Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія

• Дата: 2024
• Автор: Вовкодав, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Історія міст і сіл
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199933
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія / В. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 54-60. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

У статті проведено історіографічний огляд наукових праць, присвячених спорудам господарського та виробничого призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зокрема увагу зосереджено на об’єктах, що не є складовими експозиційних комплексів дворів та садиб музею просто неба та внесені до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Мета дослідження полягає в аналізі та систематизації публікацій, у межах яких розроблено окреслену проблематику. Методологічна основа. Розвідка ґрунтується на загальнонаукових та історичних методах, принципах обʼєктивності, комплексності, системності та історизму. Їх використання посприяло формуванню певної системи дослідження та уявлення про наукове вивчення споруд господарського та виробничого призначення впродовж 1954–2023 рр. Наукова новизна дослідження полягає в оцінці рівня студіювання згаданих обʼєктів на основі аналізу наукової літератури, створеної за вказаний період. Висновки. У результаті історіографічного аналізу наукової літератури зафіксовано відсутність праць, присвячених визначеній нами групі памʼяток, радянського періоду (1954–1991). Для сучасного періоду (1991–2023) характерна поява невеликої кількості публікацій, у яких головну дослідницьку увагу зосереджено саме на них, що свідчить про відсутність спеціального наукового інтересу до останніх. Водночас ці споруди неодноразово згадуються у значному масиві наукової літератури різного тематичного спрямування. Це пояснюється спрямованістю більшості таких праць на висвітлення історії формування колекції памʼяток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини чи окремих тематичних музеїв, де вони відіграють важливу роль як експозиційні одиниці.