Бібліотека Київського Софійського собору XI століття в його історії: контекст Софієзнавства
Історичний досвід бібліотек Київської Русі є унікальним у контексті вивчення знань про княжу добу як складника історії України. Один із історичних образів минулого, носій інформації про нього – Бібліотека Київського Софійського собору XI ст. (далі – БКСС). Соборна книгозбірня – свідчення державност...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199742 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Бібліотека Київського Софійського собору XI століття в його історії: контекст Софієзнавства / Н. Солонська // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 172-184. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Історичний досвід бібліотек Київської Русі є унікальним у контексті вивчення знань про княжу
добу як складника історії України. Один із історичних образів минулого, носій інформації про нього – Бібліотека Київського Софійського собору XI ст. (далі – БКСС). Соборна книгозбірня – свідчення державності княжої України. Вона є першоджерелом початків знань про Україну; про вектори міжнародних зв’язків Київської Русі; відображенням міжнародного іміджу давньоруської
країни, політики; відбиває світосприйняття, особливість мислення представників епохи; формалізованим відображенням культури суспільства, соціальної картини; розвитком християнства; є артефактом збереження та використання документальної пам’яті східного християнства; оплотом християнської духовності; перебрала на себе роль осередка давньоруського православ’я. Як
матеріальний об’єкт БКСС відображає рівень суспільної свідомості доби; соціально-культурологічна система, що за функціями та цільовим призначенням належить до систем суспільних; один із
перших соціальних інститутів Київської Русі, структура якого є комплексною, поліфункціональною
системою через взаємодію об’єктів (книгосховище, бібліотека-архів, книжний склад, скрипторій,
коло книжників-перекладачів-філософів, княжа канцелярія, нижча школа). Вона відіграє важливу
роль для об’єктивної реконструкції історичної реальності. Це – історична пам’ятка; пам’ятка духовної та бібліотечної культури; писемно-речове історичне джерело; бібліотечна модель своєї
епохи. Вона стала взірцем для заснування монастирських бібліотек домонгольської та післямонгольської Русі, приватних книгозбірень козацької старшини, поміщицьких книжних зібрань та колекцій, бібліотек вищих навчальних закладів, бібліотек Київської духовної академії, Острозької академії, сучасних українських бібліотек тощо. |
---|