Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)
Мета статті – розкрити ключові теми єврейської публіцистики, оприлюдненої на сторінках науково-літературного журналу «Еврейское обозрение» (1884 р.). Методи дослідження корелюються з означеною метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, індукція) та спеціально-історичними (історико-генетичний, істо...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199736 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 121-127. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета статті – розкрити ключові теми єврейської публіцистики, оприлюдненої на сторінках
науково-літературного журналу «Еврейское обозрение» (1884 р.). Методи дослідження корелюються з означеною метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, індукція) та спеціально-історичними (історико-генетичний, історико-порівняльний). Наукова новизна розвідки зумовлена потребою
актуалізувати проблему «розмивання» традиційного світу єврейства в умовах модерного часу.
Висновки. Модерні перетворення другої половини ХІХ ст. суттєво позначилися на світосприй-
нятті й традиційному способі життєдіяльності єврейської спільноти. На шпальтах науково-популярного журналу «Еврейское обозрение» публіцистами були частково візуалізовані інноваційні моменти, якими «розмивалися» обшири традиційного світу єврейства. Аргументовано показано взаємообумовленість підвищення загального рівня грамотності єврейського населення, поширення
просвітництва та національного відродження, інтересу до власної історії й культури. Наголошено
на умотивованості появи літературно-історичного дискурсу про єврейство як націю, а не релігійну
конгрегацію «Мойсеєвого закону» та аргументовано безпідставність теорії про «шкідливість»
навчання у загальноосвітніх закладах.
Базовими чинниками проти акультурації єврейства публіцисти визнавали сталі традиції та іудаїзм. Задля поглиблення етнічної ідентичності пропонували просвітництво, популяризацію самобутності релігійно-обрядового життя єврейської громади, її історичної та літературної спадщини. |
---|