"Звичайний фашизм", або "Русскій мір" московського патріарха Кіріла як апологія антихристиянства, ксенофобії та насильства

Мета. У статті аналізується «Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору» під назвою «Настоящее и будущее Русского мира», затверджений делегатами ВРНС 27 березня 2024 р. у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві під головуванням московського патріарха Кіріла Гундяєва. Прост...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2024
Автор: Шумило, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199850
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:"Звичайний фашизм", або "Русскій мір" московського патріарха Кіріла як апологія антихристиянства, ксенофобії та насильства / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 148-160. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мета. У статті аналізується «Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору» під назвою «Настоящее и будущее Русского мира», затверджений делегатами ВРНС 27 березня 2024 р. у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві під головуванням московського патріарха Кіріла Гундяєва. Простежено розвиток та аналізуються основні ідеологічні постулати сучасної російської фундаменталістсько-войовничої доктрини «русского міра», яка активно впро- ваджувалася в Московській патріархії Кірілом Гундяєвим та ФСБ з кінця 1990-х років і яка стала ідейним обгрунтуванням російської агресії проти України та геноциду українського народу в 2022–2024 рр. Автор доходить висновку, що прийнятий 27 березня 2024 р. документ є безпрецедентним як такий, що вийшов під егідою керівництва РПЦ МП і отримав найвище благословення й санкціонування від патріарха та інших ієрархів Московського патріархату. Автор статті зазначає, що цей документ за своєю суттю нагадує та частково копіює програмні документи пронацистського церковного руху 1930–1940-х рр., відомого під назвою «Німецькі християни» (нім. – Glaubensbewegung «Deutsche Christen»); він суперечить Євангельському вченню, християнському світосприйняттю та православному богослов’ю і є відвертою апологією антиєвангельських ідей. Зокрема, автор звертає увагу на те, що в документі війна Росії проти України проголошується як «священна війна», чим очільники Московського патріархату намагаються легітимізувати та «сакралізувати» її. При цьому розробниками документа цілковито заперечується право на окреме існування України та українського народу. Натомість проголошується повернення до старої, анахронічної та антинаукової імперсько-міфологічної доктрини «триєдності російського народу». Московський патріарх Кіріл та інші розробники документа заявляють, що «після завершення СВО вся територія сучасної України має увійти до зони виняткового впливу Росії», а «можливість існування на цій території» самостійної Української держави «має бути повністю виключена». Проголошуючи претензії на глобальне лідерство Росії в «новому світовому порядку», автори документа заявляють про власну «духовно-цивілізаційну» винятковість «русского міра», його «тисячолітнє царювання» на землі та роль «Катехона» («Стримуючого світову таїну беззаконня»). За висновновком автора статті, затверджений керівництвом РПЦ МП документ, посягаючи на свободу націй до самовизначення, свободи й незалежності, заперечує саме право існування українців як окремого народу, іг- норує історичні процеси розвитку його культурної самобутності та державності. Крім того, зазначені в цьому документі постулати підпадають під низку псевдохристиянських єретичних учень, які неодноразово були засуджені багатьма святими отцями православ’я. Автор статті наголошує, що спроби з боку керівництва Московського патріархату «сакралізувати» і наділити сучасну Російську Федерацію та її правлячий злочинний режим «месіанськими» ознаками засвідчують, що воно намагається штучно витворити нову громадянську релігію, яка назовні прикривається середньовічними християнськими термінами, але за внутрішньою суттю є антихристиянською та антиєвангельською. Крім того, прийнятий документ за своїмми ознаками є неофашистським і неонацистським, містить заклики до ксенофобії, расизму, насильства та геноциду. За висновком автора, московський патріарх Кіріл Гундяєв був тим, хто сформулював і подав Путіну та його оточенню нову войовничу фундаменталістську квазірелігійну ідеологію, яка була взята на озброєння путінським режимом у його агресії проти України, і яка тепер є причиною геноциду та смертей десятків тисяч мирних українських жителів.