"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, кандидат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков.
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199789 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова / В. Шумило, С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 148-149. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199789 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1997892024-10-31T13:26:08Z "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова Шумило, В. Шумило, С. Некрологи 18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, кандидат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков. 2023 Article "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова / В. Шумило, С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 148-149. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199789 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Некрологи Некрологи |
| spellingShingle |
Некрологи Некрологи Шумило, В. Шумило, С. "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова Сiверянський літопис |
| description |
18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, кандидат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков. |
| format |
Article |
| author |
Шумило, В. Шумило, С. |
| author_facet |
Шумило, В. Шумило, С. |
| author_sort |
Шумило, В. |
| title |
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова |
| title_short |
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова |
| title_full |
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова |
| title_fullStr |
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова |
| title_full_unstemmed |
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова |
| title_sort |
"війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті дмитра рибакова |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Некрологи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199789 |
| citation_txt |
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова / В. Шумило, С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 148-149. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT šumilov víjnazabiraêvnaskraŝihabivonitrimalinamnebopamâtídmitraribakova AT šumilos víjnazabiraêvnaskraŝihabivonitrimalinamnebopamâtídmitraribakova |
| first_indexed |
2024-11-10T19:02:51Z |
| last_indexed |
2024-11-10T19:02:51Z |
| _version_ |
1815363318933618688 |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2023. № 6
148
«ВІЙНА ЗАБИРАЄ В НАС КРАЩИХ, АБИ ВОНИ ТРИМАЛИ НАМ НЕБО»:
пам’яті Дмитра Рибакова
•
«Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам
небо», – написав 12 липня 2023 р. з приводу загибелі на
фронті свого друга, Андрія Гусака, Дмитро Рибаков.
Немає дня, щоб ми не думали про це – ГИНУТЬ
НАЙКРАЩІ!
Ця думка вже стає загальною й нагальною для укра-
їнського суспільства, адже про це все частіше говорять
уголос. Наш колега, історик Євген Луняк, який зараз пе-
ребуває в лавах ЗСУ, 23 червня зробив у ФБ скорботний
допис про загибель свого друга Данила Конончука, і там
такі роздуми: «У теперішній війні з Росією маємо вели-
чезну диспропорцію втрат. І йдеться не так про кіль-
кість, як про якість тих людей, які захищають Україну
від загарбників. Росіяни втрачають ту наволоч, котра
погодилася на роль окупантів, грабіжників, ґвалтівни-
ків, у тій країні, яку вони донедавна звично називали
братньою. З нашого боку гинуть найпорядніші, найчес-
ніші, найпатріотичніші, найвідданіші, найдостойніші».
І далі: «Без сумніву, Україна переможе в цій війні. Бо вона є справедливою для нас… Але
й ціна цієї Перемоги буде величезною. Ми втрачаємо ту частину найактивнішого і най-
патріотичнішого суспільства, яка могла б стати найдостойнішою елітою нашої держави».
Так, війна забирає найкращих. 18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, канди-
дат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков.
Ми з ним були знайомі ще з 1990-х. Інколи сперечалися, не погоджувались один із од-
ним, але зберігали дружнє спілкування...
Дмитро загинув смертю героя під час наступу на Запорізькому напрямку. Із початком
Широкої війни пішов добровольцем на фронт, за проявлений героїзм і відвагу у вересні
2022-го був призначений командиром піхотного відділення 47-ї механізованої бригади
ЗСУ.
«Війна продовжується та забирає кращих серед нас. Діма “Репортер” дивував усіх:
спочатку своїм кругозором, знанням, а потім – відвагою та мужністю. Ти ніколи не знаєш,
як поведе себе людина в бою: хтось скисне, а хтось буде битися, як лев. Він бився, як лев,
та загинув, як герой. Друже, спочивай з миром! Далі доведеться працювати без тебе…» –
написав з приводу загибелі Дмитра Олег Сенцов.
За повідомленням Юрія Бутусова, «його [Дмитра] бригада зазнала значних втрат,
оскільки … їм довелося йти в перший бій одразу на прорив найпотужнішого російського
вузла оборони на півдні, куди росіяни кинули всі свої резерви та сили. Бої йдуть жорстокі,
кожен наш крок – це героїзм українських воїнів. І воїни 47-ї, такі, як Дмитро, зробили
можливим наше просування та подолання спротиву ворога...
Дмитро Рибаков загинув в атаці під час штурму російських позицій. Його тіло побра-
тими не могли винести три доби, оскільки обстріл тієї частки української землі, яку відби-
ли воїни 47-ї, був таким щільним, що ні підійти, ні вийти було неможливо».
Дмитро Олександрович Рибаков народився 19 квітня 1975 р. в Баку (Азербайджан).
Невдовзі його батьки переїхали в Україну, в Одесу, де він закінчив середню школу та
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, в якому навчався на факультеті іс-
торії та філософії. Після закінчення університету вступив до аспірантури Інституту укра-
їнської археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України в Києві, його
науковим керівником був відомий український історик, фахівець зі східноєвропейського
пізнього середньовіччя Василь Ульяновський. Дмитро став його наступником у дослід-
женні Смути (періоду політичної нестабільності в Московії у XVI–XVII ст.), 2009 року за-
хистив кандидатську дисертацію про одну із найзагадковіших пам’яток цієї епохи – «Вре-
менник Івана Тимофієва»1.
1 Рибаков Дмитро Олександрович. «Временник Івана Тимофієва» – пам’ятка російської історіографії ХVII сто-
ліття: атрибуція, текст та історичний контекст : к.і.н. : спец.. 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спе-
Siverian chronicle. 2023. № 6
149
Вивчав соціальні науки в Ягеллонському університеті в Кракові (Польща), закінчив
Київську школу економіки. Викладав історію Церкви в Одеській духовній семінарії
свв. Рівноапостольних Кирила і Мефодія юрисдикції Російської Православної Церкви За-
кордоном. Здобуті знання фахово використовував у журналістиці: працював на телеканалі
«Тоніс», був редактором і медіаконсультантом у виданнях «Chas.News», «Forbes Украї-
на», «LB», «Українська правда», створював аналітичні матеріали для «Mind.UA».
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Пам’ятаємо, як у 1990-ті ще юний тоді Дмитро був парафіянином РІПЦ / РПЦЗ в Оде-
сі, де в храмі св. Іоанна Кронштадтського прислуговував при архієпископові Лазареві
(Журбенко; 1931–2005), який у 1951-му був засуджений на 10 років концтаборів за неви-
знання Московської патріархії та належність до Катакомбної Церкви.
А як красиво Дмитро співав старовинні, не відомі широкому загалу українські та дон-
ські козацькі пісні.
Герої не вмирають! Це гасло з 2014-го ми чуємо дуже часто…
Як сказав у березні минулого року наш друг Олег Бутусін, уссурійський козак, чиї си-
ни Роман і Леонід загинули, захищаючи Чернігів і Україну від рашистів, «Не надо кри-
чать постоянно, что герої не вмирають. Герои умирают прежде всего и очень даже просто.
А негерои остаются». Це так, це треба пам’ятати. Вдячність героям, які загинули й щодня
гинуть, захищаючи Україну і майбутнє нашого народу, має бути не в красивих патріотич-
них гаслах. Попереду величезна й важка праця, бо гинуть найкращі, гинуть саме ті, хто
мав би розбудовувати достойну і чесну Україну, але їх не буде...
У Дмитра залишилася дружина Тетяна і двойко доньок, яких він дуже любив. Важко
підібрати слова співчуття його рідним і близьким...
Вічна йому пам’ять і слава! І Царство Небесне разом з усіма в нашій скорботній істо-
рії, хто загинув за свободу України та її народу!!! Війна забирає в нас кращих, аби вони
тримали нам небо.
Віталій Шумило, Сергій Шумило
ціальні історичні дисципліни : захищена 2009-06-10; Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України.
|