Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України

Результативність, повнота, своєчасність заходів з реформування сфери охорони здоров’я можуть бути по-різному оцінені окремими зацікавленими сторонами як-то фахівці, науковці, експерти, населення. Кожна з зазначених зацікавлених сторін має власні пріоритети щодо результатів реформування медичної галу...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Шишка, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Менеджмент персоналу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199669
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України / І.В. Шишка // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 144-153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199669
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1996692024-10-19T20:51:49Z Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України Шишка, І.В. Менеджмент персоналу Результативність, повнота, своєчасність заходів з реформування сфери охорони здоров’я можуть бути по-різному оцінені окремими зацікавленими сторонами як-то фахівці, науковці, експерти, населення. Кожна з зазначених зацікавлених сторін має власні пріоритети щодо результатів реформування медичної галузі. Попри це, співставлення різних оціночних точок зору надає змогу узагальнити наявні результати та розробити подальші кроки з удосконалення умов функціонування медичної галузі. Проаналізовано результати кабінетного аналізу даних, зібраних протягом 2020-2021 років експертами ВООЗ щодо стану української системи первинної медичної допомоги. Узагальнено оцінки українських і іноземних науковців, експертів, фахівців стосовно позитивних і негативних результатів реформування медичної галузі. Проаналізовано результати загальнонаціонального опитування громадської думки, яке проводилось Центром «SOCIS» у 2019 і 2020 роках щодо сприйняття населенням результатів реформування сфери охорони здоров’я, а також результати опитування 1000 українців у квітні 2023 року, проведеного соціологічною компанією «Factum Group» у межах соціальної ініціативи «YOUкраїна». Багато в чому з думками експертів ВООЗ погоджуються представники академічних і наукових кіл, які до недоліків реформування сфери охорони здоров’я віднесли: недосконалу організацію та недостатнє фінансування, обмеженість суб’єктно-правових відносин, прогалини у функціонуванні ЕСОЗ, неефективне управління людськими ресурсами та суперечливе законодавство. На думку пацієнтів у результаті проведення заходів реформування не відбулося відчутних змін у рівні якості надання медичних послуг. При цьому рівень підтримки медичної реформи з боку населення країни є недостатнім і майже 40% опитаних вважають реформу не успішною. The effectiveness, completeness, and timeliness of measures to reform the health care sector can be assessed differently by individual stakeholders, such as specialists, scientists, experts, and the public. Each of these interested parties has its own priorities regarding the results of reforming the medical industry. Despite this, the comparison of different evaluation points of view makes it possible to generalize the available results and to develop further steps to improve the operating conditions of the medical field. The results of the office analysis of data collected during 2020-2021 by WHO experts regarding the state of the Ukrainian primary medical care system were analyzed. Assessments of Ukrainian and foreign scientists, experts, specialists regarding the positive and negative results of reforming the medical industry are summarized. The results of a nationwide public opinion survey conducted by the SOCIS Center in 2019 and 2020 regarding the public's perception of the results of health care reform were analyzed, as well as the results of a survey of 1,000 Ukrainians in April 2023 conducted by the sociological company Factum Group within the scope of social “YOUkraina” initiative. In many respects, the representatives of academic and scientific circles agree with the opinions of WHO experts, who attributed the following to the shortcomings of health care reform: imperfect organization and insufficient funding, limited subject-legal relations, gaps in the functioning of the health care system, inefficient management of human resources and contradictory legislation. According to the patients, as a result of the reform measures, there were no significant changes in the level of quality of the provision of medical services. At the same time, the level of support for the medical reform from the country's population is insufficient, and almost 40% of respondents consider the reform to be unsuccessful. 2024 Article Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України / І.В. Шишка // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 144-153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-144-153 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199669 33.021.8:614.2(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу
spellingShingle	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Шишка, І.В. Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України Економічний вісник Донбасу
description	Результативність, повнота, своєчасність заходів з реформування сфери охорони здоров’я можуть бути по-різному оцінені окремими зацікавленими сторонами як-то фахівці, науковці, експерти, населення. Кожна з зазначених зацікавлених сторін має власні пріоритети щодо результатів реформування медичної галузі. Попри це, співставлення різних оціночних точок зору надає змогу узагальнити наявні результати та розробити подальші кроки з удосконалення умов функціонування медичної галузі. Проаналізовано результати кабінетного аналізу даних, зібраних протягом 2020-2021 років експертами ВООЗ щодо стану української системи первинної медичної допомоги. Узагальнено оцінки українських і іноземних науковців, експертів, фахівців стосовно позитивних і негативних результатів реформування медичної галузі. Проаналізовано результати загальнонаціонального опитування громадської думки, яке проводилось Центром «SOCIS» у 2019 і 2020 роках щодо сприйняття населенням результатів реформування сфери охорони здоров’я, а також результати опитування 1000 українців у квітні 2023 року, проведеного соціологічною компанією «Factum Group» у межах соціальної ініціативи «YOUкраїна». Багато в чому з думками експертів ВООЗ погоджуються представники академічних і наукових кіл, які до недоліків реформування сфери охорони здоров’я віднесли: недосконалу організацію та недостатнє фінансування, обмеженість суб’єктно-правових відносин, прогалини у функціонуванні ЕСОЗ, неефективне управління людськими ресурсами та суперечливе законодавство. На думку пацієнтів у результаті проведення заходів реформування не відбулося відчутних змін у рівні якості надання медичних послуг. При цьому рівень підтримки медичної реформи з боку населення країни є недостатнім і майже 40% опитаних вважають реформу не успішною.
format	Article
author	Шишка, І.В.
author_facet	Шишка, І.В.
author_sort	Шишка, І.В.
title	Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України
title_short	Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України
title_full	Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України
title_fullStr	Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України
title_full_unstemmed	Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України
title_sort	аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Менеджмент персоналу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199669
citation_txt	Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України / І.В. Шишка // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 144-153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT šiškaív analízekspertnihocínokrezulʹtativnostíreformisistemiohoronizdorovâukraíni
first_indexed	2024-10-20T04:03:53Z
last_indexed	2024-10-20T04:03:53Z
_version_	1813404224467238912
fulltext	І. В. Шишка 144 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-144-153 УДК 33.021.8:614.2(477) І. В. Шишка, кандидат медичних наук, доцент, ORCID 0009-0003-4365-8638, e-mail: shyshka0908@gmail.com, Класичний приватний університет, м. Запоріжжя АНАЛІЗ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕФОРМИ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Актуальність теми дослідження. Результа- тивність, повнота, своєчасність заходів з реформу- вання сфери охорони здоров’я можуть бути по-різ- ному оцінені окремими зацікавленими сторонами як-то фахівці, науковці, експерти, населення. Кожна з зазначених зацікавлених сторін має власні пріори- тети щодо результатів реформування медичної га- лузі. Попри це, співставлення різних оціночних то- чок зору надає змогу узагальнити наявні результати та розробити подальші кроки з удосконалення умов функціонування медичної галузі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу результатів реформи системи охорони здо- ров’я приділяє увагу значна кількість українських і іноземних науковців, серед яких Г. Лопушняк, Є. Іваненко (аналіз реалізації заходів щодо реформу- вання системи охорони здоров’я у рамках реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020») [1], Ю. Сенюк, З. Надюк (аналіз процесів реформування і їх інституціонального забезпечення у сфері охо- рони здоров’я України з часу здобуття нею неза- лежності і до теперішніх днів) [2], Ю. Джигир, К. Майнзюк, А. Мерфі, К. Проппер (аналіз після- воєнного реформування критичних елементів еко- номіки України та визначення інструментів досяг- нення цілей) [3], П. Іванчов (огляд інституційних змін, пов’язаних із реформуванням системи охорони здоров’я в Україні, та аналіз ключових проблем про- цесу трансформації медичної системи з метою удо- сконалення державного управління в цій сфері) [4] та інші. Проте, процес реалізації завдань реформу- вання сфери охорони здоров’я відбувається під впливом низки економічних, політичних і соціаль- них чинників, тому аналіз результатів реформи ста- ном на певну дату є завжди актуальним. Виділення невирішених частин загальної проблеми полягає в оцінці результатів проведення реформи системи охорони здоров’я України на ос- нові аналізу думок експертів і пацієнтів задля по- дальшого вдосконалення процесів стратегічного уп- равління і планування її розвитку. Проведений ана- ліз звітності НСЗУ щодо результатів реформування сфери охорони здоров’я України показав наявність виключно позитивних зрушень і перетворень. Але розуміння того, що реформа ще незавершена, дозво- ляє припустити, що поряд з певними успіхами існу- ють нерозв’язані проблеми і невиправлені недоліки. Для отримання об’єктивних оцінок результативно- сті реформування медичної галузі необхідно уза- гальнити думки усіх зацікавлених сторін з метою розроблення більш якісних стратегічних планів роз- витку сфери охорони здоров’я. Викладення основного матеріалу дослі- дження. Результати кабінетного аналізу даних, зібраних протягом 2020-2021 років експертами ВООЗ [5] щодо стану української системи первинної медичної допомоги (ПМД) свідчать, що позитив- ними результатами реформування є: – рівномірний розподіл пацієнтів у сільській місцевості та в містах на одного лікаря, а також збільшення кількості закладів ПМД (рис. 1); – суттєве збільшення чисельності індивідуаль- них медичних практик (лікарі-ФОП) (рис. 2); – зростання кількості лікарень, що зареєстро- вані як заклади ПМД, і кількості направлень для отримання спеціалізованих медичних послуг; – заклади ПМД є реорганізованими полікліні- ками і тому більшість лікарів ПМД розташовані в одній будівлі; – ініціація програми фінансування реконструк- ції та оснащення закладів ПМД, розташованих у ма- лих населених пунктах та віддалених селах; – постійне розширення переліку лікарських за- собів від основних НІЗ, які виписуються лікарями ПМД і повністю відшкодовуються через єдину заку- півельну організацію; – принцип «гроші йдуть за пацієнтом» підкріп- лено використанням капітаційної ставки з віковим коригуванням; – заклади ПМД можуть самостійно ухвалювати рішення щодо напрямів витрачання коштів, отрима- них від закупівельної організації, оскільки є авто- номними; – запровадження ЕСОЗ, яка виконує функції електронної реєстрації пацієнтів та надавачів допо- моги, виписування електронних рецептів, систему електронних направлень, оформлення листків не- працездатності, сертифікатів про вакцинацію проти COVID-19 та ін.; © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 І. В. Шишка 145 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Рис. 1. Географічний розподіл (міста, смт та села) кількості пунктів надання ПМД, зареєстрованого населення на пункт та пацієнтів на одного лікаря у 2019-2020 роках [5, с. 7] Рис. 2. Порівняння кількості групових та індивідуальних практик, які уклали договори з НСЗУ в 2019-2020 роках [5, с. 8] – розміщення даних ЕСОЗ у відкритому до- ступі на вебсайті НСЗУ для інформування пацієнтів, медичних закладів і органів місцевої влади; – ініціювання НСЗУ впровадження внутрішніх заходів із забезпечення якості ПМД для контракто- ваних закладів. Серед недоліків процесів реформування сис- теми ПМД експерти ВООЗ зазначили: – надто загальний і уніфікований механізм укладання договорів медичних закладів с НСЗУ, що не дозволяє їм укладати договори вибірково чи ви- користовувати стимули; – зведення функцій молодшого медичного пер- соналу закладів ПМД до виконанням адміністратив- них завдань і документування та відсутність у них статусу професіоналів; – половина лікарів мають вік понад 50 років, а чверть медичного персоналу працює після досяг- нення пенсійного віку (табл. 1); – істотні розбіжності у фінансуванні закладів по країні із-за наявності лише одного джерела капі- тальних інвестицій – місцевих бюджетів; – затвердження МОЗ компетенції Всесвітньої організації сімейних лікарів для системи охорони здоров’я України попри те, що період здобуття ме- дичної освіти лікарями ПМД є меншим, ніж у краї- нах Європейського Союзу; – охорона психічного здоров’я та соціальна до- помога не входять до сфери послуг ПМД; – значна кількість пацієнтів звертається до спе- ціалістів вторинної ланки медичної допомоги без направлення сімейного лікаря або терапевта; – неповне охоплення пацієнтів закладами ПМД; – ЕСОЗ збирає детальну інформацію про іден- тифікацію пацієнтів із НІЗ, направлення, призна- чення ліків та реімбурсацію; – люди часто займаються самолікуванням бага- тьох захворювань, тому близько 60% візитів до ліка- рів ПМД здійснюється для отримання рецептів; І. В. Шишка 146 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Таблиця 1 Розподіл лікарів ПМД за віком* Вік (років) Сімейні лікарі Педіатри Терапевти Усього осіб % осіб % осіб % осіб % <30 2045 13,4 418 9,1 216 6,2 2679 11,5 31-35 1918 12,5 577 12,6 278 8,0 2773 11,9 36-40 1333 8,7 388 8,5 221 6,4 1942 8,3 41-45 1217 8,0 303 6,6 278 8,0 1798 7,7 46-50 1153 7,5 399 8,7 246 7,1 1798 7,7 51-55 1517 9,9 484 10,6 318 9,2 2319 9,9 56-60 2206 14,4 634 13,8 429 12,4 3269 14,0 61-65 2241 14,6 740 16,1 598 17,3 3579 15,3 66-70 1224 8,0 435 9,5 529 15,3 2188 9,4 71-75 374 2,4 154 3,4 266 7,7 794 3,4 >75 75 0,5 55 1,2 82 2,4 212 0,9 Усього 15303 100,0 4587 100,0 3461 100,0 23351 100,0 * Складено автором на основі [5, с. 11]. – зменшення частки видатків на ПМД у пакеті Програми медичних гарантій з 2020 року (рис. 3); – зменшення кавітаційної ставки при переви- щенні ліміту кількості пацієнтів у одного лікаря ПМД; – 48% пацієнтів повідомили, що здійснювали неофіційні платежі за отримання послуг ПМД; – відсутність систематичного розрахунку вар- тості послуг ПМД; – існування деякої звітності у паперовій формі обумовлює необхідність здійснювати подвійну ро- боту; – збої у роботі ЕСОЗ призводять до затримки подання даних і додаткового навантаження; – ЕСОЗ сприймається як адміністративна сис- тема для оплати, оскільки не має функції підтримки ухвалення клінічних рішень; – недостатня реалізація потенціалу телемеди- цини і телеконсультацій; – відсутність стандартів забезпечення якості ПМД та адаптованих міжнародних стандартів до українського контексту. Рис. 3. Загальні державні видатки на охорону здоров’я, ПМД та ПДЛ, а також частка ПМД у загальній структурі видатків на охорону здоров’я у 2014–2020 роках [5, с. 24] І. В. Шишка 147 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Таким чином, експерти ВООЗ у своєму звіті за- значають як позитивні, так і негативні результати реформування сфери охорони здоров’я України, а також пропонують заходи для створення сприятли- вих умов для розвитку і вдосконалення системи ПМД. Узагальнюючи надані ними висновки, можна підсумувати, що переважання досягнень над невирі- шеними проблемами характерне для напрямку «Кількість і типи надавачів ПМД та охоплення па- цієнтів», але за напрямами «Наявність, обов’язки та навички кадрових ресурсів», «Маршрути і процеси направлення пацієнтів», «Фізична інфраструктура», «Цифрові технології у сфері охорони здоров’я», «Системи підвищення якості медичної допомоги», «Системи закупівель і оплати» невирішених про- блем все ще більше, ніж позитивних результатів. Українські і іноземні науковці, експерти, фа- хівці медичної галузі у своїх публікаціях також за- значають позитивні і негативні результати реформу- вання. Так, на думку колективу авторів, до складу якого увійшли фахівці освітньої, медичної, ІТ галу- зей, а також керівники громадських організацій по- зитивними наслідками реформи є: створення під- ґрунтя для розвитку рівноправних конкурентних умов функціонування на ринку медичних закладів різної форми власності; інституціональна розбудова галузі; нові підходи до фінансування галузі; запро- вадження й розширення програми «Доступні ліки»; переоснащення медичних закладів; окреме фінансу- вання лікування захворювань, пов’язаних з психіат- рією, реабілітацією, паліативною допомогою, а та- кож орфанних і епідемічних захворювань. При цьому невирішеними завданнями медичної реформи залишаються [6]: – неефективне функціонування Програми ме- дичних гарантій, що пов’язано з невідповідністю та- рифів НСЗУ дійсним витратам на лікування пацієн- тів на госпітальному етапі надання медичної допо- моги, що не сприяє зменшенню обсягів платежів «з кишені»; – відсутність єдиної методології збору статис- тичної інформації, що ускладнює процеси середньо- строкового бюджетного планування; – відсутність комплексної оцінки якості на- дання медичних послуг, яка повинна передбачати як оцінку відповідності стандартам, так і оцінки спо- живачів медичних послуг, що унеможливлює вияв- лення проблемних моментів у процесі надання ме- дичної допомоги; – відсутність моніторингу і оцінки впровадже- них змін; – суттєвий вплив органів місцевої влади на про- цеси надання медичних послуг, що обумовлює різ- ний рівень їх надання у різних регіонах; – незавершеність реформи екстреної медичної допомоги; – відсутність медичного страхування, внаслі- док чого не відбувається підвищення доступності медичної допомоги для населення; – обмеженість трудових відносин лікаря і ме- дичного закладу лише трудовим договором, що не відповідає статусу лікаря як представника незалеж- них професій відповідно європейським стандартам, а також ускладнює процес укладання договорів з НСЗУ у випадку відсутності певних спеціалістів у штаті медичного закладу та зменшує економічну ефективність закладу; – збереження практики неофіційних платежів, що не дозволяє реальній заробітній платі медичних фахівців вийти з «сірої зони»; – відсутність інституції представництва інтере- сів медичних працівників; – відсутність централізованого функціонала для збору й аналізу всіх статистичних показників у електронній системі охорони здоров'я, що унемож- ливлює доступ усіх лікарів до всіх електронних ме- дичних записів про пацієнта; – не репрезентативність накопиченого у ЕСОЗ масиву інформації, що ускладнює її аналіз та вико- ристання під час прийняття управлінських рішень; – відсутність системи планування чисельності і спеціалізації медичних фахівців на основі потреб споживачів медичних послуг; – невідповідність вимогам сучасної медицини статусу, повноважень і функціональних обов’язків молодшого медичного персоналу; – недостатнє залучення соціальних працівників до надання соціально-медичних послуг, що обумов- лено недосконалістю законодавства, співпраці за- кладів охорони здоров’я з соціальними службами та освітніх програм для соціальних працівників. У 2022 році Верховна Рада України ухвалила галузеві закони і підзаконний акт щодо врегулю- вання розвитку мережі лікарень [7; 8], системи гро- мадського здоров’я [9] та сфери лікарських засобів [10]. Зазначені нормативні акти покликані створити необхідні умови для подальшого реформування си- стеми охорони здоров’я. Проте, на думку фахівців Українського центру охорони здоров’я П. Ковто- нюка і Т. Корчак [11], нові закони містять певні но- рми, що можуть негативно відбитися на результатах реформування галузі. Так, експерти зазначають, що новий Закон і Постанова КМУ про спроможну ме- режу лікарень спрямовані на впорядкування наявної мережі лікарень, а не на створення нової медичної інфраструктури, оскільки поділ лікарень на загальні, кластерні і надкластерні передбачає збереження усіх існуючих наразі лікарень з огляду на встанов- лені для них норми потужності (кількість населення, що охоплюють заклади). Поділяємо думку авторів про те, що визначення для загальних лікарень норми обслуговування від 40 тисяч населення є занадто низьким показником для забезпечення їхнього роз- витку у довгостроковій перспективі з огляду на тен- денцію до укрупнення медичних закладів, яка спо- стерігається у розвинутих країнах, зокрема у країнах ЄС. І. В. Шишка 148 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 У Законі «Про систему громадського здоров’я» [9] основним виконавцем усіх відповідних завдань визначено МОЗ і мережу «Центрів контролю та про- філактики хвороб», що, на думку експертів, майже відтворює попередню систему санітарно-епідеміо- логічної служби, створює умови для зайвої політи- зації процесу прийняття управлінських рішень, а та- кож суттєво обмежує функції «Центру громадського здоров’я» до інформаційно-аналітичних, методич- них і науково-дослідних, що, у свою чергу, є відмо- вою від ідеї децентралізації управління системою громадського здоров’я. Ще однією проблемою подальшого реформу- вання галузі П. Ковтонюк і Т. Корчак [11] вважають інституційне послаблення НСЗУ, яке автори вбача- ють у виконанні нею непритаманних функцій, як-то дофінансування закладів охорони здоров’я задля ви- плати останніми заробітної плати працівникам, встановленої урядом, а також скорочення розмірів фінансування служби (у 2023 році бюджет установи становить 0,13% від обсягу ПМГ, яким вона розпо- ряджається, в той час, як європейський стандарт фі- нансування подібних інституцій становить 1-2%). Повністю поділяємо точку зору авторів щодо необ- хідності посилення позицій НСЗУ, оскільки ефек- тивність її функціонування є запорукою успішності реформи системи охорони здоров’я. Таким чином, представники академічних і на- укових кіл до недоліків реформування сфери охо- рони здоров’я відносять: недосконалу організацію та недостатнє фінансування, обмеженість суб’єкт- но-правових відносин, прогалини у функціонуванні ЕСОЗ, неефективне управління людськими ресур- сами та суперечливе законодавство. За результатами загальнонаціонального опиту- вання громадської думки, яке проводилось Центром «SOCIS» у 2019 і 2020 роках [12], сприйняття насе- ленням результатів реформування сфери охорони здоров’я є менш оптимістичним, ніж звіти НСЗУ. При цьому, необхідно зауважити, що опитування проводилось на початкових етапах реформи. Більша частка респондентів зазначила, що попри реалізо- вані заходи, якість роботи медичних закладів не змі- нилася (рис. 4). Рис. 4. Якість роботи медичних закладів Складено автором на основі [12]. Така ситуація може бути пояснена тим, що на проявлення ефекту від запроваджених змін потрібен певний час, оскільки не всі процеси мають миттєвий результат. Але, з іншого боку, половина опитаних були задоволені тією чи іншою мірою результатами першого етапу медичної реформи, більше половини респондентів позитивно оцінили запровадження програми «Доступні ліки», системи e-Health та сис- теми сімейних лікарів [12, с. 7]. Серед проблем, з якими стикалися респонденти під час першого етапу реформи, зазначено: немож- ливість терміново записатися на прийом до сімей- ного лікаря (14,6% випадків), відмова швидкої допо- моги приїхати на виклик (8,5%), відмова сімейного лікаря відвідати пацієнта вдома (7,6%), відмова при- ватного закладу у наданні медичної допомоги за на- правленням сімейного лікаря (5,8%). Отже, серед основних проблем реформування системи охорони здоров’я протягом 2019-2020 років, за результатами опитування пацієнтів, можна зазначити відсутність змін у рівні якості надання медичних послуг та не- достатній рівень підтримки медичної реформи з боку населення країни. 3,7 3 1,1 1,2 14,1 14,6 13 16,4 37,7 40,5 50,5 46 2,9 5,1 16,1 17,3 1,4 2,2 12 11,1 40,2 34,8 7,3 8,2 Значно покращилася Дещо покращилися Не змінилася Дещо погіршилася Значно погіршилися Немає відповіді Державні МЗ, 2020 р. Державні МЗ, 2019 р. Приватні МЗ, 2020 р. Приватні МЗ, 2019 р. І. В. Шишка 149 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Більше половини опитаних зазначили, що за- ходи другого етапу медичної реформи є для них ак- туальними. Перелік заходів містив: надання безкош- товних медичних послуг (пологи, серцево-судинні захворювання, рання діагностика онкологічних за- хворювань), надання безкоштовних консультацій вузьких спеціалістів за направленням сімейного лі- каря, надання права пацієнтам на вільний вибір вузьких спеціалістів та медичного закладу без прив’язки до місця реєстрації, запровадження для лікарень принципу «гроші йдуть за пацієнтом», за- провадження електронної форми медичної картки та електронної форми направлення від лікаря [12, с. 12]. Однак, незважаючи на зростання у 2020 році порівняно з попереднім роком частки респондентів, що підтримують медичну реформу, їхня кількість на той момент була недостатньою (рис. 5), що було пов’язано, на нашу думку, з недостатньою поінфор- мованістю населення про цілі і завдання реформу- вання системи охорони здоров’я. Наше переконання в тому, що населення недо- статньо обізнано про цілі, заходи і методи реформи підтверджується результатами опитування 1000 ук- раїнців у квітні 2023 року, проведеного соціологіч- ною компанією «Factum Group» у межах соціальної ініціативи «YOUкраїна» [13]. Учасники опитування зазначили сферу охорони здоров’я серед числа най- більш пріоритетних сфер для реформування (рис. 6). Рис. 6. ТОП-5 найбільш пріоритетних сфер для реформування і розвитку [13, с. 3] При цьому добре обізнаними щодо сутності ре- форми визнали себе 59% респондентів (рис. 7). На нашу думку, це недостатньо високий результат. При цьому, 39% опитаних вважають реформу не успішною (рис. 8). Звісно, що для узагальнення певних висновків, зазначене дослідження потребує конкретизації змісту поняття «успішність ре- форми». Але, як зазначає наукова редакторка «Вокс Україна» І. Сологуб [14], здебільшого люди не розу- міють сутності реформ, оскільки багато хто з них на- зиває реформами підвищення зарплат, забезпечення робочими місцями, підвищення пенсій, доступність будь-якої медичної послуги для всіх і одразу та ін. Повністю поділяємо думку авторки про те, що по- трібні як додаткові зусилля щодо інформування лю- дей, так і більш детальні опитування. 17,8 20,7 31,2 38,8 45,7 33,3 5,3 7,3 Підтримую Частково так, частково ні Не підтримую Немає відповіді 81% 52% 47% 41% 40% Боротьба з корупцією Медична реформа Судова реформа Реформа освіти Пенсійна реформа 2020 р. 2019 р. Рис. 5. Підтримка респондентів медичної реформи [12, с. 6] І. В. Шишка 150 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Рис. 7. Ступінь обізнаності респондентів про медичну реформу Складено автором на основі [13]. Рис. 8. Ступінь успішності медичної реформи Складено автором на основі [13]. Таким чином, негативні оцінки населення щодо результатів реформування системи охорони здо- ров’я обумовлені, на нашу думку, недостатньою по- інформованістю людей щодо сутності, цілей і етапів реалізації реформи та завищеними очікуваннями, що є наслідком нестачі зазначеної інформації. Отримані результати свідчать про необхідність здійснення якісного моніторингу результативності заходів реформування галузі, підвищення якості стратегічного і тактичного планування запрова- дження змін та забезпечення більш широкого ін- формування населення щодо сутності, цілей і етапів реалізації реформи. Висновки та пропозиції. За оцінками експертів ВООЗ протягом 2020-2021 років реформа мала як позитивні, так і негативні результати. Переважання позитивних результатів спостерігалось у напрямку «Кількість і типи надавачів ПМД та охоплення па- цієнтів», але за напрямами «Наявність, обов’язки та навички кадрових ресурсів», «Маршрути і процеси направлення пацієнтів», «Фізична інфраструктура», «Цифрові технології у сфері охорони здоров’я», «Системи підвищення якості медичної допомоги», «Системи закупівель і оплати» невирішених про- блем було виявлено більше, ніж досягнень. Пред- ставники академічних і наукових кіл до недоліків реформування сфери охорони здоров’я відносять: недосконалу організацію та недостатнє фінансу- вання, обмеженість суб’єктно-правових відносин, прогалини у функціонуванні ЕСОЗ, неефективне уп- равління людськими ресурсами та суперечливе за- конодавство. Опитування пацієнтів у 2020 і 2023 ро- ках показали, що відчутних змін у рівні якості на- дання медичних послуг не відбулося, рівень під- тримки медичної реформи з боку населення країни є недостатнім і майже 40% опитаних вважають ре- форму не успішною. Перспективами подальших розвідок у даному напрямі може бути оцінка результативності ре- форми сфери охорони здоров’я з точки зору реаліза- ції стратегічних програм її розвитку. 94% 59% Принаймні чули Добре знають 21% 33% 39% 6% Успішна 50/50 Не успішна Важко оцінити І. В. Шишка 151 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Література 1. Лопушняк Г. С., Іваненко Є. О. Реформування системи охорони здоров’я в контексті реалізації стратегії сталого роз- витку «Україна-2020». 2017. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/84323532.pdf (дата звернення 10.11.2023). 2. Сенюк Ю. І., Надюк З. О. Сучасна державна політика у сфері охорони здоров’я: аналіз реформування системи. Право та державне управління. 2020. № 2. С. 211-220. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2020.2.32. (дата звернення 10.11.2023). 3. Джигир Ю., Майнзюк К., Мерфі А., Проппер К. Відбудова України: принципи та політика. Система охорони здоров’я. / за ред. Ю. Городніченка, І. Сологуб, Б. Ведер ді Мауро. Париж: CEPR PRESS, 2022. 508 с. URL: https://cepr.org/system/files/2022-12/reconstruction%20book_Ukrainian_0.pdf (дата звернення 10.11.2023). 4. Іванчов П. В. Проблеми реформування системи охорони здоров’я в Україні: інституційний аспект. Актуальні про- блеми економіки. Публічне управління та адміністрування. 2020. №6 (228). С. 133-145. URL: https://eco-science.net/wp- content/uploads/2021/08/6.20._topic_Ivanchov-P.V.133-145.pdf (дата звернення 10.11.2023). 5. Первинна медична допомога в Україні: досягнутий прогрес і наступні кроки: аналіз даних за 2020–2021 р.: серія ана- літичних записок / Nigel Edwards, Stephanie Kumpunen, Kaija Kasekamp, Alexandr Katsaga, Olga Zues. Copenhagen: World Health Organization Regional Office for Europe, 2023. 68 с. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/367317/WHO-EURO-2023- 7087-46853-69102-ukr.pdf?sequence=1 (дата звернення 16.11.2023). 6. Бачення України: реформування та відновлення соціально-гуманітарної сфери в перспективі 2030 року. Розділ V. Си- стема охорони здоров’я в Україні / Т. Юрочко, О. Бабляк, Т. Бадіков, В. Скибчик, Д. Купира, В. Курпіта, Ю. Микитюк. Київ, 2023. 368 с. URL: https://docs.google.com/document/d/1VeqQarjD2NbYzJr6rd5G4k5jGkrNSeWC/edit (дата звернення 14.11.2023). 7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги: Закон України від 01.07.2022 р. № 2347-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2347-20#top (дата звернення 14.11.2023). 8. Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 р. № 174. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-п#Text (дата звернення 14.11.2023). 9. Про систему громадського здоров'я: Закон України від 06.09.2022 р. № 2573-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-IX#Text (дата звернення 14.11.2023). 10. Про лікарські засоби: Закон України від 28.07.2022 р. № 2469-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469- 20#Text (дата звернення 14.11.2023). 11. Ковтонюк П., Корчак Т. Крізь війну: що відбулося з охороною здоров'я у 2022 році. 2023. 3 квіт. URL: https://life.pravda.com.ua/health/2023/04/3/253632/ (дата звернення 14.11.2023). 12. Ставлення до медичної реформи в Україні. Результати загальнонаціонального опитування громадської думки. 2020. Березень. 13 с. URL: https://socis.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/04/Медичні-послуги-та-медична-реформа.pdf (дата звер- нення 12.11.2023). 13. Реформація країни. Погляд громадян: які реформи потрібні в 2023 та яка успішність вже проведених. Презентація. URL: https://youkraina.com.ua/files/Factum_Group_YOUкраїна_Спецвипуск_Реформи.pdf (дата звернення 16.11.2023). 14. Сологуб І. Успішність реформ і громадянська активність: що думають українці. 21 Серпня 2023. URL: https://voxukraine.org/uspishnist-reform-i-gromadyanska-aktyvnist-shho-dumayut-ukrayintsi (дата звернення 17.11.2023). 15. Гуцалюк О. М., Наволокіна А. С. Оцінка конкурентоспроможності галузі вищої медичної освіти та її закладів в контексті економічної взаємодії. Ефективна економіка. 2018. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7085. 16. Гуцалюк О. М. Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 110-114. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114. 17. Hutsaliuk O. M., Navolokina A. S. Research on the economic interaction between the labor market and human resources in the healthcare sector in Ukraine. Економічні інновації. 2020. Т. 22. № 1 (74). С. 37-51. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51. 18. Bondar Iu. А., Operchuk N. I., Ternavskyі A. I., Nahornyi D. O. Theoretical approaches to the management of the strategic development of medical treatment institutions. Економічні інновації. Т. 25. № 1 (86). С. 23-34. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2023.25.1(86).23-33. 19. Bondar Iu., Ternavskyі A., Nahornyi D., Prysiazhna S. Economic assessment of the staffing of the qualitative composition of managerial medical personnel. Освіта і суспільство. 2021. С. 320-328. References 1. Lopushniak, H. S., Ivanenko, Ye. O. (2017). Reformuvannia systemy okhorony zdorovia v konteksti realizatsii stratehii staloho rozvytku “Ukraina-2020” [Reforming the health care system in the context of the implementation of the sustainable development strategy “Ukraine-2020”]. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/84323532.pdf (Accessed November 10, 2023) [in Ukrainian]. 2. Seniuk, Yu. I., Nadiuk, Z. O. (2020). Suchasna derzhavna polityka u sferi okhorony zdorovia: analiz reformuvannia systemy [Modern state policy in the field of health care: an analysis of reforming the system]. Pravo ta derzhavne upravlinnia – Law and public administration, Vol. 2, рp. 211-220. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2020.2.32. (Accessed November 10, 2023) [in Ukrainian]. 3. Dzhyhyr, Yu., Mainziuk, K., Merfi, A., Propper, K. (2022). Vidbudova Ukrainy: pryntsypy ta polityka. Systema okhorony zdorovia [Reconstruction of Ukraine: principles and politics. Health care system]. Paris, CEPR PRESS. Retrieved from https://cepr.org/system/files/2022-12/reconstruction%20book_Ukrainian_0.pdf (Accessed November 10, 2023) [in Ukrainian]. 4. Ivanchov, P. V. (2020). Problemy reformuvannia systemy okhorony zdorovia v Ukraini: instytutsiinyi aspekt [Problems of reforming the healthcare system in Ukraine: institutional aspect]. Aktualni problemy ekonomiky. Publichne upravlinnia ta administruvannia – Actual problems of the economy. Public management and administration, Vol. 6 (228), рp. 133-145. Retrieved from https://eco-science.net/wp-content/uploads/2021/08/6.20._topic_Ivanchov-P.V.133-145.pdf (Accessed November 10, 2023) [in Ukrainian]. 5. Nigel, Edwards, Stephanie, Kumpunen, Kaija, Kasekamp, Alexandr, Katsaga, Olga, Zues (2023). Pervynna medychna dopomoha v Ukraini: dosiahnutyi prohres i nastupni kroky: analiz danykh za 2020–2021 r.: seriia analitychnykh zapysok [Primary health care in Ukraine: progress made and next steps: data analysis for 2020-2021: series of analytical notes]. Copenhagen, World І. В. Шишка 152 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Health Organization Regional Office for Europe. Retrieved from https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/367317/WHO-EURO- 2023-7087-46853-69102-ukr.pdf?sequence=1 (Accessed November 16, 2023) [in Ukrainian]. 6. Yurochko, T., Babliak, O., Badikov, T., Skybchyk, V., Kupyra, D., Kurpita, V., Mykytiuk, Yu. (2023). Bachennia Ukrainy: reformuvannia ta vidnovlennia sotsialno-humanitarnoi sfery v perspektyvi 2030 roku. Rozdil V. Systema okhorony zdorovia v Ukraini [Ukraine's vision: reforming and restoring the social and humanitarian sphere in the perspective of 2030. Section V. Health care system in Ukraine]. Kyiv. Retrieved from https://docs.google.com/document/d/1VeqQarjD2NbYzJr6rd5G4k5jGkrNSeWC/edit (Accessed November 14, 2023) [in Ukrainian]. 7. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo udoskonalennia nadannia medychnoi dopomohy: Zakon Ukrainy vid 01.07.2022 r. № 2347-IX [On the introduction of changes to some legislative acts of Ukraine regarding the improvement of the provision of medical care: Law of Ukraine dated July 1, 2022 No. 2347-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2347-20#top (Accessed November 14, 2023) [in Ukrainian]. 8. Deiaki pytannia orhanizatsii spromozhnoi merezhi zakladiv okhorony zdorovia: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 28.02.2023 r. № 174 [Some issues of the organization of a capable network of health care institutions: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated February 28, 2023 No. 174]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-п#Text (Accessed November 14, 2023) [in Ukrainian]. 9. Pro systemu hromadskoho zdorovia: Zakon Ukrainy vid 06.09.2022 r. № 2573-IX [On the public health system: Law of Ukraine dated September 6, 2022 No. 2573-IX].. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-IX#Text (Accessed No- vember 14, 2023) [in Ukrainian]. 10. Pro likarski zasoby: Zakon Ukrainy vid 28.07.2022 r. № 2469-IX [On medicinal products: Law of Ukraine dated 07/28/2022 No. 2469-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-20#Text (Accessed November 14, 2023) [in Ukrainian]. 11. Kovtoniuk, P., Korchak, T. (2023). Kriz viinu: shcho vidbulosia z okhoronoiu zdorovia u 2022 rotsi [Through War: What Happened to Health Care in 2022]. life.pravda.com.ua. Retrieved from: https://life.pravda.com.ua/health/2023/04/3/253632/ (Accessed November 14, 2023) [in Ukrainian]. 12. Stavlennia do medychnoi reformy v Ukraini. Rezultaty zahalnonatsionalnoho opytuvannia hromadskoi dumky [Attitude to- wards medical reform in Ukraine. The results of a nationwide survey of public opinion] (2020). Retrieved from: https://socis.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/04/Медичні-послуги-та-медична-реформа.pdf (Accessed November 12, 2023) [in Ukrainian]. 13. Reformatsiia krainy. Pohliad hromadian: yaki reformy potribni v 2023 ta yaka uspishnist vzhe provedenykh [Reformation of the country. Citizens' view: what reforms are needed in 2023 and how successful those have already been]. (2023). Presentation. Retrieved from: https://youkraina.com.ua/files/Factum_Group_YOUкраїна_Спецвипуск_Реформи.pdf (Accessed November 16, 2023) [in Ukrainian]. 14. Solohub, I. (2023). Uspishnist reform i hromadianska aktyvnist: shcho dumaiut ukraintsi [Success of reforms and civic ac- tivism: what Ukrainians think]. Retrieved from: https://voxukraine.org/uspishnist-reform-i-gromadyanska-aktyvnist-shho-dumayut- ukrayintsi (Accessed November 17, 2023) [in Ukrainian]. 15. Hutsaliuk, O. M., Navolokina, A. S. (2018). Otsinka konkurentospromozhnosti haluzi vyshchoyi medychnoyi osvity ta yiyi zakladiv v konteksti ekonomichnoyi vzayemodiyi [Evaluation of the competitiveness of the field of higher medical education and its institutions in the context of economic interaction]. Efektyvna ekonomika, 5. Retrieved from: http://www.econ- omy.nayka.com.ua/?op=1&z=7085 [in Ukrainian]. 16. Hutsaliuk, O. М. (2019). Analiz stanu kadrovoho zabezpechennia sfery okhorony zdorovia Ukrainy u period reformuvannia [Analysis of the state of staff provision in the healthcare sector in the period of reform]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 110-114. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114 [in Ukrainian]. 17. Hutsaliuk, O. M., Navolokina, A. S. (2020). Research on the economic interaction between the labor market and human resources in the healthcare sector in Ukraine. Ekonomichni innovatsii – Economic innovations, Vol. 22, Iss. 1 (74), pp. 37-51. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51. 18. Bondar, Iu. A., Operchuk, N. I., Ternavskyi, A. I., Nahornyi, D. O. (2023). Theoretical approaches to the management of the strategic development of medical treatment institutions. Ekonomichni innovatsii – Economical innovations, Vol. 25, Issue 1(86), pp. 23-34. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2023.25.1(86).23-33 [in Ukrainian]. 19. Bondar, Iu., Ternavskyi, A., Nahornyi, D., Prysiazhna, S. (2021). Economic assessment of the staffing of the qualitative composition of managerial medical personnel. Osvita i suspilstvo – Education and Society, рp. 320-328. Шишка І. В. Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України Результативність, повнота, своєчасність заходів з реформування сфери охорони здоров’я можуть бути по-різному оці- нені окремими зацікавленими сторонами як-то фахівці, науковці, експерти, населення. Кожна з зазначених зацікавлених сто- рін має власні пріоритети щодо результатів реформування медичної галузі. Попри це, співставлення різних оціночних точок зору надає змогу узагальнити наявні результати та розробити подальші кроки з удосконалення умов функціонування медичної галузі. Проаналізовано результати кабінетного аналізу даних, зібраних протягом 2020-2021 років експертами ВООЗ щодо стану української системи первинної медичної допомоги. Узагальнено оцінки українських і іноземних науковців, експертів, фахів- ців стосовно позитивних і негативних результатів реформування медичної галузі. Проаналізовано результати загальнонаціо- нального опитування громадської думки, яке проводилось Центром «SOCIS» у 2019 і 2020 роках щодо сприйняття населенням результатів реформування сфери охорони здоров’я, а також результати опитування 1000 українців у квітні 2023 року, прове- деного соціологічною компанією «Factum Group» у межах соціальної ініціативи «YOUкраїна». Багато в чому з думками експертів ВООЗ погоджуються представники академічних і наукових кіл, які до недоліків ре- формування сфери охорони здоров’я віднесли: недосконалу організацію та недостатнє фінансування, обмеженість суб’єктно- правових відносин, прогалини у функціонуванні ЕСОЗ, неефективне управління людськими ресурсами та суперечливе зако- нодавство. На думку пацієнтів у результаті проведення заходів реформування не відбулося відчутних змін у рівні якості І. В. Шишка 153 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 надання медичних послуг. При цьому рівень підтримки медичної реформи з боку населення країни є недостатнім і майже 40% опитаних вважають реформу не успішною. Ключові слова: реформа системи охорони здоров’я, переваги і недоліки реформи, експертні оцінки ВООЗ, загальнона- ціональне опитування громадської думки, підтримка реформи населенням. Shyshka I. Analysis of Expert Evaluations of the Effectiveness of the Reform of the Health Care System of Ukraine The effectiveness, completeness, and timeliness of measures to reform the health care sector can be assessed differently by individual stakeholders, such as specialists, scientists, experts, and the public. Each of these interested parties has its own priorities regarding the results of reforming the medical industry. Despite this, the comparison of different evaluation points of view makes it possible to generalize the available results and to develop further steps to improve the operating conditions of the medical field. The results of the office analysis of data collected during 2020-2021 by WHO experts regarding the state of the Ukrainian primary medical care system were analyzed. Assessments of Ukrainian and foreign scientists, experts, specialists regarding the positive and negative results of reforming the medical industry are summarized. The results of a nationwide public opinion survey conducted by the SOCIS Center in 2019 and 2020 regarding the public's perception of the results of health care reform were analyzed, as well as the results of a survey of 1,000 Ukrainians in April 2023 conducted by the sociological company Factum Group within the scope of social “YOUkraina” initiative. In many respects, the representatives of academic and scientific circles agree with the opinions of WHO experts, who attributed the following to the shortcomings of health care reform: imperfect organization and insufficient funding, limited subject-legal relations, gaps in the functioning of the health care system, inefficient management of human resources and contradictory legislation. According to the patients, as a result of the reform measures, there were no significant changes in the level of quality of the provision of medical services. At the same time, the level of support for the medical reform from the country's population is insufficient, and almost 40% of respondents consider the reform to be unsuccessful. Keywords: reform of the health care system, advantages and disadvantages of the reform, WHO expert assessments, nationwide public opinion survey, public support for the reform. Стаття надійшла до редакції 29.03.2024

Аналіз експертних оцінок результативності реформи системи охорони здоров’я України

Репозитарії

Схожі ресурси