Спроба Б. Шереметєва стати гетьманом (1700–1701 рр.)
Метою запропонованої студії є висвітлення подій 1700–1701 рр. щодо невдалої спроби Б. Шереметєва посісти гетьманське крісло. Методи. Проблемно-хронологічний. Моніторинг джерел, студій про події 1690-х – поч. 1700-х рр. Новизна. Уперше автор звернув увагу на джерела, які демонструють активну участь...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199729 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Спроба Б. Шереметєва стати гетьманом (1700–1701 рр.) / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 32-44. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою запропонованої студії є висвітлення подій 1700–1701 рр. щодо невдалої спроби Б. Шереметєва посісти гетьманське крісло. Методи. Проблемно-хронологічний. Моніторинг джерел,
студій про події 1690-х – поч. 1700-х рр. Новизна. Уперше автор звернув увагу на джерела, які демонструють активну участь царського високопосадовця Б. Шереметєва у змові, яка мала привести до повалення гетьмана І. Мазепи. Для цього був обраний зручний момент – участь багатьох козацьких полків у поході, віддаленість володаря булави від похідного табору, негаразди з організацією наказним гетьманом І. Обидовським військових дій. Участь родича володаря булави, київського
полковника К. Мокієвського, у заходах із зміни влади в Батурині на користь боярина Б. Шереметєва показує, що фактично старшина була вже готова здати свого володаря на розтерзання Москві.
Вона вже прийняла згадане як неминучу реальність, санкціоновану самим царем. Поламала плани
змовників і кандидата на гетьманську посаду несподівана смерть племінника І. Мазепи, ніжинського полковника І. Обидовського.
Висновки. Події 1700–1701 рр. указують на дуже хистке становище І. Мазепи у владній системі Московського царства. Б. Шереметєв ще в 1693 р. отримав докази таємної антицарської діяльності гетьмана. Саме він був натхненником та співучасником доносу Д. Забіли 1699 р., а у 1700 р.
написав доповідь царю про зрадливість українців. Отримавши під час походу 1700–1701 рр. зверхність над козацькими полками, боярин став таємним організатором скинення І. Мазепи з уряду.
Завадила цим підступним діям раптова і несподівана смерть І. Обидовського, який, схоже, вирішив
у такий спосіб зруйнувати плани зловмисників, попередити дядька про загрозу його правлінню. |
---|