Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України

У сучасних умовах глобалізації та інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом (ЄС) особливо актуальною стає тема гармонізації ринку освітніх послуг, зокрема у сфері позашкільної музичної освіти. Гармонізація освітніх стандартів та підходів між країнами ЄС та Україною дозволяє створити...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Літвяк, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Менеджмент персоналу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199670
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України / А.В. Літвяк // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 154-165. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199670
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1996702024-10-19T20:52:07Z Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України Літвяк, А.В. Менеджмент персоналу У сучасних умовах глобалізації та інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом (ЄС) особливо актуальною стає тема гармонізації ринку освітніх послуг, зокрема у сфері позашкільної музичної освіти. Гармонізація освітніх стандартів та підходів між країнами ЄС та Україною дозволяє створити єдиний освітній простір, який забезпечує високий рівень підготовки фахівців, конкурентоспроможних як на національному, так і на міжнародному ринках праці. Стаття присвячена аналізу ключових аспектів гармонізації ринку освітніх послуг у сфері музичної освіти, що включає в себе розгляд нормативно-правової бази, аналіз методів та інструментів, що використовуються для гармонізації, а також оцінку впливу цих процесів на розвиток позашкільної музичної освіти в Україні. Значна увага приділяється дослідженню досвіду країн ЄС у впровадженні єдиних стандартів освіти, зокрема в галузі музичної освіти, та його можливому застосуванню в українському контексті. Стаття також аналізує існуючі проблеми та виклики, що стоять на шляху гармонізації, серед яких можна виділити необхідність адаптації національного законодавства, підвищення рівня професійної підготовки викладачів, а також забезпечення фінансової та інституційної підтримки цього процесу з боку держави та міжнародних організацій. Крім того, обговорюються перспективи розвитку ринку освітніх послуг в Україні в умовах інтеграції до європейського освітнього простору. У результаті дослідження, виявлено, що гармонізація ринку освітніх послуг у сфері позашкільної музичної освіти є необхідним кроком для забезпечення конкурентоспроможності української освітньої системи, її інтеграції в європейський простір та підвищення якості музичної освіти. Це також створює передумови для розвитку культурного обміну та збереження національних музичних традицій, що сприяє формуванню унікального культурного ландшафту Європи. Загалом, гармонізація освітніх послуг у сфері музичної освіти має стати основою для розвитку стійкої та якісної освітньої системи, яка відповідатиме потребам сучасного суспільства та викликам глобального ринку праці. In the current conditions of globalization and integration processes between Ukraine and the European Union (EU), the topic of harmonization of the educational services market, in particular in the field of extracurricular music education, becomes especially relevant. Harmonization of educational standards and approaches between the EU countries and Ukraine allows creating a single educational space that provides a high level of specialists’ training competitive both at the national and international labor markets. The article is devoted to the analysis of harmonization key aspects of the educational services’ market in the field of music education, which includes consideration of the legal framework, analysis of methods and tools used for harmonization, as well as assessment of the these processes’ impact on the development of extracurricular music education in Ukraine. Considerable attention is paid to the study of the experience of the EU countries in the uniform standards’ implementation of education, in particular in the field of music education, and its possible application in the Ukrainian context. The article also analyzes the existing problems and challenges that stand in the way of harmonization, among which are the need to adapt national legislation, improve the level of teachers’ professional training, as well as provide financial and institutional support for this process from the state and international organizations. In addition, the prospects for the educational services market development in Ukraine in terms of integration into the European educational space are discussed. As the result of the study, it was found that the harmonization of the educational services’ market in the field of extracurricular music education is a necessary step to ensure the competitiveness of the Ukrainian educational system, its integration into the European space and improving the music education quality. It also creates preconditions for the cultural exchange development and national musical traditions preservation, which contributes to the formation of a unique cultural landscape in Europe. In general, the educational services harmonization in the field of music education should become the basis for the development of a sustainable and high-quality educational system that will meet the needs of modern society and the challenges of the global labor market. 2024 Article Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України / А.В. Літвяк // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 154-165. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-154-165 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199670 37.091.33-027.22:78.091+339.92(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу
spellingShingle	Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Літвяк, А.В. Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України Економічний вісник Донбасу
description	У сучасних умовах глобалізації та інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом (ЄС) особливо актуальною стає тема гармонізації ринку освітніх послуг, зокрема у сфері позашкільної музичної освіти. Гармонізація освітніх стандартів та підходів між країнами ЄС та Україною дозволяє створити єдиний освітній простір, який забезпечує високий рівень підготовки фахівців, конкурентоспроможних як на національному, так і на міжнародному ринках праці. Стаття присвячена аналізу ключових аспектів гармонізації ринку освітніх послуг у сфері музичної освіти, що включає в себе розгляд нормативно-правової бази, аналіз методів та інструментів, що використовуються для гармонізації, а також оцінку впливу цих процесів на розвиток позашкільної музичної освіти в Україні. Значна увага приділяється дослідженню досвіду країн ЄС у впровадженні єдиних стандартів освіти, зокрема в галузі музичної освіти, та його можливому застосуванню в українському контексті. Стаття також аналізує існуючі проблеми та виклики, що стоять на шляху гармонізації, серед яких можна виділити необхідність адаптації національного законодавства, підвищення рівня професійної підготовки викладачів, а також забезпечення фінансової та інституційної підтримки цього процесу з боку держави та міжнародних організацій. Крім того, обговорюються перспективи розвитку ринку освітніх послуг в Україні в умовах інтеграції до європейського освітнього простору. У результаті дослідження, виявлено, що гармонізація ринку освітніх послуг у сфері позашкільної музичної освіти є необхідним кроком для забезпечення конкурентоспроможності української освітньої системи, її інтеграції в європейський простір та підвищення якості музичної освіти. Це також створює передумови для розвитку культурного обміну та збереження національних музичних традицій, що сприяє формуванню унікального культурного ландшафту Європи. Загалом, гармонізація освітніх послуг у сфері музичної освіти має стати основою для розвитку стійкої та якісної освітньої системи, яка відповідатиме потребам сучасного суспільства та викликам глобального ринку праці.
format	Article
author	Літвяк, А.В.
author_facet	Літвяк, А.В.
author_sort	Літвяк, А.В.
title	Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України
title_short	Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України
title_full	Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України
title_fullStr	Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України
title_full_unstemmed	Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України
title_sort	гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн єс та україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Менеджмент персоналу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199670
citation_txt	Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України / А.В. Літвяк // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 154-165. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT lítvâkav garmonízacíârinkuosvítníhposlugzakladívpozaškílʹnoímuzičnoíosvítikraínêstaukraíni
first_indexed	2024-10-20T04:03:56Z
last_indexed	2024-10-20T04:03:56Z
_version_	1813404226911469568
fulltext	А. В. Літвяк 154 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-154-165 УДК 37.091.33-027.22:78.091+339.92(477) А. В. Літвяк, здобувач третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти, асистент-стажист кафедри економіки, обліку і оподаткування, ORCID 0009-0008-1376-3759, e-mail: litviakalla69@gmail.com, Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси ГАРМОНІЗАЦІЯ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄС ТА УКРАЇНИ Постановка проблеми. У сучасному глобалі- зованому світі розвиток освітніх систем різних країн вимагає постійної взаємодії та обміну досвідом. Од- ним із важливих аспектів такої взаємодії є гармоні- зація освітніх послуг, що забезпечує взаємне ви- знання кваліфікацій, підвищення якості освіти та по- легшення академічної мобільності учнів і педагогів. У цьому контексті питання гармонізації ринку ос- вітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн Європейського Союзу та України набуває осо- бливого значення. Позашкільна музична освіта відіграє важливу роль у формуванні музичних здібностей, креатив- ного мислення та загальної культурної обізнаності дітей та молоді. Вона є невід’ємною частиною куль- турної освіти і сприяє всебічному розвитку особис- тості. Проте, через різноманіття підходів, методик та стандартів, що існують у різних країнах, виникає необхідність гармонізації цих систем для забезпе- чення високої якості освіти та створення єдиних стандартів. Гармонізація ринку освітніх послуг між Украї- ною та країнами ЄС дозволить не лише підвищити рівень музичної освіти, але й створити умови для більш тісної інтеграції України в європейський ос- вітній простір. Це передбачає адаптацію національ- них освітніх програм до європейських стандартів, вдосконалення методик викладання, обмін досвідом між викладачами та учнями, а також розширення можливостей для участі у міжнародних проєктах і конкурсах. Таким чином, дослідження процесів гармоніза- ції ринку освітніх послуг позашкільної музичної освіти є актуальним і важливим для розвитку освіти як в Україні, так і в Європейському Союзі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Гармонізація ринку освітніх послуг у сфері поза- шкільної музичної освіти є важливим напрямом до- сліджень, особливо в контексті інтеграції України до європейського освітнього простору. Теоретич- ним та прикладним питанням формування, розвитку та функціонування ринку освітніх послуг присвя- чені наукові праці таких дослідників: А. Антохова, Й. Бескида, Т. Боголіб, О. Грішнової, М. Доліш- нього, Т. Ілляшенко, Л. Іщука, І. Каленюк, Л. Коза- ренка, І. Комарницького, О. Кратт, О. Кукліна, Р. Патора, І. Ходикіна, О. Черниш та деяких інших. Разом з тим, враховуючи євроінтеграційний вектор розвитку України, недостатньо дослідженими зали- шаються питання гармонізації національного ринку освітніх послуг у сфері позашкільної музичної освіти з ринком країн Європейського Союзу задля розвитку співпраці між країнами, підвищення кон- курентоспроможності освітніх установ на міжнаро- дному рівні, а також створення більш інтегрованого та прозорого освітнього простору, що відповідає ви- могам сучасного глобалізованого світу. Метою дослідження є визначення шляхів адаптації та узгодження освітніх стандартів, про- грам і методик позашкільної музичної освіти в Ук- раїні з європейськими практиками. Дане дослі- дження спрямоване на виявлення основних викликів та можливостей у процесі гармонізації, а також на розробку рекомендацій щодо підвищення якості му- зичної освіти в Україні через інтеграцію в європей- ський освітній простір. Виклад основного матеріалу й отриманих наукових результатів. Однією із ключових рис ци- вілізованої, індустріальної країни на сучасному етапі суспільного прогресу являється ефективний та високорозвинений ринок освітніх послуг [1]. В Ук- раїні ринок освітніх послуг довготривалий час під- дається негативному впливу як ендогенних факто- рів, так і екзогенних. Неузгодженість законодавства також сповільнює реформування і наближення освіти, зокрема й музичної, до європейських умов освітнього простору, а сучасними демографічними тенденціями обумовлюється негативна динаміка ін- дексів місткості ринку освітніх послуг і зростання рівня конкуренції між закладами та організаціями, які їх пропонують. © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 А. В. Літвяк 155 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Ринок освітніх послуг є досить специфічним. Так, О. Мудра виокремлює наступні його ключові особливості: «... неоднакова доступність усіх суб’єктів ринку до відповідних ресурсів; асиметрич- ність інформації, яка передбачає відмінність в знан- нях одних учасників у порівнянні із іншими; форму- вання ринкових відносин у сфері освіти відбува- ється на засадах ринкової конкуренції за впливу дер- жавного регулювання; структурування ринку освіт- ніх послуг проводиться за економічною та територі- альною локальністю, за кон’юнктурною та сегмент- ною ознаками; висока еластичність попиту на ос- вітні послуги, швидка реакція на зміни попиту; ін- дивідуальність та нестандартність наданих послуг і технологій, висока диференціація продукту за од- ним і тим самим напрямком; розвиток функції адап- тації освіти та людини до нових можливостей нав- чання, перенавчання; орієнтація молоді на більш престижні, ніж музична, професії; зміни суспільної думки щодо сприйняття освіти як найважливішої передумови та основи матеріального добробуту; формування недержавної освіти на всіх рівнях» [2, с. 38]. На національному ринку освітніх послуг закла- дів позашкільної музичної освіти функціонують за- клади комунальної та приватної форм власності (рис. 1). Рис. 1. Розподіл закладів позашкільної музичної освіти України за формою власності, од. Джерело: побудовано автором на основі [3-5]. Наднизька кількість приватних закладів поза- шкільної музичної освіти, скорочення кількості ко- мунальних закладів на тлі зменшення кількості ви- хованців та педагогічних працівників (рис. 2) свід- чить про зниження попиту на освітні послуги, який виник, в тому числі, й внаслідок обмежень пандемії COVID-19, яка унеможливила надання музичних освітніх послуг дистанційно, та розгортання повно- масштабної війни в Україні з 2022 року. Рис. 2. Кількість вихованців та педагогічних працівників закладів позашкільної музичної освіти в Україні Джерело: побудовано автором на основі [3-5]. 629 590 531 478 483 4 4 3 1 1 0 100 200 300 400 500 600 700 2019/2020 2020/2021 2021/2022 2022/2023 2023/2024 Колективна Приватна 599951 537472 471288 365014 359958 21440 21749 20211 18205 17509 0 100000 200000 300000 400000 500000 600000 700000 2019/2020 2020/2021 2021/2022 2022/2023 2023/2024 Кількість вихованців, чол. Кількість педагогічних працівників, чол. А. В. Літвяк 156 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Якість наданих освітніх послуг залежить знач- ною мірою від якості кадрового складу закладів по- зашкільної музичної освіти. За даними Інституту освітньої аналітики [3-5] понад 75% педагогічних працівників закладів позашкільної музичної освіти мають повну вищу освіту (магістр або спеціаліст), однак, разом з тим, близько 4% мають лише за- гальну середню освіту і рівень їх кваліфікації потре- бує підвищення. Як бачимо на ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти в Україні спостеріга- ються негативні тенденції щодо зменшення попиту на музичні освітні послуги. Однією із ключових передумов зменшення попиту на освітні музичні по- слуги в Україні є незадоволеність якістю послуг, які надаються позашкільними музичними освітніми за- кладами, зниження рівня доходів населення і, як на- слідок, низька його платоспроможність та зростання рівня інфляції, непрестижність музичної професії та низький рівень заробітних плат. Вищезазначені при- чини обумовлюють необхідність постійних корегу- вань стратегій закладів музичної освіти та організа- ційних змін задля адаптації до мінливого зовніш- нього середовища та зростання попиту [6]. Такими стратегіями розвитку національного ринку освітніх послуг закладів музичної освіти повинна враховува- тися інтеграція ринку освітніх послуг закладів музи- чної освіти і саме системи освіти у ринок освітніх послуг закладів музичної освіти Європейського Со- юзу. Євроінтеграційні процеси, які відбуваються в усіх сферах української економіки, також активно впливають і на освітній процес. Роль знань та вмінь із розвитком економічних процесів посилюється. Знання та вміння стають то- варом на ринку освітніх послуг. Відповідно, удоско- налення ринку освітніх послуг являється необхід- ною умовою практичної реалізації цілі держави із соціально-орієнтованою економікою до підвищення життєвого рівня населення [7, с. 617]. Слід зазначити, що ринок освітніх послуг в Ук- раїні розглядається як система відносин у ринкових умовах щодо купівлі-продажу освітньої послуги, яка з огляду на це стає товаром. Необхідно відмі- тити, що об’єктом купівлі-продажу на даному ринку виступає не власне освіта як процес набуття певних знань, а саме освітня послуга, яка в себе включає комплекс матеріальних і нематеріальних ресурсів, потрібних для навчального процесу. І за таких об- ставин ринок освітніх послуг може розглядатися з двох ракурсів: як частину ринку праці та як само- стійний елемент [8]. Основою консолідації європейських країн ви- ступила ідея створення «зони європейської освіти», сформовано основні принципи, на яких базується структурування національних систем освіти. В умо- вах виконання Угоди про асоціацію із Європейсь- ким Союзом ринок освітніх послуг в Україні, висту- паючи вагомою складовою національної системи освіти, сьогодні розвивається під впливом вище- зазначених процесів, однак має низку проблем, які сповільнюють гармонізацію з ринком ЄС. Розглядатимемо гармонізацію ринків освітніх послуг як процес узгодження та уніфікації освітніх стандартів, програм, методик викладання та інших аспектів освітньої діяльності між різними країнами або регіонами. Метою гармонізації є забезпечення взаємного визнання освітніх кваліфікацій, підви- щення якості освіти, полегшення академічної та професійної мобільності, а також створення єдиного освітнього простору, де освітні послуги відповіда- ють загальновизнаним стандартам [9, с. 30]. Оскільки в сучасному світі освіта та знання яв- ляються інтернаціональним явищем, в умовах інтег- раційних та глобалізаційних процесів, які охопили абсолютно усі сфери людського життя, включаючи освітню, відбуваються формування і розвиток єди- ного глобального освітнього простору на основі зближення підходів різноманітних країн щодо орга- нізації освіти [10, с. 27]. Освітнє законодавство країн ЄС та України має як спільні риси, так і суттєві відмінності, зумовлені історичними, культурними, соціальними та еконо- мічними факторами. У контексті музичної освіти ці особливості можна розглянути через різні аспекти (табл. 1). Таблиця 1 Особливості освітнього законодавства країн ЄС та України у контексті музичної освіти Особливість Країни Європейського Союзу Україна 1 2 3 1. Фінансування освіти Фінансування музичної освіти у країнах ЄС за- безпечується за рахунок державних коштів, місцевих бюджетів, приватних інвестицій та грантів. Існують спеціальні програми ЄС, що підтримують музичну та культурну освіту, такі як програма Erasmus+ В Україні фінансування музичної освіти також здійснюється за рахунок державного бюджету, але ресурси часто обмежені. Спостерігається зростання ролі приватного фінансування та міжнародних грантів для підтримки розвитку цієї галузі 2. Міжнародна спів- праця та інтеграція В ЄС міжнародна співпраця є ключовим еле- ментом освітньої політики. Європейські ос- вітні програми активно сприяють обміну сту- дентами та викладачами, спільним дослідниць- ким проєктам і культурним обмінам Україна активно працює над інтеграцією в єв- ропейський освітній простір, беручи участь у міжнародних програмах та проєктах. Важли- вим аспектом є гармонізація освітніх програм та стандартів із європейськими А. В. Літвяк 157 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Закінчення табл. 1 1 2 3 3. Законодавчі рамки та регуляція освіти Освітнє законодавство в країнах ЄС регулю- ється на національному рівні, але існує гармо- нізація через спільні директиви та рекоменда- ції Європейського Союзу. Наприклад, Болон- ський процес забезпечує узгодження освітніх стандартів, у тому числі в галузі музичної освіти, сприяючи мобільності студентів і ви- кладачів. Музична освіта часто включена в за- гальний контекст культурної освіти і підпадає під регулювання національних законів про освіту Освітнє законодавство України також розроб- лене на національному рівні. Музична освіта регулюється загальними законами про освіту, а також спеціалізованими актами, які стосу- ються позашкільної та мистецької освіти. Існує прагнення до гармонізації з європейськими стандартами, що відображається у відповідних реформах та оновленнях законодавства 4. Освітні стандарти та програми Освітні стандарти в галузі музики визнача- ються національними освітніми органами, проте вони часто узгоджуються з європейсь- кими рамковими кваліфікаціями (EQF). Стан- дарти акредитації освітніх програм чітко про- писані і враховують як академічні, так і прак- тичні аспекти підготовки. Існує широка авто- номія закладів у виборі програм і методик ви- кладання Освітні стандарти встановлюються Міністер- ством освіти і науки України та іншими відпо- відними органами. Програми музичної освіти часто стандартизовані, але поступово впро- ваджуються елементи автономії закладів. Існує процес оновлення та узгодження стандартів із європейськими вимогами 5. Акредитація та контроль якості У країнах ЄС акредитація освітніх закладів і програм є важливим механізмом забезпечення якості освіти. Процеси акредитації зазвичай виконуються незалежними агентствами, які ді- ють на національному або міжнародному рівні. Високий рівень автономії закладів супрово- джується суворим контролем якості В Україні процес акредитації також регламен- тується на державному рівні, з акцентом на відповідність національним стандартам. Однак поступово впроваджуються незалежні оцінки якості та акредитації, спрямовані на підви- щення міжнародної відповідності 6. Культурна полі- тика та вплив на освіту Музична освіта часто є частиною ширшої культурної політики, що підтримується на дер- жавному та регіональному рівнях. Політика ЄС сприяє збереженню культурної спадщини та розвитку нових культурних ініціатив В Україні музична освіта також інтегрована в національну культурну політику, але зосе- реджена на збереженні національної культур- ної спадщини в умовах глобалізації та європей- ської інтеграції Джерело: сформовано автором. Надання освітніх послуг закладів музичної позашкільної освіти в Україні регулюється низкою нормативно-правових актів, що мають комплексний зміст. Враховуючи складність та багатогранність правовідносин в сфері надання освітніх послуг, вони регулюються актами господарського, адміністра- тивного та цивільного законодавства. Ст. 53 Конституції України кожному гаранту- ється право на освіту, «... держава забезпечує досту- пність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і після- дипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам» [11]. Пункт 3 статті 116 Конституції України визна- чає, що проведення політики у сфері освіти забезпе- чується Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), а пунктом 6 статті 92 передбачено, що засади регу- лювання освіти визначаються виключно законами України [11]. Серед законодавства України виділяють за- гальні господарські закони. Господарський кодекс України (далі – ГКУ), виступаючи актом загального законодавства, не включає окремі норми, якими б регулювалася виключно господарська діяльність щодо надання освітніх послуг. Але із пункту 2 статті 69 ГКУ слідує, що у підприємства можуть бути власні навчальні заклади: «Підприємство забезпечує підготовку кваліфікованих робітників та спеціаліс- тів, їх економічне і професійне навчання як у влас- них навчальних закладах, так і в інших навчальних закладах за відповідними угодами. Підприємство надає пільги відповідно до закону своїм працівни- кам, які навчаються без відриву від виробництва» [12]. Тобто, господарська діяльність щодо надання послуг в сфері освіти і, зокрема музичної, прова- диться на загальних засадах господарювання. Її особливості визначаються спеціальними норма- тивно-правовими актами. У Цивільному кодексі України глава 63 присвя- чена договорам про надання послуг. З-поміж цих до- говорів виділяють договори про надання послуг зв’язку, аудиторських, інформаційних, консульта- ційних, медичних, ветеринарних послуг, послуг з туристичного обслуговування, навчання тощо [13]. З-поміж актів спеціального законодавства, якими регулюється діяльність закладів музичної по- зашкільної освіти щодо надання освітніх послуг, вища юридична сила належить законам України: «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII, яким визначаються загальні принципи організації освіти в Україні, включаючи музичну освіту [14], А. В. Літвяк 158 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року № 1841-III, на основі якого визначається державна політика у сфері позашкільної освіти, її правові, со- ціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади, включаючи музичну освіту [15] та «Про культуру» від 14 грудня 2010 року № 2778-VI, який визначає загальні принципи культурної полі- тики в Україні, включаючи підтримку мистецтва, музики та культурних програм [16], Стратегія роз- витку освіти в Україні до 2030 року (документ, який визначає стратегічні цілі та завдання в галузі освіти, включаючи мистецьку освіту) [17]. До підзаконних нормативно-правових актів щодо регулювання надання послуг в сфері освіти на- лежать: Указ Президента України «Про затвер- дження Національної доктрини розвитку освіти» від 17 квітня 2002 року № 347/2002 [18], Постанова Ка- бінету Міністрів України «Про затвердження пере- ліку типів позашкільних навчальних закладів і По- ложення про позашкільний навчальний заклад» від 06 травня 2001 року № 433 [19], Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчаль- ними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комуна- льної форми власності» від 27 серпня 2010 року № 796 [20] та ін. Зазначені вище акти направлені на забезпе- чення надання навчальними закладами макси- мально якісних освітніх послуг. Однак глобалізо- вана сучасність обумовлює постійні зміни законо- давства, що визначають правила надання освітніх послуг, з метою його гармонізації з європейським законодавством. В країнах Європейського Союзу конституційне право на освіту є фундаментальним принципом, яке закріплене у їхніх конституціях. Освіта визнається основним правом людини та важливим інструмен- том для індивідуального та соціального розвитку [21]. У контексті музичної освіти застосування цього права набуває особливої актуальності, врахо- вуючи роль музики в культурному формуванні, ког- нітивному розвитку та художньому самовираженні осіб [22]. Правові принципи, які лежать в основі регулю- вання та просування музичної освіти, ґрунтуються на різних нормативних інструментах як на націо- нальному рівні, так і на рівні Європейського Союзу. Загальна декларація прав людини, прийнята Гене- ральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 1948 році, встановлює у статті 26, що кожна лю- дина має право на освіту, спрямовану на повний розвиток людської особистості [23]. Цей фундамен- тальний принцип підкріплений Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права, який визнає право кожного на освіту та уч- асть у культурному житті [24]. Зосереджуючись на національному рівні, відмі- тимо, що у європейському контексті Німеччина ви- діляється своєю давньою традицією цінування му- зичної освіти. Основний закон Німеччини (Grundgesetz) гарантує мистецьку та наукову сво- боду, забезпечуючи конституційну основу для про- сування музичної освіти [25]. Крім того, федера- тивна структура країни покладає на штати, які нази- ваються землями, відповідальність за освіту, що призводить до різноманітності політики та програм для музичної освіти [26]. Така децентралізація до- зволяє краще адаптуватися до місцевих реалій, але також створює проблеми для координації та рівності між державами. Деякі федеральні землі мають спе- ціальні правові норми/закони для музичних за- кладів: Бранденбург, Баден-Вюртемберг, Заксен- Ангальт, Баварія, Берлін та Бремен. Тези правил/ законів стосуються юридично обов’язкових стан- дартів (щодо цілей, обов’язків та структури музич- них закладів, кваліфікації викладачів та директорів, захисту назви «музична школа» та державної фінан- сової підтримки/субсидій). Німеччина має офіційно створений навчальний план для музичної освіти, який реалізується всіма музичними школами, афілійованими Асоціацією ні- мецьких музичних шкіл (VdM). Навчальний план розробляється Асоціацією німецьких музичних шкіл. Фінляндія, визнана на міжнародному рівні завдяки досконалості своєї освітньої системи, має музичну освіту як обов’язковий компонент навчаль- ної програми з перших років базової освіти [27]. Конституція Фінляндії гарантує право на безкошто- вну базову освіту та гарантує автономію навчальних закладів [28]. Державна політика щодо музичної освіти у Фінляндії характеризується великими ін- вестиціями в підготовку вчителів-спеціалістів, шкільну інфраструктуру та підвищення рівня твор- чості та художнього вираження учнів [29]. Фінляндія має офіційно створений навчальний план для музичної освіти на національному рівні, який реалізується всіма музичними закладами і для всіх предметів. Національна навчальна програма була розроблена Національною радою освіти спільно з Асоціацією фінських музичних шкіл та ін- шими громадськими організаціями [30]. В Іспанії музична освіта регулюється спеціаль- ним Законом про освіту (LOE, 2006), тому що це правова основа, на якій сучасні вчителі музики ба- зують свою роботу. В основу Закону покладено три головні принципи: якість і справедливість, спільні зусилля та узгодженість з законодавством Європей- ському Союзу [31]. Важливо мати на увазі, що ко- жна спільнота має свій власний закон. Закон про на- ціональну музичну школу не означає, що кожна лю- дина має право вивчати музику: музична освіта в му- зичних школах є безкоштовним варіантом. Іспанія має офіційно розроблений навчальний план для музичної освіти. Ця національна навчальна програма була розроблена Міністерством освіти. Міністерство освіти має навчальну постанову про А. В. Літвяк 159 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 мінімуми, але кожна громада має свій закон. Отже, не кожен музичний заклад використовує націо- нальну навчальну програму. Кожен музичний за- клад може розробити свою власну навчальну про- граму, враховуючи свої інтереси, особливості муні- ципалітету та цілі центру. У Норвегії діє закон про музичну освіту. Закон включає один пункт, який говорить, що «всі муніци- палітети повинні самостійно або у співпраці з ін- шими муніципалітетами мати пропозицію школи музики та культури для дітей та молоді, організо- вану у взаємозв’язку з обов’язковою шкільною сис- темою або місцевими культурними організаціями». Існує тільки один приватний музичний навчальний заклад в Норвегії, який знаходиться в Осло. Це при- ватна заклад, але він підтримується муніципаліте- том. Заклад пропонує спеціальну освіту таланови- тим дітям та підліткам. Осло також має «нор- мальну» муніципальну музичну та художню школу, де музика викладається на всіх рівнях. Національна спілка музичних шкіл пропонує програму контролю якості/забезпечення музики та художніх шкіл [30]. В Норвегії відсутній офіційно встановлений навчальний план для музичної освіти. Зазвичай му- зичні заклади не розробляють власну навчальну програму; замість цього вчителі несуть відповідаль- ність за складання плану навчання для кожного учня. Тим не менш, є кілька музичних закладів, які використовують міжнародні іспити в якості безкош- товної пропозиції для своїх учнів. Австрія поділяється на федеральні землі (Bundesländer): кожна земля має свій власний закон про музичну освіту. Ці закони стверджують, що «ве- лика кількість, особливо молодих, людей повинна мати можливість відвідувати (навчатися в) музичну школу (заклад)». Окрім державних, є також при- ватні музичні заклади: вони різні в тому, як вони фі- нансуються (в основному за рахунок учнівських зборів). Контроль якості/забезпечення музичних за- кладів здійснюється як самими музичними закла- дами, так і землями. Навчання має оплачуватися у всіх музичних закладах Австрії. Можлива фінансова підтримка тих, хто не може оплатити навчання. Австрія має офіційно встановлений навчальний план для музичної освіти, який реалізується всіма музичними закладами і для всіх предметів. «Офі- ційно» не означає «за національним законодавст- вом», але всі провінції приймають навчальний план розроблений Конференцією австрійських музичних шкіл [30]. Бельгія, її франкомовна частина, має закон про музичний заклад. Закон встановлює, що кожній лю- дині дозволено вивчати музику (діти до 12 років не повинні платити за неї), але він не зобов’язує муні- ципалітети або асоціації організовувати музичні за- клади. Однак близько 98 % муніципалітетів мають художні школи. Існує спеціальна школа для надзви- чайно талановитих підлітків під назвою «Chapelle musicale Reine Elisabeth». Приймаються тільки 12 підлітків (фортепіано, скрипка і віолончель). Їх підтримують приватні спонсори. Крім того, є при- ватні музичні заклади. Вони не повинні поважати за- кони і програми мистецьких освітніх систем. Біль- шість з них призначають альтернативну систему ви- знаним школам. У Бельгії є офіційно встановлена загальна структура музичної освіти на національному рівні. Музичні заклади розробляють власні навчальні про- грами, які повинні бути затверджені урядом [30]. У Данії діє закон про музичну освіту. З 01.01.2007 р. кожна людина має право вступити до музичної школи в кожній громаді. Данія, одна з не- багатьох країн, де приватних музичних закладів немає. Також відсутня система контролю якості/за- безпечення по відношенню до музичних закладів. Всі музичні заклади стягують плату за навчання. Є гранти, доступні для непривілейованих студентів. Данія має офіційно встановлений навчальний план для музичної освіти на національному рівні, але музичні заклади вільні вибирати, чи хочуть вони реалізувати цю національну навчальну програму або ні. Навчальний план розробляється художньою радою держави [30]. У Франції відсутній закон про музичний за- клад. Є багато типів музичних закладів: спеціалізо- вані в основному спрямовані на аматорську підгото- вку та деяку підготовку до допрофесійної музичної підготовки. У Франції також є приватні музичні за- клади. Ситуація у Франції дуже складна, через кіль- кість і відмінності статусів музичних закладів. Існує близько 4 типів державних закладів (близько 2000) і тисячі приватних музичних закладів. Контроль якості/забезпечення музичних закла- дів впроваджується на практиці урядом. Учні му- зичних закладів повинні платити за навчання для всіх типів музичних закладів. Фінансова підтримка для тих, хто не може оплатити навчання, взагалі не- можлива. У Франції офіційно розроблений навчальний план з музичної освіти, який реалізується всіма му- зичними закладами і з усіх предметів. Навчальний план розроблений Міністерством культури Франції [30]. Слід відмітити, що у Бельгії, Італії, Норвегії, Швеції, Швейцарії відсутній офіційно встановлений навчальний план для музичної освіти на національ- ному рівні, а в Данії, Фінляндії та Ісландії в навча- льних планах не передбачена можливість вибору між індивідуальним та колективним заняттями [32]. Ці приклади ілюструють різноманіття механіз- мів та державної політики щодо музичної освіти в Європейському Союзі. У той час як деякі країни за- стосовують більш централізовані та директивні під- ходи, інші віддають перевагу децентралізації та міс- цевій автономії. Існують також відмінності у спря- мованості навчальних планів та програм, підготовці учнів та інвестиціях в інфраструктуру та дидактичні ресурси. А. В. Літвяк 160 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Що стосується наднаціонального рівня, то у 2010 році Європейська музична рада (EMC) запус- тила робочу групу з музичної освіти для вивчення реалізації Сеульської адженди розвитку музичної освіти та пошуку шляхів адаптації документа для музичного сектора в Європі. Результатом стала так звана Боннська декларація – документ, спрямований на сектор музичної освіти і на політиків, які прийма- ють рішення [33]. Перша мета Боннської декларації зосереджена на доступі: «Доступ до музичної освіти та активної музичної участі – це право людини, яке має бути за- безпечене для людей різного віку та будь-якого по- ходження в Європі» [33]. Цей доступ включає нав- чання протягом життя, партисипативна музична освіта як частина навчального плану, визнання не- формальних та неформальних можливостей музич- ної освіти, різноманітність місць, в яких пропону- ється музична освіта та відображає різноманітність суспільства та взаємодію з художніми та нехудож- німи дисциплінами. Друга мета підкреслює важливість та вимоги до високоякісної музичної освіти: «Запевняйте, що мистецька освіта та програми мають високу якість у концепції та наданні» [33]. У документі зазначено, що якість музичної освіти може бути досягнута та покращена, наприклад, шляхом працевлаштування високоякісних практиків музичної освіти на ранніх етапах навчання, професійної підготовки музикан- тів та музичної підготовки для всіх фахівців освіти, а також модернізованої підготовки вчителів музики та розробки відповідних систем оцінювання (для всіх освітніх закладів). Третя мета відображає «взаємозалежність осо- бистості та суспільства і знову підкреслює потен- ціал музики для соціальної відповідальності та між- культурного діалогу» [33]. У декларації, наприклад, зазначено, що музична освіта повинна бути орієнто- вана на контекст і враховувати зміни в суспільстві, міжкультурна підготовка повинна бути включена в професійну підготовку для всіх музикантів і практи- ків музичної освіти, музичні освітні заклади в фор- мальному секторі та організації, що пропонують не- формальну музичну освіту повинні запропонувати більше заходів, спрямованих на вирішення соціаль- них і культурних проблем. Рекомендації Боннської декларації адресовані не тільки політикам і урядам, а й організаціям у музичній сфері. Європейський Союз серйозно ставиться до пи- тання мистецької освіти, особливо через Європейсь- кий порядок денний для культури та включення тво- рчості в стратегічні рамки освіти та навчання. Однак досі немає конкретної програми підтримки мистець- ких освітніх ініціатив, а у Стратегічній Адженді Єв- ропейського Союзу 2024-2029 [34] в переліку стар- тегічних орієнтирів відсутні питання культури, тож важливо продовжувати підкреслювати значущість мистецтва, культури та освіти для Європейського Союзу як партнерства членів, єдність якого в різно- манітті. Дослідивши системи музичної освіти рівних країн Європейського Союзу та їх правовий базис, можемо відзначити різноманіття підходів до на- дання освітніх музичних послуг та самої освіти. Ра- зом з тим, це не перешкоджає їх гармонійному співіснуванню на європейському ринку. Тому Укра- їна, як країна з величезним культурним та, зокрема, музичним надбанням, може інтегруватися до євро- пейського простору та зайняти гідну нішу на євро- пейському ринку за умови модернізації підходів до надання освітніх музичних послуг. Гармонізація ринку освітніх послуг у сфері му- зичної освіти залежить від комплексу факторів, які впливають на інтеграцію освітніх систем, стандар- тизацію навчальних програм, а також на можливість мобільності учнів та викладачів між країнами (табл. 2). Таблиця 2 Фактори, що впливають на гармонізацію ринку освітніх послуг у сфері музичної освіти № з/п Фактор Значення 1 2 3 1 Законодавчі та нормативні акти Відповідність освітнього законодавства країн щодо акредитації, ліцензування закладів освіти, визнання дипломів та кваліфікацій Гармонізація з європейськими стандартами освіти, що встановлює єдині критерії для освітніх програм і кваліфікацій 2 Міжнародна спів- праця та інтеграція Участь в міжнародних програмах обміну для учнів та викладачів, що сприяє взаємозба- гаченню культур і поширенню кращих практик Реалізація спільних освітніх проектів між закладами країн ЄС та України, що сприяє об- міну досвідом і гармонізації освітніх підходів 3 Фінансування освіти Рівень та форми фінансової підтримки з боку держави для музичних освітніх закладів, а також доступність стипендій та грантів для учнів Залучення приватних інвестицій у розвиток освітніх закладів, які можуть сприяти впро- вадженню інноваційних методів навчання та підвищенню якості освітніх послуг 4 Освітні програми та стандарти Наявність уніфікованих програм навчання, які відповідають міжнародним стандартам та дозволяють учням отримувати освіту, що визнається в різних країнах Впровадження загальних стандартів якості для освітніх програм, що дозволяє зрівняти рівень підготовки випускників у різних країнах А. В. Літвяк 161 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Закінчення табл. 2 1 2 3 5 Технологічні інновації Впровадження цифрових технологій у процес навчання, що сприяє розвитку дистанцій- ної освіти і підвищує доступність освітніх програм Використання нових педагогічних методів і технологій, які відповідають сучасним вимо- гам та стандартам у сфері музичної освіти 6 Соціокультурні фактори Врахування національних культурних особливостей у процесі гармонізації освітніх про- грам, що дозволяє зберегти ідентичність при інтеграції в міжнародний освітній простір Вирішення мовних питань, оскільки мова викладання може бути бар’єром для інтеграції, особливо у позашкільній освіті, де багато навчання здійснюється на рідній мові 7 Рівень підготовки викладачів Забезпечення можливостей для підвищення кваліфікації викладачів відповідно до міжна- родних стандартів Викладачі, які беруть участь у міжнародних програмах та обмінах, привносять нові ме- тоди та підходи в освітній процес 8 Економічні фактори Загальний рівень економічної стабільності країн, що впливає на фінансування освітніх програм і доступність музичної освіти для населення Високий попит на музичну освіту стимулює розвиток освітніх закладів та впровадження інновацій 9 Інформаційна підтримка Наявність інформаційних платформ та ресурсів, які дозволяють ознайомлюватися з освітніми можливостями в різних країнах та полегшують інтеграцію учнів і викладачів Ці фактори взаємодіють між собою, формуючи комплексний вплив на процес гармонізації ринку освітніх послуг у сфері музичної освіти, що в кінце- вому підсумку сприяє підвищенню якості освіти та забезпеченню її доступності для різних категорій населення. Провідними чинниками формування перед- умов до гармонізації ринку освітніх послуг України та країн ЄС можна вважати такі: – відновлення і кристалізація історичних, соці- альних та політичних контекстів; – формування і підтримання особливостей ку- льтурно-національних традицій, поглядів та переко- нань викладача, його ролі, статусу, компетентності, а також професійних функцій; – впровадження сучасних міжнародних педаго- гічних ідей: універсалізація, інтеграція, професіона- лізація тощо. Зазначені передумови реалізуватимуться Укра- їною практично не суто як партнера, а й як майбут- нього члена Союзу із врахуванням досвіду країн Єв- ропейського Союзу стосовно гармонізації ринку освітніх послуг в сфері музичної освіти [9]. Серед основних інструментів та методів, які ви- користовуються для гармонізації ринку освітніх по- слуг в сфері музичної освіти, можна виокремити на- ступні: 1. Стандартизація освітніх програм (впро- вадження єдиних стандартів та критеріїв якості для освітніх програм, що дозволяє забезпечити взаємне визнання дипломів та сертифікатів між країнами; уз- годження навчальних планів і програм з метою ство- рення спільної освітньої бази, яка відповідає міжна- родним вимогам). 2. Законодавче забезпечення (укладання дво- сторонніх та багатосторонніх угод між країнами для визнання кваліфікацій, дипломів та сертифікатів у сфері музичної освіти; зміни у національному освіт- ньому законодавстві для відповідності міжнарод- ним нормам та стандартам). 3. Інституційна співпраця (створення партнер- ських програм між музичними школами та консер- ваторіями різних країн, що дозволяє обмінюватися досвідом та кращими практиками; співпраця з між- народними організаціями, такими як ЮНЕСКО, що сприяє розвитку спільних проектів та програм у сфері музичної освіти). 4. Мобільність здобувачів та викладачів (участь у програмах академічної мобільності, таких як Erasmus+, що дозволяє здобувачам та викладачам з різних країн отримувати досвід у міжнародних освітніх закладах; надання стипендій та грантів для здобувачів і викладачів, які бажають навчатися або стажуватися за кордоном). 5. Використання сучасних технологій (ство- рення та використання онлайн-платформ для ди- станційного навчання, що дозволяє поширювати освітні послуги та інноваційні методики між краї- нами; впровадження цифрових інструментів для спрощення процесу взаємного визнання кваліфіка- цій та забезпечення прозорості освітніх послуг). 6. Розвиток спільних навчальних програм (впровадження програм, які передбачають отри- мання двох дипломів (від двох різних освітніх закла- дів з різних країн), що сприяє інтеграції освітніх си- стем; організація курсів та семінарів з участю між- народних експертів, які допомагають уніфікувати підходи до музичної освіти). 7. Аналіз та дослідження (проведення дослі- джень з метою порівняння освітніх систем, стандар- тів та методик викладання, що допомагає виявити спільні елементи та відмінності; постійний моніто- ринг якості освітніх послуг та оцінка ефективності гармонізаційних заходів). 8. Культурний обмін та популяризація (органі- зація міжнародних музичних фестивалів, конкурсів та майстер-класів, які сприяють культурному об- міну та інтеграції здобувачів і викладачів з різних країн; впровадження програм, спрямованих на по- пуляризацію національної та міжнародної музичної культури, що сприяє культурному збагаченню. Ці інструменти та методи створюють основу для ефективної гармонізації ринку освітніх послуг у сфері музичної освіти, сприяючи розвитку освіти на А. В. Літвяк 162 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 міжнародному рівні та забезпечуючи високу якість навчання для здобувачів. Перспективи розвитку гармонізації ринку ос- вітніх послуг у сфері музичної освіти залежать від низки факторів, таких як політичні, економічні та соціальні зміни, а також технологічний прогрес. Так, зростання кількості програм академічного обміну для здобувачів та викладачів (як Erasmus+) сприятиме поширенню єдиних стандартів та підхо- дів у сфері музичної освіти. Впровадження цифрових технологій та онлайн- платформ забезпечать доступ до музичної освіти не- залежно від географічного розташування, а також сприяють стандартизації навчальних програм. Ство- рення та розвиток віртуальних шкіл музики надасть можливість здобувачам навчатися у викладачів з різних країн, що сприятиме гармонізації методик та програм. Посилення партнерства між музичними шко- лами та консерваторіями дозволить обмінюватися досвідом і кращими практиками, а також розробляти спільні програми. Реалізація міжнародних проєктів, спрямованих на розвиток музичної освіти, спри- ятиме вирівнюванню стандартів навчання та підго- товки фахівців. Розвиток програм для викладачів сприятиме отриманню ними міжнародного досвіду та запро- вадженню новітніх методик навчання. Збільшення кількості програм стажування та обмінів для викла- дачів допоможе гармонізувати підходи до музичної освіти. Збільшення фінансування освітніх проектів та програм мобільності через гранти буде сприяти роз- ширенню доступу до міжнародної музичної освіти. Залучення інвестицій для покращення інфраструк- тури музичних освітніх закладів дозволить створити більш сприятливі умови для гармонізації освітніх процесів. Посилення культурного обміну між країнами надасть можливості щодо взаємного збагачення та розвитку музичної культури в межах єдиного освіт- нього простору. Гармонізація освітніх програм із врахуванням національних культурних особливос- тей дозволить зберегти культурну ідентичність у процесі інтеграції. Зростання інтересу до музичної освіти з боку суспільства стимулюватиме подальший розвиток освітніх програм та їх гармонізацію з міжнародними стандартами. Висновки. Таким чином, процес гармонізації розглядається в контексті зближення реалізації ос- вітніх послуг і зближення системи освіти країн ЄС та України. Гармонізація ринку освітніх послуг сприяє під- вищенню якості музичної освіти в Україні через адаптацію та впровадження передових європейсь- ких освітніх стандартів і практик. Це дозволяє по- кращити навчальні програми, методи викладання та підготовку викладачів, що в підсумку підвищує кон- курентоспроможність українських випускників на міжнародному рівні. Гармонізація освітніх систем між країнами ЄС та Україною сприяє взаємному визнанню дипломів і сертифікатів, що полегшує процес академічної та професійної мобільності для здобувачів та виклада- чів. Це також відкриває нові можливості для по- дальшого навчання та професійного розвитку на єв- ропейському ринку. Процес гармонізації посилює співпрацю між освітніми закладами різних країн через спільні ос- вітні програми, проекти та дослідження. Це дозво- ляє здійснювати обмін досвідом та впроваджувати кращі практики, що сприяє розвитку інновацій в освітньому процесі. Гармонізація сприяє поступовій інтеграції Ук- раїни до європейського освітнього простору, що за- безпечує здобувачам доступ до сучасних освітніх ресурсів, технологій та методик. Це, в свою чергу, покращує якість освіти та робить її більш доступ- ною і привабливою для молоді. В процесі гармонізації важливо враховувати культурні та національні особливості музичної освіти кожної країни. Це допомагає зберегти націо- нальну ідентичність та підтримувати розвиток уні- кальних культурних традицій, одночасно інтегру- ючись в європейський контекст. Гармонізація ринку освітніх послуг також су- проводжується певними викликами, такими як не- обхідність адаптації законодавства, можливі фінан- сові труднощі та необхідність підготовки викладачів до роботи за новими стандартами. Ці питання вима- гають ретельного планування та підтримки на дер- жавному рівні. Подальша гармонізація освітніх послуг у сфері музичної освіти відкриває нові можливості для роз- витку освітніх закладів, підвищення рівня підго- товки фахівців та зміцнення міжнародного іміджу української музичної освіти. Цей процес є важливим кроком до забезпечення сталого розвитку освітньої системи в Україні та її інтеграції в глобальний ос- вітній простір. Література 1. Avigdor G. Legislation of the EU member states in the field of innovative activity. Innovation policy and legislation in the European Union and Ukraine: formation, experience, directions of convergence: materials of the international symposium (Kyiv, June 2-3, 2011). 2011. Р. 298-349. 2. Мудра О. В. Особливості взаємодії ринку освітніх послуг та ринку праці. Економіка. 2012. № 5 (119). С. 35-40. 3. Зведений звіт позашкільних навчальних закладів на 01.01.2024 р. Інститут освітньої аналітики: веб-сайт. 2024. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/1-1-pz-derzh-kom-pryvat-2023-2024.pdf. 4. Позашкільні освітні заклади державної і комунальної форм власності Міністерства освіти і науки України та приват- ної форми власності (станом на 01.01.2023 р.). Інститут освітньої аналітики: веб-сайт. URL: https://iea.gov.ua/diyalnist/ naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/informatsijni-byuleteni/2022-2-2/. А. В. Літвяк 163 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 5. Позашкільні освітні заклади державної і комунальної форм власності Міністерства освіти і науки України та приват- ної форми власності (станом на 01.01.2022 р.). Інститут освітньої аналітики: веб-сайт. URL: https://iea.gov.ua/diyalnist/ naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/informatsijni-byuleteni/2021-2-2/. 6. Хандій О. О. Дослідження особливостей ринку освітніх послуг вищих навчальних закладів. Економiка та держава. 2015. № 4. C. 44-47. 7. Maлюкіна A. Аналіз ринку освітніх послуг в Україні. Глобальні та національні проблеми економіки. 2014. Вип. 2. С. 617-620. 8. Hutsaliuk O., Navolokina A. Research on the economic interaction between the labor market and human resources in the healthcare sector in Ukraine. Economic innovations. 2020. Vol. 22. Iss. 1 (74). P. 37-51. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51. 9. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А. Гармонізація ринку освітніх послуг країн ЄС та України. Кращі практики розбудови європейських студій в умовах російської збройної агресії: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 20-21 жовтня 2023 р.). Київ: Українська асоціація викладачів і дослідників європейської інтеграції, 2023. С. 29-31. 10. Долиняк Ю. О., Павліха Н. В., Цимбалюк І. О. Ринок освітніх послуг в умовах європейської інтеграції: ретроспекти- вний аналіз і напрями розвитку: монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2022. 232 с. 11. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1% 80# n4337. 12. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/436-15#n529. 13. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435- 15#n4305. 14. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text. 15. Про позашкільну освіту : Закон України від 22 червня 2000 року № 1841-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1841-14#Text. 16. Про культуру: Закон України від 14.12.2010 року № 2778-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text. 17. Мистецька освіта в Україні: естетичне вдосконалення особистості через розкриття творчого потенціалу. Міністерс- тво культури та інформаційної політики України: офіційний веб-сайт. URL: https://mcip.gov.ua/news/mysteczka-osvita-v- ukrayini-estetychne-vdoskonalennya-osobystosti-cherez-rozkryttya-tvorchogo-potenczialu/. 18. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/347/2002#Text. 19. Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний за- клад : постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 433. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/433-2001- %D0%BF#Text. 20. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text. 21. UNESCO-2020. Right to Education. URL: https://en.unesco.org/themes/right-to-education. 22. Winner, E., Goldstein, T., & Vincent-Lancrin, S. Art for Art’s Sake? The Impact of Arts Education. OECD Publishing, 2013. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264180789-en. 23. Universal Declaration of Human Rights. United Nations: official web-site. URL: https://www.un.org/en/about-us/universal- declaration-of-human-rights. 24. Organização das Nações Unidas. Pacto Internacional sobre os Direitos Econômicos, Sociais e Culturais. Adotado e aberto à assinatura, ratificação e adesão pela resolução 2200A (XXI) da Assembleia Geral das Nações Unidas, de 16 de dezembro de 1966. 25. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. Ausfertigungsdatum: 23.05.1949. URL: https://www.gesetze-im- internet.de/gg/GG.pdf. 26. Jank W. Musik-Didaktik: Praxishandbuch für die Sekundarstufe I und II. Cornelsen. 2021. 27. Vahtivuori-Hänninen S., Halinen I., Niemi H., Lavonen J., Lipponen L. A New Finnish National Core Curriculum for Basic Education and Technology as an Integrated Tool for Learning. Finnish Innovations and Technologies in Schools. 2014. Р. 21-32. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-6209-749-0_2. 28. The Constitution of Finland 11 June 1999 (731/1999, amendments up to 817/2018 included). URL: https://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/1999/en19990731.pdf. 29. Korpela P., Kuoppamäki A., Laes T., Miettinen L., Muhonen S., Muukkonen M., Nikkanen H., Ojala A., Partti H., Pihka- nen T., Rikandi I. Music Education in Finland. Mapping the Common Ground: Philosophical Perspectives on Finnish Music Education. 2010. Р. 14-31. 30. Music Education in Europe. Part B: National information Country overviews. Erasmus Thematic Network for Music «Polifo- nia». URL: https://aec-music.eu/userfiles/File/music-schools-in-europe-section-b.pdf. 31. Emilia Martos Sánchez. Legal provisions in musical education in contemporary Spain. 2013. DOI: https://doi.org/10.25115/ecp.v6i12.956. 32. Music Education in Europe. Part A: Research results. Erasmus Thematic Network for Music «Polifonia». URL: https://aec- music.eu/userfiles/File/report-polifonia-1-music-schools-in-europe-section-a.pdf. 33. Bonn Declaration. The European Music Council. 2011. URL: https://www.emc-imc.org/fileadmin/7_Cultural_Pol- icy/Bonn_Declaration.pdf. 34. Strategic Agenda 2024-2029. URL: https://www.consilium.europa.eu/ media/4aldqfl2/2024_557_new-strategic-agenda.pdf. 35. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Коцюрба О. Ю., Пітел Н. С. Управління розвитком інноваційно-проєктної діяльності освітніх закладів в умовах взаємодії, конкурентоспроможності та забезпеченні їх фінансово-економічної безпеки. Вісник еко- номічної науки України. 2023. № 2 (45). С. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96. References 1. Avigdor, G. (2011). Legislation of the EU member states in the field of innovative activity. Innovation policy and legislation in the European Union and Ukraine: formation, experience, directions of convergence: Proceedings of the International Symposium. (рр. 298-349). Kyiv. А. В. Літвяк 164 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 2. Mudra, O. V. (2012). Osoblyvosti vzaiemodii rynku osvitnikh posluh ta rynku pratsi [Features of interaction between the educational services market and the labor market]. Ekonomika – Economics, 5 (119), pp. 35-40 [in Ukrainian]. 3. Zvedenyi zvit pozashkilnykh navchalnykh zakladiv na 01.01.2024 r. [Summary report of extracurricular educational institutions as of January 1, 2024]. (2024). Institute of Educational Analytics. Retrieved from https://iea.gov.ua/wp-content/up- loads/2024/04/1-1-pz-derzh-kom-pryvat-2023-2024.pdf [in Ukrainian]. 4. Pozashkilni osvitni zaklady derzhavnoi i komunalnoi form vlasnosti Ministerstva osvity i nauky Ukrainy ta pryvatnoi formy vlasnosti (stanom na 01.01.2023 r.) [Extracurricular educational institutions of state and communal ownership of the Ministry of Education and Science of Ukraine and private ownership (as of January 1, 2023)]. Institute of Educational Analytics. Retrieved from https://iea.gov.ua/diyalnist/naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/informatsijni-byuleteni/2022-2-2/ [in Ukrainian]. 5. Pozashkilni osvitni zaklady derzhavnoi i komunalnoi form vlasnosti Ministerstva osvity i nauky Ukrainy ta pryvatnoi formy vlasnosti (stanom na 01.01.2022 r.) [Extracurricular educational institutions of state and communal ownership of the Ministry of Education and Science of Ukraine and private ownership (as of January 1, 2022)]. Institute of Educational Analytics. Retrieved from https://iea.gov.ua/diyalnist/naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/informatsijni-byuleteni/2021-2-2/ [in Ukrainian]. 6. Khandiy, O. (2015). Doslidzhennia osoblyvostei rynku osvitnikh posluh vyshchykh navchalnykh zakladiv [Higher Education Services Market Studying]. Ekonomika ta derzhava, 4, рр. 44-47 [in Ukrainian]. 7. Malyukina A. (2014). Analiz rynku osvitnikh posluh v Ukraini [The Market of Educational Services Analysis is in Ukraine]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky – Global and national problems of economic, 2, рр. 617-620 [in Ukrainian]. 8. Hutsaliuk, O., Navolokina, A. (2020). Research on the economic interaction between the labor market and human resources in the healthcare sector in Ukraine. Economic innovations, Vol. 22, Issue 1 (74), рр. 37-51. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51. 9. Hutsaliuk, O., Bondar, Іu. (2023). Harmonizatsiia rynku osvitnikh posluh krain YeS ta Ukrainy [Harmonization of the educa- tional services market of the EU countries and Ukraine]. Krashchi praktyky rozbudovy yevropeiskykh studii v umovakh rosiiskoi zbroinoi ahresii [Best Practices for the Development of European Studies in the Context of Russian Armed Aggression]: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 29-31). Kyiv, Ukrainian Association of Teachers and Researchers of European Integration [in Ukrainian]. 10. Dolyniak, Yu. O., Pavlikha, N. V., Tsymbaliuk, I. O. (2022). Rynok osvitnikh posluh v umovakh yevropeiskoi intehratsii: retrospektyvnyi analiz i napriamy rozvytku [Educational services market in the conditions of European integration: retrospective anal- ysis and development directions]. Lutsk, Vezha-Druk. 232 p. [in Ukrainian]. 11. Konstytutsiia Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. № 254k/96-VR [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine dated June 28, 1996 № 254k/96-VR]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1% 80# n4337 [in Ukrainian]. 12. Hospodarskyi kodeks Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 436-IV [Commercial Code of Ukraine: Law of Ukraine dated January 16, 2003 № 436-IV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n529 [in Ukrainian]. 13. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 435-IV [Civil Code of Ukraine: Law of Ukraine dated January 16, 2003 № 435-IV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4305 [in Ukrainian]. 14. Pro osvitu : Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII [On education: Law of Ukraine dated September 05, 2017 № 2145-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian]. 15. Pro pozashkilnu osvitu : Zakon Ukrainy vid 22.06.2000 r. № 1841-III [On extracurricular education: Law of Ukraine dated June 22, 2000 № 1841-III]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#Text [in Ukrainian]. 16. Pro kulturu : Zakon Ukrainy vid 14.12.2010 roku № 2778-VI [On culture: Law of Ukraine dated December 14, 2010 № 2778-VI]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text [in Ukrainian]. 17. Mystetska osvita v Ukraini: estetychne vdoskonalennia osobystosti cherez rozkryttia tvorchoho potentsialu [Art education in Ukraine: aesthetic improvement of personality through the disclosure of creative potential]. (2024). Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. Retrieved from https://mcip.gov.ua/news/mysteczka-osvita-v-ukrayini-estetychne-vdoskonalennya-osobystosti- cherez-rozkryttya-tvorchogo-potenczialu/ [in Ukrainian]. 18. Pro Natsionalnu doktrynu rozvytku osvity : ukaz prezydenta Ukrainy vid 17.04.2002 r. № 347/2002 [On the National Doc- trine of Education Development: Presidential Decree of Ukraine dated April 17, 2002 № 347/2002]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/347/2002#Text [in Ukrainian]. 19. Pro zatverdzhennia pereliku typiv pozashkilnykh navchalnykh zakladiv i Polozhennia pro pozashkilnyi navchalnyi zaklad : postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 06.05.2001 r. № 433 [On approval of the list of types of extracurricular educational institu- tions and the Regulation on extracurricular educational institution: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 06, 2001 № 433]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/433-2001-%D0%BF#Text [in Ukrainian]. 20. Pro zatverdzhennia pereliku platnykh posluh, yaki mozhut nadavatysia navchalnymy zakladamy, inshymy ustanovamy ta zakladamy systemy osvity, shcho nalezhat do derzhavnoi i komunalnoi formy vlasnosti : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27 serpnia 2010 roku № 796 [On approval of the list of paid services that can be provided by educational institutions, other institutions and institutions of the education system belonging to the state and communal ownership: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 27, 2010 № 796]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text [in Ukrainian]. 21. UNESCO-2020. Right to Education. Retrieved from https://en.unesco.org/themes/right-to-education. 22. Winner, E., Goldstein, T., & Vincent-Lancrin, S. (2013). Art for Art’s Sake? The Impact of Arts Education. OECD Publishing. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264180789-en. 23. Universal Declaration of Human Rights. (1948). United Nations. https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of- human-rights. 24. Organização das Nações Unidas (1966). Pacto Internacional sobre os Direitos Econômicos, Sociais e Culturais. Adotado e aberto à assinatura, ratificação e adesão pela resolução 2200A (XXI) da Assembleia Geral das Nações Unidas, de 16 de dezembro de 1966. 25. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. Ausfertigungsdatum. (1949). Retrieved from https://www.gesetze-im- internet.de/gg/GG.pdf. 26. Jank, W. (2021). Musik-Didaktik: Praxishandbuch für die Sekundarstufe I und II. Cornelsen. 27. Vahtivuori-Hänninen, S., Halinen, I., Niemi, H., Lavonen, J., & Lipponen, L. (2014). A New Finnish National Core Curriculum for Basic Education (2014) and Technology as an Integrated Tool for Learning. In H. Niemi, J. Multisilta, L. Lipponen, & M. Vivitsou (Eds.), Finnish Innovations and Technologies in Schools (pp. 21-32). Sense Publishers. DOI: https://doi.org/10.1007/978- 94-6209-749-0_2. А. В. Літвяк 165 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 28. The Constitution of Finland 11 June 1999 (731/1999, amendments up to 817/2018 included). Retrieved from https://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/1999/en19990731.pdf. 29. Korpela, P., Kuoppamäki, A., Laes, T., Miettinen, L., Muhonen, S., Muukkonen, M., Nikkanen, H., Ojala, A., Partti, H., Pihkanen, T., & Rikandi, I. (2010). Music Education in Finland. In I. Rikandi (Ed.). Mapping the Common Ground: Philosophical Perspectives on Finnish Music Education (pp. 14-31). BTJ. 30. Music Education in Europe / Part B: National information Country overviews. Erasmus Thematic Network for Music «Polifo- nia». Retrieved from https://aec-music.eu/userfiles/File/music-schools-in-europe-section-b.pdf. 31. Emilia Martos Sánchez. (2013). Legal provisions in musical education in contemporary Spain. DOI: https://doi.org/10.25115/ecp.v6i12.956. 32. Music Education in Europe / Part A: Research results. Erasmus Thematic Network for Music «Polifonia». Retrieved from https://aec-music.eu/userfiles/File/report-polifonia-1-music-schools-in-europe-section-a.pdf. 33. Bonn Declaration. (2011). The European Music Council. Retrieved from https://www.emc-imc.org/fileadmin/7_Cul- tural_Policy/Bonn_Declaration.pdf. 34. Strategic Agenda 2024-2029. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/ media/4aldqfl2/2024_557_new-strategic- agenda.pdf. 35. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Kotsiurba, O. Yu., Pitel, N. S. (2023). Upravlinnia rozvytkom innovatsiino-proiektnoi diialnosti osvitnikh zakladiv v umovakh vzaiemodii, konkurentospromozhnosti ta zabezpechenni yikh finansovo-ekonomichnoi bezpeky [Management of the Development of Innovative Project Activities of Educational Institutions in Terms of Cooperation, Competitiveness and Ensuring their Financial and Economic Security]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (45), рр. 90-96. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).90-96 [in Ukrainian]. Літвяк А. В. Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України У сучасних умовах глобалізації та інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом (ЄС) особливо акту- альною стає тема гармонізації ринку освітніх послуг, зокрема у сфері позашкільної музичної освіти. Гармонізація освітніх стандартів та підходів між країнами ЄС та Україною дозволяє створити єдиний освітній простір, який забезпечує високий рівень підготовки фахівців, конкурентоспроможних як на національному, так і на міжнародному ринках праці. Стаття присвячена аналізу ключових аспектів гармонізації ринку освітніх послуг у сфері музичної освіти, що включає в себе розгляд нормативно-правової бази, аналіз методів та інструментів, що використовуються для гармонізації, а також оцінку впливу цих процесів на розвиток позашкільної музичної освіти в Україні. Значна увага приділяється дослідженню досвіду країн ЄС у впровадженні єдиних стандартів освіти, зокрема в галузі музичної освіти, та його можливому застосуванню в українському контексті. Стаття також аналізує існуючі проблеми та виклики, що стоять на шляху гармонізації, серед яких можна виділити необ- хідність адаптації національного законодавства, підвищення рівня професійної підготовки викладачів, а також забезпечення фінансової та інституційної підтримки цього процесу з боку держави та міжнародних організацій. Крім того, обговорюються перспективи розвитку ринку освітніх послуг в Україні в умовах інтеграції до європейського освітнього простору. У результаті дослідження, виявлено, що гармонізація ринку освітніх послуг у сфері позашкільної музичної освіти є не- обхідним кроком для забезпечення конкурентоспроможності української освітньої системи, її інтеграції в європейський про- стір та підвищення якості музичної освіти. Це також створює передумови для розвитку культурного обміну та збереження національних музичних традицій, що сприяє формуванню унікального культурного ландшафту Європи. Загалом, гармонізація освітніх послуг у сфері музичної освіти має стати основою для розвитку стійкої та якісної освіт- ньої системи, яка відповідатиме потребам сучасного суспільства та викликам глобального ринку праці. Ключові слова: ринок освітніх послуг, музична освіта, позашкільна музична освіта, заклади позашкільної музичної освіти, гармонізація, глобалізація, євроінтеграція. Litviak A. Harmonization of the Market of Educational Services of Out-of-School Music Education Institutions in the EU Countries and Ukraine In the current conditions of globalization and integration processes between Ukraine and the European Union (EU), the topic of harmonization of the educational services market, in particular in the field of extracurricular music education, becomes especially relevant. Harmonization of educational standards and approaches between the EU countries and Ukraine allows creating a single edu- cational space that provides a high level of specialists’ training competitive both at the national and international labor markets. The article is devoted to the analysis of harmonization key aspects of the educational services’ market in the field of music education, which includes consideration of the legal framework, analysis of methods and tools used for harmonization, as well as assessment of the these processes’ impact on the development of extracurricular music education in Ukraine. Considerable attention is paid to the study of the experience of the EU countries in the uniform standards’ implementation of education, in particular in the field of music education, and its possible application in the Ukrainian context. The article also analyzes the existing problems and challenges that stand in the way of harmonization, among which are the need to adapt national legislation, improve the level of teachers’ professional training, as well as provide financial and institutional support for this process from the state and international organizations. In addition, the prospects for the educational services market develop- ment in Ukraine in terms of integration into the European educational space are discussed. As the result of the study, it was found that the harmonization of the educational services’ market in the field of extracurricular music education is a necessary step to ensure the competitiveness of the Ukrainian educational system, its integration into the European space and improving the music education quality. It also creates preconditions for the cultural exchange development and national musical traditions preservation, which contributes to the formation of a unique cultural landscape in Europe. In general, the educational services harmonization in the field of music education should become the basis for the development of a sustainable and high-quality educational system that will meet the needs of modern society and the challenges of the global labor market. Keywords: market of educational services, music education, out-of-school music education, out-of-school music education insti- tutions, harmonization, globalization, European integration. Стаття надійшла до редакції 10.05.2024

Гармонізація ринку освітніх послуг закладів позашкільної музичної освіти країн ЄС та України

Репозитарії

Схожі ресурси