Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем

Удосконалено напрями європейської локалізації господарської діяльності у контексті формування сучасних детермінант реконструктивної просторової організації господарських систем на базі природно-ресурсних активів. Запропоновано методологічний концепт адаптації положень «актив-орієнтованого навчання...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Микитенко, В.В., Чупріна, М.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Міжнародна та регіональна економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199650
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем / В.В. Микитенко, М.О. Чупріна // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 20-27. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199650
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1996502024-10-19T20:42:36Z Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем Микитенко, В.В. Чупріна, М.О. Міжнародна та регіональна економіка Удосконалено напрями європейської локалізації господарської діяльності у контексті формування сучасних детермінант реконструктивної просторової організації господарських систем на базі природно-ресурсних активів. Запропоновано методологічний концепт адаптації положень «актив-орієнтованого навчання у педагогіці» до концептуальних положень реконструктивної просторової організації національних господарських систем на базі природно-ресурсних активів при коригуванні фокусу зусиль на різної природи зниження ризиків і загроз у повоєнному періоді, передбачаючи у процесах реконструкції: інтеграцію ресурсів, синергію та партнерство, розвиток інновацій, участь громад, гнучкість та адаптивність, сталість і стійкість, територіальну конкуренто-спроможність, збалансованість та рівномірність, збереження та раціональне використання різних за природою ресурсів і активів, збереження людських ресурсів та нарощення потенціалу людського розвитку. З врахуванням методологічних принципів актив-орієнтованого підходу здійснено ідентифікацію чинників локалізму з визначенням їх переваг у процесах просторової організації національних господарських систем у повоєнному періоді. Встановлено особливості локалізації зусиль задля формування комплексу заходів щодо: а) узгодження локалізованих зусиль; б) урахування соцієтальних факторів при виробничо-господарській, міжгалузевій та між- секторальній взаємодії; в) досягнення сталості та екологічної обов’язковості; г) убезпечення результативної співпраці та стійкості мереж. The directions of the European localization of economic activity have been improved in the context of the formation of modern determinants of the reconstructive spatial organization of economic systems based on natural resource assets. A methodological concept of adapting the provisions of "asset-oriented learning in pedagogy" to the conceptual provisions of the reconstructive spatial organization of national economic systems based on natural resource assets is proposed while adjusting the focus of efforts on the various nature of reducing risks and threats in the post-war period, assuming in the reconstruction processes: the integration of resources, synergy and partnership, development of innovations, community participation, flexibility and adaptability, stability and sustainability, territorial competitiveness, balance and uniformity, conservation and rational use of resources and assets that are different in nature, conservation of human resources and increasing the potential of human development. Taking into account the methodological principles of the asset-oriented approach, the factors of localism were identified with the determination of their advantages in the processes of spatial organization of national economic systems in the post-war period. Features of localization of efforts have been established for the formation of a set of measures regarding: a) coordination of localized efforts; b) consideration of societal factors in production-economic, inter-industry and inter-sectoral interaction; c) achieving sustainability and ecological obligation; d) ensuring effective cooperation and stability of networks. 2024 Article Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем / В.В. Микитенко, М.О. Чупріна // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 20-27. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-20-27 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199650 339.92:332.12:330.15+346 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Микитенко, В.В. Чупріна, М.О. Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем Економічний вісник Донбасу
description	Удосконалено напрями європейської локалізації господарської діяльності у контексті формування сучасних детермінант реконструктивної просторової організації господарських систем на базі природно-ресурсних активів. Запропоновано методологічний концепт адаптації положень «актив-орієнтованого навчання у педагогіці» до концептуальних положень реконструктивної просторової організації національних господарських систем на базі природно-ресурсних активів при коригуванні фокусу зусиль на різної природи зниження ризиків і загроз у повоєнному періоді, передбачаючи у процесах реконструкції: інтеграцію ресурсів, синергію та партнерство, розвиток інновацій, участь громад, гнучкість та адаптивність, сталість і стійкість, територіальну конкуренто-спроможність, збалансованість та рівномірність, збереження та раціональне використання різних за природою ресурсів і активів, збереження людських ресурсів та нарощення потенціалу людського розвитку. З врахуванням методологічних принципів актив-орієнтованого підходу здійснено ідентифікацію чинників локалізму з визначенням їх переваг у процесах просторової організації національних господарських систем у повоєнному періоді. Встановлено особливості локалізації зусиль задля формування комплексу заходів щодо: а) узгодження локалізованих зусиль; б) урахування соцієтальних факторів при виробничо-господарській, міжгалузевій та між- секторальній взаємодії; в) досягнення сталості та екологічної обов’язковості; г) убезпечення результативної співпраці та стійкості мереж.
format	Article
author	Микитенко, В.В. Чупріна, М.О.
author_facet	Микитенко, В.В. Чупріна, М.О.
author_sort	Микитенко, В.В.
title	Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем
title_short	Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем
title_full	Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем
title_fullStr	Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем
title_full_unstemmed	Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем
title_sort	європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199650
citation_txt	Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем / В.В. Микитенко, М.О. Чупріна // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 20-27. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT mikitenkovv êvropejsʹkítrendilokalízacíígospodarsʹkoídíâlʹnostíurekonstruktivníjprostorovíjorganízacíígospodarsʹkihsistem AT čuprínamo êvropejsʹkítrendilokalízacíígospodarsʹkoídíâlʹnostíurekonstruktivníjprostorovíjorganízacíígospodarsʹkihsistem
first_indexed	2024-10-20T04:03:14Z
last_indexed	2024-10-20T04:03:14Z
_version_	1813404183584309248
fulltext	В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 20 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-20-27 УДК 339.92:332.12:330.15+346 В. В. Микитенко, доктор економічних наук, професор, академік АЕН України, ORCID 0000-0002-8212-9777, e-mail: vmikitenko@ukr.net, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ М. О. Чупріна, кандидат економічних наук, доцент, ORCID 0000-0002-3276-4473, e-mail: ma.chuprina@gmail.com, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ ЄВРОПЕЙСЬКІ ТРЕНДИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РЕКОНСТРУКТИВНІЙ ПРОСТОРОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ Вступ. В умовах глобалізації та транснаціона- лізації економічних процесів просторова організація господарських систем (ГС) та їх кластеризація й ка- скадування стає надактуальною формою внутріш- ньонаціональної й регіональної інтеграції та коопе- рування, яка допоможе згенерувати достатній масш- таб потенціалу розвитку національної економіки за урахування можливості створення і розбудови стій- ких господарських об’єктів, які будуть здатними розвиватися, збалансовано функціонувати та конку- рувати як у внутрішньому, так і у зовнішньому сере- довищі соціально-економічно системи. Саме пере- форматування процесів організації ГС у просто- рово-мережевому аспекті є невід’ємною складовою програми виходу із економічної та демографічної криз, спричинених війною, які базуватимуться на новітніх суспільно-політичних і морально-етичних цінностях управління та принципах відповідального споживання при мінімізації використання при- родно-ресурсних активів та інших ресурсів, вироб- ництва високотехнологічної продукції та надання послуг із великим життєвим циклом, у першу чергу, змінами у світовій економіці під впливом глобаліза- ційних викликів, які визначають універсалізацію ринків і міжнародну організацію виробничих проце- сів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід відзначити, що розгляду теорії просторового розвитку соціо-еколого-економічних систем за ви- користання принципів локалізації господарської ді- яльності присвячені праці закордонних та вітчизня- них вчених, серед яких: К. Курле, Б. Пекер, Дж. Д'юї, К. Левін, Дж. Кларк, Д. Бойль, Дж. Дай- монд, П. Кругман, Н. Гапон, С. Грабовська, В. Гупа- ловська, Р. Карковська, І. Лахтіонов, О. Шаров [1– 10] та ін. Віддаючи належне теоретичним та прак- тичним цінностям попередніх науково-прикладних здобутків, вважаємо за доцільне визнати, що в кон- тексті розроблення та реалізації плану відновлення України, існує нагальна потреба в розробці й об- ґрунтуванні нових методологічних підходів щодо соціо-еколого-економічних досліджень реконструк- тивної просторової організації та розвитку націо- нальних господарських систем (ГС) територіальних утворень на базі природно-ресурсних активів (ПРА) із залученням до цих процесів соцієтальних факто- рів забезпечення сталого господарювання. Мета статті полягає у дослідженні напрямів європейської локалізації господарської діяльності задля визначення і формування сучасних детермі- нант реконструктивної просторової організації гос- подарських систем України на базі природно-ресур- сних активів, а також у використанні європейських практик і технологій локалізації, сприяючи їх адап- тації та апробації на національному рівні за викори- стання принципів актив-орієнтованого підходу до переформатування національного господарського простору за новими парадигмальними трансформа- ційними уявленнями про стале господарювання. Необхідність переформатування процесів орга- нізації ГС у просторово-мережевому аспекті, обумов- люється, в першу чергу, змінами у світовій еконо- міці під впливом глобалізаційних викликів, які ви- значають універсалізацію ринків і міжнародну орга- нізацію виробничих процесів. Зокрема, на переко- нання К. Курле і Б. Пекера «світова економіка не може більше аналізуватись як інтерактивна гра на- ціональних економік. У ній відбувається впро- Міжнародна та регіональна економіка © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 21 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 вадження нових модальностей управління всередині багатонаціональних підприємств, які використову- ють нові просторові стратегії, що потрясають тради- ційну територіальну організацію» [1]. Вплив глоба- лізаційних процесів та катастрофічне нарощення військово-економічних загроз у світогосподарській системі визначають і тренди трансформації суспіль- них і господарських взаємовідносини, що й обумов- лює нагальність розробки нових методологічних підходів до економічних і соціальних досліджень подальшого просторового розвитку господарських систем (ГС) територіальних утворень на базі при- родно-ресурсних активів (ПРА). Зазначене, на ав- торське переконання, вимагає використання саме принципів актив-орієнтованого підходу задля упо- рядкування господарської діяльності та реконструк- ції оточуючого середовища. Актив-орієнтований підхід у просторовій організації ГС передбачає вра- хування домінант взаємодії для вирішення нагаль- них проблем функціонування територіальних утво- рень у просторі та часі, спрямовуючи діяльність суб’єктів на створення ефективних і стійких ГС, що дозволить об’єктивно оцінити і врахувати при стра- тегуванні різноманітні аспекти та впливи зовніш- нього й внутрішнього середовища (табл. 1), зважа- ючи на сучасні виміри просторового формату й ре- жими функціонування національної соціально-еко- номічної системи та потреби громад і екосистем, і таким чином, сприяючи сталому господарюванню та розвитку на засадах реалізації вихідних положень актив- та ризик-орієнтованих підходів, які викорис- товуються у дослідженнях у різних галузях науки, включаючи економіку, екологію, менеджмент, пси- хологію та інші. Хоча, наприклад, актив-орієнтований підхід, здебільш, пов'язують із концепцією «актив-орієнто- ваного навчання у педагогіці», розробленою у сере- дині ХХ століття Джоном Д'юї та Куртом Левіним [2], проте, її детермінанти щодо акцентування (лока- лізації) зусиль на активності, взаємодії та набутті практичного досвіду у контексті досягнення визна- ченого результату – об’єктивно дозволяють забезпе- чити результативність процесам упорядкування ГС та реконструкцію оточуючого середовища. Автори підтримують також висновки, переконання й об- ґрунтування, що представлені у наукових працях Таблиця 1 Адаптація принципів актив-орієнтованого підходу до процесів просторової організації господарських систем Принцип Змістовність актив-орієнтованого принципу просторової організації 1 2 Інтеграція ресурсів Забезпечення оптимального використання ресурсів у просторовій організації, включа- ючи природні, людські та технічні ресурси. Синергія та партнерство Розвиток співпраці між різними галузями та учасниками економічного процесу для до- сягнення синергетичних ефектів та підтримки сталого розвитку Розвиток інновацій Сприяння інноваційному розвитку та впровадженню нових технологій для поліпшення ефективності та конкурентоспроможності. Участь громади Врахування інтересів та думок місцевих громад при прийнятті рішень щодо просторової організації для забезпечення взаємодії та прийняття в суспільстві. Гнучкість та адаптив- ність Створення гнучких структур, які можуть адаптуватися до змін у просторовому середо- вищі, враховуючи економічні, соціальні та екологічні зміни. Сталість і стійкість Врахування принципів сталого розвитку та прагнення до сталості економічних систем у просторовому вимірі. Територіальна конку- ренто-спроможність Зосередження на розвитку територій та регіонів з метою створення умов для підвищення конкурентоспроможності та привабливості. Збалансованість та рів- номірність Забезпечення балансу та рівномірного розподілу ресурсів та можливостей у просторі для запобігання нерівності. Збереження та раціо- нальне використання різних за природою ре- сурсів і активів Ефективне використання енергії: запровадження енергоефективних (ЕЕ) технологій та процесів виробництва; розвиток та впровадження альтернативних та відновлюваних джерел енергії; максимізація енергетичної ефективності в усіх сферах економіки. Опти- мізація водокористування: раціональне використання водних ресурсів в промисловості та сільському господарстві; впровадження систем збору та очищення дощової води; про- екти з водо- збереження та вдосконалення інфраструктури водопостачання. Управління відходами: розвиток систем вторинної переробки та використання відходів; зменшення обсягів виробничих і побутових відходів; використання принципів циркулярної еконо- міки для зменшення відходів і ефективного використання ресурсів. Сталість та консер- вація ґрунтів: заходи з управління земельними ресурсами для запобігання деградації ґрунтів; впровадження методів консервації ґрунтів та агроекологічних практик в сільсь- кому господарстві. Оптимізація транспортних потоків: розвиток та підтримка громадсь- кого транспорту й інфраструктури для зменшення автомобільного руху; стимулювання використання електротранспорту та інших екологічно чистих засобів пересування; ефективне планування і координація логістики. Підтримка природних резерватів, охо- ронних зон та екосистем. Впровадження практик сталого лісового господарювання і збе- реження біорізноманіття В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 22 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Закінчення табл. 1 1 2 Збереження людських ресурсів та нарощення потенціалу людського розвитку Створення умов для розвитку та максимізації індивідуальних та колективних можли- востей населення у конкретному просторі функціонування ГС. Освіта та навчання: роз- виток ефективної системи освіти, що включає якісну початкову, середню та вищу освіту; забезпечення доступу до навчання для всіх верств населення та зменшення бар'єрів для отримання освіти. Професійний розвиток: сприяння навчанню протягом усього життя та розвитку навичок, що відповідають потребам ринку праці; розробка програм та ініціатив для підтримки перекваліфікації та переорієнтації працівників. Соціальні інвестиції: створення соціальних програм та підтримка, спрямована на поліпшення якості життя та соціального благополуччя населення; забезпечення доступу до медичних та соціальних послуг для всіх верств населення. Розвиток лідерського потенціалу: підтримка програм розвитку лідерських навичок та управлінського потенціалу; збільшення можливостей для участі у громадському та політичному житті. Рівноправ'я та інклюзивність: про- активне протидіяння дискримінації та сприяння рівноправ'ю в усіх сферах суспільства; створення інклюзивних умов для усіх груп населення, включаючи людей із обмеженими можливостями. Збалансована робоча атмосфера: забезпечення балансу між робочим та особистим життям, що сприяє підтримці психічного та фізичного здоров'я працівників; розвиток сучасних форм роботи, таких як дистанційна робота, для підтримки робочої гнучкості. Стресостійкість та психосоціальне благополуччя: впровадження програм пси- хологічної підтримки та збалансованості психічного стану працівників для роботи зі стресом задля убезпечення психологічного благополуччя; тощо Джерело: визначено, обґрунтовано та згруповано у табличному вигляді авторами за урахування положень, репрезенто- ваних у [4; 5; 7 – 9]. Дж. Кларка [3], Д. Бойля [4], Дж. Даймонда [5], які відстоювали у наукових роботах та дискусіях ідеї локалізму і розглядали його в якості пріоритетного чиннику глобального економічного розвитку та переформатування господарської діяльності, ствер- джуючи про таке: локалізм має вагомі переваги щодо отримання просторового ефекту гіперконцен- трації та стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. З цього, відзначимо, що у контексті просторо- вої організації ГС України в ресурсних обмеженнях віднесемо "локалізм" до об’єктивно необхідного явища зі створення умов для спеціалізації та кон- центрації ГС чи секторів у конкретних місцевостях/ регіонах за виробництвом товарів, наданням послуг або ж наукових та технічних інновацій. Визначення регіонів (місцевостей) та регіоналізація за ураху- вання специфічних об’єктів локалізації зусиль (тобто, локалізації) має, крім різноманітних причин та факторів і реальні переваги (табл. 2). Втім, поряд із базовими перевагами локалізації, нами враховано і додаткові фактори, які мають вагоме значення на сучасному етапі розвитку національної соціально- економічної системи – це можливість створення каскадного формату та врахування соціальних ознак і вимірів функціонування ГС. Отже, локалізм у просторовій організації ГС розглядається нами в якості стратегічного домінан- тного підходу, спрямованого на оптимізацію вико- ристання різних за природою ресурсів і активів те- риторіальних утворень для створення конкурентних переваг конкретного регіону /території. При цьому, вбачаємо, що, як передбачено, локалізація при про- сторовій організації ГС має враховувати індивіду- альні особливості та потреби конкретного регіону/ території, забезпечуючи їх ефективність і сталість у відповідності з зовнішніми умовами та розвине- ністю місцевого середовища. А, врахування каскад- ного формату та соціальних аспектів у цій площині стають важливими стратегічними кроками для до- сягнення успішної локалізації реального сектору чи розвитку господарських процесів в умовах постій- ного нарощення загроз і ризиків. Зазначені вище пе- реваги локалізації у питаннях просторового роз- витку і переформатування ГС підтримували також Є. Дахман, Р. Кантільон, Д. Стюарт, А. Сміт, Й. Тю- неа, Ст. Лаунхардт, М. Вебер, В. Крісталлер та інші дослідники. Їхні досягнення полягають також і у розробці адекватних реальним процесам моделей полюсів зростання, дифузії нововведень, економіч- ного простору як силового поля, теорії кластерів, концепції глобальних міст-регіонів. Нобелевський лауреат із економіки П. Кругман був переконаний у тому, що, наразі, відчувається гостра необхідність врахування саме просторових чинників локалізації в економічних дослідженнях організації освоєння ПРА [6]. Вивчаючи досвід просторової організації ГС в європейських країнах [12], маємо визнати, що він ґрунтується саме на різноманітності місцевих ПРА, географічних умов, історичних чинників та еконо- мічно-географічних особливостей територіальних утворень. Кожна країна має свої особливості, але іс- нують та враховуються при розробленні стратегій і загальні тенденції, які характерні для більшості європейських держав (хоча ці тенденції та тренди постійно змінюються відповідно до економічних, соціальних та технологічних трансформацій у світі). Тож, маємо підкреслити, що європейські напрями просторової організації ГС у реаліях сьогодення також розмежовуються за урахування принципів ло- калізму за дев’ятьма напрямами (табл. 3). В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 23 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Таблиця 2 Чинники локалізму та його переваги у просторовій організації господарських систем України за актив-орієнтованим підходом Чинники Змістовність переваг локалізму Кластеризація Групування схожих підприємств чи інституцій в одній області може створити економіч- ний кластер, де взаємодія та обмін ресурсами підтримують інновації та конкурентоспро- можність Ресурсний потенціал Місцеві ресурси, такі як сировина, робоча сила, інфраструктура, можуть визначати при- вабливість конкретної локації для певного типу господарської діяльності Ефективність та еконо- мія масштабів Локалізація деяких видів виробництва чи послуг в одному регіоні може сприяти змен- шенню витрат та підвищенню ефективності завдяки економії масштабів Інновації та дослі- дження Кластери високих технологій і наукових досліджень можуть збільшити обмін знанням та стимулювати інновації в конкретному регіоні Сталість та розвиток Локалізація може сприяти сталому розвитку і господарюванню в межах певного регіону, особливо якщо діяльність відбувається відповідно до принципів сталого господарювання Каскадний формат (Каскадизація) Економія масштабів: групування схожих підприємств чи інституцій в одному регіоні (на одній території) може призвести до економії масштабів, що дозволяє знижувати витрати на виробництво та послуги. Обмін ресурсами: каскадний формат – сприяє ущільненню взаємодії та раціоналізації об- міну ресурсами між підприємствами, зокрема в області технічної та науково-дослідної ді- яльності Соціальні ознаки та виміри Робоча сила: локалізація може залежати від доступу до робочої сили з певних соціальних груп чи можливість використання спеціалізованих фахівців у конкретному регіоні/ на те- риторії. Задоволеність працівників: соціальні аспекти, такі як якість життя, можливості для освіти та розвитку - можуть впливати на задоволеність працівників і, відповідно, на ефективність та стабільність функціонування ГС/ підприємств Джерело: визначено, обґрунтовано та формалізовано у табличному вигляді авторами, що представлено науковій спільноті у [12; 13]. Таблиця 3 Принципові напрями просторової організації господарських систем, які враховуються/ мають враховуватися в європейських країнах Номер з/п Напрям європейської локалізації господарської діяльності Змістовність врахування і сутність напрямів при просторовій організації ГС 1 2 3 І Аграрні регіони Більшість європейських країн мають аграрні регіони, де розвинене сільське господарство визначає економічний ландшафт. Ці регіони часто спеціалізуються в вирощуванні певних культур або тварин- ництві в залежності від природних умов ІІ Промислові регіони Промислові центри розташовані вздовж транспортних маршрутів, основних річок та узбережжя. Ці регіони стають моторами економіки і забезпечують робочі місця для населення ІІІ Інноваційні та технологічні центри Великі міста та їхні околиці часто стають центрами інновацій, науки та технологій. Саме у цих містах і розташовані високотехнологічні підприємства, дослідницькі інститути та університети ІV Туристичні регіони В країнах з великим природним та культурним спадщиною туризм може стати важливим галузевим сегментом. Гірські райони, морські курорти та історичні місця приваблюють туристів V Лісові, сільські та природно- заповідні регіони Деякі регіони європейських країн визначаються щільністю лісів та заповідників. Лісова промисловість та екологічні питання стають важливими аспектами розвитку економіки VІ Енергетичні регіони Країни, що мають великі природні ресурси, такі як нафта, газ чи віт- ряна енергія, можуть розвивати відповідні енергетичні регіони VІІ Транспортні вузли Ключові транспортні вузли, такі як порти та вузли автомагістралей, можуть стати фокусом для розвитку логістики та торгівлі VІІІ Регіони з достатнім рівнем соці- ального благополуччя Ці аспекти враховують в країнах ЄС при просторовій організації сфери охорони здоров'я та науки, однак, також вони є значимі та опосередковано пов’язані у площині цілеорієнтованого переформа- туванням та підвищення ефективності господарської діяльності на певній території чи в регіоні В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 24 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Закінчення табл. 3 1 2 3 ІХ Райони/території за результатив- ністю медико-соціального та ге- нетичного моніторингу/тесту- вання* За цим напрямом враховуються та контролюються за районами: а) розподіл медичних ресурсів: врахування потреб населення та за- безпечення доступу до медичних служб у різних регіонах; б) страте- гії здоров'я на робочому місці: оцінювання впливу здоров'я праців- ників на ефективність та результативність в різних галузях та лока- ціях; в) дослідження генетичних особливостей населення: забезпечу- ється розвиток галузей генетичної медицини та персоналізованої ме- дицини за районами з урахуванням результатів генетичного скрині- нгу населення; г) соціальні програми та підтримка вразливих груп: розробка і реалізація соціальних програм, спрямованих на забезпе- чення допомоги та підтримки вразливих груп населення Джерело: сформульовано та згруповано у табличному вигляді авторами, за урахування напрацювань, репрезентованих у [7-10]. * Означено та обґрунтовано авторами за урахування досвіду просторової організації економічних систем країни Ізраїль [11]. Признаючи об’єктивність і нагальність адапта- ції до національних умов напрямів просторової ор- ганізації ГС, які використовують в європейських країнах, підтвердимо: їхнє врахування при перефор- матуванні господарського простору України, поряд із намаганнями раціоналізувати освоєння та збере- ження ПРА держави, суттєво впливатиме на якість життя населення через врахування ряду особли- востей локалізації та синхронного залучення у про- цеси реконструкції соцієтальних, технологічних, управлінських і екологічних факторів забезпечення сталого розвитку (табл. 4). Таблиця 4 Особливості локалізації зусиль при врахуванні соцієтальних факторів у просторовій організації господарських систем Особливості локалізації зусиль Заходи з реконструктивної просторової організації ГС 1 2 Узгодження локалізованих зусиль Адаптація до місцевих особливостей – розуміння та врахування місцевих екологіч- них, соціокультурних та економічних особливостей для забезпечення адаптованих рішень. Громадська участь - залучення місцевого населення та стейкхолдерів у про- цеси прийняття рішень, щоб забезпечити врахування їхніх потреб та інтересів. Під- тримка малих та середніх підприємств – розвиток та підтримка малих та середніх підприємств, що є основою локальної економіки. Розвиток середовища для бізнесу та підприємництва – сприятливе середовище для бізнесу, яке створюється за допо- могою підтримки малих і середніх підприємств, сприяє економічному розвитку та створенню нових робочих місць. Забезпечення транспортної та інфраструктурної до- ступності – забезпечення ефективної та доступної транспортної інфраструктури ви- значає доступність громадян до робочих місць, освіти, медичних закладів та інших життєвих сервісів Урахування соцієтальних факторів при виробничо- господарській, міжгалузевій та між- секторальній взає- модії Рівноправ'я та інклюзія – забезпечення рівноправ'я та інклюзії в усіх аспектах роз- витку, враховуючи різні соціокультурні та етнічні групи. Соціальна справедливість – створення умов для вирівнювання соціальних нерівностей та забезпечення доступу до можливостей для всіх. Локальна культура і спадщина – збереження та підтримка локальної культури, традицій та історії для зміцнення ідентичності місцевих громад. Етнічна різноманітність – врахування та підтримка етнічної різноманітності, стиму- лювання діалогу та взаєморозуміння. Рівномірний розподіл доходів – просторова ор- ганізація суттєво впливає на розподіл доходів та економічний розвиток в різних ре- гіонах/на територіях; забезпечення рівномірного розподілу економічного потенціалу позитивно впливає на якість життя та соціальні показники. Розбудова якісної житло- вої інфраструктури – доступність якісного й доступного житла визначає зручність життя громадян; просторове розташування житлових об'єктів та доступ до інфра- структури грають важливу роль у покращенні якості життя Досягнення сталості та еко- логічної обов’язковості Збереження природних ресурсів та раціоналізації використання ПРА – управління та збереження природних ресурсів, уникання експлуатації, що може призвести до не- відновлюваного знецінення. Енергоефективність – розвиток та впровадження ЕЕ технологій і практик для зменшення видобутку та екологізації виробництв. Управ- ління відходами – розробка й удосконалення систем управління відходами та пере- ходу до циркулярної економіки. Забезпечення екологічної стійкості – забезпечення В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 25 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Закінчення табл. 4 1 2 екологічної стійкості та відповідального використання природних ресурсів, що і ви- значається просторовим розташуванням економічних об'єктів; зелені технології, ви- користання відновлюваних джерел енергії та ефективне використання природних ре- сурсів, які можуть сприяти покращенню якості довкілля та життя громадян Убезпечення результативної співпраці та стійкості мереж Міжрегіональна та між секторальна співпраця – її зміцнення й ущільнення між різ- ними регіонами, галузями, виробництвами і секторами - визначає результативність спільного досягнення цілей сталого господарювання і соцієтального розвитку. Спри- яння інноваціям та технологічному розвитку – розвиток інноваційних та технологіч- них мереж і центрів - сприяє генеруванню нових можливостей для працевлашту- вання, забезпеченню високооплачуваних робочих місць та розвитку високотехноло- гічних галузей і виробництв, сприяючи створенню сталої й взаємовигідної ГС, що забезпечує не лише економічний розвиток, але і соціальне та екологічне благопо- луччя на території/ в регіоні. Партнерство з громадськістю – взаємодія з громадсь- кістю, науковою спільнотою та іншими зацікавленими сторонами для вирішення гло- бальних та місцевих викликів. Розвиток інфраструктури у гірських, лісових та сіль- ських регіонах – особливості просторової організації в гірських та сільських регіонах визначають можливості для розвитку, доступ до освіти та медичних послуг, а також рівень зайнятості; розвиток інфраструктури й мереж, соціальних служб в цих регіо- нах впливає на якість життя населення Джерело: визначено та сформульовано авторами даного дослідження. У цьому контексті важливим є визнати, що вра- ховані у табл. 4 особливості та фактори і надалі бу- дуть взаємодіяти між собою та трансформуватися, і просторова організація ГС буде ускладнюватися та динамічно змінюватися як в європейських країнах, так і в Україні – з цього розвиток, рівновага та під- тримка різноманітних регіонів гратимуть важливу роль у створенні стійких ГС та сприятливого сере- довища для підвищення якості життя населення. Зважаючи на вказане, сутність та змістовність по- няття «просторова організація господарських сис- тем» визнаємо в якості специфічної форми коорди- нації динамічного процесу кількісно-якісних змін в межах територіальних утворень /регіонів, яка врахо- вує взаємозв'язок між їх ключовими площинами та передбачає синхронну реалізацію, за пріоритетними об'єктами локалізації зусиль, комплексу рекон- структивних заходів із ущільнення виробничо-гос- подарської та соцієтальної міжрегіональної й між- секторної взаємодії задля генерування системних умов до сталого господарювання і соцієтального розвитку за рахунок упорядкування господарської діяльності [13] та реконструкції оточуючого середо- вища [14]. Отже, для забезпечення результативної просторової організації ГС в Україні в сучасних умовах функціонування національної соціально- економічної системи важливо враховувати ряд особливостей локалізації та вагомість впливу со- цієтальних факторів за активно-орієнтованим підхо- дом, які обумовлюватимуть зрушення як у напрямі сталого розвитку і господарювання, так, відповідно, і на забезпечення результативності реалізації дієвих господарських стратегій із метою підвищення якості життя. Висновки. Підсумовуючи результати науково- прикладної розробки, зазначимо, що авторами удо- сконалено напрями європейської локалізації госпо- дарської діяльності у контексті формування сучас- них детермінант просторової організації господар- ських систем України, класифікаційний склад яких визначено за дев’ятьма регіональними ідентифікаці- ями ознаками за урахування наявних ПРА та со- цієтальних активів: аграрні регіони; промислові ре- гіони; інноваційні та технологічні центри; турис- тичні регіони; лісові, сільські та природно-заповідні регіони; енергетичні регіони; транспортні вузли; ре- гіони з достатнім рівнем соціального благополуччя; райони/території за результативністю медико-со- ціального і генетичного моніторингу/тестування. При цьому, спираючись на методологічні принципи актив-орієнтованого підходу здійснено ідентифіка- цію чинників локалізму з визначенням їх переваг у процесах просторової організації національних гос- подарських систем. Визнано доцільним, не лише враховувати ре- зультати ідентифікації й аналізу найкращих євро- пейських практик та сучасних технологій локаліза- ції господарської діяльності, але й сприяти процесу їх адаптації та апробації на національному рівні, що необхідно для більш ефективного управління ре- конструктивними діями в національному соціо-еко- лого-економічному просторі. Отже, визнаючи важ- ливість переформатування господарського простору України запропоновано виконати локалізацію зу- силь задля формування комплексу реконструктив- них заходів із: а) узгодження локалізованих зусиль; б) урахування соцієтальних факторів при вироб- ничо-господарській, міжгалузевій та міжсектораль- ній взаємодії; в) досягнення сталості та екологічної обов’язковості; г) убезпечення результативної спів- праці та стійкості мереж. Перспективи подальших досліджень у площині вирішення проблеми рекон- В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 26 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 структивної просторової організації господарських систем пов'язані з розробкою алгоритму управлін- ські дії щодо трансформації й переформатування на- ціонального господарського простору та побудовою відповідного типу структурно-логічної схеми. Література 1. Courlet C., Pecqueur B. L’économie Territoriale. Grenoble: PUG, 2013. 142 р. DOI: https://doi.org/10.1522/revueot.v23n1- 2.897. 2. Багатовимірність особистості: психологічний ракурс: монографія / Н. П. Гапон, С. Л. Грабовська, В. А. Гупаловська та ін.; за заг. ред.: С. Л. Грабовської та Р. І. Карковської. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 374 с. 3. Clarke J. Dissolving the public realm? The logics and limits of Neoliberalism. Journal of Social Policy. 2004. №1 (Vol. 33). P. 27 – 48. DOI: https://doi.org/10.1017/S0047279403007244. 4. Boyle D. Localism: Unravelling the Supplicant state. London: New Economic Foundation. 2010. 325 p. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230251144_30. 5. Diamond J. The Big Society and the Regional Studies Agenda: Why the Connections matter. Regions. Regionalism versus localism. 2011. No. 281. P. 4 – 5. DOI: https://doi.org/10.1080/13673882.2011.9672720. 6. Krugman P. End this depression now! W.W. Norton & Company, 2012. 259 р. 7. Ангурець О., Хазан П., Чернохова М., Гавранек М. та ін. Наслідки для довкілля війни Росії проти України: моногр. Київ: ГО «Зелений Світ – Друзі Землі», ГО «Arnika», 2023. 84 с. 8. Природно-ресурсні ознаки просторового типу реконструктивного розвитку. Київ: ІЕПСР НАН України. URL: https://ecos.kiev.ua/news/view/1273. 9. Шаров О. О. Глобалізація: новітні тренди чи перманентний напрямок розвитку? Журнал європейської економіки. 2020. вип. 19. С. 5-15. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2020.01.005. 10. Лахтіонов І. В. "Купуй американське". Як працює локалізація у світі і що не так з цим в Україні (Чому спроби захи- стити національного виробника в Україні перешкоджають конкуренції, і як працює (або ні) локалізація в інших країнах світу). Економічна правда. 2020. 13 листоп. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2020/11/13/667211/. 11. Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю: Рекомендації щодо обов’язкового проходження населенням генетичного об- стеження і тестування. URL: https://www.health.gov.il/Russian/Subjects/Genetics/checks/Pages/GeneticTestingRecommenda tions.aspx. 12. Микитенко В. В. Просторова організація господарських систем: європейський досвід. Нотатки сучасної науки. 2024. № 12. С. 26 – 29. 13. Микитенко В. В. Реконструктивна просторова організація та розвиток господарських систем України. Сучасні тен- денції розвитку фінансових та інноваційно-інвестиційних процесів в Україні: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції (м. Вінниця, 01–02.03.2024 р.). Вінниця: Вінницький національний технічний університет. 2024. URL: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/fiip/fiip2024/paper/viewFile/20073/16641. 14. Веклич О. О. Екосистемні активи територіальних громад ― детермінанта забезпечення та посилення спроможності їх розвитку. Економіка сьогодення: актуальні питання та інноваційні аспекти: зб. матеріалів ІІІ Міжнародної науково-прак- тичної конференції (Запоріжжя, 25 липня 2020 р.). Запоріжжя: ГО «СІЕУ», 2020. С. 23-26. References 1. Courlet, C., Pecqueur, B. (2013). L’économie Territoriale. Grenoble, PUG. DOI: https://doi.org/10.1522/revueot.v23n1-2.897 [In French]. 2. Hapon, N. P., Hrabovska, S. L., Hupalovska, V. A. et al. (2015). Bahatovymirnist osobystosti: psykholohichnyi rakurs [Multidimensional personality: a psychological perspective]. Lviv, LNU named after Ivan Franko [in Ukrainian]. 3. Clarke, J. (2004). Dissolving the public realm? The logics and limits of Neoliberalism. Journal of Social Policy, Vol. 33, No1, pp. 27 – 48. DOI: https://doi.org/10.1017/S0047279403007244. 4. Boyle, D. (2010). Localism: Unravelling the Supplicant state. London, New Economic Foundation. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230251144_30. 5. Diamond, J. (2011). The Big Society and the Regional Studies Agenda: Why the Connections matter. Regions. Regionalism versus localism, No. 281, pp. 4 – 5. DOI: https://doi.org/10.1080/13673882.2011.9672720. 6. Krugman, P. (2012). End this depression now! W.W. Norton & Company. 259 р. 7. Angurets, O., Khazan, P., Chernokhova, M., Havranek, M. (2023). Naslidky dlia dovkillia viiny Rosii proty Ukrainy [Environmental consequences of Russia's war against Ukraine]. Kyiv, NGO "Arnika" [in Ukrainian]. 8. Pryrodno-resursni oznaky prostorovoho typu rekonstruktyvnoho rozvytku [Natural resource features of the spatial type of reconstructive development]. (2023). Kyiv, IEPSR NAS of Ukraine. Retrieved from https://ecos.kiev.ua/news/view/1273. 9. Sharov, O. O. (2020). Hlobalizatsiia: novitni trendy chy permanentnyi napriamok rozvytku? [Globalization: the latest trends or a permanent direction of development?]. Journal of European Economy, Vol. 1 (72), no. 19, pp. 5-15. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2020.01.005 [in Ukrainian]. 10. Lakhtionov, I. V. (2020). "Kupui amerykanske". Yak pratsiuie lokalizatsiia u sviti i shcho ne tak z tsym v Ukraini (Chomu sproby zakhystyty natsionalnoho vyrobnyka v Ukraini pereshkodzhaiut konkurentsii, i yak pratsiuie (abo ni) lokalizatsiia v inshykh krainakh svitu). [Buy American. How localization works in the world and what is wrong with it in Ukraine (Why attempts to protect the national producer in Ukraine hinder competition, and how localization works (or not) in other countries of the world]. Ekonomichna pravda, 13 november. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/columns/2020/11/13/667211/ [in Ukrainian]. 11. Ministerstvo okhorony zdorovia Izrailiu: Rekomendatsii shchodo oboviazkovoho prokhodzhennia naselenniam henetychnoho obstezhennia i testuvannia [The Ministry of Health of Israel: Recommendations regarding mandatory genetic examination and testing by the population]. Retrieved from https://www.health.gov.il/Russian/Subjects/Genetics/checks/Pages/ GeneticTestingRecommendations.aspx [in Ukrainian]. 12. Mykytenko, V. V. (2024). Prostorova orhanizatsiia hospodarskykh system: yevropeiskyi dosvid [Spatial organization of economic systems: European experience]. Notatky suchasnoi nauky – Notes of modern science, No. 12, pp. 26 – 29 [in Ukrainian]. В. В. Микитенко, М. О. Чупріна 27 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 13. Mykytenko, V. V. (2024). Rekonstruktyvna prostorova orhanizatsiia ta rozvytok hospodarskykh system Ukrainy [Reconstructive spatial organization and development of economic systems of Ukraine]. Suchasni tendentsii rozvytku finansovykh ta innovatsiino-investytsiinykh protsesiv v Ukraini [Modern trends in the development of financial and innovation-investment processes in Ukraine]: Proceedings of the VII International science and practice conference. Vinnytsia, Vinnytsia National Technical University. Retrieved from https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/fiip/fiip2024/paper/viewFile/20073/16641 [in Ukrainian]. 14. Veklych, O. О. (2020). Ekosystemni aktyvy terytorialnykh hromad – determinanta zabezpechennia ta posylennia spromozhnosti yikh rozvytku [Ecosystem assets of territorial communities are a determinant of ensuring and strengthening their devel- opment capacity]. Ekonomika sohodennia: aktualni pytannia ta innovatsiini aspekty [Today’s Economy: Current Issues and Innovative Aspects]: Proceedings of the 3rd International scientific and practical conference. (рр. 23-26). Zaporizhzhia, East Ukrainian Institute for Economics and Management [in Ukrainian]. Микитенко В. В., Чупріна М. О. Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем Удосконалено напрями європейської локалізації господарської діяльності у контексті формування сучасних детермінант реконструктивної просторової організації господарських систем на базі природно-ресурсних активів. Запропоновано методологічний концепт адаптації положень «актив-орієнтованого навчання у педагогіці» до концепту- альних положень реконструктивної просторової організації національних господарських систем на базі природно-ресурсних активів при коригуванні фокусу зусиль на різної природи зниження ризиків і загроз у повоєнному періоді, передбачаючи у процесах реконструкції: інтеграцію ресурсів, синергію та партнерство, розвиток інновацій, участь громад, гнучкість та адап- тивність, сталість і стійкість, територіальну конкуренто-спроможність, збалансованість та рівномірність, збереження та ра- ціональне використання різних за природою ресурсів і активів, збереження людських ресурсів та нарощення потенціалу люд- ського розвитку. З врахуванням методологічних принципів актив-орієнтованого підходу здійснено ідентифікацію чинників локалізму з визначенням їх переваг у процесах просторової організації національних господарських систем у повоєнному періоді. Встановлено особливості локалізації зусиль задля формування комплексу заходів щодо: а) узгодження локалізованих зусиль; б) урахування соцієтальних факторів при виробничо-господарській, міжгалузевій та між- секторальній взаємодії; в) досягнення сталості та екологічної обов’язковості; г) убезпечення результативної співпраці та стійкості мереж. Ключові слова: просторова організація господарських систем; природно-ресурсні та соцієтальні активи; актив-орієнто- ваний підхід; чинники локалізму. Mykytenko V., Chuprina M. European Trends of Localization of Economic Activities in Reconstructive Spatial Organi- zation of Economic Systems The directions of the European localization of economic activity have been improved in the context of the formation of modern determinants of the reconstructive spatial organization of economic systems based on natural resource assets. A methodological concept of adapting the provisions of "asset-oriented learning in pedagogy" to the conceptual provisions of the reconstructive spatial organiza- tion of national economic systems based on natural resource assets is proposed while adjusting the focus of efforts on the various nature of reducing risks and threats in the post-war period, assuming in the reconstruction processes: the integration of resources, synergy and partnership, development of innovations, community participation, flexibility and adaptability, stability and sustainability, territorial competitiveness, balance and uniformity, conservation and rational use of resources and assets that are different in nature, conservation of human resources and increasing the potential of human development. Taking into account the methodological principles of the asset- oriented approach, the factors of localism were identified with the determination of their advantages in the processes of spatial organ- ization of national economic systems in the post-war period. Features of localization of efforts have been established for the formation of a set of measures regarding: a) coordination of localized efforts; b) consideration of societal factors in production-economic, inter- industry and inter-sectoral interaction; c) achieving sustainability and ecological obligation; d) ensuring effective coope- ration and stability of networks. Keywords: spatial organization of economic systems; natural resource and social assets; asset-oriented approach; factors of lo- calism. Стаття надійшла до редакції 04.03.2024

Європейські тренди локалізації господарської діяльності у реконструктивній просторовій організації господарських систем

Репозитарії

Схожі ресурси