Музейний світ Світлани Ключник

Музейний світ Світлани Ключник

Актуальність: у сучасній науковій літературі недостатньо висвітлена наукова діяльність чернігівських мистецтвознавців другої половини ХХ ст. Цей матеріал створений з метою охарактеризувати наукову діяльність чернігівської мистецтвознавиці Світлани Василівни Ключник (1936–2017), її місце в процесах...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2024
Автор: Курач, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Розвідки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199832
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Музейний світ Світлани Ключник / С. Курач // Сіверянський літопис. — 2024. — № 1. — С. 148-153. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199832
record_format dspace
spelling irk-123456789-1998322024-11-01T19:53:29Z Музейний світ Світлани Ключник Курач, С. Розвідки Актуальність: у сучасній науковій літературі недостатньо висвітлена наукова діяльність чернігівських мистецтвознавців другої половини ХХ ст. Цей матеріал створений з метою охарактеризувати наукову діяльність чернігівської мистецтвознавиці Світлани Василівни Ключник (1936–2017), її місце в процесах становлення музейної справи та художньої спільноти Чернігова й Чернігівської області др. пол. XX – поч. XXI ст. Використано методи: біографічний, історико-системний. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про мистецтвознавчу діяльність у Чернігові др. пол. XX ст. Спираючись на маловідомі матеріали наукового архіву Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана, розглянуто наукові здобутки С.В. Ключник у висвітленні питань історії мистецтва Чернігова й Чернігівської області, дослідження художніх творів двох обласних музеїв: Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського та Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана. Висновки: С.В. Ключник була однією з перших мистецтвознавців Чернігова др. пол. XX ст., яка доклала багато зусиль для збереження мистецької спадщини та популяризації сучасного образотворчого мистецтва Чернігова та області. Relevance: scientific activity of Chernihiv art historians of the second half of the 20th c. is not sufficiently covered in scientific literature. The material was created with the aim to characterize the scientific activity of Chernihiv art historian Svitlana Vasylivna Kliuchnyk (1936–2017), her role in the processes of formation of the museum studiers and the art community of Chernihiv and Chernihiv region in the second half of the 20th – the beginning of the 21th c. The following methods have been used: biographical method, historical and systematic method. Scientific novelty: it focused on expanding the understanding of art history activities in Chernihiv in the second half of the 20th c. Based on little-known materials of the scientific archive of Chernihiv H. Galagan regional art museum, scientific research has considered S.V. Kliuchnykʼs achievements in covering the history of art issues of Chernihiv and Chernihiv region, research of artistic works of two regional museums: the Chernihiv V. Tarnovskyi regional history museum and the Chernihiv H. Galagan regional art museum. Conclusions: S.V. Kliuchnyk was one of the first art historians of Chernihiv in the second half of the 20th c., who made a lot of effort to preserve the heritage and popularize modern fine art in Chernihiv and the region. 2024 Article Музейний світ Світлани Ключник / С. Курач // Сіверянський літопис. — 2024. — № 1. — С. 148-153. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240115 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199832 7.072.2:069(477.51)«195/201»(092) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки
Розвідки
spellingShingle Розвідки
Розвідки
Курач, С.
Музейний світ Світлани Ключник
Сiверянський літопис
description Актуальність: у сучасній науковій літературі недостатньо висвітлена наукова діяльність чернігівських мистецтвознавців другої половини ХХ ст. Цей матеріал створений з метою охарактеризувати наукову діяльність чернігівської мистецтвознавиці Світлани Василівни Ключник (1936–2017), її місце в процесах становлення музейної справи та художньої спільноти Чернігова й Чернігівської області др. пол. XX – поч. XXI ст. Використано методи: біографічний, історико-системний. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про мистецтвознавчу діяльність у Чернігові др. пол. XX ст. Спираючись на маловідомі матеріали наукового архіву Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана, розглянуто наукові здобутки С.В. Ключник у висвітленні питань історії мистецтва Чернігова й Чернігівської області, дослідження художніх творів двох обласних музеїв: Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського та Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана. Висновки: С.В. Ключник була однією з перших мистецтвознавців Чернігова др. пол. XX ст., яка доклала багато зусиль для збереження мистецької спадщини та популяризації сучасного образотворчого мистецтва Чернігова та області.
format Article
author Курач, С.
author_facet Курач, С.
author_sort Курач, С.
title Музейний світ Світлани Ключник
title_short Музейний світ Світлани Ключник
title_full Музейний світ Світлани Ключник
title_fullStr Музейний світ Світлани Ключник
title_full_unstemmed Музейний світ Світлани Ключник
title_sort музейний світ світлани ключник
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2024
topic_facet Розвідки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199832
citation_txt Музейний світ Світлани Ключник / С. Курач // Сіверянський літопис. — 2024. — № 1. — С. 148-153. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT kuračs muzejnijsvítsvítlaniklûčnik
first_indexed 2024-11-10T19:06:17Z
last_indexed 2024-11-10T19:06:17Z
_version_ 1815363534657159168
fulltext Сіверянський літопис. 2024. № 1 148 УДК 7.072.2:069(477.51)«195/201»(092) Світлана Курач • МУЗЕЙНИЙ СВІТ СВІТЛАНИ КЛЮЧНИК DOI: 10.58407/litopis.240115 © С. Курач, 2024. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0009­0009­0937­0386 Актуальність: у сучасній науковій літературі недостатньо висвітлена наукова діяльність чер- нігівських мистецтвознавців другої половини ХХ ст. Цей матеріал створений з метою охарактеризувати наукову діяльність чернігівської мис- тецтвознавиці Світлани Василівни Ключник (1936–2017), її місце в процесах становлення музейної справи та художньої спільноти Чернігова й Чернігівської області др. пол. XX – поч. XXI ст. Вико- ристано методи: біографічний, історико-системний. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про мистецтвознавчу діяльність у Чер- нігові др. пол. XX ст. Спираючись на маловідомі матеріали наукового архіву Чернігівського облас- ного художнього музею ім. Г. Галагана, розглянуто наукові здобутки С.В. Ключник у висвітленні питань історії мистецтва Чернігова й Чернігівської області, дослідження художніх творів двох обласних музеїв: Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського та Чернігів- ського обласного художнього музею ім. Г. Галагана. Висновки: С.В. Ключник була однією з перших мистецтвознавців Чернігова др. пол. XX ст., яка доклала багато зусиль для збереження мистецької спадщини та популяризації сучасного образо- творчого мистецтва Чернігова та області. Ключові слова: музей, наукова діяльність, мистецтво, мистецтвознавство, художник, Черні- гів. Історія мистецького життя Чернігова та Чер­ нігівщини др. пол. ХХ ст. багато в чому розкри­ вається крізь призму біографій та результатів ді­ яльності його дослідників. У цьому зв’язку по­ казовим фактом є повна відсутність наукових матеріалів про життя й наукову діяльність непе­ ресічної чернігівської мистецтвознавиці Світла­ ни Василівни Ключник (1936–2017). Більше со­ рока років життя вона присвятила дослідженню та популяризації українського образотворчого мистецтва XIX–XX ст., персоналіям діячів куль­ тури й мистецтва, пов’язаних із Чернігівським краєм. Багато років працювала в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського, стояла біля витоків створення Чернігівського обласно­ го художнього музею ім. Г. Галагана та очолю­ вала його на початковому етапі. На жаль, наразі її постать залишається мало­ відомою для дослідників мистецтва Чернігівщи­ ни. Основні етапи життєвого шляху та музейної діяльності дуже коротко висвітлені в одному з журналістських нарисів 2016 р.1 та у бібліогра­ фічному довіднику «Знаменні і пам’ятні дати Чернігівської області на 2021 р.»2. Світлана Василівна Ключник народилась 22 лютого 1936 р. у м. Чернігові. Під час Другої світової війни їй разом із родиною довелось евакуюватись до м. Черепанове Ново­ сибірської області, усі вони повернулись назад лише в березні 1944 р. Після навчання у школі № 2 м. Чернігова вона вступила до Ніжинського технікуму підготовки культосвіт­ 1 Гаврик С. Світлана Ключник, що відкрила зірку Тербрюггена. Деснянська правда. 2016. 25 лютого. С. 1, 5. 2 Знаменні і пам’ятні дати Чернігівської області на 2021 р. / Уклад. Л.В. Студьонова, І.Я. Каганова, О.В. Дорохо­ ва; відп. за вип. І.М. Аліференко. Чернігів, 2020. С. 9. В. Ємець. Портрет С. Ключник. 2004, полотно, олія. Siverian chronicle. 2024. № 1 149 ніх працівників на клубне відділення, і закінчила його в 1954 р. зі спеціальністю організа­ тор­методист клубної роботи. До 1960 р. працювала бібліотекарем однієї з військових час­ тин Чернігова, але мріяла навчатися далі й мати більш творчу професію. Тому в 1961 р. вирішила змінити профіль діяльності, працювала вожатою у Старобілоуській середній школі, трохи пізніше – методистом образотворчого і декоративного мистецтва в Чернігів­ ському обласному Будинку народної творчості. Обіймаючи посаду методиста, вона стала їздити по селах області, знайомитись з народними майстрами. Зокрема, багато зробила для популяризації творчості художників Олександра Саєнка, Миколи Піщенка, у 1964 р. організувала перші виставки їх творів у Чернігові. Новий, мистецтвознавчий етап біографії Світлани Василівни почався у 1967 р. в Чер­ нігівському історичному музеї, де вона була призначена завідувачкою художнього відді­ лу. У 1972 р. здобула вищу мистецтвознавчу освіту, закінчивши навчання на факультеті теорії та історії образотворчого мистецтва Ленінградського інституту живопису, скульп­ тури та архітектури ім. І. Рєпіна. У дипломній роботі «Український портрет II пол. XVII – II пол. XVIII ст.», що була пов’язана з колекцією музею, вона переконливо продемонстру­ вала розвиток цього виду мистецтва в означений період, вказала на його художні особли­ вості та зв’язки з народним мистецтвом. На практиці нова очільниця, окрім обов’язкової адміністративної роботи, брала участь у більшості заходів відділу: займалась екскурсійною та лекційною діяльністю, організаці­ єю постійної експозиції та численних тимчасових виставок, наукових конференцій, тема­ тичних вечорів, опрацьовувала архівні документи та друковані джерела, намагаючись зменшити кількість «білих плям» мистецького життя Чернігівського краю. Саме з її при­ ходом до музею були розроблені основні напрями збиральницької та дослідної роботи відділу: розвиток мистецтва Чернігова та Чернігівщини XIX–XX ст., вивчення доробку її конкретних представників. Музейна збірка більш активно стала поповнюватись творами мистецтва як із Дирекцій виставок Спілки художників України та Міністерства культури України, так і з творчих майстерень місцевих митців. У музеї вона була куратором багатьох персональних художніх виставок українських митців ХХ ст., зокрема, Зиновія Горбовця (1970), Арона Ржезнікова, Степана Бібіка, Во­ лодимира Коржа, Віктора Береговця (усі – 1972), Олександра Саєнка (1974), Леоніда Мо­ гучова (1976), Олександра Свитюка (1977), Георгія Петраша (1981), колективних виставок сучасних художників Чернігівщини, Гомельщини та Брянщини. Завдяки її ініціативі в му­ зеї було вперше експоновано збірки західноєвропейської різцевої гравюри (1976), україн­ ського та російського політичного плакату від 1920­х рр. до сучасності (1977–1978). Вона використовувала свої контакти з музейними науковцями, родичами художників у Москві, Ленінграді, Києві, Полтаві. Тож, до художнього відділу вдавалось залучати цікаві позамузейні виставки, зокрема, мистецьких творів Наді Рушевої (1973), Абрама Маневича (1975), Бориса Пророкова (у репродукціях 1979) тощо. Світлана Василівна вміла налагодити товариські стосунки з багатьма чернігівськими митцями. Мабуть, не існувало майстерні, де особисто вона б не побувала. Частина органі­ зованих нею виставок мали місце у виставковій залі чернігівських художньо­виробничих майстерень Укрхудожфонду. Саме там відбулись вернісажі Віталія Лук’янця (1969), Во­ лодимира Карякіна (1975), Михайла Прокопюка (1977) тощо. Завдяки цим заходам мис­ тецьке життя міста почало потроху пожвавлюватись. До того ж, у багатьох випадках екс­ поновані твори після закриття виставок поповнювали колекцію музею, займали місце в експозиції художнього відділу. Наукова діяльність дослідниці мала кілька напрямів. Вона ґрунтовно досліджувала му­ зейні колекції. Як наслідок, були підготовлені каталоги західноєвропейської класичної гравюри (1974–1976) та українського й російського плакату періоду Громадянської війни та інтервенції (1977–1978). Багато років Світлана Василівна збирала матеріали про мис­ тецьке життя Чернігівщини та відображення його у творчості провідних і місцевих ху­ дожників, художників­земляків як професійних, так і початківців. Слід зазначити, що її напрацювання ніколи не обмежувались одним видом образотворчого мистецтва, увагу привертали усі види й творчість багатьох митців. Свої перші наукові розвідки вона при­ святила Валентину Зенченко (1973) та Івану Рашевському (1974). На високому професій­ ному рівні розробляла наукові теми, серед яких «І. Рєпін на Чернігівщині» (1974), «Ху­ дожня творчість Л. Жемчужникова на Чернігівщині» (1978), «П. Забіла – видатний скульптор II пол. XIX ст.» (1979–1980), «М. Врубель на Чернігівщині» (1981–1983). А ще були лекції про Т. Шевченка, Михайла Мікешина та їх твори, пов’язані з Чернігівським краєм. Усі вони відображали ґрунтовні знання авторки українського й російського мис­ тецтва, розуміння їх своєрідних рис, історичних закономірностей. У своїй основі завжди мали ретельно підготовлене джерельне та історіографічне підґрунтя. Сіверянський літопис. 2024. № 1 150 Фрагмент експозиції художнього відділу Чернігівського історичного музею. 1970-ті рр. Намагаючись заповнити певні прогалини історії мистецтва Сіверщини, Світлана Васи­ лівна також зверталась до творчості замовчуваних художників, зокрема, Олександра Са­ єнка – через те, що він був пов’язаний з бойчукістами, та художників­членів чернігівської філії Асоціації художників Червоної України (1920–1930­ті рр.), деякі з яких були репре­ совані. Усі ці матеріали відзначались змістовністю, аргументованістю, всебічно розкрива­ ли творче обличчя митців. У тих випадках, коли вона сумнівалась у своїх наукових висновках, зверталась за кон­ сультаціями до друзів і знайомих – відомих діячів культури та мистецтва, які мали різну спеціалізацію. Про це свідчить її листування з Михайлом Забоченем3, Наталією Зограф4, Григорієм Местєчкіним5, Зоєю Рябикіною6, Віталієм Ханко7 тощо. Вона підтримувала довготривалі товариські стосунки з дружиною чернігівського живописця Андрія Петуся – Зоєю Петусь, а також із художниками Олександром Саєнко та Георгієм Петрашем. Результати своїх наукових пошуків дослідниця реалізовувала у вигляді виступів на мистецтвознавчих наукових конференціях різного рівня. Вона багато робила для того, щоб саме художній відділ музею був центром підготовки більшості з них, адже це збага­ чувало досвід роботи його науковців, впливало на результативність їх напрацювань. Як правило, складовою частиною цих конференцій були тимчасові виставки такої ж темати­ ки, тож Світлана Василівна не тільки виступала з науковими матеріалами, але й, у деяких випадках, була організатором цих виставок. 3 Забочень Михайло Степанович (1925–2002) – український філокартист і мистецтвознавець. Популяризатор української історії та культури. Вивчав творчість українських митців, чиї твори репродуковано на листівках. 4 Зограф Наталія Юріївна (1907–1984) – російська мистецтвознавиця, науковий співробітник Державної Третья­ ковської галереї. Знавець творчості М.М. Ге. 5 Местєчкін Григорій Абрамович (1929–2005) – український мистецтвознавець, сценарист, кінодраматург, жур­ наліст, педагог. 6 Рябикіна Зоя Павлівна – мистецтвознавиця, науковиця Державного музею західного і східного мистецтва у Ки­ єві (нині – Національний музей мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенко). 7 Ханко Віталій Миколайович (1937 р.н.) – український мистецтвознавець, бібліограф, музейник, педагог. Протя­ гом 1969–1995 рр. працював заступником директора з наукової роботи Полтавського художнього музею. Siverian chronicle. 2024. № 1 151 У 1981 р. разом із колективом Чернігівського історичного музею вона брала участь у підготовці найскладнішої наукової конференції до 150­річного ювілею художника Мико­ ли Ге, на яку були запрошені мистецтвознавці та фахівці образотворчого мистецтва Укра­ їни та Росії: Державної Третьяковської галереї, Академії мистецтв СРСР, Спілки худож­ ників СРСР, України та Росії. Одним із пунктів програми конференції була організація відвідин художнього музею Миколи Ге (на громадських засадах, у с. Івангород Ічнянсько­ го р­ну Чернігівської обл.). Методичне керівництво цим музеєм і підготовку його експо­ зиції було покладено на художній відділ Чернігівського історичного музею, але фактич­ ним виконавцем була Світлана Василівна. За час музейної діяльності вона опублікувала багато різних мистецьких розвідок – від газетних статей до матеріалів у енциклопедичних виданнях. Здебільше вони стосувались Чернігово­Сіверського регіону. Серед них – відомості про художній відділ до путівників про Чернігівський історичний музей, участь у колективній науковій праці «Чернігівщина. Енциклопедичний довідник» (за ред. А. Кудрицького, 1990), окремі публікації в журналах «Пам’ятки України» та «Україна». Не зважаючи на те, що в 1970­х – на поч. 1980­х рр. музей не мав значних можливос­ тей друку своїх наукових напрацювань, було опубліковано кілька каталогів мистецьких виставок, упорядником яких була С.В. Ключник. Увага до кількісних та якісних змін му­ зейної збірки творів мистецтва знайшла відображення у «Каталозі творів, придбаних му­ зеєм у 1965–1971 рр.»8. У 1976 р. Чернігівська обласна бібліотека ім. В. Короленка видала бібліографічний покажчик літератури «Майстри образотворчого мистецтва, творчість яких пов’язана з Чернігівщиною»9. Світлана Василівна була його науковим консультан­ том. Її також добре знали в редакції чернігівської газети «Деснянська правда», куди вона подавала численні нариси про діяльність як провідних, так і молодих місцевих художни­ ків, про виставки та заходи, що відбувались у музеї та в осередку чернігівських художни­ ків. Особливого значення заслуговує атрибуційна робота Світлани Василівни. Хоча не всі її версії витримали перевірку часом (не знайшло підтвердження авторство «Портрету дів­ чинки», що приписувався Миколі Ге), але ж були й перемоги. У 1970­х рр. їй вдалось встановити особу, зображену на «Портреті військового» невідомого художника XIX ст. Відтоді цей твір став портретом Якова Драгоманова. Інша живописна робота – з первин­ ною назвою «Бродячі музиканти», що вважалась копією з Караваджо, внаслідок багато­ річних її пошуків отримала свого автора – голландського живописця Гендріка Тербрюґґе­ на (1588–1629). Важливість останнього дослідження полягає в тому, що «Концерт» наразі залишається єдиним підписаним і датованим твором цього автора в художніх музеях України. Слід додати, що свою професійну діяльність С.В. Ключник успішно поєднувала з гро­ мадською. Вона була головою секції мистецтва обласного Товариства охорони пам’яток історії та культури, працювала у міській комісії з виявлення, обліку та збереження пам’я­ ток мистецтва. Очолювала таку ж комісію Деснянського району міста, виступала на чис­ ленних позамузейних мистецьких заходах Чернігова, зокрема, у Спілці художників Черні­ гівщини. Стояла біля витоків створення в обласній бібліотеці ім. В. Короленка клубу «Світ прекрасного», певний час була головою його правління. Збільшення музейної колекції творів мистецтва, а також обсягів експозиційно­вистав­ кової та дослідної роботи, – усе це на поч. 1980­х рр. створювало базу для переростання художнього відділу історичного музею в окремий музей, і Світлана Василівна брала ак­ тивну участь у цьому процесі. Восени 1983 р. вона стала першим його директором. Незва­ жаючи на велику зайнятість адміністративною роботою, знаходила час для підготовки перших постійних експозицій, налагоджувала співпрацю з провідними музеями Києва та Ленінграда: Київським музеєм західного та східного мистецтва, Київським музеєм росій­ ського мистецтва, Державним Російським музеєм (Ленінград), тимчасові виставки яких у новому музеї сприяли зростанню його популярності. Продовжувала досліджувати та екс­ понувати доробок митців Чернігівського краю та художників­земляків. Посада очільника закладу вимагала вирішувати велику кількість питань на підставі за­ твердженого кошторису. У деяких випадках прийняті нею рішення порушували фінансо­ ву дисципліну, тож знайшлись безіменні «добродії» з працівників музею, які звинуватили її в нецільовому використанні коштів і повідомили про це компетентні органи. На жаль, Світлані Василівні не вдалось побороти систему, тож невдовзі вона була змушена звіль­ 8 Чернігівський історичний музей. Каталог творів, придбаних музеєм у 1965–1971 рр. Живопис. Графіка. Скульптура / Укл. С. Ключник, В. Медведєва. Чернігів, 1972. 21 с. 9 Майстри образотворчого мистецтва, творчість яких пов’язана з Чернігівщиною (бібліографічний покажчик лі­ тератури) / Упор. Л. Студьонова та ін. Чернігів, 1976. 60 с. Сіверянський літопис. 2024. № 1 152 нитись з музею. Останні перед виходом на заслужений відпочинок роки вона працювала методистом у Чернігівському міському парку культури та відпочинку. С. Ключник на відкритті персональної виставки А. Мордовця. 1984 р. Але в цей непростий час їй вдалось зберегти свій науковий потенціал: вона продовжу­ вала відвідувати майже кожну виставку Чернігівської спілки художників, працювала з но­ вими надходженнями мистецтвознавчої літератури в обласній бібліотеці. Не полишала спілкування з музейними науковцями, працювала над новими темами досліджень. Так, у 2003 р. вона нарешті оформила наукову публікацію атрибуції твору Г. Тербрюґґена «Кон­ церт»10, трохи пізніше підготувала цікаві спогади про чернігівського художника Георгія Петраша, із яким працювала в історичному музеї11. Як і раніше, друкувала свої статті у місцевій пресі. У 2013 р. побачила світ літературно­художня монографія С.В. Ключник «Слід вічнос­ ті»12 – результат багаторічної мистецтвознавчої праці, присвяченої творчості народного художника України Володимира Ємця. Здійснивши великий об’єм підготовчої роботи, дослідниця проаналізувала його біогра­ фію, усі періоди творчої, громадської та педагогічної діяльності, внесок у розвиток черні­ гівської художньої школи. На поч. 2000­х рр. він, працюючи над галереєю портретів представників сучасного культурного життя Чернігівщини, приділив увагу постаті Світлани Василівни як яскравій представниці творчої спільноти Чернігова. Твір виконано в класичній манері, має стрима­ ну колористичну гаму з контрастами плям чорного одягу та червоно­коричневих тонів, якими вибудовано другий план. Образ розкривається у характерно підміченій позі, з над­ звичайно точно відтвореною зовнішньою її індивідуальною виразністю та внутрішнім сві­ том мисткині. У спокійному погляді, спрямованому на глядача, прочитується впевненість у виборі обраного мистецького шляху, почуття власної гідності та самоповаги. Тло, на якому бачимо кілька узагальнено змальованих музейних творів, є своєрідним символіч­ ним знаком картини, бо відображає фах портретованої. За актуальністю, фаховим рівнем викладеного матеріалу, видання «Слід вічності» було визнано суттєвим внеском у дослідження та популяризацію мистецького життя Чернігів­ ського краю II пол. XX – поч. XXI ст., тож наступного року авторка здобула за нього об­ 10 Ключник С. Х. Тербрюгген – видатний живописець XVII ст. До історії формування зібрання Чернігівського обласного художнього музею: зб. наук. мат. наук. конф., присвяченої 20­річчю утворенню Чернігівського облас­ ного художнього музею. Чернігів, 2003. С. 28–37. 11 Ключник С. Про Г.Й. Петраша – особу і особистість. Скарбниця української культури. Чернігів, 2007–2008. Вип. 10. С. 136–151. 12 Ключник С. Слід вічності / Літ. ред. П. Дідовича. Чернігів: Десна Поліграф, 2013. 295 с.: іл. Siverian chronicle. 2024. № 1 153 ласну премію імені Михайла Коцюбинського. Це була остання друкована праця наукови­ ці, хоч вона й надалі цікавилась культурно­мистецькими подіями міста та його музеїв. Світлана Василівна Ключник закінчила земне життя 30 липня 2017 р. у Чернігові, по­ хована на кладовищі «Яцево». Свій науковий доробок, що охоплював 1960–1980­ті рр. та відображав основні етапи її здобутків, вона ще за часів роботи в художньому музеї пере­ дала до його наукового архіву. Це опубліковані та рукописні наукові напрацювання, що стосувались предметів західноєвропейського, українського та російського мистецтва му­ зейного зібрання, листування з дослідниками, художниками та членами їх родин, виписи з різних джерел про образотворче мистецтво, фотознімки музейних предметів тощо. Якщо подумки зібрати все те, що вона зробила у висвітленні історії мистецтва Черні­ гівщини своїми матеріалами про творчість художників, пов’язаних із цим краєм і, особли­ во, новими матеріалами про митців, які донедавна були невідомі, її постать отримує зна­ чимість серед багатьох чернігівських музейників свого часу. Тож діяльність С.В. Ключ­ ник є важливим і невід’ємним елементом музейних та мистецьких процесів Чернігова та області II пол. XX – поч. XXI ст., а її наукові напрацювання потребують належного шану­ вання й подальших досліджень. References Kliuchnyk, S. (2003). Kh. Terbriuhhen – vydatnyi zhyvopysets XVII st. [H. Terbruggen – prominent painter of the 17th c.]. Chernihiv, Ukraine. Kliuchnyk, S. (2007–2008). Pro H.I. Petrasha – osobu i osobystist [About H.I. Petrash – person and personality]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury – Treasury of Ukrainian history, 10, P. 136–151. Chernihiv, Ukraine. Kliuchnyk, S. (2013). Slid vichnosti [Trace of eternity]. Chernihiv, Ukraine. Studonova, L., Kahanova, I., Dorokhova, O., Aliferenko, I. (2020). Znamenni i pamiatni daty Cherni­ hivskoi oblasti na 2021 r. [Significant and memorable dates of Chernihiv region in 2021]. Chernihiv, Ukra­ ine. Курач Світлана Михайлівна – старший науковий співробітник відділу фондів Чер­ нігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана (просп. Миру, 6, м. Чернігів, 14000, Україна). Kurach Svitlana – senior research associate of the department of holdings of the Chernihiv H. Galagan regional art museum (6 Muzeina Av., Chernihiv, Ukraine). E­mail: artmuseumfond@ukr.net MUSEUM WORLD OF SVITLANA KLIUCHNYK Relevance: scientific activity of Chernihiv art historians of the second half of the 20th c. is not suffici- ently covered in scientific literature. The material was created with the aim to characterize the scientific activity of Chernihiv art historian Svitlana Vasylivna Kliuchnyk (1936–2017), her role in the processes of formation of the museum studiers and the art community of Chernihiv and Chernihiv region in the second half of the 20th – the beginning of the 21th c. The following methods have been used: biographical method, historical and systematic method. Scientific novelty: it focused on expanding the understanding of art history activities in Chernihiv in the second half of the 20th c. Based on little-known materials of the scientific archive of Chernihiv H. Gala- gan regional art museum, scientific research has considered S.V. Kliuchnykʼs achievements in covering the history of art issues of Chernihiv and Chernihiv region, research of artistic works of two regional muse- ums: the Chernihiv V. Tarnovskyi regional history museum and the Chernihiv H. Galagan regional art mu- seum. Conclusions: S.V. Kliuchnyk was one of the first art historians of Chernihiv in the second half of the 20th c., who made a lot of effort to preserve the heritage and popularize modern fine art in Chernihiv and the region. Key words: museum, scientific activity, art, art history, artist, Chernihiv. Дата подання: 10 грудня 2023 р. Дата затвердження до друку: 25 січня 2024 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Курач, С. Музейний світ Світлани Ключник. Сіверянський літопис. 2024. № 1. С. 148–153. DOI: 10.58407/litopis.240115. Цитування за стандартом APA Kurach, S. (2024). Muzeinyi svit Svitlany Kliuchnyk [Museum world of Svitlana Kliuchnyk]. Siverian- skyi litopys – Siverian chronicle, 1, P. 148–153. DOI: 10.58407/litopis.240115.

Схожі ресурси