Невідомі ефіопські листи ієросхимонаха Антонія (Булатовича) за березень–жовтень 1911 р. з архіву Андріївського скиту на Афоні

• Дата: 2024
• Автор: Шумило, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Мовою документів
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199830
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Невідомі ефіопські листи ієросхимонаха Антонія (Булатовича) за березень–жовтень 1911 р. з архіву Андріївського скиту на Афоні / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2024. — № 1. — С. 122-141. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Метою публікації є введення до наукового обігу восьми невідомих листів ієросхимонаха Антонія (Булатовича) за березень–жовтень 1911 р., які були надіслані ним з Ефіпої на Афон ігумену Андріївського скиту схіархимандриту Ієроніму (Силіну). Цю кореспонденцію віднайдено автором статті під час роботи з архівом Андріївського скиту в 2018 р. Методологічні засади дослідження ґрунту ються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що вперше до наукового обігу уведені «ефіопські» листи ієросхимонаха Антонія (Булатовича) за березень–жовтень 1911 р. На основі аналізу записів у цих документах розкрито подробиці четвертої подорожі о. А. Булатовича до Ефіопії, які дотепер через брак джерел були вкрай скупі та суперечливі. Зазначається, що Булатовичем як очевидцем у листах повідомлено важливі свідчення про стан здоров’я ефіопського імператора Менеліка II (1844–1913), який тоді перебував у вкрай важкому стані, через що ширилися чутки, що він давно помер, а від його імені начебто править двійник. Із листів дізнаємося, що о. А. Булатовича було допущено до імператора для проведення молебня про одужання. Вказується, що під час перебування в Ефіопії Антоній Булатович намагався заснувати тут православну місію та монастир або Подвір’я Афонського Андріївського скиту, куди мав плани переселити з Афону ченців-однодумців. Наголошено, що завдяки виявленим невідомим листам о. Антонія, по-новому розкриваються подробиці як його четвертої подорожі до Ефіопії, так і причин погіршення стосунків з ігуменом Андріївського скиту, що суттєво вплинуло на подальший перебіг подій, зародження «ім’яславського» руху та спалаху «афонської смути» в 1912–1913 рр., на чолі якої був Антоній (Булатович).