Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.

Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.

Метою дослідження є вивчення публікацій ліберально-демократичної преси у сфері аграрних відносин та проєктів вирішення проблем, запропонованих представниками УДРП та інших політичних партій, аналіз програмних положень політичних партій та висвітлення на сторінках періодичних видань пропозицій щодо...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2024
Автор: Ігнатова, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Історія міст і сіл
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199842
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. / Л. Ігнатова // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 60-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199842
record_format dspace
spelling irk-123456789-1998422024-11-02T20:31:35Z Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Ігнатова, Л. Історія міст і сіл Метою дослідження є вивчення публікацій ліберально-демократичної преси у сфері аграрних відносин та проєктів вирішення проблем, запропонованих представниками УДРП та інших політичних партій, аналіз програмних положень політичних партій та висвітлення на сторінках періодичних видань пропозицій щодо доцільності проведення в українських губерніях реформ, запропонованих урядом. Методологія дослідження базується на поєднанні принципів історизму, науковості, об’єктивності з використанням спеціальних історичних методів, що дозволило проаналізувати напрямки та шляхи вирішення нагальних проблем українського селянства представниками ліберального напряму, а також визначити недоліки, які гальмували втілення в життя цих реформ. Наукова новизна полягає в тому, що на основі матеріалів періодичної преси ліберально-демократичних сил проаналізовано основні проблеми українського села початку ХХ ст. Акцентовано увагу на тому, що на сторінках газети публікувалися не лише статистичні дані про селянське малоземелля та безземелля в українських губерніях, але подавалася інформація та пропозиції різних політичних сил щодо шляхів вирішення цієї проблеми. Доведено, що в газеті друкувалися найактуальніші матеріали, які висвітлювали участь селянства в революційних виступах та пошуки виходу з кризового становища у сільському господарстві з боку уряду та політичних партій. Охарактеризовано значення та місце, яке займали такі публікації на сторінках газети для висвітлення діяльності УДРП у вирішенні аграрних проблем. The purpose of the study is to research publications of the liberal-democratic press in the field of agrarian relations and problem-solving projects proposed by representatives of the UDRP and other political parties, the analysis of the program provisions of political parties, and coverage of proposals on the feasibility of reforms proposed by the government in the Ukrainian provinces. The research methodology is based on a combination of principles of historicism, science, and objectivity with the use of special historical methods, which made it possible to analyze the directions and ways of solving the urgent problems of the Ukrainian peasantry by representatives of the liberal direction, as well as to identify problems that slowed down the implementation of these reforms. The scientific novelty lies in the fact that the main problems of the Ukrainian village at the beginning of the 20th c. were analyzed on the basis of the materials of the periodical press of the liberal-democratic forces. Attention was focused on the fact that newspaper published not only statistical data on peasant smallholdings and landlessness in Ukrainian provinces, but also provided information and proposals of various political forces on ways to solve this problem. It is proven that newspaper published the most relevant materials, which highlighted the participation of the peasantry in revolutionary speeches and the search for a way out of the crisis situation in agriculture by the government and political parties. The importance and place occupied by such publications on the pages of newspaper to cover the activities of the UDRP in solving agrarian problems is characterized. 2024 Article Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. / Л. Ігнатова // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 60-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240207 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199842 94(477)«19».338.43 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія міст і сіл
Історія міст і сіл
spellingShingle Історія міст і сіл
Історія міст і сіл
Ігнатова, Л.
Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
Сiверянський літопис
description Метою дослідження є вивчення публікацій ліберально-демократичної преси у сфері аграрних відносин та проєктів вирішення проблем, запропонованих представниками УДРП та інших політичних партій, аналіз програмних положень політичних партій та висвітлення на сторінках періодичних видань пропозицій щодо доцільності проведення в українських губерніях реформ, запропонованих урядом. Методологія дослідження базується на поєднанні принципів історизму, науковості, об’єктивності з використанням спеціальних історичних методів, що дозволило проаналізувати напрямки та шляхи вирішення нагальних проблем українського селянства представниками ліберального напряму, а також визначити недоліки, які гальмували втілення в життя цих реформ. Наукова новизна полягає в тому, що на основі матеріалів періодичної преси ліберально-демократичних сил проаналізовано основні проблеми українського села початку ХХ ст. Акцентовано увагу на тому, що на сторінках газети публікувалися не лише статистичні дані про селянське малоземелля та безземелля в українських губерніях, але подавалася інформація та пропозиції різних політичних сил щодо шляхів вирішення цієї проблеми. Доведено, що в газеті друкувалися найактуальніші матеріали, які висвітлювали участь селянства в революційних виступах та пошуки виходу з кризового становища у сільському господарстві з боку уряду та політичних партій. Охарактеризовано значення та місце, яке займали такі публікації на сторінках газети для висвітлення діяльності УДРП у вирішенні аграрних проблем.
format Article
author Ігнатова, Л.
author_facet Ігнатова, Л.
author_sort Ігнатова, Л.
title Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
title_short Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
title_full Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
title_fullStr Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
title_full_unstemmed Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
title_sort ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в наддніпрянській україні на початку хх ст.
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2024
topic_facet Історія міст і сіл
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199842
citation_txt Ліберально-демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. / Л. Ігнатова // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 60-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT ígnatoval líberalʹnodemokratičnapresaproagrarnusituacíûvnaddníprânsʹkíjukraínínapočatkuhhst
first_indexed 2024-11-10T19:06:50Z
last_indexed 2024-11-10T19:06:50Z
_version_ 1815363569618780160
fulltext Сіверянський літопис. 2024. № 2 60 УДК 94(477)«19».338.43 Людмила Ігнатова • ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПРЕСА ПРО АГРАРНУ СИТУАЦІЮ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ на початку ХХ ст. DOI: 10.58407/litopis.240207 © Л. Ігнатова, 2024. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000­0001­5353­1970 Метою дослідження є вивчення публікацій ліберально-демократичної преси у сфері аграрних відносин та проєктів вирішення проблем, запропонованих представниками УДРП та інших полі- тичних партій, аналіз програмних положень політичних партій та висвітлення на сторінках періо- дичних видань пропозицій щодо доцільності проведення в українських губерніях реформ, запропоно- ваних урядом. Методологія дослідження базується на поєднанні принципів історизму, науковості, об’єктивності з використанням спеціальних історичних методів, що дозволило проаналізувати на- прямки та шляхи вирішення нагальних проблем українського селянства представниками ліберально- го напряму, а також визначити недоліки, які гальмували втілення в життя цих реформ. Наукова новизна полягає в тому, що на основі матеріалів періодичної преси ліберально-демократичних сил проаналізовано основні проблеми українського села початку ХХ ст. Акцентовано увагу на тому, що на сторінках газети публікувалися не лише статистичні дані про селянське малоземелля та без- земелля в українських губерніях, але подавалася інформація та пропозиції різних політичних сил що- до шляхів вирішення цієї проблеми. Доведено, що в газеті друкувалися найактуальніші матеріали, які висвітлювали участь селянства в революційних виступах та пошуки виходу з кризового стано- вища у сільському господарстві з боку уряду та політичних партій. Охарактеризовано значення та місце, яке займали такі публікації на сторінках газети для висвітлення діяльності УДРП у вирі- шенні аграрних проблем. Ключові слова: Українська демократично-радикальна партія, періодична преса, українське се- лянство, малоземелля, аграрна реформа. Початок ХХ ст. позначився в Україні створенням політичних партій різного напряму, які у своїх програмних документах на порядок денний ставили вирішення аграрного пи­ тання. Утворена 1904 р. Українська демократична партія (УДП), хоч і була за своїм скла­ дом суто інтелігентською, проте розуміла важливість аграрного питання в Україні. На по­ чатку своєї діяльності члени УДП виступали за викуп землі з наступною її передачею в користування за плату тим, хто займається хліборобською діяльністю. А кінцевою ме­ тою – встановлення соціалістичного ладу в тому числі й у вирішенні аграрного питання1. Наприкінці 1904 р. з УДП виділилася радикальна частина, яка вимагала більш рішучої участі партії в політичному житті, і було створено Українську радикальну партію (УРП). У вирішенні аграрного питання лідери УРП дотримувалися соціалістичних принципів. Планувалася конфіскація державних, удільних, монастирських та церковних земель із по­ дальшою передачею їх за викуп селянам, але не більше встановленої норми2. УДП та УРП були партіями ліберального спрямування й не мали принципових про­ грамних розходжень, тому в грудні 1905 р. вони об’єдналися в єдину партію – Українську демократично­радикальну партію (УДРП). Програма партії передбачала кардинальне ре­ формування існуючого ладу шляхом еволюційних перетворень3. Вирішення аграрного питання в програмі УДРП вважалося першочерговим. На цьому наголошував і один з її лідерів С. Єфремов, який брав активну участь у діяльності Селян­ ської спілки4. У зв’язку з цим, у програмі партії щодо вирішення аграрних проблем зазна­ 1 Федьков О., Дубінський В. Українські ліберали про шляхи і засоби врегулювання аграрних відносин на поч. ХХ ст. в Наддніпрянщині. Політологічні студії. Зб. наук. пр. 2011. Вип. 2. С. 155–158. 2 Там само. С. 159–160. 3 Чмир С. Українська демократично­радикальна партія: організаційний устрій, чисельність, соціальний склад (1905–1908 рр). Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя: ЗЮІ, 1999. Вип. VI. С. 77. 4 Бойко Н. Участь С. Єфремова у формуванні й діяльності українських ліберально­демократичних партій на поч. ХХ ст. (1900–1907 рр.). Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України. Київ, 2008. Вип. 40. С. 369–370. Siverian chronicle. 2024. № 2 61 чалося: 1. Усі землі державні (казенні), удільні, монастирські та церковні повинні перейти в краєвий земельний фонд під порядкування самоврядних громад чи округів і цей фонд використовуватиметься для потреб хліборобів. 2. До цього ж фонду, краєвим коштом, має бути примусово викуплено землі приватних власників, і в першу чергу ті землі, які не екс­ плуатуються власною працею. Для допомоги безземельним та малоземельним селянам і взагалі для поліпшення хлі­ боробства УДРП вимагала таких законів: 1. Край допомагає різним товариствам у госпо­ дарюванні на землі. 2. Безземельні або малоземельні селяни першими починають користу­ ватися землями з краєвого земельного фонду. 3. Законом повинно бути встановлено орен­ дове право, яке буде забезпечувати орендареві­хліборобу результати його поліпшення та ненадмірну орендну плату; посередницькі бюро мають регулювати цю плату на користь хліборобів та розглядати суперечки між господарями та орендарями. 4. Створюється гос­ подарсько­хліборобська освіта, як і взагалі професійна освіта5. 24 листопада 1905 р. було оголошено нові правила про друк періодичних видань. Пер­ шим органом українською мовою, що побачив світ, була тижнева газета «Хлібороб», яку почав видавати в Лубнах на Полтавщині М. Шемет. 24 грудня у Полтаві почала виходити тижнева газета «Рідний Край», яку видавали в 1905 р. Г. Маркевич, М. Дмитрієв та Г. Ко­ валенко6. Є. Чикаленко подав київському губернаторові заяву про проєкт видання з 1 січня 1906 р. української щоденної газети «Громадське слово». Київський губернатор 2 грудня 1905 р. звернувся з листом до генерал­губернатора В. Сухомлинова, зазначаючи, що він не має вказівок «відносно видань неросійською мовою» і перенаправляє вирішення цього питання на розгляд начальника краю. Генерал­губернатор дозвіл на видання дав. Але ки­ ївський губернатор не повідомив про це редакцію газети й урешті­решт заявив, що не мо­ же дозволити видання, які будуть «пропагувати федеративний устрій Росії»7. Тому була подана нова заява – В. Леонтовичем про видання газети «Громадська думка». Видавцями газети були Є. Чикаленко, В. Симиренко та В. Леонтович. Однак одразу після виходу пер­ шого номера «Громадської думки» на газету починають накладати штрафи, конфісковува­ ти номери та запроваджувати інші репресії. 18 серпня 1906 р. в редакції було проведено обшук, під час якого поліція знайшла «компрометуючий» матеріал. Після цього на вимогу уряду видання газети було припинено. Проте в редакторів «Громадської думки» був доз­ віл на видання газети під назвою «Рада», виданий на ім’я Б. Грінченка. Від 15 вересня 1906 р. «Рада» стала спадкоємицею «Громадської думки»8. Як відомо, фінансували «Раду» українські національно свідомі поміщики, такі, напри­ клад, як Є. Чикаленко, а працювали в ній були переважно члени демократично­радикаль­ ної партії. Найбільшу участь у газеті брали відомі письменники – Б. Грінченко, Ф. Мату­ шевський, С. Єфремов, А. Ніковський та ін.; містилися інколи статті членів УСДРП (М. Порш, В. Винниченко). І тому, що в цьому друкованому органі об’єднались усі течії української громадської думки, газета набувала широкого національно­політичного зна­ чення9. Революційна ситуація в країні призвела до активної участі в ній селян. Уже із перших номерів «Громадська думка» інформувала читачів про селянські страйки у тому чи іншо­ му повіті, селі та навіть у маєтках поміщиків. Так, у селі Веприку Гадяцького повіту «по­ водилися робітники дуже тихо, так що навіть не дуже хто й знав, що почався страйк»10; «надзвичайно однодушно було проведено страйк у Лубнах у маєтку поміщика Леонтови­ ча»11; «страйкували селяни і у селі Шукайводі у маєтку Терещенка, у Черкаському повіті у селах Орловці, Липівці, у Брацлавському повіті на Поділлі»12. Спроби уряду зняти революційну напругу в агарному секторі запровадженням 9 лис­ топада 1906 р. реформи, не дали бажаного ефекту. На сторінках газети й надалі регулярно з’являються короткі повідомлення про страйки селян у різних губерніях України. Про ці події повідомляє газета «Рада»: 23 червня 1907 р. селяни с. Часниківка Лохвицького пові­ 5 Самостійна Україна: Зб. програм українських політичних партій поч. ХХ ст. Тернопіль: Редакційно­видавни­ чий відділ управління по пресі, 1991. С. 62–67. 6 Ігнатієнко В. Українська преса 1905–1907 рр. Життя й революція. 1925. № 11. С. 34–39. 7 Сарнацький О. Адміністративно­цензурні утиски царизмом друкованих органів УДРП в роки першої росій­ ської революції (1905–1907 рр.). Науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова. 2005. Вип. 2. С. 74–75. 8 Животко А. Історія української преси. Київ: Наша культура і наука, 1999. С. 194–199. 9 Ігнатієнко В. Українська преса 1905–1907 рр… С. 34–39. 10 Громадська думка. 1906. 22 липня. 11 Там само. 1906. 13 липня. 12 Там само. 1906. 7 липня. Сіверянський літопис. 2024. № 2 62 ту відмовилися працювати в маєтку князя Орбеліані13, а в с. Антонівці Уманського повіту селяни взагалі розгромили й спалили дощенту маєток пана Дзевановського14. Під час революційних подій 1905–1907 рр. царська влада жорстко придушувала селян­ ські протести. Тому майже в кожному номері газети друкувалися повідомлення про при­ душення селянських виступів жандармами та військами. У Городні, Любечу, Петрівцях (Чернігівщина) поліція «аж з ніг валиться, так потомилася арештовувати селян», у с. Ду­ манове Кам’янецького повіту за участь у страйку було заарештовано 12 селян15. У с. Ко­ зичанці Київського повіту було заарештовано 19 селян, а 20 селян, які чинили опір при арешті, було застрелено16. Також не обходили увагою автори публікацій основну проблему тогочасного селян­ ського господарства – забезпечення землею. У вересні 1906 р. було подано статистичні дані про селянське землеволодіння в Київській губернії. Посилаючись на дані «Південно­ російського товариства заохочення землеволодіння та сільськогосподарської промисло­ вості», в дописі повідомлялося, що на кожні 100 селянських сімей лише 4 володіють 6 і більше десятинами землі; 5 – мають 5 десятин; 29 – від 3 до 4 десятин; 38 – від 2 до 3 де­ сятин; 9 – не більше ніж 2 десятини на сім’ю. Отже, більшість сімей у Київській губернії вважаються малоземельними17. На відміну від офіційних статистичних даних, автори дописів не лише подавали «сухі» цифри, але й конкретизували ті проблеми, з якими стикалися селяни. Наприклад, зазнача­ лося, що в Черкаському повіті Київської губ. 23,6% селян мають наділи від 1 до 2 десятин, а 75% – від 2 до 3 десятин. Однак, навіть такі невеликі наділи страждають від природних примх: села Сунки, Залевки, Бабичі, Хмільне та Пікарі розташовуються по ярах та байра­ ках, куди після дощів потрапляє пісок на селянські поля й сіножаті18. Представники українських лібералів взяли участь у виборах до запровадженого в цей час законодавчого органу – Думи. Для проведення передвиборчої агітації вони застосову­ вали партійну газету. І хоч за результатами виборів до І Думи їм вдалося провести лише одного депутата19, але газету надалі використовували для висвітлення пошуків шляхів у вирішенні аграрного питання. Пропозиції українського селянства до депутатів Думи знай­ шли своє відображення на сторінках газети. Так, селяни села Субовичі Суражського пові­ ту Чернігівської губ. звернулися з листом до депутата Остроносова з такою вимогою – пе­ редати землю селянам, бо «користуватися з неї може тільки той, хто сам на їй працює»20. У відповідь на опублікований газетою відкритий лист депутата Державної Думи І. Та­ расенка селяни с. Шпичинець Сквирського повіту Київської губ. висунули такі вимоги щодо подальшого аграрного реформування: передача усіх казенних, удільних, кабінетних, церковних і поміщицьких земель селянам. Вони навіть погоджувалися на часткову ком­ пенсацію поміщикам вартості землі21. Крім наказів депутатам Думи від селян газета на своїх шпальтах багато уваги приділя­ ла обговоренню законів, які стосувалися запровадженої в листопаді 1906 р. аграрної ре­ форми. 31 березня 1907 р. в газеті під загальною назвою «Земельне питання в Державній Думі» була надрукована програма конституційно­демократичної партії22, а 3 квітня – про­ грами народницької, соціал­революційної партії та партії трудовиків23. У цьому ж номері газети надруковано й промову депутата Сайка від Української трудової громади – фракції в Державній Думі. У лютому 1908 р. в декількох номерах газети надруковано статті Є. Чикаленка під за­ гальною назвою «Земельне питання і дума». В них автор аналізує законопроєкти з аграр­ ної реформи, подані як різними політичними партіями, так і окремими депутатами, та роз­ глядає можливість їх ухвалення24. У проєктах УДРП щодо вирішення аграрних проблем в українському селі було питан­ ня орендних відносин. На початку ХХ ст. оренда землі ще не була поширена, оскільки вільна земля перебувала в руках поміщиків. Це давало їм можливість встановлювати до­ сить високі ціни на оренду землі селянами. У серпні 1906 р. «Громадська думка» надруку­ вала звернення селян с. Красногорівки Катеринославської губ. до губернатора, в якому 13 Рада. 1907. 1 липня. 14 Там само. 1907. 27 липня. 15 Громадська думка. 1906. 23 липня. 16 Там само. 1906. 13 липня. 17 Рада. 1906. 24 вересня. 18 Там само. 1907. 29 серпня. 19 Федьков О., Дубінський В. Українські ліберали про шляхи і засоби врегулювання аграрних відносин… С. 165. 20 Громадська думка. 1906. 7 липня. 21 Там само. 8 липня. 22 Рада. 1907. 31 березня. 23 Там само. 1907. 3 квітня. 24 Там само. 1908. 16, 17, 19, 22, 23 лютого (29 лютого, 1, 3, 6, 7 березня). Siverian chronicle. 2024. № 2 63 вони просили вплинути на поміщика Нестеренка, який здавав свою землю в оренду за «за­ надто велику ціну»25. В одному з дописів власного кореспондента газети повідомлялося про те, що поміщи­ ки в Переяславському повіті, скориставшись потребами селян у землі, почали масово зда­ вати її в оренду: «Поміщики в нашому повіті, які мають чимало землі … тепер стараються роздати її “мужикам”. Але як роздати? Читач може й справді подумати, що наші пани роз­ дають свою землю на корисних для хлібороба умовах. Зовсім ні, землю вони роздають, аби скорій здають в оренду на те, щоб мати наперед гроші»26. Селянське малоземелля в Україні призводило до того, що орендні ціни на землю по­ стійно зростали. У Харківській губернії, за відомостями статистичного відділу Харків­ ської губернської управи, які газета розмістила на своїх шпальтах, з 1903 до 1907 рр. ціни на орендовану землю збільшилися майже на 75%. Так, 1903 р. середня ціна в губернії бу­ ла 9 крб. 24 коп. за десятину, 1904 р. – 13 крб., 1905 р. – 14 крб., 1906 р. – 16 крб. 40 коп.27 Зростали орендні ціни на землю і в інших губерніях. У Київській та Полтавській губ. на 1909 р. ціни в середньому зросли на 3–4 крб.: з 12–14 крб. до 15–17, а у Подільській та Чернігівській – з 9–11 крб. до 11–14 крб. за десятину28. В умовах розгортання революційного руху постало питання перерозподілу землі на ко­ ристь селян. В одному з номерів газети О. Юркевич у статті «Голос землевласника» звер­ тає увагу на головну проблему: «Держава наша селянсько­хліборобська, коло землі пра­ цює і з землі кормиться більше 100 млн. людей». Автор зазначає, що необхідно вирішити проблему наділення цієї кількості селян землею, навіть за рахунок великих землевласни­ ків29. М. Ге–ер у дописі «Чи стане землі на хліборобів?» зазначає, що земельне питання, яке не було вирішено І Думою, для ІІ Думи залишиться актуальним: «Нужда, яка досі була по селах, так панує і тепер, а розпачливий лемент “Землі!”, який лунав досі із одного кінця країни до другого, так само лунає і нині»30. У вересні 1906 р. газета «Рада» передрукувала допис із французького видання «Timps» про земельні реформи в Російській імперії. У ній, зокрема, наводилися дані про кількість вільної землі, яка призначалася для передачі селянам в Україні. «В Україні всього 296 тис. десятин казенної землі … Більшість казенної землі не можна спродати раніше, ніж скін­ читься оренда, якою вона зв’язана часто на довгі роки. Нарешті самий спосіб, за допомо­ гою якого продаватимуть ці землі, дуже складний». Французька газета зазначає, що оці­ ночні комісії будуть намагатися оцінити землю дешевше, а урядові представники, які фак­ тично були її розпорядниками, ціну будуть підвищувати. Як наслідок, виникнуть супереч­ ки, які будуть розглядатися в Петербурзі, у центральних комітетах, і це стане гальмом на шляху реформи31. Після офіційного проголошення указу від 9 листопада 1906 р., на сторінках газети з’являються дописи про важливість цього закону для українських губерній. У статті «Но­ вий закон про селянське володіння землею» акцентується увага на тому, що для україн­ ського селянства характерним є одноосібне землеволодіння, хоча й існують деякі регіони з общинним землеволодінням – Кубань та Полтавська губернія, «власне для цих місцевос­ тей новий земельний закон і є значним»32. Відзначаються особливості селянського землеустрою України й у статті «Наслідки за­ кону про общину для України». Автор зазначає, що основне завдання нового указу – «виз­ волення індивідуального хазяїна з під опіки, яку над їм має сільська громада»33. М. Порш у серії статей «Община і указ 9 ноября 1906 р.» детально аналізує специфіку землеволодіння на території Російської імперії. Зокрема, він зазначає, що в Україні об­ щинне землеволодіння становить у різних губерніях від 13,9% до 88,9%: у Новоросій­ ській губ. – 88,9%, у Слобідській Україні – 80,4%, на Лівобережжі – 33%, на Правобереж­ жі – 13,9%34. Автор статті В. К–ий «Дещо про общину у Київщині і на наддніпрянській Україні», ак­ центує увагу на тому, що в Київській губ. селянська земля формально вважається общин­ ною, бо закріплена за громадою села. Але на підставі статистичних даних Київського зем­ 25 Громадська думка. 1906. 9 серпня. 26 Рада. 1906. 26 вересня. 27 Там само. 1907. 20 жовтня. 28 Там само. 1909. 11 березня (24 березня). 29 Там само. 1907. 21 січня. 30 Там само. 1907. 2 лютого. 31 Рада. 1906. 30 вересня. 32 Там само. 1906. 15 листопада. 33 Там само. 20 грудня. 34 Там само. 1907. 25, 27, 28 січня. Сіверянський літопис. 2024. № 2 64 ства визначено, що общинні землі складають усього 7% від загального селянського земле­ володіння35. Отже, головна проблема населення українських губерній – селян, знайшла своє висвіт­ лення на сторінках газети, що видавалася демократично­радикальною партією України. Її видавці та кореспонденти приділяли значну увагу як поточним соціально­політичним по­ діям, пов’язаним із хвилею революції, так і особливостям життя українського селянства. На сторінках газети друкувалися не лише статистичні дані, але й аналітичний матеріал як провідних діячів УДРП, так і представників інших політичних партій щодо вирішення проблем землеволодіння в Україні. References Boyko, N. (2008). Uchast S. Yefremova u formuvanni y diyalnosti ukrayinskykh liberalno­demokra­ tychnykh partiy na poch. ХХ st. (1900–1907 rr.) [Participation of S. Efremov in the formation and activity of Ukrainian liberal­democratic parties at the beginning of the 20th c. (1900–1907)]. Naukovi zapysky Insty- tutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. Kurasa NAN Ukrayiny – Scientific notes of the I. Kuras Institute of political and ethnonational studies of the NAS of Ukraine, 40, P. 363–375. Kyiv, Ukra­ ine. Chmyr, S. (1999). Ukrayinska demokratychno­radykalna partiya: orhanizatsiynyy ustriy, chyselnist, so­ tsialnyy sklad (1905–1908 rr.) [The Ukrainian democratic­radical party: organizational structure, numbers, social composition (1905–1908)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho derzhavnoho univer- sytetu – Scientific works of the faculty of history of Zaporizhzhya state university, VI, P. 76–89. Zaporizh­ zhia, Ukraine. Fedkov, O., Dubinskyy, V. (2011). Ukrayinski liberaly pro shlyakhy i zasoby vrehulyuvannya ahrar­ nykh vidnosyn na pochatku XX st. v Naddnipryanshchyni [Ukrainian liberals about ways and means of re­ gulating agrarian relations at the beginning of the 20th c. in Naddniprianshchyna]. Zbirnyk naukovykh prats «Politolohichni studiyi» – Collection of scientific works «Political studies», 2, P. 154–173. Kyiv, Ukraine. Sarnatskyy, O. (2005). Administratyvno­tsenzurni utysky tsaryzmom drukovanykh orhaniv UDRP v roky pershoyi rosiyskoyi revolyutsiyi (1905–1907 rr.) [Administrative and censorial oppression by tsarism of printed organs of the UDRP during the years of the first Russian revolution (1905–1907)]. Naukovyy chasopys NPU im. M. Drahomanova – Scientific journal of the M. Drahomanov NPU, 2, P. 72–82. Kyiv, Ukraine. Zhyvotko, A. (1999). Istoriya ukrayinskoyi presy. [History of Ukrainian press]. Kyiv, Ukraine. Ігнатова Людмила Русланівна – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інсти­ тут ім. І. Сікорського» (проспект Берестейський, 37, м. Київ, 03056, Україна). Ignatova Lyudmila – candidate of historical sciences, docent, associate professor of the his­ tory department of the National technical university of Ukraine «I. Sikorskyi Kyiv polytechnic institute» (37 Beresteyskyi prospect, Kyiv, 03056, Ukraine). E­mail: ignatova.lyudmila@lll.kpi.ua THE LIBERAL-DEMOCRATIC PRESS ABOUT THE AGRARIAN SITUATION IN DNIEPER UKRAINE at the beginning of the 20th c. The purpose of the study is to research publications of the liberal-democratic press in the field of agra- rian relations and problem-solving projects proposed by representatives of the UDRP and other political parties, the analysis of the program provisions of political parties, and coverage of proposals on the fea- sibility of reforms proposed by the government in the Ukrainian provinces. The research methodology is based on a combination of principles of historicism, science, and objectivity with the use of special histori- cal methods, which made it possible to analyze the directions and ways of solving the urgent problems of the Ukrainian peasantry by representatives of the liberal direction, as well as to identify problems that slo- wed down the implementation of these reforms. The scientific novelty lies in the fact that the main prob- lems of the Ukrainian village at the beginning of the 20th c. were analyzed on the basis of the materials of the periodical press of the liberal-democratic forces. Attention was focused on the fact that newspaper published not only statistical data on peasant smallholdings and landlessness in Ukrainian provinces, but also provided information and proposals of various political forces on ways to solve this problem. It is pro- ven that newspaper published the most relevant materials, which highlighted the participation of the pea- santry in revolutionary speeches and the search for a way out of the crisis situation in agriculture by the government and political parties. The importance and place occupied by such publications on the pages of newspaper to cover the activities of the UDRP in solving agrarian problems is characterized. Key words: Ukrainian democratic-radical party, periodical press, Ukrainian peasantry, small landhol- dings, agrarian reform. Дата подання: 12 грудня 2023 р. Дата затвердження до друку: 26 березня 2024 р. 35 Рада. 1908. 19 листопада (1 січня). Siverian chronicle. 2024. № 2 65 Цитування за ДСТУ 8302:2015 Ігнатова, Л. Ліберально­демократична преса про аграрну ситуацію в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Сіверянський літопис. 2024. № 2. С. 60–65. DOI: 10.58407/litopis.240207. Цитування за стандартом APA Ignatova, L. (2024). Liberalʹno­demokratychna presa pro ahrarnu sytuatsiyu v Naddnipryansʹkiy Ukrayini na pochatku ХХ st. [The liberal­democratic press about the agrarian situation in Dnieper Ukraine at the beginning of the 20th century]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 2, P. 60–65. DOI: 10.58407/litopis.240207.

Схожі ресурси