Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського

Публікацію присвячено 3D-моделям хрестів-енколпіонів із зібрання Чернігівського історичного музею, а саме хрестам-релікваріям із розкопок і випадкових знахідок на городищі Княжа Гора та його околицях, що входили до колекції В. В. Тарновського. Розглянуто процес фотограмметричної фіксації та предс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Сита, Л.Ф., Скороход, В.М., Жигола, В.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2024
Назва видання:	Археологія
Теми:	Охорона пам'яток археологiї
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199606
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського / Л.Ф. Сита, В.М. Скороход, В.С. Жигола // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 133-142. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199606
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1996062024-10-18T21:12:34Z Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського Сита, Л.Ф. Скороход, В.М. Жигола, В.С. Охорона пам'яток археологiї Публікацію присвячено 3D-моделям хрестів-енколпіонів із зібрання Чернігівського історичного музею, а саме хрестам-релікваріям із розкопок і випадкових знахідок на городищі Княжа Гора та його околицях, що входили до колекції В. В. Тарновського. Розглянуто процес фотограмметричної фіксації та представлено результати створення цифрового каталога. Today, preserving Ukraine’s cultural heritage is an integral task for museum organisations and research institutions. Digitising museum collections has become an important and timely task for museum’s employees. The creation of 3D-models of one of the collections of crosses-encolpions of the 10th—13th centuries which is stored in the repository of the Chernihiv Historical Museum named after V. V. Tarnovskyi was no exception. It took place in 2023 with the support of the Deutsches Archäologisches Institut (DAI). The aim of the project was to create a publicly available digital catalogue of the collection, which is posted on the website of the mentioned Museum named after V. V. Tanrnovskyi and on the sketchfaom/horm (fig.1). 53 encolpion crosses were in the archaeological part of the collection of V. V. Tarnovskyi at the end of the 19th century. Today only 21 encolpions from this collection are preserved in the Museum. Almost all reliquary crosses from the collection are dated to the period of Kyivan Rus, and only one item was an import from the Byzantine provinces. Various types of encolpions are represented: crosses with relief images (the most numerous), with blackened images and relief-blackened encolpion crosses. A rare type of reliquary crosses includes an encolpion back leaf with a relief image of John the Baptist with an accompanying inscription. Three-dimensional modeling and corresponding photogrammetric recording is quite widely used to digitise the smallest moving artefacts. Models are used for advanced recording and digital preservation of data, visualisation of research results, additional metrological studies, computer reconstructions, etc. Method of photogrammetric surveying was used during the creation of a digital catalogue of 3D-models of encolpion crosses. The result of the project is the creation of a multimedia visualised digital catalogue of the collection of encolpion crosses in free access on the global network, which presents a moving 3D-model of each arteifact and the main descriptive information. This will ensure the preservation of arteifacts in the digital dimension, their use in the Museum’s inteactive exhibitions, the creation of an accurate material copy of the arteifact, and allow remote analysis of materials by scientists for consultations, familiariszation wit artefacts, scintific analysis and writing of scientific articles. 2024 Article Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського / Л.Ф. Сита, В.М. Скороход, В.С. Жигола // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 133-142. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2024.01.133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199606 [904.26:069.5](477)”653” uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Охорона пам'яток археологiї Охорона пам'яток археологiї
spellingShingle	Охорона пам'яток археологiї Охорона пам'яток археологiї Сита, Л.Ф. Скороход, В.М. Жигола, В.С. Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського Археологія
description	Публікацію присвячено 3D-моделям хрестів-енколпіонів із зібрання Чернігівського історичного музею, а саме хрестам-релікваріям із розкопок і випадкових знахідок на городищі Княжа Гора та його околицях, що входили до колекції В. В. Тарновського. Розглянуто процес фотограмметричної фіксації та представлено результати створення цифрового каталога.
format	Article
author	Сита, Л.Ф. Скороход, В.М. Жигола, В.С.
author_facet	Сита, Л.Ф. Скороход, В.М. Жигола, В.С.
author_sort	Сита, Л.Ф.
title	Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського
title_short	Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського
title_full	Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського
title_fullStr	Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського
title_full_unstemmed	Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського
title_sort	цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції в. в. тарновського
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Охорона пам'яток археологiї
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199606
citation_txt	Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського / Л.Ф. Сита, В.М. Скороход, В.С. Жигола // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 133-142. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT sitalf cifrovijkataloghrestívenkolpíonívkolekcíívvtarnovsʹkogo AT skorohodvm cifrovijkataloghrestívenkolpíonívkolekcíívvtarnovsʹkogo AT žigolavs cifrovijkataloghrestívenkolpíonívkolekcíívvtarnovsʹkogo
first_indexed	2024-10-19T04:02:09Z
last_indexed	2024-10-19T04:02:09Z
_version_	1813313518481440768
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 133 Охорона пам’яток археологiї УДК: [904.26:069.5](477)”653” https://doi.org/10.15407/arheologia2024.01.133 * СИТА Людмила Федорівна — старший науковий спів- робітник, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського, ORCID 0000-0001-8434-9231, lfsyta@gmail.com СКОРОХОД В’ячеслав Миколайович — кандидат іс- торичних наук, старший науковий співробітник відді- лу давньоруської і середньовічної археології, Інститут археології НАН України, ORCID 0000-0001-5317-0896, skorohod-sv@ukr.net ЖИГОЛА Віталій Сергійович — молодший науковий співробітник відділу давньоруської і середньовічної археології, Інститут археології НАН України, ORCID 0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com ЦИФРОВИЙ КАТАЛОГ ХРЕСТІВ-ЕНКОЛПІОНІВ КОЛЕКЦІЇ В. В. ТАРНОВСЬКОГО © Л. Ф. СИТА, В. М. СКОРОХОД, В. С. ЖИГОЛА* 2024 Публікацію присвячено 3D-моделям хрестів-енкол- піонів із зібрання Чернігівського історичного му- зею, а саме хрестам-релікваріям із розкопок і ви- падкових знахідок на городищі Княжа Гора та його околицях, що входили до колекції В. В. Тарновського. Розглянуто процес фотограмметричної фіксації та представлено результати створення цифрового каталога. К л ю ч о в і с л о в а: Київська Русь, Княжа Гора, В. В. Тарновський, хрест-енколпіон, цифровий ката- лог, фотограмметрія, 3D-модель. Збереження культурної спадщини України є сьогодні актуальним завданням для музейних організацій та наукових установ. Пам’ятки іс- торії, архітектури й археології України зазна- ють руйнувань та знищень в умовах російської агресії з початку 2022 р. Більшість музеїв на те- риторії України були змушені закритися та ева- куюватися в безпечніші регіони, деякі безпо- воротно знищено або пограбовано агресором. Відцифрування музейних фондів стало важ- ливим і своєчасним завданням для співробіт- ників музейних установ. Не стало винятком і створення 3D-моделей однієї з колекцій хрес- тів-релікваріїв Х—ХІІІ ст., яка зберігається у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського, що відбулося у 2023 р. за підтримки Німецького археологічного інститу- ту (DAI) 1. Метою проєкту є створення загально- доступного цифрового каталога колекції, який розміщено на сайті Чернігівського історично- го музею ім. В. В. Тарновського і на платформі sketchfab.com/choim (рис. 1). У Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського зберігається колекція укра- їнських старожитностей відомого українсько- го мецената Василя Васильовича Тарновського (1838—1899). Своє зібрання Василь Васильо- вич формував близько сорока років. Він мріяв створити музей української історії, зібрати речі, типові для минулого України від доісторичного часу і до ХІХ ст. Зібрання відоме унікальними козацькими старожитностями та матеріалами, пов’язаними з Т. Г. Шевченком. Археологічна ж складова в основному представлена здобут- ками з городища Княжа Гора на Черкащині. На- прикінці ХІХ ст. пам’ятку активно розкопували шукачі скарбів, яких приваблювали чисельність і багатство старожитностей. Місцеві селяни пе- рекопали майже всю поверхню Княжої Гори. Унаслідок торгівлі старожитностями знахідки з Княжої Гори потрапили до зібрань різних музе- їв та приватних колекцій, а частина і зовсім за- гинула для науки (Беляшевский 1890). Власник земель не вживав жодних заходів, щоб припини- ти руйнування пам’ятки. Становище змінилося тільки тоді, коли В. В. Тарновський придбав у власність територію городища і запросив архео- лога М. Ф. Біляшівського провести професійні дослідження пам’ятки. Городище розташоване на високому мисі правого берега р. Дніпро, південніше міста Ка- нів, біля с. Пекарі (нині Канівський р-н Черкась- кої обл.). У літературі цю пам’ятку традицій- но ототожнюють із літописним містом Родень, 1 Статтю опубліковано в рамках грантового проєк- ту «Creation of 3D-models of pectoral crosses (X—XIII centuries) from the collection of the Chernihiv Historical Museum named after V. Tarnovsky» від Німецького ар- хеологічного інституту (DAI) у 2023 р. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1134 що згадується під 980 р. у зв’язку з боротьбою Володимира та Ярополка Святославичів за ки- ївський престол (Беляшевский 1892a, с. 23). Його площа разом із посадом становить близько 4,0 га (Мезенцева 1968, с. 22, 25). Із напільного боку городище захищене валом і ровом, із трьох інших боків — круті й глибокі схили. Розкопки проводились протягом двох сезонів 1891—1892 років. У 1891 р. досліджувався верх- ній майданчик городища та частково схили з бо- ків. Наступного року роботи були зосереджені на схилах з південно-східного боку та частково з пів- нічно-західного. Культурний шар, майже всюди перевернутий розкопками селян, залягав нерівно- мірно: ближче до вершини товщиною 1,0—2,0 м, та майже сходив нанівець вниз по схилу. Резуль- тати робіт висвітлювалися на сторінках «Київ- ської старовини» (Беляшевский 1892b; 1893). Ро- боти було припинено 1892 р. через брак коштів у В. В. Тарновського, який фінансував досліджен- ня. Матеріали розкопок поповнили його зібран- ня старожитностей. Знайдені при археологічних дослідженнях предмети автор розкопок відносив до двох епох: давньої — кам’яного віку та вели- кокнязівської. Точно визначити кількість матеріа- лів не можна, оскільки підрахунки проводилися узагальнено. Приблизна кількість становила дві з половиною тисячі предметів: 1500 було знайдено у 1891 р. та ще близько 1000 — у наступному (Бе- ляшевский 1892a, с. 65; 1893, с. 145). Після смерті Василя Васильовича, згідно з його заповітом, колекцію старожитностей пе- редано Чернігівському губернському земству для створення музею. У 1901 р. всі матеріали перевезено з Києва до Чернігова, а з 1902 р. музей уже приймав відвідувачів (Половникова 1996, с. 36; Черненко 2007, с. 34). На жаль, цілісність колекції була порушена. Під час Другої світової війни знахідки з неї були депаспортизовані та частково втрачені. Нині в Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тар- новського зберігається близько 900 предметів. Ще за життя В. В. Тарновського на його прохання знахідки доісторичного та велико- князівського відділів систематизував М. Ф. Бі- ляшівський. «Каталог украинских древностей коллекции В. В. Тарновского» з додатком 16 та- блиць ілюстрацій був виданий у Києві у 1898 р. У ІІ розділі каталога представлені предмети із розкопок та випадкові знахідки на Княжій Горі; предмети, знайдені між Княжою та Мар’їною Горами, та речі з розкопок «Ліплявського го- родка» біля с. Ліплява на Полтавщині, придба- ні у спадкоємців М. Я. Тарновського. Матеріа- ли розподілені на групи, здебільшого вони не мають детальних описів, і тільки деякі з них відображені в таблицях ілюстрацій (Каталог 1898). Частина знахідок із колекції В. В. Тар- новського з фотографіями й описами увійшла до каталога Б. І. та В. М. Ханенків (Ханенко, Ханенко 1900). Багатий речовий матеріал із Княжої Гори, зо- крема й предмети християнського культу, неодно- разово привертав увагу дослідників. Основним джерелом інформації про них слугували довоєнні публікації, передусім у каталогах М. Ф. Біляшів- ського та Б. І. та В. М. Ханенків. В. А. Куниць- кий поряд з іншими близькосхідними енколпіо- нами Південної Русі опублікував також хрест із колекції музею (Куницький 1990, рис. 6: 1). Брон- зові хрести-енколпіони з Княжої Гори детально з фотографіями розглянуто у статті В. П. Ковален- ка і В. Г. Пуцка (Коваленко, Пуцко 1993). Типо- логію хрестів-релікваріїв розробила Г. Ф. Корзу- хіна, А. А. Пєскова її доповнила. Енколпіони із зібрання В. В. Тарновського ввійшли до каталога Г. Ф. Корзухіної і А. А. Пєскової (Корзухіна, Пес- кова 2003) та до каталога хрестів-енколпіонів му- зейної збірки (Сита 2019). Назва «хрест-енколпіон» уже понад сто ро- ків використовується у науковій літературі. Так називають нагрудні металеві хрести Х— ХІV ст., що складаються з двох з’єднаних між Рис. 1. Онлайн-доступ (QR-код) до цифрового каталога колекції Fig. 1. Online access (QR code) to the digital catalogue of the collection ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 135 собою стулок та рухомого оглавія. Грецький за походженням термін перекладається як «на гру- дях». Це відображає способи носіння хреста, серед яких основним вважають носіння поверх одягу. Хрести-складні були призначені для збе- рігання священних вкладень — часточок живо- творчого древа хреста Господнього та різнома- нітних т. зв. вторинних реліквій, які нагадують фрагментовані кісткові тканини й волосся. Пе- ред вкладенням до релікварію їх вкривали осо- бливою сполукою — сумішшю ладану й вос- ку (Липатов та ін. 2006, с. 304). На відміну від натільних хрестиків, які виготовляли з металу, каменю, кістки, дерева та шкіри, для виготов- лення хрестів-релікваріїв зазвичай використо- вували сплав на основі міді. Їх вкривали позо- лотою, прикрашали емалями, черню, інкруста- цією сріблом (Пєскова 2005, с. 135). Колекція енколпіонів у зібранні В. В. Тар- новського була свого часу однією з найкращих у Російській імперії і налічувала 53 предме- ти. До неї входили не лише знахідки з Княжої Гори: 6 хрестів були знайдені між Мар’їною та Княжою Горами, 2 походили із «Ліплявського городка», 2 з Києва та 1 з Корсуня. Сьогодні в Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського зберігається 21 енколпі- он із зібрання В. В. Тарновського. Ототожнити більш чи менш впевнено з номерами в каталозі 1898 р. можна тільки 15 хрестів. Інші співвіднес- ти дуже складно, оскільки фотографій більшості предметів у каталозі немає, опис часто дуже ко- роткий та розміри однотипних речей схожі. Майже всі хрести-релікварії з колекції — дав- ньоруські, і лише один є імпортом із візантій- ських провінцій. Зворотна стулка з прямими ледь розширеними кінцями, гравірованим зображенням Богородиці Оранти та Дитят- ка Христа на повний зріст і написом над го- ловою «ΠАΝАΓΗА» належить до першо- го, більш раннього типу т. зв. «сирійських» енколпіонів (інв. № 5-(5-2), у каталозі 1898 р. — № 35) (Куницький 1990, c. 110-112, рис. 6: 1). Знахідки подібних хрестів в Україні нечисленні (рис. 2: 1). Перехідними від візантійських до давньо- руських типів можна вважати лицеві стулки з прямими, ледь розширеними сторонами із ре- льєфним (інв. № 5-(5-11) та чорненим (інв. № 5-(5-153) зображеннями Розп’яття з пред- стоячими на бічних кінцях та символами сон- ця й місяця на верхньому (рис. 2: 2). Імовір- но, хрести-релікварії таких типів були одни- ми з перших на Русі, виконаними приїжджими майстрами (Асташова, Петрова, Сарачева 2013, с. 18, 151, 158). Найчисельніші за кількістю — хрести з ре- льєфними зображеннями. Дві лицеві та три зво- ротні стулки належать середнім енколпіонам із закругленими кінцями, доповненими парни- ми виступами з боків. На лицевих стулках зо- браження Розп’яття без виділення поперечини Хресного дерева, але з позначеними возглаві- єм і підніжжям; предстоячих у медальйонах на бічних кінцях та святого — на верхньому (інв. № 5-(5-10, 14), у каталозі 1898 р. — № 39). Най- імовірніше, що саме до такого ж типу належить і фрагмент бічного кінця з зображенням Богоро- диці у медальйоні (інв. № 5-(5-830). На зворот- них стулках зображення Богородиці Одигітрії на повний зріст доповнене трьома медальйонами з погрудними зображеннями святих (інв. № 5-(5- 10, 148). На одній зі стулок заглиблені написи: зліва від зображення Богородиці МР/ГЄ/ОР/ГН, справа [ϴУ]/ПР/КО/ПН (інв. № 5-(5-154), у ка- талозі 1898 р. — № 36 зворотна стулка?). На жаль, збереглася тільки лицева стулка великого хреста-енколпіона з прямими, ледь розширеними кінцями. Бортики стулки та краї Хресного дерева виділені прямою насічкою. По центру — рельєфне зображення Розп’яття з виділенням поперечини Хресного дерева, із возглавієм та підніжжям, символами сонця й місяця над головою розіп’ятого Христа. На фі- гурі Христа чітко прокреслені риси обличчя, волосся, складки убрання. Невеличкі погрудні зображення Богородиці та Йоанна Богослова розміщені під руками Христа в нижніх бічних кутах стулки. Написи заглиблені: на возглавії МХС, у середохресті під руками Христа — злі- ва НСС, справа ХСЪ (інв. № 5-(5-11), в каталозі 1898 р. — № 70). Ще одна зворотна стулка належить мало- му прямокінцевому хресту-енколпіону із ре- льєфним зображенням Богородиці Агіосорітіс- си. Стулка дуже неглибока, зсередини на боко- вому кінці збереглася, мабуть, частина лицевої стулки, закріплена наскрізною заклепкою (інв. № 5-(5-149). Рельєфно-чорнені хрести-енколпіони пред- ставлені двома цілими виробами та двома ли- цевими стулками. Лицеві стулки належать енколпіонам із за- кругленими кінцями з парними виступами з боків, із рельєфним зображенням Розп’яття. Основна поперечина Хресного дерева переда- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1136 на заглибленими лініями, возглавіє — черню. На бокових кінцях розміщені чорнені погруд- ні зображення Богородиці та Йоанна Богослова без медальйонів, на верхньому — святого Геор- гія (рис. 2: 3). На одному екземплярі під руками Христа написи: зліва ЪМЪОН, справа ОСVCР; з внутрішнього боку на верхньому кінці чита- ється напис ГЄОР[Г] (інв. № 5-(5-150), в ка- талозі 1898 р. — № 45). На іншому під зобра- женням святого Георгія читаються написи: зліва ГОР, справа ГРН; в середохресті під ру- ками Христа: зліва МРϴУ, справа НАNО (інв. № 5-(5-151), в каталозі 1898 р. — № 46). Наступний енколпіон зберігся повністю, з рухомим гранованим оглавієм, малий, із за- кругленими кінцями, знайдений між Мар’їною та Княжою Горою. На лицевій стулці грубе ре- льєфне зображення Розп’яття без предстоячих на бокових кінцях; над головою Христа загли- бленими лініями нанесений чотирикінцевий хрест. На зворотній стулці — грубе незрозумі- ле зображення, скоріше за все, Богородиці Ас- сунти; над головою заглибленими лініями на- несений чотирикінцевий хрест, на бокових кін- цях вирізані зірки та незрозумілі значки (інв. № 5-(5-12), в каталозі 1898 р. — № 1695). Ще один енколпіон цієї групи — цілий, із за- кругленими кінцями, малий. На лицевій стул- ці — рельєфне зображення Розп’яття, що погано збереглося, на бокових кінцях — чорнені зобра- ження, які погано читаються. Верхня частина стулки втрачена. На зворотній стулці — чорнені восьмикінцевий хрест із сіянням у середохрес- ті та монограми у медальйонах на чотирьох кін- цях: ІС ХС [N]Н КА (інв. № 5-(5-5). Підбірка енколпіонів із чорненими зображен- нями вирізняється великим різноманіттям варіан- тів і представлена двома цілими складнями, трьо- ма лицевими та однією зворотною стулками. На лицевій стулці хреста із закругленими кінцями з виступами з боків у середохресті роз- міщене зображення Розп’яття з предстоячими на бічних кінцях та св. Георгія — у медальйоні на верхньому. Написи заглиблені: в оглавії — ІС ХС; у середохресті під руками Христа: злі- ва МРϴУ, справа НОАИЪ; під зображенням св. Георгія: зліва ГЄО, справа РНГН (інв. № 5-(5- 3), в каталозі 1898 р. — № 55) (рис. 3: 2). Наступні два енколпіони представлені ек- земплярами з прямими ледь розширеними кін- цями. Один із них має стулки, які дещо відрізня- ються за розмірами (можливо, вони належали різним екземплярам). На лицевій стулці в се- редохресті — композиція Розп’яття, верхня частина Хресного дерева у вигляді рівнокінце- вого хреста, обабіч якого — зображення сонця й місяця. На бокових кінцях — поясні фігури Богородиці та Йоанна із супровідними написа- ми: МР ϴУ; Н[А] N (інв. № 5-(5-153), в каталозі 1898 р. — № 59). На зворотній стулці — вось- мираменний хрест із сіянням у середохресті, на кінцях — монограми у чотирьох трапецієвид- них рамках: ІС ХС ИН КА (інв. № 5-(5-152) в каталозі 1898 р. — № 60). Другий хрест-енколпіон за формою дуже схожий на попередній, але має два прямокутні виступи у середохресті зверху, зображення ви- конані заглибленими лініями, без черні. На ли- цевій стулці — зображення, як і на попередньо- му предметі. На зворотній — восьмираменний хрест із сіянням і троє святих у медальйонах зверху та по боках, знизу збереглися сліди тра- пецієвидної рамки (інв. № 5-(5-9), в каталозі 1898 р. — № 57). Ще одна лицева стулка енколпіона з пря- мими, ледь розширеними кінцями, без зобра- жень, тільки на нижньому кінці зберігся слід від заглибленого зображення Розп’яття? (інв. № 5-(5-7), в каталозі 1898 р. — № 64). Наступний хрест цілий, прямокінцевий із виступами‒«слізками» на кутах, малий. На ли- цевій стулці — зображення Розп’яття; на зво- ротній — восьмикінцевий хрест з чотирма крапками у середохресті, на кінцях — чотири медальйони з монограмами (літери не читають- ся) (інв. № 5-(5-6), в каталозі 1898 р. — № 65). Енколпіони з дрібними щільно скомпонова- ними рельєфними зображеннями представлені двома цілими виробами. Перший хрест-енколпіон зберігся повністю, у закритому вигляді, з рухомим оглавієм, із за- кругленими кінцями. На лицевій стулці — зо- браження Богородиці Ассунти (з долонями пе- ред грудьми), поколінної і чотири погрудні зо- браження святих-євангелистів у медальйонах на кінцях (рис. 3: 1). Написи заглиблені: зліва від зображення Богородиці МР, справа УФ. На зво- ротній стулці — зображення Розп’яття з пред- стоячими та два архангели в медальйонах. Усі фігури з великими головами, масивними носа- ми (інв. № 5-(5-13), в каталозі 1898 р. — № 74). Другий хрест прямокінцевий, із рухомим оглавієм. Краї стулок виділені гладким борти- ком. На лицевій стулці — зображення Етима- сії в середохресті, на кінцях — погрудні зобра- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 137 Рис. 2. Ортофотографічні проєкції з 3D-моделей окремих хрестів-енколпіонів (за інвентарними номерами): 1 — інв. № 5-(5-2); 2 — інв. № 5-(5-153); 3 — інв. № 5-(5-150) Fig. 2. Orthophotographic projections from 3D-models of individual encolpion crosses (according to inventory numbers): 1 — inv. no. 5-(5-2); 2 — inv. no. 5-(5-153); 3 — inv. no. 5-(5-150) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1138 Рис. 3. Ортофотографічні проєкції з 3D-моделей окремих хрестів-енколпіонів (за інвентарними номерами): 1 — інв. № 5-(5-13); 2 — інв. № 5-(5-3); 3 — інв. № 5-(5-4) Fig. 3. Orthophotographic projections from 3D-models of individual encolpion crosses (according to inventory numbers): 1 — inv. no. 5-(5-13); 2 — inv. no. 5-(5-3); 3 — inv. no. 5-(5-4) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 139 ження предстоячих і двох святих у прямокут- них рамках виділених невисоким бортиком. На зворотній стулці — поясне зображення Бого- родиці Оранти в середохресті й чотири симво- ли євангелистів на кінцях (ангел, телець, лев, орел) у прямокутних рамках (інв. № 5-(5-8), в каталозі 1898 року — № 71). У каталозі В. В. Тарновського під № 1696 описано цілий хрест-енколпіон із біконічним оглавієм, знайдений між Мар’їною та Княжою Горою. На сьогодні у фондах музею збереглася тільки зворотна стулка прямокінцевого хреста- енколпіона з рельєфним зображенням Йоанна Богослова по центру з написом ІОАN/ О БГО/ СЛОВО над головою, на бокових кінцях — зо- браження херувима зліва та серафима справа із супровідними заглибленими написами: ХѣРО/ ВИМО СѣРа/ϴИМО (інв. № 5-(5-4) (рис. 3: 3). Колекція хрестів-релікваріїв В. В. Тарнов- ського досить різноманітна. Майже всі роз- глянуті предмети створені давньоруськи- ми майстрами і датуються в основному ХІІ— ХІІІ ст. — часом заключного етапу існування городища на Княжій Горі. Автори статті створили цифровий каталог вказаної колекції в рамках проєкту «Створен- ня 3D-моделей хрестів-енколпіонів Х—ХІІІ ст. із колекції Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського» за підтримки Німецького ар- хеологічного інституту (DAI). Технічну части- ну виконали співробітники Інституту археології НАН України В. М. Скороход і В. С. Жигола. Тривимірне моделювання та відповідна фо- тограмметрична фіксація досить широко засто- совується для оцифрування як значних об’єктів (архітектури, археологічних пам’яток та розко- пок), так і найменших рухомих артефактів. Мо- делі використовуються для розширеної фіксації і цифрового збереження даних, візуалізації ре- зультатів досліджень, додаткових метрологіч- них досліджень, комп’ютерних реконструкцій тощо. Створення якісної моделі вимагає осо- бливої методики проведення фотограмметрич- ної зйомки артефакту, підготовки цифрових да- них, їх обробки на спеціалізованому програмно- му забезпеченні, що дає змогу отримати вихідні результати для подальшого їх опрацювання. Де- тальний процес та етапи роботи з оцифруван- ням артефактів висвітлено у попередніх публі- каціях авторів (див.: Жигола 2020; Жигола, Ско- роход 2019; 2021). У цій роботі звернено увагу на особливості процесу створення цифрового каталога вказаної колекції хрестів-енколпіонів. Під час створення цифрового каталога 3D-моделей хрестів-енколпіонів застосовував- ся метод фотограмметричної зйомки — спеці- альний алгоритм зйомки об’єктів з усіх сторін, під різними кутами; зони фотографування на кожному наступному знімку мають перекрива- тися не менше ніж на 70 %. Для цього застосо- вано камеральну лабораторію — стаціонарний та уніфікований процес, що має відбуватися без зовнішніх і природніх світлових подразни- ків. Для проєкту використано безтіньовий бокс (лайткуб, світловий куб) — пристрій для пред- метної зйомки та макрозйомки. Конструкція являє собою металевий каркас із рівномірним кольором тла одного матеріалу. У випадку, коли артефакт мав певні кольорові особливості, ви- користовувалося тло інших кольорів (важливо, щоб зовнішні контури предмета були чіткими і не «зливалися» з тлом). У конструкції лайткубу застосовувалося спеціальне освітлення, що дозволяло рівномір- но й всебічно освітити об’єкт та не створювало тіней і напівтіней. Лампи встановлено з чоти- рьох боків від об’єкта — з обох боків, зверху і зі сторони камери. Усі джерела світла однакової потужності (300 і вище люксів) та кольору, чи то «температурою», у діапазоні 5000 К (Кельві- нів), що найбільше наближено до прямого ден- ного світла. У лайткубі розміщувалася спеціальна обер- тальна платформа для предметного фотографу- вання, на якій було встановлено конструкцію для утримування хрестів в необхідному поло- женні. Платформа оберталася на 360 °, мала на- несені поділки через кожні 6 градусів для покро- кового обертання під обрану кількість знімків. Для фотограмметричного фіксування ви- користано цифрову фотокамеру Nikon D5300, яка має можливість ручного регулювання осно- вних налаштувань зйомки: значення діафрагми, автофокус, точки фокусування, діапазон ISO- світлочутливість, баланс білого, витримки затво- ру, корекція або блокування експозиції, що по- кращує якість вихідного продукту (Вестон 2010). Ці характеристики дозволяють усім деталям ар- тефакту входити в глибину різкості та уникнути дефокусування, яке негативно впливає на модель. Через особливість форми хрестів — чотири видо- вжені віддалені кінцівки, під час їх фіксації через глибину різкості деякі частини можуть бути де- фокусовані. У такому випадку необхідні точніші налаштування камери, а саме зменшення значен- ня діафрагми, максимальне збільшення фокусної ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1140 відстані та, відповідно, вибір позиції камери, за якої всі деталі артефакту мають бути в кадрі з од- наковою чіткістю. При фотографуванні у камеральній лабо- раторії важливо утримувати стаціонарне по- ложення камери на штативі, тому для безкон- тактної роботи було застосовувано програми й додатки, що керують камерою на відстані (мо- більний додаток WirelessMobileUtility). Для всебічної фотофіксації хрестів у сталому положенні використовувалося їх обертання до- вкола своєї осі закріпленими утримувачами. Уна- слідок того, що артефакт має точку опори (пере- криту утримувачем), яку неможливо сфотогра- фувати, необхідно робити другу серію знімків із перевернутим на 180 ° об’єктом для отриман- ня зображення невідзнятих частин. Необхідно впевнитися, що точка опори першого блоку знім- ків буде повністю доступна для фотографування другого блоку. Для хрестів ці точки опори розта- шовані на протилежних частинах. Пізніше оби- два блоки знімків зводяться в єдину модель. Завданням проєкту «Створення 3D-моделей хрестів-енколпіонів Х—ХІІІ ст. із колекції Чер- нігівського історичного музею ім. В. В. Тар- новського» є фотограмметрична фіксація вка- заних артефактів, переведення їх у тривимірні моделі для цифрового каталога, який містити- ме необхідну технічну інформацію та науковий опис, що значно розширює інформативну базу та можливості її обробки. Це забезпечить збе- реження артефактів у цифровому вимірі, залу- чення їх в інтерактивних експозиціях музею, створення точної матеріальної копії артефакту. Відкритий доступ до каталога дає можливість дистанційного аналізу матеріалів науковця- ми для консультацій, ознайомлення з артефак- тами, наукового аналізу і написання наукових статей. Результатом проєкту стало створення муль- тимедійного візуалізованого цифрового катало- га колекції хрестів-енколпіонів у вільному до- ступі в глобальній мережі, де представлено ру- хому 3D-модель кожного артефакту та головну описову інформацію. Окремо для музею ство- рено основний електронний каталог, що міс- тить колекцію знімків фотограмметричної фік- сації, доступ до метаданих моделей, збережені у декількох варіантах розширень (.obj, .fbx, .3ds, .u3d, .wrl тощо), які експортуються в будь-які 3D-редактори. 3D-моделі мають збереження всіх натуральних пропорцій та розмірів, що дозволяє проводити точні цифрові метрологічні виміри, експортувати ортофотоплани хрестів-енколпіонів у будь-якій проєкції, робити перетини артефакту та його профілі, подальше корегування, цифрову реставрацію, сполучення їх з іншими моделями, створення відео та анімацій тощо. Асташова, Н. И., Петрова, Л. А., Сарачева, Т. Г. 2013. Кресты-энколпионы из собрания Государственного ис- торического музея. Москва: РИП-холдинг. Беляшевский, Н. Ф. 1890. Раскопки на Княжей Горе. Киевская старина, 31 (12), с. 494-503. Беляшевский, Н. Ф. 1892a. Раскопки на Княжей Горе в 1891 г. Чтения в историческом обществе Нестора Ле- тописца, 6, c. 21-23. Беляшевский, Н. Ф. 1892b. Раскопки на Княжей Горе в 1891 г. Киевская старина, 36 (1), с. 61-104. Беляшевский, Н. Ф. 1893. Раскопки на Княжей Горе в 1892 г. Киевская старина, 41 (4), с. 134-146. Вестон, К. 2010. Цифровая зеркальная камера. Искус- ство съемки и работа с изображениями. Перевод: Жо- винский, А., Коновалов, Ф. Москва: Арт-Родник. Жигола, В. С. 2020. Цифрова фіксація поховання Х ст. Археологія і давня історія України, 2 (35), с. 321-326. Жигола, В. С., Скороход, В. М. 2019. Новітні методи фіксації в археології. Археологія, 1, с. 118-130. Жигола, В. С., Скороход, В. М. 2021. Застосування фотограмметричних методів у керамології. Археологічна керамологія, 1-2 (5-6), с. 181-191. Каталог украинских древностей коллекции В. В. Тар- новского. Киев: Типографія К. Н. Милевскаго, 1898. Коваленко, В., Пуцко, В. 1993. Бронзовые кресты- энколпионы из Княжей Горы. Byzantinoslavica, LIV, s. 300-309. Корзухина, Г. Ф., Пескова, А. А. 2003. Древнерусские энколпионы. Нагрудные кресты-реликварии XI—XIII вв. Санкт-Петербург: Петербургское Востоковедение. Куницький, В. А. 1990. Близькосхідні енколпіони на територіі Південної Русі. Археологія, 1, с. 106-116. Липатов, А. А., Медникова, Е. Ю., Мусин, А. Е., Пес- кова, А. А. 2006. Священные вложения древнерусских энколпионов в контексте литургической практики: воз- можности комплексного анализа. Христианская иконо- графия востока и запада в памятниках материальной культуры древней Руси и Византии, c. 291-310. Мезенцева, Г. Г. 1968. Древньоруське місто Родень: Княжа Гора. Київ: Видавництво Київського університету. Пескова, А. А. 2005. Древнерусские энколпионы ХІ— ХІІІ веков в русле византийской традиции. Ставрографи- ческий сборник, 3 (Крест как личная святыня), с. 134-183. Половникова, С. О. 1996. Музей українських старо- житностей ім. В. В. Тарновського. Родовід, 2 (14), c. 34-38. Сита, Л. Ф. 2019. Хрести-енколпіони в археологіч- ному зібранні Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Скарбниця української культури, 20, c. 3-16. Ханенко, Б. И., Ханенко, В. Н. 1900. Древности Рус- ские. Кресты и образки, ІІ. Киев. Черненко, О. Є. 2007. Археологічна колекція Черні- гівського історичного музею імені В. В. Тарновського (1896—1948 рр.). Скарбниця української культури, 9 (1). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 141 Liudmyla F. Syta1, Viacheslav M. Skorokhod2, Vitalii S. Zhyhola3 1 Senior Research Fellow, Chernihiv Regional Historical Museum named after V. V. Tarnovskyi, ORCID 0000- 0001-8434-9231, lfsyta@gmail.com. 2 PhD, Senior Research Fellow, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, the Ancient Rus and Medieval Archaeology Department, ORCID 0000-0001-5317-0896, skorohod-sv@ukr.net. 3 Junior Research Fellow, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, the An- cient Rus and Medieval Archaeology Department, ORCID 0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com. DIGITAL CATALOGUE OF ENCOLPION CROSSES FROM THE COLLECTION OF V. V. TARNOVSKYI Today, preserving Ukraine’s cultural heritage is an integral task for museum organisations and research institutions. Digitising museum collections has become an important and timely task for museum’s employees. The creation of 3D-models of one of the collections of crosses-encolpions of the 10th—13th centuries which is stored in the repository of the Chernihiv Historical Museum named after V. V. Tarnovskyi was no exception. It took place in 2023 with the support of the Deutsches Archäologisches Institut (DAI). The aim of the project was to create a publicly available digital catalogue of the collection, which is posted on the website of the mentioned Museum named after V. V. Tanrnovskyi and on the sketchfaom/horm (fig.1). 53 encolpion crosses were in the archaeological part of the collection of V. V. Tarnovskyi at the end of the 19th century. Today only 21 encolpions from this collection are preserved in the Museum. Almost all reliquary crosses from the collection are dated to the period of Kyivan Rus, and only one item was an import from the Byzantine provinces. Various types of encolpions are represented: crosses with relief images (the most numerous), with blackened images and relief-blackened encolpion crosses. A rare type of reliquary crosses includes an encolpion back leaf with a relief image of John the Baptist with an accompanying inscription. Three-dimensional modeling and corresponding photogrammetric recording is quite widely used to digitise the smallest moving artefacts. Models are used for advanced recording and digital preservation of data, visualisation of research results, additional metrological studies, computer reconstructions, etc. Method of photogrammetric surveying was used during the creation of a digital catalogue of 3D-models of encolpion crosses. The result of the project is the creation of a multimedia visualised digital catalogue of the collection of encolpion crosses in free access on the global network, which presents a moving 3D-model of each arteifact and the main descriptive information. This will ensure the preservation of arteifacts in the digital dimension, their use in the Museum’s inteactive exhibitions, the creation of an accurate material copy of the arteifact, and allow remote analysis of materials by scientists for consultations, familiariszation wit artefacts, scintific analysis and writing of scientific articles. K e y w o r d s: Kyivan Rus, Kniazha Hora, V. V. Tarnovskyi, encolpion cross, digital catalogue, photogrammetry, 3D-model. References Astashova, N. I., Petrova, L. A., Saracheva, T. G. 2013. Kresty-enkolpiony iz sobraniia Gosudarstvennogo istoricheskogo muzeia. Moskva: RIP-kholding. Beliashevskii, N. F. 1890. Raskopki na Kniazhei Gore. Kievskaia starina, 31 (12), p. 494-503. Beliashevskii, N. F. 1892a. Raskopki na Kniazhei Gore v 1891 g. Chteniia v istoricheskom obshchestve Nestora Letopistsa, 6, p. 21-23. Beliashevskii, N. F. 1892b. Raskopki na Kniazhei Gore v 1891 g. Kiievskaia starina, 36 (1), p. 61-104. Beliashevskii, N. F. 1893. Raskopki na Kniazhei Gore v 1892 g. Kiievskaia starina, 41 (4), p. 134-146. Veston, K. 2010. Tsyfrovaia zerkalnaia kamera. Iskusstvo semki i rabota s izobrazheniiami. Perevod: Zhovinskii, A., Konovalov, F. Moskva: Art-Rodnyk. Zhyhola, V. S. 2020. Digital Fixation of the 10 th Century Burial. Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (35), p. 321-326. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.02.23 Zhyhola, V. S., Skorokhod, V. M. 2019. The Newest Fixation Methods in Archaeology. Arheologia, 1, p. 118-130. https://doi. org/10.15407/archaeologyua2019.01.118 Zhyhola, V. S., Skorokhod, V. M. 2021. Application of Photogrammetric Methods in Ceramology. Arkheolohichna keramolohiia, 1-2 (5-6), p. 181-191. doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.71 Katalog ukrainskikh drevnostei kollektsii V. V. Tarnovskogo. Kyiv: Typografiia K. N. Milevskago, 1898. Kovalenko, V., Putsko, V. 1993. Bronzovye kresty-enkolpiony iz Kniazhei Gory. Byzantinoslavica, LIV, p. 300-309. Korzukhina, G. F., Peskova, A. A. 2003. Drevnerusskie enkolpiony. Nahrudnye kresty-relikvarii XI‒XIII vv. Sankt-Peterburg: Peterburgskoe Vostokovedenie. Kunytskyi, V. A. 1990. Blyzkoskhidni enkolpiony na terytorii Pivdennoi Rusi. Arheologia, 1, p. 106-116. Lipatov, A. A., Mednikova, E. Iu., Musin, A. E., Peskova, A. A. 2006. Sviashchennye vlozheniia drevnerusskikh enkolpionov v kontekste liturgicheskoi praktiki: vozmozhnosti kompleksnogo analiza. Khristianskaia ikonografiia vostoka i zapada v pamiatnikakh materialnoi kultury drevnei Rusi i Vizantii, p. 291-310. Mezentseva, H. H. 1968. Drevnoruske misto Roden: Kniazha Hora. Kyiv: Vydavnytstvo Kyivskoho universytetu. Peskova, A. A. 2005. Drevnerusskie enkolpiony XI‒XIII vekov v rusle vizantiiskoi traditsyi. Stavrohraficheskii sbornik, 3 (Krest kak lichnaia sviatynia), p. 134-183. Polovnykova, S. O. 1996. Muzei ukrainskykh starozhytnostei im. V. V. Tarnovskoho. Rodovid, 2 (14), p. 34-38. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1142 Syta, L. F. 2019. Khresty-enkolpiony v arkheolohichnomu zibranni Chernihivskoho istorychnoho muzeiu im. V. V. Tarnovskoho. Skarbnytsia ukrainskoi kultury, 20, p. 3-16. Khanenko, B. I., Khanenko, V. N. 1900. Drevnosti Russkie. Kresty i obrazki, II. Kyiv. Chernenko, O. Ye. 2007. Arkheolohichna kolektsiia Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V. V. Tarnovskoho (1896- 1948 rr.). Skarbnytsia ukrainskoi kultury, 9 (1).

Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського

Репозитарії

Схожі ресурси