Доля Троїцького монастиря за часів радянської влади в 20-ті роки XX ст.

• Дата: 2023
• Автор: Миколайко, Т.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199732
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Доля Троїцького монастиря за часів радянської влади в 20-ті роки XX ст. / Т. Миколайко // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 80-85. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Мета розвідки – дослідження історії чернігівського Троїцького монастиря в 20-х рр. XX ст. У статті висвітлено долю монастирських споруд, їх використання радянською владою та оприлюднено інформацію про кількість конфіскованих цінностей Троїцького монастиря. Наукова новизна: систематизовано зібраний матеріал з історії Троїцького монастиря в Чернігові за означений час та запроваджено його до наукового обігу. Методи дослідження дібрано відповідно до поставленої мети та ґрунтуються на основі історизму та об’єктивності. Висновки. Після усталення влади більшовиків у Чернігові з 20-х рр. XX ст. розпочалася активна антирелігійна політика, спрямована на дискредитацію авторитету Церкви та викорінення релігії з життя людей. У цей час закривається Троїцький монастир і його споруди та цінності переходять у власність держави. Під час грабіжницької операції з конфіскації церковних цінностей та коштовностей з Троїцького монастиря вивезено понад 1,3 кг золота й майже 65 кг срібла. Повністю забороняти діяльність Церкви більшовики не стали, тому Троїцький собор залишався діючим до 1927 р., а решта монастирських споруд була передана в розпорядження місцевої влади. Перша установа, що працювала на території монастиря у 1921−1923 рр., − дев’ятий та четвертий дитячі будинки для дітей-переселенців із Поволжя, Уфи та Чернігівської губернії. Потім було інвалідне містечко, де у 1926−1929 рр. у зовсім не комфортних умовах жили інваліди війни та праці, безпритульні та старі люди. На початку 1930-х рр. споруди монастиря передали зоотехнікуму.