Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії
У сучасних умовах стрімкого розвитку світової економіки та технологій, медична галузь відіграє ключову роль у забезпеченні сталого розвитку держав. Від її конкурентоспроможності залежить не лише якість медичних послуг, але й здатність країни підтримувати високий рівень здоров’я населення та економіч...
Збережено в:
| Дата: | 2024 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199666 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії / О.М. Гуцалюк, Ю.А. Бондар, О.В. Бойко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 123-131. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199666 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1996662024-10-19T20:50:46Z Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Бойко, О.В. Менеджмент персоналу У сучасних умовах стрімкого розвитку світової економіки та технологій, медична галузь відіграє ключову роль у забезпеченні сталого розвитку держав. Від її конкурентоспроможності залежить не лише якість медичних послуг, але й здатність країни підтримувати високий рівень здоров’я населення та економічне зростання. Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів є надзвичайно важливим завданням, що передбачає аналіз багатьох факторів, таких як інновації, підготовка фахівців, державна політика та економічна взаємодія на національному і міжнародному рівнях. Розглянуто роль медичних освітніх закладів у підготовці висококваліфікованих кадрів, які є критичним елементом конкурентоспроможності галузі. У сучасному світі, де вимоги до медичних послуг зростають, важливо забезпечити відповідність освітніх програм новітнім тенденціям і технологіям. Проведено комплексне дослідження факторів, що впливають на конкурентоспроможність медичної галузі та її освітніх закладів. Результати цього дослідження можуть бути корисними для розробки стратегій підвищення ефективності медичної освіти, розвитку галузі та формування економічної взаємодії між різними секторами охорони здоров’я. In today's conditions of rapid development of the world economy and technologies, the medical industry plays a key role in ensuring the sustainable development of states. Not only the quality of medical services depends on its competitiveness, but also the country's ability to maintain a high level of population health and economic growth. Assessing the competitiveness of the medical industry and its educational institutions is an extremely important task that involves the analysis of many factors, such as innovation, training of specialists, government policy and economic interaction at the national and international levels. The role of medical educational institutions in the training of highly qualified personnel, which is a critical element of the industry's competitiveness, is considered. In today's world, where the demands for medical services are growing, it is important to ensure that educational programs are in line with the latest trends and technologies. A comprehensive study of factors affecting the competitiveness of the medical industry and its educational institutions was conducted. The results of this study can be useful for the development of strategies for improving the effectiveness of medical education, the development of the industry, and the formation of economic interaction between different sectors of health care. 2024 Article Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії / О.М. Гуцалюк, Ю.А. Бондар, О.В. Бойко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 123-131. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-123-131 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199666 339.13:378.1:614.2 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу |
| spellingShingle |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Бойко, О.В. Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії Економічний вісник Донбасу |
| description |
У сучасних умовах стрімкого розвитку світової економіки та технологій, медична галузь відіграє ключову роль у забезпеченні сталого розвитку держав. Від її конкурентоспроможності залежить не лише якість медичних послуг, але й здатність країни підтримувати високий рівень здоров’я населення та економічне зростання. Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів є надзвичайно важливим завданням, що передбачає аналіз багатьох факторів, таких як інновації, підготовка фахівців, державна політика та економічна взаємодія на національному і міжнародному рівнях. Розглянуто роль медичних освітніх закладів у підготовці висококваліфікованих кадрів, які є критичним елементом конкурентоспроможності галузі. У сучасному світі, де вимоги до медичних послуг зростають, важливо забезпечити відповідність освітніх програм новітнім тенденціям і технологіям. Проведено комплексне дослідження факторів, що впливають на конкурентоспроможність медичної галузі та її освітніх закладів. Результати цього дослідження можуть бути корисними для розробки стратегій підвищення ефективності медичної освіти, розвитку галузі та формування економічної взаємодії між різними секторами охорони здоров’я. |
| format |
Article |
| author |
Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Бойко, О.В. |
| author_facet |
Гуцалюк, О.М. Бондар, Ю.А. Бойко, О.В. |
| author_sort |
Гуцалюк, О.М. |
| title |
Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії |
| title_short |
Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії |
| title_full |
Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії |
| title_fullStr |
Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії |
| title_full_unstemmed |
Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії |
| title_sort |
оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Менеджмент персоналу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199666 |
| citation_txt |
Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів у контексті економічної взаємодії / О.М. Гуцалюк, Ю.А. Бондар, О.В. Бойко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 123-131. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT gucalûkom ocínkakonkurentospromožnostímedičnoígaluzítaííosvítníhzakladívukontekstíekonomíčnoívzaêmodíí AT bondarûa ocínkakonkurentospromožnostímedičnoígaluzítaííosvítníhzakladívukontekstíekonomíčnoívzaêmodíí AT bojkoov ocínkakonkurentospromožnostímedičnoígaluzítaííosvítníhzakladívukontekstíekonomíčnoívzaêmodíí |
| first_indexed |
2024-10-20T04:03:47Z |
| last_indexed |
2024-10-20T04:03:47Z |
| _version_ |
1813404217647300608 |
| fulltext |
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
123
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-123-131
УДК 339.13:378.1:614.2
О. М. Гуцалюк,
академік АЕН України,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-6541-4912,
e-mail: alex-g.88@ukr.net,
Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський
університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси,
Ю. А. Бондар,
кандидат економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0003-2269-6208,
e-mail: cooperjulia@ukr.net,
Центральноукраїнський державний
університет ім. В. Винниченка, м. Кропивницький,
О. В. Бойко,
академік АЕН України,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0003-0719-8921,
e-mail: lvbojko@yahoo.com,
Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський
університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси
ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ
ТА ЇЇ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Постановка проблеми. У сучасному світі ме-
дична галузь є однією з найважливіших складових
економічного розвитку держав. Її ефективність без-
посередньо впливає на якість життя населення, три-
валість життя та рівень загального благополуччя.
Крім того, система охорони здоров’я виступає важ-
ливим сектором національної економіки, що забез-
печує робочі місця, інвестує в розвиток інфраструк-
тури та стимулює науково-дослідницьку діяльність.
Відповідно, конкурентоспроможність медичної га-
лузі є критично важливим аспектом для сталого
розвитку суспільства та економічної взаємодії між
різними суб'єктами господарювання.
Конкурентоспроможність у цьому контексті
можна розглядати через призму якості медичних по-
слуг, рівня інноваційних технологій, фінансової
стійкості закладів охорони здоров’я та рівня підго-
товки медичних кадрів. Важливим елементом підви-
щення конкурентоспроможності є також здатність
освітніх закладів медичного профілю готувати висо-
кокваліфікованих фахівців, які відповідатимуть ви-
могам ринку праці не тільки на національному, але
й на міжнародному рівні.
Освітні заклади у медичній сфері мають вирі-
шальне значення для формування кадрового потен-
ціалу галузі. Їх роль полягає у підготовці профе-
сіоналів, здатних працювати в умовах постійних
змін і зростаючих вимог до якості медичних послуг.
Таким чином, ефективність медичних освітніх за-
кладів значною мірою визначає конкурентоспро-
можність всієї медичної галузі.
В умовах глобалізації та інтеграції національ-
них економік, медична галузь та освітні заклади пе-
ребувають під тиском нових викликів. Це включає
швидке поширення технологічних інновацій, зміни
у попиті на медичні послуги через старіння насе-
лення, а також міжнародну конкуренцію за високо-
кваліфікованих фахівців. Оцінка конкурентоспро-
можності в цих умовах вимагає врахування як внут-
рішніх, так і зовнішніх чинників, що впливають на
економічну взаємодію, таких як державна політика,
інвестиційний клімат, доступ до новітніх технологій
та міжнародні стандарти якості медичної освіти.
Отже, оцінка конкурентоспроможності медич-
ної галузі та її освітніх закладів є багатовимірним за-
вданням, що потребує системного підходу та ана-
лізу взаємодії між усіма зацікавленими сторонами –
державою, ринком праці, науково-дослідницькими
установами та самими медичними закладами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблеми та напрями формування конкурентоспро-
можності закладів вищої освіти є об’єктом наукових
Менеджмент персоналу
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
124
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
пошуків багатьох вітчизняних і іноземних науков-
ців. При цьому більшість науковців приділяє увагу
перевагам, недолікам й перспективам подальшого
розвитку технологій ранжування навчальних закла-
дів, серед яких О. Прядко, І. Тарасов, О. Шуригін
[1], О. Хижняк [2], К. Чернобай [3], К. Хорощак [4]
та інші. Досвід впровадження рейтингового оціню-
вання результатів діяльності викладачів та окремих
підрозділів навчальних закладів висвітлено в науко-
вих працях Т. Бойчука, І. Геруша, В. Ходорковсь-
кого, Є. Ткач [5; 6]. Питання підвищення конкурен-
тоспроможності закладів вищої освіти та освітніх
послуг розглядаються в наукових працях Я. Горинь,
О. Сенишин [7; 8], Н. Константюк [9] та інших на-
уковців. Втім, існуючі наукові результати щодо
формування конкурентоспроможності галузі вищої
медичної освіти залишають невирішеними питання
обґрунтування теоретичних та методичних основ,
концептуальних підходів та розробки практичних
рекомендацій щодо підвищення конкурентоспро-
можності галузі вищої медичної освіти.
Метою статті є дослідження комплексної
оцінки конкурентоспроможності медичної галузі та
її освітніх закладів з урахуванням їхньої ролі в еко-
номічній взаємодії, а також визначення ключових
факторів, що впливають на ефективність підготовки
медичних кадрів.
Виклад основного матеріалу. Під конкурен-
тоспроможністю вищого навчального закладу слід
розуміти його здатність успішно продавати освітні
послуги та результати наукових досліджень, залуча-
ючи тим самим вітчизняних та іноземних здобувачів
вищої освіти, замовників науково-дослідних робіт,
покупців патентів, постачальників грантів та дер-
жавних фондів для підготовки певного предмета з
форми державних доручень експертів у галузях
знань. Враховуючи швидкість технологічних змін та
зростання вимог до якості освітніх послуг, розвиток
навчальних закладів на сьогодні неможливий без на-
лежного фінансування їх діяльності. Одним із спо-
собів оцінки конкурентоспроможності вищих нав-
чальних закладів є складання міжнародних, націона-
льних та регіональних рейтингів.
Історія міжнародних рейтингів освітніх уста-
нов налічує понад 150 років. У 1863 р. Карел Кор-
жистка (Karel František Edvard Rytíř Kořistka) – гео-
дезист, географ та інженер – опублікував працю
«Вище політехнічне навчання в Німеччині, Швейца-
рії, Франції, Бельгії та Англії», у якій була реалізо-
вана одна з перших спроб складання рейтингу закла-
дів вищої освіти [10]. Наприкінці ХХ ст. все більше
країн і організацій стало залучатися до цього про-
цесу. Національні, регіональні й міжнародні рей-
тинги складають сьогодні в США, Великій Британії,
Канаді, Польщі, Німеччині, Франції, Україні, низці
країн Азії.
Найбільш авторитетними на сьогодні є такі гло-
бальні рейтинги: Всесвітній рейтинг університетів
(World Universities Rankings), Рейтинг найкращих
університетів світу (QS World University Rankings),
Академічний рейтинг університетів світу (Academic
Ranking World Universities), Best Global Universities
Rankings та Ranking Web or Webometrics, основні ха-
рактеристики яких наведено в табл. 1.
Відповідно до методології World University
Rankings, рейтинг збільшується за 13 параметрами
(показниками), кожен з яких має свою оцінку (від-
соток від загальної оцінки). Ці показники поділя-
Таблиця 1
Характеристики провідних міжнародних рейтингів закладів вищої освіти
Британське видавництво Times Higher Education (ТНЕ)
Надаючи детальну інформацію
про продуктивність діяльності
університету за всіма основ-
ними напрямками, також до-
зволяє порівнювати вищі нав-
чальні заклади з іншими закла-
дами за регіоном, тематикою
та іншими ключовими критері-
ями
1. Науки про життя (Life sciences).
2. Клінічна, доклінічна медицина та охорона
здоров’я (Clinical, pre-clinical & health).
3. Фізичні науки (Physical sciences)
4. Психологія (Psychology).
5. Інженерні науки та технології (Engineering
& technology).
6. Комп’ютерні науки (Computer Science).
7. Правознавство (Law).
8. Мистецтво та гуманітарні науки (Arts &
humanities).
9. Бізнес та економіка (Business & Economics).
10. Соціальні науки (Social sciences).
11. Освіта (Education)
Навчання (Teaching) – 30%, дослі-
дження (Research) – 30%, цитування
(Citations) – 30%, міжнародна спрямо-
ваність (International outlook) – 7,5%,
доходи від досліджень для промисло-
вості (Industry income) – 2,5%
Центр університетів світового рівня (CWCU), Вища школа освіти (до того Інститут вищої освіти)
Шанхайського університету Цзяо Тонг, Китай
Рейтинг оцінює наукову та на-
вчальну діяльність закладів ви-
щої освіти та має на меті змен-
шити вплив особливостей на-
ціональної системи освіти на
підсумкову оцінку
1. Природничі науки і математика (SCI), зо-
крема математика, фізика, хімія, метеорологія,
науки про Землю, планетарні науки.
2. Техніка/технологія та інформатика (ENG),
зокрема механізми, електричні науки, загально
будівельна наука, хімічна промисловість, на-
ука про матеріали, інформатика тощо.
Випускники – лауреати Нобелевської
або Філдсівської премії – 10%, співро-
бітники-лауреати Нобелівської або Фі-
лдсовської премії – 20%, частота циту-
вання дослідників у 21 категорії – 20%,
статті, опубліковані в журналах Nature
або Science – 20%, індекси цитування
для природничих і гуманітарних наук
Інституту наукової інформації,
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
125
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
Закінчення табл. 1
3. Життя та сільськогосподарські науки (LIFE),
зокрема біологія, біомедицина, агрономія й на-
ука про навколишнє середовище.
4. Клінічна медицина та фармація (MED), зо-
крема клінічна медицина, стоматологія, наука
догляду за хворими, суспільна охорона здо-
ров’я, ветеринарія, фармакологія тощо.
5. Соціальні науки (SOC), зокрема економіка,
соціологія, політологія, правознавство, освіта,
управління тощо
Science Citation Index і Social Sciences
Citation Index, а також індекси провід-
них журналів Arts and Humanities
Citation Index – 20%, сукупний резуль-
тат попередніх показників по відно-
шенню до чисельності персоналу
ЗВО – 10%
Британська консалтингова компанія Quacquarelli Symonds (QS)
Об’єднання статистичного
аналізу навчальних закладів,
даних аудиту та даних глоба-
льних експертних опитувань
представників міжнародних
академічних кіл користувачів і
роботів.
Природничі науки.
Соціальні науки.
Гуманітарні науки та мистецтво.
Науки про життя.
Інженерні науки та технології
Репутація в академічному середовищі
– 40%, цитування наукових публікацій
представників університету – 20%,
співвідношення кількості викладачів і
здобувачів вищої освіти – 20%, став-
лення роботодавців до випускників –
10%, відносна чисельність іноземних
викладачів і здобувачів вищої освіти –
по 5%
U.S. News & World Report – американський журнал новин, м. Вашингтон
Рейтинг побудований на ос-
нові 13 показників, які вимірю-
ють результати наукових дос-
ліджень освітніх закладів та їх
глобальну й регіональну репу-
тацію
Сільськогосподарські науки.
Біологія і біохімія.
Хімія.
Клінічна медицина.
Навколишнє середовище /екологія.
Науки про землю.
Імунологія.
Матеріалознавство.
Мікробіологія.
Молекулярна біологія і генетика
Глобальна науково-дослідна репутація
– 12,5%, регіональна науково-дослідна
репутація – 12,5%, кількість публікацій
– 10%, кількість книг – 2,5%, конфере-
нції – 2,5%, нормований рівень циту-
вання – 10%, усього цитувань – 7,5%, кі-
лькість публікацій, що входять до 10% най-
більш цитованих, – 12,5%
U.S. News & World Report – американський журнал новин, м. Вашингтон
Абітурієнти можуть викорис-
товувати ці рейтинги, дослі-
джувати можливості отри-
мання вищої освіти за межами
своєї країни та порівнювати
ключові аспекти дослідниць-
кої школи
1. Неврологія і поведінкові науки.
2. Фармакологія і токсикологія.
3. Фізика.
4. Ботаніка і зоологія.
5. Психіатрія / психологія.
6. Науки про космос.
7. Інформатика.
8. Економіка і бізнес.
9. Математика.
10. Інженерні науки.
11. Соціальні (суспільні) науки і науки,
пов’язані з охороною здоров’я.
12. Мистецтво і гуманітарні науки
частка публікацій, що входять до 10%
найбільш цитованих, – 10%, міжнаро-
дна співпраця в публікаціях – 5%, кіль-
кість високо цитованих публікацій за
10-річний період – 5%, відношення чи-
сла високо цитованих публікацій до за-
гальної кількості публікацій універси-
тету – 5%, частка публікацій з інозем-
ними співавторами – 5%
Джерело: складено авторами за [11-15].
ються на п'ять категорій. Участь у рейтингах нав-
чальних закладів є добровільною та безкоштовною.
Для участі навчальні заклади мають попередньо по-
дати заявки та необхідну інформацію відповідаль-
ному редактору [11]. На думку експертів, рейтинг
Times Higher Education оцінює лише ті університети,
які займаються наукою [4].
Академічний рейтинг університетів світу
(ARWU) був вперше опублікований у червні 2003
року Центром університетів світового класу
(CWCU), Школа вищої освіти Шанхайського уні-
верситету Цзяо Тонг (раніше Інститут вищої освіти),
Китай. Визначення ARWU обґрунтовується на
шести об’єктивних показниках, а саме: кількість ви-
пускників і співробітників, які отримали Нобелів-
ські премії або медалі Філдса, мінімально високий
рівень цитування дослідників, статей, опублікова-
них у журналах Nature і Science, статей, індексова-
них Science Citation Index – Розширений індекс ци-
тування соціальних наук, продуктивність універси-
тету на душу населення. Значний вплив ARWU по-
яснюється науковою, стабільною та прозорою мето-
дологією, яка використовується в процесі рейтингу-
вання [1]. Як і в попередніх рейтингах, останні кри-
теріїв оцінює наукову діяльність університету.
При складанні світового рейтингу університе-
тів QS використовує шість простих показників, до-
статніх для продуктивності університету серед, які:
академічна репутація, репутація роботодавця, ре-
зультати викладачів і здобувачів вищої освіти, рі-
вень цитування, коефіцієнти викладачів та коефіці-
єнти іноземних здобувачів вищої освіти [4]. Тому
рейтинг дає детальний огляд навчальних закладів,
на основі яких абітурієнти мають можливість засто-
сування, які ЗВО є найкращими за певними освіт-
німи програмами, умовами навчання, можливос-
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
126
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
тями подальшого навчання, соціальною відпові-
дальністю, інклюзивністю тощо.
Рейтинг найкращих світових університетів має
на меті позиціонувати університети США як про-
відні освітні заклади в усьому світі. Результати рей-
тингу використовують не лише абітурієнтами, а й
університетами для визначення своєї конкурентної
позиції у своїй країні чи регіоні та пошуку міжна-
родних партнерів [2].
Web або Webometrics – це найбільший акаде-
мічний рейтинг вищих навчальних закладів. Кожні
шість місяців, починаючи з 2004 року, Кіберомет-
рична лабораторія (Іспанська національна дослідни-
цька рада, CSIC) організовує незалежну, об’єктивну,
безкоштовну та відкриту наукову подію, щоб надати
надійну, багатовимірну, актуальну та корисну ін-
формацію на основі своєї веб-присутності. Тим ча-
сом Webometrics використовує аналіз цитування для
оцінки якості, оскільки це більш потужний інстру-
мент, ніж аналіз цитування чи глобального опиту-
вання [5].
Зараз широко результативність рейтингів нав-
чальних закладів. По-перше, ними користуються ко-
ристувачі, які приймають рішення про вибір нав-
чального закладу для отримання певного рівня
освіти. Оскільки попит на освітні послуги продов-
жується через збільшення попиту на додаткову
освіту, підвищення кваліфікації та перепідготовку,
ми можемо передбачити, що використання рейтин-
гів як орієнтує для більш усвідомленого вибору буде
зростати популярністю. Крім того, рейтинг дає певні
орієнтири для власного розвитку кожного універси-
тету, сприяє налагодженню конкуренції між ви-
щими навчальними закладами, а в свою чергу поси-
лює підвищення якості освітніх програм.
Цікавість роботодавців сфери послуг за резуль-
татами рейтингу залежить від рівня та якості освіти
високого працівника з одного боку та від можли-
востей взаємодії з освітніми організаціями у при-
кладних дослідженнях і розробках з іншого.
Науковці відзначили, що переваги рейтингу
навчальних закладів включають: спрощення та про-
яснення середовища вищої освіти для обраних здо-
бувачів вищої освіти та цікавих сторінок; забезпе-
чення реклами та підвищення впізнаваності універ-
ситетів; підвищення якості збору даних у вищій
освіті. Недоліки рейтингової вправи полягають у
тому, що вона дає недостовірну інформацію про
якість освіти через обмежений доступ до внутрішніх
даних у навчальних закладах, дає викривлену кар-
тину змін у часі (неможливо порівняти дані за різні
періоди через зміни показників і методів обробки).
Причинами вилучення українських медичних
університетів у міжнародних рейтингах називають
незадовільний рівень експертизи та кількість на-
уково-дослідницької роботи, академічну недобросо-
вісність, низьку або повну відсутність міжнародного
співробітництва, недостатню цитованість науково-
дослідницьких робіт та недостатні наукові резуль-
тати. Кількість публікацій у міжнародних наукових
виданнях, зменшення кількості іноземних здобува-
чів вищої освіти, низька академічна мобільність, ви-
пуск міжнародного досвіду викладачів, випуск нав-
чальних програм, які становлять повністю англій-
ську мову.
При цьому керівництво вищих медичних нав-
чальних закладів також враховує тісні зв’язки між
державою та підприємствами, формуючи в рамках
них партнерські відносини.
Тому під конкурентоспроможністю вищих нав-
чальних закладів можна розуміти здатність задово-
льняти потреби споживачів, надавати суспільні
блага, створювати довготривалі нематеріальні про-
дукти (послуги) та їх ефективний розвиток, викори-
стовувати конкурентні переваги, швидко адаптува-
тися. Для забезпечення своєї конкурентоспромож-
ності вищі медичні навчальні заклади повинні мати
перевагу перед конкурентами.
Показником конкурентоспроможності галузі
вищої освіти України є позиції закладів вищої ме-
дичної освіти в міжнародних та вітчизняних рей-
тингах. У 2024 р. вітчизняні ЗВМО в міжнародних
рейтингах відсутні або посідають низькі позиції, ві-
дображено у табл. 2 [16].
Таблиця 2
Рейтинг закладів вищої медичної освіти України у 2024 р.
Назва закладу освіти Мі-
сце
Місце
у загальному
рейтингу
Бал НМТ на
контракт
ТОП 200
Україна Scopus Підсумко-
вий бал
Національний медичний університет імені О.О.
Богомольця 1 8 13 15 14 42
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького 2 13 16 46 8 70
Харківський національний медичний університет 3 21 50 22 13 85
Тернопільський національний медичний універ-
ситет імені I. Я. Горбачевського 4 22 37 20 35 92
Вінницький національний медичний університет
ім. М. І. Пирогова 5 23 23 28 42 93
Дніпровський державний медичний університет 6 25 49 49 12 110
Буковинський державний медичний університет 7 26 35 34 50 119
Івано-Франківський національний медичний уні-
верситет 8 37 29 63 63 155
Донецький національний медичний університет 9 42 53 97 15 165
Одеський національний медичний університет 10 49-50 41 79 70 190
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
127
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
З метою створення передумов для розвитку
конкретних напрямів діяльності українських медич-
них університетів вважаємо доцільним запровадити
єдину систему визначення конкурентної позиції
кожного ЗВО на основі самооцінки портфеля факто-
рів конкурентоспроможності. навчальних закладів
та моніторинг відвідувачів експертів під час оціню-
вання. Розрахунок результатів можна виконати за
допомогою якісних методів [17].
Для подальшого використання результатів оці-
нювання конкурентної позиції певного вищого нав-
чального закладу для національних та міжнародних
рейтингів параметрами оцінювання можуть бути об-
рані освіта та виховна робота, кадри, наукова робота
та міжнародна діяльність. Якісний підхід встанов-
лення встановленого вагового коефіцієнта для кож-
ного параметра, який відображає його важливість у
досягненні конкурентних переваг на ринку освітніх
послуг. Враховуючи орієнтир закладів освіти, на-
самперед як споживачів послуг, що продаються,
розподіл ваших коефіцієнтів може бути наступним:
навчання та виховна робота – 0,35, кадри – 0,25, на-
укова робота – 0,20, міжнародна діяльність – 0,20.
Зміст параметрів оцінки задається поруч факторів,
кожен з яких складається з п'яти критеріїв. Також
для кожного фактора та критерію встановлюються
ваші коефіцієнти. Уніфіковані вагові коефіцієнти
кожного параметра, факторів у параметрах та нор-
мативів у факторах [18].
Для визначення рівня конкурентоспроможності
певного навчального закладу запропоновано вико-
ристовувати п’ятибальну шкалу оцінювання:
0-1,9 – недопустимий рівень; 2,0–3,0 – критич-
ний (низький) рівень;
3,1-3,9 – достатній (середній) рівень; 4,0–4,5 –
високий (вище середнього) рівень;
4,6-5,0 – відмінний (дуже високий) рівень.
Оцінку кожного фактора визначають як суму
добутків оцінок за кожний критерій і відповідних
коефіцієнтів вагомості, формула 1:
=
×=
N
і
ікваніі ККФ
1
.. , (1)
де Фі – зважена оцінка і-го фактора;
Кі – бальна оцінка і-го критерію;
Кваг.к.і – ваговий коефіцієнт і-го критерію;
N – кількість критеріїв.
Оцінку кожного параметра визначають як суму
добутків оцінок за кожний фактор і відповідного ко-
ефіцієнта вагомості, формула 2:
=
×=
N
і
іфваніі КФП
1
.. , (2)
де Пі – зважена оцінка і-го параметра;
Фі – зважена оцінка і-го фактора;
Кваг.ф.і – ваговий коефіцієнт і-го фактора;
N – кількість факторів.
Оцінку рівня конкурентоспроможності навча-
льного закладу визначають як суму добутків оцінок
за параметри й відповідного коефіцієнта вагомості,
формула 3:
=
×=
N
і
іпвані КПРКСП
1
.. , (3)
де РКСП – рівень конкурентоспроможності навча-
льного закладу;
Пі – зважена оцінка і-го параметра;
Кваг.п.і – ваговий коефіцієнт і-го параметра;
N – кількість параметрів.
Як еталонні показники для порівняння можна
використовувати показники провідного національ-
ного медичного ЗВО, нормативні вимоги МОЗ Ук-
раїни, експертні оцінки фахівців, що беруть участь у
моніторингових вимірюваннях.
Інформаційною базою даних для визначення
конкурентоспроможності закладу вищої медичної
освіти можуть слугувати дані електронної системи
внутрішнього рейтингування діяльності кафедр,
структурних підрозділів університету та його про-
фесорсько-викладацького складу.
Метод структурного відділу школи та система
оцінювання діяльності вчителів є узагальнення ре-
зультатів різноманітної діяльності, визначення шля-
хів удосконалення роботи структурного відділу, ак-
тивізації творчої діяльності вчителів, формування
позитивного напряму розвитку школи. Навчально-
методичний та науковий напрями. Крім того, рей-
тингова оцінка роботи кожного викладача є об’єк-
тивною основою для роботи акредитаційної комісії
в період індивідуального продовження контрактів
та матеріального стимулювання праці працівників.
Відповідне «Положення» розроблено згідно з вимо-
гами наказу МОЗ України «Про рейтингове оціню-
вання діяльності закладів вищої освіти ІV рівня ак-
редитації та закладів післядипломної освіти МОЗ
України» [19].
Таким чином, для забезпечення комплексного
використання запропонованого кваліметричного
підходу до оцінювання конкурентоспроможності за-
кладу вищої медичної освіти необхідно (рис. 1):
– переглянути критерії оцінювання результатів
роботи кафедр, структурних підрозділів та виклада-
чів навчальних закладів з метою їх приведення до
єдиної системи показників, прикладом якої може
бути перелік критеріїв, наведених у табл. 1;
– запровадити регулярне здійснення внутріш-
ньоуніверситетського рейтингування кафедр, струк-
турних підрозділів і викладачів закладів вищої ме-
дичної освіти;
– встановити оптимальні часові межі збирання
й обробки інформації з метою створення умов по-
дальшого її використання в національному та між-
народному рейтингуванні вітчизняних закладів ви-
щої медичної освіти.
Практична цінність приведення методик рей-
тингового оцінювання результатів роботи навчаль-
них закладів до єдиної системи, яку можна застосо-
вувати на локальному, національному та міжнарод-
ному рівнях, полягатиме в такому:
– використання інформації, отриманої під час
внутрішньоуніверситетського рейтингового оціню-
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
128
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
Рис. 1. Рівні та практична цінність використання комплексної методики
визначення конкурентоспроможності закладу вищої медичної освіти
вання результатів роботи кафедр, структурних під-
розділів і викладачів для вдосконалення роботи
структурних підрозділів, підвищення творчої актив-
ності викладачів, оптимізації внутрішньої кадрової
політики, розробки планів розвитку навчальної, ме-
тодичної та наукової діяльності навчального за-
кладу;
– визначення конкурентної позиції ЗВО на на-
ціональному ринку освітніх послуг;
– визначення проблемних напрямів діяльності
навчального закладу з метою розробки заходів щодо
покращення окремих її показників, що отримали не-
задовільну оцінку;
– надання докладної інформації абітурієнтам,
науковцям і викладачам щодо продуктивності діяль-
ності закладу вищої медичної освіти;
– формування позитивного іміджу закладу на
міжнародному рівні.
Результати проведеного дослідження засвід-
чили, що вітчизняні заклади вищої медичної освіти
не представлені в провідних міжнародних рейтин-
гах освітніх закладів та посідають задовільні позиції
в національних рейтингах, що відображає їх не-
достатню конкурентоспроможність на ринку освіт-
ніх послуг. З метою підвищення конкурентоспро-
можності українських медичних ЗВО запропоно-
вано використання комплексної методики оціню-
вання конкурентної позиції навчального закладу.
Результати такого оцінювання нададуть змогу
створити базу даних для подальшої участі в націо-
нальному та міжнародному рейтингуванні й ви-
явити проблемні напрями діяльності навчального
закладу, розробити заходи з удосконалення роботи
Міжнародні рейтинги
освітніх закладів
Використання отриманої
інформації для
вдосконалення роботи
структурних підрозділів,
підвищення творчої
активності викладачів,
оптимізації внутрішньої
кадрової політики,
розробки планів розвитку
навчальної, методичної та
наукової діяльності
навчального закладу
Рейтингове оцінювання
результатів роботи кафедр,
структурних підрозділів та
викладачів навчального закладу
Використання інформації про
результати навчальної та
виховної роботи, наукової та
міжнародної діяльності кафедр,
структурних підрозділів та
викладачів навчального
закладу, а також основних
характеристик кадрової
політики ЗВО
Визначення конкурентної
позиції вишу на
національному ринку
освітніх послуг,
визначення проблемних
напрямів діяльності з
метою розробки заходів
щодо покращення
окремих показників, які
отримали найнижчу
оцінку
Використання інформації,
зібраної під час рейтингового
оцінювання результатів роботи
кафедр, структурних
підрозділів та викладачів
навчального закладу
Використання інформації,
зібраної під час рейтингового
оцінювання результатів роботи
кафедр, структурних підрозділів
та викладачів навчального
закладу
Надання докладної
інформації абітурієнтам,
науковцям і викладачам
щодо продуктивності
діяльності закладу вищої
медичної освіти,
формування позитивного
іміджу закладу
Використання інформації,
зібраної під час визначення
конкурентоспроможності вишу
на національному ринку освітніх
послуг
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
129
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
структурних підрозділів ЗВО, підвищення творчої
активності викладачів, оптимізації внутрішньо орга-
нізаційної кадрової політики, складання планів роз-
витку навчальної, методичної та наукової діяльності
навчального закладу. Напрямом подальших дослі-
джень може бути розробка єдиної системи норма-
тивних показників діяльності навчальних закладів і
прийомів вимірювання результатів навчальної, ви-
ховної, наукової, міжнародної та кадрової роботи
медичних ЗВО.
Висновки. Таким чином, оцінка конкуренто-
спроможності медичної галузі та її освітніх закладів
є складним і багатофакторним процесом, що врахо-
вує широкий спектр економічних, технологічних,
соціальних і політичних аспектів. Проведений ана-
ліз дає змогу зробити кілька важливих висновків, які
відображають актуальні тенденції розвитку галузі та
визначають напрямки для підвищення її конкурен-
тоспроможності в умовах глобальної економічної
взаємодії.
По-перше, конкурентоспроможність медичної
галузі є невіддільною від якості підготовки фахівців
у медичних освітніх закладах. Високий рівень про-
фесіоналізму та адаптивності медичних кадрів до
сучасних викликів значною мірою визначає успіх не
тільки окремих медичних установ, але й цілої галузі.
Це вимагає постійного оновлення навчальних про-
грам, впровадження сучасних технологій у процес
підготовки фахівців і активної співпраці з міжна-
родними освітніми та медичними організаціями.
По-друге, державна політика відіграє критично
важливу роль у формуванні конкурентоспромож-
ності медичної галузі та освітніх закладів. Держава
має створювати сприятливі умови для розвитку ме-
дичної освіти, залучення інвестицій у медичну ін-
фраструктуру та підтримки інновацій. Важливою є
також розробка ефективних механізмів регулю-
вання, що забезпечать прозорість, доступність і як-
ість медичних послуг, а також сприятимуть конку-
рентному середовищу в галузі.
По-третє, глобалізація та міжнародна конку-
ренція створюють додаткові виклики та можливості
для медичної галузі та її освітніх закладів. Конку-
ренція за висококваліфікованих кадрів, інтеграція у
міжнародні медичні стандарти та використання між-
народного досвіду для підвищення якості освіти й
медицини є важливими складовими успіху. У
зв’язку з цим, підготовка медичних фахівців по-
винна орієнтуватися не тільки на національні, але й
на глобальні потреби ринку праці та пацієнтів.
По-четверте, економічна взаємодія між різними
суб’єктами медичної галузі (державними та приват-
ними установами, освітніми закладами, науково-
дослідницькими центрами, фармацевтичними ком-
паніями) є важливою умовою розвитку конкуренто-
спроможності. Успішна співпраця між ними дозво-
ляє не тільки забезпечити високу якість медичних
послуг, але й сприяє створенню умов для економіч-
ного зростання та залучення інвестицій у галузь.
Таким чином, оцінка конкурентоспроможності
медичної галузі та її освітніх закладів в контексті
економічної взаємодії демонструє, що для досяг-
нення успіху необхідний інтегрований підхід. Він
повинен включати розвиток сучасної медичної
освіти, впровадження інновацій, стимулювання на-
уково-дослідницької діяльності, активну державну
підтримку та міжнародну співпрацю. Всі ці фактори
разом створюють платформу для формування висо-
коконкурентного медичного сектору, здатного за-
безпечити якісну медичну допомогу як на націо-
нальному, так і на міжнародному рівнях.
Література
1. Прядко О. М., Тарасов І. Ю., Шуригін О. В. Рейтингова оцінка ЗВО регіону як інструмент маркетингового менедж-
менту. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2016. № 1(23). С. 200-212.
2. Хижняк О. В. Рейтинги як репрезентація якості індивідуального і колективного в освітніх практиках. Вісник Харків-
ського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методоло-
гія, теорія, методи”. 2017. № 38. С. 132-139.
3. Чернобай К. Ю. Рейтинги вищих навчальних закладів як складова моніторингу якості професійної освіти. Народна
освіта. 2013. Вип. 1 (19). URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=680.
4. Хорощак К. Про що мовчать рейтинги українських університетів. URL: https://studway.com.ua/movchat-reytingi/.
5. Бойчук Т. М., Геруш І. В., Ходорковський В. М., Ткач Є. П. Досвід впровадження системи рейтингового оцінювання
діяльності викладачів та кафедр у вищому державному навчальному закладі України “Буковинський державний медичний
університет”. Медична освіта. 2016. № 2. С. 77-81.
6. Бойчук Т. М., Геруш І. В., Ходорковський В. М., Ткач Є. П. Рейтингування діяльності науковопедагогічних працівни-
ків та кафедр – вагома складова системи внутрішнього забезпечення якості освіти у вищому державному навчальному закладі
України “Буковинський державний медичний університет”. Медична освіта. 2017. № 3. С. 48-57.
7. Горинь Я. О., Горинь М. О., Сенишин О. С. Фактори конкурентоспроможності ЗВО у сфері вищої освіти України.
Молодіжний економічний дайджест. 2014. № 1 (1). С. 123-126.
8. Горинь Я. Поняття конкурентоспроможності та її специфіка в освітніх послугах. Evropský časopis ekonomiky a
managementu. 2016. № 2 (5) С. 83-88.
9. Константюк Н. І. Основні засади підвищення конкурентоспроможності вищої освіти України в умовах формування
глобальної економіки. Сталий розвиток економіки. Економіка та управління національним господарством. 2013. № 3. С. 26-
28.
10. Kořistka C. Der höhere polytechnische Unterricht in Deutschland, in der Schweiz, in Frankreich, Belgien und England. Bes-
ser, 1863. 167 р.
11. Academic Ranking of World Universities. Wikipedia. The free Encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/ Aca-
demic_Ranking_of_World_Universities.
12. QS Stars University Ratings. QS TopUniversities. URL: https://www.topuniversities.com/qsstars#sorting=overall+coun-
try=+rating=+order= desc+orderby=uni+search=.
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
130
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
13. National University Rankings. U.S. News & World Report. URL: https://www.usnews.com/bestcolleges/rankings/national-
universities.
14. Aguillo I. F. Information on the Ranking Web, including the Webometrics Ranking of Universities Ranking Web of Univer-
sities. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/e779/6ddbd62e2626f4ecc057c4d50875e3754665.pdf.
15. Webometrics-2017: рейтинг українських вишів в Internet. Освіта.UA. URL: https://osvita.ua/vnz/rating/54278/.
16. Рейтинг закладів вищої освіти. URL: https://osvita.ua/vnz/rating/42226/.
17. Bondar Iu., Ternavskyі A., Nahornyi D., Prysiazhna S. Economic assessment of the staffing of the qualitative composition
of managerial medical personnel. Освіта і суспільство. 2021. С. 320-328.
18. Hutsaliuk O. M., Navolokina A. S. Research on the economic interaction between the labor market and human resources in
the healthcare sector in Ukraine. Економічні інновації. 2020. Т. 22. № 1 (74). С. 37-51. DOI:
https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51.
19. Результати моніторингу виконання центральними органами виконавчої влади вимог законодавства України про ре-
гуляторну політику в частині здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів. URL:
http://www.drs.gov.ua/regulatory_policy/rezultaty-monitoryngu-vykonannya-tsentralnymy-organamy-vykonavchoyi-vlady-vymog-
zakonodavstva-ukrayiny-pro-regulyatornu-polityku-v-chastyni-zdijsnennya-zahodiv-z-vidstezhennya-rezultatyvnosti-regulyat/.
20. Гуцалюк О. М. Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування. Вісник
економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 110-114. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114.
21. Крамський С. О., Гуцалюк О. М., Аблязова Н. Р., Мальцев М. М. Використання проєктного менеджменту як іннова-
ційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою.
Економічний вісник Донбасу. 2023. № 3 (73). С. 88-96. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-88-96.
22. Лещенко Г. А., Бондар Ю. А., Кирстя А. В. Соціально-економічний розвиток науково-дослідної діяльності закладів
вищої освіти. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 87-94. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2022.1(42).87-93.
23. Bondar Iu. А., Operchuk N. I., Ternavskyі A. I., Nahornyi D. O. Theoretical approaches to the management of the strategic
development of medical treatment institutions. Економічні інновації. Т. 25. № 1 (86). С. 23-33. DOI:
https://doi.org/10.31520/ei.2023.25.1(86).23-33.
References
1. Prіadko, O. M., Tarasov, I. Yu., Shuryhin, O. V. (2016). Reitynhova otsinka ZVO rehionu yak instrument marketynhovoho
menedzhmentu [Ranking of regional universities as a marketing management tool]. Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytku
sfery torhivli ta posluh – Economic strategy and prospects for the development of trade and services, 1(23), рр. 200-212 [in Ukrainian].
2. Khyzhniak, O. V. (2017). Reitynhy yak reprezentatsiia yakosti indyvidualnoho i kolektyvnoho v osvitnikh praktykakh [Ratings
as a representation of individual and collective quality in educational practices]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni
V. N. Karazina. Seriia “Sotsiolohichni doslidzhennia suchasnoho suspilstva: metodolohiia, teoriia, metody” – Bulletin of Kharkiv
National University named after V. N. Karazin. Series "Sociological research of modern society: methodology, theory, methods", 38,
рр. 132-139 [in Ukrainian].
3. Chernobaі, K. Yu. (2013). Reitynhy vyshchykh navchalnykh zakladiv yak skladova monitorynhu yakosti profesiinoi osvity
[Ratings of higher educational institutions as a component of monitoring the quality of professional education]. Narodna osvita –
Public education, 1(19). Retrieved from https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=680 [in Ukrainian].
4. Khoroschak, K. Pro shcho movchat reitynhy ukrainskykh universytetiv [What the rankings of Ukrainian universities are silent
about]. Retrieved from https://studway.com.ua/movchat-reytingi/ [in Ukrainian].
5. Boіchuk, T. M., Herush, I. V., Khodorkovskyі, V. M., Tkach, Ye. P. (2016). Dosvid vprovadzhennia systemy reitynhovoho
otsiniuvannia diialnosti vykladachiv ta kafedr u vyshchomu derzhavnomu navchalnomu zakladi Ukrainy “Bukovynskyi derzhavnyi
medychnyi universytet” [The experience of implementing a system of rating evaluation of the activity of teachers and departments at
the higher state educational institution of Ukraine "Bukovyn State Medical University"]. Medychna osvita – Medical education, 2,
рр. 77-81 [in Ukrainian].
6. Boіchuk, T. M., Herush, I. V., Khodorkovskyі, V. M., Tkach, Ye. P. (2017). Reitynhuvannia diialnosti
naukovopedahohichnykh pratsivnykiv ta kafedr – vahoma skladova systemy vnutrishnoho zabezpechennia yakosti osvity u vyshchomu
derzhavnomu navchalnomu zakladi Ukrainy “Bukovynskyi derzhavnyi medychnyi universytet” [The rating of the activities of scien-
tific and pedagogical workers and departments is a significant component of the system of internal quality assurance of education in
the higher state educational institution of Ukraine "Bukovyn State Medical University"]. Medychna osvita – Medical education, 3,
рр. 48-57 [in Ukrainian].
7. Horyn, Ya. O., Horyn, M. O., Senyshyn, O. S. (2014). Faktory konkurentospromozhnosti ZVO u sferi vyshchoi osvity Ukrainy
[Factors of competitiveness of universities in the field of higher education of Ukraine]. Molodizhnyi ekonomichnyi daidzhest – Youth
Economic Digest, 1(1), рр. 123-126 [in Ukrainian].
8. Horyn, Ya. (2016). Poniattia konkurentospromozhnosti ta yii spetsyfika v osvitnikh posluhakh [The concept of competitive-
ness and its specificity in educational services]. Evropský časopis ekonomiky a managementu – European journal of economics and
management, 2(5), pp. 83-88 [in Ukrainian].
9. Konstantіuk, N. I. (2013). Osnovni zasady pidvyshchennia konkurentospromozhnosti vyshchoi osvity Ukrainy v umovakh
formuvannia hlobalnoi ekonomiky [The main principles of increasing the competitiveness of higher education of Ukraine in the con-
ditions of the formation of the global economy]. Stalyi rozvytok ekonomiky. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom –
Sustainable economic development. Economy and management of the national economy, 3, рр. 26-28 [in Ukrainian].
10. Kořistka, C. (1863). Der höhere polytechnische Unterricht in Deutschland, in der Schweiz, in Frankreich, Belgien und Eng-
land. Besser. 167 р.
11. Academic Ranking of World Universities. Wikipedia. The free Encyclopedia. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/
Academic_Ranking_of_World_Universities.
12. QS Stars University Ratings. QS Top Universities. Retrieved from https://www.topuniversities.com/qsstars#sorting=over-
all+country=+rating=+order= desc+orderby=uni+search=.
13. National University Rankings. U.S. News & World Report. Retrieved from https://www.usnews.com/ bestcolleges/rank-
ings/national-universities.
О. М. Гуцалюк, Ю. А. Бондар, О. В. Бойко
131
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
14. Aguillo, I. F. Information on the Ranking Web, including the Webometrics Ranking of Universities Ranking Web of Univer-
sities. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/e779/6ddbd62e2626f4ecc057c4d50875e3754665.pdf.
15. Webometrics-2017: reitynh ukrainskykh vyshiv v Internet [Webometrics-2017: rating of Ukrainian universities on the
Internet]. osvita.ua. Retrieved from https://osvita.ua/vnz/rating/54278/ [in Ukrainian].
16. Reytynh zakladiv vyshchoyi osvity [Rating of higher education institutions]. Retrieved from https://osvita.ua/vnz/rat-
ing/42226/ [in Ukrainian].
17. Bondar, Iu., Ternavskyi, A., Nahornyi, D., Prysiazhna, S. (2021). Economic assessment of the staffing of the qualitative
composition of managerial medical personnel. Osvita i suspilstvo – Education and Society, рp. 320-328.
18. Hutsaliuk, O. M., Navolokina, A. S. (2020). Research on the economic interaction between the labor market and human
resources in the healthcare sector in Ukraine. Ekonomichni innovatsii – Economic innovations, Vol. 22, Iss. 1 (74), pp. 37-51. DOI:
https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51.
19. Rezultaty monitorynhu vykonannia tsentralnymy orhanamy vykonavchoi vlady vymoh zakonodavstva Ukrainy pro rehulia-
tornu polityku v chastyni zdiisnennia zakhodiv z vidstezhennia rezultatyvnosti rehuliatornykh aktiv [Results of monitoring of the ful-
fillment of the requirements of the legislation of Ukraine on regulatory policy by the central bodies of the executive power in terms of
the implementation of measures to track the effectiveness of regulatory acts]. Retrieved from http://www.drs.gov.ua/regulatory_pol-
icy/rezultaty-monitoryngu-vykonannya-tsentralnymy-organamy-vykonavchoyi-vlady-vymog-zakonodavstva-ukrayiny-pro-regulya-
tornu-polityku-v-chastyni-zdijsnennya-zahodiv- z-vidstezhennya-rezultatyvnosti-regulyat/ [in Ukrainian].
20. Hutsaliuk, O. М. (2019). Analiz stanu kadrovoho zabezpechennia sfery okhorony zdorovia Ukrainy u period reformuvannia
[Analysis of the state of staff provision in the healthcare sector in the period of reform]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37),
рр. 110-114. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114 [in Ukrainian].
21. Kramskyi, S. O., Hutsaliuk, O. M., Ablіazova, N. R., Maltsev, M. M. (2023). Vykorystannia proiektnoho menedzhmentu yak
innovatsiino-envaironmentalnoho pidkhodu v systemi pidhotovky fakhivtsiv z ekonomiky ta upravlinnia naukovo-tekhnichnoiu sferoiu
[The Use of Project Management as an Innovative and Environmental Approach in the System of Training Specialists in Economics
and Management of the Scientific and Technical Sphere]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (73).
pp. 88-96. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-88-96 [in Ukrainian].
22. Leshchenko, H. А., Bondar, Іu. A., Kyrstia, A. V. (2022). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok naukovo-doslidnoi diialnosti
zakladiv vyshchoi osvity [Socio-Economic Development of Research Activities of Institutions of Higher Education]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 87-93. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).87-93 [in Ukrainian].
23. Bondar, Iu. A., Operchuk, N. I., Ternavskyi, A. I., Nahornyi, D. O. (2023). Theoretical approaches to the management of the
strategic development of medical treatment institutions. Ekonomichni innovatsii – Economical innovations, Vol. 25, Issue 1(86),
pp. 23-33. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2023.25.1(86).23-33.
Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Бойко О. В. Оцінка конкурентоспроможності медичної галузі та її освітніх закладів
у контексті економічної взаємодії
У сучасних умовах стрімкого розвитку світової економіки та технологій, медична галузь відіграє ключову роль у забез-
печенні сталого розвитку держав. Від її конкурентоспроможності залежить не лише якість медичних послуг, але й здатність
країни підтримувати високий рівень здоров’я населення та економічне зростання. Оцінка конкурентоспроможності медичної
галузі та її освітніх закладів є надзвичайно важливим завданням, що передбачає аналіз багатьох факторів, таких як інновації,
підготовка фахівців, державна політика та економічна взаємодія на національному і міжнародному рівнях. Розглянуто роль
медичних освітніх закладів у підготовці висококваліфікованих кадрів, які є критичним елементом конкурентоспроможності
галузі. У сучасному світі, де вимоги до медичних послуг зростають, важливо забезпечити відповідність освітніх програм
новітнім тенденціям і технологіям. Проведено комплексне дослідження факторів, що впливають на конкурентоспроможність
медичної галузі та її освітніх закладів. Результати цього дослідження можуть бути корисними для розробки стратегій підви-
щення ефективності медичної освіти, розвитку галузі та формування економічної взаємодії між різними секторами охорони
здоров’я.
Ключові слова: медична галузь, заклади охорони здоров’я, заклади вищої медичної освіти, конкурентоспроможність,
освітні послуги, рейтингове оцінювання діяльності закладів вищої медичної освіти.
Hutsaliuk O., Bondar Iu., Boiko O. Evaluation of the Competitiveness of the Medical Industry and its Educational Insti-
tutions in the Context of Economic Interaction
In today's conditions of rapid development of the world economy and technologies, the medical industry plays a key role in
ensuring the sustainable development of states. Not only the quality of medical services depends on its competitiveness, but also the
country's ability to maintain a high level of population health and economic growth. Assessing the competitiveness of the medical
industry and its educational institutions is an extremely important task that involves the analysis of many factors, such as innovation,
training of specialists, government policy and economic interaction at the national and international levels. The role of medical educa-
tional institutions in the training of highly qualified personnel, which is a critical element of the industry's competitiveness, is consid-
ered. In today's world, where the demands for medical services are growing, it is important to ensure that educational programs are in
line with the latest trends and technologies. A comprehensive study of factors affecting the competitiveness of the medical industry
and its educational institutions was conducted. The results of this study can be useful for the development of strategies for improving
the effectiveness of medical education, the development of the industry, and the formation of economic interaction between different
sectors of health care.
Keywords: medical industry, healthcare institutions, higher medical education institution, competitiveness, educational services,
rating evaluation of activities of institutions of higher medical education.
Стаття надійшла до редакції 14.05.2024
|