Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу

Мета публікації: на основі вивчення різноманітних джерел та аналізу наукової літератури дослідити історію будівництва та місця розташування культових споруд Чернігова ХІ–ХІХ ст., які не збереглись до нашого часу. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, а...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Рига, Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Церковна старовина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199716
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу / Д. Рига // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 60-66. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199716
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1997162024-10-27T13:00:56Z Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу Рига, Д. Церковна старовина Мета публікації: на основі вивчення різноманітних джерел та аналізу наукової літератури дослідити історію будівництва та місця розташування культових споруд Чернігова ХІ–ХІХ ст., які не збереглись до нашого часу. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, а також історико-порівняльному методі. Наукова новизна: вперше зроблено спробу цілісного та комплексного дослідження питання будівництва та розташування культових споруд Чернігова, які не збереглись до нашого часу. Виявлено й охарактеризовано особливості та доцільність церковного будівництва в Чернігові впродовж століть. Висновки. Впродовж ХІ–ХІХ ст. існувала потреба будівництва в Чернігові культових споруд; це було зумовлено значенням міста в історичному процесі розвитку країни та релігійності мешканців Чернігова, зростанням кількості його населення, що привело до поступового збільшення обсягів церковного будівництва, відтак зводяться десятки храмів в різних районах княжого, а згодом губернського центру Сіверщини. Як правило, будівництво концентрувалось переважно в історичному центрі міста. У статті обґрунтовується питання щодо місця розташування церков та соборів, умов будівництва відповідно до часового простору. Зважаючи на буремні події історії, більшість храмів не збереглася через низку як суб’єктивних, так і об’єктивних причин. На сьогодні доволі складно локалізувати точне місце розташування багатьох культових споруд. Загалом, до нашого часу не зберіглося більш ніж 30 соборів та церков, які датуються XІ–XІX ст. Ці культові споруди відігравали вагому роль у церковному та соціально-політичному житті стародавнього Чернігова. Вивчення справи церковного будівництва в Чернігові є актуальним, оскільки релігія та Церква протягом століть мали важливе значення в історії Сіверщини та загалом України. The purpose of the publication is to study the history of construction and location of cult buildings in Chernihiv of the 11th and 19th c., which have not preserved to our time, based on the study of various sources and analysis of scientific literature. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, analysis, and the historical and comparative method. Scientific novelty: For the first time, there is an attempt to conduct a holistic and comprehensive study of the construction and location of cult buildings in Chernihiv that have not preserved to the present day. The features and relevance of church construction in Chernihiv over the centuries are identified and characterized. Conclusions. During the 19th – the early 20th c. there was a need to build cult buildings in Chernihiv; this was due to the importance of the city in the historical development of the country and the religiosity of the residents of Chernihiv, the growth of its population, which led to a gradual increase in church construction, so dozens of churches were built in different parts of the princely and later provincial center of Sivershchyna. As a rule, construction was concentrated mainly in the historical center of the city. The article discusses the question of the location of churches and cathedrals, the conditions of construction in accordance with the time period. Given the turbulent events of history, most churches have not survived for a number of both subjective and objective reasons. Today it is difficult to localize the exact location of many cult buildings. In general, more than 30 cathedrals and churches dating from the 11th to the 19th c. have not preserved to this day. These cult buildings played a significant role in the ecclesiastical and socio-political life of ancient Chernihiv. The study of church construction in Chernihiv is relevant, since religion and the Church have been important in the history of Sivershchyna and Ukraine as a whole for centuries. 2023 Article Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу / Д. Рига // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 60-66. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230305 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199716 261.5 (477.51) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковна старовина Церковна старовина
spellingShingle	Церковна старовина Церковна старовина Рига, Д. Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу Сiверянський літопис
description	Мета публікації: на основі вивчення різноманітних джерел та аналізу наукової літератури дослідити історію будівництва та місця розташування культових споруд Чернігова ХІ–ХІХ ст., які не збереглись до нашого часу. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, а також історико-порівняльному методі. Наукова новизна: вперше зроблено спробу цілісного та комплексного дослідження питання будівництва та розташування культових споруд Чернігова, які не збереглись до нашого часу. Виявлено й охарактеризовано особливості та доцільність церковного будівництва в Чернігові впродовж століть. Висновки. Впродовж ХІ–ХІХ ст. існувала потреба будівництва в Чернігові культових споруд; це було зумовлено значенням міста в історичному процесі розвитку країни та релігійності мешканців Чернігова, зростанням кількості його населення, що привело до поступового збільшення обсягів церковного будівництва, відтак зводяться десятки храмів в різних районах княжого, а згодом губернського центру Сіверщини. Як правило, будівництво концентрувалось переважно в історичному центрі міста. У статті обґрунтовується питання щодо місця розташування церков та соборів, умов будівництва відповідно до часового простору. Зважаючи на буремні події історії, більшість храмів не збереглася через низку як суб’єктивних, так і об’єктивних причин. На сьогодні доволі складно локалізувати точне місце розташування багатьох культових споруд. Загалом, до нашого часу не зберіглося більш ніж 30 соборів та церков, які датуються XІ–XІX ст. Ці культові споруди відігравали вагому роль у церковному та соціально-політичному житті стародавнього Чернігова. Вивчення справи церковного будівництва в Чернігові є актуальним, оскільки релігія та Церква протягом століть мали важливе значення в історії Сіверщини та загалом України.
format	Article
author	Рига, Д.
author_facet	Рига, Д.
author_sort	Рига, Д.
title	Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу
title_short	Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу
title_full	Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу
title_fullStr	Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу
title_full_unstemmed	Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу
title_sort	чернігівські церкви та собори xі – xіx ст., які не збереглися до нашого часу
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Церковна старовина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199716
citation_txt	Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу / Д. Рига // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 60-66. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT rigad černígívsʹkícerkvitasoborixíxíxstâkínezbereglisâdonašogočasu
first_indexed	2024-11-10T18:48:43Z
last_indexed	2024-11-10T18:48:43Z
_version_	1815362429039673344
fulltext	Сіверянський літопис. 2023. № 3 60 УДК 261.5 (477.51) Данило Рига • ЧЕРНІГІВСЬКІ ЦЕРКВИ ТА СОБОРИ XІ–XІX ст., ЯКІ НЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ ДО НАШОГО ЧАСУ DOI: 10.58407/litopis.230305 © Д. Рига, 2023.CC BY4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9461-5721 Мета публікації: на основі вивчення різноманітних джерел та аналізу наукової літератури до- слідити історію будівництва та місця розташування культових споруд Чернігова ХІ–ХІХ ст., які не збереглись до нашого часу. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’- єктивності, аналізу, а також історико-порівняльному методі. Наукова новизна: вперше зроблено спробу цілісного та комплексного дослідження питання будівництва та розташування культових споруд Чернігова, які не збереглись до нашого часу. Виявлено й охарактеризовано особливості та доцільність церковного будівництва в Чернігові впродовж століть. Висновки. Впродовж ХІ– ХІХ ст. існувала потреба будівництва в Чернігові культових споруд; це було зумовлено значенням міста в історичному процесі розвитку країни та релігійності мешканців Чернігова, зростанням кількості його населення, що привело до поступового збільшення обсягів церковного будівництва, відтак зводяться десятки храмів в різних районах княжого, а згодом губернського центру Сіверщи- ни. Як правило, будівництво концентрувалось переважно в історичному центрі міста. У статті обґрунтовується питання щодо місця розташування церков та соборів, умов будівництва відповід- но до часового простору. Зважаючи на буремні події історії, більшість храмів не збереглася через низку як суб’єктивних, так і об’єктивних причин. На сьогодні доволі складно локалізувати точне місце розташування багатьох культових споруд. Загалом, до нашого часу не зберіглося більш ніж 30 соборів та церков, які датуються XІ–XІX ст. Ці культові споруди відігравали вагому роль у цер- ковному та соціально-політичному житті стародавнього Чернігова. Вивчення справи церковного будівництва в Чернігові є актуальним, оскільки релігія та Церква протягом століть мали важливе значення в історії Сіверщини та загалом України. Ключові слова: культові споруди, храми, собори, Чернігів. Стародавній Чернігів має багату історію, а також велику кількість таємниць. Починаю- чи з прийняття християнства як панівної, державної релігії князем Володимиром у 988 р., розпочинається інтенсивне будівництво культових споруд. Місто Чернігів, яке відігравало потужну роль в історичному процесі, звичайно мало багато культових споруд, але з огля- ду на буремні події нашої історії, чимало храмів не збереглося. Питання дослідження цер- ков та соборів стародавнього міста Чернігова залишається актуальною проблемою дослід- ження топографії давніх міст України й на сьогоднішній час. Як відомо, з культовими спорудами тісно пов’язане життя мешканців міста Чернігова. Досліджуючи розташування церков та соборів, можна зрозуміти планувальну структуру стародавнього Чернігова. Вивченню церковної топографії Чернігова донедавна не приділялось значної уваги. Але вже накопичено значну кількість письмових, речових і картографічних джерел, за до- помогою яких можна досить точно комплексно відтворити церковно-топографічну струк- туру цього міста. Загалом, вивченню архітектурних пам’яток Чернігова присвячений значний доробок вчених різних періодів: дореволюційного, радянського та сучасного. Свого часу це питання було досить ґрунтовно висвітлено у таких працях, як «Черни- гов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль» Г. Логвина, «Чернігів: Архітектурно-історич- ний нарис» А. Карнабіда. Серед них, як підсумок, виділяються праці А. Адруга «Архітек- тура Чернігова др. пол. ХVII – поч. ХVIIІ ст.», що побачила світ у 2008 р., та розвідка О. Бондаря «Церковна топографія та некрополі Чернігова у ХVІІ–ХVІІІ ст.»., яка була на- друкована у 2014 р. в збірнику наукових праць Центру пам’яткознавства1. Загалом, ви- вченню архітектурних пам’яток цього історичного періоду присвячений доволі значний доробок вчених. Щоправда, у цих працях пам’ятки розглядались осібно, без глобальної прив’язки до топографії міста. За допомогою досліджень можна досить точно та комп- лексно відтворити церковно-топографічну структуру Чернігова ХVІІ–ХVІІІ ст. 1 Бондар О. Церковна топографія та некрополі Чернігова у ХVІІ–ХVІІІ ст. Праці Центру пам’яткознавства. 2014. Вип. 25. С. 275. Siverian chronicle. 2023. № 3 61 На жаль, до нашого часу не зберіглось чимало церков… Станом на середину ХVІІ ст. на території стародавнього Чернігова функціонувало як мінімум 2 муровані давньоруські храми – Спаський та Борисоглібський. Існує припу- щення, що Благовіщенський собор (згаданий у літописі під 1186 р.) достояв до середини ХVІІ ст. Благовіщенський собор – православний храм XII ст., був збудований на Новому кня- жому дворі Дитинця на замовлення київського князя Святослава Всеволодовича, який ра- ніше правив у Чернігові2. Храм значно постраждав під час монголо-татарського нашестя в середині XIII ст. й пізніше був розібраний, оскільки став непридатним для використання. На його місці у XVII ст. була зведена дерев’яна Благовіщенська церква. У 1676 р. було збудовано дерев’яну Благовіщенську церкву, зображення якої є на «Абрисі Чернігівсько- му». При її побудові було використано фундаменти старої, в яких вирубали гнізда для спирання дерев’яних стояків давньої. Це було зроблене у традиціях будівництва давньо- руських храмів: якщо руйнується якась церква, то нову будували на тому ж місці, зберіга- ючи її назву. Існують також свідчення, що дерев’яна п’ятиверха Благовіщенська церква з бічним вівтарем Воскресіння Господнього розібрана в 1772 р. «для краси площі»3. Фунда- мент середньовічного храму був виявлений в 1876 р. внаслідок обвалу берега річки Стри- жень в районі Чернігівського Дитинця. Його археологічні дослідження проводилися в 1878 й 1909 рp. У 1946–1947 рp. відбулися розкопки під керівництвом Б. Рибакова4. Собор мав шість колон у внутрішній частині й із трьох сторін був оточений галереями. Ширина й довжина собору складали приблизно 26 і 34 м. За розмірами був більше Спасо-Преобра- женського собору і, відповідно, був найбільшим храмом Чернігова. Товщина стін стано- вила 130–140 см. При їх будівництві використовувався брусок червоного та жовтого ко- льорів. Підлога була складена з поливної плитки. У оформленні храму використовувалася різьба по білому каменю. Під час розкопок були знайдені фрагменти мозаїки, фресок5. Вочевидь, на території Дитинця було в цей час чимало дерев’яних церков. Імовірно, на місці Глібо-Борисівського собору стояв храм Х–ХІ ст., більший за славетний Спасо-Пре- ображенський собор. Існує припущення, що навпроти Спаського Собору були кам’яні будинки бояр та середнього розміру церкви. На місці Замку над Стрижнем, над пізнішим «Кавказом», теж існував кам’яний храм, зовсім не досліджений. Позаду сучасного техні- куму кооперації в ХІІ ст. було збудовано Михайлівську церков одноапсидну. Вона була трохи більшою за Іллінську церкву6. Існує думка, що на Третяку (ця частина міста тоді належала боярській знаті), на місці нинішньої церкви Св. Катерини, стояв храм ХІІ ст., розміром подібний до Борисогліб- ського собору. Біля П’ятницької церкви діяв дерев’яний храм Різдва Іоанна Хрестителя, а в ньому – трапезна. На території Дитинця розташовувалася ще одна Воскресенська церква7. На кручах над Лісковицею був, до сьогодення зовсім не досліджений, монастир ХІ– ХІІ ст. Там залишилися печери та фрагменти споруд Собору приблизно ХІІ ст. Період найбільш активного будівництва церков на території Чернігова починається з середини ХVІІ ст.8 Біля Борисоглібського собору розташовувалась кам’яна церков Усіх Святих. На місці теперішнього архіву теж був храм, але який саме – невідомо9. На тери- торії Другого замку черкаського вказано лише три церкви: дерев’яні Миколаївська та Хрестовоздвиженька, а також мурована Катерининська, яка тоді добудовувалася10. Хрестовоздвиженська церква розташовувалася на схід від Любецької вулиці, недале- ко від міських воріт. Згодом дерев’яну Хрестовоздвиженську церкву розібрали, а на її міс- ці в 1759 р. побудували нову. Як зазначає О. Шафонський: «Церковь Воздвижения до по- ловины каменная, однопрестольная»11. Особливість нової церкви полягала в тому, що перший поверх її був мурованим, а другий з верхами – дерев’яним. На першому поверсі розташовувалася тепла зимова церква, на другому – холодна літня. Проіснувала ця куль- това споруда аж до ХІХ ст., коли на її місці було збудовано нову однойменну муровану 2 Чернігівщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А.В. Кудрицького. Київ: Українська Радянська Енциклопе- дія ім. М.П. Бажана. 1990. С. 70. 3 Раппопорт П. Сложение архитектурных школ (XII в.). Раппопорт П. Зодчество древней Руси. Ленинград: Нау- ка. 1986. С. 58.; Віроцький В.Д. Храми Чернігова. Київ: Техніка, 1998. С. 82–85. Див. також: Благовіщенська церква (Чернігів). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/. 4 Чернігівщина. Енциклопедичний довідник С. 71. 5 Леп’явко С. Чернігів: Історія міста. Київ: Темпора, 2012. С. 70. 6 Потерянные святыни Чернигова. URL: http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/node/6435. 7 Там само. 8 Бондар О. Церковна топографія та некрополі Чернігова у ХVІІ–ХVІІІ ст. С. 278–279. 9 Потерянные святыни Чернигова... 10 Адруг А. Архітектура Чернігова др. пол. ХVII – поч. ХVIIІ ст. Чернігів, 2008. С. 129–130. 11 Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание. Киев, 1851. С. 288. Сіверянський літопис. 2023. № 3 62 церкву. Цікаво, що у вересні 1881 р. городянин Терлецький, копаючи погріб, знайшов в землі три дзвони, скоріше за все старої дерев’яної церкви. Церкву було знищено під час Другої світової війни та остаточно розібрано вже після 1944 р. Хрестовоздвиженська цер- ква розташовувалася приблизно в районі сучасного магазину «Янтар». Миколаївська церква була збудована біля Погорілих воріт, але у 1732 р. на її місці звели нову12. Дерев’яний храм був побудований ще в XVII ст. На Гончій вулиці в XVIIІ ст. розташовувалася ще одна церква – Богоявленська13. Богоявленська церква іс- нувала або від початку XVIIІ ст., або навіть із XVII ст., однак вона не була через певні причини позначена на «Абрисі». Богоявленська церква розташовувалась між Стрітен- ським і Миколаївським храмами. Цікаво, що при ній була дзвіниця, лікарня й школа. Покровська церква розташовувалась майже в центрі Третяка, будучи його архітектур- ною домінантою. На її місці 1764 р. звели нову однойменну також дерев’яну церкву14. Історична частина міста Третяк виникає ще за давньоруських часів, однак уже в XVІІ– XVІІІ ст. він не мав укріплень. Тут містилися виробничі комплекси Чернігова. На терито- рії Третяка археологи зафіксували залишки гончарного виробництва XVІІ–XVІІІ ст. Саме на гроші місцевих гончарів у др. пол. XVII ст. й було зведено Покровську церкву. Це була невелика тридільна та триверха споруда, увінчана банями з маківками та хрестами. Віро- гідно, навколо цієї церкви й ховали чернігівських гончарів, оскільки археологи зафіксува- ли поряд із її залишками цвинтар XVІІ–XVІІІ ст. Уже до середини XVІІІ ст. споруда По- кровської церкви почала руйнуватися. Саме тому й була збудована нова15. На території передмістя в XVIII ст. для потреби громад були побудовані декілька цер- ков. На перехресті сучасних вулиць Василя Стуса й Гончої, вірогідно, від поч. XVIII ст., а можливо й від кінця XVII ст., існувала дерев’яна церква Вознесіння Господнього. За да- ними О. Шафонського, на її місці 1773 р. було збудовано нову однойменну дерев’яну цер- кву16. Поряд із нею також у XVIII ст. містилася тепла дерев’яна Варваринська церква. Ці дві культові споруди розташовувалися над р. Стрижень у районі міста, який почав ак- тивно забудовуватися вже наприкінці XVII ст. На території Застриження в XVIII ст. також почали будувати церковні та храмові ком- плекси. Однією з найперших була зведена в 1751 р. дерев’яна Стрітенська церква17. Вона розташовувалася неподалік – на схід – від садиби Полуботків. Стрітенський храм був на розі сучасних вулиці Гончої й проспекту Перемоги. У 1751 р. його побудував чер- нігівський бургомістр Ф. Міляревский. Храм був дерев’яним, при ньому діяли школа й лі- карня. Ще одна дерев’яна церква на Застриженні була влаштована на території заміської резиденції чернігівського архієрея. За О. Шафонським, вона звалась церквою Жінок Ми- роносиць18. В описі міста 1766 р. про Лоєвську вулицю читаємо: «В правую сторону з города иду- чи: церков Николая Чудотворца деревяная, а при оной школа деревяная ж; церков дере- вяная ж Богоявления Господня а при оной школа; на левой стороне болница для нищих, до той же Богоявленской церкви принадлежащая; да за городом по той же улици влево церков Стретения Господня и при оной болница для нищих, а напротив через улицу школа...»19. Перша згадувана тут церква – Миколаївська – була збудована неподалік від Погорілих воріт, але вже у 1732 р. на її місці звели нову. У 1862 р. на розі сучасних вулиць Шевченка (колишній Богоявленській) та Гончій зве- ли мурований храм на честь Свт. Миколая. Богоявленська церква містилась на розі тепе- рішніх вулиць Шевченка й Гончій. Стрітенська – на перетині з нинішнім проспектом Пе- ремоги й вул. Гончій. Усі три храми не збереглися20. Свято-Миколаївський храм знаходився на розі сучасних вулиць Шевченка (колиш- ньої Богоявленської) та Гончої. У 70–80-х рр. XIX ст. на тому місці були городи місцевих жителів. Потім цю територію взяла в оренду Міська Дума для будівництва Державного банку, а в серпні 1897 р. віддала під забудову приватній особі. Під час будівельних робіт у 12 Тарасов А. Топографическое описание губернского города Чернигова. Труды Черниговской губернской архив- ной комиссии. Чернигов, 1902. С. 155. 13 Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание. С. 288. 14 Бондар О. Церковна топографія та некрополі Чернігова у ХVІІ–ХVІІІ ст. С. 278–279. 15 Див.: Чернігів. Покровська церква. Карта Чернигова. URL: http://map.cn.ua/map/info/19854/. 16 Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание. С. 289. 17 Тарасов А. Топографическое описание губернского города Чернигова. С. 155. 18 Бондар О. Церковна топографія та некрополі Чернігова у ХVІІ–ХVІІІ ст. С. 278–279. 19 Сапон В. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзнавчі етюди. Чернігів: РВК «Деснянська правда». 2007. С. 53. 20 Сапон В. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзнавчі етюди. Чернігів: РВК «Деснянська правда». 2007. С. 53–54. Siverian chronicle. 2023. № 3 63 землі були знайдені людські останки, мабуть, там було кладовище. Пізніше Миколаїв- ський храм був відбудований, але під час Другої світової війни знову зруйнований21. Постання нових і перебудова вже існуючих храмів були зумовлені швидким зростан- ням населення міста. На межі ХІХ–ХХ ст. сучасна вул. Шевченка складалася з трьох окремих вулиць. Перша мала назву Богоявленська й простягалась від сучасної вул. Кня- жої до Красного мосту. Друга, Московська, починалася на лівому березі Стрижня й пря- мувала до перехрестя з сучасною вулицею ім. О. Молодчого, де височіла зруйнована вже після Другої світової війни Вознесенська церква. Третя вулиця називалася Смолен- ською. Вона пролягала вздовж сучасного міського парку до самої околиці. Вознесенська церква була неподалік від Варваринської в історичному районі, що називався Німецькою слободою (за переказами тут нібито ще за часів Петра І були квар- тировані полонені шведи, яких через незнання мови чернігівці іменували німцями). Зго- дом храми дали назву найближчим до них вуличкам – Варваринській та Вознесенській, нині це вулиці Михайлофедорівська й Олега Міхнюка відповідно. За однією з гіпотез, Вознесенську церкву будував полковник П. Полуботок, за інши- ми даними, її зводили на пожертви містян. Будівництво було завершене в 1783 р. Ця церк- ва з часом стала елітарною, поряд із нею було чимало дворянських садиб. Але минав час, дерев’яні церкви занепадали і, зрештою, були розібрані. Та історія Вознесенської церкви на тому не закінчилася22. У 1870–1874 рр. на перетині вулиць Московської, Смоленської та Петербурзької (теперішнє перехрестя вулиць Шевченка та О. Молодчого) було зведено цегляний храм із дзвіницею. Відомо, що новий кам’яний храм був побудований на місці однойменного дерев’яного. Розташовувався він у районі церкви святих Михайла й Фе- дора. Отже, Вознесенська церква стояла на перехресті вулиць Московської та Петербур- зької (тепер Молодчого)23. Архітектура культової споруди була вирішена в типових фор- мах спрощеного класицизму з елементами псевдоруського стилю, але через величезний півсферичний купол вигляд мала дуже цікавий. Поряд розташовувався цвинтар, відомий також похованнями державного діяча Іллі Шрага в 1919 р. та українського живописця Іва- на Рашевського в 1921-му. На жаль, храму не судилось простояти довго: у 1941 р. пожежа знищила верхи будівлі. Політика повоєнного архітектора Павла Букловського не передба- чала відновлення церков взагалі, три чернігівські храми назавжди зникли. У тому числі й Вознесенська церква в 1955 р.24 Отже, як можна побачити: у зв’язку з переплануванням міста в ХІХ ст., були розібрані Богоявленська, Вознесенська, Варваринська та Стрітенська церкви, а в першій пол. ХХ ст., тобто за часів Другої світової війни, були зруйновані Миколаївська та Хресто- воздвиженська церкви. Потрібно ще згадати про культові споруди, яких також сьогодні немає: Олександро- Невську церкву (розташовувалася на перехресті вул. Шосейної та Миколаївської), Пет- ропавлівську (була на старому кладовищі); на плані Чернігова, складеного у 1908 р., по- значено: кладовище з Петропавлівською церквою вздовж вул. Білоуської в напрямку до села Білоус25. Біля діючої Воскресенської церкви височів храм Святого Георгія. Іоанно-Богослов- ських храмів у XVIII ст. в Чернігові було два, один із них – на Валу біля чоловічої гімна- зії26. Каплиця Олександра Невського була збудована в 1870 р. Вона розташовувалася не- подалік від Хрестовоздвиженської церкви, а в 1911–1912 рр. увійшла до складу будівлі Миколаївського єпархіального братства – релігійно-освітньої організації. У серпні 1941 р. під час бомбардувань міста ця споруда теж згоріла, але в повоєнні роки була від- будована зі змінами. Тепер у цій будівлі – обласна філармонія27. Біля головного входу на кладовище (з вул. Старобілоуської) була збудована Петро- павлівська церква, яка мала два поверхи, перший – кам’яний, другий – дерев’яний28. Її позначено на «Плане губернского города Чернигова» 1908 р., а за планом квартирного ко- мітету 1921 р. вказано однобанну церкву з грушоподібним верхом, а також капличку та кладовищенську сторожку біля входу на цвинтар29. 21 Зруйновані храми Чернігова. URL: http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/zruynovani_hrami/2007/03/14/6435.html. 22 Чернігів, що не зберігся: Вознесенська церква. Високий Вал. URL: http://val.ua/uk/102689.html. 23 Сапон В. Вулиці старого Чернігова... С. 105. 24 Чернігів, що не зберігся… 25 Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. 678. Оп. 1. Спр. 92. Арк. 1. 26 Потерянные святыни Чернигова... 27 Там само. 28 ДАЧО. Ф. 679. Оп. 3. Спр. 395. Арк. 193. 29 Некрополі України / Упоряд.: І. Дивний, М. Пархоменко, О. Титова. Київ: Вид-во Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. 1999. С. 104–153. Сіверянський літопис. 2023. № 3 64 У кліровій відомості кладовищенської Петропавлівської церкви за 1914 р. значилось, що церковна земля разом із погостом складала ¾ десятини. До причту кладовищенської церкви входив священик, а з 4 липня 1907 р. – псаломщик. Священиком цвинтарної церк- ви був Стефан Петрович Тернавський, який отримував платню від міста 360 руб. на рік, призначену йому в 1887 р. На посаду псаломщика призначений козак Володимир Сири- ця30. Джерелом доходів причту були «государственные испрерывно-доходные билеты», пожертви за вічний спомин номінальною вартістю на суму 2730 руб., відсотки йшли на його утримання. За рішенням Єпархіальної Ради від 8 (21) березня 1919 р. при Петропав- лівській церкві відкрито самостійний приход31. У результаті пожежі Петропавлівська цер- ква згоріла, тому у 30-х рр. ХХ ст. її розібрали32. Римо-католицький костел був розташований на вул. Воскресенська. На кошти, зібра- ні місцевими католиками в 1856 р., на розі вулиць П’ятницької та Воскресенської (сучас- на вул. Василя Стуса) була придбана земельна ділянка, на якій в 1858 р. збудували Римо- католицький костел, дерев’яний двоповерховий будинок ксьондза, дерев’яний флігель на кам’яному фундаменті, стайню та інші господарські споруди. У 1931 р. костел було за- крито. Зараз від цього комплексу залишилися лише перебудована споруда костелу, де міс- титься одне з фондосховищ Державного архіву Чернігівської області, та флігель33. У Чернігові в ХІХ ст. існували й синагоги. Хоральна синагога (в ній останнім часом розміщувався спортивний осередок) навпроти кафе «Чайка». Синагога на Лісковиці (бу- динок напівдерев’яний, напівкам’яний) навпроти бакалійної крамниці. Маленька синаго- га в провулках навпроти Міської лікарні (зруйнована в 1970-х рр.)34. Як вже було сказано вище, зважаючи на буремні події нашої історії, чимало храмів з різних причин не збереглося. Передовсім варто зважати на державну політику у сфері ре- лігійного життя. З огляду на це показовими є 20–30-ті рр. XX ст., коли в Радянському Со- юзі нищили культові споруди або перетворювали їх на склади тощо. В ході Другої світо- вої війни протягом 1941–45 рр. зруйнували багато споруд, зокрема й культові. Сьогодні доволі складно локалізувати точне місце розташування цих культових споруд. Вочевидь, укладений список Чернігівських церков, які не збереглися до нашого часу, не є повним. Загалом, не збереглося до нашого часу понад 30 культових споруд (соборів та цер- ков), які датувались XІ–XІX ст. Як можна побачити, деякі Чернігівські церкви будували в різний історичний час, на тому само місці, відповідно й назви в них були також однакові. Найбільш відомі та знані з них представлені в таблиці (Див. додаток № 1). Досліджуючи культові споруди, які не збереглися, можна вказати, що так чи інакше вони відігравали вагому роль у житті стародавнього Чернігова. Саме тому питання релі- гійної історії має велике значення, що полягає в памʼяті про минулі події та людей, які впливали на хід історичного розвитку міста. Додаток № 1. Чернігівські церкви та собори XІ – XІX століття, які не збереглись Назва культової споруди Місце розташування Дата будівництва 1. Богоявленська церква. Дерев’яна Розташовувалася на розі теперішніх ву- лиць Шевченка й Гончій. XVIII ст. 2. Благовіщенський собор. Кам’яний Територія Дитинця. Південно-східна час- тина. 1186 р. 3. Благовіщенська церква. Дерев’яна Територія Дитинця. Південно-східна час- тина. XVIII ст. 4. Варваринська церква. Дерев’яна Історичний район «Німецька слобода». Бі- ля колишньої вул. Варваринської, нині – Михайлофедорівська. XVIII ст. 5. Вознесіння Господнього церква. Дерев’яна Знаходилась на перехресті сучасних ву- лиць Василя Стуса (кол. Чернишевського) і Гончій. XVIII ст. 6. Вознесіння Господнього церква. Дерев’яна Розташовувалася на перехресті сучасних вулиць Василя Стуса (кол. Чернишев- ського) і Гончій. 1773 р. 30 Епархиальные известия. Черниговские епархиальные известия. 1908. № 15 (1 августа). Часть официальная. С. 565. 31 ДАЧО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 395, Арк. 193–195. 32 Бойченко С. Міські кладовища у територіально-планувальній структурі Чернігова ХІХ – поч. ХХ ст. Сiверян- ський лiтопис. 2014. № 6. С. 50–57. 33 Вулиці старого Чернігова. Чернігівський формат. URL: http://format.cn.ua/news/vulici_starogo_chernigova_p_ jatnicka/2016-01-02-2479. 34 Зруйновані храми Чернігова... Siverian chronicle. 2023. № 3 65 Чернігівські церкви та собори XІ – XІX століття, які не збереглись Назва культової споруди Місце розташування Дата будівництва 7. Вознесенська церква Дерев’яна Розташовувалася на перехресті вулиць Московської та Петербурзької (тепер Мо- лодчого). Біля колишньої вул. Вознесен- ської, сучасної вулиці Олега Міхнюка. 1783 р. 8. Вознесенська церква Кам’яна Розташовувалася на перехресті вулиць Московської та Петербурзької (тепер Мо- лодчого). XIX ст. 9. Миколаївська церква. Дерев’яна Була збудована біля Погорілих воріт, але вже у 1732 р. на її місці звели нову. XVIIІ ст. 10. Миколаївська церква. Дерев’яна Була збудована біля колишніх Погорілих воріт. 1732 р. 11. Миколаївська церква Кам’яна Розташовувалася на розі сучасних вулиць Шевченка (колишній Богоявленській) та Гончій. 1862 р. 12. Олександро-Невська церков. Кам’яна Розташовувалася на перехресті вул. Шо- сейної та вул. Миколаївської. XIX ст. 13. Покровська церква. Дерев’яна Розташовувалась у центрі Третяка, являю- чись його архітектурною домінантою. XVII ст. 14. Покровська церква. Деревʼяна Розташовувалась у центрі Третяка. 1764 р. 15. Петропавлівська церква. Кам’яна Розташовувалася ь на старому міському кладовищі XIX ст. 16. Стрітенська церква. Дерев’яна Розташовувалася на території Застрижен- ня, неподалік на схід від садиби П. Полу- ботків. На перетині з нинішнім проспек- том Перемоги й вул. Гончій. 1751 р. 17. Римо-католицький костел. Кам’яний Був розташований на колишній вул. Вос- кресенська XIX ст. 18. Хрестовоздвиженька церква. Дерев’яна Розташовувалася на схід від Любецької вулиці, недалеко від міських воріт. Розіб- рана у 1759 р. XVII ст. 19. Хрестовоздвиженська церква. Кам’яна Розташовувалася на схід від Любецької вулиці, недалеко від міських воріт. Зна- ходилась приблизно у районі сучасного магазину «Янтар». 1759 р. 20. Жінок Мироносиць церква. Дерев’яна Розташовувалася на Застриженні, була влаштована на території заміської рези- денції чернігівського архієрея. XVIIІ ст. References Adruh, A. (2008). Arkhitektura Chernihova dr. pol. XVII – poch. XVIII st. [Architecture of Chernihiv in the second half of the 17th – the beginning of the 18th c.]. Chernihiv, Ukraine. Lepiavko, S. (2012). Chernihiv. Istoriia mista [Chernihiv. The history of the city]. Kyiv, Ukraine. Boichenko, S. (2014). Miski kladovyshcha u terytorialno-planuvalnii strukturi Chernihova XIX – po- chatku XX st. [City cemeteries in the territorial planning structure of Chernihiv in the 19th – the beginning of the 20th c.]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 6, P. 50–57. Sapon, V. (2007). Vulytsi staroho Chernihova: Istoryko-kraiezn. etiudy. [Streets of an old Chernihiv: Historical and regional history sketches]. Chernihiv, Ukraine. Bondar, О. (2014). Tserkovna topohrafiia ta nekropoli Chernihova u XVII–XVIII st. [Church topogra- phy and necropolises of Chernihiv in the 17th–18th c.]. Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva – Works of the Center of monumentology, 25, P. 278–279. Рига Данило В’ячеславович – молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чер- нігів Стародавній». (вул. Преображенська, 1, Чернігів, Україна). Riga Danylo – the junior researcher of the department of museum and scientific-fund activi- ty of the National Architectural and Historical Reserve «Ancient Chernihiv» (1 Preobrazhen- ska Str., Chernihiv, Ukraine). E-mail: 27drig@ukr.net Сіверянський літопис. 2023. № 3 66 CHERNIHIV CHURCHES AND CATHEDRALS of the 11th–19th c., WHICH HAVE NOT PRESERVED TO OUR TIME The purpose of the publication is to study the history of construction and location of cult buildings in Chernihiv of the 11th and 19th c., which have not preserved to our time, based on the study of various sour- ces and analysis of scientific literature. The research methodology is based on the principles of histo- ricism, objectivity, analysis, and the historical and comparative method. Scientific novelty: For the first ti- me, there is an attempt to conduct a holistic and comprehensive study of the construction and location of cult buildings in Chernihiv that have not preserved to the present day. The features and relevance of church construction in Chernihiv over the centuries are identified and characterized. Conclusions. During the 19th – the early 20th c. there was a need to build cult buildings in Chernihiv; this was due to the impor- tance of the city in the historical development of the country and the religiosity of the residents of Cherni- hiv, the growth of its population, which led to a gradual increase in church construction, so dozens of chur- ches were built in different parts of the princely and later provincial center of Sivershchyna. As a rule, construction was concentrated mainly in the historical center of the city. The article discusses the question of the location of churches and cathedrals, the conditions of construction in accordance with the time peri- od. Given the turbulent events of history, most churches have not survived for a number of both subjective and objective reasons. Today it is difficult to localize the exact location of many cult buildings. In general, more than 30 cathedrals and churches dating from the 11th to the 19th c. have not preserved to this day. These cult buildings played a significant role in the ecclesiastical and socio-political life of ancient Cherni- hiv. The study of church construction in Chernihiv is relevant, since religion and the Church have been im- portant in the history of Sivershchyna and Ukraine as a whole for centuries. Key words: cult buildings, churches, cathedrals, Chernihiv. Дата подання: 17 березня 2023 р. Дата затвердження до друку: 23 травня 2023 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Рига, Д. Чернігівські церкви та собори XІ–XІX ст., які не збереглися до нашого часу. Сіверян- ський літопис. 2023. № 3. С. 60–66. DOI: 10.58407/litopis.230305. Цитування за стандартом APA Riga, D. (2023). Chernihivski tserkvy ta sobory XI–XIX stolittia, yaki ne zberehlysia do nashoho chasu [Chernihiv churches and cathedrals of the 11th–19th c., which have not preserved to our time]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3, P. 60–66. DOI: 10.58407/litopis.230305.

Чернігівські церкви та собори XІ – XІX ст., які не збереглися до нашого часу

Репозитарії

Схожі ресурси