Універсальність образу Кассандри

Серед античних жіночих образів, які знаходять віддзеркалення в сучасній художній і науковій рецепції, постать Кассандри привертає увагу своєю універсальністю та актуальністю. Помітний інтерес митців, філософів і мислителів до цього образу ставить питання щодо його привабливості та продуктивності,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Варецька, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Літературознавчі студії
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199895
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Універсальність образу Кассандри / С. Варецька // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 129-135. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199895
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1998952024-11-05T17:20:02Z Універсальність образу Кассандри Варецька, С. Літературознавчі студії Серед античних жіночих образів, які знаходять віддзеркалення в сучасній художній і науковій рецепції, постать Кассандри привертає увагу своєю універсальністю та актуальністю. Помітний інтерес митців, філософів і мислителів до цього образу ставить питання щодо його привабливості та продуктивності, а також появи в науковому обігу численних виразів, таких як, наприклад, синдром Кассандри, комплекс Кассандри, крик Кассандри. Аналіз не обмежується художнім осмисленням образу, охоплюючи багатоаспектний його вплив на різні галузі знання. Наукова новизна. Виходячи із багатозначності та функціональності Кассандри як мистецького феномену, розглянуто його використання у філософії, психології, економіці, екології тощо. У цьому зв’язку звернено увагу на метафору «інформація-Кассандра» чи «ефект Кассандри», яка використовується в розвідувальній діяльності, акцентуючи на складності інтерпретації даних про очевидні ризики та загрози. Вказано на роль образу в сфері екології, із демонстрацією паралелі між давніми пророцтвами та сучасними екологічними кризами. У психіатрії розглядається «комплекс Кассандри», який визначає реакцію особи на ситуації, в якій її важливі відомості чи передбачення ігноруються або їх не сприймають серйозно. Політичні конфлікти та кризи в сучасному світі породжують новаторські методології, такі як соціально-політичний «Проєкт Кассандра», в межах якого провадиться аналіз літературних творів, що допомагає прогнозувати конфлікти у світі. Подані міркування про актуальність символічного значення Кассандри, яке виходить далеко за межі античності, провокуючи думки про динаміку знань, комунікації та влади в сучасному світі. Стверджується, що архетип Кассандри слугує певною призмою для вивчення комплексності людського досвіду та суспільних реакцій на передбачення. Among ancient female images that are reflected in contemporary artistic and scientific reception, the figure of Cassandra attracts attention for its universality and relevance. The noticeable interest of artists, philosophers, and thinkers in this image raises questions about its appeal and productivity, as well as the emergence in scientific discourse of numerous expressions, such as, for example, Cassandra syndrome, Cassandra complex, Cassandraʼs cry. The analysis goes beyond the artistic interpretation of the image, covering its multifaceted impact on various fields of knowledge. The scientific novelty. Based on the ambiguity and functionality of Cassandra as an artistic phenomenon, the article examines its use in philosophy, psychology, economics, ecology, etc. In this context, attention is paid to the metaphor «Cassandra-information» or «Cassandra effect», which is used in intelligence activities, emphasizing the complexity of interpreting data about obvious risks and threats. The role of the image in the field of ecology is indicated, demonstrating parallels between ancient prophecies and contemporary ecological crises. In psychiatry, the «Cassandra complex» is examined, which defines the reaction of a person to situations in which their important information or predictions are ignored or not taken seriously. Political conflicts and crises in the modern world give rise to innovative methodologies, such as the socio-political «Cassandra Project», within which the analysis of literary works helps to predict conflicts around the world. The presented reflections on the relevance of the symbolic meaning of Cassandra, which goes far beyond antiquity, provoke thoughts about the dynamics of knowledge, communication, and power in the modern world. It is asserted that the archetype of Cassandra serves as a certain prism for studying the complexity of human experience and societal reactions to predictions. 2024 Article Універсальність образу Кассандри / С. Варецька // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 129-135. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240311 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199895 82(100).09:[801.81:398.2(=14)«652»] uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літературознавчі студії Літературознавчі студії
spellingShingle	Літературознавчі студії Літературознавчі студії Варецька, С. Універсальність образу Кассандри Сiверянський літопис
description	Серед античних жіночих образів, які знаходять віддзеркалення в сучасній художній і науковій рецепції, постать Кассандри привертає увагу своєю універсальністю та актуальністю. Помітний інтерес митців, філософів і мислителів до цього образу ставить питання щодо його привабливості та продуктивності, а також появи в науковому обігу численних виразів, таких як, наприклад, синдром Кассандри, комплекс Кассандри, крик Кассандри. Аналіз не обмежується художнім осмисленням образу, охоплюючи багатоаспектний його вплив на різні галузі знання. Наукова новизна. Виходячи із багатозначності та функціональності Кассандри як мистецького феномену, розглянуто його використання у філософії, психології, економіці, екології тощо. У цьому зв’язку звернено увагу на метафору «інформація-Кассандра» чи «ефект Кассандри», яка використовується в розвідувальній діяльності, акцентуючи на складності інтерпретації даних про очевидні ризики та загрози. Вказано на роль образу в сфері екології, із демонстрацією паралелі між давніми пророцтвами та сучасними екологічними кризами. У психіатрії розглядається «комплекс Кассандри», який визначає реакцію особи на ситуації, в якій її важливі відомості чи передбачення ігноруються або їх не сприймають серйозно. Політичні конфлікти та кризи в сучасному світі породжують новаторські методології, такі як соціально-політичний «Проєкт Кассандра», в межах якого провадиться аналіз літературних творів, що допомагає прогнозувати конфлікти у світі. Подані міркування про актуальність символічного значення Кассандри, яке виходить далеко за межі античності, провокуючи думки про динаміку знань, комунікації та влади в сучасному світі. Стверджується, що архетип Кассандри слугує певною призмою для вивчення комплексності людського досвіду та суспільних реакцій на передбачення.
format	Article
author	Варецька, С.
author_facet	Варецька, С.
author_sort	Варецька, С.
title	Універсальність образу Кассандри
title_short	Універсальність образу Кассандри
title_full	Універсальність образу Кассандри
title_fullStr	Універсальність образу Кассандри
title_full_unstemmed	Універсальність образу Кассандри
title_sort	універсальність образу кассандри
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Літературознавчі студії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199895
citation_txt	Універсальність образу Кассандри / С. Варецька // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 129-135. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT varecʹkas uníversalʹnístʹobrazukassandri
first_indexed	2024-11-10T19:12:00Z
last_indexed	2024-11-10T19:12:00Z
_version_	1815363894075457536
fulltext	Siverian chronicle. 2024. № 3 129 ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ СТУДІЇ УДК 82(100).09:[801.81:398.2(=14)«652»] Софія Варецька • УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ОБРАЗУ КАССАНДРИ DOI: 10.58407/litopis.240311 © С. Варецька, 2024.CC BY4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1304-323X Серед античних жіночих образів, які знаходять віддзеркалення в сучасній художній і науковій рецепції, постать Кассандри привертає увагу своєю універсальністю та актуальністю. Помітний інтерес митців, філософів і мислителів до цього образу ставить питання щодо його привабливості та продуктивності, а також появи в науковому обігу численних виразів, таких як, наприклад, синд- ром Кассандри, комплекс Кассандри, крик Кассандри. Аналіз не обмежується художнім осмислен- ням образу, охоплюючи багатоаспектний його вплив на різні галузі знання. Наукова новизна. Виходячи із багатозначності та функціональності Кассандри як мистецько- го феномену, розглянуто його використання у філософії, психології, економіці, екології тощо. У цьому зв’язку звернено увагу на метафору «інформація-Кассандра» чи «ефект Кассандри», яка ви- користовується в розвідувальній діяльності, акцентуючи на складності інтерпретації даних про очевидні ризики та загрози. Вказано на роль образу в сфері екології, із демонстрацією паралелі між давніми пророцтвами та сучасними екологічними кризами. У психіатрії розглядається «комплекс Кассандри», який визначає реакцію особи на ситуації, в якій її важливі відомості чи передбачення ігноруються або їх не сприймають серйозно. Політичні конфлікти та кризи в сучасному світі по- роджують новаторські методології, такі як соціально-політичний «Проєкт Кассандра», в межах якого провадиться аналіз літературних творів, що допомагає прогнозувати конфлікти у світі. Подані міркування про актуальність символічного значення Кассандри, яке виходить далеко за межі античності, провокуючи думки про динаміку знань, комунікації та влади в сучасному світі. Стверджується, що архетип Кассандри слугує певною призмою для вивчення комплексності людського досвіду та суспільних реакцій на передбачення. Ключові слова: Кассандра як мистецький феномен, комплекс Кассандри, синдром Кассандри, інформація-кассандра, крики Кассандри, образ, символ. Серед античних жіночих образів, які зустрічаються в сучасній художній та науковій рецепції, постать Кассандри повсякчас вирізняється своєю універсальністю й актуальніс- тю. До її образу звертаються не лише в мистецтві, але й у філософії, психології, економіці, екології тощо. Постають питання, чим зумовлений великий інтерес митців, мислителів, теоретиків до образу Кассандри та чому саме її ім’я спричинилося до появи цілої низки сталих виразів, таких як синдром Кассандри, комплекс Кассандри, крики Кассандри, які охоче використовують у різних галузях наукової думки та соціальних практик. Назвемо деякі причини, чому цей образ може бути таким привабливим для митців:  Пророцтво та передбачення: Кассандра, як відомо, наділена даром передбачення майбутнього, але до її пророцтв, попри їхню правдивість (вона точно передбачила такі по- дії, як падіння Трої та смерть Агамемнона), ніхто не дослухався, тому вони залишалися непоміченими. Ця особливість Кассандри окреслює конфлікт між знанням і безсиллям їх передати, який може стосуватися багатьох аспектів сучасного життя. Звертаючись до цьо- го образу, митці висловлюють свої думки про недооцінення знання й важливість передба- чення. Історія Кассандри сприймається як тривожне нагадування про безсилля правди пе- ред неправдою. Разом із цим порушується проблема медіума, пророка як того, хто слугує посередником поміж світом божественним і земним. Кассандра виступає посередницею між надприродним і людським. Прокляття, в результаті якого їй ніхто не вірить, позбави- ло застереження переконливості. Ця обставина надала образу трагічного виміру й акцен- тувала на викликах, повʼязаних із передачею правдивих повідомлень за умови, коли люд- ство до них глухе. Сіверянський літопис. 2024. № 3 130  Приклад трагічної долі: Оповідь про Кассандру втілює складну взаємодію між до- лею та волею. У грецькій міфології вона була дочкою царя Пріама й зображувалася не- ймовірно красивою, чим привернула до себе увагу бога Аполлона. Проте, згідно з міфом, вона була проклята ним через те, що зневажила його почуття й відмовила в близькості, а тому її передбачення мали бути правдивими, однак непочутими. Мислителі бачать у цій дихотомії вічну тему, яка дозволяє їм осмислювати межі людських бажань і фатуму. Бо- ротьба за контроль над власною долею глибоко резонує зі свідомістю людини та надає вдосталь матеріалу для художнього осмислення. Історія Кассандри – це приклад невдачі людини, яка зазнає поразки через обставини, над якими вона не має влади. Ця трагедія може слугувати вдумливою алегорією для зображення складності життя та неуспіху в життєвих рішеннях.  Жіноча сила та голос: Кассандру можна розглядати як комплексну репрезентацію сили, жертовності, духовності й пригнічення жінок у патріархальних суспільствах. Її від- мова в інтимній близькості не просто чоловікові, а самому богу Аполлону наголошує на схильності до бунту, який є проявом стійкості, духовної міцності, результатом якого стає руйнування канонів. Здатність Кассандри до пророцтва може бути розглянута як вияв жі- ночої інтуїції й проникливості. Кассандра-жінка залишалася самотньою, її голос прирів- нювався до німоти, її відчуття нікого не цікавили. У такий спосіб відображається історич- на тенденція ігнорування або несерйозного ставлення до жіночих голосів. Її історія може слугувати відображенням приниження, насильства й пригноблення, яких зазнають жінки в різних соціальних контекстах. Тому митці використовують історію Кассандри для ви- словлювання своїх думок про рівність, гендерні права, руйнування встановлених норм, правил тощо.  Символ маргіналізації: Через те, що Кассандра – жінка, а також «інша» стосовно со- ціуму, вона втілює всі можливі маргінальні явища. Заглушений голос Кассандри свідчить про маргіналізацію жіночих голосів упродовж історії людства. Творчі особистості, особ- ливо ті, хто займається питаннями соціальної справедливості та рівності, відчувають у на- ративі Кассандри суголосність. Вона слугує символом тих, кого не чують; тих, чиї інсайти ставлять під сумнів встановленими нормами. Звертаючись до цього образу, митці пору- шують важливу проблему сучасності – можливість бути поміченим.  Символ правди: Кассандра є також символом розкриття правди. Використання обра- зу Кассандри як «голосу правди» наголошує на важливості слухати попередження чи ви- словлювання, навіть якщо вони здаються незручними. Це нагадування, що ігнорування правди може призвести до трагічних наслідків. У такому значенні цей образ використову- ється для створення складних і глибоких характерів.  Бунт проти влади: Можна розглядати Кассандру як символічний голос протесту в межах владних структур свого часу. Її попередження та пророцтва кидали виклик вста- новленим нормам. Її неспроможність бути почутою представляє пригнічення голосів про- тесту. Тож грецька віщунка є зразком спротиву щодо влади та втіленням сильної волі. Її історія стає символом опору небажаним намаганням та нав’язуванням влади. Цей образ дає змогу показати боротьбу індивідів проти тоталітарних режимів або авторитарних структур.  Вираження глибоких емоцій: Життя Кассандри – це широкий спектр емоцій, від роз- дратування з приводу ігнорування передбачень до страждання через прокляте існування. Митців приваблює її емоційна складність, оскільки це добра нагода для вираження глибо- ких почуттів. Її фігура стає підґрунтям для дослідження тем втрати, зради, відчаю, але та- кож любові, відданості, прихильності.  Міфічний резонанс: Як міфологічна постать, Кассандра виступає своєрідною приз- мою, крізь яку можна трактувати сучасність. Міф про Кассандру глибоко вкорінений у ко- лективній свідомості. На прикладі історії грецької віщунки стає зрозуміло, що правдиві пророцтва чи попередження часто не отримують належного визнання. Митці переосмис- люють цю вічну історію, нашаровуючи нові значення й наголошуючи на її актуальності в сучасному контексті. Кассандра стає мостом між давніми та сучасними наративами, даю- чи змогу митцям коментувати нагальні питання, спираючись на універсальні теми, закла- дені в її історії.  Периферійний образ: Кассандра належить до периферійних образів історії про Тро- янську війну. Із сучасного погляду, таке становище забезпечує їй переваги. Сказане з пе- риферійної позиції виразно конкурує з позицією центру, бо уникає конвенціональності й утверджує правду. Образ Кассандри як периферійний залишається відкритим для домис- лення в інші епохи. З огляду на це, його можна розуміти і як носія вічних істин. Тож образ Кассандри має позачасову актуальність. Її історію можна інтерпретувати з різних поглядів, тому вона залишається універсальним джерелом натхнення для тих, хто осмислює важливі теми: від особистої трагедії до глобальних проблем. Загалом образ Кас- Siverian chronicle. 2024. № 3 131 сандри приваблює авторів своєю глибокою символікою, можливістю виразити різні ас- пекти людського досвіду й порушити важливі суспільні питання. Досвід митців безумов- но переконує і представників наукових та інформаційних сфер. Розглянемо кілька прикладів використання образу Кассандри та її імені в різних сфе- рах життєдіяльності: зокрема в філософії, бізнес-середовищі, психології, екології, політи- ці, інформаційних розвідках тощо. Тут зустрічаються такі поняття як «синдром Кассанд- ри», «комплекс Кассандри», «феномен Кассандри», «прокляття Кассандри», «інформація- кассандра», «ефект Кассандри», «парадокс Кассандри», «кассандрівське начало», «крик Кассандри» та ін. «Синдром Кассандри», сформульований французьким філософом Гастоном Башля- ром1, досліджує складну взаємодію між інтуїцією, передчуттям і негативною реакцією суспільства на це явище. Він окреслює напругу між особою, яка передбачає майбутні по- дії, та скептицизмом, який демонструють навколишні. Концепція Башляра акцентує на психологічних і філософських наслідках володіння уявленнями чи візіями, які суперечать панівним нормам чи віруванням суспільства. Носії синдрому Кассандри можуть опинити- ся в пастці між своїм внутрішнім знанням і зовнішньою недовірою чи неприйняттям, із яким вони будуть стикатися. У широкому розумінні, синдром Кассандри можна розгляда- ти як відображення боротьби між інновацією та конвенцією. Особи, які мають профетич- ний дар, провокують виклики вже встановленим парадигмам, часто зіштовхуючись з опо- ром чи насмішками, перш ніж їхні пророцтва будуть визнані та підтверджені. Синдром Касандри також наголошує на відносинах між правдою та сприйняттям. По- стає питання про природу правди та динаміку влади, коли чиясь перспектива суперечить загальноприйнятому наративу. Дослідження Башляра спонукає до роздумів про механіз- ми, які впливають на вірування, роль скептицизму в суспільному прогресі та шляхи, яки- ми незвичайні ідеї отримують визнання. Загалом, «Синдром Кассандри» слугує концепці- єю, яка спонукає до роздумів про динаміку вірування, знань і суспільної реакції на тих, хто наважується кинути виклик. Гастон Башляр вказує й на комплекс Кассандри в процесі виховання дітей. Зокрема він стверджує, що саме батьки чи вихователі звужують вибір можливостей розв’язання будь- якої проблеми дітьми чи підлітками, оскільки це, на їхній погляд, не раціонально. «На- ставники, навіть якщо вони не накладають прямих заборон, часто пропонують не що ін- ше, як раціоналізацію майбутнього, у тому сенсі, в якому психоаналіз називає “раціоналі- зацією” свідомі пояснення, які ігнорують справжні несвідомі причини вчинку. Що старші ми стаємо, то більше недооцінюємо можливості молодості. Тому впродовж усього життя ми маємо викривати комплекс Кассандри, який затьмарює вивчення можливостей, знеці- нює, як висловився поет, “золото можливого”. Багато в чому цей комплекс Кассандри є зброєю садизму вихователя. Пророковане майбутнє – це покарання, на яке, здається, не- має відповіді»2. У 2017 р. на філософському факультеті Гайдельберзького університету була захищена кандидатська дисертація під назвою «Ной та Кассандра. Вимір загрози та перспективи по- рятунку в ментальності західнонімецького Руху за мир 1979–1984 рр.»3. Автор Тім Варне- ке використовує архетипі постаті Ноя та Кассандри для представлення двох різних підхо- дів до порятунку чи загибелі людства. Кожна з постатей є таким пророком, який володіє вищим розумінням майбутнього й виступає як рятівник чи провісник загибелі. Профетич- ний вимір має психологічну динаміку, яка дозволяє Руху за мир виправдовувати свою по- літичну позицію як ключову в боротьбі проти ядерної загрози. За аналогією із зображен- ням катастрофічних подій з міфічної давнини та історичного минулого, таких як потоп і падіння Трої, породжується візія можливої майбутньої ядерної катастрофи, створюючи уявлення про неперервну загрозу для людства. У такий спосіб автор дисертації, викорис- товуючи міфологічні фігури Кассандри та Ноя, демонструє, як можна в сучасному світі розгледіти реальні загрози, виразити обурення або попередити про необхідність дій у кон- тексті ядерної загрози та Руху за мир. Фігура Кассандри використовується як важливий архетип, що сприяє розумінню взає- модії між знанням, прогнозуванням і реакцією суспільства на можливі загрози. Розглянемо використання образу та імені Кассандри в бізнесі. Філіп Дейвс, автор стат- ті «Комплекс Кассандри: як уникнути створення корпоративної візії, в яку ніхто не ві- рить», зазначає, що «комплекс Кассандри» описує ті організації, очільники яких можуть розробляти візії, що відповідають зовнішній бізнес-реальності, але не мають внутрішньої 1 Bachelard G. Le Rationalisme appliqué. Paris: Les Presses universitaires de France, 1966. 3e éd. 216 p 2 Ibid. P. 96. 3 Warneke T. Noah und Kassandra. Dimensionen der bedrohung und perspektiven der rettung in der mentalität der west- deutschen friedensbewegung 1979–1984. heiDOK. URL: https://archiv.ub.uni-heidelberg.de/volltextserver/23269/1/ Dissertation%20Druckversion%202017.pdf. Сіверянський літопис. 2024. № 3 132 підтримки чи довіри»4. Тобто «комплекс Кассандри» в бізнес-середовищі вказує на ситуа- цію, коли керівники можуть запропонувати чітке бачення майбутнього підприємства, яке відповідає зовнішнім бізнес-реаліям, проте через нестабільні внутрішні обставини не отримує необхідного схвалення. Це можуть бути інноваційні бізнес-моделі, технології чи стратегії, які, на перший погляд, видаються перспективними. Однак вони часто зіштовху- ються з внутрішнім опором чи сумнівами. Це пояснюється кількома причинами, зокрема, відсутністю довіри між співробітниками. Керівники можуть мати труднощі з комунікаці- єю свого бачення всередині організації та не отримати належної підтримки від колективу, що часто пов’язано із попередніми невдачами, відсутністю довіри або непорозумінням стосовно реальності організації. Інша причина – це опір змінам. Працівники чи інші внут- рішні зацікавлені особи можуть чинити опір через те, що запропонована візія потребує глибоких змін чи адаптацій, які сприймаються як незручні чи загрозливі. Ще однією важливою причиною для сумнівів є відсутність пристосування до внутріш- ньої реальності. Чітке бачення майбутнього теоретично може мати сенс, але водночас не враховувати фактичних умов, процесів чи структур всередині колективу. Дейвс стверд- жує, що «в організаціях з “комплексом Кассандри” візіонер правий, але його ніхто не слу- хає. Якщо візіонер не має влади, його ігноруватимуть, і він піде»5. Для подолання «комп- лексу Кассандри» в бізнес-середовищі важливо, щоб керівники не лише розробляли інно- ваційні візії, але й впроваджували чітку стратегію комунікації для забезпечення розуміння та прийняття всередині. Залучення працівників, прозора комунікація й адаптація візії до внутрішніх обставин є вирішальними чинниками для забезпечення успішного бачення майбутнього не лише на зовнішньому рівні, але й всередині організації. В економіці поняття «Кассандра» застосовується до тих експертів, які передбачають зростання й падіння фондових ринків, проте їхні попередження не беруть до уваги. Од- ним із відомих прикладів «ефекту Кассандри» є попередження про глобальну фінансову кризу 2008 р. Деякі економісти й фінансові експерти напередодні вказували на нестабіль- ність на фінансових ринках, але багато з цих застережень не були сприйняті серйозно, і криза врешті-решт сталася. Цей ефект показує, що ранні попередження, навіть якщо вони обґрунтовані, іноді ігноруються людьми, які приймають остаточне рішення, або врахову- ються неналежним чином. Історія Кассандри часто є ілюстрацією про ігнорування передбачень чи попереджень. Її доля вказує на те, як люди можуть не зважати на важливу інформацію чи не звертати увагу на важливі повідомлення. У розвідувальній діяльності використовують метафору «інформація-кассандра»6 чи «ефект Кассандри»7 – це дані, які містять інформацію про очевидні ризики й загрози з боку ворожого угрупування. Однак, щоб прийняти й відреагу- вати на цю інформацію, потрібно врахувати низку складних обставин. «“Ефект Кассанд- ри” – це нехтування наперед правдивою інформацією на користь дезінформації»8. Як при- клад, у статтях ідеться про те, що керівництво Радянського Союзу отримувало інформа- цію щодо небезпечної рухливості німецьких військ задовго до початку війни: «Відомості про концентрацію військ, про рекогностування, що проводяться німецькими офіцерами вздовж кордону, про підготовку німцями артилерійських позицій … стали надходити з початку лютого»9. Однак «командування округом недооцінювало загроз, що насуваються, і до багатьох розвідданих ставилося з деякою недовірою»10. Інший приклад можна навес- ти з книжки відомого американського історика Роберта Волстеттера «Куба і Перл-Гарбор: попередження й вирішення»11, де він стверджує, що напад Японії стався внаслідок низки недоглядів. Зокрема, помилкового стратегічного аналізу розвитку подій, неузгодженості розвідданих і недостатньої концентрації в підтримці бойової готовності американських сил. Однак, як і в попередній ситуації, основною причиною є не сама організація й харак- тер розвідувальної діяльності, а неправильна їхня оцінка. У вирішальний момент при ана- лізі розвідданих свідомо правдива інформація знецінювалася, а перевага надавалася дезін- 4 Davies Ph. The Cassandra complex: how to avoid generating a corporate vision that no one buys into. MANCHEstER. URL: https://www.escholar.manchester.ac.uk/api/datastream?publicationPid=uk-ac-man-scw:2n710&datastreamId= FULL-TEXT.PDF. 5 Ibid. 6 Золотухін Д. Що таке «інформація-кассандра», або – «видатна мразь». УКРІНФОРМ. URL: https://www. ukrinform.ua/rubric-society/3268627-so-take-informaciakassandra-abo-vidatna-mraz.html. 7 Emelyanov А. The Cassandra effect in the process of fast decision making: logical semantic interpretation. Security issue. 2018. № 6. P. 25–46. 8 Там само. 9 Там само. 10 Там само. 11 Wohlstetter R. Pearl Harbor: warning and decision. Stanford, CA: Stanford University Press, 1962. P. 392, 397, 354– 355. Siverian chronicle. 2024. № 3 133 формації12. Подібну ситуацію в американській розвідці описують Джонс Міло та Філіп Сільбежан у книжці «Породження Кассандри: рефреймінг розвідувальних невдач ЦРУ в 1947–2001». Автори зазначають, що отримати розвіддані значно легше, аніж прийняти їх і адекватно використати. Існує низка факторів, яка може вплинути на ігнорування правди- вої інформації, як, скажімо, коли відомості надійшли із не зовсім надійного джерела, чи психологічний фактор, а саме неприйняття відомостей, які несуть негативний характер. Упродовж останніх десятиліть у світовій спільноті активно ведеться дискусія про те, чи існує глобальна зміна клімату й передусім чи спричинена вона людиною. Дослідження в царині екології переконали політиків і ЗМІ в серйозності їхніх попереджень щодо еко- логічної катастрофи. У наукових розвідках у цій галузі часто використовують образ Кас- сандри. Сучасні захисники природи порівнюють пророцтва віщунки, які не сприймали серйозно, з негативними екологічними наслідками, які можуть бути реальними в недале- кому майбутньому. У статті «Кассандра (також) не сміялася» автори Міхаель Суда та Ґюнтер Доблер13 показують на прикладі повсякденного життя волонтера-еколога, як ви- клики екологічного захисту конфліктують із економічними інтересами, суспільним тис- ком і політичними рішеннями. У тексті відображено труднощі та фрустрації, яких зазна- ють захисники природи, прагнучи захистити людство від екологічних катастроф. Ще один вчений, Петер Вайнгарт опублікував статтю під назвою «Крик Кассандри та зміна кліма- ту»14, яка присвячена літнім повеням 2002 р. Згадка про Кассандру слугує метафорою для сучасних учених-екологів та їхньої ситуації: так само як троянська віщунка не могла пере- конати інших у правдивості своїх передбачень, так і екологи постають перед труднощами, намагаючись вплинути на суспільство та політику через свої дослідження, особливо в сфері клімату. У тексті стверджується, що науковці, які колись представляли катастрофіч- ні сценарії, тепер втрачають довіру суспільства. За аналогією з Кассандрою, вони можуть передбачати можливі наслідки, але часто їхні прогнози не враховуються або навіть вважа- ють неактуальними. У психіатрії використовують поняття «комплекс Кассандри», яке вказує на те, як інди- від реагує на ситуації, коли він має важливі відомості чи передбачення, але йому не вірять чи його ігнорують. Комплекс Кассандри не є офіційним діагнозом у психіатрії чи психо- логії, але таке поняття часто використовується для опису психічного стану, що виникає в людей, які відчувають себе непримітними або неважливими, навіть коли вони мають зна- чущі та цікаві інсайти чи прогнози. Комплекс Кассандри може виникнути у зв’язку з від- чуттям того, що інші не слухають, не вірять чи не розуміють їх, навіть коли їхні спостере- ження чи передбачення можуть бути важливими чи правильними. Відома британська пси- хологиня Мелані Кляйн15 зверталася у своїй практиці до міфологічного образу Кассандри, щоб розкрити психічні механізми, пов’язані з моральним сумлінням і внутрішніми кон- фліктами. Дослідниця запропонувала інтерпретацію Кассандри до тих людей, котрі мають розвинуту інтуїцію, основне завдання якої – попереджати. У 1988 р. американська психо- логиня Лорі Лейтон Шапіра запропонувала використати образ троянської віщунки для формулювання діагнозу своїм пацієнтам. Ішлося, зокрема, про істерію. Психологиня по- рівнює стан істерії жінки зі страшним пророцтвом Кассандри. Те, що така жінка бачить і промовляє в цьому стані, може бути важливим і містити зерно правди. Проте навколишні не сприймають серйозно таких висловлювань та не вірять їм. Шапіра зазначає, що «Жінка з комплексом Кассандри володіє особливим істеричним патерном, що містить помітне розширення особистості. Така жінка часто є екстравертною та добре адаптованою – яскравою, активною, компетентною, відповідальною, навіть навʼязливою в своїх справах, і, крім того, здатною підтримувати тривалі, хоча іноді й поверхневі стосунки. Проте інко- ли її “Персона” раптово розпадається на частини, оголюючи маленьку дівчинку, що праг- не турботи й уваги, і не здатна висловити свої потреби або знайти свій шлях у несвідомо- му. У неї нема провідника, вона не переживає задоволення, відчуває себе безпорадною, безнадійною і вкрай наляканою»16. Тож дослідниця описує психологічний профіль сучас- ної жінки з комплексом Кассандри, його використання в терапії та клінічні фази аналітич- ного процесу. 12 Ibid. 13 Suda M., Dobler G. Kassandra hatte (auch) nichts zu lachen. Anliegen natur. 2013. № 35(2). S. 59–64. Bayerische Akademie für Naturschutz und Landschaftspflege. URL: https://www.anl.bayern.de/publikationen/anliegen/doc/ an35206suda_et_al_2013_kassandra.pdf 14 Weingart P. Kassandrarufe und Klimawandel. Gegenworte, 10 Heft. 2002. Publication Server of Berlin-Branden- burgischen Akademie der Wissenschaften. URL: https://edoc.bbaw.de/opus4-bbaw/files/1134/05_weingart.pdf. 15 Klein M. Some reflexions of the Oresteia. Envy and gratitude and other works 1946–1963. New York: The Free Press, 1975. P. 293–365. 16 Schapira L. The Cassandra complex: living with disbelief: a modern perspective on hysteria. Toronto, Canada: Inner City Books, 1988. 164 р. Internet archive. URL: https://archive.org/details/cassandracomplex00scha. Сіверянський літопис. 2024. № 3 134 Політичні конфлікти та кризові ситуації є вагомою частиною нашого сучасного світу. Визнавши важливість раннього виявлення криз, дослідники з Тюбінгенського університе- ту Німеччини 2019 р. розробили нестандартний метод прогнозування конфліктів: аналіз художньої літератури, пов’язаної з регіонами, які схильні до криз. Проєкт, який отримав назву «Projekt Cassandra»17, асоціюється з персонажем грецької міфології. «Проєкт Кас- сандра був створений, щоб серйозно сприймати літературу як джерело знань. Літерату- ра – це найбільший архів у світі: унікальний носій людського досвіду. Вона навіть здатна зобразити невисловлене: чи то приховану чутливість окремих людей, чи то колективні по- чуття та менталітет – літературі завжди вдається відобразити важливі, важко усвідомлю- вані глибини та підводні течії складних суспільств у наочних оповідях і образах»18. Отже, учасники проєкту, аналізуючи художні тексти, прагнуть знайти відповідь на питання, як соціальні настрої та почуття відображені в творах, з одного боку, а з іншого, – чи можуть самі художні тексти стати певним каталізатором впливу на суспільство. Варто зауважити, що проєкт частково фінансувався Міністерством оборони Німеччини. Наразі досліджено три осередки конфлікту для модельного аналізу, зокрема сербсько-косівський конфлікт (1998–1999), епідемія тероризму в Нігерії, спричинена угрупованням «Боко Гарам», і на- пруженість в Алжирі перед виборами в 2019 р. Використовуючи ім’я Кассандри, заснов- ники проєкту підводять нас до думки, що історія повторюється, тут є свої аргументи «за» і «проти». Попри суперечливість тези про те, що минуле справді «повторюється», це твердження ґрунтується на припущенні, що історія пропонує нам моделі, які дозволяють певний рівень «передбачення». Такий підхід можна застосовувати й до давньої літерату- ри, де виявлення моделей, пов’язаних із минулими кризами, може сприяти визначенню потенційних конфліктів у майбутньому. Зі слів засновників проєкту: «Література – це не ясновидіння. “Проєкт Кассандра” – це не передбачення фактів і подій, а демонстрація по- тенціалу. Ідеться про “щось”, що, можливо, навіть несвідомо вписане в історію: напри- клад, поступово наростальна нервозність і невпевненість, соціальна напруга й роздрату- вання, інтуїтивне відчуття загрози»19. Починаючи з лютого 2022 р., після повномасштаб- ного вторгнення РФ на територію України, команда проєкту Кассандра присвятила кілька інформаційних випусків війні в Україні20. Також був запропонований інформаційний май- данчик для критичного обміну думками та висловлюваннями своєї позиції українськими митцями й інтелектуалами. Як бачимо, міфологічний образ Кассандри активно використовується в багатьох сфе- рах людської діяльності. Кассандра втілює особу, яка має знання або мудрість, але через певні обставини чи недовіру до неї її не слухають або не сприймають серйозно. У цьому значенні її іменем сьогодні послуговуються для позначення певного футурологічного ти- пу мислення, який вказує на конкретні проблеми, реальні ризики та загрози, проте цю ін- формацію не беруть до уваги, оскільки вона звучить непереконливо й неправдоподібно. Таке звернення можемо спостерігати в різних сферах: у політиці, науці, екології, психоло- гії чи особистісних стосунках. Історія троянської віщунки нагадує нам про те, наскільки важливо дослухатися до тих, хто повідомляє невтішну правду, підштовхує людство не нехтувати негативними повідомленнями, якими б незручними вони не були. Це також на- гадує, що мудрості й розуміння як таких недостатньо, якщо середовище не готове слухати й адекватно реагувати. Трагічні пророцтва Кассандри щодо падіння Трої були правдиви- ми й троянці чули їх, проте не дослухалися, не робили належних висновків, не хотіли ба- чити очевидного. Сучасність мало знає про пророцтва, вона віддає перевагу статистичним даним і науковому моделюванню для планування майбутнього. Дивитися в майбутнє – це неодмінна частина добре спланованого життя, однак наше майбутнє базується винятково на позитивних візіях, ми не враховуємо негативних прогнозів, не вносимо до наших ка- лендарів похибки на трагічні випадки. Тож, з огляду на це, сучасне суспільство не надто змінилося з прадавніх часів, сьогодні нас турбують ті самі питання, що й в античності, а тому фігура Кассандри як символ і метафора залишається актуальною та продуктивною, уможливлюючи рефлексії про динаміку знань, комунікації й влади в сучасному світі. References Emelyanov А. (2018). The Cassandra effect in the process of fast decision making: logical semantic in- terpretation. Security issue, 6, P. 25–46. Suda M., Dobler G. (2013). Kassandra hatte (auch) nichts zu lachen [Cassandra had nothing to laugh about (either)]. Anliegen natur – Nature concerns, 35 (2), P. 59–64. 17 Projekt Cassandra: Literatur als Frühwarnsystem. CASSANDRA. URL: https://projekt-cassandra.net/. 18 Ibid. 19 Ibid. 20 Ibid. Siverian chronicle. 2024. № 3 135 Варецька Софія Олександрівна – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри світової літератури, факультету іноземних мов, Львівського національного університету ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, м. Львів, 79001, Україна). Varetska Sofiya – Ph.D. in philological sciences, docent of the world literature department, the faculty of foreign languages, I. Franko Lviv national university (1 Universytetska Str., Lviv, 79001, Ukraіne). E-mail: sofia.varetska@gmail.com THE UNIVERSALITY OF THE ARCHETYPE OF CASSANDRA Among ancient female images that are reflected in contemporary artistic and scientific reception, the figure of Cassandra attracts attention for its universality and relevance. The noticeable interest of artists, philosophers, and thinkers in this image raises questions about its appeal and productivity, as well as the emergence in scientific discourse of numerous expressions, such as, for example, Cassandra syndrome, Cassandra complex, Cassandraʼs cry. The analysis goes beyond the artistic interpretation of the image, covering its multifaceted impact on various fields of knowledge. The scientific novelty. Based on the ambiguity and functionality of Cassandra as an artistic phenome- non, the article examines its use in philosophy, psychology, economics, ecology, etc. In this context, atten- tion is paid to the metaphor «Cassandra-information» or «Cassandra effect», which is used in intelligence activities, emphasizing the complexity of interpreting data about obvious risks and threats. The role of the image in the field of ecology is indicated, demonstrating parallels between ancient prophecies and contem- porary ecological crises. In psychiatry, the «Cassandra complex» is examined, which defines the reaction of a person to situations in which their important information or predictions are ignored or not taken seriously. Political conflicts and crises in the modern world give rise to innovative methodologies, such as the socio-political «Cassandra Project», within which the analysis of literary works helps to predict con- flicts around the world. The presented reflections on the relevance of the symbolic meaning of Cassandra, which goes far be- yond antiquity, provoke thoughts about the dynamics of knowledge, communication, and power in the mo- dern world. It is asserted that the archetype of Cassandra serves as a certain prism for studying the com- plexity of human experience and societal reactions to predictions. Key words: Cassandra as an artistic phenomenon, Cassandra complex, Cassandra syndrome, Cas- sandra-information, cries of Cassandra, image, symbol. Дата подання: 24 січня 2024 р. Дата затвердження до друку: 5 квітня 2024 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Варецька, С. Універсальність образу Кассандри. Сіверянський літопис. 2024. № 3. С. 129–135. DOI: 10.58407/litopis.240311. Цитування за стандартом APA Varetska, S. (2024). Universalnist obrazu Kassandry [The universality of the archetype of Cassandra]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3, P. 129–135. DOI: 10.58407/litopis.240311.

Універсальність образу Кассандри

Репозитарії

Схожі ресурси