Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.

• Дата: 2024
• Автор: Шумило, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199887
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст. / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 30-42. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

Мета дослідження: на основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити існування зв’язків афонського Ватопедського Благовіщенського монастиря з ченцями та прочанами з українських земель у XVI–XVIII ст, виявити роль української козацької старшини у ктиторській підтримці Ватопедської обителі та святогірських ченців. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження. Наукова новизна. Використовуючи наявну джерельну базу, розглянуто маловідомі сторінки з історії українсько-афонських зв’язків у XVI–XVIII ст. Шляхом аналізу маловідомих джерел та опублікованих матеріалів по-новому розкрито історію українських контактів зі ставропігійним Ватопедським монастирем на Афоні в XVI–XVIII ст. Розглядаються свідчення про перебування прп. Іова Княгиницького у Ватопедському монастирі. Привертається увага до малознаного факту, що невістка Богдана Хмельницького Розанда в 1667 р. передавала в дар Ватопедському монастирю свої маєтки з селами на р. Дністер на вічний молитовний спомин про загиблого чоловіка Тимоша Хмельницького, а з дозволу гетьмана Івана Мазепи в землях Гетьманщини здійснював збір пожертв намісник Ватопедського монастиря архімандрит Парфеній. Наголошується, що особливо активно взаємини проявилися в XVIII ст., коли Запорозька Січ долучилась до «ктиторського патронування» над цим афонським монастирем. Зокрема, привертається увага до подорожі ватопедських ченців землями Слобожанщини й Гетьманщини протягом 1761–1764 рр., яка передувала листуванню ченців Ватопеда з кошовим отаманом Війська Запорозького П. Калнишевським і збиранню в українських землях пожертв на підтримку та розбудову святогірської богословської школи «Афоніада», що діяла при цій обителі. Наголошено, що аналіз пом’янників афонських монастирів XVII–XVIII ст. та інших джерел засвідчує, що ктиторами, донаторами та жертводавцями афонських обителей у цей час нерідко виступали українські гетьмани та представники козацької старшини, яка розглядала участь у підтримці афонських монастирів як неодмінний атрибут свого елітарного статусу в українському суспільстві XVIII ст.