Початок формування організаційної периферії українського руху в Російській імперії (на матеріалах Прилуцького повіту)

Новизна і мета дослідження: стаття є першою спробою простежити початковий етап становлення організаційних осередків українського руху на повітовій периферії (на прикладі Прилуцького повіту Полтавської губернії). Хронологічні межі дослідження – кінець ХІХ ст.: від перших проявів українського руху на...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2024
Автор: Наумов, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199892
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Початок формування організаційної периферії українського руху в Російській імперії (на матеріалах Прилуцького повіту) / С. Наумов // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 102-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Новизна і мета дослідження: стаття є першою спробою простежити початковий етап становлення організаційних осередків українського руху на повітовій периферії (на прикладі Прилуцького повіту Полтавської губернії). Хронологічні межі дослідження – кінець ХІХ ст.: від перших проявів українського руху на Прилуччині до його переходу на вищу, партійну стадію. Методологія статті ґрунтується на комбінованому застосуванні сучасних підходів і напрацювань націологічних, краєзнавчих та біографічних досліджень. Висновки. На основі використання «етнічного» та «освітнього» маркерів констатується, що в Прилуцькому повіті існували певні сприятливі передумови для розгортання українського руху, проте їх реалізація залежала від багатьох чинників. У цьому зв’язку простежуються місцеві й «зовнішні» культурні впливи: присутність людей, патріотично налаштованих чи хоча б небайдужих до української культури, доступність української літератури, поширення ідей тощо; підтверджується ключова роль родини Міхновських, привертається увага до постатей П. Погибки, М. Кононенка, Т. Вороного. Центральне місце в статті відведено з’ясуванню обставин і часу виникнення першого в повіті українського гуртка в Прилуцькій гімназії, уточнено роль М. Міхновського та В. Совачіва в його створенні й функціонуванні. Вивчення організаційних зав’язків гуртка дало підстави для висновку про існування на Полтавщині наприкінці 1890-х рр. стійкого сегменту українського юнацького руху культурницько-самоосвітнього характеру. Реконструйовано історію селянського гуртка в Горобіївці та Срібному. Простежено зв’язки прилуцьких гуртків з тогочасними українськими організаціями. Показано проникнення впливів Братства тарасівців та Українських студентських громад, діяльність їхніх представників у повіті. Підкреслюється ембріональний стан периферії українського руху в 1890-х рр. та її основна функція: готувати ґрунт для творення партійних структур і розгортання масового національного руху.