Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу

Мета публікації: на основі вивчення різноманітних джерел та аналізу наукової літератури дослідити історію будівництва та місця розташування культових споруд Чернігова ХІ–ХІХ ст., які не збереглись до нашого часу. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, а...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автор: Рига, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199716
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу / Д. Рига // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 60-66. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мета публікації: на основі вивчення різноманітних джерел та аналізу наукової літератури дослідити історію будівництва та місця розташування культових споруд Чернігова ХІ–ХІХ ст., які не збереглись до нашого часу. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, а також історико-порівняльному методі. Наукова новизна: вперше зроблено спробу цілісного та комплексного дослідження питання будівництва та розташування культових споруд Чернігова, які не збереглись до нашого часу. Виявлено й охарактеризовано особливості та доцільність церковного будівництва в Чернігові впродовж століть. Висновки. Впродовж ХІ–ХІХ ст. існувала потреба будівництва в Чернігові культових споруд; це було зумовлено значенням міста в історичному процесі розвитку країни та релігійності мешканців Чернігова, зростанням кількості його населення, що привело до поступового збільшення обсягів церковного будівництва, відтак зводяться десятки храмів в різних районах княжого, а згодом губернського центру Сіверщини. Як правило, будівництво концентрувалось переважно в історичному центрі міста. У статті обґрунтовується питання щодо місця розташування церков та соборів, умов будівництва відповідно до часового простору. Зважаючи на буремні події історії, більшість храмів не збереглася через низку як суб’єктивних, так і об’єктивних причин. На сьогодні доволі складно локалізувати точне місце розташування багатьох культових споруд. Загалом, до нашого часу не зберіглося більш ніж 30 соборів та церков, які датуються XІ–XІX ст. Ці культові споруди відігравали вагому роль у церковному та соціально-політичному житті стародавнього Чернігова. Вивчення справи церковного будівництва в Чернігові є актуальним, оскільки релігія та Церква протягом століть мали важливе значення в історії Сіверщини та загалом України.