Українське козацтво в "Хроніці" Веспасіяна Коховського: від особистого досвіду до державної пропаганди

• Дата: 2024
• Автор: Пилипенко, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199820
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Українське козацтво в "Хроніці" Веспасіяна Коховського: від особистого досвіду до державної пропаганди / В. Пилипенко // Сіверянський літопис. — 2024. — № 1. — С. 32-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Розвідка присвячена образу українського козацтва в «Хроніці» одного з найвідоміших польських істориків XVII ст. Веспасіяна Коховського. Він був придворним історіографом Яна ІІІ Собєського, але не лише описував події, а й брав участь у багатьох із них. Так, Коховський воював у складі польського війська проти козаків у середині XVII ст. Його історична хроніка «Annalium Poloniae ab obitu Vladislai IV Climacteres», більш відома в українській історичній науці як «Польські аннали», мала значний вплив на формування образу козацтва та козацьких воєн. У «Хроніці» Коховський зобразив козацьке військо «незліченним», називав його «бандою» та «тлумом». Такі характеристики були образливими, принижували ворога. Водночас слід зазначити, що Коховський досить детально зображував Хмельницького та деяких інших козацьких ватажків. Цим його текст відрізнявся від більшості описів, створених іншими польськими істориками XVII ст. Не менш цікавим є портрет Богдана Хмельницького як правителя певних територій. Заперечити факт того, що влада гетьмана поширювалася на значні терени, Коховський не міг, тому в своєму описі ввів терміни з політичної теорії, які б указували, що Хмельницький був нелегітимним правителем.