Неоунія на Волині: на прикладі села Цегів Горохівського повіту

• Дата: 2024
• Автор: Федчук, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199957
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Неоунія на Волині: на прикладі села Цегів Горохівського повіту / О. Федчук // Сіверянський літопис. — 2024. — № 5. — С. 81-87. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Мета роботи полягає у висвітленні розвитку неоунійної парафії в с. Цегів Горохівського повіту, що виникла однією з перших у Волинському воєводстві. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та критичного аналізу джерельного матеріалу. Індукція та дедукція, як методи наукового пізнання, дали змогу зробити загальні висновки про стан уніатського руху на основі сукупності окремих фактів про Цегівську парафію чи ж пояснити ці факти з огляду на загальні закономірності. Наукова новизна. Вперше простежено функціонування неоунійної парафії в Цегові від часу її виникнення до зникнення, що доповнило відомості про причини виникнення та подальшого занепаду неоунійного руху на Волині. Це стало можливим завдяки залученню джерел, які раніше залишалися поза увагою науковців. Проведене дослідження дало змогу зробити висновки про те, що причиною появи в Цегові неоунійного осередку стало конвертитство місцевого священника Олексія Пелипенка, який спирався на підтримку осіб, котрі орендували в нього церковну землю. Помітних успіхів серед місцевого населення він не мав, але за підтримки цивільної влади зумів отримати у своє розпорядження старий сільський храм, що зробило можливим подальше існування неоунійної парафії в Цегові. Після виїзду цього священника з Волині вона продовжила функціонувати, але була маломіцною. Кількість членів цегівської неоунійної парафії невпинно скорочувалася й була однією з найменших серед усіх уніатських осередків Волині. Не маючи надійної матеріальної бази для розвитку своєї парафії, прихильники неоунії прагнули присвоїти майно православної парафії, що провокувало судову тяганину, яка не припинялася. У непопулярності неоунії серед місцевого населення переконує швидке й безболісне зникнення цієї парафії одразу після встановлення радянської влади.