Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)

Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)

14 березня 2023 р. у медійний простір увірвалася звістка про загибель у бою з російськими окупантами поблизу Кремінної на Луганщині Юрія Коваленка – українського історика, археолога, краєзнавця і волонтера....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автори: Коваленко, О., Мошик, І., Ясновська, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Некрологи
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199747
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023) / О. Коваленко, І. Мошик, Л. Ясновська // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 200-202. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199747
record_format dspace
spelling irk-123456789-1997472024-10-28T16:54:58Z Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023) Коваленко, О. Мошик, І. Ясновська, Л. Некрологи 14 березня 2023 р. у медійний простір увірвалася звістка про загибель у бою з російськими окупантами поблизу Кремінної на Луганщині Юрія Коваленка – українського історика, археолога, краєзнавця і волонтера. 2023 Article Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023) / О. Коваленко, І. Мошик, Л. Ясновська // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 200-202. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199747 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Некрологи
Некрологи
spellingShingle Некрологи
Некрологи
Коваленко, О.
Мошик, І.
Ясновська, Л.
Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)
Сiверянський літопис
description 14 березня 2023 р. у медійний простір увірвалася звістка про загибель у бою з російськими окупантами поблизу Кремінної на Луганщині Юрія Коваленка – українського історика, археолога, краєзнавця і волонтера.
format Article
author Коваленко, О.
Мошик, І.
Ясновська, Л.
author_facet Коваленко, О.
Мошик, І.
Ясновська, Л.
author_sort Коваленко, О.
title Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)
title_short Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)
title_full Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)
title_fullStr Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)
title_full_unstemmed Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023)
title_sort пам'яті юрія олександровича коваленка (1966-2023)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2023
topic_facet Некрологи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199747
citation_txt Пам'яті Юрія Олександровича Коваленка (1966-2023) / О. Коваленко, І. Мошик, Л. Ясновська // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 200-202. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT kovalenkoo pamâtíûríâoleksandrovičakovalenka19662023
AT mošikí pamâtíûríâoleksandrovičakovalenka19662023
AT âsnovsʹkal pamâtíûríâoleksandrovičakovalenka19662023
first_indexed 2024-11-10T18:51:41Z
last_indexed 2024-11-10T18:51:41Z
_version_ 1815362615788961792
fulltext Сіверянський літопис. 2023. № 4 200 НЕКРОЛОГИ ПАМ’ЯТІ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА КОВАЛЕНКА (1966–2023) • 14 березня 2023 р. у медійний простір увірва­ лася звістка про загибель у бою з російськими окупантами поблизу Кремінної на Луганщині Юрія Коваленка – українського історика, архе­ олога, краєзнавця і волонтера. Юрій Олександрович Коваленко народився 22 березня 1966 р. в селі Некрасове Глухівського району (з 2020 р. – Глухівської міської територі­ альної громади Шосткинського району) на Сум­ щині, де закінчив восьмирічну школу, у 1983 р. – Глухівську середню школу № 2, а в 1985 р. – Сумське ПТУ № 5, де здобув фах електрика. У 1985–1987 рр. проходив військову службу у За­ хідній групі Радянської армії в Польщі. Після де­ мобілізації працював на посадах художнього ке­ рівника Некрасівського сільського будинку куль­ тури, керівника музичного гуртка Глухівсько­ го районного будинку культури, директора під­ літкового клубу в Глухівському ПТУ № 31. Зго­ дом був призваний до Збройних сил України і протягом 1992–1997 рр. служив на посаді завіду­ вача клубу військової частини, дислокованої у Глухові. Водночас у 1991–1996 рр. заочно навчався в Глухівському державному педаго­ гічному інституті, де здобув кваліфікацію викладача дошкільної педагогіки та психології, а у 2005 р. одержав диплом магістра історії в Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка. Ю. Коваленко з дитинства відчував потяг до археології. Проте пов’язати життя з улюбленою справою зміг не одразу. В одному з інтерв’ю він зізнався: «Стати археоло­ гом – це велика мрія мого дитинства. Я був просто схиблений на ній. У мене було шикар­ не дитинство сільського розбишаки: коні, рибалка, озеро, бійки. Але знаєте, куди мене тягло? На смітники. Бо там можна було такі розкопки зробити! Збирав різні черепки, тяг­ нув додому у кишенях різні скарби. Мати бурчала, але нічого не викидала. Була вчитель­ кою історії». Мрія Ю. Коваленка збулася лише у 21­річному віці, коли після армійської служби він у 1987 р. долучився до археологічної експедиції, що працювала в Києві на По­ долі. У 1988 р. Ю. Коваленко почав займатися пошуковою діяльністю, досліджувати місця боїв Другої світової війни, виявляти невідомі військові поховання. У 1992 р. він заснував пошуковий загін «Обеліск», що входив до Всеукраїнського об’єднання «Спілка “Народна пам’ять”». У 1994 р. Ю. Коваленко організовував «Всеукраїнську вахту пам’яті» в Глухові – тоді ентузіасти розкопали табір військовополонених часів Другої світової, виявивши там по­ над півтори тисячі решток солдатів і цивільних. 1 жовтня 1994 р. відбулося перепохован­ ня загиблих на новоствореному меморіалі в урочищі Борок поблизу Глухова. Це була пер­ ша подібна акція в Україні, що набула загальнодержавного резонансу. Ще з кінця 80­х рр. ХХ ст. Ю. Коваленко був членом українських патріотичних орга­ нізацій у Глухові. У колишній гетьманській столиці, а на той час – зросійщеному рай­ центрі на Сході України, натоді проходили перші проукраїнські мітинги, серед учасників Siverian chronicle. 2023. № 4 201 яких виділявся молодий хлопець із гітарою. У 1991 р. Ю. Коваленко взяв участь у музич­ ному фестивалі «Червона рута» в Запоріжжі, що став символом відродження української культури. Зберігся запис виступу 25­річного музиканта з авторською піснею «Дума про Гетьманщину», присвяченою Батуринській трагедії 1708 р. Професійно займатися історією та археологією Ю. Коваленко почав з 1998 р., коли влаштувався на роботу в Національний заповідник «Глухів», а вже у наступному році обійняв посаду завідувача науково­дослідного відділу. Під його керівництвом почали проводитися масштабні археологічні дослідження середньовічного та ранньомодерного Глухова не тільки традиційними методами, але і з використанням металодетекторів для пошуку поховань, втрачених споруд та інших археологічних об’єктів. Отримані результа­ ти та численні артефакти дозволили відкрити в 2008 р. у складі Національного заповідни­ ка «Глухів» Музей археології, причому Ю. Коваленко був автором його концепції. У 2005 р. дослідник долучився до Батуринської археологічної експедиції, створеної на базі Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Саме за­ вдяки знахідкам археологів вдалося встановити масштаби трагедії 1708 р., коли гетьман­ ську столицю знищили московські війська. У складі Батуринської археологічної експеди­ ції Ю. Коваленко, зокрема, очолював загін студентів­істориків Глухівського університету імені О.П. Довженка та учнів Глухівського ліцею­інтернату з посиленою військово­фізич­ ною підготовкою. Він брав участь у відкритті фундаментів головного храму Батурина – Троїцького собору та інших важливих архітектурних пам’яток гетьманської столиці. Ра­ зом з іншими фахівцями досліджував заміську резиденцію гетьмана Івана Мазепи на Гон­ чарівці, садибу генерального писаря Пилипа Орлика. У 2006 р. разом із фотографом Ю. Москаленком він здійснив аерофотографування території гетьманської столиці. Ці знімки і нині вражають відвідувачів Музею археології Батурина. Ю. Коваленко став спів­ автором п’яти оглядових статей про результати розкопок Батурина у 2016–2020 рр. укра­ їнською та англійською мовами. Загалом його доробок складався з понад 70 наукових публікацій. Був активним учасником багатьох наукових конференцій та польових семіна­ рів різного рівня. З початком війни на сході України 2014 р. Ю. Коваленко приєднався до гуманітарної місії «Чорний тюльпан» і використав свій багатий археологічний досвід для розшуку, екс­ гумації та ідентифікації полеглих українських воїнів у зоні АТО. Учасники місії з ризи­ ком для життя віднайшли й вивезли та передали для перепоховання рідним понад 150 тіл вояків, які загинули у боях під Іловайськом і Дебальцевому. За участь у місії волонтер був нагороджений грамотою Президента України та відзнакою Міністерства оборони України (2017 р.). Учасниця місії «Чорний тюльпан» В. Сімкіна згадувала, що Ю. Коваленко про­ сив товаришів­пошуковців, щоб у разі загибелі його тіло так само вивезли додому, не за­ лишили на поталу ворогам. У грудні 2020 р. Ю. Коваленко прийняв рішення піти добровольцем у ЗСУ та підписав контракт із 58­ю Конотопською окремою мотопіхотною бригадою ЗСУ імені гетьмана Івана Виговського. Перше бойове хрещення воїн отримав у 2021 р. в Авдіївській промзо­ ні. У перервах між боями 14 травня 2021 р. у Навчально­науковому інституті історії та со­ ціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Черні­ гівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка успішно захистив підготовлену під керівництвом проф. О.Б. Коваленка дисертацію на тему «Історична топографія Глухова доби середньо­ віччя та ранньомодерного часу», над якою працював усе своє наукове життя, і здобув на­ уковий ступінь кандидата історичних наук. Ю. Коваленко у складі 58­ї бригади був з­поміж тих, хто першими дали бій окупантам. Вранці 24 лютого 2022 р. українські бійці зупинили російські ударні підрозділи на околи­ ці Глухова. Далі були важкі бої на Чернігівщині, на Броварському напрямку. Волонтер «Чорного тюльпана» Ю. Сковорода у своєму Facebook опублікував повідомлення, яке йо­ му надіслав Ю. Коваленко 11 березня 2022 р. під час оборони Броварів: «Ні, Юрчику. Слава Богу, мене взагалі не зачепило. Хлопці мої постраждали. Один поряд зі мною заги­ нув. Я ж в останню секунду встиг заскочити на броню… Точніше мене за шиворот витяг­ ли, і БМП рвонула… По нам відкрили шквальний вогонь, і ми у відповідь зі всіх ство­ лів… Отак і вискочили…» Серед «тюльпанівців» Ю. Коваленко мав прізвисько «Профе­ сор», у Збройних силах був відомий під позивним «Маестро». Навіть в окопі не розлучав­ ся з гітарою. Оборонці Броварів вистояли. 2 квітня солдат Ю. Коваленко разом з іншими бійцями 58­ї бригади зайшов до Батурина. До цього понад місяць колишня гетьманська столиця перебувала у «сірій зоні». Упродовж квітня він разом зі своїми побратимами залишався в Батурині, спілкувався зі співробітниками заповідника «Гетьманська столиця», будуючи плани майбутніх досліджень, та розповідав про життя в лавах Збройних сил України. Сіверянський літопис. 2023. № 4 202 Після звільнення Чернігівщини Ю. Коваленку довелося пройти курс лікування у шпи­ талі, але і в цей час він не забував про побратимів, займався волонтерством, домовлявся про купівлю автомобілів для своєї бригади. Згодом повернувся на фронт – спочатку на Південний, пізніше – на Східний. На жаль, нових наукових відкриттів відомий історик, краєзнавець і археолог не зро­ бить. 14 березня 2023 р. «Маестро» вбила ворожа куля. Воїн загинув за країну, яку любив понад усе, історію якої досконало знав. Світла пам’ять про Юрія Олександровича Коваленка назавжди залишиться у серцях його колег та учнів. Олександр Коваленко, Ірина Мошик, Людмила Ясновська

Схожі ресурси