Лист французького дипломата Жана Балюза про його перебування в Батурині в 1704 р. та зустріч з Іваном Мазепою – фальсифікат історика Ілька Борщака чи його переклад тексту джерела?

• Дата: 2024
• Автор: Павленко, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199943
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Лист французького дипломата Жана Балюза про його перебування в Батурині в 1704 р. та зустріч з Іваном Мазепою – фальсифікат історика Ілька Борщака чи його переклад тексту джерела? / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 156-172. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Метою статті є спростування тез історика Вадима Ададурова з його монографії, присвяченій інтелектуальній біографії Ілька Борщака, про те, що відомий український дослідник-емігрант сфальшував джерело – лист французького дипломата Жана Балюза, який у ньому ділиться враженнями про його перебування в Батурині в березні 1704 р. та зустріч із гетьманом Іваном Мазепою. Завдяки проблемно-аналітичному методу автор ретельно дослідив-осмислив наявний великий масив джерел, у яких ішлося про поїздку посланця Людовіка ХІV в Україну. Новизною матеріалу є те, що в ньому вперше подані 14 доказів-аргументів, які піддають сумніву оголошення оприлюдненого І. Борщаком листа французького дипломата фальсифікатом, художньою комбінацією фактів таким чином, аби показати гетьмана І. Мазепу в прикрашено-позитивному світлі. Подані у статті факти не тільки підтверджують зміст нотаток Ж. Балюза, а й доповнюють картину його приїзду важливими подробицями контексту подій 1704 р. І. Борщак не міг у 1933 р. знати про місце перебування гетьмана в Україні, про те, що дипломата супроводжувала почесна варта. Звістки про це з’явилися пізніше. Згадки Ж. Балюза про голландські газети, портрет султана в гетьманській резиденції, особливості мови співрозмовника теж підтверджуються джерелами, опублікованими після смерті публікатора документа. Висновки. Історик І. Борщак не вигадав, а оприлюднив переклад листа Ж. Балюза, текст якого він бачив та опрацьовував. Сумніви В. Ададурова щодо наявності в реальності такого джерела ґрунтуються в першу чергу на тому, що він не знайшов нічого подібного за вказаним публікатором посиланням. Проте це сталося найпевніше через помилку редакції або архівіста при записі шифру документа, що, на жаль, трапляється у практиці дослідників, або у зв’язку з приховуванням першовідкривачем місцезнаходження цінного листа від недобросовісних конкурентів.