Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)

Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)

Мета статті – розкрити ключові теми єврейської публіцистики, оприлюдненої на сторінках науково-літературного журналу «Еврейское обозрение» (1884 р.). Методи дослідження корелюються з означеною метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, індукція) та спеціально-історичними (історико-генетичний, істо...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автор: Шара, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Розвідки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199736
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 121-127. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199736
record_format dspace
spelling irk-123456789-1997362024-10-28T16:53:22Z Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.) Шара, Л. Розвідки Мета статті – розкрити ключові теми єврейської публіцистики, оприлюдненої на сторінках науково-літературного журналу «Еврейское обозрение» (1884 р.). Методи дослідження корелюються з означеною метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, індукція) та спеціально-історичними (історико-генетичний, історико-порівняльний). Наукова новизна розвідки зумовлена потребою актуалізувати проблему «розмивання» традиційного світу єврейства в умовах модерного часу. Висновки. Модерні перетворення другої половини ХІХ ст. суттєво позначилися на світосприй- нятті й традиційному способі життєдіяльності єврейської спільноти. На шпальтах науково-популярного журналу «Еврейское обозрение» публіцистами були частково візуалізовані інноваційні моменти, якими «розмивалися» обшири традиційного світу єврейства. Аргументовано показано взаємообумовленість підвищення загального рівня грамотності єврейського населення, поширення просвітництва та національного відродження, інтересу до власної історії й культури. Наголошено на умотивованості появи літературно-історичного дискурсу про єврейство як націю, а не релігійну конгрегацію «Мойсеєвого закону» та аргументовано безпідставність теорії про «шкідливість» навчання у загальноосвітніх закладах. Базовими чинниками проти акультурації єврейства публіцисти визнавали сталі традиції та іудаїзм. Задля поглиблення етнічної ідентичності пропонували просвітництво, популяризацію самобутності релігійно-обрядового життя єврейської громади, її історичної та літературної спадщини. The purpose of the article is to reveal the key themes of Jewish journalism published on the pages of the scientific and literary journal «Yevreyskoe obozrenie». Research methods are correlated with the stated goal, are general scientific (analysis, synthesis, induction) and special-historical (historical-genetic, historical-comparative). The scientific novelty of intelligence is due to the need to actualize the problem of «erosion» of the traditional world of Jewry in the conditions of modern times. As a result of the research, we can make following conclusions. Modern transformations of the second half of the 19th c. significantly affected the worldview and traditional way of life of the Jewish community. In the columns of the popular scientific magazine «Yevreyskoe obozrenie» publicists partially visualized innovative moments that «blurred» the expanses of the traditional world of Jewishness. The interdependence of raising the general level of literacy of the Jewish population, the spread of enlightenment and national revival, and interest in oneʼs own history and culture is shown in an argumentative manner. The motivation for the appearance of the literary-historical discourse on Jewry as a nation, and not the religious congregation of the «Mosesic Law», is emphasized, and the groundlessness of the theory about the «harmfulness» of education in general educational institutions is pointed. The publicists recognized stable traditions and Judaism as basic factors against the acculturation of Jewishness. In order to deepen ethnic identity, they proposed enlightenment, popularization of the identity of the religious and ritual life of the Jewish community, its historical and literary heritage. 2023 Article Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 121-127. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230410 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199736 316.3(4):070«185» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки
Розвідки
spellingShingle Розвідки
Розвідки
Шара, Л.
Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)
Сiверянський літопис
description Мета статті – розкрити ключові теми єврейської публіцистики, оприлюдненої на сторінках науково-літературного журналу «Еврейское обозрение» (1884 р.). Методи дослідження корелюються з означеною метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, індукція) та спеціально-історичними (історико-генетичний, історико-порівняльний). Наукова новизна розвідки зумовлена потребою актуалізувати проблему «розмивання» традиційного світу єврейства в умовах модерного часу. Висновки. Модерні перетворення другої половини ХІХ ст. суттєво позначилися на світосприй- нятті й традиційному способі життєдіяльності єврейської спільноти. На шпальтах науково-популярного журналу «Еврейское обозрение» публіцистами були частково візуалізовані інноваційні моменти, якими «розмивалися» обшири традиційного світу єврейства. Аргументовано показано взаємообумовленість підвищення загального рівня грамотності єврейського населення, поширення просвітництва та національного відродження, інтересу до власної історії й культури. Наголошено на умотивованості появи літературно-історичного дискурсу про єврейство як націю, а не релігійну конгрегацію «Мойсеєвого закону» та аргументовано безпідставність теорії про «шкідливість» навчання у загальноосвітніх закладах. Базовими чинниками проти акультурації єврейства публіцисти визнавали сталі традиції та іудаїзм. Задля поглиблення етнічної ідентичності пропонували просвітництво, популяризацію самобутності релігійно-обрядового життя єврейської громади, її історичної та літературної спадщини.
format Article
author Шара, Л.
author_facet Шара, Л.
author_sort Шара, Л.
title Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)
title_short Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)
title_full Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)
title_fullStr Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)
title_full_unstemmed Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.)
title_sort єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "еврейского обозрения" (1884 р.)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2023
topic_facet Розвідки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199736
citation_txt Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах "Еврейского обозрения" (1884 р.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 121-127. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT šaral êvrejsʹkaspílʹnotavumovahmodernogosvíturozduminašpalʹtahevrejskogoobozreniâ1884r
first_indexed 2024-11-10T18:50:48Z
last_indexed 2024-11-10T18:50:48Z
_version_ 1815362560307757056
fulltext Siverian chronicle. 2023. № 4 121 РОЗВІДКИ УДК 316.3(4):070«185» Любов Шара • ЄВРЕЙСЬКА СПІЛЬНОТА В УМОВАХ МОДЕРНОГО СВІТУ: РОЗДУМИ НА ШПАЛЬТАХ «ЕВРЕЙСКОГО ОБОЗРЕНИЯ» (1884 р.) DOI: 10.58407/litopis.230410 © Л. Шара, 2023. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000­0002­4921­4718 Мета статті – розкрити ключові теми єврейської публіцистики, оприлюдненої на сторінках науково-літературного журналу «Еврейское обозрение» (1884 р.). Методи дослідження корелю- ються з означеною метою, є загальнонауковими (аналіз, синтез, індукція) та спеціально-історични- ми (історико-генетичний, історико-порівняльний). Наукова новизна розвідки зумовлена потребою актуалізувати проблему «розмивання» традиційного світу єврейства в умовах модерного часу. Висновки. Модерні перетворення другої половини ХІХ ст. суттєво позначилися на світосприй- нятті й традиційному способі життєдіяльності єврейської спільноти. На шпальтах науково-попу- лярного журналу «Еврейское обозрение» публіцистами були частково візуалізовані інноваційні мо- менти, якими «розмивалися» обшири традиційного світу єврейства. Аргументовано показано вза- ємообумовленість підвищення загального рівня грамотності єврейського населення, поширення просвітництва та національного відродження, інтересу до власної історії й культури. Наголошено на умотивованості появи літературно-історичного дискурсу про єврейство як націю, а не релігійну конгрегацію «Мойсеєвого закону» та аргументовано безпідставність теорії про «шкідливість» навчання у загальноосвітніх закладах. Базовими чинниками проти акультурації єврейства публіцисти визнавали сталі традиції та іу- даїзм. Задля поглиблення етнічної ідентичності пропонували просвітництво, популяризацію само- бутності релігійно-обрядового життя єврейської громади, її історичної та літературної спадщи- ни. Ключові слова: «Еврейское обозрение», модерний час, єврейська спільнота, національне відрод- ження, етнічна ідентифікація, культурна асиміляція. Модерні перетворення в політичній або соціально­економічній формаціях та карди­ нальні зрушення у світосприйнятті соціуму взаємодетерміновані. Доказом цього є лібе­ ральні реформи 60–70­х рр. ХІХ ст. на теренах Російської імперії, актуалізовані не лише провальною Східною кампанією, але й активністю громадськості, інтелектуальних кіл, які наполегливо «стукали у двері самодержавства». Зміни торкнулися практично всіх царин життєдіяльності країни, хоча із відчутним за­ пізненням, почасти, будучи обмеженими й половинчастими, однак обумовили помітне її оновлення. Завершився промисловий переворот, відкривши шлях для становлення індуст­ ріального суспільства, вирішувалися проблеми соціальної сфери (виникла розгалужена мережа навчальних закладів, громадської опіки, послідовність в організації медичного об­ слуговування населення), модернізувався міський простір (упорядковувалися транспортні комунікації, відбувалася електрифікація, запроваджувалося централізоване водопостачан­ ня, каналізація та багато іншого). У контексті цих процесів розпочалися трансформування й у доволі консервативному середовищі єврейської спільноти, зосередженої, переважно, на теренах Наддніпрянської України. На підставі указів, датованих 1791, 1829 і 1835 рр., територія компактного за­ мешкання євреїв проіснувала до 1917 р., охоплюючи вісім українських губерній: Волин­ ську, Подільську, Київську (крім Києва), Чернігівську, Полтавську (крім козацьких і дер­ Сіверянський літопис. 2023. № 4 122 жавних сіл), Катеринославську, Херсонську (крім Миколаєва), Таврійську (крім Севасто­ поля)1. Відтак, з огляду на історичні обставини й законодавчо окреслену «смугу осілості», євреї посідали лідируючі позиції поряд із українцями та росіянами. Наприкінці ХІХ ст. число містян­євреїв, проживаючих на лівому березі Дніпра (йдеться про Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську та материкову частину Таврійської губерній), сягало 295,5 тис. осіб або 18,6% від загалу жителів2. Через тринадцять років, станом на 1910 р., абсолютні показники єврейської спільноти збільшилися в півтори рази, а у таких містах, як Пирятині, Городні, Сумах, Миргороді – у 1,5–1,8 разів. Загальне число містян­євреїв на лівому березі Дніпра становило 304,2 тис. осіб3. Показники їхньої питомої ваги випереджали загальноімперські: по Росії рівень урбанізованості євреїв складав 49,4%, а на лівобережжі – 62,6%4. Найчастіше єврейське населення проживало в містах і містечках Чернігівської, Полтавської та Катеринослав­ ської губерній, рідше – у Таврійській та Харківській5. Переважною цариною занятості єврейської громади була торгівля – понад 40% від за­ галу (показники Всеросійського перепису 1897 р.), майже третина осіб – у промисловому виробництві, 5% – на державній службі та у «вільних професіях» (лікарі, юристи, літера­ тори тощо), близько 5% – у приватних компаніях і наймитували, 3–4% – у сільському гос­ подарстві, решта – у невиробничій сфері, були служителями релігійного культу, військо­ вослужбовцями чи особами «без певних занять», лави яких, до речі, часто поповнювали збанкрутілі торговці, посередники, орендарі6. Незважаючи на компактність проживання, своєрідну етнічну замкнутість та конфесій­ ні особливості, модерні процеси другої половини ХІХ ст. внесли відчутні корективи в сві­ тосприйняття єврейства, національну ідентичність, розуміння свого місця й ролі в світо­ вій історії та культурі. Актуалізувалася нова тематика для суспільного обговорення, нау­ ковці й публіцисти поставили на порядок денний проблеми, зумовлені «розмиванням» традиційного світу єврейської спільноти. Свідченням цього є публікації на сторінках нау­ ково­літературного журналу «Еврейское обозрение», що видавався Г.М. Рабіновичем у Санкт­Петербурзі упродовж січня–липня 1884 р., редагувався відомим публіцистом Ле­ вом Кантором. На шпальтах 7­ми номерів, а саме стільки вдалося надрукувати, були роз­ міщені праці тогочасних письменників, науковців, публіцистів, громадських діячів, поміж яких віднаходимо імена Лева Леванди, Авраама Гаркаві, Лева Каценельсона, Михайла Моргуліса, Семена Фруга, Ернеста Ватсона, Самуїла Грузенберга, Германа Блюменфель­ да та інших7. Розмірковуючи про становище єврейства у новочасних умовах, дописувачі журналу акцентували увагу на таких аспектах, як пробудження національної свідомості, сутність етнічної ідентичності та можливості культурної асиміляції євреїв через загальноосвітні навчальні заклади. Звернувшись до їхніх розвідок, можемо констатувати наступне. Аналі­ зуючи процеси національного відродження, публіцисти одностайно вказували на його ви­ токи в другій половині ХІХ ст., але називали різні причини. Зокрема, у розвідці Ф.Б. Геца «У чому ми особливо відстали», вміщеній у березневому номері «Еврейского обозрения», корінь «пробудження» єврейської інтелігенції вбачався в дискримінаційній політиці цара­ ту. «…як тільки розпочався лютий антисемітський рух, – читаємо в роздумах, – спрямова­ ний проти усіх євреїв – освічених і неосвічених, фанатично­марновірних і надзвичайно грамотних, потім відбулися погроми – усе це пробудило єврейську інтелігенцію». Прик­ метно, що автор характеризував модерний час як «одну з тих криз, які трапляються раз на сторіччя», порівнюючи з «тяжкими періодами хрестових походів, вигнанням з Іспанії, го­ ніннями за доби “Хмельниччини”»8. Подібні думки простежуємо й у роботі правознавця, публіциста та громадського діяча Михайла Моргуліса «Самозвільнення і самозречення». На його переконання, погроми 1880­х рр. стали «своєрідним стимулюючим фактором для пробудження національної сві­ 1 Боряк О.О. Україна, держава: євреї. Енциклопедія історії України: Україна–Українці / Редкол.: В.А. Смолій (го­ лова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: «Наукова думка», 2018. Кн. 1. 608 с. URL: http:// resource.history.org.ua/cgi­bin/eiu/history.exe?C21COM=F&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU. 2 Чорний Д. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. С. 79. 3 Там само. С. 80. 4 Там само. С. 81. 5 Там само. С. 83. 6 Боряк О.О. Україна, держава: євреї. 7 Еврейское обозрение. 1884. Январь–Июль. Национальная электронная библиотека. URL: https://rusneb.ru/ catalog/000199_000009_007498971/. 8 Гетц Ф. В чем мы особенно отстали? Еврейское обозрение. 1884. Март. С. 74. URL: https://rusneb.ru/catalog/ 000199_000009_007498971/. Siverian chronicle. 2023. № 4 123 домості»9. Натомість, Файвель Меєр Бенцелович Гец, відомий письменник і публіцист, викладач єврейської історії, твердив про інакші чинники національного відродження. У його розумінні вагомим було, по­перше, підвищення рівня грамотності євреїв. Чим біль­ ше осіб здобували освіту, покращуючи власний соціальний статус, тим очевидніше вияв­ лялася етнічна ідентичність. «У соціумі, – наголошував Ф.Б. Гец, – поширювалася думка про неможливість відчувати себе лише людиною, потрібно було відчувати себе євреєм»10. По­друге, значим для підвищення етнічної ідентичності було збереження й популяризація самобутності релігійно­обрядового життя єврейської спільноти та уникнення змішаних шлюбів із представниками інших народів11. Суголосні міркування проглядаються й у відкритому листі скарбника Товариства з по­ ширення освіти поміж євреїв Росії Леона Розенталя, прочитаного ним 5 лютого 1884 р. на засіданні Комітету товариства та оприлюдненого на сторінках «Еврейского обозре­ ния»12. Маємо пояснити, що Товариство постало 1860 р. з метою пробудження інтересу до знань та поширення їх серед єврейської спільноти в межах Російської імперії. Протягом 20­ти років його функціонування сформували мережу філій в Одесі, Катеринославі, Ковно та інших, фінансово допомагаючи здобути освіту талановитим малозабезпеченим юнакам, підтримуючи студентів, науковців, які досліджували єврейську історію, авторів науково­ популярних книг на івриті, літераторів, субсидуючи єврейські періодичні видання, почат­ кові навчальні заклади13. Отож і Леон Мойсеєвич, в унісон із Файвелем Гецом, вважав, що в умовах модерного часу нагальним завданням для єврейської громади є популяризація просвітництва в етніч­ ному середовищі, заохочення до навчання молоді, активізація видання морально­релігій­ ної та світської літератури. «У нинішній час, – стверджував він, – не шкодуючи сил і ма­ теріальних засобів, не зволікати з урегулюванням наших громадських потреб і серед них на першому місці – потреба освіти»14. У його візії простежувалася пряма кореляція між моральними успіхами й соціально­економічним добробутом єврейської спільноти. Щоб досягти гармонії між ними, Л.М. Розенталь пропонував наступний алгоритм дій: відмови­ тися від індиферентного ставлення до суспільно­політичного становища євреїв, активізу­ вати релігійну пропаганду, видання ґрунтовних праць «на засадах моралі та віри, щоби адепти зрозуміли: наша мета не руйнувати, а навпаки, відродити зруйноване, і тоді вони підтримають нас»15. Дещо ширше міркував Ф.Б. Гец, наголошуючи на потребі стимулювати розвиток «єв­ рейської науки, як єдиного чинника, здатного об’єднати євреїв різних країн і земель, різ­ них партій». Для нього наука виступала своєрідним цементуючим початком усього, і від її долі, вважав, залежала доля усього єврейства16. Як бачимо, наскрізною ниткою через канву роздумів проходить ідея просвітництва єв­ рейської громади, що, апріорі, передбачає зацікавлення історією та культурою власного народу, зумовлюючи національне відродження. З огляду на це, дописувачі «Еврейского обозрения» одностайно вважали рушієм етнічного пробудження єврейства інтелігенцію. Утім, на думку М.Г. Моргуліса, вона чітко поляризована. Одна частина намагається роз­ бурхати в народі самосвідомість і самозвільнення, збудувати оновлене єврейське суспіль­ ство, «скориставшись багатим матеріалом минулого, на фундаменті якого здійснити внут­ рішні переформатування». Інша – ратує за самозречення, шукає ідеали поза єврейством, «кидаючи в минувшину каміння, обираючи в сучасних поняттях релігії та моралі підмур­ ки для нового життя й духовного оновлення єврейства»17. Незважаючи на такий дисонанс, вважав Михайло Григорович, тільки інтелектуальні кола здатні стимулювати відродження єврейського народу. Задля цього потрібно спрямувати їхню енергію на серйозну різно­ сторонню роботу, щоб «покликати до життя народну самосвідомість, яка не суперечить принципам загальнолюдської моралі», та облаштувати територіальний центр із типовим устроєм життя на загальнолюдських засадах. Реалізація означеного уможливлювалася за 9 Моргулис М. Самоосвобождение и самоотречение. Еврейское обозрение. 1884. Май. С. 3. URL: https://rusneb.ru/ catalog/000199_000009_007498971/. 10 Гец Ф. Что такое еврейство? Еврейское обозрение. 1884. Июль. С. 54. URL: https://rusneb.ru/catalog/000199_ 000009_007498971/. 11 Там само. C. 60. 12 Розенталь Л. Открытое письмо члена­казначея Общества для распространения просвещения между евреями в России. Еврейское обозрение. 1884. Март. С. 183. URL: https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_007498971/. 13 Розенталь Л. Открытое письмо члена­казначея... С. 186–187; Общество для распространения просвещения между евреями в России. EJWiki.org – Академическая Вики-энциклопедия по еврейским и израильским темам. URL: http://ejwiki.org/wiki. 14 Розенталь Л. Открытое письмо члена­казначея... С. 188. 15 Там само.С. 191. 16 Гец Ф. Что такое еврейство? С. 81–82. 17 Моргулис М. Самоосвобождение и самоотречение. С. 3. Сіверянський літопис. 2023. № 4 124 допомогою «діяльного органу інтелігентних сил», що має неодмінно постати, на думку М.Г. Моргуліса, через загострення єврейського питання в Російській імперії та за кордо­ ном. На підтвердження свої правоти публіцист вказував на «загальне збудження умів у сферах різних суспільних груп, повсюдне створення за кордоном товариств і братств, умотивованих на відродження єврейської науки і єврейства»18. Звернімо увагу, що в роздумах М.Г. Моргуліса помітною є ідея про доцільність поєд­ нання національного та загальнолюдського. Лише такий синтез, вважав він, відповідав ду­ ху іудаїзму та мав стати головним дороговказом для «народних лідерів», тобто інтеліген­ ції. Остання, з одного боку, мусила вдатися до кропіткої роботи в царині систематичного вивчення іудаїзму на основі релігійних джерел та історичних пам’яток, розкриття їхньої сутності й активної популяризації набутих знань поміж єврейства. З іншого – спрямувати свої зусилля на покращення економічного й правового становища свого народу. Прямим віддзеркаленням особистісної віри М.Г. Моргуліса в позиціоновані думки були його жит­ тя та діяльність – плідна наукова робота, адвокатська практика з питань захисту прав єв­ рейського народу, ініціювання перегляду дискримінаційних імперських законів проти єв­ реїв і заходів для поширення грамотності в їхньому середовищі19. Автори дописів у «Еврейском обозрении» також розмірковували про причини низько­ го рівню національної свідомості єврейства. Їхні корені вбачали в дискримінаційній полі­ тиці, здійснюваній протягом століть, відмові євреям в елементарних правах на існуван­ ня20. Від них постійно вимагали розчинитися в інших націях і, як результат, – систематич­ на погорда призвела до того, що самі євреї, змирившись із цим, стали зневажати себе; за­ панувала теорія «Мойсеєвого закону»21. Пояснимо, що йшлося про теорію, сформовану в Німеччині, згідно з якою євреї, за­ лежно від місця проживання, вважалися представниками націй своїх співгромадян: або німці, або французи, відмінність лише конфесійного характеру – «Мойсеєв закон»22. «По­ ступово, – писав Файвель Гец, – відчуваючи зневагу, будучи обтяженими своїм станови­ щем, євреї намагалися долучитися до німців, стати ними. Особливо до цього вдавалася ін­ телігенція, поміж якої усталилася думка, що освічена людина не може вважати себе євре­ єм; відбувалися масові навернення у християнську віру»23. Відтак національне самопри­ ниження та боягузтво називалися головними причинами появи «Мойсеєвого закону», яким гальмувався перехід євреїв від усвідомлення своєї людської гідності до усвідомлен­ ня національної24. Імплементуючи в суспільну свідомість ідею про національне відродження єврейства, публіцисти намагалися дати чіткі пояснення «що таке нація» і «чи можна вважати євреїв окремою нацією»? Відповіді на це віднаходимо в роздумах Файвеля Геца «Що таке єврей­ ство», в яких ішлося про сутність єврейства, його значення та місію. По суті, він прагнув не лише означити властиві риси народу, але й аргументовано заперечити безпідставність теорії: «євреї – не нація, а релігійна конгрегація “Мойсеєвого закону”». Її прибічники апе­ лювали, по­перше, до факту втрати євреями політичної самостійності після вигнання з Палестини, яка перетворилася на турецьку провінцію, а євреї розвіялися по всьому світу й стали громадянами інших держав, по­друге, – до відсутності мови, яка зберіглася як літе­ ратурна, але не була живою, розмовною25. Контраргументи Ф.Б. Геца зводилися до того, що Палестина, ставши турецьким воло­ дінням, не припинила бути «обітованною святою землею в очах усього єврейства, з якою пов’язані спогади славного минулого та світлі релігійно­національні надії». Мова змогла зберегти «живий» характер – це мова богослів’я, богослужіння, науки, поезії, періодики та літератури26. І, прикметно, Файвель Меєр Бенцелович заперечував тезу про мову як визначальну ознаку нації. «Мова, – наголошував, – це характеристика більш зовнішня, ніж внутрішня, бо вона не впливає на розумовий розвиток народу, який нею користується. Російські дворяни з пелюшок вивчають французьку, активно нею розмовляють, але від цього не стають французами». Понад те, існують різноманітні мовні діалекти, наявність яких також ставить під сумнів твердження про мову як властиву рису етносу27. 18 Моргулис М. Самоосвобождение и самоотречение. С. 49. 19 Моргуліс Михайло Григорович. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. 20 Гец Ф. Что такое еврейство? С. 38. 21 Там само. С. 49. 22 Там само. 23 Там само. С. 52. 24 Там само. С. 54. 25 Там само. С. 72. 26 Там само. С. 85–86. 27 Там само. С. 74. Siverian chronicle. 2023. № 4 125 Джерелами народності, у розумінні Ф.Б. Геца, є спільне походження та спільна істо­ рична доля, а її сутністю, змістом – сукупність особливостей, сил, здібностей та нахилів (фізіолого­психічні та розумово­моральні характеристики) певної групи людей, які відріз­ няються від інших однаковістю походження й історією. Метою національності, її місією є самобутня культура, і кожен народ зобов’язаний виконувати свою місію, незалежно від того, має він політичну самостійність, чи поневолений іншим етносом28. І ще одне важливе питання полемізувалося на шпальтах «Еврейского обозрения» – можливості культурної асиміляції євреїв через загальноосвітні навчальні заклади. Власне, публікації слугували своєрідною відповіддю на твердження ортодоксів про «шкідливість» навчання, від якого «усе зло: погроми, обмеження прав та інше – безпосередній результат освіти»29. Вільний доступ євреїв до загальнодержавних закладів освіти розцінювався стар­ шим поколінням як головна причина зневажливого ставлення єврейської молоді до націо­ нальних і релігійних питань, рідної мови та літератури30. Ф.Б. Гец так ретранслював дум­ ки традиційного світосприйняття єврейства: «вони (молодь – Л.Ш.) вивчають європейські мови, але не єврейську, знайомляться з історією та літературою різних народів, але не єв­ рейського; вони лишаються чужими для усього єврейського й поняття не мають про сут­ ність і значення єврейства, про його місію в царині світової культури». Як наслідок – такі євреї легко піддаються чужому впливу, стаючи своєрідними відступниками, не знаючи сутності іудейства, історії власного народу, не розуміючи його культурної ролі в історії людства. Безпосередньо сам публіцист вважав, що у вказаних звинуваченнях є частка істини й денаціоналізацію називав базовою причиною «моральних хвороб» етноспільноти31. Їхнє віддзеркалення простежував у спрямуванні зусиль «освічених євреїв на покращення мате­ ріального становища власного народу»32. Вочевидь, для Ф.Б. Геца значимим був внутріш­ ній, духовний світ, який переважав над зовнішнім, матеріальним. Нерозуміння «освічени­ ми євреями» первинності невидимого світу над видимим пояснював як побічну дію вихо­ ду за межі «гетто» в широкому сенсі цього поняття. Взаємозбагачення культурними тра­ диціями інших народів, імовірно, розцінював як «розмивання» національної ідентифіка­ ції33. Ще одну причину скептичного ставлення старшого покоління до навчання озвучив Ле­ он Розенталь – бідність учителів похилого віку, над якими злорадствували: «бачите, які наслідки освіти». Однак твердив, що можна з легкістю виправити такий стан речей, пере­ конавши ретроградів у зворотному. Задля цього Леон Мойсеєвич пропонував стати на шлях взаємодії держави та національної меншини. Тобто, уряд мав усіляко заохочувати до навчання й пропагувати ідею взаємообумовленості рівня грамотності та матеріального статку, а єврейська спільнота – створити спеціальний фонд фінансової помочі пристарі­ лим педагогам і профільні комітети, які би підвищували інтерес до просвітництва, актуа­ лізували й проговорювали назрілі проблеми. Переконливо звучала рекомендація Л.М. Ро­ зенталя залучити до пропагування грамотності тих осіб, які вивчилися, завдячуючи Това­ риству з поширення освіти поміж євреїв Росії34. Тотожність міркувань проглядається на сторінках липневого номера «Еврейского обо­ зрения», у праці М.Г. Гершфельда «Школа і життя»35. Автор досліджував проблему без­ перспективності працевлаштування випускників учительських інститутів як привід для звинувачень у «недоцільності навчання». Він, як і Л.М. Розенталь, пропонував конкретні кроки, щоб зменшити число прибічників тези про «шкідливість освіти» єврейських дітей. Зокрема, необхідно примножити кількість єврейських училищ, куди могли б влаштувати­ ся молоді учителі; оптимізувати витрати свічного збору з тим, щоб відкривати училища в економічно відсталих містах і містечках, де їх ніколи не було й мешканці апатично став­ ляться до поширення грамотності; запровадити посади євреїв­агентів, які би «аналізували потреби місцевих громад і допомагали вирішувати освітні питання, вказуючи на доціль­ ність існування училищ у тій чи іншій громаді, розумілися на фінансових потребах нав­ чальних закладів, запитах учительського контингенту, повністю завідували господарсько­ адміністративними справами»36. Усвідомивши зміни у місцевому врядуванні, М.Г. Герш­ фельд пропонував єврейським громадам співпрацювати з інституціями муніципального 28 Гец Ф. Что такое еврейство? Еврейское обозрение. 1884. Июнь. С. 77. 29 Гершфельд М. Школа и жизнь. Еврейское обозрение. 1884. Июль. С. 67. URL: https://rusneb.ru/catalog/000199_ 000009_007498971/. 30 Розенталь Л. Открытое письмо члена­казначея... С. 190. 31 Гец Ф. Что такое еврейство? Еврейское обозрение. 1884. Июнь. С. 79. 32 Там само. С. 75. 33 Там само. С. 77. 34 Розенталь Л. Открытое письмо члена­казначея... С. 194–195. 35 Гершфельд М. Школа и жизнь. С. 65. 36 Там само. С. 73, 76. Сіверянський літопис. 2023. № 4 126 управління (земствами та міськими думами), які могли матеріально підтримати єврейські училища37. Отож дописувачі «Еврейского обозрения» заперечували тезу про «шкідливість» нав­ чання, знаходили й пояснювали її причини та пропонували способи зменшення числа про­ тивників поширення грамотності поміж єврейства. Своєрідним захисником євреїв від культурної асиміляції вважали узвичаєні традиції та релігію. Підтвердження цього знахо­ димо в роздумах Файвеля Геца, який вказував на динамічну сутність культури, її постій­ ний розвиток, через що згладжуються різкі відмінності між націями. Утім, висловлював переконання в неможливості повного знищення етнічної інакшості, бо культура показує природні межі народу та забезпечує його кращу організацію38. Водночас цілісність нації підтримувала й релігія через розумово­морально­церковні способи, оберігаючи етнос від будь­якого посягання та послаблення39. «Релігія, – писав він, – завдяки різноманітним приписам уберігає євреїв, які прагнуть зближення з іншими народами, від повної асиміля­ ції; виступає сильнішим фактором, ніж спільна територія проживання й мова; релігія збе­ рігає цілісність національного надбання, розвиває його і примножує». «У релігії та уста­ лених звичаях євреї, – зробив висновок Ф.Б. Гец, – знаходять підтримку й черпають внут­ рішні сили»40. Підсумовуючи, можемо констатувати, що на світосприйнятті й традиційному способі життєдіяльності єврейської спільноти суттєво позначилися модерні перетворення другої половини ХІХ ст. На шпальтах науково­популярного журналу «Еврейское обозрение» публіцистами були частково візуалізовані інноваційні моменти, якими «розмивалися» об­ шири традиційного світу єврейства. Аргументовано показано взаємообумовленість підви­ щення загального рівня грамотності єврейського населення, поширення просвітництва та національного відродження, інтересу до власної історії й культури. Наголошено на умоти­ вованості появи літературно­історичного дискурсу про єврейство як націю, а не релігійну конгрегацію «Мойсеєвого закону» та безпідставності теорії про «шкідливість» навчання у загальноосвітніх закладах. Базовими чинниками проти акультурації визнавалися сталі традиції та іудаїзм. Окресленими аспектами не вичерпується вивчення переформатувань традиційного сві­ ту єврейства. У перспективі можуть стати актуальними для дослідження такі проблеми, як модернізація вузькоутилітарної освіти, зовнішнього простору проживання етнічної мен­ шини, контроверсійність традиційної тенденції до ізоляції єврейського соціуму та ново­ часної тенденції до асиміляції тощо. References Chornyi, D. Po livyi bik Dnipra: problemy modernizatsii mist Ukrainy (kinets ХІХ – pochatok ХХ st.) [On the left side of the Dnipro: problems of modernization of Ukrainian cities (the late 19th – the early 20th c.)]. Kharkiv, Ukraine. Шара Любов Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013, Україна). Shara Liubov – candidate of historical sciences, associate professor of the department of the world history and international relations, T.H. Shevchenko National university «Chernihiv Col­ legium» (53 Hetmana Polubotka Str., Chernihiv, 14013, Ukraine). E­mail: Ljuba_che@ukr.net THE JEWISH COMMUNITY IN CONDITIONS OF THE MODERN WORLD: REFLECTIONS IN THE COLUMNS OF «YEVREYSKOE OBOZRENIE» (1884) The purpose of the article is to reveal the key themes of Jewish journalism published on the pages of the scientific and literary journal «Yevreyskoe obozrenie». Research methods are correlated with the sta- ted goal, are general scientific (analysis, synthesis, induction) and special-historical (historical-genetic, historical-comparative). The scientific novelty of intelligence is due to the need to actualize the problem of «erosion» of the traditional world of Jewry in the conditions of modern times. As a result of the research, we can make following conclusions. Modern transformations of the second half of the 19th c. significantly affected the worldview and traditional way of life of the Jewish community. In the columns of the popular scientific magazine «Yevreyskoe obozrenie» publicists partially visualized in- novative moments that «blurred» the expanses of the traditional world of Jewishness. The interdependence 37 Гершфельд М. Школа и жизнь. С. 77. 38 Гец Ф. Что такое еврейство? Еврейское обозрение. 1884. Июнь. С. 78. 39 Там само. С. 80. 40 Там само. С. 84–85. Siverian chronicle. 2023. № 4 127 of raising the general level of literacy of the Jewish population, the spread of enlightenment and national revival, and interest in oneʼs own history and culture is shown in an argumentative manner. The motivation for the appearance of the literary-historical discourse on Jewry as a nation, and not the religious congre- gation of the «Mosesic Law», is emphasized, and the groundlessness of the theory about the «harmfulness» of education in general educational institutions is pointed. The publicists recognized stable traditions and Judaism as basic factors against the acculturation of Jewishness. In order to deepen ethnic identity, they proposed enlightenment, popularization of the identity of the religious and ritual life of the Jewish community, its historical and literary heritage. Key words: «Yevreyskoe obozrenie», modern times, Jewish community, national revival, ethnic identifi- cation, cultural assimilation. Дата подання: 3 липня 2023 р. Дата затвердження до друку: 10 вересня 2023 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Шара, Л. Єврейська спільнота в умовах модерного світу: роздуми на шпальтах «Еврейского обо­ зрения» (1884 р.). Сіверянський літопис. 2023. № 4. С. 121–127. DOI: 10.58407/litopis.230410. Цитування за стандартом APA Shara, L. (2023). Yevreiska spilnota v umovakh modernoho svitu: rozdumy na shpaltakh «Evreiskoho obozrenyia» (1884 r.) [The Jewish community in conditions of the modern world: reflections in the columns of «Yevreyskoe obozrenie» (1884)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, Р. 121–127. DOI: 10.58407/litopis.230410.

Схожі ресурси