Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність

У статті розглядається вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток та конкурентоспроможність трудового потенціалу. Особлива увага приділяється ролі освітніх закладів у підготовці кваліфікованих кадрів, спроможних працювати в умовах глобалізації. Авторами проаналізовано, як...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Бондар, Ю.А., Петченко, М.В., Бугаєва, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Менеджмент персоналу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199667
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність / Ю.А. Бондар, М.В. Петченко, М.В. Бугаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 132-138. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199667
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1996672024-10-19T20:51:03Z Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність Бондар, Ю.А. Петченко, М.В. Бугаєва, М.В. Менеджмент персоналу У статті розглядається вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток та конкурентоспроможність трудового потенціалу. Особлива увага приділяється ролі освітніх закладів у підготовці кваліфікованих кадрів, спроможних працювати в умовах глобалізації. Авторами проаналізовано, як інтернаціоналізація впливає на інноваційно-проєктну діяльність, сприяючи обміну знаннями та передовим досвідом між країнами. В статті також розглядаються стратегії інтернаціоналізації трудового потенціалу та важливість розвитку міжнародних партнерств у сфері освіти та науки. Систематизовано та надано оцінку сучасним тенденціям інтернаціоналізації людських ресурсів на рівні держав, корпорацій та освітніх установ. Особлива увага зосереджується на взаємодії міжнародних здобувачів та викладачів, обміні досвідом і культурними цінностями. Наведено приклади успішних ініціатив із залучення іноземних спеціалістів у національні проекти та дослідження, що підтримують інноваційний розвиток. Заключні розділи статті висвітлюють перспективи подальшого розвитку інтернаціоналізації трудових ресурсів у контексті глобалізації економіки та формулюють рекомендації для політики освіти та розвитку людських ресурсів. The article examines the impact of internationalization of human resources on economic development and competitiveness of labor potential. Special attention is paid to the role of educational institutions in training qualified personnel capable of working in the conditions of globalization. The authors analyzed how internationalization affects innovative project activities, promoting the exchange of knowledge and best practices between countries. The article also discusses strategies for internationalization of labor potential and the importance of developing international partnerships in the field of education and science. Modern trends in the internationalization of human resources at the level of states, corporations, and educational institutions were systematized and evaluated. Special attention is focused on the interaction of international applicants and teachers, exchange of experience and cultural values. Examples of successful initiatives involving foreign specialists in national projects and research supporting innovative development are given. The final sections of the article highlight the prospects for the further development of the internationalization of labor resources in the context of the globalization of the economy and formulate recommendations for the policy of education and development of human resources. 2024 Article Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність / Ю.А. Бондар, М.В. Петченко, М.В. Бугаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 132-138. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-132-138 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199667 331.522.4+37.014.54 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу
spellingShingle	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Бондар, Ю.А. Петченко, М.В. Бугаєва, М.В. Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність Економічний вісник Донбасу
description	У статті розглядається вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток та конкурентоспроможність трудового потенціалу. Особлива увага приділяється ролі освітніх закладів у підготовці кваліфікованих кадрів, спроможних працювати в умовах глобалізації. Авторами проаналізовано, як інтернаціоналізація впливає на інноваційно-проєктну діяльність, сприяючи обміну знаннями та передовим досвідом між країнами. В статті також розглядаються стратегії інтернаціоналізації трудового потенціалу та важливість розвитку міжнародних партнерств у сфері освіти та науки. Систематизовано та надано оцінку сучасним тенденціям інтернаціоналізації людських ресурсів на рівні держав, корпорацій та освітніх установ. Особлива увага зосереджується на взаємодії міжнародних здобувачів та викладачів, обміні досвідом і культурними цінностями. Наведено приклади успішних ініціатив із залучення іноземних спеціалістів у національні проекти та дослідження, що підтримують інноваційний розвиток. Заключні розділи статті висвітлюють перспективи подальшого розвитку інтернаціоналізації трудових ресурсів у контексті глобалізації економіки та формулюють рекомендації для політики освіти та розвитку людських ресурсів.
format	Article
author	Бондар, Ю.А. Петченко, М.В. Бугаєва, М.В.
author_facet	Бондар, Ю.А. Петченко, М.В. Бугаєва, М.В.
author_sort	Бондар, Ю.А.
title	Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність
title_short	Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність
title_full	Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність
title_fullStr	Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність
title_full_unstemmed	Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність
title_sort	вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Менеджмент персоналу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199667
citation_txt	Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність / Ю.А. Бондар, М.В. Петченко, М.В. Бугаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 132-138. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT bondarûa vplivínternacíonalízacíílûdsʹkihresursívnaekonomíčnijrozvitokíkonkurentospromožnístʹtrudovogopotencíaluosvítnízakladitaínnovacíjnoproêktnudíâlʹnístʹ AT petčenkomv vplivínternacíonalízacíílûdsʹkihresursívnaekonomíčnijrozvitokíkonkurentospromožnístʹtrudovogopotencíaluosvítnízakladitaínnovacíjnoproêktnudíâlʹnístʹ AT bugaêvamv vplivínternacíonalízacíílûdsʹkihresursívnaekonomíčnijrozvitokíkonkurentospromožnístʹtrudovogopotencíaluosvítnízakladitaínnovacíjnoproêktnudíâlʹnístʹ
first_indexed	2024-10-20T04:03:49Z
last_indexed	2024-10-20T04:03:49Z
_version_	1813404219847213056
fulltext	Ю. А. Бондар, М. В. Петченко, М. В. Бугаєва 132 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-132-138 УДК 331.522.4+37.014.54 Ю. А. Бондар, кандидат економічних наук, доцент, ORCID 0000-0003-2269-6208, e-mail: cooperjulia@ukr.net, Льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кропивницький, М. В. Петченко, кандидат економічних наук, доцент, ORCID 0000-0003-1104-5717, e-mail: marinapetcenko@gmail.com, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ, М. В. Бугаєва, кандидат економічних наук, доцент, ORCID 0000-0002-7460-9279, e-mail: bmw87forever@gmail.com, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький ВПЛИВ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ, ОСВІТНІ ЗАКЛАДИ ТА ІННОВАЦІЙНО-ПРОЄКТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи прак- тичними завданнями. Людські ресурси та трудо- вий потенціал, зокрема, є на сьогоднішній день од- ними з найважливіших ресурсів економіки, які на рівні окремого підприємства розглядаються як цін- ність, що здатна приносити дохід за умови їх ефек- тивного інвестування. Раціональне використання трудового потенціалу належить до найважливіших завдань підвищення ефективності економічної дія- льності та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Розвиток і ефективне використання всіх чинни- ків виробничого і невиробничого характеру, що впливають на забезпечення конкурентоспромож- ності та рівня її підвищення залежить і від націо- нально- культурних особливостей працівників, які відбиваються на їх трудовому потенціалі. Розвиток сучасних міграційних процесів, між- народного розподілу праці, виробничої і технічної спеціалізації і міжнародної кооперації привів до того, що підприємства отримали можливість най- мати і залучати до своєї господарської діяльності людські ресурси практично з будь-якої країни. До- свід провідних міжнародних компаній показує, що культурна різноманітність трудового потенціалу є однією з ключових умов в досягненні і підтримці конкурентоспроможності підприємства. Але це лише один аспект залучення іноземного трудового потенціалу. З іншого боку, конкурентні позиції віт- чизняних працівників, їх трудовий потенціал, під- даються більш жорстким конкурентним вимогам. Підвищення рівня залучення іноземного потенціалу змушує, а в деяких випадках заохочує вітчизняних працівників підвищувати свій трудовий потенціал. Із виникненням пропозиції іноземної робочої сили та її залученням висуваються не тільки нові ви- моги до роботодавців, які регулюються відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про іноземних робітників в Україні», законів України «Про зайнятість насе- лення», «Про правовий статус іноземців» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, але й нові високі вимоги до конкурентоспро- можності вітчизняних працівників. Ринок пропози- ції робочої сили в державі стає не суто національ- ним, а інтернаціональним, виникає інтернаціо- нальна пропозиція робочої сили, нові мотиви підви- щення конкурентоспроможності вітчизняного тру- дового потенціалу у рамках інтернаціонального кон- курентного середовища. У зв'язку з цим актуальним видається розгляд і вирішення проблем впливу інтернаціоналізації людських ресурсів підприємств на конкурентоспро- можність вітчизняного трудового потенціалу. У сучасній науці досить широко висвітлені питання людських ресурсів, робочої сили, трудового потен- ціалу, їх формування та використання, але при цьому не приділяється належної уваги проблемам їх культурної різноманітності та впливу на форму- вання конкурентоспроможності вітчизняного трудо- вого потенціалу як окремого працівника, так і під приємства, області, регіону, держави в цілому. Це також обумовлює актуальність цього дослідження. © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 Ю. А. Бондар, М. В. Петченко, М. В. Бугаєва 133 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Аналіз останніх джерел досліджень і публі- кацій. Значний вклад у дану область наукових знань у вітчизняній та іноземній літературі внесли праці Ю. Бондар, О. Гуцалюка, Р. Інгельхарта, Д. Клак- хона, С. Крамського, Р. Люіса, Я. Манькути, С. Мо- ріса, Т. Парсонса, В. Томаревої-Патлахової, Ф. Тром- пенаарса, Ч. Хампден-Тернера, Г. Хофстеда та де- яких інших. Формулювання мети статті. Метою дослі- дження є виявлення впливу інтернаціоналізації люд- ських ресурсів країни на економічний розвиток і конкурентоспроможність вітчизняного трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність. Поставлена мета обумовлює вирішення таких завдань: 1. Уточнення понятійного апарату, що відобра- жає значення мультикультурного персоналу, інтер- націоналізації робочої сили. 2. Аналіз впливу сучасних міграційних проце- сів і міжнародної кооперації на формування мульти- культурного персоналу сучасного підприємства. Об'єктом дослідження є національно-культурна різноманітність трудового потенціалу. Предметом дослідження є процес інтернаціона- лізації людських ресурсів країни і його вплив на конкурентоспроможність вітчизняного трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність. Виклад основного матеріалу дослідження. Щодо державної політики в сфері використання в Україні іноземної робочої сили, то вона спрямована на досягнення таких цілей: − забезпечення пріоритетного права громадян України на заняття вакантних робочих місць на на- ціональному ринку праці; − запобігання нелегальній трудовій міграції; − задоволення потреби ринку праці в необхід- ній робочій силі, формування його раціональної і збалансованої структури з метою підвищення ефек- тивності економіки України. Головною умовою для залучення і викорис- тання в Україні іноземної робочої сили є наявність вільних робочих місць, на які не претендують гро- мадяни України, які мають професійну підготовку і кваліфікацію, що відповідають вимогам цього ро- бочого місця, і відсутність можливості в органів служби зайнятості населення задовольнити попит на робочу силу за рахунок місцевих трудових ресурсів (в тому числі на основі її підготовки або перепідго- товки на цій території або залучення робочої сили з інших районів України). Тобто пріоритет надається вітчизняному трудовому потенціалу, а конкурентні позиції на ринку робочої сили стають першочерго- вими у списку надання переваги. Слід відзначити, що держава в напрямку підтримки використання вітчизняного трудового потенціалу встановлює гра- ничну чисельність іноземних працівників, що дозво- ляється залучати для здійснення трудової діяльності на території України і яка залежить від стану ринків праці і встановлюється на відповідний період у по- рядку, визначеному Урядом України. Оскільки Україна використовує інтернаціо- нальний трудовий потенціал або мультикультурний, то вітчизняні підприємства безпосередньо стика- ються з питаннями етнокультурної різноманітності персоналу. Для промислово розвинутих країн наяв- ність іноземної робочої сили з країн, що розвива- ються, означає забезпечення ряду галузей, інфра- структурних служб необхідними працівниками, без яких не можливий нормальний виробничий процес. Наприклад, у Франції емігранти становлять 25% усіх зайнятих у будівництві, третину – в автомобіле- будуванні. У Бельгії вони становлять половину всіх шахтарів, у Швейцарії – 40% будівельних робітни- ків [1]. В умовах глобальної фінансово-економічної кризи значно посилюється рівень трудової іммігра- ції в Україну громадян з інших країн. Зазначимо, що значно зростає рівень трудової імміграції в Україну, в першу чергу з країн колишнього СНД та Південно- Східної Азії. Так, кількість трудових іммігрантів, які перебувають в Україні, за експертними оцінками, становить більш ніж 2 млн осіб. Серед цієї кількості найбільша частка працюючих у будівництві, тор- гівлі, сільському, рекреаційному господарстві гро- мадян Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Уз- бекистану, Киргизстану, Китаю. В світі є лише 16 країн, в які без візи можуть потрапити українці. Натомість без віз в Україну мо- жуть потрапити громадяни 49 країн світу. Саме це й надає можливість громадянам багатьох країн іммі- грувати в Україну та безперешкодно влаштовува- тись на роботу, цим самим займаючи робочі місця громадян України та збільшуючи рівень безробіття серед українців. Державна законодавча політика в такій ситуації спрямована на забезпечення конституційного права громадян України на працю, сприяння з боку дер- жави в працевлаштуванні під час фінансово-еконо- мічної кризи, а також запроваджено чітке законо- давче регулювання працевлаштування іноземців та осіб без громадянства на території України. За даними міграційної служби України, кіль- кість іноземців, що офіційно працюють на території України, за останні роки збільшилася практично удвічі. Вплив міграційних процесів і міжнародної кооперації на різноманітність людських ресурсів ук- раїнських підприємств позначається практично та- кою ж мірою, що і на міжнародні компанії. Поряд з цим зростає частка спільних і іноземних підпри- ємств, що здійснюють свою діяльність на українсь- кому ринку, в яких склад людських ресурсів також інтернаціональний. Таким чином, одним з чинників, що впливають на забезпечення конкурентоспро- можності вітчизняного трудового потенціалу, стає культурна різноманітність пропозиції робочої сили на ринку праці України. Ю. А. Бондар, М. В. Петченко, М. В. Бугаєва 134 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Нині міграційні процеси і розвиток міжнарод- ної кооперації призводять до появи нової тенденції, що робить вплив на кількість і якість людських ре- сурсів підприємств різних галузей та країни в ці- лому – приплив іноземної робочої сили на підпри- ємства практично в будь-якій частині світу. В першу чергу це обумовлено спробами зниження витрат під- приємства, шляхом придбання дешевших ресурсів, у тому числі і людських. Однак слід відзначити, що дешевизна такого трудового потенціалу складається за рахунок низької кваліфікації потенційних праців- ників, яка відбивається в першу чергу на якості то- варів та послуг. З іншого боку, міграція, що посилюється, до- зволяє залучати з різних країн світу висококваліфі- кованих фахівців. Такі перспективи позитивного за- лучення іноземної робочої сили очікуються в май- бутньому. Але саме високий рівень залученого іно- земного трудового потенціалу буде створювати нові мотиваційні поштовхи до підвищення рівня конку- рентоспроможності вітчизняного трудового потен- ціалу, у зв’язку з появою інтернаціонального конку- рентного середовища. Тобто проблема забезпечення конкурентоспроможності національного трудового потенціалу може бути вирішена шляхом залучення до його структури на ринку праці мультикультур- ного компоненту, що є свого роду каталізатором. Таким чином, ми пропонуємо сформулювати визначення поняття «інтернаціональне конкурентне середовище» на ринку праці, його суть та структуру. Інтернаціональне конкурентне середовище ринку праці – це результат і умови взаємодії великої кількості мультикультурних суб'єктів ринку праці, що визначає відповідний сукупний рівень економіч- ного суперництва і можливість впливу окремих еко- номічних агентів, зокрема іноземних суб’єктів на за- гальноринкову ситуацію. Важливим є те, що конку- рентне середовище утворюється не лише і не стіль- ки власне національними та інтернаціональними суб'єктами ринку, взаємодія яких викликає конку- рентне суперництво, але в першу чергу – відноси- нами між ними. В даному випадку конкурентне се- редовище не можливо чітко відділити від поняття ринок праці. Для того щоб чітко визначити поняття «націо- нальна конкурентоспроможність трудового потен- ціалу», потрібно звернутися до загального визна- чення поняття «конкурентоспроможність». У своїй праці В. Марцин вважає, що конку- рентне середовище проявляється через сукупність окремих складових, і, перш за все, конкурентоспро- можність [2, с. 78-84]. Він визначає серед складових (рівнів) конкурентного середовища конкуренто- спроможність продукції (товарів, послуг), конку- рентоспроможність підприємства, галузі та конку- рентоспроможність економіки держави. При цьому серед граней (складових) конкурентного середо- вища автор виділяє загрозу появи нових конкурен- тів; загрозу появи нових товарів чи послуг, включа- ючи замінники; спроможності постачальника торгу- ватися; можливості покупця торгуватися; супер- ництва існуючих конкурентів між собою. На нашу думку, на рівні розгляду національної конкурентоспроможності трудового потенціалу на ринку праці серед основних складових інтернаціо- нального конкурентного середовища, за аналогією до В. Марцина, слід виокремити конкурентоспро- можність національного трудового потенціалу окре- мого працівника, підприємства, галузі та держави в цілому. При цьому основною за впливом на націо- нальну конкурентоспроможність трудового потен- ціалу складовою інтернаціонального конкурентного середовища буде виступати загроза появи нових іно- земних конкурентів та інтернаціональне супер- ництво між собою. Головною особливістю у визна- ченні інтернаціонального конкурентного середо- вища є виявити вплив можливих наслідків інтерна- ціоналізації людських ресурсів країни на конкурен- тоспроможність вітчизняного трудового потен- ціалу, виходячи з інтересів усієї сукупності складо- вих, об’єднаних в систему. Відмінності у функціонуванні мультикультур- них та національних складових інтернаціонального конкурентного середовища і необхідність узго- дження їхньої поведінки в рамках системи призво- дить до формування стійких внутрішніх зв’язків між ними, тобто структури інтернаціонального конку- рентного середовища. Однією з основних власти- востей такої структури є упорядкованість складових системи за принципом неоднорідності. У сучасних умовах персонал підприємств ха- рактеризується великою різноманітністю працівни- ків з точки зору їх етнічної, національної, релігійної приналежності, статі і віку, тобто характеризується культурною різноманітністю. У теорії і практиці уп- равління людськими ресурсами відсутній термін, що характеризує культурну різноманітність персо- налу підприємства. Вперше термін «інтернаціоналізація» був за- стосований американським вченим Робінсоном щодо іноземної робочої сили (трудових ресурсів), що з'явилася на ринку праці США під час Великої депресії. На жаль, поняття «інтернаціоналізація ро- бочої сили» не було чітко сформульоване і не засто- совується в сучасній науці [1]. На нашу думку, інтернаціоналізація людських ресурсів організації – це процес формування муль- тикультурного персоналу підприємства і залучення людських ресурсів через міжнародну кооперацію. Інакше кажучи, це процес формування культурної різноманітності людських ресурсів підприємства, як власних (облікового складу), так і притягнених че- рез кооперацію (не облікового складу). Розглядаючи інтернаціоналізацію людських ресурсів підприєм- ства, перед нами постає завдання аналізу і оцінки їх впливу на конкурентоспроможність вітчизняного трудового потенціалу, визначення змін у рівні кон- курентоспроможності національного трудового по- Ю. А. Бондар, М. В. Петченко, М. В. Бугаєва 135 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 тенціалу на основі показників за наявністю і вико- ристанням інтернаціональних людських ресурсів як на рівні підприємства, так і на рівні держави. У свою чергу під інтернаціоналізацією людсь- ких ресурсів підприємства, галузі, регіону, держави розуміється ступінь культурної різноманітності людських ресурсів будь-якого рівня, досягнутий в певний період. Аналіз статистичних даних, що характеризу- ють діяльність сучасних ТНК з 2000 по 2023 р., по- казав, що частка іноземного персоналу компаній, що утримують лідерство на міжнародних ринках, ста- новить від 40 до 97%. Особливо висока (в серед- ньому 80% і більше) частка іноземних працівників у штаті підприємств, що виробляють товари народ- ного вжитку, у тому числі в харчовій галузі; у сфері телекомунікацій і медіа-індустрії [3-4]. Наприклад, в компанії Nestle (Швейцарія) ця частка вже більше п'яти років становить майже 97%, що є одним з чинників, що забезпечують компанії лідируючі місця в рейтингу провідних ТНК. У галу- зях автомобілебудування, нафтовидобування, наф- топереробки, електроніки і комп'ютерного забезпе- чення частка іноземних працівників становить від 45 до 65% [4]. Аналіз статистичних даних в Україні свідчить, що протягом останніх років, починаючи з 2013 р., збільшуються обсяги легального залучення інозем- ної робочої сили. Порівняно з 2020-2021 рр. кіль- кість працівників-мігрантів, які працювали на різ- них українських підприємствах відповідно дозволів на працевлаштування в Україні, зросла майже на по- ловину. Разом з цим, відповідно збільшилась кіль- кість роботодавців, які використовували працю іно- земців [3-4]. Найбільша кількість іноземців залучалась до роботи підприємствами, які працюють у переробній галузі, торгівлі, сільському господарстві та будів- ництві. Активізація розвитку у сфері переробної га- лузі та будівництва відобразилась в попиті робото- давців на іноземну робочу силу. За країнами походження, найбільша кількість працівників-мігрантів, які працюють на українських підприємствах, – це громадяни Молдови, Румунії, Туреччини. Серед підприємств, які залучають іно- земний трудовий потенціал, є як державні, приватні, господарські товариства, створені на різних формах власності, в т.ч. за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, так і спільні. В Україні відповідно до виданих дозволів про- тягом 2020-2021 рр. працювали переважно кваліфі- ковані іноземні спеціалісти з досвідом роботи. Така ситуація була характерна і для кількох минулих ро- ків. З кожним роком частка кваліфікованих інозем- них працівників збільшувалась до початку військо- вого стану. Для 2020-2021 рр. характерною була зацікавле- ність роботодавців, зокрема, які працюють у пере- робній галузі та сільському господарстві, у залучені висококваліфікованих іноземних спеціалістів та ке- рівного персоналу для більш ефективного викорис- тання іноземних інвестицій. У будівельній галузі ро- ботодавці зацікавлені у більш дешевій робочій силі (переважно вихідці із країн СНД кавказького та се- редньоазійського регіону) [3-4]. Таким чином, однією з основних тенденцій щодо зміни якості і кількості людських ресурсів під- приємства є приплив іноземної робочої сили. В Ук- раїні така тенденція характерна в першу чергу для філій міжнародних компаній, що здійснюють свою діяльність на території країни, спільних підпри- ємств і вітчизняних підприємств, що намагаються вийти на міжнародний ринок. Посилення конку- рентної боротьби вітчизняних підприємств зі світо- вими гігантами, що оперують на українському ринку, і спільними підприємствами ставить перед першими питання оптимізації витрат і збільшення ефективності використання людських ресурсів. Зрозумілим стає, що головною рушійною си- лою у забезпеченні конкурентних переваг націо- нального трудового потенціалу на мікро- та макро- рівнях виступають власні мотиваційні поштовхи суб’єктів конкурентного середовища на ринку праці. Інтернаціоналізація людських ресурсів, поява мультикультурного трудового потенціалу приво- дить до підвищення конкурентоспроможності на- ціонального трудового потенціалу. Провідні іноземні фахівці у сфері дослідження людських ресурсів і їх культурних особливостей стверджують, що національно-культурні особли- вості людських ресурсів, інтернаціоналізація трудо- вого потенціалу на різних рівнях є одним з його най- важливіших факторів у підвищенні конкуренто- спроможності саме національного трудового потен- ціалу. В результаті аналізу такого впливу можна виді- лив дві основні групи чинників, що мотивують віт- чизняних працівників підприємств підвищувати конкурентоспроможність як у рамках конкурент- ного середовища на ринку праці, так і у рамках ок- ремого підприємства, яке в результаті використання як національного, так і мультикультурного трудо- вого потенціалу ставить за мету отримати додаткові переваги з використання мультикультурних відмін- ностей працівників (табл. 1). Під впливом цих факторів вітчизняні власники трудового потенціалу повинні захищати і покращу- вати його конкурентоспроможність та конкурентні позиції на ринку праці. Для підприємства з’явля- ються нові відносно прямі вигоди, але це не дає йому стовідсоткової прямої конкурентної переваги, оскільки залучення інтернаціонального трудового потенціалу не впливає на рішення споживача про купівлю. Ця політика каталізує конкурентні позиції вітчизняного трудового потенціалу, підтримує кон- курентні переваги підприємства. Оскільки вітчизня- ним працівникам підприємства необхідно забезпе- чувати і утримувати конкурентну перевагу, їм дово- Ю. А. Бондар, М. В. Петченко, М. В. Бугаєва 136 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Таблиця 1 Основні фактори впливу використання інтернаціональних людських ресурсів на економічний розвиток і конкурентоспроможність вітчизняного трудового потенціалу та організації в цілому Групи факторів Фактори Вплив фактора на конкурентоспромож- ність вітчизняного трудового потенціалу Основні переваги від використання фактора для організації Фактори культурного потенціалу людських ресурсів Збільшення чутли- вості до культур- них переваг зов- нішніх ринків Мультинаціональний потенціал під- приємства, задіяний у виробничому процесі продуту, який направлений як на внутрішній, так і на зовнішні ринки збуту, розроблятиме його таким, що якнайточніше відповідатиме різнома- нітним смакам споживачів Збільшення твор- чого потенціалу, активності, здатно- сті до вирішення проблем, та іннова- цій через інтернаці- ональне конку- рентне середовище Збільшення конкуренції не тільки між віт- чизняними працівниками, але й між залу- ченими іноземними людськими ресур- сами, внаслідок чого зростає мотивована необхідність у забезпеченні власної конку- рентоспроможності шляхом підвищення виробничої активності, умінь, знань, здат- ності до інноваційного мислення, творчого підходу, креативних рішень Збільшення органі- заційної гнучкості та здатності до про- гнозування попиту і швидкому реагу- ванні на зміни внутрішнього та зовнішнього сере- довища Внутрішня різноманітність трудового потенціалу підприємства сприяє більш швидкому реагуванню на зміни у внутрішньому та зовнішньому середо- вищах, за рахунок прийняття до уваги і розгляду більшої кількості потенцій- них можливостей, тим самим досяг- ненню максимальної організаційної еластичності та більшої гнучкості до адаптації Збільшення джерел інформації у колек- тиві Представники різноманітних культур та національностей володіють та орієнтовані на різні джерела інформації, таким чином культурна різноманітність у колективі сприяє отриманню інформації з більшої кількості джерел, що в свою чергу формує мотиви у вітчизняного трудового потен- ціалу підприємства більш швидко та аде- кватно реагувати на зміни у конкурент- ному середовищі і адаптуватися до них Витратні фактори Можливість най- мати більш дешеву робочу силу Для конкурентоспроможності вітчизня- ного трудового потенціалу цей фактор на- дає переваги, оскільки більш дешева ро- боча сила в основному орієнтована на низькокваліфіковані роботи та виробничі процеси, тому таке залучення майже не впливає на конкурентні позиції вітчизня- ного трудового потенціалу і не є витрат- ним для його вдосконалення та підви- щення Для підприємства це означає змен- шення витрат на некваліфіковану ро- бочу силу шляхом залучення більш де- шевого іноземного трудового потен- ціалу Можливість залу- чати спеціалістів через міжнародну кооперацію Сприяє підвищенню мотиваційних по- штовхів до саморозвитку та вдоскона- лення через необхідність збереження існу- ючих вітчизняних конкурентних позицій або підвищення їх рівня і вихід на нові по- тенційні можливості, створює потенційні витрати для вітчизняних працівників Оптимізація витрат на маркетинг, рек- ламу, певні види економічної діяль- ності шляхом передачі функцій сто- роннім організаціям Джерело: авторська розробка. диться захищати і покращувати свої конкурентні по- зиції. Отже, вплив від використання інтернаціональ- них людських ресурсів полягає не лише у виявленні сильних і слабких сторін власного вітчизняного тру- дового потенціалу, але і в їх посиленні у вигляді на- виків і знань. При цьому для підприємства першоче- рговим завданням у такій ситуації є оптимізація Ю. А. Бондар, М. В. Петченко, М. В. Бугаєва 137 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 співвідношення кількості і якості вітчизняних та іноземних співробітників. Висновки із дослідження і перспективи пода- льших розвідок у цьому напрямку. Таке системне бачення суті впливу груп факторів на економічний розвиток і конкурентоспроможність вітчизняного трудового потенціалу та організації в цілому дозво- ляє, по-перше, чітко побачити очевидні вигоди від залучення та використання іноземних людських ре- сурсів і для підприємств, і для підвищення конку- рентоспроможності трудового потенціалу як окре- мого вітчизняного працівника, так і національного трудового потенціалу, по-друге, доводить прак- тичну значимість досліджень в цьому напрямі. Вищезазначене дозволяє зробити декілька важ- ливих висновків: − у практиці діяльності національних підпри- ємств економічно доцільно не тільки використову- вати іноземні технології та методики, а й залучати інтернаціональний трудовий потенціал для ство- рення інтернаціонального конкурентного середо- вища, яке б стимулювало інноваційну активність, творчий потенціал вітчизняних працівників, вияв- ляти конкурентні переваги трудового потенціалу власних та залучених працівників для подальшого максимально ефективного їх використання у вироб- ничій діяльності; − в умовах міграційних процесів і розвитку міжнародної кооперації в державі, з появою мульти- культурної складової трудового потенціалу важливо навчитися ефективно використовувати переваги від залучення іноземної робочої сили та формувати по- літику щодо підтримки, нарощування, розвитку та підвищення конкурентоспроможності трудового по- тенціалу вітчизняних працівників відповідно до ви- мог інтернаціонального конкурентного середовища та змінного попиту на ринку праці. Перспективи подальших досліджень і наукових пошуків мають бути пов’язані із розробкою мето- дики аналізу кількісного та якісного аспектів інтер- націоналізації трудового потенціалу організацій та визначенням шляхів забезпечення конкурентоспро- можності трудового потенціалу на різних рівнях. Література 1. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини: навч. посіб. 2-ге вид. Київ: Знання- Прес, 2001. 277 с. 2. Марцин В. С. Конкурентне середовище, шляхи його реформування та механізм забезпечення конкурентоспромож- ності підприємства. Наукові праці ДонНТУ. Серія: Економічна. 2008. № 33 (1). С. 78-84. 3. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Коцюрба О. Ю., Пітел Н. С. Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпеченні їх фінансово-економічної безпеки. Вісник еко- номічної науки України. 2023. № 2 (45). С. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96. 4. Гуцалюк О.М., Бондар Ю.А., Григораш С.Ю. Вибір технологій управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2023. № 2 (28). С. 41-51. 5. Крамський С. О., Гуцалюк О. М., Аблязова Н. Р., Мальцев М. М. Використання проєктного менеджменту як іннова- ційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 3 (73). С. 88-96. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-88-96. 6. Петченко М. В., Бугаєва М. В. Законодавче забезпечення державного регулювання інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в Україні в контексті економічного розвитку та конкурентоспроможності. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання. 2023. С. 88-104. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.88-104. 7. Ус Г. О. Моделювання процесів передачі знань в системі дистанційної освіти у вищих навчальних закладах. Ефек- тивна економіка. 2014. № 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3196 8. Yakushev O., Trushkina N. Innovative Project Clusters in the System of Forming Competitiveness and Economic Development of Regional Art Educational Institutions. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 4 (74). С. 43-49. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-4(74)-43-49. References 1. Kozyk, V.V., Pankova, L. A., Danylenko, N. B. (2001). Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny [International economic relations: training]. 2nd ed. Kyiv, Znannia-Press, 277 p. [in Ukrainian]. 2. Martsyn, V. S. (2008). Konkurentne seredovyshche, shliakhy yoho reformuvannia ta mekhanizm zabezpechennia konkuren- tospromozhnosti pidpryiemstva [The competitive environment, ways of its reformation and the mechanism of ensuring the competitiveness of the enterprise]. Naukovi pratsi DonNTU. Seriia: Ekonomichna – Scientific works of DonNTU. Series: Economic, 33 (1), рр. 78-84 [in Ukrainian]. 3. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Kotsyurba, O. Yu., Pitel, N. S. (2023). Upravlinnia rozvytkom innovatsiino-proiektnoi diialnosti osvitnikh zakladiv v umovakh vzaiemodii, konkurentospromozhnosti ta zabezpechenni yikh finansovo-ekonomichnoi bezpeky [Management of the Development of Innovative Project Activities of Educational Institutions in Terms of Cooperation, Competitiveness and Ensuring their Financial and Economic Security]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (45), рр. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96 [in Ukrainian]. 4. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Іu. A., Hryhorash, S. Yu. (2023). Vybir tekhnolohii upravlinnia korporatyvnoiu intehratsiieiu promys- lovykh pidpryiemstv [The choice of management technologies for corporate integration of industrial enterprises]. Naukovyi visnyk Ivano-Frankivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu. Seriia: Ekonomika ta upravlinnia v naftovii i hazovii promyslovosti – Scientific Bulletin of the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas. Series: Economics and man- agement in the oil and gas industry, 2 (28), pp. 41-51 [in Ukrainian]. 5. Kramskyi, S. O., Hutsaliuk, O. M., Ablіazova, N. R., Maltsev, M. M. (2023). Vykorystannia proiektnoho menedzhmentu yak innovatsiino-envaironmentalnoho pidkhodu v systemi pidhotovky fakhivtsiv z ekonomiky ta upravlinnia naukovo-tekhnichnoiu sferoiu Ю. А. Бондар, М. В. Петченко, М. В. Бугаєва 138 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 [The Use of Project Management as an Innovative and Environmental Approach in the System of Training Specialists in Economics and Management of the Scientific and Technical Sphere]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (73), pp. 88-96. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-88-96 [in Ukrainian]. 6. Petchenko, M. V., Bugaeva, M. V. (2023). Zakonodavche zabezpechennia derzhavnoho rehuliuvannia innovatsiino-proiektnoi diialnosti osvitnikh zakladiv v Ukraini v konteksti ekonomichnoho rozvytku ta konkurentospromozhnosti [Legislative Provision of State Regulation of Innovative Project Activities of Educational Institutions in Ukraine in the Context of Eco-nomic Development and Competitiveness]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia – Management of Economy: Theory and Practice. Chumachenko’s Annals, рр. 88-104. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2023.88-104 [in Ukrainian]. 7. Us, H. O. (2014). Modeliuvannia protsesiv peredachi znan v systemi dystantsiinoi osvity u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Modeling of knowledge transfer processes in the distance education system in higher educational institutions]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 7. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3196[in Ukrainian]. 8. Yakushev, O., Trushkina, N. (2023). Innovative Project Clusters in the System of Forming Competitiveness and Economic Development of Regional Art Educational Institutions. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 4 (74), рр. 43-49. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-4(74)-43-49 [in Ukrainian]. Бондар Ю. А., Петченко М. В., Бугаєва М. В. Вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний роз- виток і конкурентоспроможність трудового потенціалу, освітні заклади та інноваційно-проєктну діяльність У статті розглядається вплив інтернаціоналізації людських ресурсів на економічний розвиток та конкурентоспромож- ність трудового потенціалу. Особлива увага приділяється ролі освітніх закладів у підготовці кваліфікованих кадрів, спро- можних працювати в умовах глобалізації. Авторами проаналізовано, як інтернаціоналізація впливає на інноваційно-проєктну діяльність, сприяючи обміну знан- нями та передовим досвідом між країнами. В статті також розглядаються стратегії інтернаціоналізації трудового потенціалу та важливість розвитку міжнародних партнерств у сфері освіти та науки. Систематизовано та надано оцінку сучасним тенденціям інтернаціоналізації людських ресурсів на рівні держав, корпо- рацій та освітніх установ. Особлива увага зосереджується на взаємодії міжнародних здобувачів та викладачів, обміні досвідом і культурними цінностями. Наведено приклади успішних ініціатив із залучення іноземних спеціалістів у національні проекти та дослідження, що підтримують інноваційний розвиток. Заключні розділи статті висвітлюють перспективи подальшого розвитку інтернаціона- лізації трудових ресурсів у контексті глобалізації економіки та формулюють рекомендації для політики освіти та розвитку людських ресурсів. Ключові слова: економічний розвиток, конкурентоспроможність, економічна взаємодія, трудовий потенціал, освітні за- клади, інноваційно-проєктна діяльність. Bondar Iu., Petchenko M., Buhaieva M. The Impact of Internationalization of Human Resources on Economic Develop- ment and Competitiveness of Labor Potential, Educational Institutions and Innovative Project Activities The article examines the impact of internationalization of human resources on economic development and competitiveness of labor potential. Special attention is paid to the role of educational institutions in training qualified personnel capable of working in the conditions of globalization. The authors analyzed how internationalization affects innovative project activities, promoting the exchange of knowledge and best practices between countries. The article also discusses strategies for internationalization of labor potential and the importance of developing international partnerships in the field of education and science. Modern trends in the internationalization of human resources at the level of states, corporations, and educational institutions were systematized and evaluated. Special attention is focused on the interaction of international applicants and teachers, exchange of experience and cultural values. Examples of successful initiatives involving foreign specialists in national projects and research supporting innovative development are given. The final sections of the article highlight the prospects for the further development of the internationalization of labor resources in the context of the globalization of the economy and formulate recommendations for the policy of education and development of human resources. Keywords: economic development, competitiveness, economic interaction, labor potential, educational institutions, innovative project activity. Стаття надійшла до редакції 16.02.2024

Репозитарії

Схожі ресурси