Інститут адвокатури Чернігівської губернії 1885– 1915 років: соціально-професійний портрет
Судова реформа 1864 р. – одна з найважливіших подій в історії розвитку правосуддя Російської імперії. Передбачені реорганізації мали на меті докорінно змінити судову систему та забезпечити доступність суду для громадян і закріпити незалежність суддів. У контексті нововведень був сформований інсти...
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автори: | , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199772 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Інститут адвокатури Чернігівської губернії 1885– 1915 років: соціально-професійний портрет / О. Курок, А. Гриценко, О. Чумаченко // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 35-40. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Судова реформа 1864 р. – одна з найважливіших подій в історії розвитку правосуддя Російської
імперії. Передбачені реорганізації мали на меті докорінно змінити судову систему та забезпечити
доступність суду для громадян і закріпити незалежність суддів. У контексті нововведень був
сформований інститут адвокатури.
Мета дослідження – окреслити умови добору та реконструювати соціально-професійний та
колективний портрет присяжних повірених, помічників присяжних повірених, приватних повірених
Чернігівської губернії за 1885–1915 рр., їх професійну біографію на основі статистичних матеріалів. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, індукції, а також історико-порівняльному. Висновки. Згідно з положеннями судової реформи 1864 р. судовий процес ставав змагальним, також було сформовано повнокровний інститут адвокатури.
Головною вимогою для осіб, що бажали займатися адвокатською діяльністю, була наявність диплому та практики у відповідній сфері. Також законодавством Російської імперії достатньо вдало
прописувалися повноваження присяжних і приватних повірених, що уможливлювало захист інтересів, як адвокатів, так і їхніх клієнтів. Важливим є те, що корпорація присяжних повірених контролювалася державою через Раду адвокатів відповідної судової палати.
Протягом 1885–1915 рр. адвокатська корпорація Чернігівської губернії була репрезентована
148 особами. У 29 випадках простежується кар’єрний рух посадовців зі зміною посади, у 7 – зі зміною місця роботи.
Доцільно зазначити, що за Календарями Чернігівської губернії можна простежити надані 38
працівникам інституту адвокатури чини, відповідно двоє мали V чин. Поодинокі дані з Календарів
дозволяють передбачити, що більшість представників адвокатської корпорації були представлені
особами, які репрезентували дворянську та міщанську страту, були почесними громадянами. |
---|