«Збирання» гетьманом Кирилом Розумовським рангових маєтностей Гадяцького замку в Грунській сотні Гадяцького полку

• Дата: 2024
• Автори: Петренко, І., Сірий, О., Боєчко, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199952
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: «Збирання» гетьманом Кирилом Розумовським рангових маєтностей Гадяцького замку в Грунській сотні Гадяцького полку / І. Петренко, О. Сірий, В. Боєчко // Сіверянський літопис. — 2024. — № 5. — С. 38-50. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Метою студії є дослідження господарської діяльності гетьмана Кирила Розумовського, зокрема повернення до своїх рангових володінь маєтностей, що були незаконно роздані «антецессорами» та захоплені різного чина та звання людьми на прикладі: «привертання ґрунтів» до Гадяцьких володінь гетьмана, якими незаконно користувалися «духовні та мирські люди різного звання» Грунської сотні, та секуляризація майна Пустинно-Скельського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря у вигляді повернення до володінь Гадяцького замку посполитих села Павловочки Грунської сотні. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. Робота підготовлена на основі антропологічного підходу. Під час написання застосовані проблемно-хронологічний, історико-генетичний, аналітичний методи. Новизна дослідження: у результаті пошуку з’ясовувалася господарсько-економічна діяльність гетьмана Кирила Розумовського в одному зі своїх рангових володінь – Гадяцькому замку – та роль при цьому гетьманської домової Економічної канцелярії. На прикладі виселення жителів Грунської сотні Гадяцького полку з їхніх осель, зведених на землях, що були власністю Гадяцького замку, та відбирання з-під володіння Пустинно-Скельського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря посполитих с. Павловочки Грунської сотні показано прагнення гетьмана Кирила Розумовського до особистого збагачення як царського вельможі й магната. Дослідження виявило незвичайне, як для українського гетьмана, відношення Розумовського до «чорного» духовенства, що, на відміну від «антецесорів», не затвердив право Скельського монастиря на посполитих села Павловочки, а навпаки відібрав їх з-під володіння монастирського до рангової своєї маєтності – Гадяцького замку. Це все допомагає скласти ще більшу уяву про життя та економічно-господарську діяльність різних верств населення краю в середині XVIII ст. Висновок: поряд із тим позитивним, що було під час гетьманування Кирила Розумовського для розвитку України, проявлялися і негативні його риси – прагнення до збагачення, безпринципність, незнання глибинного життя народу та його прагнень, що диктувалося тодішньою імперською політикою Росії. У дослідженні показано соціальне розшарування в суспільстві, яке з часом тільки збільшувалося. Підтекстом проходить тема про захист простого козацтва з боку козацької старшини від свавілля імперських чиновників – на прикладі дій Грунської сотенної канцелярії та Генеральної військової канцелярії – на противагу домовій гетьманській Економічній канцелярії на чолі зі статс-міністром Григорієм Тепловим – сірим кардиналом гетьманства Розумовського.