Вшанування постаті Тараса Шевченка на Чернігівщині та формування національної пам'яті українства (середина ХІХ – початок ХХ ст.)

• Дата: 2024
• Автор: Світленко, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199891
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Вшанування постаті Тараса Шевченка на Чернігівщині та формування національної пам'яті українства (середина ХІХ – початок ХХ ст.) / С. Світленко // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 87-101. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Мета дослідження – реконструювати процес вшанування постаті Т.Г. Шевченка на Чернігівщині середини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті утворення української національної памʼяті. У статті застосовано історико-генетичний й історико-системний методи. Наукова новизна полягає в комплексному осягненні процесу вшанування постаті Т. Шевченка на Чернігівщині як важливого націотворчого чинника українства в сер. ХІХ – на поч. ХХ ст. Висновки. Осередками колективної памʼяті про Т. Шевченка були спочатку українські родини, маєтки яких у 1840-х–1850-х рр. стали місцями перебування митця в краї. На поч. 1860-х рр. памʼять про Т. Шевченка почала формуватися в осередках свідомого українства – Чернігівській українській громаді й недільній школі. Антиукраїнська політика царату негативно впливала на формування національної памʼяті про Кобзаря. Традиція збереження памʼяті про Т. Шевченка відобразилася в діяльності чернігівського земства, українських молодіжних гуртків 1880-х рр. Відродження Чернігівської української громади в 1893 р. сприяло активізації формування національної памʼяті про Т. Шевченка. Наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. засобами цього процесу стали Шевченкові роковини, публікація творів і портретів, музеєфікація спадщини. У 1906–1911 рр. чернігівські просвітяни проводили Шевченкові вечори пам’яті, читали реферати, організовували панахиди, збирали кошти на будівництво пам’ятника Т. Шевченку в Києві тощо. Просвітянська діяльність впливала й на органи земського та міського самоврядування. Вшанування Т. Шевченка викликало спротив імперських сил. Проте в Чернігові, Городні, Конотопі, Ніжині, Новозибкові, селах краю формувалася національна памʼять і культ Т. Шевченка як символу волелюбної української нації.