"Те, що я збираюся вчинити, буде по-різному трактоване світом": самогубство, архів Чарльза Вітворта та "протиприродна поведінка"

• Дата: 2023
• Автор: Філіпова, Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199723
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: "Те, що я збираюся вчинити, буде по-різному трактоване світом": самогубство, архів Чарльза Вітворта та "протиприродна поведінка" / Г. Філіпова // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 127-136. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Статтю написано в межах проєкту «Dialogues, disputes and battles: propaganda during the Great Northern War 1700–1721», над яким ми працюємо в Гетеборзькому університеті (Швеція). Дослідження фінансовано проєктом MSCA4Ukraine за фінансової підтримки Європейського Союзу. В основі цієї частини дослідження запропонована нами концепція «протиприродної поведінки» та її відображення в політичних дискусіях та інформаційних протистояннях першої чверті XVIII ст. Окрім компаративної аналітики (вписання наявного матеріалу до загальноєвропейського контексту), ми використовуємо більш специфічні методи (суїцидології, подекуди гендерної історії). Адже в ранньомодерну добу самогубство традиційно перебувало в умовному переліку «протиприродних» злочинів, поряд зі зрадою своєї країни та монарха, заняттям магією, сексуальними практиками, що не вели до зачаття (під загальним терміном «содомія»), єресями, атеїзмом, богохульством. Концептуально всі ці явища об’єднувала думка, що вони порушують унормований світовий порядок та ведуть до викривлення ідеї божественного творення, а отже – слугують дияволу1. Також завдяки залученню широкого міжнародного контексту дослідження має перспективи у вимірі глобальної історії. Наукова новизна: малодосліджені документи з архіву британського дипломата Чарльза Вітворта, що стосуються Московщини та Гетьманщини в період Великої Північної війни, дають можливість поглянути на явище самогубства не тільки через побутову, а й через політичну оптику того часу, що є особливо цікавим у східноєвропейському вимірі, де студії «протиприродного» поки що не надто поширені.