Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження

Авторка робить спробу визначити підходи, які б дозволили масштабне дослідження духовної пісні як явища народної традиції. З такою метою формується «погляд згори», так би мовити, зі сучасної точки зору на історію й стан українських народознавчих студій. Складність таких студій зумовлена передусім...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Сироїд, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Літературознавчі студії
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199762
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження / О. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 139-148. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199762
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1997622024-10-29T14:11:37Z Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження Сироїд, О. Літературознавчі студії Авторка робить спробу визначити підходи, які б дозволили масштабне дослідження духовної пісні як явища народної традиції. З такою метою формується «погляд згори», так би мовити, зі сучасної точки зору на історію й стан українських народознавчих студій. Складність таких студій зумовлена передусім значною розпорошеністю відповідних рукописних та друкованих джерел, які при значній кількості мають здебільшого принагідний характер. Такій джерелознавчій специфіці розвідки відповідає поєднання історичного і порівняльного методів. Новизна й актуальність пов’язані, з одного боку – з фактом відсутності спеціальної наукової праці про духовну пісню в українській фольклористиці, з невивченістю історії фіксації текстів, як і спостережень щодо їх природи та функціонування; а з іншого – з безсумнівною цінністю цих творів, їх живучістю в усній традиції. У висновках накреслено перспективи дослідження української народної духовної пісні з акцентом на складності найактуальніших проблем, яку зумовлює багатство, різноманітність, об’ємність матеріалу. The author attempts to define approaches that would allow a large-scale study of the spiritual song as a phenomenon of folk tradition. For this purpose, "a top view" is formed, so to speak, from a modern point of view on the history and state of Ukrainian ethnographic studies. The complexity of such studies is primarily caused by the significant scattering of relevant manuscripts and printed sources; however, despite their significant number, they are primarily sporadic. The combination of historical and comparative methods corresponds to such a source studies specifics of the article. Novelty and relevance are related, on the one hand, to the fact that there is no special scientific work about the spiritual song in Ukrainian folklore studies, to the unexplored history of recording texts, as well as observations about their nature and functionning; and on the other – with the undoubted value of these works, their survivability in the oral tradition. The conclusions outline the prospects for the study of Ukrainian folk spiritual songs, emphasising the complexity of the most actual problems caused by richness, diversity, and the volume of the material. 2023 Article Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження / О. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 139-148. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230514 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199762 801.81:398.88(=161.2) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літературознавчі студії Літературознавчі студії
spellingShingle	Літературознавчі студії Літературознавчі студії Сироїд, О. Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження Сiверянський літопис
description	Авторка робить спробу визначити підходи, які б дозволили масштабне дослідження духовної пісні як явища народної традиції. З такою метою формується «погляд згори», так би мовити, зі сучасної точки зору на історію й стан українських народознавчих студій. Складність таких студій зумовлена передусім значною розпорошеністю відповідних рукописних та друкованих джерел, які при значній кількості мають здебільшого принагідний характер. Такій джерелознавчій специфіці розвідки відповідає поєднання історичного і порівняльного методів. Новизна й актуальність пов’язані, з одного боку – з фактом відсутності спеціальної наукової праці про духовну пісню в українській фольклористиці, з невивченістю історії фіксації текстів, як і спостережень щодо їх природи та функціонування; а з іншого – з безсумнівною цінністю цих творів, їх живучістю в усній традиції. У висновках накреслено перспективи дослідження української народної духовної пісні з акцентом на складності найактуальніших проблем, яку зумовлює багатство, різноманітність, об’ємність матеріалу.
format	Article
author	Сироїд, О.
author_facet	Сироїд, О.
author_sort	Сироїд, О.
title	Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження
title_short	Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження
title_full	Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження
title_fullStr	Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження
title_full_unstemmed	Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження
title_sort	українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Літературознавчі студії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199762
citation_txt	Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження / О. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 139-148. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT siroído ukraínsʹkaduhovnapísnâusnoítradicíístaníperspektividoslídžennâ
first_indexed	2024-11-10T18:53:31Z
last_indexed	2024-11-10T18:53:31Z
_version_	1815362731411243008
fulltext	Siverian chronicle. 2023. № 5 139 УДК 801.81:398.88(=161.2) Олена Сироїд • УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА ПІСНЯ УСНОЇ ТРАДИЦІЇ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ DOI: 10.58407/litopis.230514 © О. Сироїд, 2023. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3918-2898 Авторка робить спробу визначити підходи, які б дозволили масштабне дослідження духовної пісні як явища народної традиції. З такою метою формується «погляд згори», так би мовити, зі сучасної точки зору на історію й стан українських народознавчих студій. Складність таких студій зумовлена передусім значною розпорошеністю відповідних рукописних та друкованих джерел, які при значній кількості мають здебільшого принагідний характер. Такій джерелознавчій специфіці розвідки відповідає поєднання історичного і порівняльного методів. Новизна й актуальність по- в’язані, з одного боку – з фактом відсутності спеціальної наукової праці про духовну пісню в укра- їнській фольклористиці, з невивченістю історії фіксації текстів, як і спостережень щодо їх приро- ди та функціонування; а з іншого – з безсумнівною цінністю цих творів, їх живучістю в усній тра- диції. У висновках накреслено перспективи дослідження української народної духовної пісні з ак- центом на складності найактуальніших проблем, яку зумовлює багатство, різноманітність, об’єм- ність матеріалу. Ключові слова: духовна пісня, усна традиція, функціонування, записи, спостереження. Духовна пісня усної традиції засвідчує існування надзвичайно цікавої й наповненої сфери духовного життя українців, що має давню історію. Увага до цього помітного явища з боку збирачів та дослідників фольклору виявлялася від початків народознавчих студій і триває досі. Однак були різні причини, які гальмували розвиток процесу, а насамперед ан- тирелігійна ідеологія, що кілька десятиліть унеможливлювала повноцінне вивчення на- родного релігійного репертуару. Відсутність спеціального дослідження духовної пісні української усної традиції зумовлює особливу актуальність студій над цим значним плас- том народної культури, вивчення й узагальнення попереднього дослідницького досвіду. Духовна пісня як явище складне й багатогранне об’єднує значну кількість творів різ- ного походження, давності й функціонування. Ще у джерелах ХІХ ст. помітна диференці- ація двох видів духовних пісень: 1) книжні тексти; 2) пісні усної традиції, записані від кобзарів, лірників, старців, від носіїв фольклору загалом. Книжним авторським творам української писемної традиції, збереженим у рукописних та друкованих пам’ятках, присвячено історичні, джерелознавчі, літературознавчі, музико- знавчі студії. В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. завдяки праці Михайла Грушевського1, Іва- на Франка2, Володимира Гнатюка3, Володимира Перетца4, Юліана Яворського5, Михайла Возняка6 та інших вчених до наукового обігу ввійшло багато текстів, а поставлені пробле- 1 Грушевський Михайло. Кілька духовних віршів з Галичини. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XІV. Львів: З друкарнї НТШ, 1896. С. 1–16; Грушевський Михайло. Сьпіванник з початку ХVІІІ в. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XV. Львів: З друкарнї НТШ, 1897. C. 1–48. Том ХVІІ. Львів: З дру- карнї НТШ, 1897. С. 49–98. 2 Франко Иванъ. Нашû коляды. Львôвъ: Зъ друкарнѣ товариства имени Шевченка, 1890. 59 с.; Франко Іван. Кар- пато-руське письменство XVII–XVIII вв. Львів: З друкарнї НТШ, 1900. 162 с.; Франко Іван. Духовна й церковна поезія на Сходї й на Заходї. Вступ до студій над «Богогласником». Записки Наукового товариства імени Шев- ченка. Том СXІІІ. Львів: З друкарнї НТШ, 1913. C. 5–22; та інші. 3 Гнатюк Володимир. Угроруські духовні вірші. Львів: З друкарнї НТШ, 1902. 272 с.; Гнатюк Володимир. Кілька духовних віршів. (Співанник із Грушова). Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том LVI. Львів: З друкарнї НТШ, 1903. С. 25–33; та інші. 4 Перетцъ Владиміръ. Историко-литературныя изслѣдованія и матеріалы. Томъ І. Изъ исторіи русской пѣсни. Часть 1. Начало искусственной поэзіи въ Россіи. Изслѣдованія о вліяніи малорусской виршевой и народной поэ- зіи ХVI–XVIII в. на великорусскую. Къ исторіи Богогласника. С.-Петербургъ: Типографія Ф. Вайсберга и П. Гершунина, 1900. 425 с.; та інші. 5 Яворский Юлиан. Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси. Knihovna sboru pro výzkum slovenska a Podkarpatské Rusi při Slovanském Ústavu v Praze. Číslo 8. V Praze: Tiskem “Politiky”, 1934. С. 5–345; та інші. 6 Возняк Михайло. З культурного житя України XVII–XVIII вв. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том СVIII. Львів: З друкарнї НТШ, 1912. C. 57–102. Том СІХ. Львів: З друкарнї НТШ, 1912. С. 10–38; Возняк Сіверянський літопис. 2023. № 5 140 ми, впроваджені методи не втратили актуальності й понині. Наприкінці ХХ ст. помітний новий підйом у вивченні української барокової духовної пісні, засвідчений насамперед лі- тературознавчими дослідженнями Олександри Гнатюк7 та тривалими джерелознавчо-му- зикознавчими студіями Юрія Медведика8. Важливий внесок у дослідження релігійних ав- торських пісень, поширених на наших теренах, зробили також музикознавці Лариса Ів- ченко9, Ольга Зосім10 та Ірина Матійчин11. Духовна пісня української усної традиції, яка, без сумніву, більшою чи меншою мірою пов’язана з християнською писемністю, привернула до себе увагу значно раніше12. Такі зацікавлення зародилися і розвивалися разом з появою та розгортанням народознавчих студій. Збирачі фольклору до релігійних творів ставилися по-різному, але, попри пооди- нокі випадки свідомого ігнорування їх як ненародних, захоплювалися цими зразками чи, принаймні, інтуїтивно старалися зберегти їх для наступних поколінь. Отже, історія збирання й вивчення духовних пісень з народного репертуару мала свій романтичний період, а на наступних етапах розвитку фольклористики, які, закономірно, зачепили й цю групу творів, зі зміною підходів до матеріалу, його фіксації, методів до- слідження інтерес до них не послаблюється, а навпаки – лише зростає. Найщасливіший час таких студій – кінець ХІХ – початок ХХ ст. Хоча більші фольклорно-етнографічні зі- брання зі значною кількістю записаних духовних пісень від народних виконавців з’явля- ються друком вже від середини ХІХ ст. – скажімо, відомий збірник Амвросія Метлин- ського13, велике видання Якова Головацького14, матеріали Павла Чубинського15, Оскара Кольберґа16, Бориса Грінченка17, Осипа Роздольського – Станіслава Людкевича18, Філаре- Михайло. Матеріяли до історії української піснї і вірші. Українсько-руський архив. Том ІХ. Львів: З друкарнї НТШ, 1913. С. 1–240. Том Х. Львів: З друкарнї НТШ, 1914. С. 241–480. Т. ХІ. Львів: З друкарні НТШ, 1925. С. 481–591; Возняк Михайло. З поля української духовної вірші. Жовква: Видавництво ЧСВВ, 1925. 58 c.; та ін- ші. 7 Гнатюк Олександра. Українська духовна бароккова пісня. Варшава–Київ: Перевал, 1994. 188 c.; Барокові ду- ховні пісні з рукописних співаників ХVIII ст. Лемківщини / Вступ, упорядкування і коментарі Олі Гнатюк. Львів: Місіонер, 2000. 336 с.; ряд статей. 8 Пісні до Почаївської Богородиці. Перевидання друку 1773 року / Транскрипція, коментарі і дослідження Юрія Медведика. Львів: Місіонер, 2000. 148 с.; Медведик Юрій. Українська духовна пісня ХVII–XVIII століть. Львів: Видавництво УКУ, 2006. 324 c.; Медведик Юрій. Ad Fontes: з історії української музики XVII – початку ХХ ст. Вибрані статті, матеріали, рецензії. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. 618 с.; Medvedyk Jurij. Der Bohohlasnyk von Počajiv / Aus dem Ukrainischen übersetzt von V. Kressel. Köln, Weimar, Wien: Böhlau Verlag, 2016. Ss. 432; Медведик Юрій. Духовна пісня в Україні: витоки, розвиток, жанри. Львів: Український католицький універси- тет, 2023. 324 с.; та багато інших. 9 Ивченко Лариса. Украинский кант ХVII–XVIII вв.: автореферат диссертации на соискание учёной степени кан- дидата искусствоведения. Киев, 1988. 16 с.; Український кант ХVII–XVIII століть / Упорядкування, вступна стаття, коментарі Лариси Івченко. Київ: Музична Україна, 1990. 199 с.; та ін. 10 Зосім Ольга. Західноєвропейська духовна пісня на східнослов’янських землях у XVII–XIX століттях. Київ: ДАКККіМ, 2009. 204 c.; Зосім Ольга. Східнослов’янська духовна пісня: сакральний вимір. Київ: НАКККіМ, 2017. 328 с.; ряд статей. 11 Матійчин Ірина. Василіянське піснярство кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. як феномен галицької музичної культури: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. Львів, 2009. 20 с.; Матійчин Ірина. До питання зародження нового етапу духовної пісні в Галичині кінця ХІХ – першої поло- вини ХХ ст. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатю- ка. Серія: Мистецтвознавство. Вип. 2. Тернопіль: ТНПУ, 2012. С. 94–101; та ін. Можна згадати ще про окремі статті сучасних музикознавців, присвячені українським книжним духовним пісням, наприклад: Ластовецька Лю- бомира. Канти Данила Туптала (Димитрія Ростовського): до питання про співвідношення у них авторських та за- позичених елементів. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володи- мира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Серія: Мистецтвознавст- во. Вип. 1 (18). Тернопіль: ТНПУ, 2007. С. 16–22; та ін. 12 Початок студій над українськими книжними духовними піснями припадає щойно на 70-ті роки ХІХ ст. Огляд перших друкованих джерел, присвячених «Богогласникові», див. зокрема у монографії Юрія Медведика: Медве- дик Юрій. Українська духовна пісня ХVII–XVIII століть. С. 15–16. 13 Народныя южнорусскія пѣсни. Изданіе Амвросія Метлинскаго. Кіевъ: Въ университетской типографіи, 1854. XVIII+472+IV с. 14 Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси, собранныя Я.Ѳ. Головацкимъ. Часть І. Думы и думки. Москва: Въ Университетской типографіи, 1878. 388 с. Часть ІІ. Обрядныя пѣсни. Москва: Въ Университетской типогра- фіи, 1878. 841 с. Часть ІІІ. Разночтенія и дополненія. Отдѣленіе І. Думы и думки. Москва: Въ Университетской типографіи, 1878. 523 с. Отдѣленіе ІІ. Обрядныя пѣсни. Москва: Въ Университетской типографіи, 1878. 747+16+24+LXXX c. Це велике зібрання фольклорно-етнографічних матеріалів почали друкувати ще з 1863-го року: Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси. Собраніе, составленное Я.Ѳ. Головацкимъ, и изданное съ Предисловіемъ и разными объясненіями О.М. Бодянскимъ. Часть І. Думы и думки. Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ. Книга третья. Москва: Въ Университетской Типографіи, 1863. С. І–ХІІ+1–130; та ін. 15 Чубинскій Павло. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край. Томъ первый. Выпускъ первый. С.-Петербургъ: Типографія В. Безобразова и комп., 1872. ХХХ+224 с. Томъ третій. Народный дневникъ. С.-Петербургъ: Типографія В. Безобразова и комп., 1872. II+VIII+486+II c. Томъ пятый. С.-Петер- бургъ: Типографія Майкова, 1874. XXV+1209 c. 16 Kolberg Oskar. Pokucie. Tom I. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. Ss. IX+360. Tom II. Kra- ków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1883. Ss. IV+300; Kolberg Oskar. Chełmskie. Tom I. Kraków: W dru- karni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1890. Ss. VII+369. Tom II. Kraków: Drukiem Wł.L. Anczyca i spółki, 1891. Siverian chronicle. 2023. № 5 141 та Колесси19. Важливими джерелами для вивчення народної релігійної пісенності висту- пають і українські періодичні видання, зокрема журнали «Основа», «Київська старовина». Особливо долучилися до записування й дослідження духовного, передусім кобзарсько- лірницького, репертуару Микола Лисенко20, Василь Горленко21, Іван Франко22, Валеріан Боржковський23, Павло Житецький24, Олександр Малинка25, Микола Сумцов26, Володи- мир Гнатюк27, Сергій Маслов28, Порфирій Демуцький29, Гнат Хоткевич30, Порфирій Мар- тинович31, Михайло Сперанський32, Володимир Щепотьєв33, Філарет Колесса34, Климент Квітка35, Борис Луговський36, Михайло Возняк37, Михайло Грушевський38, Павло Попов39. У багатьох з названих вчених та їх сучасників складалося враження великої популяр- ності духовних пісень серед українського простолюду й, відповідно, перспектив збирання Ss. VI+265; Kolberg Oskar. Przemyskie. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1891. Ss. XX+243; Kol- berg Oskar. Wołyń. W Krakowie: Spółka wydawnicza polska, 1907. Ss. XI+450; Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 49. Sanockie-Krośnieńskie, część I. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1974. Ss. LX+552. Tom 50. Sanockie-Krośnieńskie, część II. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1972. Ss. 448. Tom 56. Ruś Czerwona, część I. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1976. Ss. LXXXI+445. Tom 57. Ruś Czerwona, część II. Zeszyt 1. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1978. Ss. 768. Zeszyt 2. Wroc- ław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1979. Ss. 769–1435. 17 Гринченко Борисъ. Этнографическіе матеріалы, собранные въ Черниговской и сосѣднихъ съ ней губерніяхъ. Томъ ІІІ. Пѣсни. Черниговъ: Типографія Губернскаго Земства, 1899. XXXII+765 c. 18 Галицько-руські народні мельодії. Часть ІІ. / Зібрані на фоноґраф Йосифом Роздольським, списав і зредаґував Станїслав Людкевич. Етноґрафічний збірник. Т. ХХІІ. У Львові: З друкарнї НТШ, 1908. С. I–V, 177–382. 19 Народні пісні з галицької Лемківщини. Тексти й мельодії / Зібрав, упорядкував і пояснив д[окто]р Филарет Ко- лесса. Етноґрафічний збірник. Томи ХХХІХ–ХL. У Львові: З друкарнї НТШ, 1929. LXXXII+469 c. 20 Лисенко Николай. Характеристика музыкальныхъ особенностей малорусскихъ думъ и пѣсенъ, исполняемыхъ кобзаремъ Вересаемъ. Ноты къ думамъ и пѣснямъ, исполняемымъ О. Вересаемъ. Записки Юго-западнаго Отдѣ- ла Императорскаго Русскаго Географическаго Общества. Томъ І. За 1873 годъ. Кіевъ: Въ типографіи Импера- торскаго Университета Св. Владиміра, 1874. С. 339–366, 1–28; та інші. 21 Горленко Василій. Кобзари и лирники. Кіевская Старина. 1884. Январь. С. 21–50. Декабрь. С. 639–657. 22 Миронъ. «Воянцка писня». Кіевская Старина. 1888. Декабрь. С. 143–148; Франко Іван. Пісня про Правду і Не- правду. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том LXX. Львів: З друкарнї НТШ, 1906. С. 5–70; та ін. 23 Боржковскій Валеріанъ. Лирники. Кіевская Старина. 1889. Сентябрь. С. 653–708. 24 Житецкій Павло. Малорусскія вирши нравоучительнаго содержанія. Кіевская Старина. 1892. Мартъ. С. 388– 408; Житецкій Павло. Мысли о народныхъ малорусскихъ думахъ. Кіевъ: Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкаго, 1893. IV+249 c. 25 Малинка Александръ. Кобзарь Петро Гарасько и Лирникъ Максымъ Прыщенко. Кіевская Старина. 1893. Томъ ХLII. Сентябрь. С. 441–450; Малинка Александръ. Лирникъ Евдокимъ Мыкитовычъ Мокровизъ. Кіевская Старина. 1894. Томъ ХLVI. С. 434–444; та інші. 26 Сумцовъ Николай. Замѣтки о малорусскихъ думахъ и духовныхъ виршахъ. Этнографическое обозрѣніе. 1895, № 1. С. 79–107. 27 Гнатюк Володимир. Лїрники. Етнографічний збірник. Т. ІІ. Львів: З друкарні НТШ, 1896. С. 1–73; та інші. 28 Масловъ Сергей. Лирники Полтавской и Черниговской губерній. Сборникъ Харьковскаго Историко-Филологи- ческаго Общества. Томъ 13-й. Харьковъ: Типо-Литографія «Печатное Дѣло», 1902. С. 217–226; та ін. 29 Лира и ийи мотивы. Зибравъ въ Кыйивщыни П. Демуцькый. Кыйивъ: Нотопечатня и друкарня И.И. Чоколова, 1903. 58 с. 30 Хоткевичъ Игнатий. Нѣсколько словъ объ украинскихъ бандуристахъ и лирникахъ. Этнографическое обозрѣ- ніе. 1903. № 2. С. 87–106. 31 Украинськи зàпыси Порфирія Мартиновича. Кіевская Старина. 1904. Февраль. С. 257–313. Мартъ. С. 452–477. Апрѣль. С. 149–191. Май. С. 339–399. Іюнь. С. 531–566. Іюль–августъ. С. 11–50. Сентябрь. С. 304–321. Октябрь. С. 65–80. Ноябрь. С. 227–259. Перевидання: Мартинович Порфирій. Українські записи. Харків: Видавець Сав- чук О.О., 2012. 534 с.; та ін. 32 Сперанскій Михаилъ. Южно-русская пѣсня и современные ея носители. Сборникъ Историко-Филологическаго общества при Институтѣ князя Безбородко въ Нѣжинѣ. Томъ V. Кіевъ: Типографія И.И. Чоколова, 1904. С. 97–230; та інші. 33 Щепотьевъ Владимиръ. Главныя темы религіознаго пѣсеннаго творчества украинскаго народа въ христіанскій періодъ. Труды Полтавской ученой архивной коммиссіи. Выпускъ седьмой. Полтава: Электр. тип. Г.И. Маркеви- ча, 1910. С. 1–45. 34 Колесса Філярет. Українські народнї думи у відношеню до пісень, віршів і похоронних голосїнь. Записки Нау- кового товариства імені Т. Шевченка. Том СХХХІ. Львів: З друкарнї НТШ, 1921. С. 1–63; Колесса Філярет. Українська усна словесність. Львів: Друкарня НТШ, 1938. 643 c.; та інші. 35 Українські Народні Мелодії / Зібрав Климент Квітка. Етнографичний Збірник. Том ІІ. Київ: Слово, 1922. ХІІ+236 с. 36 Луговський Борис. У «Десятуху». Україна. 1924. Книга 4. С. 62–74; Луговський Борис. Чернігівські старці. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Випуск 3. Київ: «Державне видавництво України», 1926. С. 131–177; Матеріяли до ярмаркового репертуару та побуту старцівства в Західній Чернігівщині / Борис Лугов- ський, вступна стаття Вільяма Нолла. Родовід. 1993. № 6. С. 83–120. 37 Возняк Михайло. Історія української літератури. Том ІІІ. Друга частина. У Львові: З друкарні НТШ, 1924. ІV+564 с.; та інші. 38 Грушевський Михайло. Історія української літератури. Т. ІV. У Київі: З друкарні Державного В-ва України – УАН, 1925. 689 c. 39 Попов Павло. До текстів т. зв. «Калинівських» пісень. Етнографічний вісник. Кн. 4. У Київі: З друкарні Укра- їнської Академії Наук, 1927. С. 8–30. Сіверянський літопис. 2023. № 5 142 і студіювання цієї групи творів40. Проте вже на початку 30-тих років ХХ ст. гине не лише значна кількість носіїв традиції, але й активніші її дослідники – у такий кривавий спосіб наступає войовничо-атеїстична доба. Однак чужій тоталітарній системі так і не вдалося викорінити віру в Бога та пов’язані з нею форми народної духовної культури. Попри різні залякування й суворі заборони, давні духовні пісні збереглися в українській усній тради- ції понині. Цікаво, що в той найтемніший період історії поодинокі зразки релігійних тво- рів потрапляли до друку в складі різних фольклорних зібрань41, а деяким пощастило на- віть стати об’єктом для наукового аналізу42. З 90-тих років ХХ ст. справа записування й дослідження духовної пісні української усної традиції помітно відроджується як завдяки публікаціям матеріалів, що їх вдалося зберегти ще в попередні десятиліття43, так і завдяки записам текстів від сучасних носіїв народної поетично-музичної спадщини44 та їх опрацюванню. Зокрема, відомими для шир- шого загалу стають імена останніх традиційних лірників Західного Полісся45, Гуцульщи- ни46, друкуються матеріали з видань47 і рукописів48 ХІХ – початку ХХ ст., а також зібрані вже після Другої світової війни49. Довге й складне життя «останнього» кобзаря Георгія Ткаченка увінчується посиленою увагою до його творчої особистості, традиційного репертуару, зокрема з боку авторитет- ної дослідниці українського епосу Софії Грици50. На початку 90-тих Марина Гримич заці- кавилася зафіксованим у записах Порфирія Мартиновича вмістом Вустинських книг – унікальних усних пам’яток, з яких довідуємося про різні моменти укладу життя та функ- 40 Див., наприклад: Листування Климента Квітки і Філарета Колесси / Упорядкування листів Роксоляни Залєсь- кої; вступна стаття, примітки Анатолія Іваницького. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. Том ССХХІІІ. Львів: Видавництво НТШ, 1992. С. 318. 41 Скажімо, лемківський варіант «Лазаря» 50-тих – 60-тих років ХХ ст. «захований» серед пісень «про родинне життя та жіночу долю» збірника Ореста Гижі, див.: Українські народні пісні з Лемківщини / Зібрав Орест Гижа, загальна редакція Софії Грици. Київ: Музична Україна, 1972. С. 285–286. У подібний спосіб потрапляли до дру- ку варіанти «Самарянки», див. зокрема розділ «Пісні про кохання» видання фольклорних записів Лесі Українки: Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу / Упорядкування і примітки О. Дея та С. Грици, вступна стат- тя О. Дея. Київ: Музична Україна, 1971. С. 196–197; та зразки інших духовних пісень фольклорного й книжного походження. 42 Софія Грица приділила чимало уваги псальмі про Багача і Лазаря у своїй відомій студії, опублікованій ще в 1979-му році: Грица Софія. Мелос української народної епіки. Київ: Наукова думка, 1979. С. 67–71. Останнє пе- ревидання цієї праці: Грица Софія. Мелос української народної епіки. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. С. 99–105. 43 Див, наприклад, розділ «Лірницькі пісні» у виданні: Пісні Тернопільщини / Упорядкували Степан Стельма- щук, Петро Медведик. Вип. 2. Київ: Музична Україна, 1993. 636 с.; публікації записів Миколи Ільницького від Ганни Ільницької 70-тих років зі спробами їх аналізу: Ільницький Микола. Кілька вступних слів і принагідних спостережень. Вісник Львівського університету. Випуск 31. Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2003. С. 371–376; Сироїд Олена. Духовні пісні з Ільника. Там само. С. 395–402. 44 Див. тексти духовних пісень серед фольклорних матеріалів: Денисюк Іван, Гарасим Ярослав, Галайчук Воло- димир. Фольклорні записи з Полісся. Там само. С. 247–291; «Ой видно село»: Народні пісні села Арданово Ір- шавського району Закарпатської області / Записи, упорядкування, вступна стаття та примітки Івана Хланти. Уж- город: Закарпаття, 2003. 664 с.; Богородиця в українському фольклорі / Зібрала та впорядкувала Галина Коваль. Львів: Афіша, 2006. 280 с.; Покаянні та похоронні пісні / Запис текстів і мелодій, упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., примітки Івана Хланти; розшифрування мелодій Федора Копинця. Ужгород: Патент, 2007. 272 с. Кілька фольклорних та фольклоризованих зразків потрапили і до великого зібрання церковних пісень, пошире- них наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. на Закарпатті: «Співайте Богові нашому, співайте» / Упорядкування Іва- на Хланти. Ужгород: Патент, 2008. 848 с. Див. також рецензію на цей збірник: Іваннікова Людмила. Новий укра- їнський Богогласник. Слово Просвіти. 2009. № 15 (496). 16–22 квітня. С. 10. 45 Лірницькі пісні з Полісся. Матеріали до вивчення лірницької традиції / Записи, впорядкування та примітки Олекси Ошуркевича. Нотні транскрипції Юрія Рибака. Рівне: Рівненська друкарня, 2002. 139 с. 46 Про Дмитра Гинцара, «останнього і дуже популярного» носія гуцульської лірницької традиції див. у статті Іго- ря Мацієвського «Християнське та етнотрадиційне в інструментальній музичній культурі народів Карпат: взає- мозв’язки та антиномії»: Мацієвський Ігор. Ігри й співголосся. Тернопіль: Астон, 2002. С. 116; а також у видан- ні: Мацієвський Ігор. Музичні інструменти гуцулів. Вінниця: Нова книга, 2012. С. 71–72. 47 «Перевидання цієї псальми зі співу лірника Степана Зюганя – перша в Україні публікація цього жанру після такої довгої перерви», – прокоментувала Олена Мурзіна текст «Страстей» з Кременчуцького повіту, який ще на початку ХХ ст. записала й видала в Москві Євгенія Ліньова, див.: Линёва Евгения. Опыт записи фонографом украинских народных песен / Евгения Линёва, подготовка к изданию, вступительная статья, комментарии Елены Мурзиной. Киев: Музична Україна, 1991. С. 44, 64–65, 83. 48 Матеріяли до ярмаркового репертуару та побуту старцівства в Західній Чернігівщині / Борис Луговський, вступна стаття Вільяма Нолла. Родовід. 1993. № 6. С. 83–120; та ін. 49 Наприклад, фольклоризовані варіанти пісні «Пасли пастирі вівці на горі» 70-тих років знаходимо серед запи- сів Федора Климчука з Берестейщини: Климчук Федір. Фольклорні матеріали з-під Біловезької Пущі. Вісник Львівського університету. Випуск 31. С. 314, 344–345; бойківські варіанти «Самарянки», «Сирітки» кінця 70- тих – початку 80-тих – у збірниках Ганни і Василя Соколів: Фольклорні матеріали з отчого краю / Зібрали Ганна Сокіл та Василь Сокіл. У ноти завела Лариса Лукашенко. Львів: Місіонер, 1998. С. 183–184, 221–226; Народні пісні з голосу Параски Павлюк / Зібрав та упорядкував Василь Сокіл. Львів: Афіша, 2009. С. 104–105. 50 Грица Софія. Псальми в репертуарі кобзаря (До 95-річчя від дня народження Георгія Ткаченка). Народна творчість та етнографія. 1993. № 4. С. 42–47; Грица Софія. Трансмісія фольклорної традиції. Київ–Тернопіль: Астон, 2002. С. 186–197; та інші. Siverian chronicle. 2023. № 5 143 ціонування кобзарсько-лірницьких організацій51. Згодом працю над рукописами Порфирія Мартиновича, людини незвичайної долі, дослідника і кобзаря в одній особі, продовжив Кость Черемський. Його монографія «Шлях звичаю», написана насамперед на матеріалах П. Мартиновича, розкриває чимало цікавих деталей, пов’язаних з особливостями вивчен- ня, виконання, сприйняття творів релігійного репертуару в середовищі народних профе- сіоналів52. Тонкі спостереження й глибокі міркування знаходимо в розвідках Михайла Хая, присвячених духовним текстам в інтерпретації лірників53, що, зрештою, стало підста- вою для переконливої наукової реконструкції традиційного виконання таких зразків54. Се- ред публікацій останніх років помітні значні зусилля етномузиколога Олени Богданової, спрямовані на вивчення релігійного лірницького репертуару. Передусім виділяється роз- відка про «Сирітку», вибудувана на великій кількості зібраних варіантів, зокрема й сучас- них55. Початі у 20-ті роки і тоді ж припинені дослідження цілком нового й дуже характерно- го пласту «Калинівських» творів56 продовжили Роман Кирчів57 і його учень Володимир Дяків58. Інтерес до духовної пісні усної традиції засвідчують статті Людмили Іванніко- вої59. Цієї теми торкаються у ширших студіях Вільям Нолл60, Олександр Страхов61, по- даючи порівняно недавні записи текстів. Релігійні твори народного репертуару займають поважне місце в працях сучасних дослідників українського письменства, зосібна Олекси Мишанича62, Леоніда Ушкалова63, Юрія Пелешенка64. Відсутність повнішого наукового видання текстів духовних пісень української усної традиції можна пояснити не лише несприятливими історичними обставинами, але й складністю такого завдання: значна розпорошеність зафіксованих зразків, яким пощасти- ло потрапити до друку, не кажучи вже про ті, що залишилися в рукописах; проблема від- бору записаного матеріалу та його класифікації, упорядкування, додатково ускладнена різним походженням духовних пісень; потреба коментарів, що передбачає глибші попе- редні студії. З наукової літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. дізнаємося про неоднора- зові спроби укладання зібрань таких творів з подальшими планами видання збірників. Од- нак ці добрі наміри чи то з вже названих, чи то з інших невідомих причин залишилися не- здійсненими. «Произведенія этого рода не имѣютъ у насъ до сихъ поръ особаго сборника и я отлагаю свой запасъ именно для него. Только при значительномъ ихъ собраніи … воз- можны какіе нибудь выводы о ихъ характерѣ, складѣ, внесенныхъ исторіей и народнымъ духомъ оригинальныхъ чертахъ, степени воздѣйствія и заимствованія у сосѣднихъ наро- довъ и т. под.», – писав Василь Горленко у праці «Кобзарі і лірники», опублікованій у 1884 р. в «Київській старовині»65. «Считаю не лишнимъ упомянуть для интересующихся, что мною подготовляется къ печати сборникъ “'псальомъ” съ нотами», – таку примітку за- лишив Гнат Хоткевич у тексті своєї доповіді, виголошеної на ХІІ Археологічному З’їзді й надрукованої на сторінках «Етнографічного огляду»66. На оприлюднення цих джерел спо- 51 Гримич Марина. Виконавці українських дум. Родовід. 1992. № 3. С. 14–21. № 4. С. 18–25. 52 Черемський Кость. Шлях звичаю. Харків: Глас, 2002. 447 с. З цим матеріалом пов’язана також студія: Кушпет Володимир. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.). Київ: Темпора, 2007. 592 с. 53 Ці розвідки ввійшли до монографії: Хай Михайло. Микола Будник і кобзарство. Львів: Астролябія, 2015. 320 с.; Хай Михайло. Микола Будник і кобзарство. Друге, оновлене та доповнене видання. Львів: Астролябія, 2020. 380 с. 54 Див. зокрема видання звукозаписів: Лірник Стефан. «Ісусе мій…» Реконструкція традиції українських лірни- ків. Київ: УЕЛФ – Cassette б/н, 1997; Хай Михайло. Українська ліра. Warszawa: KOKA Records – 031CD-5, 1999. 55 Богданова Олена. «Сирітка» у часово-просторовому континуумі лірницької традиції. Проблеми етномузиколо- гії. Випуск 2. Київ: Видавництво НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2004. С. 110–134. 56 Попов Павло. До текстів т. зв. «Калинівських» пісень. Етнографічний вісник. Кн. 4. С. 8–30; Кравченко Ва- силь. «Псальми», що в 1923–24 рр. співали прочани підчас подорожувань до різних Чудес. Там само. С. 71–78; [Харків Володимир]. Мелодії т. зв. «Калинівських» пісень. Там само. С. 1–4; та інші. 57 Кирчів Роман. Фольклорна опозиція войовничому атеїзмові. Народознавчі зошити. 2003, № 1–2. С. 3–11. 58 Дяків Володимир. «Фольклор Чудес» у підрадянській Україні 1920-х років. Львів: Афіша, 2008. 256 с. 59 Іваннікова Людмила. Народна псальма про дітозгубництво в контексті вірувань та обрядовості Південно-Схід- ної Волині (за матеріалами с. Губча Хмельницької обл.). Міфологія і фольклор. 2011. № 3–4 (10). С. 49–69; Іван- нікова Людмила. Біблійні символи в українському фольклорі: Єрусалим, Голгофа, благодатний вогонь. Міфоло- гія і фольклор. 2012. № 2–3 (11). С. 5–15; та ін. 60 Зокрема у монографії: Нолл Вільям. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української се- лянської культури 1920–30 років. Київ: Оранта, 1999. 560 с. 61 Страхов Олександр. Народна духовна культура та християнство. Родовід. 1992. № 4. С. 41–43. 62 Мишанич Олекса. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість. Київ: Наукова думка, 1980. 343 с. 63 Ушкалов Леонід. Григорій Сковорода і антична культура. Харків: Знання, 1997. 180 с.; Ушкалов Леонід. «Не- ма в світі Правди…». Україна молода. 2013. 3 січня. С. 13. 64 Пелешенко Юрій. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ – ХV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. Київ: Фоліант, 2004. 423 с. 65 Горленко Василій. Кобзари и лирники. Кіевская Старина. 1884. Январь. С. 47. 66 Хоткевичъ Игнатий. Нѣсколько словъ объ украинскихъ бандуристахъ и лирникахъ. Этнографическое обозрѣ- ніе. 1903. № 2. С. 95. Сіверянський літопис. 2023. № 5 144 дівався Михайло Сперанський67. Михайло Грушевський в «Історії української літератури» згадує «цінну збірку Манжури 1870-х рр., що зісталась невиданою в архіві харківського істор.-фільольоґічного товариства»68 та «новійшу збірку лірницького репертуара Слобо- жанщини, споряджену в 1910 рр. Г. Хоткевичом», яка «спочила так само в актах, як і старша збірка Манжури»69, а також зауважує, що «таких більших і менших збірок, без сумніву чимало спочиває по ріжних архівах»70. Повідомлення Гната Хоткевича (М. Сперанський і М. Грушевський, найімовірніше, писали про той самий збірник) залишиться, можливо, єдиним документальним підтверд- женням його діяльності в цьому плані. Згадка про збірник «“псальом” з нотами» – чи йдеться про музичні записи самого Хоткевича, чи лише про доступні йому фіксації попе- редників або сучасників, рукописи чи публікації – однаково інтригує, адже музичних ва- ріантів духовних пісень усної традиції до нас дійшло значно менше, ніж словесних зраз- ків. Найдавніші публікації мелодій українського народного релігійного репертуару з’яви- лися на межі 60-тих – 70-тих років ХІХ ст. завдяки Миколі Лисенкові: насамперед оброб- ка для голосу з фортепіанним супроводом пісні «Ой зійшла зоря вечоровая», що відкриває перший випуск «Збірника українських пісень»71; трохи згодом записано й видано твори з виконання Остапа Вересая72. Значний інтерес викликають і лірницькі варіанти з Таращан- ського повіту, якими ілюстрована праця М. Лисенка про народні музичні інструменти в Україні73, а один з них – варіант «Сирітки» «Не ûдна годына одъ Бога настала…» з Бога- тирки74 від лірника Ридька – у вигляді обробки для голосу з фортепіано ввійшов до шос- того випуску «Збірника українських пісень»75. На початку 80-тих рр. ХІХ ст. зароджується едиційна справа Кольберґівської україніс- тики, в якій помітну частку становлять духовні пісні, розміщені у спеціальних розділах під назвами «дідівські», «набожні», «релігійні», «постові», хоч цікаві зразки такої твор- чості знаходимо й серед описів календарних та родинних обрядів, а також і серед інших видів пісень, об’єднаних у різні групи. Збирацька праця Оскара Кольберґа у цій сфері ся- гає межі 50-тих – 60-тих рр. ХІХ ст., охопила майже три десятиліття його життя, добре ви- явила глибше зацікавлення дослідника явищем народної релігійності шляхом пізнання по- етично-музичних творів книжного й фольклорного походження. Результати польових до- сліджень такого матеріалу найкраще представлені в першій і другій частинах «Покуття»76 та у виданих вже після смерті Кольберґа фольклорно-етнографічних зібраннях «Холм- ські»77, «Перемиські»78, «Волинь»79, «Сяноцькі-Кроснянські»80, «Русь Червона»81. 67 Сперанскій Михаилъ. Южно-русская пѣсня и современные ея носители. Сборникъ Историко-Филологическаго общества при Институтѣ князя Безбородко въ Нѣжинѣ. Томъ V. Кіевъ: Типографія И.И. Чоколова, 1904. С. 132. 68 Грушевський Михайло. Історія української літератури. Т. ІV. У Київі: З друкарні Державного В-ва України – УАН, 1925. С. 211. 69 Там само. 70 Там само. 71 «Збірник українських пісень: Для голосу в супроводі фортепіано / Зібрав і у ноти завів М. Лисенко. Вип. 1. Ки- їв: [Вид. авт.]; (Ляйпціґ: Друк. К.Г. Редера), ценз. 1868», – див.: Нотографічний покажчик видань музичних тво- рів М.В. Лисенка / Укл. О.П. Осадця. Львів: НБ, 2001. С. 61; Збірникъ украінськихъ пісень / Зібравъ и у ноти за- вівъ М. Лисенко. Перший Випускъ. Трете виданне. Кіевъ и Одесса: У Болеслава Корейво, ценз. 1868. С. 2–3. 72 Лисенко Николай. Характеристика музыкальныхъ особенностей малорусскихъ думъ и пѣсенъ, исполняемыхъ кобзаремъ Вересаемъ. Ноты къ думамъ и пѣснямъ, исполняемымъ О. Вересаемъ. Записки Юго-западнаго Отдѣ- ла Императорскаго Русскаго Географическаго Общества. Томъ І. За 1873 годъ. Кіевъ: Въ типографіи Импера- торскаго Университета Св. Владиміра, 1874. С. 11–21; Думы и пѣсни, исполняемыя Вересаемъ и записаныя гг. Чубинскимъ и Русовымъ. Там само. С. 22–33. 73 Боян. Народні музичні струменти на Вкраїні. Зорѧ. Р. ХV. 1894. Ч. 8. С. 185–187. 74 Богатирка зараз належить до Білоцерківського району Київської області (до 2020 р. входила до Ставищенсько- го району). 75 Збирныкъ Украûнськыхъ писень / Зибравъ й у ноты завивъ М. Лисенко. Шостый выпускъ. Кыûвъ [Москва: Лит. В. Гроссе], ценз. 1895. С. 42–43. 76 Kolberg Oskar. Pokucie. Tom I. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. Ss. IX+360. Tom II. Kra- ków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1883. Ss. IV+300. Перевидання: Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 29. Pokucie, część I. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1962. Ss. XIV+360. Tom 30. Pokucie, część II. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1963. Ss. X+300. 77 Kolberg Oskar. Chełmskie. Tom I. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1890. Ss. VII+369. Tom II. Kraków: Drukiem Wł.L. Anczyca i spółki, 1891. Ss. VI+265. Перевидання: Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 33. Chełmskie, część I. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1964. Ss. XІІ+372. Tom 34. Chełmskie, część II. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1964. Ss. X+268. 78 Kolberg Oskar. Przemyskie. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1891. Ss. XX+243. Перевидання: Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 35. Przemyskie. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1964. Ss. XX+244. 79 Kolberg Oskar. Wołyń. W Krakowie: Spółka wydawnicza polska, 1907. Ss. XI+450. Перевидання: Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 36. Wołyń. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1964. Ss. XII+452. Siverian chronicle. 2023. № 5 145 Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. інтерес до фіксації наспівів духовних пісень усної традиції посилюється. Передусім цей процес засвідчує унікальний збірник Порфирія Де- муцького82. Вагомим внеском в історію таких студій можна вважати також опубліковані в 1904 р. записи А. Кибальчича від Терентія Пархоменка 1902–1903 рр.83, фонографічні за- писи Осипа Роздольського з Львівщини 1900–1902 рр., які розшифрував Станіслав Люд- кевич, надруковані у 1908 р. в окремому розділі відомої спільної їх праці84, записи Кли- мента Квітки з різних українських земель 1896–1921 рр., зокрема об’єднаних під назвою «Піснї набожні» в збірнику, що вийшов у Києві в 1922 р.85, мелодії лемківських духовних пісень, які Філарет Колесса зібрав у 1912–1917 рр. і розмістив у «Етнографічному збірни- ку» в 1929 р.86 Отже, це був час активного введення до наукового чи й ширшого обігу цілих циклів музичних зразків релігійної пісенності усної традиції. Поза тим, видання цього та наступ- них періодів виказують ще немало випадків фіксування і публікацій поодиноких творів. Особливе значення мають записи духовних пісень зі «забороненого» народного репертуа- ру, які потрапили до друку «випадково»87 або вже в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.: насам- перед від лірника Івана Власюка завдяки Олексі Ошуркевичу й Юрієві Рибакові88, від коб- заря Георгія Ткаченка завдяки Софії Гриці89. Зі всього тут сказаного легко зробити висновок про міждисциплінарний характер сту- дій над духовною піснею як явищем народної культури, що об’єднує представників різ- них галузей, а передусім – фольклористів, етномузикологів, літературознавців, музи- кознавців. Проте відразу впадає ввічі, з одного боку, частота звертань до цієї теми, а з ін- шого – їх принагідність, коли дослідники обмежуються записами чи опрацюванням мате- ріалів або певної місцевості, або певних виконавців, розглядом конкретних творів чи мо- тивів, окремих вузьких проблем тощо. Відсутність спеціальної праці про духовну пісню української усної традиції, а також повнішого наукового видання відповідних текстів зумовлюють фактичну нерозробленість теми, насамперед у теоретичному плані. Таким чином, тут існує цілий ряд проблем не те що невирішених, а нерідко й досі не поставле- них. Відокремити підгрупу авторських фольклоризованих духовних пісень від тих, які на- родні за походженням загалом нелегко – розпізнання книжної чи фольклорної ґенези тексту потребує іноді спеціальних студій. Суттєвим є також зближення всіх цих компо- нентів у народному репертуарі, зведення їх до одної групи у сприйнятті носіїв традиції, взаємопроникнення елементів літературної та фольклорної поетики, професійної і народ- ної музики, що дає підставу пересвідчитися в потребі насамперед паралельного дослід- ження такого матеріалу. Історія усного поширення авторського тексту в народному середовищі завжди має свою «писемну» передісторію, яку не можна не брати до уваги. Водночас важливо, що се- ред збережених фольклоризованих зразків таких пісень інтерес для аналізу й спостере- жень становлять лише ті, які передають характерні особливості процесу трансформації, увібравши елементи місцевого колориту та інші ознаки втручання носіїв фольклорної тра- диції. Вони виділяються на тлі зафіксованих прикладів, які збирачі не раз називали «пока- 80 Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 49. Sanockie-Krośnieńskie, część I. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1974. Ss. LX+552. Tom 50. Sanockie-Krośnieńskie, część II. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1972. Ss. 448. 81 Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 56. Ruś Czerwona, część I. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydaw- nicza, 1976. Ss. LXXXI+445. Tom 57. Ruś Czerwona, część II. Zeszyt 1. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wy- dawnicza, 1978. Ss. 768. Zeszyt 2. Wrocław – Poznań: Ludowa spółdzielnia wydawnicza, 1979. Ss. 769–1435. 82 Лира и ийи мотивы. Зибравъ въ Кыйивщыни П. Демуцькый. Кыйивъ: Нотопечатня и друкарня И.И. Чоколова, 1903. 58 с. Перевидання: Демуцький Порфирій. Ліра і її мотиви. Харків: Видавець Савчук О.О., 2012. 310 с. 83 Сперанскій Михаилъ. Южно-русская пѣсня и современные ея носители. Сборникъ Историко-Филологическаго общества при Институтѣ князя Безбородко въ Нѣжинѣ. Томъ V. Кіевъ: Типографія И.И. Чоколова, 1904. С. 97–230. 84 Галицько-руські народні мельодії. Часть ІІ. / Зібрані на фоноґраф Йосифом Роздольським, списав і зредаґував Станїслав Людкевич. Етноґрафічний збірник. Т. ХХІІ. У Львові: З друкарнї НТШ, 1908. С. 307–312. 85 Українські Народні Мелодії / Зібрав Климент Квітка. Етнографичний Збірник. Том ІІ. Київ: Слово, 1922. С. 60–63. Перевидання: Квітка Климент. Зібрання праць: Прижиттєві публікації (1902–1941) / Ініціатор та керів- ник проекту Богдан Луканюк; редактор Ліна Добрянська. Львів: Електронне перевидання, 2010. 596 c. Internet archive. URL: http://labs.lnu.edu.ua/folklore-studies/wp-content/uploads/sites/3/2018/03/Квітка_Климент_Прижиттє- ві-праці_Львів_2010.pdf. 86 Народні пісні з галицької Лемківщини. Тексти й мельодії / Зібрав, упорядкував і пояснив д[окто]р Филарет Ко- лесса. Етноґрафічний збірник. Томи ХХХІХ–ХL. У Львові: З друкарнї НТШ, 1929. LXXXII+469 c. 87 Див., наприклад, лемківський варіант «Лазаря» 50-тих – 60-тих років ХХ ст.: Українські народні пісні з Лем- ківщини / Зібрав Орест Гижа, загальна редакція Софії Грици. Київ: Музична Україна, 1972. С. 285–286; та ін. 88 Лірницькі пісні з Полісся. Матеріали до вивчення лірницької традиції / Записи, впорядкування та примітки Олекси Ошуркевича. Нотні транскрипції Юрія Рибака. Рівне: Рівненська друкарня, 2002. С. 47–62. 89 Грица Софія. Трансмісія фольклорної традиції. Київ–Тернопіль: Астон, 2002. С. 196–197. Сіверянський літопис. 2023. № 5 146 ліченими» віршами чи такими, що не виказують ніяких цікавих «творчих відхилень» від книжного першотвору. Спеціальне вивчення духовної пісні української усної традиції на основі друкованих та рукописних джерел різних періодів сприяє перегляду деяких задавнених стереотипів, по- роджених невиробленістю підходів до цього складного й багатогранного явища україн- ської культури. Матеріал поглиблених студій «розхитує» уявлення про досить пізню поя- ву духовної пісні в народному середовищі, про те, що початок її вивчення припадає щой- но на кінець ХІХ ст., як і припущення про загалом малу кількість зафіксованих текстів, про локальність поширення таких творів лише на Поліссі чи їх приналежність винятково до репертуару лірників, неактуальність для сучасних носіїв фольклору тощо. Спростуван- ня наукових мітів, у яких не раз і перебільшено популярність деяких творів, приписано їх відомим авторам, наближає до кращого пізнання української духовної пісні. Отже, ознайомлення з давнішими й пізнішими записами, а понад усе – нагода стати свідком активного функціонування таких пісень у їх природній сфері справді відкриває ту картину «незліченного», за висловом вченого-романтика Дениса Зубрицького, багатства духовного народного репертуару, для осягнення якого потрібний і тривалий час, і напо- леглива праця цілої дослідницької школи. References Barokovi dukhovni pisni z rukopysnykh spivanykiv ХVIII st. Lemkivshchyny [Baroque spiritual songs from Lemkivshchyna’s handwritten songbooks of the 18th century] / Vstup, uporiadkuvannia i komentari Oli Hnatiuk. (2000). Lviv, Ukraine. Bohdanova, O. (2004). «Syritka» u chasovo-prostorovomu kontynuumi lirnytskoi tradytsii [«Syritka» within the temporal and spatical continuum of the lyrnic’s tradition]. Problemy etnomuzykolohii – Prob- lems of ethnomusicology, 2. Р. 110–134. Kyiv, Ukraine. Bohorodytsia v ukrainskomu folklori [Holy Mother in Ukrainian folklore] / Zibrala ta vporiadkuvala Halyna Koval. (2006). Lviv, Ukraine. Cheremskyi, K. (2002). Shliakh zvychaiu [The way of custom]. Kharkiv, Ukraine. Demutskyi, P. (2012). Lira i yii motyvy [Lyre and its motifs]. Kharkiv, Ukraine. Denysiuk, I., Harasym, Ya., Halaichuk, V. (2003). Folklorni zapysy z Polissia [Folklore records from Polissia]. Visnyk Lvivskoho universytetu – Visnyk of the Lviv university, 31. Р. 247–291. Diakiv, V. (2008). «Folklor Chudes» u pidradianskii Ukraini 1920-kh rokiv [«The folklore of miracles» in under-soviet Ukraine at 1920s.]. Lviv, Ukraine. Folklorni materialy z otchoho kraiu [Folklore materials from the homeland] / Zibraly Hanna Sokil ta Vasyl Sokil. U noty zavela Larysa Lukashenko. (1998). Lviv, Ukraine. Hnatiuk, O. (1994). Ukrainska dukhovna barokkova pisnia [Ukrainian spiritual baroque song]. Varsha- va–Kyiv, Poland–Ukraine. Hrymych, M. (1992). Vykonavtsi ukrainskykh dum [Performers of Ukrainian Duma]. Rodovid – Pedi- gree, 3. P. 14–21; 4. P. 18–25. Hrytsa, S. (1993). Psalmy v repertuari kobzaria (Do 95-richchia vid dnia narodzhennia Heorhiia Tka- chenka) [Psalmas in kobzar’s repertoire (To the 95th anniversary of Georgy Tkachenko’s birth)]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia – Folk art and ethnography, 4. P. 42–47. Hrytsa, S. (2002). Transmisiia folklornoi tradytsii [Transmission of folklore tradition]. Kyiv–Ternopil, Ukraine. Hrytsa, S. (2015). Melos ukrainskoi narodnoi epiky [Melodies of the Ukrainian folk epic]. Kyiv, Ukrai- ne. Ilnytskyi, M. (2003). Kilka vstupnykh sliv i prynahidnykh sposterezhen [Few introductory words and some occasional observations]. Visnyk Lvivskoho universytetu – Visnyk of the Lviv university, 31. Р. 371– 376. Ivannikova, L. (2009). Novyi ukrainskyi Bohohlasnyk [New Ukrainian Bohohlasnyk]. Slovo Prosvity – The Word of Enlightenment, 15 (496). P. 10. Ivannikova, L. (2011). Narodna psalma pro ditozghubnytstvo v konteksti viruvan ta obriadovosti Piv- denno-Skhidnoi Volyni (za materialamy s. Hubcha Khmelnytskoi obl.) [Folk psalma on child-murdering in the context of beliefs and rituality in the South-Eastern Volhynia (based on the village of Hubcha, Khmel’- nyts’kyi region)]. Mifolohiia i folklor – Mythology and folklore, 2011, 3–4 (10). P. 49–69. Ivannikova, L. (2012). Bibliini symvoly v ukrainskomu folklori: Yerusalym, Holhofa, blahodatnyi vo- hon [Biblical symbols in the Ukrainian folklore: Jerusalem, Calvary, Beneficial Fire]. Mifolohiia i folklor – Mythology and folklore, 2–3 (11). P. 5–15. Khai, M. (2015). Mykola Budnyk i kobzarstvo [Mykola Budnyk and kobzardom]. Lviv, Ukraine. Khai, M. (2020). Mykola Budnyk i kobzarstvo [Mykola Budnyk and kobzardom]. Druhe, onovlene ta dopovnene vydannia. Lviv, Ukraine. Klymchuk, F. (2003). Folklorni materialy z-pid Bilovezkoi Pushchi [Folklore materials from Bilovezka Pushcha]. Visnyk Lvivskoho universytetu – Visnyk of the Lviv university, 31. Р. 313–354. Kushpet, V. (2007). Startsivstvo: mandrivni spivtsi-muzykanty v Ukraini (XIX – poch. XX st.) [Start- sivstvo: itinerant singers-musicians in Ukraine (XIX – early XX centuries)]. Kyiv, Ukraine. Kvitka, K. (2010). Zibrannia prats: Pryzhyttievi publikatsii (1902–1941) [Collected works: lifetime publications (1902–1941)] / Initsiator ta kerivnyk proektu Bohdan Lukaniuk; redaktor Lina Dobrianska. Siverian chronicle. 2023. № 5 147 Lviv, Ukraine. URL: http://labs.lnu.edu.ua/folklore-studies/wp-content/uploads/sites/3/2018/03/Квітка_ Климент_Прижиттєві-праці_Львів_2010.pdf Kyrchiv, R. (2003). Folklorna opozytsiia voiovnychomu ateizmovi [The folklore opposition to militant atheism]. Narodoznavchi zoshyty – The ethnology notebooks, 1–2. P. 3–11. Lastovetska, L. (2007). Kanty Danyla Tuptala (Dymytriia Rostovskoho): do pytannia pro spivvidno- shennia u nykh avtorskykh ta zapozychenykh elementiv [D. Tuptalo’s (Dymytry of Rostov’s) cantos: to the problem of correlation here author’s and borrowing elements]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsional- noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka ta Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni Petra Chaikovskoho. Seriia: Mystetstvoznavstvo – The scientific notes of Ternopil Volody- myr Hnatiuk national pedagogical university and Petro Tchaikovsky national music academy of Ukraine. Series: Art studies, 1. Р. 16–22. Linyova, E. (1991). Opy`t zapisi fonografom ukrainskikh narodny`kh pesen [The experience of recor- ding Ukrainian folk songs with a phonograph] / Evgeniya Linyova, podgotovka k izdaniyu, vstupitel`naya stat`ya, kommentarii Eleny` Murzinoj. Kiev, Ukraine. Lirnytski pisni z Polissia. Materialy do vyvchennia lirnytskoi tradytsii [Lyrnic’s songs from Polissia. Materials for studying the lyrnic’s tradition] / Zapysy, vporiadkuvannia ta prymitky Oleksy Oshurkevycha. Notni transkryptsii Yuriia Rybaka. (2002). Rivne, Ukraine. Lystuvannia Klymenta Kvitky i Filareta Kolessy [Correspondence between Klyment Kvitka and Filaret Kolessa] / Uporiadkuvannia lystiv Roksoliany Zalieskoi; vstupna stattia, prymitky Anatoliia Ivanytskoho. (1992). Zapysky Naukovoho tovarystva imeni T. Shevchenka – Notes of the Taras Shevchenko scientific society, ССХХІІІ. P 309–416. Lviv, Ukraine. Martynovych, P. (2012). Ukrainski zapysy [Ukrainian records]. Kharkiv, Ukraine. Materiialy do yarmarkovoho repertuaru ta pobutu startsivstva v Zakhidnii Chernihivshchyni [Materials on the repertory and practices of street musicians in Western Chernihiv region] / Borys Luhovskyi, vstupna stattia Viliama Nolla. (1993). Rodovid – Pedigree, 6. P. 83–120. Matiichyn, I. (2009). Vasyliianske pisniarstvo kintsia XIX – pershoi polovyny XX st. yak fenomen ha- lytskoi muzychnoi kultury [Vasylian singing of the end of the XIXth century – the first part of the XXth century as a phenomenon of Halician music culture]. Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv, Ukrai- ne. Matiichyn, I. (2012). Do pytannia zarodzhennia novoho etapu dukhovnoi pisni v Halychyni kintsia ХІХ – pershoi polovyny XX st. [Concerning the question the origination of a new stage of the spiritual song in Halychyna at the end of the XIX(th) – the first half of the XX(th) centuries]. Naukovi zapysky Ter- nopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Mystetstvo- znavstvo. – The scientific notes Volodymyr Hnatiuk national pedagogical university of Ternopil. Series: Art studies, 2. P. 94–101. Matsiievskyi, I. (2002). Ihry y spivholossia [Playing and harmony]. Ternopil, Ukraine. Matsiievskyi, I. (2012). Muzychni instrumenty hutsuliv [The musical instruments of Hutsuls]. Vinnyt- sia, Ukraine. Medvedyk, Ju. (2016). Der Bohohlasnyk von Počajiv [The Bohohlasnyk of Počajiv] / Aus dem Ukrai- nischen übersetzt von V. Kressel. Köln–Wien, Germany–Austria. Medvedyk, Yu. (2006). Ukrainska dukhovna pisnia XVII–XVIII stolit [Ukrainian spiritual song of the 17th–18th centuries]. Lviv, Ukraine. Medvedyk, Yu. (2015). Ad Fontes: z istorii ukrainskoi muzyky XVII – pochatku ХХ st. Vybrani statti, materialy, retsenzii [Ad Fontes: from the Ukrainian music history of the 17th – early 20th centuries. Selected articles, materials, reviews]. Lviv, Ukraine. Medvedyk, Yu. (2023). Dukhovna pisnia v Ukraini: vytoky, rozvytok, zhanry [Spiritual song in Ukrai- ne: origins, development, genres]. Lviv, Ukraine. Narodni pisni z holosu Parasky Pavliuk [Folk songs from Paraska Pavliuk's voice] / Zibrav ta uporiad- kuvav Vasyl Sokil. (2009). Lviv, Ukraine. Noll, V. (1999). Transformatsiia hromadianskoho suspilstva. Usna istoriia ukrainskoi selianskoi kultury 1920–30 rokiv [Transformation of civil society. An oral history of Ukrainian peasant culture of the 1920– 1930s]. Kyiv, Ukraine. Notohrafichnyi pokazhchyk vydan muzychnykh tvoriv M.V. Lysenka [The notographic index of the editions M.V. Lysenko’s musical works] / Ukl. O.P. Osadtsia. (2001). Lviv, Ukraine. «Oi vydno selo»: Narodni pisni sela Ardanovo Irshavskoho raionu Zakarpatskoi oblasti [«Oh, the villa- ge is visible»: the folk songs of the Ardanovo village, Irshava district, Zakarpattia region] / Zapysy, upo- riadkuvannia, vstupna stattia ta prymitky Ivana Khlanty. (2003). Uzhhorod, Ukraine. Peleshenko, Yu. (2004). Ukrainska literatura piznoho Serednovichchia (druha polovyna XIII – XV st.): Dzherela. Systema zhanriv. Dukhovni intentsii [Ukrainian literature of the late Middle Ages (second half of the 13th – 15th centuries): Sources. System of genres. Spiritual intentions]. Kyiv, Ukraine. Pisni do Pochaivskoi Bohorodytsi. Perevydannia druku 1773 roku [Songs to Pochaiv Holy Mother. Reissue of the 1773 print] / Transkryptsiia, komentari i doslidzhennia Yuriia Medvedyka. (2000). Lviv, Ukraine. Pisni Ternopilshchyny [Songs of Ternopil region] / Uporiadkuvaly Stepan Stelmashchuk, Petro Medve- dyk. Vyp. 2. (1993). Kyiv, Ukraine. Pokaianni ta pokhoronni pisni [Penitent and funeral songs] / Zapys tekstiv i melodii, uporiad., pidhot. tekstiv, vstup. st., prymitky Ivana Khlanty; rozshyfruvannia melodii Fedora Kopyntsia. (2007). Uzhhorod, Ukraine. Сіверянський літопис. 2023. № 5 148 «Spivaite Bohovi nashomu, spivaite» [«Sing to our God, sing»] / Uporiadkuvannia Ivana Khlanty. (2008). Uzhhorod, Ukraine. Strakhov, O. (1992). Narodna dukhovna kultura ta khrystyianstvo [Folk spiritual culture and Christiani- ty]. Rodovid – Pedigree, 4. P. 41–43. Syroid, O. (2003). Dukhovni pisni z Ilnyka [Spiritual songs from Ilnyk]. Visnyk Lvivskoho universyte- tu – Visnyk of the Lviv university, 31. P. 395–402. Ushkalov, L. (1997). Hryhorii Skovoroda i antychna kultura [Hryhorii Skovoroda and ancient culture]. Kharkiv, Ukraine. Ushkalov, L. (2013). «Nema v sviti Pravdy…» [«There is no Truth in the world…»]. Ukraina moloda – Ukraine is young, January 3. Kyiv, Ukraine. Zosim, O. (2009). Zakhidnoievropeiska dukhovna pisnia na skhidnoslovianskykh zemliakh u XVII– XIX stolittiakh [Western European spiritual song in the East Slavic lands in the 17th–19th centuries]. Kyiv, Ukraine. Zosim, O. (2017). Skhidnoslovianska dukhovna pisnia: sakralnyi vymir [Eastern Slavic spiritual song: sacred dimension]. Kyiv, Ukraine. Сироїд Олена Ігорівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Університетська, 1/345, м. Львів, 79000, Україна). Syroid Olena – Ph.D. in Philological Sciences, Associate Professor of Filaret Kolessa De- partment of Ukrainian Folklore Studies, Ivan Franko National University of Lviv (1/345 Univer- sity Street, Lviv, 79000, Ukraine). E-mail: olena.syroyid@gmail.com UKRAINIAN SPIRITUAL SONG OF ORAL TRADITION: RESEARCH STATE AND PERSPECTIVES The author attempts to define approaches that would allow a large-scale study of the spiritual song as a phenomenon of folk tradition. For this purpose, "a top view" is formed, so to speak, from a modern point of view on the history and state of Ukrainian ethnographic studies. The complexity of such studies is prima- rily caused by the significant scattering of relevant manuscripts and printed sources; however, despite their significant number, they are primarily sporadic. The combination of historical and comparative methods corresponds to such a source studies specifics of the article. Novelty and relevance are related, on the one hand, to the fact that there is no special scientific work about the spiritual song in Ukrainian folklore studies, to the unexplored history of recording texts, as well as observations about their nature and func- tionning; and on the other – with the undoubted value of these works, their survivability in the oral tradi- tion. The conclusions outline the prospects for the study of Ukrainian folk spiritual songs, emphasising the complexity of the most actual problems caused by richness, diversity, and the volume of the material. Key words: spiritual song, oral tradition, functioning, records, observations. Дата подання: 19 липня 2023 р. Дата затвердження до друку: 29 серпня 2023 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Сироїд, О. Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження. Сіверян- ський літопис. 2023. № 5. C. 139–148. DOI: 10.58407/litopis.230514. Цитування за стандартом APA Syroid, O. (2023). Ukrainska dukhovna pisnia usnoi tradytsii: stan i perspektyvy doslidzhennia [Ukrai- nian spiritual song of oral tradition: research state and perspectives]. Siverianskyi litopys – Siverian chro- nicle, 5, P. 139–148. DOI: 10.58407/litopis.230514.

Українська духовна пісня усної традиції: стан і перспективи дослідження

Репозитарії

Схожі ресурси