастирського кола поза межами городища. Од- нак у цьому регіоні відомі два скарби другої хронологічної групи за О. О. Щегловою — Зай- цівський (Корзухина 1996, с. 420, табл. 106) та Коробовохуторський (Колода 2016a; 2017). Та- кож у басейні Сіверського Дінця відомі й окре- мі знахідки фібул, які загалом характерні для Пастирського: Тимченки, уроч. Таранцеве (Бе- рестнев, Любичев 1991, рис. 1), Любівка, ху- тір Лісовський (Сибилев 1926, с. 9, табл. ХХХІ: 9; Корзухина 1996, с. 420, табл. 107: 8), Коче- ток2 та Коробові Хутори (Колода 2016b). У скарбі з Коропового відома фібула цього кола (Дідик 2009). Також у цьому регіоні є знахідки сере- жок «дунайсько-пастирського» кола: Кочеток (Свистун, Боков 2018), Задонецьке (Приход- нюк 1998, с. 57) та сліди виготовлення таких речей: Олешки (Задніков, Володарець-Урбано- вич 2020), Циркуни 13 (Володарец-Урбанович, Буйнов 2017) і Другий циркунівський скарб (Дідик 2021). 2 Повідомлення В. І. Квітковського. Рис. 14. Аналогії третій фібулі. 1 — Київський 1896 р. скарб (за: Корзухина 1996, табл. 1: 1); 2 — Пастирський 1892 р. скарб (за: Корзухина 1996, табл. 24: 1) Fig. 14. Analogies to the third fibula from Khorosheve hoard. 1 — Kyiv hoard of 1896 (after: Корзухина 1996, табл. 1: 1); 2 — Pastyrske hoard of 1892 (after: Корзухина 1996, табл. 24: 1) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 119 Отже, наведені дані засвідчують, що в ре- гіоні Сіверського Дінця в період другої поло- вини VII ст. — першої половини VIII ст. пе- ребувало слов’янське населення зі значними культурними й торговельними зв’язками з Пас- тирським городищем. Це підтверджують, крім прикрас, знахідки фрагментів кераміки пастир- ського кола: Шосейне, Суха Гомільша, Тимчен- ки (Володарець-Урбанович 2010; Володарець- Урбанович, Скиба 2011). Із чотирьох комплексів салтівської культури зі знахідками прикрас пастирського кола лише один має чітку дату. Хронологія поховання 29 Сухогомільшанського могильника 1 різниться із хронологією побутування круглої підвіски щонайменше на півстоліття. Хронологія фібул та сережки з інших роз- глянутих комплексів досить невизначена, адже вони майже не трапляються в комплексах. Тому їх побутування визначено в загальних межах існування Пастирського городища. Хроноло- гія скарбів із Варварівки та Хорошевого вкла- дається в загальні межі існування салтівської культури — від 740—750 рр. (Комар 1999) — перші десятиліття Х ст. (Плетнева 1967, с. 143). Тож чи отримали власники цих скарбів пастир- ські прикраси в часи побутування цих речей, чи вони були випадково виявлені згодом — неві- домо3. Лише якщо прийняти датування жіночо- го поховання з катакомби 21 Старосалтівсько- го могильника за В. С. Аксьоновим (750— 770 рр.) та врахувати хронологію побутування пастирських речей, то вони близькі між собою, «ідуть в стик». Тобто з усіх розглянутих знахі- док і комплексів лише цей може свідчити про контакти слов’янського (сахнівського чи пас- тирського) населення з носіями салтівської культури. Хоча О. В. Комар вважає, що це похо- вання належить до середньосалтівського гори- зонту ІІ (Комар 2017, с. 118-119), тобто з 790-х рр. (Комар 1999, с. 132). У такому випадку знову ж маємо значний хронологічний розрив між датою побутування прикрас пастирського кола та датою жіночого поховання з 21 катакомби Старосалтів- ського могильника. 3 Саме повторне (вторинне) використання прикрас схід- ноєвропейських варварських виїмчастих емалей (гру- па І) і прикрас, характерних для скарбів кола Марти- нівки (група ІІ, підгрупа 1), визначено в попередніх роботах автора (Володарець-Урбанович 2023a; 2023b). Рис. 15. Карта поширення аналогій фібулам із Хорошевського скарбу. Умовні позначення: І — аналогії першій фібулі; ІІ — аналогії другій фібулі; ІІІ — аналогії третій фібулі. Пам’ятки: 1 — Хорошеве; 2 — Пастирське городище; 3 — Лю- бівка; 4 — Тимченки, уроч. Таранцево; 5 — Тростянець; 6 — Дежки; 7 — Стеблів; 8 — Малий В’язівок; 9 — Київський 1896 р. скарб Fig. 15. Distribution map of the analogies to the fibulae from the Khorosheve hoard. Legend: І — analogies to the first fibula; ІІ — analogies to the second fibula; ІІІ — analogies to the third fibula. Archaeological sites: 1 — Khorosheve hoard; 2 — Pastyrske hillfort; 3 — Liubivka; 4 — Tymchenky, Tarantsevo tract; 5 — Trostianets; 6 — Dezhkiv; 7 — Stebliv; 8 — Malyi Viazivok; 9 — Kyiv hoard of 1896. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1120 Айбабин, А. И. 1973. К вопросу о происхождении се- режек пастырского типа. Советская археология, 3, с. 62- 72. Аксенов, В. С. 1999. Старосалтовский катакомбный могильник. Vіtа Аntіquiа, 2, с. 137-149. Аксенов, В. С. 2010. Вещи славянского облика на сал- товских памятниках Верхнего Подонечья. В: Пескова, А. А., Щеглова, О. А., Мусин, А. Е. (ред.). Славяно-рус- ское ювелирное дело и его истоки. Материалы Между- народной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Г. Ф. Корзухиной (Санкт-Петербург, 10—16 апреля 2006 г.). Санкт-Петербург: Нестор-Исто- рия, с. 73-78. Аксенов, В. С. 2022. Клад кузнеца-ювелира середины VIII в. с территории Харьковщины. Российская археоло- гия, 1, с. 153-165. Аксенов, В. С., Михеев, В. К. 2006. Население Хазар- ского каганата в памятниках истории и культуры. «Су- хогомольшанский могильник VIII—IX вв.». Хазарский аль- манах, 5; Киев; Харьков: б.в. Ахмедов, И. Р. 2016. Византийские и славянские на- ходки в рязано-окских древностях. В: Никитин, А. О. Тож аналіз речей пастирського кола із пам’яток та комплексів салтівської культури вказує, що ці прикраси могли мати вторинне використання, бути виявлені в часи, коли саме Пастирське городище вже давно було зруйно- вано, і вони не обов’язково вказують на контак- ти пастирського населення з жителями Хозар- ського каганату. Особливо це підтверджується тим, що при- наймні для двох пам’яток маємо кілька комп- лексів із речами попередніх хронологічних пе- ріодів: Дмитріївський — катакомба 44, 151 та 154, та Сухогомільшанський 1 — похован- ня 274, 54 та 29. В останньому випадку якраз у похованнях представлені всі три розглянуті групи прикрас. Такі поєднання, імовірно, вка- зують на невипадковість знаходження речей. Тобто речі могли бути просто знайдені на око- лишніх пам’ятках жителями Хозарського кага- нату й мати повторне використання у вбранні чи побуті. Подяки Висловлюю щиру подяку В. С. Аксьоно- ву, В. В. Колоді, О. В. Комару, О. О. Лаптєву та А. В. Скибі за надані консультації й заува- ження. (ред.). Древности Поочья. Сборник научных работ к 60-летию В. В. Судакова. Рязань: РИКО, с. 64-87. Ахмедов, И. Р., Гаврилов, А. П. 2017. «Славянские» фибулы в древностях рязанских финнов: старые и новые находки. В: Платонова, Н. И. (ред.). Élite ou Égalité… Се- верная Русь и культурные трансформации в Европе VII— XII вв. Санкт-Петербург: Издательский дом «Бранко», с. 71-89. Берестнев, С. И., Любичев, М. В. 1991. Новые данные о памятниках пеньковской культуры в бассейнах Север- ского Донца и Ворсклы. В: Дьяченко, А. Г. Археология славянского Юго-Востока. Воронеж: Воронежский пе- динститут, 1991, с. 33-36. Блошенкова, М. В., Недоля, А. Н., Самофалова, Г. В. 2012. Новый киево-колочинский микрорегион на левобе- режье Средней Десны: очерки материальной культуры. Вестник гуманитарного научного образования, 9 (23), с. 25-29. Брайчевський, М. Ю. 1952. Пастирський скарб. Археологія, VII, с. 161-173. Виноградский, Ю. С. 1955. Археологические работы Сосницкого историко-краеведческого музея (к 35-летию Таблиця 1. Порівняння датування пам’яток і комплексів салтівської культури та прикрас пастирського кола Table 1. Comparison of the monuments and assemblag of the Saltiv culture dating and the jewelery of Pastyrske circle № п/п Назва пам’ятки Адміністративна прив’язка Дата пам’ятки чи комплексу Дата прикрас пас- тирського кола Література 1. Сухогомільшан- ський кремаційний могильник 1, похо- вання 29 с. Суха Гомільша, Зміївський р-н Хар- ківської обл. кінець VIII — поча- ток ІХ ст. друга половина VII ст. — середина VIII ст. Аксенов, Михеев 2006, с. 12—13, рис. 12: 8; 15: 13— 27; 91: 1; Аксенов 2010, с. 74, рис. 1: 17—19 2. Старосалтівський могильник, ката- комба 21 с. Старий Салтів, Чугуївський р-н Харківської обл. середина — третя чверть VIII ст. чи від кін. VIII ст. середина VII ст. — середина VIII ст. Аксенов 1999, рис. 7; 2010, с. 73, рис. 1: 1—9 3. Варварівський скарб с. Варварівка, Чугуївський р-н Харківської обл. середина VIII — по- чаток Х ст. середина VII ст. — середина VIII ст. Колода 2020, рис. 4: 8; 9: 14 4. Хорошевський скарб с. Хорошеве, Хар- ківський р-н Харків- ської обл. середина VIII — по- чаток Х ст. середина VII ст. — середина VIII ст. Аксенов 2022, рис. 2; 3; 4 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 121 со дня основания). Краткие сообщения Института ар- хеологии УССР, 5, с. 86-93. Володарець-Урбанович, Я. В., 2010. Пастирський гончарний посуд на слов’янських пам’ятках. Археологія та давня історія України, 4, с. 147-152. Володарець-Урбанович, Я. В. 2015. Фібули V — пер- шої половини VIІI ст. з Полтавщини (знахідки від почат- ку 2000-х років). Археологія, 3, с. 87-106 Володарець-Урбанович, Я. В. 2017. Ливарні фор- мочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок. Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 331-346. Володарець-Урбанович, Я. В. 2018. Блажківський скарб: 115-річниця знахідки. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережжя Дніпра. Київ; Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 126-153. Володарець-Урбанович, Я. В. 2023a. Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних. Археологія, 1, с. 111-126. Володарець-Урбанович, Я. В. 2023b. Прикраси кола Мартинівки серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних. Археологія, 3, с. 90-108. Володарец-Урбанович, Я. В., Буйнов, Ю. В. 2017. Литейные формочки с поселения Циркуны 13. Stratum plus, 5, с. 57-86. Володарець-Урбанович, Я. В., Сидоренко, О. В. 2021. Слов’янські прикраси раннього середньовіччя із полтав- ського Посулля: нові знахідки. Археологія і давня історія України, 1 (38), с. 362-382. Володарець-Урбанович, Я. В., Скиба, А. В., 2011. Гончарний посуд VII—VIII ст. на півдні Східної Європи. Археологія, 2, с. 34-46. Дідик, В. В. 2009. Нова знахідка ранньосередньо- вічного скарбу у водозборі Сіверського Дінця. Слобо- жанське культурне надбання: Збірка статей учених з пам’яткоохоронної роботи. Харків, 2, с. 214-226. Дідик, В. В. 2021. Про техніку штампування кольо- рових металів у ранньослов’янських племен кінця VII — першої половини VIII ст. (на прикладі ювелірних інстру- ментів Другого циркунівського скарбу на Харківщині). Міхеєвські читання, 2, с. 41-50. Задніков, С. А., Володарець-Урбанович, Я. В. 2020. Ранньосередньовічні слов’янські пам’ятки із басейну р. Харків (за матеріалами пам’яток України). In Sclavenia terra, 2020, 3, с. 17-45. Казанский, М. М. 2011. О центрах власти у славян: днестровские клады VII в. В: Шаров, О. В. (ред.). Петер- бурский апокриф. Послание от Марка. Санкт-Петербург; Кишинев, Stratum plus, с. 509-526. Колода, В. В. 2016a. «Антський скарб» з городища Коропові Хутори на Харківщині. Вісник Інституту ар- хеології, 11, с. 66-77. Колода, В. В. 2016b. Фібули «антських» часів на горо- дищі Коропові Хутори. In Sclavenia terra, 1, с. 65-72. Колода, В. В. 2017. Место «антского клада» с горо- дища Короповы Хутора в контексте взаимовлияния пень- ковской и салтовской культур. Дриновски сборник, Х, с. 83-93. Колода, В. В. 2020. Клад раннесредневекового кузне- ца на Харьковщине. Хазарский альманах, 17, с. 69-86. Комар, А. В. 1999. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточной Европы. Vita Antiqua, 2, с. 111-136. Комар, А. В. 2017. Ивахниковский клад (время сокрытия и культурные связи комплекса). Stratum plus, 5, с. 113-131. Левченко, Д. І. 2001. Знахідки VI—VII ст. з околиць Градизька в зібранні Полтавського краєзнавчого музею. Археологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 26-28. Любичев, М. В. 2002. Памятники типа Сахновки на Северском Донце. Вісник Харківського національного уні- верситету ім. В. Н. Каразіна, 34, с. 13-27. Любичев, М. В. 2004. Салтово-сахновские контакты в свете материалов поселения Нижний Бышкин 2 на Север- ском Донце. Хазарский альманах, 3, с. 277-290. Міхеєв, В. К., Приходнюк, О. М. 1986. Пеньківське поселення на Сіверському Дінці. Археологія, 54, с. 75-82. Недоля, А. Н. 2011. Серьги пастырского типа с лево- бережья брянского течения Десны. В: Дятлов, В. О. (ред.). Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи: Матеріали Х Міжнародної студентської наукової археологічної конференції (Чернігів, 15—17 квітня 2011 р.). Чернігів: ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, с. 41-42. Обломский, А. М., Смирнов, А. С., Сорокин, А. Н. 1987. Материалы I тыс. н. э. на поселении Шоссейное (Белгородская область). Советская археология, 4, с. 147- 186. Останина, Т. И., Канунникова, О. М., Степанов, В. П., Никитина, А. Б. 2011. Кузебаевский клад ювелира VII в. как исторический источник. Ижевск: Удмуртия. Плетнева, С. А. 1967. От кочевий к городам. Салто- во-Маяцкая культура. Материалы по археологии СССР, 142. Москва: Наука. Приходнюк, О. М. 1980. Археологічні пам’ятки Серед- нього Придніпров’я VI—IX ст. н. е. Київ: Наукова думка. Приходнюк, О. М. 1998. Пеньковская культура: культурно-хронологический аспект исследования. Во- ронеж: Издательство Воронежского государственного университета. Приходнюк, О. М. 2000. Фибулы Пастырского горо- дища. Археология Восточноевропейской Лесостепи: Ев- разийская степь и лесостепь в эпоху раннего средневеко- вья, 14, с. 48-73. Приходнюк, О. М. 2005. Пастирське городище. Київ; Чернівці: Зелена Буковина. Профантова, Н. 2015. Славяне на территории Чехии и их контакты в VI—VII вв. Stratum plus, 5, с. 97-116. Родинкова, В. Е. 2006. К вопросу о типологичес- ком развитии антропоморфных фибул (сложные и двупластинчатые формы). Российская археология, 4, с. 50-63, б. в. Родинкова, В. Е. 2007. Об одной группе украшений Пастырского городища. В: Музейні читання. Матеріа- ли наукової конференції «Ювелірне мистецтво — погляд крізь віки». 11—13 грудня 2006 р. Київ, с. 65-85. Родинкова, В. Е. 2010. Куриловский клад раннесред- невекового времени. Российская археология, 4, с. 78-87. Родинкова, В. Е., Сапрыкина, И. А. 2015. Ран- несредневековые клады Суджанщины: новые находки и исследования. В: Кудинов, В. А. (председатель). Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и куль- туре: сборник статей и материалов. Курск: Курский государственный университет, с. 39-49. Свистун, Г. Е., Боков, В. С. 2018. Звездчатая серьга с окрестностей пгт Кочеток Харьковской области. Харь- ковский историко-археологический сборник, 22, с. 4-10. Сибилев, Н. В. 1926. Древности Изюмщины. Изюм, I. б. в. Скиба, А. В. 2013. Поясний гарнітур з Курилівського скарбу VII ст. Археологія, 4, с. 89-96. Скиба, А. В., Баранов, В. І. 2019. Пастирське городи- ще: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.). Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 67-74. Филимонова, Н. В. 2009. Контакты среднецнинской мордвы с восточнославянскими племенами. В: Наумов, А. Н. (ред.). Верхнее Подонье: Археология. История: Сборник статей. Тула: Куликово поле, 4, с. 45-52. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1122 Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych PhD, Research Fellow, the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, Department of Early Slavic Archaeology, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodarets_urbanovych@ iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net JEWELLERY OF PASTYRSKE CIRCLE AMONG MATERIALS OF SALTIV CULTURE: DATA ANALYSIS In the paper, jewellery from sites and assemblages of the Saltiv culture, which do not chronologically fit within the boundaries of its existence, are considered. In the article the jewellery characteristic of the Pastyrske hillfort is analysed (group II, subgroup 2). It is represented by two burial complexes and two hoards. Sukha Homilsha cemetery 1 was investigated by V. K. Mikhiev. Burial no. 29 (fig. 1) contained a medallion pendant similar to finds from Pastyrske hoard of 1949 and a number of other assemblages from the second half of the 7th to the first half of the 8th centuries. Burial date: late 8th — early 9th centuries. Staryi Saltiv cemetery was investigated by V. H. Borodulin and V. K. Mikheev. In catacomb no. 21 (fig. 3) in a female burial was found anthropozoomorphic fibula — type VI-D according to O. M. Prykhodniuk or type II.1 according to V. Rodinkova. The date of the burial is debatable: V. S. Aksionov dates it within the boundaries of 750—770, while O. V. Komar believes that it belongs to the Middle Saltiv horizon II, that is, from 790s. Varvarivka hoard discovered in 2017. The complex includes: tools associated with metalworking, handicraft products for general purposes and for the processing of organic raw materials, household items. Bronze items are divided into three groups: armour details (?), raw materials and jewellery. A fibula, similar to the find from catacomb no. 21 of the Staryi Saltiv cemetery, belongs to the items of the Pastyrske circle. Khorosheve hoard discovered in 2021. The asssemblage includes: implement for working with metal, raw materials and weapons. The rest of the items are bronze jewellery, most of which belong to the Pastyrske circle: one earring and three fibulae. All the considered monuments of the Saltiv culture with finds of jewellery from Pastyrske hillfort are concentrated in the Siverskyi Donets basin. The main stage of their existence is defined within the chronological boundaries of the Pastyrske hillfort existence — the middle of the 7th — the middle of the 8th centuries. Two hoards of the Pastyrske circle are known in this region — Zaitsiv and Korobovi Khutory. Archaeological finds of fibulae and an earring of this circle were also revealed in this region. These data indicate that the Slavic population with significant cultural and trade ties with Pastyrske hillfort lived in the Siverskyi Donets basin during the second half of the 7th — the first half of the 8th centuries. The chronology of burial no. 29 of the Sukha Homilsha cemetery differs from the chronology of the existence of the round pendant by at least half a century (table 1). The chronology of the hoards from Varvarivka and Khorosheve is embedded in the general boundaries of the Saltiv culture existence: from 740—750 — the first decades of the 10th century. The chronology of the female burial from catacomb no. 21 of the Staryi Saltiv cemetery is debatable: 750—770 or from the 790s. An analysis of items belonging to the Pastyrske circle from the sites and assemblages of the Saltiv culture indicates that these adornments could have been reused. They do not necessarily indicate the contacts of the Slavic population with the inhabitants of the Khazar Khaganate. K e y w o r d s: Pastyrske hillfort, early Middle Ages, Saltiv culture, hoards of the Pastyrske circle. References Aibabin, A. I. 1973. K voprosu o proiskhozhdenii serezhek pastyrskogo tipa. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 62-72. Aksenov, V. S. 1999. Starosaltovskii katakombnyi mogilnik. Vіta Antіqua, 2, p. 137-149. Aksenov, V. S. 2010. Veshchi slavianskogo oblika na saltovskikh pamiatnikakh Verkhnego Podonechia. In: Peskova, A. A., Shcheglova, O. A., Musin, A. E. (eds.). Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia G. F. Korzukhinoi (Sankt-Peterburg, 10—16 aprelia 2006 g.). Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia, p. 73-78. Aksenov, V. S. 2022. The hoard of a blacksmith-jeweler of the middle 8th century from Kharkiv region. Rossiiskaia arkheologiia, 1, p. 153-165. DOI: 10.31857/S0869606322010226 Aksenov, V. S., Mikheev, V. K. 2006. Naselenie Khazarskogo kaganata v pamiatnikakh istorii i kultury. “Sukhogomolshanskii mogilnik VIII—IX vv.”. Khazarskii almanakh, 5. Kiyiv; Kharkiv: b.v. Хавлюк, П. И. 1963. Раннеславянские поселения Се- менки и Самчинцы в среднем течении Южного Буга. Материалы и исследования по археологии СССР, 108, с. 320-350. Швецов, М. Л. 2010. Новогригорьевское погребе- ние и этническая ситуация в Приазовье IV—VII вв. В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. (вопросы межэт- нических контактов и межкультурного взаимодейт- вия). Самара: Офорт Самара, с. 93-102. Garam, E. 2001. Funde byzantinischer Herkunft in der Awarenzeit vom Ende des 6. bis zum Ende des 7. Jahrhunderts. Monumenta Avarorum Archeologia, Budapest. 5. Pazczewski, M. 1991. Metalowe zabytki naddnieprzanskie z VI—VIII w. w zbiorach krakowskiego Muzeum Archeologicznego. Archaeoslavica, 1, s. 115-126. Profantová, N. 2013. Náhrdelníky byzantského (?) původu a bronzové kruhové ozdoby ve slovanském prostředí 6.— 7. století. K interkulturním vztahům. Památky archeologické, CIV, p. 149-182. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 123 Akhmedov, I. R. 2016. Vizantiiskie i slavianskie nakhodki v riazano-okskikh drevnostiakh. In: Nikitin, A. O. (ed.). Drevnosti Poochia. Sbornik nauchnykh rabot k 60-letiiu V. V. Sudakova. Riazan: RIKO, p. 64-87. Akhmedov, I. R., Gavrilov, A. P. 2017. “Slavianskie” fibuly v drevnostiakh razianskikh finnov: starye i novye nakhodki. In: Pla- tonova, N. I. (ed.). Élite ou Égalité… Severnaia Rus i kulturnye transformatsii v Evrope v VII—XII vv. Sankt-Peterburg: Izdatelskii dom „Branko”, p. 71-89. Berestnev, S. I., Liubichev, M. V. 1991. Novye dannye o pamiatnikakh penkovskoi kultury v basseinakh Severskogo Dontsa i Vorskly. In: Diachenko, A. G. (ed.). Arkheologiia slavianskogo Iugo-Vostoka. Voronezh: Voronezhskii pedinstitut, 1991, p. 33-36. Bloshenkova, M. V. Nedolia, A. N., Samofalova, G. V. 2012. The new micro-Kyiv-Kolochinsk on the left bank of Central Desna: sketches of the material culture. Vestnik gumanitarnogo nauchnogo obrazovaniia, 9 (23), p. 25-29. Braichevskyi, M. Yu. 1952. Pastyrskyi skarb. Arheologia, VII, p. 161-173. Vinogradskii, Iu. S. 1955. Arkheologicheskie raboty Sosnitskogo istoriko-kraevedcheskogo muzeia (k 35-letiiu so dnia osnovaniia). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii USSR, 5, p. 86-93. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2010. Pastyrskes dishes on the slavs settlements. Archaeology and Early History of Ukraine, 4, p. 147-152. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2015. Fibulae of the period from the 5th to the first half of the 8th centuries from Poltava region (findings of the early 2000s). Arheologia, 3, p. 87-106. Volodarets-Urbanovich, Ya. V. Casting molds of early medieval Slavs: reinterpretation finds. Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (22), p. 331-346. Volodarets-Urbanovich, Ya. V. 2018. Blazhky hoard: The 115 th anniversary of the find. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Livoberezhzhia Dnipra. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 126-153. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2023a. Jewellery of east European champleve enamels style among materials of Saltiv culture: data analysis. Arheologia, 1, p. 111-126. https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.111 Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2023b. Jewellery of the Martynovka circle among materials of Saltiv culture: data analysis. Ar- heologia, 3, p. 90-108. https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.090 Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Buinov, Yu. V. 2017. Casting moulds from Tsirkuny 13 settlement. Stratum plus, 5, p. 57-86. Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Sydorenko, O. V. 2021. Slavic jewelry of the early Middle Ages found from Sula basin in Pol- tava region: new finds. Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (38), p. 362-382. DOI: 10.37445/adiu.2021.01.26 Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Skyba, A. V. 2011. Wheel-made pottery of the 7th c. and the 8th c. in the South of Eastern Europe. Arheologia, 2, p. 34-46. Didyk, V. V. 2009. Nova znakhidka rannoserednovichnoho skarbu u vodozbori Siverskoho Dintsia. Slobozhanske kulturne nadbannia: Zbirka statei uchenykh z pam’iatkookhoronnoi roboty. Kharkiv, 2, p. 214-226. Didyk, V. V. 2021. On nonferrous stamping techniques in early Slavic tribes of the end of VII — first half of VIII centuries (using the example of jewelry tools found in the Second Tzyrkuny hoard in Kharkovshchyna). Mikheievski chytannia, 2, p. 41-50. Zadnikov, S. А., Volodarets-Urbanovіch, Ya. V. 2020. Materials of the third quarter of the First Millennium AD from the basin of river Kharkov (based on the archaeological resource of Ukraine). In Sclavenia terra, 2020, 3, p. 17-45. Kazanskіі, M. 2011. About the Centers of Power among the Slavs: Hoards of the 7th Century in the Dniester Basin. In: Sharov, O. V. (ed.). Peterburskii apokrif. Poslanie ot Marka. Sankt-Peterburg; Kishinev, Stratum plus p. 509-526. Koloda, V. 2016a. “Antean hoard” from Koropovy Hutory hillfort in Kharkiv oblast. Visnyk Instytutu arkheolohii, 11, p. 66-77. Koloda, V.V. 2016b. Fibulas of the “Antean” times in the Koropovi Khutory hillfort. In Sclavenia terra, 1, p. 65-72. Koloda, V. V. 2017. “Antean hoard” site from Koropovy Hutora hillfort in the context of penkovka and saltov archaeological cultures. Drynovskii sbornik, Х, p. 83-93. Koloda, V. V. 2020. Early-Medieval blacksmith’s buried treasure in Kharkovshchyna. Khazarskii almanakh, 17, p.69-86. Komar, A. V. 1999. Predsaltovskie i rannesaltovskii gorizonty Vostochnoi Evropy. Vita Antiqua, 2, p. 111-136. Komar, O. V. 2017. Ivakhnyky treasure (time of concealment and cultural connections of the complex). Stratum plus, 5, p. 113- 131. Levchenko, D. I. 2001. Znakhidky VI—VII st. z okolyts Hradyzka v zibranni Poltavskoho kraieznavchoho muzeiu. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, p. 26-28. Liubichev, M. V. 2002. Pamiatniki tipa Sakhnovki na Severskom Dontse. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina, 34, p. 13-27. Liubichev, M. V. 2004. The Saltov-Sakhnov contacts in the light of materials of Niznnij Bishkin 2 settlement on the Severskiy Donets. Khazarskii almanakh, 3, p. 277-290. Mikheiev, V. K., Prykhodniuk, O. M. 1986. Penkivske poselennia na Siverskomu Dintsi. Arheologia, 54, p. 75-82. Nedolia, A. N. 2011. Sergi pastyrskogo tipa s levoberezhia brianskogo techeniia Desny. In: Diatlov, V. O. (ed.). Serednovichni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Yevropy: Materialy Kh Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferent- sii (Chernihiv, 15—17 kvitnia 2011 r.). Chernihiv: ChNPU imeni T. H. Shevchenka, p. 41-42. Oblomskіі, A. M., Smirnov, A. S., Sorokin, A. N. 1987. Materials of First Millennium A. D. from the settlement of Shosseinoe (Belgorod region). Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 147-186. Ostanina, T. I., Kanunnikova, O. M., Stepanov, V. P., Nikitina, A. B. 2011. Kuzebayevskiy klad yuvelira VII v. kak istoricheskiy istochnik. Izhevsk: Udmurtiya. Pletneva, S. A. 1967. Ot kochevii k gorodam. Saltovo-Maiatskaia kultura. Materialy po arkheologii SSSR, 142. Moskva: Nauka. Prykhodniuk, O. M. 1980. Arkheolohichni pamiatky Serednoho Podniprovia VI—IХ st. n. e. Kyiv: Naukova dumka. Prikhodniuk, O. M. 1998. Penkovskaia kultura: kulturno-khronologicheskii aspekt issledovaniia. Voronezh: Izdatelstvo Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1124 Prikhodniuk, O. M. 2000. Fibuly Pastyrskogo gorodishcha. Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi, 14, p. 48-73. Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv; Chernivtsi: Zelena Bukovyna. Profantov, N. 2015. Slavs on the territory of Czechia and their contacts in 6th — 7th centuries. Stratum plus, 5, p. 97-116. Rodinkova, V. E. 2006. On the typological development of anhtropozoomorphic fibulae (composite and two-plated forms). Rossiiskaia arkheologiia, 4, p. 50-63. Rodinkova, V. E. 2007. Ob odnoi gruppe ukrashenii Pastyrskogo gorodishcha. V: Muzeini chytannia. Materialy naukovoi kon- ferentsii “Iuvelirne mystetstvo — pohliad kriz viky”. 11—13 hrudnia 2006 r. Kyiv, b.v., p. 65-85. Rodinkova, V. E. 2010. Kurilovskii klad rannesrednevekovogo vremeni. Rossiiskaia arkheologiia, 4, p. 78-87. Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A. 2015. Rannesrednevekovye klady Sudzhanshchiny: novye nakhodki i issledovaniia. In: Kudinov, V. A. (ed.). Sudzha i sudzhane v otechestvennoi i zarubezhnoi istorii i kulture: sbornik statei i materialov. Kursk: Kurskiy gosudarstvennyy unyversitet, p. 39-49. Svistun, G. E., Bokov, V. S. 2018. Vintage earrings from the outskirts of the village of Kochetok of the Kharkiv region. Kharkovskii istoriko-arkheologicheskii sbornik, 22, p. 4-10. Sibilev, N. V. 1926. Drevnosti Iziumshchiny. Izium, I, b.v. Skyba, A. V. 2013. Belt set from the 7th c. Kurylivka hoard. Arheologia, 4, p. 89-96. Skyba, A. V., Baranov, V. I. 2019. The Pastyrske hill-fort: ceramic complex from the backfill of the internal moat (according to research in 2017). Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (30), p. 67-74. Filimonova, N. V. 2009. Kontakty srednetsninskoi mordvy s vostochnoslavianskimi plemenami. In: Naumov, A. N. (red.). Verkhnee Podone: Arkheologiia. Istoriia: Sbornik statei. Tula: Kulikovo pole, 4, p. 45-52. Khavliuk, P. I. 1963. Ranneslavianskie poseleniia Semenki i Samchintsy v srednem techenii Iuzhnogo Buga. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 108, p. 320-350. Shvetsov, M. L. 2010. Novogrigoryevskoye pogrebeniye i etnicheskaya situatsiya v Priazovye IV—VII vv. In: Stashenkov, D. A. (ed.). Kultury evraziyskikh stepey vtoroy poloviny I tysyacheletiya n. e. (voprosy mezhetnicheskikh kontaktov i mezhkulturnogo vzaimodeytviya). Samara: Ofort Samara, p. 93-102. Garam, E. 2001. Funde byzantinischer Herkunft in der Awarenzeit vom Ende des 6. bis zum Ende des 7. Jahrhunderts. Monumenta Avarorum Archeologia, Budapest. 5. Pazczewski, M. 1991. Metalowe zabytki naddnieprzanskie z VI—VIII w. w zbiorach krakowskiego Muzeum Archeologicznego. Archaeoslavica, 1, p. 115-126. Profantová, N. 2013. Náhrdelníky byzantského (?) původu a bronzové kruhové ozdoby ve slovanském prostředí 6.—7. století. K interkulturním vztahům. Památky archeologické, CIV, p. 149-182.

Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних

Репозитарії

Схожі ресурси