Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)

Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)

Мета статті – на основі джерел висвітлити спроби створити приватні навчальні заклади в Чернігівській губернії та окреслити причини невдач щодо їх стабільного функціонування. У губернському центрі Чернігові й основних містах, навчальних центрах губернії, Новгороді-Сіверському та Ніжині упродовж 20-...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2024
Автор: Маслійчук, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Історія міст і сіл
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199840
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.) / В. Маслійчук // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 42-45. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199840
record_format dspace
spelling irk-123456789-1998402024-11-02T20:30:52Z Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.) Маслійчук, В. Історія міст і сіл Мета статті – на основі джерел висвітлити спроби створити приватні навчальні заклади в Чернігівській губернії та окреслити причини невдач щодо їх стабільного функціонування. У губернському центрі Чернігові й основних містах, навчальних центрах губернії, Новгороді-Сіверському та Ніжині упродовж 20-х рр. ХІХ ст. спостерігаємо кілька спроб створити навчальні заклади. Усі вони виявлялися невдалими і недовготривалими. Основними причинами освітніх невдач була наявність осередків жіночої освіти в сусідніх губернських центрах, а передусім відсутність істотної потреби в такій формі освіти. The purpose of this article, on the basis of sources, is to highlight the attempts to create private educational institutions in the Chernihiv gubernia and outline reasons for failures in their stable functioning. In the provincial center of Chernihiv and the main cities of the educational centers of the province Novhorod- Siversky and Nizhyn during the 20s of the 19th c. we are witnessing several attempts to create educational institutions. All these attempts were unsuccessful and short-lived. The main reasons for educational failures were the presence of centers of womenʼs education in neighboring provincial centers, and above all, the lack of a significant need for this form of education. 2024 Article Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.) / В. Маслійчук // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 42-45. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240205 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199840 94(477.51)«1821–1830» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія міст і сіл
Історія міст і сіл
spellingShingle Історія міст і сіл
Історія міст і сіл
Маслійчук, В.
Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)
Сiверянський літопис
description Мета статті – на основі джерел висвітлити спроби створити приватні навчальні заклади в Чернігівській губернії та окреслити причини невдач щодо їх стабільного функціонування. У губернському центрі Чернігові й основних містах, навчальних центрах губернії, Новгороді-Сіверському та Ніжині упродовж 20-х рр. ХІХ ст. спостерігаємо кілька спроб створити навчальні заклади. Усі вони виявлялися невдалими і недовготривалими. Основними причинами освітніх невдач була наявність осередків жіночої освіти в сусідніх губернських центрах, а передусім відсутність істотної потреби в такій формі освіти.
format Article
author Маслійчук, В.
author_facet Маслійчук, В.
author_sort Маслійчук, В.
title Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)
title_short Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)
title_full Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)
title_fullStr Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)
title_full_unstemmed Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.)
title_sort спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в чернігівській губернії (20-ті рр. хіх ст.)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2024
topic_facet Історія міст і сіл
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199840
citation_txt Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20-ті рр. ХІХ ст.) / В. Маслійчук // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 42-45. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT maslíjčukv sprobivídkritiprivatnížínočínavčalʹnízakladivčernígívsʹkíjguberníí20tírrhíhst
first_indexed 2024-11-10T19:06:41Z
last_indexed 2024-11-10T19:06:41Z
_version_ 1815363559940423680
fulltext Сіверянський літопис. 2024. № 2 42 ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УДК 94(477.51)«1821–1830» Володимир Маслійчук • СПРОБИ ВІДКРИТИ ПРИВАТНІ ЖІНОЧІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ (20-ті рр. ХІХ ст.)1 DOI: 10.58407/litopis.240205 © В. Маслійчук, 2024. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000­0001­6946­7694 Мета статті – на основі джерел висвітлити спроби створити приватні навчальні заклади в Чернігівській губернії та окреслити причини невдач щодо їх стабільного функціонування. У губерн- ському центрі Чернігові й основних містах, навчальних центрах губернії, Новгороді-Сіверському та Ніжині упродовж 20-х рр. ХІХ ст. спостерігаємо кілька спроб створити навчальні заклади. Усі во- ни виявлялися невдалими і недовготривалими. Основними причинами освітніх невдач була наявність осередків жіночої освіти в сусідніх губернських центрах, а передусім відсутність істотної потре- би в такій формі освіти. Ключові слова: освіта, гімназія, пансіон, Чернігівська губернія, учителі, провінційне місто. Питання жіночої освіти є одним із засадничих питань розуміння великих суспільних і політичних змін у минулому. Але наявна історіографія останнього часу дещо нехтує дуже важливим періодом для української історії – першою третиною ХІХ ст. Хоча цей час для підімперських земель України (передусім Лівобережної України та Слобожанщини) ха­ рактеризуватиметься відходом від спроб надання освіти ширшим прошаркам населення до певного «станового» обмеження освіти для дівчаток, виховання передусім панночки з шляхетних верств. Свідченням цього є відкриття Інститутів шляхетних панн у Харкові (1812) і Полтаві (1818)2. Але такі зміни не відображалися лише на цих освітніх інституці­ ях. Приватна жіноча освіта мала ініціативи й меншого масштабу, тому й постає питання про успіх і неуспіх таких ініціатив, власне про пояснення, чому на одних теренах освіта має стимул і розвиток, а щодо інших освітні ініціативи зазнають вагомих невдач. У цьому випадку Чернігівська губернія й навчальні заклади в ній є дуже цікавим прикладом не­ співмірності зрушень чоловічої та жіночої освіти. Незважаючи на невдачу щодо відкриття університету на території колишньої Гетьман­ щини, освітні ініціативи на цих теренах виглядають досить успішними, зокрема, відкрит­ тя першої гімназії (у Чернігові) на території Харківського навчального округу3, прирівню­ вання до рівня гімназії Новгород­Сіверського народного училища й загалом успіх цього міста як освітнього центру4, урешті, довготривале відкриття Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька (1820)5. За ідеєю такий успіх дуже важливий для розуміння особ­ ливостей української історії ХІХ cт. та українського націотворення. 1 Почасти ця стаття написана в рамках проєкту № 2020.20/0237 «Якість життя та демографічні характеристики населення Наддніпрянської України др. пол. XVIII – поч. XX ст.» Національного фонду досліджень України, № держреєстрації 0120U104740. 2 Див.: Друганова О. Становлення та розвиток приватної середньої школи в Україні (кінець ХVІІІ – поч. ХІХ ст.). Дриновський збірник. Софія–Харків: Вид­во БАН ім. проф. М. Дринова, 2018. Т. Х. С. 79–88; Маслій­ чук В. Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні (др. пол. XVIII – поч. ХІХ ст.). Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2018; Сухенко Т. Жіноча середня освіта в Украї­ ні (ХІХ – поч. ХХ ст.). Український історичний журнал. 1998. № 5. С. 63–74. 3 Тутолмин М. Столетие Черниговской гимназии. Краткая историческая записка 1805–1905 гг. Чернигов, 1906. 4 Мірошніченко Ю., Федірко А. Новгород­Сіверська гімназія – alma mater Сіверського краю (1808–1918). Київ: Фенікс, 2014. 5 Лавровський Н. Гимназия высших наук кн. Безбородко в Нежине (1820–1832 гг.). Киев, 1879. Siverian chronicle. 2024. № 2 43 Мета цієї статті – висвітлити спроби створити приватні навчальні заклади в Чернігів­ ській губернії та окреслити причини невдач щодо їх стабільного функціонування. Показовим є функціонування жіночого пансіону М. Білевича в Новгороді­Сіверсько­ му. Спритний учитель гімназії М. Білевич6 відкрив у себе вдома домашній пансіон для шляхетних панн. Документація свідчить, що пансіон був нелегальним, не схваленим ке­ рівництвом Харківського навчального округу. Це було прямим звинуваченням новгород­ сіверського вчителя в порушенні приписів та інструкцій. Але Білевич мав добрий адвокат­ ський досвід і покликався на норми про училища, де вчителям дозволялося мати приватні пансіони (учитель зазначав, що утримує такий пансіон для благородних панн уже 12 ро­ ків, тобто від часу свого приїзду в Новгород­Сіверський 1806 р. й початку вчителюван­ ня)7, хоча про такий заклад ми не маємо інформації в перше десятиліття ХІХ ст., можли­ во, через неформальний статус. До того ж, відомо, що М. Білевич хотів відкрити пансіон «для обеиго пола». Подібно до інших приватних починань, спроби Білевича створити приватний пансіон не уникли скандалу. У 1821 р. до Новгорода­Сіверського заїхав на постій 40­й єгерський полк. Із заїздом військових почалися певні проблеми. Поруч із будинком Білевича розквартиру­ вався полковник Чубаров, і через свою «довірену дівку», що була в прислузі у «бари­ шень», «искал обидеть невинность» однієї з вихованок. Білевич розгадав підступ, однак дівка­служниця втекла до Чубарова. Учитель звернувся до поліції, але полковник, змовив­ шись із квартальним Друльським, випустив її з міста; вона була впіймана одним із десяць­ ких. Цей скандал мав розголос, і батьки забрали дітей від Білевича, нічого тому не запла­ тивши8. Тобто пансіон Білевича швидше виглядає як така собі авантюра й засіб підзароби­ ти. Директор Новгород­Сіверської гімназії, знаний подвижник на ниві освіти І. Халан­ ський, напевне, був проти заробітків на пансіонах, бо за всіма ознаками оборудки Білеви­ ча були неофіційними. Згідно зі Статутом училищ («Высочайше утвержденный устав учебных заведений подведомых университетам», 1804), учитель дійсно мав право утриму­ вати пансіон, але узгодивши це з начальством і подавши необхідні документи до керів­ ництва навчального округу, чого Білевич не зробив. Проблеми з військовими не були винятком. Ще однією проблемою була несплата за навчання. Білевич усупереч інструкціям утримував, поруч із дівочим пансіоном, хлопців­ квартирантів; мати одного з хлопців – поміщиця Божовська – заборгувала за сина 103 руб., і вчитель подав на неї позов до суду9. У 1821 р. М. Білевич перейшов на посаду молодшого професора й викладача німецької словесності до нововідкритої Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька, відповідно й спроби створити жіночий пансіон у Новгороді­Сіверському звелися нанівець. Певні успіхи із запровадженням жіночого пансіону в цьому просторі щодо гімназійних центрів губернії спостерігаємо лише у др. пол. 20­х рр. XIХ ст. У березні 1825 р. помер директор Новгород­Сіверської гімназії І. Халанський, його наступником став зять і дуже діяльна постать, професор І. Тимковський. Тимковський прагнув змін у навчанні в провін­ ційному місті, і пропозиція відкрити приватний жіночий заклад була палко ним сприйня­ та. Перше подання про відкриття пансіону для дівчаток у Новгороді­Сіверському датова­ не жовтнем 1826 р. У відкритті цього пансіону дуже відобразилася прикордонність Новго­ рода­Сіверського. Дворянин з Могилевської губернії А. Останкович та його дружина Ка­ терина (уроджена Таубе) просили відкрити пансіон «благородних девиц» поруч з гімназі­ єю, для використання до навчання вчителів із гімназії та товариша в утриманні пансіону Людвіга Гартмана. Останкович надав атестати від поміщиків, де він виховував дівчаток, а уродженець Швейцарії Луї Гартман – довідку зі Слобідсько­Української гімназії, що він добре знає німецьку та французьку мови, К. Останковичеву характеризували, що вона го­ ворить «чистым немецким языком и знает фортепиано порядочно»10. Але й такі характе­ ристики та розроблена програма навчання не надто посприяли реалізації цього проєкту. Напевно, зіграла роль віддаленість Могилівської губернії від Новгорода­Сіверського. Але вже через два з половиною роки в Новгороді­Сіверському відкрила пансіон місцева помі­ щиця М. Бутовська (уроджена фон Шеккен). Пансіон був трикласним і, власне, подібним до інших пансіонів, утримувала його М. Бутовська разом з дорослою донькою. Розклад і пропозиції були взяті Бутковською у своїх невдатних попередників Останковичів. Однак, 6 Дет. про нього: Маслійчук В. Михайло Білевич – учитель Новгород­Сіверської гімназії. Дриновський збірник. Софія–Харків: Вид­во БАН ім. проф. М. Дринова, 2018. Т. Х. С. 89–94. 7 Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі – ЦДІАК України). Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 207. Арк. 3 зв. 8 ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 205. Арк. 4 зв.–5. 9 Там само. Спр. 141. Арк. 16. 10 Там само. Спр. 464. Арк. 2–2 зв., 3, 4–4 зв. Сіверянський літопис. 2024. № 2 44 що впадає в очі під час характеристики предметів у пансіоні, – їхня практична спрямова­ ність. Наприклад, арифметика вивчалася в «отношении хозяйственном», природознавство (естественная история) – з обумовленням, що вивчаються «понятия о явлениях и произве­ дениях натуры», особенно в отношении к сельскому хозяйству», крім усього, господиня викладала «рисованье и черчение узоров», «хозяйственные и приятные рукоделия»11. Тре­ ба визнати, що цей заклад продовжив існувати й надалі, принаймні, про нього наявні до­ кументи 1829–1834 рр. Дуже цікаво, що викладачами в «благородному закладі» були вчи­ телі Новгород­Сіверської гімназії: П. Левицький, Г. Македонський, С. Кирилович, а гос­ подиня з донькою лише викладали танці та рукоділля12. Важливою деталлю збереженої документації є перелік речей, необхідних для навчання в пансіоні, – перелік доволі типо­ вий, можна бачити подібні й щодо київських приватних закладів13: описано, які необхідні сукні та передники, рукавички, хустки, білизна, посуд та скатертини14. У губернському центрі Чернігові питання жіночої освіти також не набуло значущості, і перші спроби навчати благородних панночок не мали вагомого успіху. Хоча в Чернігові розташовувалися досить таки вагомі заклади, зокрема найстаріша на українських землях Чернігівська гімназія, відкрита 17 січня 1805 р. Учитель цієї гімназії, вочевидь, прибалтій­ ський німець Ф. Кнейпер, відкрив пансіон для дівчаток і хлопців. Але вже 1823 р. виник­ ло питання про відкриття в Чернігові «особого училища девиц и пансиона». До цього ро­ ку належить план щодо нового училища й листування щодо запровадження навчального закладу. Училище передбачалося для осіб посереднього та бідного становища без особли­ вих станових обмежень, лише заборонялося вступати «податному состоянию». Такий де­ мократизм був очевидний, бо на нову школу передбачалося зібрати кошти як із дворянст­ ва, так і з міської громади. Сам проєкт училища та листування щодо нього доволі важливі для розуміння ставлення до жіночої освіти. В училищі мали навчати безкоштовно, але при ньому мали б відкрити й приватний «пансіон», із щорічною платнею 800 руб. за вихован­ ку. Загалом училище, як і зазначається у документі, мало бути подібним повітовим учили­ щам з досить чітко прописаною роллю місцевої громади. Особливий нагляд за дівочою школою мав губернатор, опікуватися училищем мав попечитель, обраний з шанованих у місті осіб, окремо зазначено, що йому мають допомагати ще дві особи, обрані один від дворянства, а другий – від купецтва, усі троє складають «комітет для управління учили­ щем». Коли брати все ж жіночу складову, то училище мала очолювати «начальница» з певним числом «надзирательниц», обов’язком яких було наглядати за ученицями не лише під час навчання, але й у позаурочний час. Перелік предметів свідчить про обмеженість освіти лише певними простими предмета­ ми, мали викладатися: Закон Божий, географія, арифметика, російська та французька мо­ ви, краснопис, малювання та звичні для жіночих закладів шиття і вишивання, зважаючи на потреби, музика й танці. Навчання тривало шість років. Тобто програма була навіть вужчою, ніж у повітових училищах. Як видно, ініціатива про відкриття йшла від чернігівського цивільного губернатора (вочевидь, Олександра Політковського) та генерал­губернатора М. Рєпніна, відомого при­ хильника освіти для жінок. Щоправда, жодних даних про реалізацію цієї ініціативи ми не маємо15. Мабуть, ця ініціатива не була успішною, бо вже за певний час у липні 1832 р. ку­ пець Г. Каппелер з дружиною Розалією просили відкрити свій благородний жіночий пан­ сіон через брак такого в Чернігові16. Основним містом на Чернігівщині, де жіноча освіта мала б розвиватися, був Ніжин. Упродовж 1810–1818 рр. там існував пансіон І. Філберта, закритий через зловживання17. Але існування Ніжинської гімназії вищих наук, створеної 1820 р., вочевидь, слабко по­ жвавило відкриття поруч із таким відомим чоловічим закладом жіночих приватних уста­ нов. Мабуть, до цього часу належить інформація про відкриття курсів «мифтологіи» «ді­ вицею» Елізабет Руссет18, але наскільки цю ініціативу супроводжував успіх, важко сказа­ ти. У 1825 р. після певних схвалень жіночий пансіон було дозволено відкрити професору французької словесності Ніжинської гімназії вищих наук князя Безборородька І. Ландра­ жину, – вочевидь, пансіон уже існував у власному будинку Ландражина поза відомом ке­ 11 Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (далі – ІРНБУВ). Ф. ІІ. Спр. 3694. Арк. 12. 12 Там само. Арк. 28 зв.–29. 13 ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 407. Арк. 6–6 зв. 14 ІРНБУВ. Ф. ІІ. Спр. 3694. Арк. 30–31. 15 ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 364. Арк. 1–3. 16 Державний архів Харківської області (далі – ДАХО). Ф. 667. Оп. 287. Спр. 185. Арк. 1–2. План пансіону: Арк. 14–19. 17 Державний архів Чернігівської області. Ф. 229. Оп. 1. Спр. 14. Арк. 15. 18 Руссет Е. Высшие женские курсы в бывшей Гетманщине. Киевская старина. 1884. Т. VIII. № 1. С. 173–174. Siverian chronicle. 2024. № 2 45 рівництва Харківського навчального округу19. Можемо припустити, що пансіон існував до 1834 р. Поставлене питання про досить кволий успіх жіночих освітніх ініціатив у 20­ті рр. ХІХ ст. в Чернігівській губернії має низку пояснень, передусім – це слабкість освітніх інс­ титуцій в губернії, де конкуренцію в ці роки складають такі сусідні губернські центри з інститутами шляхетних панн, як Харків, Полтава, і досить помітний жіночими приватни­ ми закладами Київ20. Але, можливо, загалом функціонування жіночої освіти на цих тере­ нах міститиме й ширше пояснення: брак освічених кадрів і потреба в жіночій освіті, що зосереджується на приватній сфері; щойно жіноцтво стане затребуваним у публічній практичній діяльності з допуском до педагогіки й медицини, ситуація з жіночою освітою на цих теренах мала б істотно змінитися. References Druhanova, O. (2018). Stanovlennia ta rozvytok pryvatnoi serednoi shkoly v Ukraini (kinets XVIII – poch. XIX st.) [Formation and development of private secondary school in Ukraine (the end of the 18th – the beginning of the 19th c.)]. Drynovskyi zbirnyk – Drinovʼs collection, X, P. 79–88. Sofiia–Kharkiv, Ukra­ ine. Masliichuk, V. (2018). Mykhailo Bilevych – uchytel Novhorod­Siverskoi himnazii [Mykhailo Bile­ vych – the teacher of the Novgorod­Siversky gymnasium]. Drynovskyi zbirnyk – Drinovʼs collection, X, P. 89–94. Sofiia–Kharkiv, Ukraine. Masliichuk, V. (2018). Zdobutky ta iliuzii. Osvitni initsiatyvy na Livoberezhnii ta Slobidskii Ukraini (dr. pol. XVIII – poch. XIX st.) [Achievements and illusions. Educational initiatives in Left­Bank and Slo­ boda Ukraine (the second half of the 18th – the early 19th c.)]. Kharkiv, Ukraine. Miroshnichenko, Yu., Fedirko, A. (2014). Novhorod­Siverska himnaziia – alma mater Siverskoho kraiu (1808–1918) [Novgorod­Siversk gymnasium – alma mater of the Siversk land (1808–1918)]. Kyiv, Ukraine. Sukhenko, T. (1998). Zhinocha serednia osvita v Ukraini (XIX – poch. XX st.) [Womenʼs secondary education in Ukraine (the 19th – the early 20th c.)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian historical journal, 5, P. 63–74. Маслійчук Володимир Леонтійович – доктор історичних наук, доцент кафедри істо­ рії Національного університету «Києво­Могилянська академія», кафедра історії НаУКМА (вул. Волоська, 8/5, Київ, 04070, Україна). Masliychuk Volodymyr – doctor of historical sciences, docent of the department of history, National university of «Kyiv­Mohyla academy», department of history of NaUKMA (8/5 Volos­ ka St., Kyiv, 04070, Ukraine). E­mail: v.masliychuk@ukma.edu.ua ATTEMPTS TO OPEN PRIVATE WOMEN'S EDUCATIONAL INSTITUTIONS IN CHERNIHIV GUBERNIA (20s of the 19th c.) The purpose of this article, on the basis of sources, is to highlight the attempts to create private educa- tional institutions in the Chernihiv gubernia and outline reasons for failures in their stable functioning. In the provincial center of Chernihiv and the main cities of the educational centers of the province Novhorod- Siversky and Nizhyn during the 20s of the 19th c. we are witnessing several attempts to create educational institutions. All these attempts were unsuccessful and short-lived. The main reasons for educational failu- res were the presence of centers of womenʼs education in neighboring provincial centers, and above all, the lack of a significant need for this form of education. Key words: education, gymnasium, passionate, Chernihiv gubernia, teachers, provincial city. Дата подання: 12 грудня 2023 р. Дата затвердження до друку: 23 лютого 2024 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Маслійчук, В. Спроби відкрити приватні жіночі навчальні заклади в Чернігівській губернії (20­ті рр. ХІХ ст.). Сіверянський літопис. 2024. № 2. С. 42–45. DOI: 10.58407/litopis.240205. Цитування за стандартом APA Masliychuk, V. (2024). Sproby vidkryty pryvatni zhinochi navchalni zaklady v Chernihivskii hubernii (20­ti rr. XIX st.) [Attempts to open private womenʼs educational institutions in Chernihiv gubernia (20s of the 19th c.)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 2, P. 42–45. DOI: 10.58407/litopis.240205. 19 ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 441. Арк. 1–2. 20 Там само. Спр. 172. Арк. 1–3; Спр. 262. Арк. 2–4; Спр. 294. Арк. 2; Спр. 407. Арк. 2–6; Спр. 630. Арк. 7–12; ДАХО. Ф. 667. Оп. 287. Спр. 84. Арк. 1–12; Спр. 88. Арк. 2–16.

Схожі ресурси